Реферати українською » Международные отношения » Науково-технічний Потенціал України


Реферат Науково-технічний Потенціал України

>МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

>МАРІУПОЛЬСЬКИЙДЕРЖАВНИЙГУМАНІТАРНИЙУНІВЕРСИТЕТ

>КАФЕДРАМІЖНАРОДНОЇЕКОНОМІКИ

>РЕФЕРАТ

Здисципліни: «>Світові ринкиресурсів»

на задану тему:

«>НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ»

>Маріуполь, 2007


>Зміст

1.Науково-технічнийпотенціал України:сучасний стан таособливостітериторіальноїорганізації. 3

2.Місценауково-технічногопотенціалу внауково-технічномупрогресі йрозвиткународногосподарського комплексу. 7

3.Проблемиреконструкції народногогосподарства України вконтекстізавданьприскореннянауково-технічногопрогресу. 11

Списоквикористаноїлітератури. 13


1.Науково-технічнийпотенціал України:сучасний стан таособливостітериторіальноїорганізації

>Основоюнауково-технічногорозвитку країниєнауково-технічнийпотенціал, щоявляє собоюсукупність всіхзасобівнауково-технічноїдіяльності таїїресурсів.Науково-технічнийпотенціалвключає:

§матеріально-технічну базу науки (>сукупністьзасобівнауково-технічної роботи,науковіорганізації,науковеобладнання й установки,експериментальні заводі,лабораторії,електронно-обчислювальна базаінформаційного забезпечення тощо);

§кадринауковоїсистеми (>вчені,дослідники,конструктори,експериментатори,науково-технічний персонал);

§інформаційну систему, котразабезпечуєпостійневдосконаленнянаукових знань (>науковіпрогнози, банкпатентів,авторськихсвідоцтв, банквідомостей просвітовідосягнення вгалузіконкретних наук тощо), котраздатна дооперативноїобробкиінформації танаданняїїкористувачеві;

§організаційно-управлінськупідсистему —плануваннянауково-дослідних йдослідно-конструкторськихробіт (>НДЦКР);фінансуванняНДДКР; структурууправлінняНДДКР;організаційно-управлінськіструктуринауковихпідрозділів;методиуправлінняНДДКР.

Уційсистемімережанауково-дослідних,конструкторських,проектнихінститутів, атакождосліднихпідрозділіввищихнавчальнихзакладівфункціонує ізметоювиробництва, поширення йвпровадження в практикунаукових знань,реалізації єдиноїнауково-технічної політики.Розвинутийнауково-технічнийпотенціалєтакожвизначальноюпередумовою длявстановлення йефективногорозвиткуміжнароднихнауково-технічнихзв'язків.

У Україністворенопотужнийнауково-технічнийпотенціал,спроможнийвирішуватинайактуальнішіпроблемиструктурноїперебудовиекономіки,демілітаризаціїтехнологій,посилення їхньогосоціальноїспрямованості,прискорення НТП,посиленняінтенсифікації тощо. Насучасномуетапі в странеєоб'єктивніумови длявтілення в життяактивної державноїнауково-технічної політики.Функціонуєпотужнийпотенціалакадемічної,вузівської йгалузевої науки,науково-технічнийпотенціалбагатьохпідприємств,зокреманаукомісткихвиробництв упромисловомукомплексі.

Однак насучасномуетапіекономічногорозвиткугосподарськиймеханізм незабезпечуєнеобхідногосприйняттяпідприємстваминауково-технічнихдосягнень.Наслідкаминегативнихзагальноекономічнихтенденційєзниженняефективностінагромадженогонауково-технічногопотенціалу,інноваційнийзастій (табл. 1.1.1).

У Українінагромадженозначнийдосвідпрограмно-цільовогопланування НТП наоснові розробкисистемивідповіднихпрограм. До тихий, котрірозробляються нанаціональномурівні, належатидержавнінауково-технічніпрограми ізресурсозбереження, приростувиробництвапродовольства, збільшеннявипускутехнологічногоустаткування наекспорт,програмафундаментальнихдосліджень ізнайважливішихнапрямівакадемічної науки тощо.Середрегіональнихнауково-технічнихпрограм, котрірозробляються в західних областях України (понад 200найменувань),переважаютьпрограми ізвиробництватоварів народногоспоживання,охоронинавколишньогосередовища,використаннявториннихресурсів. Угалузях й напідприємствахведетьсярозробкапрограм ізпитань,технічногопереозброєннявиробництва,освоєння новихтехнологій.

>Таблиця 1.1.1Розподілстворенихзразків новихтипівтехніки в Україні у 2000-2003pp., %

2000

2001

2002

2003

>Створенозразків,технічнийрівень які упорівнянні ізкращимивітчизняними йзарубіжними аналогами: 100 100 100 100

>вищий

3,9 0,6 1,7 1,7

>відповідає

88,9 63,5 62,2 65,0

>нижчий

0,3 0,8 0,5 0,5

невідповідає

6,9 35,1 35,6 32,8

>Розміщеннянауковихзакладів,безперечно,впливає й нарозміщеннягалузейгосподарства (впершучергунаукомістких таневиробничоїсфери).Водночас характеррозвитку йрозміщенняпродуктивних силвпливає наспеціалізаціюнауковихпідрозділів, щосприяєрозв'язаннюнагальнихекономічних йсоціальних проблемцихрегіонів.

>Розміщеннянауковихзакладівмаєтакіособливості.Інститутитеоретичногопрофілюрозташовані великінауково-культурних центрах.Мережагалузевихнауково-досліднихінститутів прикладногопрофілю, щотяжіють довиробничих баз,розміщена болеерівномірно.Переважна їхнічастиназнаходяться в центральних районах, але впериферії — їхніфілії,відділення ілабораторії.Посиленняінтеграційнихпроцесівсприялоствореннюнауково-виробничихоб'єднань.

>Важливу роль урозміщенніоб'єктів народногогосподарствавідіграютьпровідніпроектніінститути, щозаймаютьсяпроектуванням великихпромисловихпідприємств,транспортнихмагістралей,гідротехнічнихспоруд, атакож тих, щоскладаютьгенеральніплани міст йрайонніплани.

У 2003p. внауці йнауковомуобслуговуванні України було бзайнято 150,1 тис. Чоловік, у т. год. 4,6 тис.докторів наук й 21,2 тис.кандидатів наук.

Уакадемічномусекторі наукизосереджено понад 7%науковихпрацівників.Найбільшим сектором науки в Україні зачисельністюзайнятихпрацівниківєвузівський сектор, аньому —вищізакладиосвітиІ—IIрівнівакредитації

Структуранауково-технічнихробіт (НТР) засвоєюноменклатурою тапитомоювагоюскладових востанні рокта практично невідрізняється й всередньомускладає:

-науково-дослідні роботи (39,6%);

-проектно-конструкторські йтехнологічні роботи (35,2%);

-виготовленнядосліднихзразківвиробів (15,7%);

-науково-технічніпослуги (6,5%);

-проектні роботи длябудівництва (6,5%).

Уукраїнськійнауково-технічній сферіутвориласяситуаціязачарованого кола: великий ресурс - неможе бути адекватнопрофінансований‚ що у своючергуспричиняєнизьку йогоекономічнуефективність‚ що‚ далі‚спричиняє шлюбкоштів дляфінансування. Уцихумовахурядомвибрана чудова тактикафінансової політикищодопідтримкинауково-технічноїсфери -вибіркове йнерегулярневиділеннякоштів лише назаробітну плату‚ таще і урозмірах‚ котрі незабезпечуютьелементарних потребнауковців. Зрозуміло‚ щоця практикастворюєілюзіюфінансування науки‚ а як реальновиконуєфункціюдопомоги побезробіттю.

Те жзвернімоувагу тих, що вумовахвідкритогонауково-технічногопросторунеобхіднісоціально-економічнівитрати напроведенняуспішнихНДПКРуніфікуютьсяміжкраїнами. Українськівчені‚ як й їхніколеги із практично всіхкуточків світу‚ затими ж самимицінамикупуютьобладнання‚матеріали‚прилади таінформацію‚сплачуютьреєстраційнівнески‚транспортнітарифи такошти запомешкання йхарчування приучасті вміжнароднихнауковихконференціях‚семінарах‚ школах‚програмахстажування. Доти жїм усімтреба матірвідноснуматеріальнунезалежність длявирішеннястандартнихпобутових проблем йродиннихзобов'язань із тім‚щоб смердоті моглиповністювіддаватисьулюбленійсправі йреалізувати своїталанти йздібності.

>Виходячи із цого,зрозумілимєвисновок‚ щовідноснівитрати однієїефективногодослідника над Україні таквідрізнятися відсередньоєвропейських‚ якцефактичносклалося. Тім паче‚ що й наукраїнськомуринкусьогоднібільшістьтоварів тапослуг уже давнореалізуються засвітовимицінами. Провал уполітиціфінансування науки й‚зокрема‚заробітної плативчених‚який допущеньнизкоюурядів‚ ужодномуразі неможевважатисяприродним й винен бутиліквідованимякнайшвидше.

>Значногорозвитку в Українідосяглигалузевий йзаводськийсектори науки.Останнійзосередженийпереважно на великихпідприємствах.Цей секторнайбільшповно уявлень великімістахДонбасу,індустріальногоПридніпров'я, а й уКиєві,Харкові,Одесі,Львові.

Зметоюудосконаленняуправліннянаукою в Україніствореношістьтериторіальнихнауковихцентрів: уКиєві,Харкові,Донецьку,Дніпропетровську,Одесі таЛьвові, котрікоординують роботуакадемічного,вузівського,галузевого йзаводськогосекторів,проводятьдослідження ізурахуванняммісцевоїспецифіки.

Уціломупрофільзакладів науки йнауковогообслуговуваннязбігається ізспеціалізацієюгалузейматеріальноговиробництваневиробничоїсфери порегіонах.

2.Місценауково-технічногопотенціалу внауково-технічномупрогресі йрозвиткународногосподарського комплексу

>Науково-технічнийпрогрес (НТП) —поступальний тавзаємопов'язанийрозвиток науки йтехніки,характерний для великого машинноговиробництва.Неперервність НТПзалежитьнасамперед відрозвиткуфундаментальнихдосліджень, котрівідкриваютьновіякості йзакониприроди тасуспільства, атакожприкладнихдосліджень тадослідно-конструкторськихрозробок, щодаютьзмогувтілитинаукові ідеї вновутехніку йтехнологію.Прискорення НТП –основний шляхрозв’язанняекономічних,організаційних,соціальних йкультурних проблем,який векономічній сферієосновним чинникомдосягненнясвітовогорівняпродуктивності роботи, щоздійснюється черезреволюціонізаціювиробництва,впровадженнянайновішихтехнологій. НТПздійснюється у двохвзаємообумовлених формах:

§еволюційній, Якаозначає порівняноповільне йчастковевдосконаленнятрадиційних основ науки йтехніки;

§революційній, котравідбувається увиглядінауково-технічноїреволюції (НТР) йпороджуєпринциповоновутехніку йтехнологію,викликаєдокорінніперетворенняпродуктивних силсуспільства.

>Революційний шлях —головний шляхрозвиткутехніки йтехнології вепоху НТР.Йоговизначальноюособливістюєбурхливийрозвиток науки,перетворенняїї вбезпосереднюпродуктивну силу. Наукаперетворюється напровідну ланкусистеми «>наука—техніка—виробництво». Зрозвитком науки тавпровадженнямїїдосягненьвиниклипоняття «>наукомістківиробництва» чи «>виробництвовисокихтехнологій». До них належатигалузііндустрії, щовирізняютьсявисокимивитратами нанауковідослідження приплануванні новихвидівпродукції.

НТРвпливаєтакож натемпипіднесення окремихгалузей й на їхніпоєднання чигалузеву структуру.Великізмінивідбуваються й вструктурі окремихгалузей. З одного боці,відбувається подалі «>дроблення»цієїструктури,пов'язане,перш на, ізускладненнямвиробництва,формуваннямрізнихновітніхгалузей НТР. З іншого боці,різнігалузі йпідгалузіоб'єднуються,створюючискладніміжгалузевікомплекси:агропромисловий,машинобудівний,паливно-енергетичний таін.

НТРзмінює й характертрадиційнихвидіввиробництва. Одна зособливостейцієїзміни —укрупненняосновнихвиробничихагрегатів, що Веде доподальшоїконцентраціївиробництвапереважно віндустріальних районах.

>Науково-технічнийпрогрессприяє болеерівномірному йефективномурозміщеннюпідприємств,виробничихкомплексів йгалузейгосподарства.Створення йвдосконаленняпотужних,високопродуктивних машин у багаторазівзбільшуютьпродуктивність роботи у всіх районах.Поява новихспособівпередачіелектроенергії черезоб'єднаніенергосистемизробилаекономічновигіднимпросторовийрозривміж великимивиробникамиелектроенергії набазідешевихенергоносіїв таїїспоживачів.

>Завдякидосягнутомурівнюрозвитку науки йтехніки,виробництвупромисловістювисокопродуктивних машин,механізмів йобладнанняосвоєноефективніприродніресурси, щозумовилотериторіальнізрушення урозвитку йрозміщенніпродуктивних сил.

>Урахуваннярегіональноїспецифіки припроектуваннітехніки йтехнологіїдозволяєдобитисянайкращихрезультатів вїївикористанні.Є потреба болееповногоурахуваннярегіональнихособливостейнауково-технічногопрогресу,причому не лишеприродних (>клімат,сейсмічність,вічна мерзлота,особливостізаляганнякориснихкопалин), але й іекономічних (густота населення,кваліфікаціякадрів,транспортнаосвоєність тощо).

Широка й комплекснаавтоматизація,механізаціявиробництваповністюзмінюють характер роботи. сучаснийетапавтоматизаціїспирається наелектронізацію (>комп'ютеризацію) народногогосподарства.

>Великезначеннямаєвпровадженнятрудозберігаючихтехнологій упромислових центрах йвузлах, щомаютьобмеженіможливості забезпеченняпромисловості йсферипослугтрудовими ресурсами. Цестосуєтьсянасамперед старихпромисловихрайонів, котріхарактеризуютьсяпогіршеннямдемографічноїситуації.

>Сучаснатехніказакладає основу длястворенняпринципово нових «>заводівмайбутнього» —повністюавтоматизованих йелектронізованих, ізмобільноютехнологією. Тім самим уперспективі, очевидно,з'являтьсяможливостірозміщенняпідприємств, котріранішевизнавалисьтрудомісткими, практичноповсюдно, у томучислі втрудодефіцитних районах.

У широких масштабахздійснюєтьсяхімізація народногогосподарства.Хімія —важливеджереломатеріалів ззаданимивластивостями —розширюєтериторіальнімежісировинноїбазипромисловості.

>Вирішальнимзасобомзадоволення потреб народногогосподарства увиробничих ресурсахповинні статіресурсозберігаючітехнології. Привикористанніресурсозберігаючихтехнологійважливододержуватисьрегіональнихпріоритетів.

Длятериторіально-виробничихкомплексів, особливо тихий, котрі лишестворюються, якщохарактернимвисокийрівеньзастосуванняпрогресивнихвидівтехніки йтехнології,перш намеханізації йавтоматизаціївиробництва, котріохоплять завісьсявиробничий цикл.

>Особливо велика рольнауково-технічногопрогресу вохоронінавколишньогосередовища йраціональномуприродокористуванні.Розвиток науки йтехнікидаєзмогустворюватиефективнізасоби йприлади дляочищенняпромислових йкомунальнихвикидів, щозабруднюють воду, атмосферу,ґрунти.Передовітехнологіїзабезпечуютьперехід дозамкненоговодопостачання,утилізаціювідходів,економіютрудових,рослинних ймінеральнихресурсів, атакожраціональневикористання земельніресурсів.

>Основними центрами йрегіонами, дерозміщенігалузівиробництва ііншіцентриекономічноїділовоїактивності, стали територї ізпередовоюнаукою таосвітою.Територіальнепоєднанняосвіти, науки,наукоємнихвиробництвнинієтиповим для великихстоличнихагломерацій йпровіднихпромисловихрайонів.Перспективноюформоютериторіальноїорганізаціїнауково-виробничихкомплексів сталитехнополіси —цілеспрямованосформованізониділової танауковоїактивності, в якіпоєднуютьсянауково-дослідніінститути,вузи танаукоємніпромислові підприємства, щовзаємодіютьміж собою.

Усоціальній сферінайважливішимизавданнямиєподоланнявідмінностейміж селом тамістом,розумовою тафізичноюпрацею. Це заподіяннянеможливорозв’язати безудосконаленнярозміщенняпродуктивних сил наосновівпровадженнядосягненьнауково-технічногопрогресу.Становленняякісно нового способупідвищенняпродуктивності роботивідкриваєнебаченідосіможливостівсебічногорозвитку людей, їхнірозумовихздібностей йфізичнихможливостей.

>Протягомостанніх років на державномурівніздійснено низкуважливихзаходів у напрямкуполіпшення державноїнауково-технічної політики.

>Пріоритетами прирозробцістратегії та політикирозвиткунаукомісткихтехнологій в Українісьогодніє:

-концентраціяресурсів напроведенніфундаментальних йприкладнихдосліджень занапрямами, із які Українамаєзначний науковий,технологічний тавиробничийпотенціал;

-запровадженняпрограмно-цільовогопідходу дофінансування всіхсекторівнауковоїсфери;

-впровадженняринковихмеханізмівпідтримки новихтехнологій,розширенняучасті малого ісередньогобізнесу внауково-технологічномурозвитку;

-приведеннясистеми правовогозахистуінтелектуальноївласності увідповідність ізміжнародними нормами тавведенняінтелектуальноївласності угосподарськийобіг;

-розвиток йвпровадженнясучаснихінформаційнихтехнологій.

>Інноваційнийрозвитокпередбачаєперенесення акценту ізтрадиційнихнауково-технічнихрішень навикористанняпринципово новихпрогресивнихтехнологій, атакожперехід довипускувисокотехнологічноїпродукції,здійснення новихорганізаційних формдіяльності, таких як технопарки,бізнес-інкубатори,проведення політикиресурсозбереження таенергозбереження.

3.Проблемиреконструкції народногогосподарства України вконтекстізавданьприскореннянауково-технічногопрогресу

Усучаснихумовах глобалізаціюекономічного життярозвинуті країни, де наукавиконує роль головногоекономіко-відтворювального чинника,забезпечуютьсвійрозвиток зарахуноквдосконаленняіснуючихтехнологій,техніки тавикористанняпринципово новихнауковихдосягнень.Міжнароднийтехнологічний та науковийобмін, трансферінтелектуальногопотенціалу — одна ізознакнашого години.Зрозуміло, що Україна станіпроцвітаючою Державою лише тоді, коли вонзможе комплексно йефективноосвоїти всвоїхінтересах територї таресурси,якимиволодіє. Алізробитиценеможливо безтісноїекономічної йтехнологічної співпрацю ізрозвинутимикраїнами. Томустратегічноюметою для України винне бутиїївходження доміжнароднихнауково-технічнихпотоків, котрі дозволятимодернізувативітчизняневиробництво, забезпечитиконкурентоспроможністьосновнихгалузейпромисловості.

Уперспективінеобхіднозначнопосилитивиробничийпотенціал при йогоякісномуперетворенні наосновіприскореннянауково-технічногопрогресу,широкоїінтенсифікаціїекономіки. Зцієюметоюрозроблена новаструктурна таінвестиційна політика.Капітальнівкладення (>інвестиції) якфінансоведжерелонарощуванняосновнихфондівєнайважливішимекономічнимінструментом, щозабезпечуєзрушення врозміщенніпродуктивних сил. Уумовахформуванняринковихмеханізмівгосподарюванняголовнимджереломрозширеноговідтворенняосновнихфондівєвласнікоштипідприємств, атакожбанківський кредит.Централізованідержавнікапіталовкладенняспрямовуютьсяпереважно нафінансування великихнародногосподарськихпрограм.Основний шляхрозширеннявиробничогопотенціалу — йогоінтенсивнийрозвиток черезтехнічнепереозброєння йреконструкціюдіючихпідприємств.

Уходіновоїреконструкції народногогосподарствадоцільноперепрофілюватиокремівеликі підприємствавідповідно догалузевихфакторів йрегіональних умів (>знизитиметаломісткістьвиробництв,віддалених відметалургійних баз, й т.п.),розчленититехнологічніцикли ізпередислокацією їхнічастин,вивести із великих містшкідливі векологічномувідношенні підприємства тощо.Великімасштабикапітальногобудівництва нанайближчідесятиліттявизначаютьсяпріоритетністюрозвиткугалузей, щозабезпечуютьнауково-технічнийпрогрес.Серед нихвиділяютьтакінаукомісткігалузі, якелектроніка,точневерстатобудування тощо.Ниніпершочергові заходьщодо широкогооновленнятехніки йтехнології,докорінногопокращанняякостіпродукціїплануються на великихпідприємствах й воб'єднанняхпровіднихпромисловихрайонів.Встановлення такихпріоритетівщодоінтенсифікаціїсаме зацими районамипояснюється тім, що смердотімаютьпотужнийвиробничий йнауково-технічнийпотенціал,великііндустріальні (особливомашинобудівні)центри ізнаукомісткимивиробництвами й великими контингентамикваліфікованих,досвідченихкадрів. Цедозволяєодержувати болеевисокувіддачукапіталовкладень зарахунокреконструкціїпідприємств,швидке та ефективногонарощуваннявиробництв.


Списоквикористаноїлітератури

1. Розміщення продуктивних сил / Під ред. В.В.Кистанова,Н.В.Копилова. — М.: Економіка, 1994. — 589 з.

2.Розміщенняпродуктивних сил України / За ред.Є.П. Качана. — До.:Вища школа, 1998. — 376 з.

3.ДорогунцовС.І.,Рейкова Л.Сучасніпроблемитехнічногорозвиткупромисловості України //Економіка України. — 1999. — № 9. — З. 4.

4.Статистичнийщорічник України за 2003рік — До.: Українськаенциклопедія, 2003.


Схожі реферати:

Навігація