Реферати українською » Международные отношения » Теоретичні Моделі економічного зростання (economic growth models) та їхня роль для країн, Що розвиваються и країн з перехідною економікою


Реферат Теоретичні Моделі економічного зростання (economic growth models) та їхня роль для країн, Що розвиваються и країн з перехідною економікою

Страница 1 из 2 | Следующая страница

«>Теоретичнімоделіекономічногозростання (>economicgrowthmodels) таїхня роль длякраїн, щорозвиваються йкраїн ізперехідноюекономікою»


>Зміст

Резюме

>Вступ

>Теоретичначастина

>Аналітичначастина

>Практично-рекомендаційначастина

>Висновки

>Додатки


Резюме

>Економічнезростанняєоднією ізнайважливішихсуспільних проблем, доякоїпостійнозвернутанайпильнішаувагаекономістів йполітиків.Саметемпиекономічногозростаннявизначаютьдинамікуекономічногорозвитку країни,її авторитет наміжнароднійарені таісторичніперспективи.

>Актуальність тимиполягає до того, щоекономічнезростання —ценайважливішамакроекономічнакатегорія, Якаєпоказником нелише абсолютного збільшенняобсягівсуспільноговиробництва, а іздатностіекономічноїсистемизадовольнятизростаючіпотреби,підвищуватиякість життя.Саме тому, на форумі нашу думку,економічнезростаннявключається до числаосновнихцілейсуспільствапоряд ізекономічноюсвободою,економічноюефективністю тощо.

>Актуальністьобраної тимикурсової роботи невикликаєсумніву,аджелишеекономічнезростаннядаєможливість болееповногозадоволеннясуспільних йособистихзростаючих проблем,зростаннянаціонального продукту й прибутку, але вційоснові —підвищеннядобробутунації.Недарма передУкраїною тепергостро сталанеобхідність взростаннітемпівекономічногозростання узв’язку ізнизькоюефективністю національноїекономіки.Пошукшляхів йогодосягненняє одним ізпріоритетних проблем длянашої країни.

>Метоювиконаннякурсової роботиєвивченнятеоретичних моделейекономічногозростання та їхніосновнихфакторів,їхня роль длякраїн, щорозвиваються йкраїн ізперехідноюекономікою,дослідженняїхніхпоказників всучаснихумовахрозвитку України.

>Задачікурсової роботи:

-висвітлитипоняття,сутність тазміст моделейекономічногозростання;

-проаналізуватисучаснімоделіекономічногозростання;

-розглянутиособливості моделейекономічногозростання в Україні.


>Вступ

Унаціональнійекономіціпостійновідбуваютьсякількісні йякіснізміни, котріторкають всіхїї сфер —виробництва,розподілу,обміну йспоживання.Вирішальними при цьомустаютьзміни ввиробництвінаціонального продукту.Відомо, що, коли впроцесівідтвореннявідбуваєтьсязростанняобсягу чиякостінаціонального продукту, тоздійснюєтьсяекономічнезростання.

>Вивченнясутності такогомакроекономічногопоняття як «>економічнезростання»єдужеважливим тацікавимзавданням.Існуєчималорозроблених моделейекономічногозростання, котрімаютьзмогуроз’яснитити чиіншіпрактичніполітики-економічні напрямисуспільстващододосягненнябажаного збільшенняекономічногорозвитку країни, асаме тому йдобробуту шкірногоїї громадянина.

>Економічнезростанняозначає збільшення реального ВВП країни зарік порівняно ізпопереднім фатальністю.Вонодаєзмогуповнішезадовольнятипотреби людей,скорочуватитривалістьробочого дня йзбільшувати годинувідпочинку,подовжуватитривалістьосвітньої йпрофесійноїпідготовки молодогопокоління,полегшуєрозв'язанняпроблемиобмеженостіресурсів.Загаломекономічнезростаннядаєнаціїзмогуповнішереалізуватипоставленіекономічніцілі таздійснюватиновівиробничі ісоціальніпрограми.

>Країни, щорозвиваються,стикаються ізвеличезнимитруднощами впоєднаннічотирьохфакторівекономічногозростання –природнихресурсів,трудовихресурсів,капіталу татехнології.Цітруднощіпідсилюютьсярізноманітнимисоціокультурними таінституційнимиперепонами.Внаслідок всіхцихобставинбільшістькраїн, щорозвиваються,потрапило взакляте колобідності. Дляприскорення свогорозвитку >слаборозвинуті країниставлять значноденний реформуміжнароднихекономічнихвідносин, щодастьзмогустворити “>новийсвітовийекономічний порядок”.


>Теоретичначастина

>Економічнезростання й йоготипи

>Розширеневідтвореннясуспільного продуктувтілюється векономічномузростанні.Відрозв'язанняпроблемиекономічногозростаннязалежитьствореннявідповідних основсоціально-економічногопрогресусуспільства, перспективзростаннянаціональногобагатства тадобробутукожноїлюдини.

>Економічнезростання йрозширеневідтворення —цеідентичні,проте нетотожніпоняття.Розширеневідтворенняналежить як домакрорівня (>національне йсвітовегосподарства), то й домікрорівня (>підприємство,фірма,галузь).Якщойдеться пророзширенесуспільневідтворення, тоцентрізнаходиться проблемапропорційності взростаючомусуспільномувиробництві,увагаакцентується накапіталонагромадженні тапідвищеннісуспільноїпродуктивності роботи.

>Економічнезростанняпереважнохарактеризуєціліекономічнісистеми,наприкладгосподарство країни,групикраїн,тобтоналежить в основному домакрорівня.Головнаувагаприділяється такимпоказникам, якваловий продукт,національний дохід,зайнятість,суспільнийкапітал тощо.Вонихарактеризуютьабсолютнірезультатигосподарськоїдіяльностімакроекономічнихоб'єктів.Такіпоказникитакожнеобхідні длязіставленнямакроекономічнихоб'єктів, щомаютьрізніякісні характеристики,наприкладнаціональнихекономік, котрізнаходяться нарізнихрівняхрозвитку, чисуспільств, котрівідрізняютьсяструктуроюсвоїхпродуктивних сил.

>Економічнезростанняозначаєрегулярне,стійкерозширеннямасштабівдіяльностіданоїгосподарськоїсистеми, якувиявляється узбільшеннірозмірівзастосованоїсуспільної роботи йвиробленого продукту —товарів йпослуг. Прирозглядіекономічногозростанняголовноюстає проблемакількісного таякісногорозвиткувиробництва йполіпшення йогоструктури.

>Механізмекономічногозростаннярозглядають у чистомувигляді,абстрагуючись відконкретнихсоціально-економічнихвідносинвиробництва.Крім територї таприроднихресурсів можнаназватитакізагальніфакториекономічногозростання:народонаселення,заощадження йнауково-технічнийпрогрес. Так,самодіяльначастина населенняформуєринокробочоїсили йєголовноюпродуктивною силоюсуспільства.Динаміканародонаселеннябезпосередньовпливає назагальнірозміритрудовихресурсів, їхнього склад, але взайнятість. Разом із тім населення вціломуєелементомсукупногопопиту йспоживання;зміни вньомувпливають на структуру ідинамікунаціональногоринку йспоживання, а ще через них — навиробництво.

Ззаощадженнямпов'язанезростаннясуспільногокапіталу, а разом із тім йвиробничогопотенціалу, відрозмірів йякісних характеристикякогозалежатьвипускпродукції,кількість йякістьтоварів йпослуг, щостворюються заучастюживої роботи.Науково-технічнийпрогресвиступає увигляді як вжевтіленого,тобтодіючоїтехніки йтехнології, то й такого, щомає бутизастосований увиробництві наосновіпідготовленихтеоретичних йпрактичнихрозробок. Упершомувипадкуйдеться про дійснодосягнутийнауково-технічнийрівеньвиробництва, в іншому — пропотенційний.

>Економічнезростаннявиявляється вконкретнійдинаміцікількісного збільшення таякісногоудосконаленнясуспільного продукту йфакторів йоговиробництва.Розрізняють дваосновнихтипиекономічногозростання —екстенсивний таінтенсивний —залежно від того, зарахунок чогодосягаєтьсярозширеневідтворення.

>Екстенсивний типекономічногозростання —церозширеннявиробництва наосновікількісного збільшення йогофункціонуючихфакторів призбереженніпопередніхтехніко-технологічних йкваліфікаційнихпараметрів їхні. Церозширеннявиробництва зарахунок збільшеннякількості тихий самихзасобів йпредметів роботи,робочоїсилитієїсамоїкваліфікації при практичнонезміннихекономічнихвиробничихвідносинах. За таких умівпродуктивність роботи таефективністьїїзалишаютьсяфактичнонезмінними.

>Інтенсивний типекономічногозростання —церозширеннявиробництва наосновіякісногополіпшення йогофункціонуючихфакторів привдосконаленніорганізаційно-економічнихвідносинвиробництва (>поділ роботи,спеціалізація такооперуваннявиробництва тощо).Такезростаннядосягається зарахунокпідвищеннякваліфікаціїпрацівників,розвитку їхньогопрофесіоналізму,застосуванняпринципово новихзасобів йпредметів роботи,раціональнішоговикористаннявиробничогопотенціалу. При цьомузростаютьпродуктивність роботи та їхньогоефективність.

>Основнимиджереламиінтенсивногоекономічногозростанняє,по-перше,підвищенняефективностіживої роботи,їїпродуктивності;по-друге,підвищенняефективностіуречевленої роботи наосновізростаннявіддачіфункціонуючоїтехніки,технології,засобів роботи вцілому, їхньогопринциповогооновлення тазниженнявитратпредметів роботи наодиницювиробленого продукту.Особлива роль упроцесіінтенсивногоекономічногозростанняналежить НТП.

>Кожний ізтипівекономічногозростання напрактиці над чистомувигляді. Тому в реальномужиттііснуютьпереважноекстенсивний чипереважноінтенсивний типекономічногозростання.Збільшенняролі йчасткиінтенсивного типуекономічногозростанняназиваєтьсяінтенсифікацієюекономіки.Відбуваютьсяякіснізміни увзаємовідносинахсуспільства йприроди,гострішоюстає проблемаприродоохорони якособливоїсферидіяльностісуспільства. За умів Сучасної НТРпроблеми природногонавколишньогосередовища,екологічніпроблемиперетворилися вглобальні. Длявиживаннялюдства сталонеобхіднимформування єдиноїеколого-економічноїсистемивідтворення.Розв'язанняеколого-економічних проблемможливе черезвикористаннядосягнень НТР тасоціальнийпрогреслюдства у світі йміжнародної безпеки.

>Поняттяекономічногозростаннявідображаєпередусім характервикористанняпродуктивних силсуспільства.Більшосяжним й широкимєпоняттяекономічногорозвитку.Поряд із характеромвикористанняпродуктивних силсуспільства воно тавключаєтакожеволюціюекономічноїсистеми вцілому,зокрема всіхпідсистемекономічнихвиробничихвідносин, у томучислі ісоціально-економічних, яксуспільноїформиіснуванняпродуктивних сил.Під годинузміни,вдосконаленнявиробничихвідносинвідповідно довимогрозширеноговідтвореннястворюютьсяумови дляекономічногозростання.

>Ресурсиекономічного зростанню

Доосновнихфакторів (>ресурсів)економічного зростаннювідносяться >праця, земля такапітал. У своючергу,кожний із них —сукупністьфакторів «іншого порядку». Так, >капітал —цебудинки,спорудження,устаткування,сировина,паливо тощо, котрі порізномувпливають настворюваний ВНП. Докапіталу можнавіднести й НТП,впливякого на величину й структуру ВНПпостійнозростає.Безумовно, до числазовнішніхфакторівекономічного зростаннютребавіднести йсукупнийпопитсуспільства, босамевінвиступає «>основним локомотивом»економічного зростанню як укількісному, так і в структурному йякісному аспектах. Вочевидь,усіфактори, завиняткомсукупногопопиту,відносяться дофакторівпропозиції.

>Кожний ізресурсівпостійнозмінюється взалежності відіншихресурсів, атакож відсоціально-економічногорозвиткусуспільства, йвиконуєрізніфункції увпливі наекономічнийріст.Вінвиміряєтьсярізнимипоказниками —ціннісними йнатуральними (>дод. 1).

>Основна проблематеоріїекономічногозростанняполягає до того,яким чином можназбільшитиобсягвиробничихпотужностей чидосягти збільшенняпотенційногорівня ВВП.

>Вирішення проблемекономічногозростанняпередбачаєзастосуваннярізних моделейекономічногозростання.

З >концепції Кейнсабезпосередньовипливалоабстрактнерівняння,основноюланкоюякого було бврахуванняреалізаціїпродукції.Вонопередбачалорівновеликезростаннявиробництва іагрегатногопопиту якумовудинамічноїрівноваги.Обов’язковарівновагазаощаджень таінвестицій таобов’язкове Поверненняотриманого прибутку у процесвиробництвапризводили лише дозбереженнянезмінного стану.Призначеннямоделі Кейнсаполягало втім,щобзмуситиекономікупрацювати напідставівзаємодії лишеіснуючих величин,беручи доуваги лишенаявніресурси. Отже,йшлося понад про ті,щобдатихід бо сус-пільство уже мало. Уперіод Кейнса напередньомуплані бувтенденціяхронічногонадлишкукапіталу йзв’язана із неютенденціяхронічногомасовогобезробіття. Зацих умів Кейнсакцентувавувагу на одномубоціінвестиційногопроцесу — так званому «>дохідномуефекті» (>відкладаючинабік його «>виробничийефект»).Зміст «>дохідногоефекту»інвестиційполягає у бозростанняінвестицій Веде допідвищеннядоходів, якузбільшуєспоживацькийпопит, що, у своючергу,стимулює збільшеннявиробництва.

>Неокласична модельекономічногозростання –теорія чивикористовувана модель дляпоясненнядовгостроковихнапрямівекономічногозростаннярозвиненихкраїн.Ця модельнаголошує наможливостінагромадженнякапіталу,тобтозростаннякапіталоозброєності роботи йтехнічнихзмін припоясненніпотенційного реального ВВП.

 >Складнішими системамимоделюванняєбагатофакторнімоделіекономічногозростання Є. Хансена, Д.Хікса, Д.Дьюзенберрі.Цімоделієнеокейнсіанськими,модифікованими зарахунокзапровадження вбазові (>однофакторні)моделімеханізмуциклічнихколивань,змінгалузевоїструктуривиробництва,впливунауково-технічногопрогресу,аналізу тазалученняконкретнихекономічнихданих.Теоріїекономічногозростання, щозросли ізкейнсіанськоїконцепції, далипоштовхсерйознимстатистичнимрозробкам,глибшомувивченнюекономічноїкон’юнктури длярозширеннявикористанняматематичнихметодів уекономічнихдослідженнях.

>Неокейнсіансіанська модельмультиплікатора-акселіратораємоделлюциклічностіекономічногорозвитку.Відповідно доданоїконцепціїімпульсом длявиникненняциклічнихколивань векономіці служитиавтономне збільшенняякої-небудьскладової автономногопопиту.Рістсукупногопопиту, яквипливає ізкейнісіанськоїтеорії,породжуємультиплікативнийефект, урезультатіякогокінцевийприрістнаціонального прибуткуперевищуєпочатковийприрістсукупногопопиту нарозмір,рівнийзначеннюмультиплікатораавтономнихвитрат.Доти,покиекономікамаєвільнівиробничіпотужності,рістсукупногопопитузадовольняється зарахунокзалучення увиробництво уженаявнихпотужностей. У цьомувипадкуспостерігаєтьсялишеодиничнийімпульс,недостатнійпроте длявиникненняциклічнихколивань.Якщо ж нанаявнихвиробничихпотужностяхзадовольнитирістсукупногопопитунеможливо, топідприємцізмушеніздійснюватиіндуційованіінвестиції дляствореннядодатковихпотужностей.

Урезультатівиникаєефектвзаємодіїмультиплікатора і акселератора:прирістсукупногопопитувикликаєіндуційованіінвестиції,останнізбільшуютьсукупнийпопит, що, у своючергу,викликаєновііндуційованіінвестиції. Схематично процесвзаємодіїмультиплікатора-акселератора можна податі так:


>Ріставтономнихвитрат

>Рістсукупногопопиту

>Мультиплікаційнийефект

>Рістнаціонального прибутку

>Ефект акселератора

>Індуційованіінвестиції

>Рістінвестиційногопопиту

>Рістсукупногопопиту



>Аналітичначастина

 

>Загальнийаналіз й схемамакроекономічноїмоделізростання

>Головноюметою прирозробці тадослідженні моделейекономічногозростанняєз’ясування йпослідовнеобґрунтуванняосновних,найсуттєвішихфакторів, котрівизначають процесудосконаленнябудь-якоїекономічноїсистеми. Длядосягненняцієї мети домоделінеобхідно запровадитицілу низкуфакторів, від якізалежитьзростанняпотенційнихможливостейекономіки,дослідити їхнього із точкизорурезультативності,відкинутидругорядні тавирізнитинайголовніші (чиодин-єдинийосновний чинник).Подібно доінших моделей,моделізростанняєабстрактним,спрощенимвідображенням реальногоекономічногопроцесувиглядірівнянь таграфіків.Зрозуміло, щоприпущення тапевніумови, за якібудується модель,спричиняютьвідхиленнярозв’язкумоделіреальноїдійсності,протецедаєможливістьпроаналізуватиокремісторони ізакономірності такого складногоявища, якекономічнезростання.

Узагальномувигляді модельекономічногозростанняскладається зсистемип’ятирівнянь [3, 475]:

1) формулавиробничоїфункції,якоюпередаєтьсяобсягпотенційноговипуску,тобтовипускупродукції за умівповноїзайнятості;

2)основнамакроекономічнатотожність Y>t>t+I>t >показує, щовимірниквипуску (прибутку) Yподіляється втеоріїзростання наспоживання З таінвестиції І;вимірникидержавнихвитрат G й чистогоекспорту >NXокремо в моделях невирізняються, арозподіляються наспоживання таінвестиції держави ііншихкраїн світу (>тобтовводяться вкомпоненти З та І);

3) формуларозрахункудинамікиобсягукапіталу ізурахуваннямінвестицій таамортизації основногокапіталу (заумовинульовогоінвестиційного лагу)маєвигляд:


K>t=K>t-1+I>t—W>t,

 

де K>t — запаскапіталунаприкінціперіоду >t;

І>t —інвестиції за весьперіод >t;

W>t, —амортизаціякапіталу заперіод >t.

>Наведена формулавказує тих, щокількістькапіталузростає на величинуінвестицій тазменшується на величинуамортизаційнихвідрахувань;

4) формула длярозрахункувибуттякапіталу (>амортизації)маєвигляд:

де —постійна (>незмінна) нормаамортизації, Яказадаєтьсяекзогенноотже,вважається, щовибуттякапіталуєпропорційним довеличини його запасу;

5)щодоінвестицій, топередбачається, що смердотіскладають постійна відсоток відвипуску I>t=s* Y>t, де >s — нормаінвестицій (>часткаінвестицій усукупномупродукті (>доході). Нормаінвестицій >s >збігається ізнормоюзаощадження,оскількисукупнізаощадження P.S>t >дорівнюютьсукупнимінвестиціям І>t.Відповідно,

Y>t>t+P.S>t>t+I>t,.

Таким чином, модельекономічногозростання узагальномувиглядіскладається зсистемип’ятинаведенихрівнянь, котрімістятьсімзмінних (Y, K, L, З, I, ,s), три з якізадаються >екзогенно:

—затрати роботи L (>зростають зпостійним темпом n);

— нормаамортизації основногокапіталу ;

— нормазаощадженняs (>задаєтьсябезпосередньо чи ж увиглядіпевних умів,наприклад,максимізаціяспоживання).

Метадослідників —з’ясувати запитання про ті, якзмінюються >ендогеннізмінні вмоделіекономічногозростання (Y, З та І) йякий зчинниківєвизначальним чинникомдовгостроковогоекономічногозростання.

>Вартопідкреслити, щомоделюванняекономічноїдинамікипов’язане ізбагатьмаскладнощами. Звсієїрізноманітностіфакторів, котрівпливають наекономічнезростання, дотеоретичних моделейвдалося запровадитилише триосновнізмінні:робочу силу;капітал;технічнийпрогрес.

>Ціфакториназиваються чинникамипропозиції. На шкода,факторипопиту (>рівеньдержавнихвитрат,експорт тощо) нерозглядаються втеоретичних моделяхзростання.Окрім цого, не усіфактори, котрі булирозглянутівище, можнавиміряти (>оцінити)кількісно, а безтакоїоцінки їхньогонеможливо запровадити домоделі.

>Самецяоднобокість йєголовнимнедоліком найвідомішихтеоретичних моделейзростанняХарода-Домара й РобертаСолоу, котрі мирозглянемо далі.

 

>Неокласична модель зростанню Р.Солоу

>Неокласичнімоделі зростаннюпереборювали рядобмеженькейнсіанських моделей й дозволяли более точноописатиособливостімакроекономічнихпроцесів. Р.Солоу показавши, щонестабільністьдинамічноїрівноваги вкейнсіанських моделях бувнаслідкомневзаємозамінностіфакторіввиробництва.Замістьфункції Леонтьєвавінвикористовував усвоїймоделівиробничуфункціюКобба-Дугласа, уякійпраця йкапіталє субститутами.Іншимипередумовамианалізу вмоделіСолоує:граничнапродуктивністькапіталу, щоубуває,постійнавіддача від масштабу,постійна нормавибуття,відсутністьінвестиційнихлагів.

>Взаємозамінністьфакторів (змінукапіталоозброєності)порозумівається не лишетехнологічнимиумовами, але й йнеокласичноюпередумовою прозробленуконкуренцію на ринкахфакторів.

>Необхідноюумовоюрівновагиекономічноїсистемиєрівністьсукупногопопиту тапропозиції.Пропозиціяописуєтьсявиробничоюфункцією ізпостійноювіддачею від масштабу: >Y=F(K,L) й длябудь-якого позитивного >zвірно: >z(K,L)=F(z,z).Тодіякщо >z=1/L, то >Y/L=F(K/L,1).Позначимо (>Y/L) через у, а (>K/L) через >k йперепишемовихіднуфункцію уформівзаємозв'язкуміжпродуктивністю йфондоозброєністю (>капіталоозброєністю): >у=(k).Тангенскутанахилуданоївиробничоїфункціївідповідаєграничному продуктукапіталу (>МРК), щоубуває вміру зростаннюфондоозброєності (>k).

>Сукупнийпопит умоделіСолоувизначаєтьсяінвестиціями йспоживанням: у = й + з, де й та з —інвестиції йспоживання врозрахунку однієїзайнятогопрацівника. Доходподіляєтьсяміжспоживанням йзаощадженнямивідповідно донормизаощадження, так щоспоживання можнапредставити як з = (1 —s)y, де >s — нормазаощадження (>заощадження), тоді у = з + і = (1 —s)y + і,відкіля й =sy. Уумовахрівновагиінвестиціїдорівнюютьзаощадженням йпропорційні прибутку.

>Умовирівностіпопиту тапропозиціїможуть бутипредставлені як >(k)= з + і чи >(k)=і/s.Виробничафункціявизначаєпропозицію наринкутоварів, азаощадженнякапіталу —попит назроблений продукт.

>Динамікаобсягувипускузалежить відобсягукапіталу (ввипадку —капіталу врозрахунку однієїзайнятого, чикапіталоозброєності).Обсягкапіталуміняється подвпливомінвестицій йвибуття:інвестиціїзбільшують запаскапіталу,вибуття —зменшує.Інвестиціїзалежать відфондоозброєності йнормизаощадження, щовипливає ізумовирівностіпопиту тапропозиції векономіці: і =s(k). Нормазаощадженнявизначаєрозподіл продукту наінвестиції йспоживання прибудь-якімзначенні >k: у =(k), і =s(k), з = (>1-s)(k).

>Амортизаціявраховується втакийспосіб:якщоприйняти, щощорічновнаслідокзносукапіталувибуває йогофіксованачастина >d (нормавибуття), ті величинавибуття якщопропорційнаобсягукапіталу йдорівнює >dk.

>Впливінвестицій йвибуття надинамікузапасівкапіталу можнапредставитирівнянням: >k = і —dk, чи,використовуючирівністьінвестицій йзаощаджень, >k =s(k) —dk. Запаскапіталу (>k) якщозбільшуватися (>k>0) дорівня, приякомуінвестиції будутьдорівнюютьвеличинівибуття,тобто >s(k) =dk.Післяцей запаскапіталу однієїзайнятого не якщомінятися вчасі,оскількидвідіючі наньогосилизрівноважать один одну (>k=0).Рівень запасукапіталу, приякомуінвестиціїдорівнюютьвибуттю,називаєтьсярівноважним (>стійким)рівнемфондоозброєності роботи йпозначається >k*. Придосягненні >k*економіказнаходиться встанідовгостроковоїрівноваги.

>Рівновагаєстійкою,оскількинезалежно відвихідногозначення доекономіка якщопрагнути дорівноважного стану,тобто доk*.Якщопочаткове >k1нижче >k*, товаловіінвестиції >s(k) будуть понадвибуття (>dk) й запаскапіталу якщозростати на величинучистихінвестицій.Якщо >k2>>k*, >цеозначає, щоінвестиції менше, ніжзнос, а означати запаскапіталу якщоскорочуватися,наближаючи дорівня >k*.

Нормазаощадження (>заощадження)безпосередньовпливає настійкийрівеньфондоозброєності.Рістнормизаощадження із >s1 до >s2 >зрушуєкривуінвестиційнагору ізположення >s1>(k) до >s2(>k).

Увихідномустаніекономіка маластійкий запаскапіталу >k1*, приякомуінвестиціїдорівнюваливибуттю.Післяпідвищеннянормизаощадженняінвестиціївиросли на 11), а запаскапіталу (>k1*) йвибуття (>dk1)залишилисянезмінними. Уцихумовахінвестиціїпочинаютьперевищувативибуття, щовикликаєріст запасукапіталу дорівняновоїрівноваги >k2*, щохарактеризується болеевисокимизнаннямифондоозброєності йпродуктивності роботи.

Таким чином,чимвище нормазаощадження, тім понадвисокийрівеньвипуску й запасукапіталуможе бутидосягнуть устаністійкоїрівноваги. Однакпідвищеннянормизаощадження Веде доприскоренняекономічного зростанню вкороткостроковомуперіоді,доти,покиекономіка недосягне точкиновоїстійкоїрівноваги.

Вочевидь, що ані сам процесзаощадження, ані збільшеннянормизаощадження неможутьпояснитимеханізмбезупинногоекономічного зростанню.Вонипоказуютьлишеперехід від одного станурівноваги доіншого.

ДляподальшогорозвиткумоделіСолоу почерзізнімаютьсядвіпередумови:незмінністьчисельності населення й йогозайнятоїчастини (>їхнядинамікапередбачаєтьсяоднаковою) тавідсутністьтехнічногопрогресу.

>Припустимо, населення зростанні ізпостійним темпом n. Ценовий чинник, щовпливає разом ізінвестиціями йвибуттям нафондоозброєність.Теперрівняння, якупоказуєзміну запасукапіталу однієїпрацівника, якщовиглядати як: >k = і —dk —nk чи >k = й — (>d +n)k.

>Ріст населенняаналогічновибуттюзнижуєфондоозброєність,хоча іпо-іншому — не череззменшеннянаявного запасукапіталу, а шляхомрозподілу йогоміж числомзайнятих. Уданихумовахнеобхіднийтакийобсягінвестицій,який не лише бпокриввибуттякапіталу, але й йдозволив бі забезпечитикапіталом новихробітників уколишньомуобсязі.Добуток >nkпоказує, стількипотрібнододатковогокапіталу врозрахунку однієюзайнятого,щобкапіталоозброєність новихробітників був натім жрівні, що й старих.

>Умовастійкоїрівноваги векономіці принезмінноїфондоозброєності >k* можна якщозаписатитепер так:

 

>k =s(k) — (>d + n)k = 0 чи >s(k) = (>d +n)k

>Даний станхарактеризуєтьсяповноюзайнятістюресурсів.

Устійкомустаніекономікикапітал йвипуск однієюзайнятого,тобтофондоозброєність (>k) йпродуктивність (у) роботизалишаютьсянезмінними. Алі,щобфондоозброєністьзалишаласяпостійною й прирості населення,капітал винензростати із тім ж темпом, що і населення,тобто:

 

>Y/Y =L/L =K/K = n.

Таким чином,ріст населеннястаєоднієї із причинбезупинногоекономічного зростанню вумовахрівноваги.

>Відзначимо, щозізбільшенням темпу зростанню населеннязростаєкутовийкоефіцієнткривої (>d+n)k, що приводити дозменшеннярівноважногорівняфондоозброєності (>k’*),отже, допадіння >k.

ЗбазовоїмоделіСолоувипливає, щозаощадженнякапіталу саме собоюще незабезпечуєсталогоекономічногозростання.Економіканеминучепрямує достаціонарного стану, томуобсягикапіталу іпродукції однієїпрацівникаєнезмінними. Дляпоясненнясталогоекономічногозростання, якупростежуєтьсянині вбагатьохрегіонахпланети,потрібноврахувати умоделіСолоу дваіншіджерелаекономічногозростання — збільшення населення танауково-технічнийпрогрес.Протеперш, ніжз’ясувативплив збільшеннячисельностіробочоїсили наекономічнезростання, короткооглянемо подивисяекономістів назв’язокекономічногозростання йнародонаселення.

Уаналітичнійекономіїсклалися двапротилежні подивися навзаємодіюнародонаселення йекономічногозростання.Згідно ізтрадиційнимпоглядом (йогонерідкощеназиваютьмальтусівським), дляпідвищеннятемпівекономічногозростання, аотже і збільшенняподушнихдоходів населення,обов’язковопотрібнознизититемпи йогозростання. Родоначальником цогопогляду був Т. Мальтус,якийвважав, щозростання населенняспрямовуєекономіку до такого стану, вякомуробітникиодержуютьлишемінімумзасобівіснування.

>Прихильникитрадиційногопоглядунинівказують нашвидкезростання населення українах „>третього світу ” йповільнийекономічнийрозвитокцихкраїн.Вонивважають, щорозширення контролю занароджуваннямєєдиним шляхомприскоренняекономічногозростання та збільшенняподушнихдоходів українах, щорозвиваються.

Однак ваналітичнійекономіїіснує йпротилежнийпогляд,відомий подназвою „>демографічнийперехід ”.Згідно ізцимпідходом, дляуповільненнятемпів збільшення населенняпередовсімтребадосягтивищихтемпівекономічногозростання тавищогорівнядоходів. Отже, тут причина йнаслідокєпротилежними порівняно ізмальтусівськимпідходом.

Дляаналізудемографічноїповедінки населеннязастосовують широкийінструментарій,основоюякогоєкоефіцієнтинароджуваності,смертності та природного приросту населення.

>Коефіцієнтнароджуваності —цекількістьнароджувань на 1000осіб населення у стране зарік, акоефіцієнтсмертності —цекількість смертей на скільки жосіб зарік.Різницюміжкоефіцієнтаминароджуваності тасмертностіназиваютькоефіцієнтом природного приросту населення.Такийкоефіцієнт, щоперевищує 15-20,позначає вуходемографічноговибуху,тобтодужешвидкогозростання населення країни.

Отже, згідно ізтрадиційнимпоглядом, длязростання подушного прибуткупотрібнопередовсімзменшитикількістьдітей уродині;нижчітемпизростання населенняспричиняютьзростання подушного прибутку.Відповідно доконцепціїдемографічного переходунасампередпотрібнодосягтивищогорівнядоходів, щознизитьтемпизростання населення.

>Стаціонарний станекономікизізростанням населення

>Досі мивважали, щочисельність населення, авідтакробочоїсили,єнезмінною.Припустимотепер, що населення йробоча сила країнизростаютьпостійним темпом n. Нам вжевідомо, що збільшеннякількостізайнятих унаціональнійекономіцізменшуєобсягкапіталу напрацівника. Отже,інвестиціїзбільшують >k, тодіамортизація тазростання населеннязменшують його. Тому можназаписати, що

.


Церівнянняпоказує, якінвестиції,амортизація тазростання населеннявпливають наобсягкапіталу напрацівника.

Член (>h+n)k можнарозглядати якпороговіінвестиції. Це величинаінвестицій,потрібна дляпідтриманнясталогообсягукапіталу напрацівника.Пороговіінвестиціївідшкодовуютьзношенийкапітал,якийдорівнює >hk, атакожзабезпечуютькапіталом новихпрацівників упопередньомуобсязі. Величинацихінвестиційдорівнює >nk,оскільки на шкірногопрацівникає n новихпрацівників, а >k —обсягкапіталу на шкірногопрацівника.Амортизаціязменшує >k череззношеннякапіталу, тоді якзростання населеннязменшує >k >унаслідок йогоподілу набільшукількістьпрацівників.

Дляподальшогоаналізувпливузростання населення настаціонарнийобсягкапіталупідставимо >sf(k)замість й.Тоді

.

>Якщофактичніінвестиції >sf(k) >перевищуютьпорогові (>h+n)k, тоекономікаще недосягластаціонарного стану йобсягкапталузростатиме. Інавпаки,якщофактичніінвестиціїменші запорогові, тообсягкапіталузменшуватиметься. Томунаціональнаекономіказавждипрямує достаціонарного стану, заякого збільшеннякапіталузавдякиінвестиціям точноврівноважується йогозменшеннямвнаслідокамортизації тазростання населення. (>дод. 1)

Устаціонарномустанізізростанням населенняобсягкапіталу йобсягпродукції напрацівникаєсталими величинами. Ос-кількикількістьпрацівників унаціональнійекономіцізростає темпом n, тообсягнаціонального продуктузростає настільки ж темпом. Отже, збільшеннячисельностіробочоїсилиє одним зджерелекономічногозростання. Однакзбільшеннямчисельності населення йробочоїсили не можнапояснитипідвищеннярівня життя, якупростежується вбагатьохкраїнах світу.

ЗмоделіСолоувипливає, що заоднаковогорівнязаощаджень українах ізвищими темпамизростання населеннястаціонарнийобсягкапіталу таобсягнаціонального продукту напрацівника, аотже йрівень життя будутьнижчими, ніж українах ізнижчими темпамизростання населення.

>Урахування вмоделіСолоузростання населеннязмінюєумовудосягненнярівня Золотого правила.

>Споживання напрацівникастановить: з = у — й, >стаціонарнийобсягпродукції — >f(k*), астаціонарніінвестиції — (h +n)k*.Тодістаціонарнеспоживаннядорівнює:

 

З* =f(k*)(h +n)k*.

>Застосовуючи ужевідому намлогіку,виявляємо, щостаціонарнийобсягкапіталу,якиймаксимізуєспоживання,досягається заумови:

 

>MPK = h + n, чи >MPK — h = n.

Отже,споживаннямаксимізується тоді, количистийграничний продукткапіталудорівнюєтемповізростання населення.

>Впливнауково-технічногопрогресу наекономічнезростання

>Теперурахуємо в нашомуаналізіщеоднеджерелоекономічногозростання —науково-технічнийпрогрес.Досі вмоделіСолоуприпускалося, щоспіввідношенняміж витратами роботи ікапіталуєнезмінним.Проте модель можна податі так,щоб вонавраховувалапідвищенняпродуктивності роботи. Для цогозапровадимоновузмінну Є —ефективність роботи.Виробничуфункціюзапишемо так: Y =F(K/L * E).Ефективність роботизалежитьпередовсім відобсягу знаньсуспільства прометодивиробництва.Наприклад,запровадженнянаприкінці ХХ ст. увиробничий процескомп’ютерівсприялопідвищеннюефективності роботи.

>Підвищенняефективності роботи можнарозглядати як збільшеннячисельностіробочоїсили.Добуток (L * E)вимірюєкількістьефективнихпрацівників.Якщоприпустити, що g — темпнауково-технічногопрогресу, аробоча силазростає темпом n, токількістьефективнихпрацівниківзростає темпом (n + g).

Дляпростотианалізуприпустимо, щотепер (>k =K/L * E) —капіталоозброєність одногоефективногопрацівника, а (у =Y/L * E) —обсяг продукту однієїефективногопрацівника. Отже, можназновузаписати: y =f(k). змінуобсягукапіталу заріктепермаєтакийвигляд:

 

>k =s *f(k) — (h + n +g)k.

>Пороговіінвестиціїмаютьвідшкодуватизношенийкапітал (>hk),забезпечуватикапіталом новихпрацівників й новихефективнихпрацівників,якийстворюєнауково-технічнийпрогрес.Врахування НТПістотно незмінюєаналізустаціонарного стану.Існуєлише одинобсягкапіталу наефективногопрацівника,позначений (>k*), заякогокапітал йобсягпродукції наньогоєсталими. Ос-кількиефективність роботи шкірногозайнятогозростає темпом g, тообсягпродукції нафактичногопрацівника (>Y/L = y * E)такожзростає темпом g.Загальнийобсягпродукції [Y =y(E * L)]такожзростає темпом (n + g).

ЗмоделіСолоувипливає, що колинаціональнаекономікадосягластаціонарного стану. Тепідвищенняжиттєвогорівня можнадосягтилишенауково-технічнимпрогресом.Урахування НТПзмінюєумовудосягненнярівня Золотого правила. Ос-кількистаціонарнеспоживання наефективногопрацівникастановить

 

з* —f(k) — (h + n +g)k*,

тостаціонарнеспоживаннямаксимізується, коли

 

>MPK = h + n + g, чи >MPK — h = n + g.

Отже, заобсягукапіталу, щовідповідає Золотому правилу,чистийграничний продукткапіталудорівнює темпамзростаннязагальногообсягувиробництва (n + g).

МодельСолоувиходить з того, щовиробничійфункціїпритаманнапостійнавіддача від масштабу.Інакшекажучи,обсягпродукції напрацівниказалежить відобсягукапіталу нанього. Однакнинічималоекономістівтвердять, щоприпущення прозростаючувіддачу від масштабуєреальнішим.Якщопростежуєтьсязростаючавіддача від масштабу. Теекономічнезростанняможевідбуватисязавжди, аекономіка непрямує достаціонарного стану.Завдяки жчомузабезпечуєтьсязростаючавіддача від масштабу?Фахівцівважають, що даліпоглибленнясуспільногоподілу роботи йзаощадженнялюдськогокапіталуєосновнимнапрямомдосягненнязростаючоївіддачі.

У ХХ ст.простежувалосядекількаважливихзакономірностей, щостосуютьсяекономічногозростання в >країнах, щорозвиваються.

>По-перше,затрати роботи,виміряні влюдино-годинах.Зросталиповільніше, ніжкапітал, щоозначаєпідвищеннякапіталоозброєності.

>По-друге, ставленняобсягунаціонального продукту до витрат роботи (>Y/L)такожзростало, щосвідчить пропідвищенняпродуктивності роботи.

>По-третє, ставленнякапіталу дообсягупродукції,тобтокапіталомісткість, невиявляловиразноїтенденції.

>По-четверте,частки роботи ікапіталу внаціональномудоході буливідносностабільними.

>По-п’яте,простежуваласявиразнатенденція дозростанняреальноїзаробітної плати, щоозначаєпідвищеннярівня життя.

>По-шосте,протягомминулогостоліттянаціональний продуктзростав усередньому на 2—3%. Уостанній ж йогочвертіцітемпи врозвинутихкраїнахуповільнились.

>По-сьоме, ставленнянаціональнихзаощаджень таінвестицій до ВВПупродовжбільшоїчастинистоліття було бстабільним.

МодельекономічногозростанняХарода-Домара

Ценайпростіша модельекономічногозростання, й був вонрозробленанаприкінці 40-х рр. Модельописуєдинаміку прибутку (Y).Якийєсумоюспоживчих (З) таінвестиційних (І)витрат.Економікавважаєтьсязакритою, томучистийекспорт (>NX)дорівнюєнулеві, адержавнівитрати (G)невирізняються.Основним чинникомзростанняєнагромадженнякапіталу.

>Основніпередумовимоделі:

—постійнапродуктивністькапіталу >MPK =dY/dK;

—постійна нормазаощадження >s =I/Y;

—відсутній процесвибуттякапіталу W = 0;

—інвестиційний лагдорівнюєнулеві,тобтоінвестиціїмиттєвопереходять уприрісткапіталу. Формальноцеозначає, що >dK(t) =I(t);

— модель невраховуєтехнічногопрогресу;

—випуск незалежить від витрат роботи,оскількипраця неєдефіцитним ресурсом;

—використовуєтьсявиробничафункціяЛеонтьєва, котрапередбачаєнеможливістьвзаємозаміниакторіввиробництва — роботи йкапіталу.

>Припускається, щошвидкість прибуткупропорційнаінвестиціям: >dY =MPK *I(t) =MPK *s * Y, а темп приросту прибутку >dY/Y *dt >єпостійним йдорівнює >s *MPK.Він прямопропорційнийнормізаощаджень таграничнійпродуктивностікапіталу.Інвестиції (І) таспоживання (З) вмоделіХарода-Домаразростають із настільки жпостійним темпом (>s *MPK).

МодельХарода-Домаранепоганоописувалареальніпроцесіекономічногозростання 1920—1950 рр. Однакїїпередумова про ті, щопраця неєдефіцитним товаром,може невідповідатидійсності (>зокрема тоді, коли темпзростаннявипускуперевищує темпзростаннячисельності населення тазайнятих).Якщопраця неможезаміщатисякапіталом, втехнічнийпрогресвідсутній, топраця вмоделіможе статілімітуючим чинником, арівеньвиробництва йспоживання врозрахунку на свою душу населення незростатиме. Цеприпущенняєзначнимнедолікомданоїмоделі.

>Технічнийпрогрес,якісні характеристики роботи ікапіталу,їхнявзаємодія йвзаємнозаміщення вефективнішихтехнологійєсьогоднінайважливішими ресурсами й чинникамиекономічногозростання. У тому модельХарода-Домара. Яка невраховуєціфактори й заякоюосновнимджереломзростанняєфізичненагромадженнякапіталу, аосновнимінструментомрегулювання зростанню — нормазаощадження,відійшлапоступово надругий план.


>Практично-рекомендаційна >частина

 

>Сучасна думкаекономічногозростання в Україні

ПередУкраїноюсьогодніпостало заподіяння —здійснитиперехід відкомандно-адміністративної дозмішаноїринковоїекономіки. Цепов'язано ізбагатьмакардинальнимизрушеннями усуспільстві —зміноюформивласності, переходом добагатоукладноїекономіки,створенням конкурентногосередовища,відповідноїструктури таінфраструктуриринку,появоюнеповноїзайнятості тощо. Шлях України доринковоїсистемигосподарюваннялежить черезекономікуперехідного типу, котрамаєрисипланової (>статичної)системи, Якапоступововідмирає, йрисизмішаноїекономіки, що будутьпроявлятись все болеерельєфно. Алі пройдодостатньо великий,проміжок години (>декілька років),перш ніжекономічна системаперехідного типу, Якапотребуєзначноїперебудови ймає, у зв'язку ізцим,незбалансований характер,реформується у

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація