Реферати українською » Международные отношения » Міжнародні економічні зв'язки Росії


Реферат Міжнародні економічні зв'язки Росії

Страница 1 из 4 | Следующая страница

МОУ «>Коммунарская середня загальноосвітньою школою № 3»


>Экзаменационний реферат

з економіки

 «Міжнародні економічні зв'язки»


                                               

                                                >Виполнил: учень 11б класу

                                                                           Філіппов І.М.

                                         Перевірила:МароваЕ.А.


р. Комунар, 2008


Зміст

1. Запровадження………………………….……………………………… 3

2. Форми зовнішніх економічних зв'язків ……………….……… 6

             Міжнародна торгівля ……………………………………… 6

             Міждержавні кредитні установи …..……..…… 15

             Кредитно-фінансові відносини ………….……………….. 19

             Сфера міжнародного співробітництва …...………………….23

             Міжнародні послуги ……………………...………………...29

             Міжнародний туризм ….…………………………………. ..30

3. Укладання …………………………..………………………….34

4. Додатка ……………………………..………………………36


Запровадження

 

Сучасне становище Росії у світовому господарстві характеризується суперечливими тенденціями. З одного боку, вона не має потужні природні, працю, великий виробничий потенціал, займає одне з чільних місць у світі з виробництва і експорту багатьох товарів (щоправда, переважно паливно-сировинний групи), має сильний науково-технічний потенціал, високим освітнім рівнем населення.

З іншого боку, економічний спад 1990-х рр. істотно послабив позиції Росії у світовій економіці. Будучисреднеразвитой країною, багатьма суттєвими параметрами на неї припадає проміжне становище у світовому господарстві між країнами розвиненими і розвивающимися країнами.

Сучасний етап розвитку російської економіки є поворотним з погляду важливості зовнішніх чинників економіки. Різноманітні природні ресурси, масштабний іслабонасищенний внутрішній ринок, значний державний попит на промислові товари — всі обставини ще Російської імперії зумовили порівняно низьку втягнутість країни у світогосподарські відносини. У радянську добу до цих чинникам додалася тривала економічна ізольованість від світового фінансового ринку. Тільки на той 1990-х рр. до ринкової економічної системі як уже почалися інтеграції Росії у світового господарства.

Показника відкритості національної економіки належить експортна квота вВаловом ВнутрішньомуПродукте (ВВП) і виробництво окремих видів продукції, частка імпорту споживанні, питому вагу іноземних інвестицій у їхній сукупної величині. Експортна квота показує ставлення обсягу експорту товарів та послуг обсягу ВВП. Значне зростання експортної квоти у Росіїв1990-х рр. пояснюється чималим зростом експортних поставок внаслідок різкого зниження внутрішнього попиту.

Нині разом з неефективною структурою експорту успішної інтеграції Росії у світового господарства заважає й інших причин. Передусім це низька продуктивності праці, зокрема енергоємність і матеріаломісткість виробництва.

 Конкурентоспроможність російської економіки на світовому ринку також невисока через високу частку застарілого і зношене устаткування, технологічної відсталості багатьох галузей.

Потенційні конкурентні переваги Росії пов'язані:

· з великими запасами природних ресурсів;

· численними трудовими ресурсами із високим рівнем освіти;

· великою часткою накопичених основних виробничих фондів;

· наявністю унікальних передових технологій.

Проте цих переваг заважають конкурентні слабкості економіки Росії:

· переважання у багатьох галузях народного господарства відсталихнеконкурентоспособних технологій;

· висока ресурсомісткість і витратність виробництва;

· величезний знос основних фондів;

· обмежені можливості внутрішнього нагромадження капіталу;

· політична, економічна і соціальний нестабільність;

· засилля бюрократії і криміналізація економічної системи;

· нерівномірність би в економічному і соціальному розвитку регіонів Росії.

Головна мета соціально-економічного розвитку Росіїдосягти стабільного економічного зростання. І тому необхідно можливість перейти до більш еволюційної моделі економічних та соціальних перетворень, повсюдно посилюючи роль держави у регулюванні всіх соціально-економічних процесів. У роботі я розгляну міжнародне економічне становище Росії і близько переклспективи розвитку її міжнародних економічних зв'язків.


2. Форми зовнішніх економічних зв'язків

2.1 Міжнародна торгівля

 Безумовно, важливим для стану сучасній російській економіки є зі стояння зовнішньої торгівлі. Тут слід виходити з те, що зовнішня торгівля — це з двостороннім рухом. Ми купуємо (це імпорт) і продаємо (це експорт).

У зовнішній торгівлі діє безліч простих принципів, серед них полягають у тому, що ми купуємо те, що нам хочеться, і продаємо те, що можемо продати.

Наше бажання купити має підкріплюватися нашої платоспроможністю. Наше бажання продати — бажанням та здібністю ми купити. З іншого боку, годі було продавати те, що самим конче потрібно. У у крайньому випадку, це можна зробити може статися, коли ми мусимо ще більше.

До цього часу, експортуючи енергоресурси, ми, власне, продавали те, що нам конче потрібно, а отримували замість то, без чого могла б і обійтися.

Останніми роками зовнішня торгівля Росії із іншими країна ми характеризується дуже значними об'ємними характеристиками.

У 2003 року експорт товарів становив 135,4 млрд. дол. США проти 107,3 млрд. дол. попередній рік (зростання на 26,2%). У 2007 року приріст вартісного обсягу експорту товарів, за оцінкою Банку Ріс ці, приблизно рівних частках забезпечене рахунок збільшення фізичного обсягу й зростання цін умовах сприятливою ціновоїконъюнктури на світові ринки енергоносіїв є й кольорових металів.

У цілому нині високої динамікою характеризувався і імпорт товарів. Імпорт товарів у 2003 року становив 75.4 млрд. дол. США на 23,7% перевищив рівень 2002 року. Основ іншої зростання обсягу їм порту стався рахунок збільшення фізичних обсягів.

У цілому нині високої динаміці імпорту сприяли, передусім, зростання доходівнаселения і й зміцнення рубля. За 2003 рік реальне зміцнення курсу рубля до долара США становило 18,9%, реальний ефективний курс рубля (по «кошику» валют) зміцнився на 4,1%. Негативно вплинуло зміцнення рубля на конкурентоспроможність російських товарів перед імпортними кілька пом'якшується щодо сприятливішим динамікою стосовно євро — реальне зниження курсу рубля до євро становило протягом року близько 1,6% (у своїй на «єврозону» припадає близько третини імпорту Росію).

Зростання зовнішньоторговельного обороту більш як наполовину забезпечений рахунок збільшення експорту російськихтопливно-енергетических та інших ресурсів. Частка паливно-енергетичних ресурсів у російському експорті до країни далекого зарубіжжя становить 57%, країн СНД - 44%. У цьому частка машин і обладнання експорті до країни далекого зарубіжжя не перевищує 6%, а імпорті з цих країн — 44,8%.

У товарної структурі імпорту 2003 року основне місце як і займали машини, обладнання та транспортні засоби, частка з яких становила 37%. Трохи більше одну п'яту у структурі імпорту становить продовольство. Значною залишається частка хімічної промисловості — майже 17%.

Частка імпорту товарних ресурсах роздрібної торгівлі останніми роками зростала, а 2003 року практично стабілізувалася у районі 44%.

У російському імпорті продовжує залишатися надто високій частка продовольства та сільськогосподарської сировини (із багатьох країн далекого зарубіжжя - 18,7%, країн СНД - 21,4%), що ні сприяє енергійному зростанню вітчизняного агропромислового виробництва, погіршує продовольчу залежність від зовнішніх джерел.

Зовнішньоторговельне сальдо 2003 року становило 60 млрд. дол. США, що значно вище, ніж рік тому можна з рекордним рівнем 2000 року. У 2005 року порівняно з 2003 роком, у доларовому еквіваленті обсяг експорту становить близько 30% (імпорту — близько 70%).

У новому періоді у російському експорті як і основну роль відіграватимуть паливно-енергетичні товари, хімічні товари та добрива, чорні і кольорові метали,лесобумажная продукція, і навітьмашинно-технические вироби. У той самий час у структурі російського експорту станеться зрушення убік обробних галузей, а частка експорту енергоносіїв кілька зменшиться.

Географія експорту нафти і нафтопродуктів на 2005—2007 годах зміниться незначно: домінуючим залишається європейський напрямок експорту.

Прогноз експорту нафти враховує припущення підвищенні попиту нафту з боку основних споживачів до 2007 року і основному відповідає Енергетичної стратегії Російської Федерації на довгострокову перспективу, передбачающей зростання обсягів експорту нафти, який збільшиться з 188,4 млн. тонн на 2002 року до 239 млн. тонн на 2007 року. Середня ціна не на нафту 2007 року становила 120 дол. США за барель.

Збільшення експорту до 2007 року забезпечуватися переважно з допомогою наращивания експорту газу близьке зарубіжжя (з допомогою постачання до України) із ресурсів посередньо азіатського газу. Збільшаться обсяги постачань за контрактами з Німеччиною, Францією, Італією, почнуться постачання Нідерланди. Принаймні завантаження газопроводу «Блакитний потік» збільшаться транспортування російського газу до Туреччини.

Задля більшої збільшуються обсягів експорту нафти і є відповідно до Енергетичної стратегією Росії на період до 2020 року, затвердженої розпорядженням Уряди Ріссийской Федерації №1234-р від 28 серпня 2003 року,предусматриваются такі основні заходи щодо розвитку систем її транспортування:

>Северо-Балтийское напрям — будівництво другої черги Балтійської трубопровідної системи зі збільшенням потужности напрями до 62 млн. тонн нафти та створення умовах сприятливого і оптимістичного варіантів соціально-економічного розвитку нової трубопровідної системи для експорту нафти з перевалочним комплексом на Кольському півострові (до 45 млн. тонн нафти на рік);

>Каспийско-Черноморско-Средиземноморское напрям — розвиток маршрутів транзиту нафти прикаспійських країн СНД шляхом збільшення пропускну здатність трубопроводуАтирау — Самара до 25—30 млн. тонн нафти та нафтоналивних морських терміналів в Новоросійську і Туапсе до 59 млн. тонн нафти на рік, і навіть досягнення проектной потужності нафтопроводу Каспійського трубопровідного консорціуму (67 млн. тонн на рік);

>Центрально-Европейское напрям — з'єднання трубопровідних систем «Дружба» і «Адрія» із єдиною метою поетапного (5—10—15 млн. тонн на рік) збільшення експорту нафти із Росії та країн СНД через нафтоперевалочний термінал в порту Омішаль (Хорватія). Об'єднання трубопровідних систем Центральній і Східній Європи на «єдину систему»;

>Восточно-Сибирское напрям — забезпечення формування у Східній Сибіру та Республіці Саха (Якутія) нових центрів видобутку нафти і вихід Росії на енергетичний ринокАзиатско - Тихоокеанського регіону визначає необхідність створення нафтопровідної системи то Ангарськ — Знахідка (потужністю до 80 млн. тонн на рік) з відгалуженням на Китай (р. Дацин);

>Дальневосточное напрям — створення оптимальної транспортної інфраструктури, що відповідає вимогам раціонального користування надрами, зокрема у межах проектів «>Сахалин-1» і «>Сахалин-2», з урахуванням перспектив освоєння нафтогазових ресурсів у районі острова Сахалін.

У газової промисловості планується будів-ництво трубопровідної системиЯмал—Европа, і навіть газопроводу зКовиктинского родовища в Іркутської області у Китай.

Збільшенню експорту чорних металів сприятиме значне підвищення якості та конкурентоспроможності металопродукції, що дозволить до російських підприємств успішно протистояти на світові ринки провідним закордонним металургійним компаніям. Позначиться також позитивний вплив дій, зроблених останнім часом урядом за захистом інтересів російських експортерів металу на зовнішніх ринках.

Разом про те скорочення на сталь на північноамериканському ринку й нестабільна економічна ситуація у Європі неможливо очікувати суттєвого збільшення збуту у регіонах. Роста поставок можна лише у країни АТР і, до Китаю.

Обсяг російського експорту кольорових металів істотно не зміниться. Проте високі ціни забезпечать збереження вагомої частки цієї групи вартості експорту. Частка експорту до обсязі виробництва алюмінію, міді, нікелю, за оцінкою, становитиме близько 70%. Очікується зростання поставок готових виробів ізЦветних металів глибшої ступеня обробки.

Стан світового фінансового ринку хімічної продукції найближчими роками буде під впливом безлічі чинників, але основним ціноутворюючим чинником й далі світові ціни на всі основні види сировини (нафту, нафтопродукти, природного газу). З іншого боку, на стан ринку нафтопродуктів та динаміку цін вплинуть як очікуване збільшити виробництво традиційними продуцентами, а й ринку нових виробників із країн Латинської Америки, Близького і Середнього Сходу, КНР й Індії,

Чинниками, стримуючими експорт російської хімічної продукції, є збільшення його собівартості та подальше зниження конкурентоспроможності через зростання цін товари та природних монополій, і навіть зношеність основних виробничих фондів і збереження експортного мита деякі види продукції.

При сприятливою кон'юнктурі зовнішнього ринку виробництва і зниженні до нульових значень вивізних мит продукції глибокої переробки очікується збільшення експорту всіх видів продукції лісопромислового комплексу крім необроблених лісоматеріалів. У умовах до 2007 року ви віз опрацьованих лісоматеріалів і фанери може підвищитися на 12%. целюлози — на 3%, газетного паперу — на 4%.

У прогнозований період очікується збільшення експорту продукціїагропромиш ленного комплексу (АПК). Основними видами експортної продукції остунутся пшениця, риба свіжа і морожена, горілчані вироби. Так обсяги експорту пшениці можуть досягти наприкінці аналізованого періоду 6-8 млн. т.

Прагнення низки російських машинобудівних підприємств до випускунаукоем дідька лисого продукції, їх активізація на ринку дають підстав сподіватися на посаді пінне відновлення позицій на ринках і підвищення експорту до у середньостроковому періоді.

Свою нішу на світовому ринку збережуть традиційні вироби: енергетичне устаткування, легкові і вантажні автомобілі, металорізальні верстати і ковальсько-пресове устаткування, вертольоти й інша авіаційна техніка.Значимая частка доведеться на певний експорт військово-промислового комплексу (ВПК), над ринком якої Росії вдалося відновити провідні позиції.

Для розширення експортумашинно-технической продукції що розвиваються як і особливе значення має тут поновлення економічного і технічного співробітництва у спорудженні об'єктів енергетики, зокрема атомної, будівництві нові й реконструкції раніше побудованих підприємств гірничодобувної, нафтопереробної, металургійної промисловості, транспортних і іригаційних споруд.

Динаміка імпорту у середньостроковому періоді визначатиметься поступовим зміцненням національної валюти, потребами технологічного переозброєння зростання економіки, зростанням наявних доходів підприємств та населення. У зв'язку з цим прогнозується збільшення у структурі імпорту частки інвестиційних товарів попри деякий зниженні частки споживчого й проміжного імпорту (таблиця 1)

Структура імпорту

Таблиця 1 (в % від виробленого)

2002 р 2003 р. 2004 р. 2005 р 2006 . 2007 р

Імпорт, всього

зокрема

100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
споживач ський 55.9 53.3 52,4 51,9 50,7 49,8
>промежуточний 21,2 22.9 23.9 23,5 23,2 21,6
>инвестиционний 22,4 23.8 23.8 24,6 26.0 27.6

У у середньостроковому періоді у структурі імпорту машин і устаткування зросте частка інвестиційних товарів хороших і знизиться питому вагу низькотехнологічного і споживчого імпорту.Расширению закупівель інвестиційних товарів будутьспособствовать заходи із стимулювання внутрішніх інвестицій, і навіть зниження ставок мит із ввезення технологічного устаткування. Прогнозується, що імпорт машин і устаткування до 2007 року може підвищитися в 2—2,5

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація