Реферати українською » Международные отношения » Зовнішньоекономічна політика США


Реферат Зовнішньоекономічна політика США

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>УКООПСПІЛКА

>ЛЬВІВСЬКАКОМЕРЦІЙНААКАДЕМІЯ

>Реферат

на задану тему: «>Зовнішньоекономічна політика США»

>Виконала:

студентка 412групи

Даць Про. І.

>ЛЬВІВ – 2010


 

>Зміст

 

1.Зовнішня політика США уміжвоєннийперіод

2.Основні напрямизовнішньої політики после IIСвітової

3.Українсько-американськівідносини

Списоквикористанихджерел


 

1.Зовнішня політика США уміжвоєннийперіод

>Зовнішня політика США послезакінченняПершоїсвітовоївійнибазувалась насоліднійекономічній йвійськовіймогутності й мала наметіутвердитилідерство США упіслявоєнному світі. Це вело доекспансіоністськихкроків із їхні боці, допідкореннясвітовихринків. СШАвиступали вроліарбітра привирішенніскладнихміжнародних проблем (>репараційніплатежі наВерсальськійконференції).Післявоєнні рокта булирокамиутвердження США якпровідної держави світу.Ситуація для цого бувдоситьсприятлива.Одніконкурентирозгромлені,інші –ослаблені.

Не чудово, що США нехотілизмиритися ізрішеннямПаризькоїмирноїконференції.Вважали, що СШАнічого не здобули, поставили собі подзагрозувиконаннязобов’язань передєвропейськими державами.Ізоляціоністи (тих,хто нехотівзв’язувати СШАзобов’язаннями передЛігоюНацій, декерівна роль належалаєвропейським державам) не допустилиратифікаціїВерсальського договору. США - не стали членомЛігиНацій.

США - незмирилися із фактомпояви наміжнароднійаренінової держави –радянськоїРосії.Вониїї не лише невизнавали, але й і взяли курс - назнищення шляхомекономічної йполітичноїблокади,наданнявоєнноїдопомогибілогвардійцям йвдалися допрямоїзбройноїінтервенції.Їхвійська уквітні 1918 р.висадились ізвоєннихкораблів напівночіРосії вМурманську йАрхангельську. Усерпні того ж року СШАздійсниливисадкусвоїхвійськ наДалекомуСході. США малінамірвідірвати відРосії Далекий схід йСибір,відновити там уладовібуржуазії. Таким чином, СШАфактично були встанівійни ізрадянськоюРосією.Громадяни США, котрівиявлялисимпатії дорадянськоїРосії,піддавалисьрепресіям, аж до тюремногоув’язнення,звільнення із роботи таін.

>ЗбройнаінтервенціяімперіалістичнихкраїнпротирадянськоїРосіїзазналапоразки. США й после цогопродовжувалипроводитищодоРосіїполітикуневизнання,блокади іізоляції,політикузбиранняантирадянських сил. Це був курс - на ті,щобпримуситирадянськуРосіюповернутися накапіталістичний шляхрозвитку.Вонинамагалися недопустити йугодкраїнЗахідноїЄвропи ізрадянськоюРосією,вважаючи, щоцеприскоритьїїпадіння.Навітьособистіконтактигромадян США йРосії булинадтоускладненими.

>ПісляПершоїсвітовоївійнимонополії США,маючивеликіекономічні,фінансовіможливості, проникали наєвропейські ринки. Це привело дозагостренняамерикано-англійських,американо-французькихсуперечностей.Зауважимо, що характерсуперечностей не бувнебезпечний длязбереження світу.

>Конференція уВашингтоні,скликана 12 листопаду 1921 р. заініціативою США, винна бувнадати їхнього курсу наекспансію наДалекомуСходіміжнародноговизнання йзгоди.Аналіздокументів,підписанихучасникамиконференції,цепідтверджує.БоротьбапровіднихкраїнЗаходу зановийпереділ світу вступив устадію своговирішення. США - небажалинікомунічогоуступати.

Уперіодстабілізації, колиекономіка країни був напіднесенні,посилиласьекспансіяамериканськогоімперіалізму.Завоювання новихринківзбутутоварів,встановлення контролю надсировинними ресурсами вЛатинськійАмериці, вАзії. Цедосягалось,перш на, шляхомнаданняпозик. З 1914 по 1929рікекспорткапіталу із СШАдосяг 27 млрд.доларів.Позикинадавалисьвибірково.Одержувачемамериканськихпозик булифашистськаІталія ,Німеччина. Категорично було бзабороненонадаватипозикиРадянському Союзу.

США сталисвітовим кредитором.Їхборжники:Англія йФранція – 4 млрд.доларів,Італія – 2 млрд.Доларів.Монополії СШАскупляликонтрольніпакетиакційпідприємств,відкривалифіліїсвоїхпідприємств вЄвропі,ЛатинськійАмериці,Азії. Це вело доодержання ними тамнадприбутків.

СШАуважностежили заподіями вЄвропі,Азії.Вонинамагалисьзакріпити там своїпозиції,виступали вролі головногоарбітра (планДауеса, план Юнга).Їхнепокоївреволюційний рух вЄвропі,зростанняекономічної йвоєнноїмогутності СРСР.ВонианулюваливоєнніборгикраїнамЄвропи, наполягли назменшеннірепарацій ізНімеччини. У20-ті рокта СШАсклалисьособливівідносини ізНімеччиною. У 1921 р. смердотіпідписалидоговір ізНімеччиною, а 1923 р.вивели своївійська ізнімецької територї. США взяли курс - наекономічневідродженняНімеччини,надалиїйкредитівмайже на 20 млрд. марок.Американськакомпанія “Дженералелектрик” малаконтрольний пакетакційнімецькогоелектротехнічного концернуАЕГ. “Дженерал Моторс” утвердилася унімецькійкомпанії “АдамОпель”.Взагалі 80%іноземногокапіталу вНімеччині належало США. Не якщоперебільшеннямсказати, щоамериканськийкапіталсприяв не лишеекономічному, але й івоєнномувідродженнюНімеччини.Власне й Р. Гувер неприховував, колизаявляв, що мирятуємо неНімеччину, а собі.

>ТериторіюЛатинської Америки й,перш на,Колумбію,Венесуелу, Мексику СШАвикористовували яксировинний придаток длясвоєїпромисловості йринокзбутусвоїхтоварів. ОднакАнглія нехотілауступати там своїекономічніпозиції. Це було боднією з причинзагостренняангло-американськихсуперечностей.Вкладаннякапіталів векономікукраїнЛатинської Америки (у 1913 р. смердотівклали 747 млн.доларів, у 1919 р. – 3 млрд.доларів, у 1929 р. – 5млрд.587 млн.доларів) йутвердження над нею свого контролю шляхомнасаджуваннямаріонетковихурядів йдиктаторів було босновним уборотьбі ізанглійськимкапіталом.

Ілише после цого в країниЛатинської Америкинадсилалисьамериканськівійська для «>захистувласностіамериканськихгромадян» та «>інтересів США». Удеякихлатиноамериканськихкраїнах, якце було б вНікарагуа,американськівійськазнаходились багато років. На 1928 р. СШАконтролювали 14 з 20латиноамериканськихкраїн. Усіцеобґрунтовувалось правом США перевищив навтручання увнутрішні справкраїнЛатинської Америки (доктрина Монро). Уконфліктахміж державамиЛатинської Америки СШАнамагалисьвідігравати рольпосередника.

У роктасвітовоїекономічноїкризи протягом години президентства Р. Гуверазагостриласьборотьбаміж США таАнглією заЛатинську Америку.Позиціїамериканськогокапіталу там явно ослабли.

США брали доля вроботіміжнароднихконференцій.Найбільшпродуктивною їм бувконференція поморськихозброєннях (Лондон, 1930 р.).

Доля уроботіЖеневськоїконференції пороззброєнню (1932 р.) не бувпродуктивною.Мабуть, темапереговорів їхні невлаштовувала,адже їхньоговоєнний бюджетзріс на 27%.Єдине, на що смердоті булиготовіпіти, такце наобмеженнявиробництватанків йартилерії, але й булипротиобмеженняморськихозброєнь.

З приходом до влади Ф.Рузвельта булидещозміненіакценти вамериканськійзовнішнійполітиці. Уїї основу було бпокладенонейтралітет йдобросусідство.Економічна кризу змирилася Ф.Рузвельта понадувагиприділятивнутрішнім проблемам. Доти жізоляціоністи булипротисоюзів ізєвропейськими державами. Ценадавалоамериканськійзовнішнійполітицібільшоїстриманості й малоініціативності.

Новимелементомзовнішньої політики США був курс - нанормалізаціювідносин із СРСР.Великіпромисловці 23червня 1933 р. наз’їздіасоціаціїкредиторіввисловилися завстановленнянормальнихвідносинміж США й СРСР йрозширенняторгівлі.Таку жпозиціюзаймаввиконавчийкомітетторговоїпалати всіхштатів. Доцієїпозиціїприєднувалисьписьменники,робітники,фермери.

>Формальним приводом дляневизнанняСполученими Штатами АмерикиРадянського Союзу було бзвинувачення упропагандіпротиімперіалізму.Економічнівідносини нарівніамериканськихприватнихосіб йдержавнихустанов СРСР малімісце. За 2 рокта (1923-1925)товарообігміжобомакраїнамизріс у 4 рази.Кредитноторгівельніопераціїздійснювалиприватні банкиСША.В 1928 р. Дженералелектрикпідписаладоговір із СРСР на поставкиелектрообладнання на 25 млн.доларів.Автомобільнакомпанія Фордпідписала угоду ізГорьковським автозаводом про поставкийомуобладнання. У 1928 р. до 20%експортутракторів СШАнаправлялися в Радянський Союз.

Ужовтні 1933 р. президент США Ф. Рузвельтзвернувся ізпропозицією до уряду СРСРпочати переговори провстановленнянормальнихдипломатичнихвідносинміжобомакраїнами. 16 листопаду 1933 р.між США й СРСР буливстановленідипломатичнівідносини, що мало,безперечно,позитивнезначення. 24 листопаду 1933 р. уприміщенніамерикано-радянськоїторговоїпалати в Нью-Йорку буввлаштованийприйом уміністразакордоннихсправ СРСР Литвинова. Наприйомі було б 2 тис. гостей. Послом СРСР США бувпризначенийТроянівський, а послом США в СРСР бувпризначенийБулліт.

>Чомусаме в 1933 р. СШАпішли навстановленнядипломатичнихвідносин із СРСР?Торговий оборот США перевищив на тієї годинурізкоскоротився.РинокРадянського Союзу бувбезмежним дляамериканськоїпромисловоїпродукції, що вело й до збільшеннязайнятостіамериканськихробітників.

>Соціально-економічнаситуація вкраїнахЛатинської Америки бувнебезпечною дляінтересів США.Антиамериканськінастрої вбагатьохкраїнах континенту могливийтиіз-під контролю. Доти за роктаекономічноїкризизначнопослабилисьпозиції США вкраїнахЛатинської Америки.Саме за таких умів угрудні 1937 р. уряд СШАвідмовився від політики “великогокийка” йпроголосив курс - наполітику “доброгосусіда”, Яка винна бувзагальмуватинебажані для СШАпроцеси вкраїнахЛатинської Америки. Так,це буввідмова відвоєнноїінтервенції влатиноамериканські країни.Американськіокупаційнівійська булививедені ізНікарагуа йГаїті. Усіцезовсім не означало провідмову відзміцненняпозиційамериканськогокапіталу вкраїнахЛатинської Америки.

На 1936 р. СШАуклали 11торговихдоговорів ізкраїнамиЛатинської Америки.Торговаекспансія СШАнабулавеличезнихмасштабів. Усіцевідбувалось подприкриттям ідеїпанамериканізму, котра послужилаґрунтом дляпроведенняпанамериканськихконференцій у 1932 р. вМонтевідео, в 1936 р. – вБуенос-Айресі, в 1938 р. – вЛімі. Метацихконференційполягала до того,щобоб’єднати країниЗахідноїпівкулі подегідою США.Рішенняконференцій (>пом’якшеннямитних правил, прозапобіганняконфліктів таін.) позитивновплинули назміцненняполітичних йекономічнихпозицій США вЛатинськійАмериці.

Друга половина 30-х років –це годинупідготовкипровідними державами світу доновоївійни. СШАвирішили, непослаблюючизусиль понарощуваннюсвоїхозброєнь,заявити просвійнейтралітет.ВпершецезробивКонгрес усерпні 1935 р. Закон пронейтралітетзаборонявекспортзброївоюючим сторонам,означаввідмову відколективнихдійпротиагресора.

>Вперше СШАвикористали закон пронейтралітет под годинуітало-ефіопськоївійни в 1935 р., апотім йгромадянськоївійни вІспанії у 1936-1939 рр. Упершомувипадку смердотіспівпрацювали ізІталією,розширилиторгівлюнестратегічнимиматеріалами. У іншомувипадку смердотіспівпрацювали із Франко.Спільним дляобохвипадків було б ті, щожертвиагресії булипозбавленібудь-якоїможливостіотриманняпідтримки із боці США.Лишегромадськіорганізації таокремі особинивиступили напідтримкуЕфіопії йреспубліканськоїІспанії.Вонинадсилали жертвамагресіїмедикаменти,тисячіамериканськихдобровольціввоювали вінтербригадах набоціреспубліканцівІспанії.

>Події вЄвропі,пов’язані іззахопленнямНімеччиноюАвстрії йМюнхенськоюугодою,вимагали від уряду СШАвизначитисьщодоНімеччини. Однак цогоупродовж 1938 р. не відбулося.ЛишегромадськіорганізаціїпротестувалипротиагресивнихдійНімеччини, проводилидемонстраціїсолідарності ізЧехословаччиною в Нью-Йорку,Філадельфії,Сент-Луїсі таін.містах.

У 1939 р.Конгрес СШАобговорював запитання проможливість союзу ізАнглією йФранцією йприйшов довисновку, що оборона США –це й оборонаЄвропи, щонезалежністьЛатинської Америки –це йнезалежність США.

У лютому 1939 р. Ф. Рузвельт нанараді із членамисенатськоїкомісії повоєннихсправах заявивши, що новасвітовавійнашвидконасувається;Німеччинапрагневстановитисвоєпанування вЄвропі, йцедастьїїможливістьпроводити тодіборотьбу засвітовепанування, щостворитьзагрозуінтересам США. Уберезні 1939 р. Ф. РузвельтзапропонувавКонгресупереглянути закон пронейтралітет. ОднакКонгрес непідтримав свого президента.

Разом із тім,розвитоквоєнноїпромисловості СШАздійснювався такими темпами, що вон “моглавитриматибудь-якутривалувійну”.Додатковимивоєнно-технічнимизасобами в цьомувідношенніслужив “Планпромисловоїмобілізації” навипадокнадзвичайнихобставин (1938 р.) й “Акт простратегічнісировинніматеріали” (1939 р.) СШАсуттєвозбільшиливитрати назміцнення ВМФ (>додатково 1 млрд.доларів).Буловжитозаходівщодоукріпленнястратегічнихостровів уТихомуокеані,Панамського каналу.

Політичнастратегія СШАбазувалась напринципістворенняможливостіСполученим Штатамзалишатися позавійною йзбагатитися на поставкахозброєнь,якщовійнапочнеться.

Ф. Рузвельточолював тугрупуамериканськихполітиків, Якавважала, щоізоляціоністи (Гувер, Тафт, Герст таін.)приведуть допослабленняпозицій США, довтратисоюзників,ринків. Доти ж не можна було б йнадалі невраховуватизагрозинімецького фашизму йяпонськогомілітаризму.

>Дізнавшись про ПактМолотова-Ріббентропа, Ф. Рузвельт провівши низкузапитань,відповіді на котрі того годину, схоже унього не було б: СРСРхочевиграти годину; СРСРображений за Мюнхен; СРСРйде на союз із “>Віссю”?

Таким чином, США рокувикористали своїможливостісвітовоголідера дляпопередженняДругоїсвітовоївійни. Це дорого минеться народам світу. США будутьзмушенізайняти болееактивнупозиціющодоагресивних державтогочасного світу.

2.Основні напрямизовнішньої політики США после IIСвітової

ДоляСполученихШтатів удругійсвітовійвійніобернулася їм понаддивідендами, ніжвтратами.Щоправда, числозагиблих й тихий,хто пропавшибезвісти,склало 415 тис.,поранених - 671 тис.осіб.Проте США - незазнали, навідміну відєвропейських держав, проблем,пов'язаних ізвійноюруйнації міст тасіл.проблемибіженців.Зате на США припалатретинавоєннихвитрат вантигітлерівськійкоаліції.Війнаобійшласяїм у 341 млрд.доларів.

>Найголовніший результатамериканськоїучасті удругійсвітовійвійніполягав СШАперетворилися внаймогутнішукраїнукапіталістичного світу, стали йогоекономічним тафінансовим центром йнезаперечнимвійськово-політичнимлідером. З 1941 по 1945рікїхнівиробничіпотужностізбільшилисяудвоє, аекспорт - уп'ятьразів.Кількістьнайманихробітниківзросла упромисловості заці ж рокта із 54 млн. до 64 млн.осіб. У роктавійниамериканціпрацювали багато,інтенсивно йпатріотично:робочийтиждень бувзбільшений до 45.2години (із 37.5 часів).Профспілкивпроваджувалиполітикусоціального партнерства,відмовлялися відстрайків тощо.Середньорічнітемпипромисловоговиробництвасклалиупродовжвійни 9відсотків. Заамериканськимдоларом було бзакріплено статуссвітовоїрезервноївалюти,тобтоголовноїгрошовоїодиниці уміжнароднихрозрахунках та платежах ( уБреттон-Вудсі 1944 року).

>Відповіднихпоказниківдосягнуто й увійськово-стратегічнійцарині.Американськасухопутнаарміянараховувала у 1945році 12 млн. вояків,тобто зацимпоказником СШАперемістилися іздовоєнного 17-гомісця на перше.Аналогічнаситуаціясклалася увійськово-морських тавійськово-повітряних силах. СШАмонопольневолоділиатомноюзброєю й малісотні військових баз повсьому світі.

У Першіповоєнні роктаамериканськаекономікапродовжувалаутримувативисокітемпирозвитку.Вже на середину 1947 року СШАшвидко іуспішноздійснилиреконверсію,тобтопереорієнтацію свогогосподарства навипускмирноїпродукції.

>Середфакторів, котрістимулювалиповоєннепіднесенняекономіки США,відзначаютьнаступні.

1.Відсутністьконкуренції із боціінших держав;

2.Ефективна організаціявиробництва тависокопродуктивнапрацяамериканців;

3. Широкезастосуванняздобутківнауково-технічногопрогресу;

4.Накопичений за роктавійниспоживацькийпопит натовари широкоговжитку;

5.Сприятливаподаткова політика,стимулюванняекспорту тапослуг;

6.Ефективнаінвестиційна політика.

США - не сталистворювати послевійни якзахідноєвропейські країнидержавний сектор векономіці.Натомість,обралиефективний шляхвибіркового державногорегулюванняцін,зайнятості,інвестицій,замовлень. співпрацю ізпрофспілками,скороченнявійськовоїсфери.

>Результатицихзаходів буливражаючі: у 1947-1948роках на США припадало 54,6відсоткасвітовоїпромисловоїпродукції (без СРСР);золотий фонддорівнював 75відсоткам запасу золотазахідного світу;промисловийекспорт -32відсоткамсвітовогоекспорту; із 1946 по 1950рікекспорттоварівпереваживімпорт на 25 млрд.доларів.Особливопотужними темпамизросталидержавніінвестиціїС'ША: із 2,1 млрд. у 1945 до 13,8 млрд.доларів у 1950році.Безумовно, щовеличезнізовнішні ринкистимулювалиамериканськуекономіку, але й йвнутрішнійринокзазнавсуттєвихзмін.Під годинувійнисформувавсяпотужний «>відкладенийіндивідуальнийпопит»:особисті йродинніприбуткиамериканцівзросли зарахунок су-цільноїзайнятості,надурочнихробочих часів, роботи увихіднідні тощо.Післявійни у Штатірозпочавсясправжнійкупівельний бум:індивідуальніспоживчівитратиамериканцівзросли у 1950році впорівнянні із 1939 фатальністюутричі.

ПрезидентствоР.Ніксона таДж.Форда припало насвоєріднийперіод уміжнароднійполітиці,якийотримавназвурозрядки. Це бувперша половина 1970-х років.Серед причин, котріобумовилирозрядку,слідзгадати:переорієнтаціюзовнішньої політики США, щосталася у зв'язкузізміноюможливостей тасоюзницькимизобов'язаннями уЗахіднійЄвропі.Відіграли своєї ролідосягненнявійськово-стратегічного паритетуміж США та СРСР;необхідністьурівноваженняїхніхпозиційщодорегіональнихвпливів (СШАзазналипоразки уВ'єтнамі, а Український Союззіткнувся зсерйозними проблемами устосунках ізКитаєм),розпадколоніальноїсистеми тощо.

>Найсуттєвішоюпроблемою дляадміністраціїНіксона буввійна уВ'єтнамі, вякійщомісяцягинуло 500американських вояків, й Якапоглиналавеличезнікошти,роз'єднуваланацію йпідриваламіжнародний авторитет США.

>ЗайнявшиБілийдім, 37-йамериканський президент вже улипні 1969 рокупроголосивновустратегію США ув'єтнамськійвійні, котраотрималаназву «>доктриниНіксона». Сутьїїполягалапередусім у «>в'єтнамізації»війни («>азіативоюютьпротиазіатів»),тобтозамініамериканськихзбройних силпівденнов'єтнамськими, а й у тому,щоб йнадалінадавативійськову таматеріальнудопомогуСайгонові;провадитизовнішнюполітикуадекватнуможливостямСполученихШтатів,рівномірнорозподіляти відповідальність насоюзників у всіхконфліктнихситуаціях.

>Вже вчервні 1969 рокупочаласяевакуаціяпівмільйонногоамериканського контингенту із ПівденнийВ'єтнаму. Натравень 1972 року тутзалишалось 69тисячамериканців. Алі при цьомувідновилосябомбардуванняпівнічнов'єтнамськихтериторій.Самеце. на думкудеякихісториків,змусило Ханойпідписати уПарижі 27 января 1973 року угоду про ">припинення військовихдій тавідновлення світу уВ'єтнамі".Упродовжнаступних 60днів булививедені усіамериканськісили,здійсненообмінвійськовополоненими.Процесевакуаціїамериканських вояків ізВ'єтнамузавершився уберезні 1973 року. А 1975 рокуСайгон впавши й весьВ'єтнамопинився под контролемкомуністів. Уційвійнізагинуло 58тисячамериканців й 2 млн.в'єтнамців. 120тисячучасниківбойовихдій после Повернення набатьківщинунадзвичайноважко проходилиадаптацію до мирного життя. ">В'єтнамський ж синдром", страх бутивтягнутими уновікровопролитнівоєнніконфліктинадовгозапанувавсередамериканців. Не чудово, щоконгрес 1973 рокувсупереч вето президентаприйняв закон,якийзобов'язував главу держави прокожнезастосуваннясилиповідомлятиупродовж 48 часів й,якщоконгрес протягом години неоголоситьвійни,припинитивоєнні дії після двохмісяці.

Услід за «>доктриноюНіксона» тазамиренням уВ'єтнамівідбулосякорегуваннявійськово-політичноїстратегії США: назміну «>гнучкомуреагуванню»прийшло «>реалістичнестримування».

>Барометромполітичноїрозрядки булиамерикано-радянськівідносини. Угрудні 1969 року СШАзнялидеякеобмеження уторговельній сфері із СРСР, черезмісяцьконгресратифікувавпідписаний 1968 рокуСполученими Штатами,Великобританією таРадянським СоюзомДоговір пронепоширенняядерноїзброї,згодомрозпочалисяамерикано-радянськіпопередні переговори вГельсінкі, а й уВідні прообмеження системпротиракетної оборони тастратегічнихозброєнь. 30вересня 1971 року уВашингтоніпідписано угоду прозменшеннянебезпекивиникненняядерноївійни тавдосконалення прямого телефонного зв'язкуміж США й СРСР.Нарешті,відбулосядекільказустрічей нанайвищомурівні: утравні 1972 року —візит президента СШАР.Ніксона до СРСР; учервні 1973 року —візит-відповідьЛ.Брежнєва доСполученихШтатів; учервні 1974 року -зустрічР.Ніксона йЛ.Брежнєва в Кріму: влистопаді цого ж року —зустрічДж.Форда таЛ.Брежнєва уВладивостоці. Урезультаті було бпідписанокількадесятківрізного родуугод, більше, ніж запопереднюісторіюамерикано-радянськихстосунків.Серед нихнайважливіші: проосновивзаємовідносинміж СРСР та США; прообмеженнястратегічнихозброєнь; прообмеження системпротиракетної оборони (ПРО);торговельнаугода (ужовтні 1972 (74?) рокуконгресприйняв донеї поправкуДжексона-Веніка, котраобумовлюваланадання СРСР уторгівлі режимунайбільшогосприяння заумовидемократизаціїрадянськогозаконодавстващодоеміграції); проспівпрацю умирнихцілях укосмосі,охоронунавколишньогосередовища, у сферіохорониздоров'я, вгалузі науки ітехніки.

>Ці танаступнідомовленостісприялизначномупослабленнюнапруги як вамерикано-радянських, то йзагалом уміжнароднихвідносинах.

>АдміністраціяР.Ніксонаскористаласяпогіршенням, азгодомрозривомрадянсько-китайськихвідносин. 8 января 1970 року вамериканськомупосольстві уВаршавіпочалися переговориміж США та КНР нарівніпослів.Тоді ж СШАстосовно Китаювдалися до тактики «>малихкроків»:скасувалиембарго наторгівлю ізКитаєм тадеякіобмеження наамериканськийекспорт доцієї країни,відбулисядвіпоїздки.Г.Кіссінджердвічіїздив доПекіна ізметоюпідготовкиофіційноговізиту президента США,якийвідбувся в лютому 1972 року.СполученіШтати й КНРвизналиодне одного,хочадипломатичними службамиобмінялисялише 1979 року. СШАзняли вето навступ КНР до ООН йнаданняйомумісцяпостійного члена ЗарадиБезпеки. При цьомуБілийдімпродовжувавдотримуватися політики "двохКитаїв",тобтовизнанняРеспубліки Тайвань таїї членством ООН.

 

3.Українсько-американськівідносини

 

>Нульовою,якщо немінусовоюточкоювідлікуукраїнсько-американськихвідносин можнавважатипромову Президента США Джорджа Буша,виголошену 1серпня 1991 уКиєві, вякійвін однозначновисловився зазбереження СРСР йпідтримку М.Горбачова.

 >Безпрецедентним для США було б ті, щовідправляючись ізМоскви до Києва, Джордж Буш показавши текстцієїпромовирадянськомукерівникові. Для СШАце бувперіодболісноїпереоцінкизовнішньополітичнихпріоритетів.Державний департаментдотримувався «>московоцентричноїтенденції»,демонструвавфатальненерозумінняглибиннихпроцесів, щовідбувалися напострадянськомупросторі. Зіншого боці,тверезомислячі політики,зокрема ДікЧейні,ЗбігнєвБжезінський,ГенріКісінджер таіншіусвідомлювалинеобхідністьвизнання державноїнезалежності України,встановлення із неюповномасштабнихміждержавнихвідносин. Однакпротягоммайжевсьогоперіоду 1991 - 1993 рр.ці політики були вменшості.ВизнавшиРосіюєдиноюправонаступницею СРСР, СШАфактичноблокувалиполітичні іекономічніконтакти ізУкраїною.

>Отожголовноюметоюзовнішньої політики України наамериканському напрямку вцейперіод було бздобути від СШАреальневизнання України якрівноправного партнера.

5 - 11травня 1992 р.відбувсяпершийофіційнийробочийвізит президента України Л. Кравчука до США. Уходівізиту було бпідписано низкудокументів,зокремаполітичнудекларацію та меморандум провзаєморозумінняміжурядами України та США. Уполітичнійдеклараціївперше було бзафіксовано формулу «демократичного партнерства» двохкраїн. Практика жтодішніхукраїнсько-американськихвідносинзалишалася на тому жрівні.

>Головнимконфронтаційнимпитанням цогоперіоду був проблеманабуттяУкраїноюбез'ядерного статусу. Узасобахмасовоїінформації СШАз'явиласясеріятенденційнихантиукраїнськихпублікацій.

>Майже досередини 1993 р. Вашингтонзаймавжорстку,майжеультимативнупозиціющодо України. СШАнаполягали наякомогашвидшійратифікації Договору прообмеженнястратегічних танаступальнихозброєнь таприєднання України до Договору пронерозповсюдженняядерноїзброї (>ДНЯЗ).

>Адміністрація Б.Клінтона, Якаприйшла до влади всічні 1993 р.,постала переддилемою:продовжуватиполітику Буша, чишукатиновіпідходи до розбудовіукраїнсько-американськихвідносин.Післядеякихсумнівів бувобранийдругий шлях.Важливу роль тутвідігралинасампередвпливовіпредставникиКонгресу США.

Уквітні 1993 р.Держдепартаментвиступив ззаявою пронеобхідність йневідкладність «>спільногоподоланнякризидовіри». 9травня того ж рокуКиїввідвідаладелегація начолі із послом ізособливихдоручень,спеціальнимрадникомДержавного секретаря США ззв'язків ізновиминезалежними державамиС.Телботом.Він заявивши пробажанняамериканськоїсторонирозпочатиновийетап увідносинах ізУкраїною,підкреслюючи, що не лишеБілийдім, а іусяадміністрація провелиінтенсивнийперегляд політики СШАщодо України.Американська стороназапропонувалатакожрозробити йпідписати нанайвищомурівніукраїнсько-американськуХартію про партнерство, дружбу йспівробітництво.

Отже, булизакладенісерйозніпідвалини длянаданняукраїнсько-американськимвідносинампринципово новогорівня.Важливимсвідченнямпозитивнихзрушень сталосхваленняКонгресом США 30вересня 1993 р.фінансовоїдопомоги Україні врозмірі 350 млн. $. 24 - 25жовтня 1993 р.

>Київ ізофіційнимвізитомвідвідавДержавнийсекретар США У.Крістофер.Була,зокрема,досягнутадомовленість про ті, що СШАсприятимутьприєднанню України доГенеральної догоди ізторгівлі татарифів (ГАТТ),налагодженню конструктивногоспівробітництва із МВФ та МБРР. Однакневдовзі вукраїнсько-американськихвідносинахзновувиникланапруженість.Вона буввикликана тім, що Україна, на думку США,непослідовно й невповномуобсязівиконувалазобов'язання,прийняті уЛісабоні 23травня 1992 р.щодо договору проСНО-І.

>Важливимкроком на шляхуподоланняцієїпроблеми сталаратифікація 18 листопаду 1993 р.ВерховноюРадою України Договору проСНО-І.Принциповезначення длядальшогополіпшенняукраїнсько-американськихвідносин малопідписанняПрезидентами України, США таРосії 14 января 1994 р.Тристоронньої заяви вМоскві. Це бувсправжнійпрорив унепростихвідносинах, щосклалися утрикутнику Україна - США -Росія. Узаявімістивсяісторичний пункт про ті, що США іРосіяготовінадати Українігарантій безпеки. Це даломожливість Україні 3 лютого 1994 р.знятизастереженняВерховної Заради від 18 листопаду 1993 р.

>Ще болеединамічними йвизначенимиукраїнсько-американськівідносини стали после того, як напрезидентських виборах 1994 р.переміг Л. Кучма. Цестосувалося не лишеполітичноїсфери, але й і, що особливоважливо —економічної співпрацю.

>Державнийвізит до США Президента Л.Кучми 19 - 23 листопаду 1994 р.започаткувавякісноновийетапміжнародногоспівробітництва.Основоположнимполітичним документомновоїери нашихвзаємин з США стала «>Хартіяукраїнсько-американського партнерства,дружби йспівробітництва»,підписана уБілому домі 22 листопаду 1994 р.ПрезидентамиЛ.Кучмою та Б.Клінтоном.Сторонивизнали, щоіснуваннявільної,незалежної йсуверенноїУкраїнської держави,її безпека іпроцвітаннямаютьвеликезначення для США.

>Увага допост'ядерної України із боціпрезиденськоїадміністраціїБіллаКлінтонавилилася устворення 19вересня 1996 року США таУкраїноюміждержавноїкомісії начолі ізвідповідно Альбертом Гором таЛеонідомКучмою.Комісія включала у собічотирикомітети, котрізаймалисяпитаннямизовнішньої політики, безпеки,торгівлі таінвестицій,стабільногоекономічногоспівробітництва. Успільнійзаяві запідсумкамиПершого пленарногозасіданняУАМК (>Українсько-американськоїміждержавноїкомісії) 16травня 1997 року СШАвизнали Україну якцентральноєвропейську державу тапідтвердили наданіі Українігарантії безпеки.

>Підкінець 2000 року Українавідійшла для США перевищив надругий план.Майже всяувага бувсконцентрована навласнійпрезидентськійвиборчійкампанії.Невизначеністьситуації зпереможцями тачисленнінесподіванкивиборівпризвели доти, що в Україну таїї проблемповернулися нескоро. Тім годиноюобраний у цьому жроціросійський президентВ.Путін вжепочавпроводитиполітику,спрямовану назближення України ізРосією. Уконцепціїзовнішньої політики,прийнятій 30 июля 2000 року,Росіявпершезробилавідкриту заяву пронеобхідністьдомінування надсвоїмисусідами. Утекстіконцепції,затвердженоїпрезидентським указом,однією ізцілей намайбутнєвиносилосястворення поясудобрихсусідівнавколоРосії, «>наймогутнішоїєвразійськоїсили».

>Прийшовши до влади, кандидат відРеспубліканської партії Дж. Бушперш навідмовився від практики свогопопередникастворюватидвостороннікомісії начолі ізвіце-президентом. Таким чином,надії України назамінукомісії Кучма-ГоркомісієюКучма-Чейні

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація