Реферати українською » Международные отношения » ЄС і Ісламська республіка Іран в міжнародних відносинах


Реферат ЄС і Ісламська республіка Іран в міжнародних відносинах

Страница 1 из 2 | Следующая страница

ЄС і Ісламська республіка Іран міжнародних відносинах

За 20 років існування Ісламської Республіки Іран стосунки із країнами Західної Європи залишалися досить напруженими, а часом перейшли у відкриту конфронтацію. Політичні партії і культурні зв'язку, активне економічне співробітництво,развивавшиеся вшахский період, було зведено нанівець. Такий стан пояснювалося зовнішньополітичним курсом ісламського керівництва,видвинувшего в післяреволюційний період антизахідні гасла іспровоцировавшего захоплення американських заручників, та був який розв'язав ірано-іракський війну. Відповіддю для цієї дії став розлучення США з Іраном і оголошення йому економічної блокади, до котрої я приєдналося і європейську спільноту.

Націоналізація великої в промисловості й банківської системи, конфіскація активів іноземних банків та компаній, активне втручання у країни, заходи щодо ослаблення залежності іранської промисловості від імпорту, суворий контролю над зовнішнім та внутрішньою ринком робили економікумалопривлекательной для ділових кіл Заходу.

Проте необхідність зміни економічного курсу в Ірані після завершення війни з для виходу з найглибшого економічної кризи і зруйнованої війною промисловості зажадала відтворення традиційних зовнішньоекономічних зв'язку з Західної Європою. Уряд ІРІ почало налагодити стосунки з членами Європейського союзу. Однак у результаті винесення іранськими владою смертного вироку З. Рушді у березні 1989 р. за вчинення низки терористичних актів або проти опозиційних режиму іранських політичних діячів територій країн Європи (керівника організаціїМоджахеддинеХалг До.Раджави в 1990 р., ШахпураБахтиара у Парижі 1991 р., лідерів Демократичній партії Іранського Курдистану у Берліні 1992 р.) напруженість у стосунках ІРІ і більш Західної Європи погіршилася. Активна пропагандистська компанія іранських емігрантів, що у Західної Європи, хто проти ісламського диктату і порушення правами людини в ІРІ, тиснула громадські думки і створювала негативний імідж владі Тегерана.

Проте керівництво ІРІ продовжувало шукати змогу розмороження відносин із європейськими державами, оскільки розвиток країни чого залежало від налагодження зовнішньоторговельних зв'язків. Для відновлення основної експортної галузі – нафтової промисловості – були потрібні величезні капіталовкладення, технології, нове обладнання. Економіка Ірану була традиційно пов'язані з Європою: звідти отримувала запчастини і винесла нове устаткування, допомогу. На європейському ринку знаходили попит як товари традиційного експорту – килими, ікра, сухофрукти, шкіри, а й іранська сталь. Певні зрушення у взаєминах Заходу і ІРІ припадають на грудні 1992 р., коли лідери держав Євросоюзу сесія в Единбурзі заявила про необхідності переглянути своє ставлення Ірану і стати від політики конфронтації до критичного діалогу (>гофтогуйеентегади). Таке рішення країн Західної Європи був прийнято всупереч прагненням США створити після розпаду СРСР єдиний «полюс сили».

Після закінченняирако-кувейтского конфлікту США вдалося значно зміцнити своє становище у район Перської затоки і Близькому сході з'явилися й практично здійснювати повний контролю над експортом нафти з того регіону. У ситуації ІРІ залишилася єдиним непідконтрольним США постачальником енергетичного сировини до Європи, які мають певних політичних і ідеологічним впливом у регіоні Близького Сходу. Зважаючи на ці чинники, і навіть потенційні можливості Ірану як «мосту» Європою і Азією, Північчю і Півднем, європейські держави визнали за можливе розпочати переговори з Тегераном. Певну позитивну роль зіграла свою роль сприяння іранської влади у справі звільнення європейських заручників, захоплених ісламськими організаціями у Лівані. Лідери ЄС сподіваються подальшу допомогу ІРІ у врегулюванні ситуації у нашій країні, потім президент ІРІХашеми-Рафсанджани в відповідних посланнях керівникам європейських держав підтвердив свій намір до діалогу.

Попри різко негативну реакцію США перевищив на дані ініціативи, і навіть на оголошення ними політики «подвійного стримування» стосовно Ірану та Іраку, офіційні й ділові кола деяких країн Західної Європи пішли шляхом часткове відновлення контактів із ІРІ. Особлива увага приділялася відтворення та розвитку нафтової промисловості Ірану. Відповідною реакцією США стало ухвалення закону «>Д'Амато», за якимнеамериканские компанії, вкладають понад 40 кримінальних млн. доларів на нафтогазові галузі Ірану, і Лівії підпадали під економічних санкцій. Офіційним обгрунтуванням запровадження цього закону стала боротьби з терористичними режимами.

Країни Західної Європи, хоч і приєдналися до резолюціям, котрі засуджують зв'язок офіційної влади Тегерана з терористичними організаціями, висловили незгоду з такою лінією Вашингтона. Проте багато компаній утрималися від укладання контрактів, із Іраном.

Черговий виток напруженості у взаєминах ІРІ із Європою виник на початку 1997 р. у зв'язку з справоюМиконоса. Оскільки іранську владу заперечували якесь свою участь у убивстві курдських опозиціонерів у Берліні, вибухнув скандал, і запрошують послів усіх країн ЄС залишили Тегеран. Вибори Президента ІРІ, оголошена їм програма лібералізації іранського нашого суспільства та наміри нормалізувати взаємини з усіма державами країн світу дозволили двом сторонам вступити на шлях врегулювання проблем, накопичених за 20-річний період.

Президент ІРІ М. Хатамі, обраний цю посаду у травні 1997 р., виступив за дипломатичну відкритість, розвиток діалогу з усіма державами, представниками різних конфесій і, закликав до повазі міжнародних законів і, засудив всілякі прояви тероризму. Нові моменти у зовнішньополітичній лінії ІРІ були позитивно оцінені Заході. Слід зазначити, що, покладаючись на Хатамі, політичних діячів країн усвідомлюють, що основна мета зовнішньої політики України ісламського Ірану залишається незмінною – ренесанс ісламу як світової цивілізації, нинішнє керівництво ІРІ лише модифікувало методи її досягнення, висунувши ідею діалогу цивілізацій і зробивши акцент не так на політичний, але в культурний аспект. Однак за умов посилення процесу глобалізації Західна Європа, прагне на противагу США зміцнити своє становище у системі міжнародних економічних відносин, зацікавилася в розширенні багатосторонньої співпраці з Іраном.

За пріоритетний напрям зовнішньої політики України ІРІ 1998 р. є нормалізація повному обсязі відносин із країнами Західної Європи. Така лінія обумовлена як міжнародними, і внутрішніми економічними і соціальними чинниками, серед яких слід відзначити такі:

1. За післяреволюційний період ІРІ зірвалася стати ні світовим, ані шеляга навіть регіональним лідером ісламських держав.Усилившиеся позиції США у регіоні Близького і Середнього Сходу, активне американське проникнення на Кавказ і Середньої Азії, прагнення контролюватиуглеводородние ресурси Каспійського морів, створюють безпосередню загрозу інтересам ІРІ. Багаторічна нестабільність в Афганістані, спроби талібів дестабілізувати ситуації у Таджикистані становлять небезпеку територіальної цілісності країни.

2. Іран самостійно неспроможний покінчити з проблемою афганських і іракських біженців, наявність яких надає сильно тиснуть на соціально-економічні становище у країні.

3. Щороку ІРІ несе значні матеріальні витрати і кількість людських жертв під час боротьби з контрабандою, й розповсюдженням наркотиків. Зупинитинаркотрафик з того регіону – міжнародна проблема, і її рішення необхідні колективні зусилля.

4. Вище вже згадувалася традиційна залежність економіки нашої країни від європейського експорту і необхідності іноземних капіталовкладень на відновлення всіх галузей господарства, особливо нафто-газового комплексу. Погіршення фінансового стану Ірану внаслідок падіння нафтових цін у другій половині 90-х унеможливило завершення більше шести тис. економічних проектів більш як за 22 тис. млрд. ріалів.

5. Перед урядом Ірану стала і проблему виплати зовнішніх заборгованостей. Тільки остаточно 1998 р. потрібно було виплатити борги за короткотерміновим позикам європейських держав і Банк Японії у сумі близько 3 млрд. доларів. Таких фінансових ресурсів у Ірану був. Стала необхідність вступу в з кредиторами по реструктуризації боргів.

6. Досить гостро в ІРІ відчувається проблема безробіття. По офіційними даними, на 1998 р. країни налічувалося 2,8 млн. людина, які мають роботи (тобто. безробіття становив 13,5%) 4. Створенню надання нових робочих місць міг би допомогти іноземні капіталовкладення.

Потреба перебудови відносин із західним світом викликалася й певним зміною настроїв всередині іранського суспільства. Сьогодні більше населення країни і становить молодь, яка вже після революції" і бажає мати доступом до сучасним мультимедіа (відео, Інтернету, міжнародним телепрограм тощо.) Значні зміни і серед основний прошарку, яка виступила 20 років тому вони проти монархії Пехлеві, –базариха (дрібні й середні торговці). На зміну поколінню, котрий брав участь у революції, прийшли люди, молодші, освічені, виховані в релігійних традиціях, а й усвідомлюють неминучість процесу інтернаціоналізації економік і прагнуть до встановлення широких зв'язків із зарубіжними соціально-економічними структурами. Саме це нові представники міських середніх верств населення та підтримали під час виборів Хатамі та її програму. Необхідність урахування їхніх інтересів дав можливість перебудовувати відносини із західними країнами.

Період 1998–2000 років може бути проривом ІРІ в західний бік. Вже у першій половині 1998 р. відбулися перші контакти глав керівників зовнішньополітичних відомств ІРІ і більш Західної Європи, у ході підкреслювалося обопільне прагнення сторін до нормалізації відносин. У вересні 1998 р. під час чергової сесії генеральної Асамблеї ООН між міністрами закордонних справ Великій Британії та ІРІ було досягнуто домовленості про відновлення дипломатичних відносин лише на рівні послів.

У тому 1999 р. відбувся державний візит Президента ІРІ М. Хатамі Італію. Росія було обрано невипадково на першому за 20-річний період виїзду керівника Ірану до Європи. У стосунках двох десятків країн був гострих проблем, їх торговельні зв'язки розвивалися постійно. Італія з права вважається наступницею древньої римської культури, і тому керівництво ІРІ,видвинувшее ідею діалогу цивілізацій, відводить нашій країні особливу увагу. Важливе значення у розвиток контактів із західним світом грала зустріч М. Хатамі з Папою Іоанном Павлом II.

Відтоді у взаєминах ІРІ та Західної Європи починається перехід від періоду «критичного діалогу» до економічного партнерству.

У вересні 1999 р. Тегеран відвідав президент Австрії, у жовтні М. Хатамі прибув до Франції. Хоча це його візит і вважався державним (президента ІРІ приймали як гостя ЮНЕСКО й особистого гостя Президента Ж. Ширака), він поклав початок нового етапу у взаєминах двох десятків країн. Багато проблем (присутність біля Франції штаб-квартири опозиційної іранському режиму організаціїМоджахеддинеХалг, повернення ІРІ 1 млрд. доларів, вкладених ще іранським шахом у французьке атомний консорціумЕвродиф, вбивство Ш. Бахтіяра), які викликали б конфронтацію держав в період, ускладнював переговори, проте лідери Ірану та Франції висловилися за розвиток політичного та скорочення економічної діалогу.

Інші європейські держави не захотіли залишатися осторонь від процесу нормалізації відносин із Іраном. У тому 2000 р. з офіційним візитом до Лондон було запрошено міністр закордонних справ ІРІ До. Харразі. У його зустрічах із прем'єр-міністром Т. Блером і міністром закордонних справ Р. Куком обговорювалися питання нормалізації відносин двох десятків країн, виявлено спільні проблеми, під час вирішення яких обидві сторони міг би активно співпрацювати: трафік наркотиків, боротьби з тероризмом, допомогу іракським біженцям, обмеження зброї масового знищення. Було підкреслено, хоча Іран та Великобританія мають різний підхід до врегулювання на Близькому Сході, обидві сторони можуть вести діалог для нормалізації політичного й економічного становища цього регіону. Була відзначено роль ІРІ як голови Організації Ісламської конференції у котрий розпочався діалозі з ЄС.

Розвиток контактів відповідальних осіб ІРІ з представниками країн Європи ширилося. У червні До. Харразі перебував з візитом до Швейцарії. Обидві боку сподіваються чинити успішний розвиток у майбутньому політичні й економічні зв'язків, відзначили необхідність взаємних контактів для врегулювати ситуацію у Центральній Азії, на Близькому Сході, боротьби з розповсюдженням наркотиків. У цього візиту, як і під час зустрічей представників ІРІ з політичними діячами Заходу, постійно поставало питання боротьби з тероризмом і почуттям причетності Ірану до здійснення низки терористичних актів у минулому. Уряд Швейцарії зажадало проведення розслідування всередині Ірану у справі про вбивство До.Раджави. У відповідь Тегеран запропонував укласти спільне угоду про взаємне співробітництво посудебно-правовим питанням.

Нові горизонти відкрилися взаємовідносин між Тегераном і Берліном. Німеччина потенційно могло стати основним торговим партнером Ірану. Проте нормалізації відносин двох десятків країн перешкоджали як сильно тиснуть навіть Ізраїлю, з одного боку, і протидія іранської еміграції, з іншого. Проте, у липні 2000 р. відбувся офіційний візит М. Хатамі Берлін, продемонстрував пріоритет економічних інтересів, у відносинах двох десятків країн.

Продовжували розвиватися відносини ІРІ і із державами Західної Європи, із раніше не виникало серйозних конфліктним ситуаціям: з Голландією, Бельгією, Іспанією, Австрією та інші країнами.

У результаті візитів іранських делегацій до Італії, Францію, Німеччину особливу увагу приділялося обговоренню економічних питань. За період 1993–1997 рр. набагато знизився товарообіг між ІРІ і країнами ЄС. Так, експорт із Німеччини – основного постачальника на іранський ринок – скоротився із чотирьох млрд. доларів на 1993 р. до 1,8 млрд. 1997-го. Сукупний імпорт ІРІ у регіон Євросоюзу в 1993 р. становив 9,6 млрд. доларів, або 46,3% загального імпорту країни, а 1997 р. – 6,1 млрд. доларів, або 43,6% 8. Крім суто політичних причин, зниженні товарообігу позначилися інші чинники. Іран було включено до списку ризиків, тобто. країн, які можуть гарантувати безпеку капіталовкладень. У зв'язку з цим було встановлено дискримінаційні мита на ввезені товари. Іран також потрапило до числа держав, у яких заборонено експорт товарів подвійного призначення. Представники ІРІ вимагали зняти обмеження в розвитку торгово-економічних зв'язків. Зокрема, під час візиту До. Харразі до Швейцарії було укладено угоду про взаємних гарантії інвестицій і запобігання подвійного оподаткування. Країни ЄЕС на прохання іранської боку погодилися переглянути терміни погашення короткострокових позик, у результаті банки Італії, Німеччини й Франції відкрили для експорту до Іран кредитні лінії. Було встановлено контакти представників ділових

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація