Реферати українською » Международные отношения » міжнародний фінансово-інвестиційний менеджмент


Реферат міжнародний фінансово-інвестиційний менеджмент

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>Міністерствоосвіти й науки України

>Національнийуніверситетхарчовихтехнологій

Кафедра менеджменту

>зовнішньоекономічноїдіяльності

>Контрольна робота

іздисципліни: «>Міжнароднийфінансово –інвестиційний менеджмент»

>Київ – 2009


1. Концепціюоцінкивартості грошей вчасі

Концепціюоцінкивартості грошей вчасіпередбачає, щовартість грошей ізплином годинизмінюється.

>Вартість грошей –цеочікувана нормаприбутку нагрошовомуринку.Досить часто зацю нормуприбуткуберуть нормупозиковоговідсотку чи норму депозиту.

>Майбутнявартість грошей –це сумамайбутніхгрошовихнадходжень, в якоїперетворятьсяінвестованікошти черезпевнийперіод години ізурахуваннямпевноїпроцентної ставки.

>Теперішнявартість грошей –цевартість одну годину нам тихийгрошовихнадходжень (чивитрат), котрі ми будемо матір вмайбутньому.

>Розрахунокмайбутньоївартостіпредставляє собою процес «>нарощення»коштів чикомпаундинування (>компаундинг).Визначеннятеперішньоївартостімайбутніхгрошовихнадходженьєоберненимпроцесом до «>нарощення» йназиваєтьсядисконтуванням. Упроцесірозрахункувикористовують нормуприбутку нагрошовомуринку йїїназиваютьставкою дисконту.

Уосновіоцінкивартості грошейможе бути двапідходи, котрібазуються наіснуючих методахнарахуваннявідсотків:

1)простівідсотки – як правилозастосовуються прикороткостроковомуінве-стуванні;

2)складнівідсотки – як правилозастосовуються придовгостроковомуінве-стуванні.

>Простівідсотки

Принарахуванні приростусуми вложеннихкоштів за методомпростихвідсотків базоюєлишепочаткова сумаінвестованихкоштів.Алгоритмирозрахункунаступні:


jп = Р * n * й, (1) [1]

 

P.S = Р + jп = Р (1 + n * й), (2) [2]

де йставкавідсотку,

P.S –майбутнявартість,

Р –теперішнявартістьмайбутніхдоходів,

n –кількістьперіодів,

jп – суманарахувань запростимивідсотками.        

>Графікотриманнямайбутньоївартості запростимивідсотками див. на рис. 1.

>Вартість


jп                

P.S

Р


>Рис. 1.Нарощення запростимивідсотками (>компаундинування)

Придисконтуванніпотрібнорозрахуватитеперішнювартістьмайбутніхгрошовихпотоків:

 

 (3) [3]


>Коефіцієнтдисконтування припростихвідсотках:

 

 (4) [4]


>Вартість


Сума дисконту  

P.S

Р


Час

>Рис. 2.Дисконтування запростимивідсотками

>Складнівідсотки

>Складнівідсотки –це сума прибутку, щостворюється врезультатіінвестування заумови, що суманарахованоговідсотку впопередньомуперіодідодається досуми основноговнеску, й внаступномуплатіжномуперіоді вона самапочинаєприносити дохід.

База длянарахування приростусуми вложеннихкоштів за методомскладнихвідсотків –початковівкладенікошти «плюс» суманарахованоговідсотку впопередньомуперіоді.

>Розрахунокмайбутньоївартості (>компаундинування) заскладнимивідсотками:


P.S =  (5) [5]

Суманарахувань заскладнимивідсотками (jз)визначається так:

jз = P.S>P (6)

>Графікотриманнямайбутньоївартості заскладнимивідсотками див. на рис. 3.

>Вартість


jз                

P.S

Р


>Рис. 3.Нарощення заскладнимивідсотками (>компаундинування)

>Дисконтування заскладнимивідсоткамиздійснюють занаступним алгоритмом:

Р =  До>дс (7)


>Коефіцієнтдисконтування прискладнихвідсотках:

До>дс =  (8) [6]

>Вартість


Сума дисконту  

P.S

Р


Час

>Рис. 4.Дисконтування заскладнимивідсотками

Отже, приоцінцівартості грошей вчасіслід матір наувазі, що на результатоцінкизначновпливаєрозмірвідсотка,періодичністьвиплат йкількістьплатіжнихперіодів.

>Вартість грошей учасі

>Вартість грошей учасі –концепція, восновіякоїлежитьтвердженнярівнісуми грошей урізний годинумаютьрізнувартість.

>Головними причинамизмінивартості грошей учасієінфляція,ризик тасхильність, що доліквідності.

>Інфляція –це процес,якийхарактеризуєтьсяпідвищеннямзагальногорівняцін векономіціпевної країни тазниженнямкупівельноїспроможності грошей.

>Причиноюінфляціїможе бути якперевищенняпопиту надпропозицією, то йвідставанняпопиту відпропозиції. Результатомперевищенняпопиту надпропозицієюєінфляціяпопиту.Відставанняпропозиції відпопитувикликаєінфляціювитрат (>пропозиції).

>Інфляціяпроявляється упереповненнісфериобігутоварівгрошимавнаслідок їхньогонадмірноговипуску чи ускороченнятоварноїмаси вобігу принезміннійкількостівипущених грошей.Головнимичинникамиінфляційнихпроцесівє незумовленазростаннямтоварноїмаси вобігуемісія грошей,порушенняпропорційностівиробництва таобігу, атакожпомилки вполітиціціноутворення.

Узалежності від характеруінфляції йтемпівнаростанняінфляційнихпроцесіврозрізняють тривидиінфляції:

·помірнаінфляціяхарактеризуєтьсяповільнимзростаннямцін (до 10% нарік);

·галопуючаінфляція від 10% до 200% нарік;

·гіперінфляція до 1000% нарік й понад.

>Ризик – >ценестабільність,непевність умайбутньому. Черезнепевність умайбутньомуризик із годиноюзростає, людихочутьуникнутиризику,тожвищецінують тихгроші, щоєсьогодні, ніж тих, що будуть умайбутньому.

>Існують дватипиризиків –динамічний йстатичний.

>Динамічнийризик –церизикнепередбачуванихзмінвартості основногокапіталу якнаслідокприйняттяуправлінськихрішень чинесподіванихринкових чиполітичнихобставин.Такізміниможутьпризвести чи дозбитків, чи дододатковихдоходів.

Навідміну відньогостатичнийризик, якризиквтратреальнихактивів від заподіянняшкодивласності йзменшення прибутку черезнедієспроможністьорганізації,призводитьлише дозбитків.

>Схильність доліквідності –цеперевага,віддананаявним грошам передіншимицінностями таризикованимивкладеннями. Колі людивкладають своїгроші,сподіваючись намайбутнінадходження, смердотіочікуютьвисокоївинагороди яккомпенсації за втрачуліквідності, що івпливає націнність грошей учасі.Абсолютналіквідність –здатність активунегайнообмінюватися набудь-які блага.Функціональніформи грошей –похідні відгрошовихфункцій, їхнілогічнепродовження.Гроші –найвищийступінь урозвиткуекономічнихвідносин.

>Дисконтування

У проектногоаналізі приоцінціефективностіінвестиційного проектупорівнянняпоточних тамайбутніхвитрат тавигодздійснюється шляхомприведення (>дисконтування) їхніреальноїгрошовоївартості допочатковогоперіоду (>періодуприйняттярішення базовогоперіоду).

>Дисконтування –це процесрозрахункумайбутньоївартостікоштів, щоінвестуютьсясьогодні.

>Основоюдисконтуванняєпоняття «>часовоїпереваги» чизміни ціності грошей учасі. Цеозначає, щоранішеодержаннігрошімаютьбільшуцінність, ніжгроші,одержаніпізніше, щозумовлюєтьсязростаннямризиків йневизначеності учасі.

>Дисконтування прибуткузастосовується дляоцінкимайбутніхгрошовихнадходжень зпозиції поточного моменту.Інвестор,зробившивкладеннякапіталу,керуєтьсянаступнимиположеннями:

а)відбуваєтьсяпостійнезнецінювання грошей;

б)бажаноперіодичноодержувати дохід накапітал ненижчепевногомінімуму.

>Інвестор виненоцінити,який дохідвінодержить умайбутньому й якої максимальноможливу сумуфінансовихресурсівпотрібновкласти в даний проект,виходячи ізпрогнозованогорівняприбутковості.Перерахуноквигод йвитрат для шкірногорозрахунковогоперіодуінвесторздійснює задопомогоюдисконтування.

>Існує дваметодидисконтування: задопомогоюпростих таскладнихпроцентів.

 

 

 

 

>Рис. 5.Простіпроценти

>FV =PV (1 +nR) (9) [7],

де

>FV – сума,накопичена докінцяn-гоперіоду,

>PV –початкова сумапозики,

R –процентна ставка,

n –кількістьперіодів години.

 

 

 

 

 

>Рис. 6. >Складніпроценти. >Графічнийвигляд

Удовгостроковихфінансово-кредитнихопераціях,якщовідсотки невиплачуютьсявідразу послеїхньогонарахування, адодаються досумиборгу длянарощуваннясуми внеску,застосовуютьскладніпроценти.


>FV =PV (>1+R)n (10) [8],

де

>FV – сума,накопичена докінцяn-гоперіоду;

>PV – сумапозики;

R – >річнапроцентна ставка;

n –кількістьперіодів.

>Чомуфінансовим менеджерам такважливо знатінинішнювартість грошей? Праворуч до того, щоцявартість дляпорівнянняприбутковостірізнихпроектів йінвестицій запевнийперіод. Таким чином,нинішнявартість –цегрошовавартістьмайбутніхнадходжень чидоходів зпоправкою на ставку дисконту (>капіталізації).Існуєпросте правило:високийризикозначаєвисокудисконтну ставку, маленькийризик –низьку. Уцілому дляоцінкидисконтних ставокзастосовуютьтакіпринципи:

·           з двохмайбутніхнадходжень болеевисоку ставку якщо матір ті, щонадійшлопізніше.

·           >чимнижчеступіньризику, тімнижчедисконтна ставка.

·           >якщопроцентні ставкифінансовомуринкуростуть, торостуть йдисконтні ставки.

 

2. >Міжнародний рухкапіталу:сутність,чинники,цілі,форми

>Сутність йформиміжнародного рухукапіталу [9]

>Капітал (за «>Економікс»Макконнелла йБрю) –це:

–створеніресурси, котрівикористовуються длявиробництватоварів йпослуг;

–товари, котрібезпосередньо неспоживаються людьми;

–інвестиційнітовари,засобивиробництва.

Узакритійекономічнійсистеміджереломкапіталуєвиключновнутрішнізаощадження. Заумовипідключення національноїекономіки досистемисвітогосподарськихзв’язківіноземнікапітали,одночасно ізвнутрішніми,виступаютьлегітимноюскладовоюнаціональногоінвестиційногосередовища.Специфікаміжнародного рухукапіталуполягає до того, що передавати правовласності наінвестиційний товар чинаданняекономічнихпослугвідбуваєтьсяміж резидентамирізнихкраїн.

>Міжнародний рухкапіталу длясучасногосвітовогогосподарстваєнайважливішоюформоюміжнароднихекономічнихвідносин.Суб’єктисвітовогогосподарствасьогоднітіснопов’язаніміж собою не лишеопосередковано – черезобмін товарами, але й і прямо – черезкапітал.

>Темпизростанняекспортукапіталувипереджаютьтемпизростання ВВП та товарногоекспорту. Зачвертьстоліття (ізсередини 60-х років)закордоннікапіталовкладеннязросли на чотири рази, на початку 80-х років їхні сумаоцінювалась нарівні 450 млрд. дол. США. Насьогоднішній день –близько 3 трлн. дол. США.

>Міжнародний рухкапіталуозначаєпереміщення його за кордон ізметоюодержання

>підприємницькогоприбутку чивідсотків накапітал.

Навідміну відміжнародноїторгівлі, коли за кордон переноситися актреалізаціїприбутку, що ужеміститься втоварі,якийекспортується,міжнародний рухкапіталуозначаєпереміщення за кордонпроцесустворенняприбутку.

>Міжнародний рухкапіталів як ізпринципово-структурної, то й ізфункціонально-економічної точкизоруєскладноюсистемоюзв’язків.

>Залежно відоб’єктівздійсненняіноземнікапіталиструктуруються на:

–державні;

–приватні;

–мішані;

–коштиміжнароднихорганізацій.

>Державнекапіталовкладення (йогощеназиваютьофіційне)об’єднує догодищодовиконанняпевного проекту на державномурівні,офіційнудопомогу урозвитку, атакожгарантованіекспортнікредити.

>Середміжнароднихорганізацій, котрізаймаютьсяпитаннямиспівробітництва увалютно-фінансовійгалузі,найбільшавторитетнимиє:

–Міжнароднийвалютний фонд (МВФ);

–Світовий банк;

–Міжнароднафінансовакорпорація (МФК);

– Європейський банкреконструкції тарозвитку (>ЄБРР).

За мотивами тазавданнямизарубіжнікапіталиподіляються на:

–позичкові;

–підприємницькі.

>Позики вгрошовій татоварнійформінадаються кредиторамиоднієї країнипозичальнику ізіншої наумовахобумовленостітерміну Поверненняресурсів, атакожсплатипроцентів.

>Іноземніпозикикласифікуютьсянаступним чином:

1) запризначенням:

–комерційні –пов’язані ззовнішньоюторгівлею товарами тапослугами;

–фінансові –призначені длязакупівліціннихпаперів;

–проміжні – наданіі дляобслуговуваннямішаних форм;

2) за видами:

–товарні – наданііекспортерамипокупцям:

–валютні –кредити, котрівидаються банками вгрошовійформі;

3) завалютоюпозики:

– увалютіпозичальника;

– увалюті кредитора;

– увалютітретьої країни;

– уміжнароднихрозрахунковихвалютниходиницях;

4) затерміномнадання:

–надкороткострокові (до3-охмісяців);

–короткострокові (до 1 року);

–середньострокові (до 5 років);

–довгострокові (понад 5 років);

5) зазабезпеченістю:

а)забезпечені –кредити поднаявнітоварно-супроводжувальнідокументи,нерухомість:

– тверда застава –товарнамасазаставляється накористь банку;

– под заставу товару вобігу;

– под заставу товару впереробці.

б)бланкові –кредити, котрівидаються подзобов’язанняборжника ізумовоюповернути увстановленийтермін.

>Міжнароднівідносинизапозичення всучаснихумовахопосередковуютьзовнішньоторговельну сферу,процеси реальногоінвестування тарегулюванняплатіжнихбалансів.

>Підприємницькікапіталиведуть достворення нового чизміцненнядіючогооб’єктугосподарювання, атакожспільнихпідприємств(СП). У своючергупідприємницькікапіталиподіляються на:

–прямі;

–портфельні.

>Відмінністьміж нимиполягає управі наволодінняконтрольним пакетомакцій.Прямимкапіталовкладеннямвважаєтьсябудь-якенадання кредиту чипридбаннявласності взакордоннномупідприємстві, якузначноюміроюперебуває увласностірезидентівкраїни-інвестора чи под їхнього контролем.

>Конкретна цифрачастки закордонногоінвестора уволодінніпідприємством, Якадозволяєкласифікуватикапіталовкладення якпрямі чи якпортфельні,визначаєтьсякожноюкраїноюсамостійно. УДанії таТуреччині допрямихінвестиційвідносять неменш як 10% доля встатутномуфонді підприємства, уФінляндії,Франції,Іспанії – не менше 20%, уНімеччині,Австрії,Японії таВеликобританії – не менше 25%. СтатистикаСвітового банкувизначаєпрямиміноземнимкапіталовкладеннямкоженвнесок,якщоінвестормає чиотримує 10% й понадвласностіфірми. У Україні – 10%.

>Залежно відпризначенняпрямііноземнікапіталовкладеннямаютьтаку структуру:

а)спрямовані настворення нового підприємства;

б) нарозширеннядіючих;

в) дляпридбанняранішествореної тадіючоїфірми.

Характеручастііноземнихпартнерів вінвестиційномупроекті,відповідно,організаційно-правовийкритерій догоди ізіноземнимкапіталовкладником проспівробітництвозумовлюютьподілугод надвігрупи. Допершої належатиактивніформи партнерства, асаме:

–самостійні;

–акціонерні.

>Поняття «>самостійні»об’єднуєфілії,відділення,дочірнікомпанії, котріхарактеризуютьсяповнимволодінняміноземноговласника.

>Акціонерніформихарактеризуютьсязмішанимволодінням.Капітал такихоб'єктівналежить не лишеіноземномувласнику, але й йнаціональномуучаснику, вякостіякогоможутьвиступати якприватні підприємства, то й держава.Компаніїзмішаноговолодіннямаютьп’ятьхарактернихознак:

1)існування догоди продовгострокові заподіянняспівробітництва;

2)об’єднання сторонамиактивів (>грошових таматеріальнихресурсів,досвідууправління);

3)оцінкаоб’єднанихактивів яккапіталовкладеньсторін;

4)здійсненняузгодженихзавдань задопомогоюспільнихорганівуправління;

5) долясторін вприбутках тазбиткахзалежно відвкладеногокапіталу.

Додругоїгрупиугод ізіноземнимикапіталовкладниками належати такзваніпасивніформи співпрацю,відомі векономічнійлітературі подназвоюнеакціонерні чиконтрактніоперації. Це формакапіталовкладень, Яка непов’язаназіствореннямюридичної особини.

Сферазастосуванняконтрактноїформиспівробітництва ізіноземнимикапіталовкладникамиохоплюєрізніформигосподарськогоспівробітництва:виробничу,науково-технічну,управлінську,фінансово-кредитну,збутову. Донеї належати:

будівельні роботи запідряднимиугодами;

добуваннясировини запідряднимиугодами;

субконтракти;

інжиніринг;

ліцензійні догоди;

контракти проуправлінськудопомогу таекспортгудвіла;

лізинг;

франчайзинг;

факторинг.

>Сутністьліцензійнихугодполягає до того, щокомпаніянадає вкористуванняпротягомпевноготермінузахищенуліцензієютехнологію без правапередачітретімсуб’єктам,оскількиюридичнозалишаєтьсявласникомтехнології, щоунеможливлює подаліїї поширення (увипадкахнаявності в страневідповіднихправових засідок).Такі догоди, як правило,містятьумовидодатковихобов’язківкомпанії, щовикористовуєтехнологію, асаме:закупівлюобладнання,комплектуючих,напівфабрикатів укомпанії, Якаєвласникомтехнології.

>Інжиніринговіконтракти, як правило,передбачаютьнаданняпослуг двохвидів:

–інженерно-консультаційних;

–інженерно-будівельних.

Упершомувипадкузарубіжнакомпаніяконсультуєзамовника настадіїпідготовкибудівництва (>вибір оптимального проекту,складаннякошторисноїдокументації).Цей видінжиніринговихугод широкорозповсюджений упрактиціміжнародноїекономічноївзаємодії. Інший видзустрічається нечасто, в основному внафтопереробнійгалузі.
>Міжнароднісубконтрактипов’язані ізнаданняммісцевому партнеруобладнання читехнології, котріорієнтовані наекспорт.Найчастіше засубконтрактами вкраїнах, щорозвиваються,виконуютьсяпрацеємніопераціїзізбиранняпродукції, щопов’язано ізпрагненняммінімізувативитрати на оплату роботи, атакожвиробництвонескладних утехнічномупланікомплектуючих. Частопродукція, щовипускається згідносубконтрактнимиугодами,настількивузькоспеціалізована, щопідприємствовиявляєтьсятісноприв’язаним довиробничоїсхемиіноземноїфірми.

>Експортгудвіла –це передачаневидимихактивів:досвідууправління таорганізаціївиробництва,управлінняфінансовими активами, товарного знаку.Розповсюджений увидобувній тапереробнійгалузях, сферіпослуг,зокрема,організаціїморських таавіаперевезень, трастовогоуправлінняфінансовими активами,експлуатаціїготелів таресторанів.

Франчайзингєформою співпрацю великого та малогопідприємництва.Вонаоб’єднуєелементиоренди,купівлі-продажу,підряду,представництва.Взаємодія великого підприємства таневеликого підприємстваздійснюється наоснові догоди франчайзингу, котраукладаєтьсяміжкрупнимпідприємством – франчайзером тамалим –франчайзі (оператором). Умежахцихугодміжнароднікомпаніїреалізуютьпродукцію тапослуги на ринкахкраїн, щорозвиваються,використовуючиструктури та персоналмісцевоїфірми.Вонирозповсюджені в сферахбізнесу, якексплуатаціяресторанів йготелів, прокат таобслуговуванняавтомобілів,роздрібнаторгівля,будівництво.

Предметфранчайзингової догодипередбачаєнаданнякомпанією-франчайзеромпідприємству-франчайзі вобмін напряму чинепрямувинагороду прав навикористанняфранчизи ізметою маркетингуспецифічнихвидівтоварів та (чи)послуг.

>Факторинг –цездійсненняпосередницькихпослуг уфінансовихрозрахунковихопераціях,якийпередбачаєтакожобов’язкипосередникащодонаданнядеякихіншихпослугкомерційного характеру.Основнимзмістомфакторингуєзадоволенняспеціалізованоюфірмоювимог кредитора зарахунокстягнення нею ізборжникакоштів ізкомерційногорахунку кредитора. Сутьфакторингузводиться доти, щозобов’язанняборжника, рядківвиконанняякого не наставши,може бутиреалізовано кредитором шляхом продажзобов’язаньфорфейтеру,якийкупуєзобов’язання заумови забезпечення догодитретьоюособою.Механізмфорсрейтингавикористовуєтьсящодо двохвидівугод: уфінансовійугоді ізметоюшвидкоїреалізаціїдовгостроковихфінансовихзобов’язань й векспортнійугоді –щобсприятиодержанню грошейекспортером,якийнадав кредитіноземномупокупцю.

>Лізинг –цедоговір на правокористуванняобладнанням та майном наосновіоренднихвідносин;

–це формафінансуваннявкладень напридбанняобладнання, машинтривалогокористування,будівель,споруд таіншогорухомого йнерухомогомайна, щоможуть бутиоб’єктамиоренди;

–цеособливий видоренди,якийпередбачає, щолізингодавець запропозицієюмайбутньогокористувачакупуєвибранеостаннімобладнання увласність йпотімздає його цьомусуб’єкту воренду;

–цеособливий видінвестиційноїдіяльності,спрямований напридбаннялізингодавцем увласністьвибраноголізингоодержувачеммайна упевного виробника (>продавця) танадання цогомайна запевну плату втимчасовекористування дляпідприємницькоїдіяльності.

>Рис. 7.Технікалізинговихоперацій


1) заявка наобладнання;

2) платуобладнання;

3)обладнання;

4)орендна плата.

>Лізинг,якийвиходить занаціональнімежі (>тобтоякщобудь-хто ізучасників догодиє нерезидентом уданій стране),маєназвуміжнародний.

>Термінлізинговоїорендиможе бути від3-ох до 20-ти років.

>Залежно відобсягуобов’язківлізингодавця татермінувикористанняустаткуваннялізингподіляється на:

–фінансовий;

–оперативний.

>Оперативнийлізингхарактеризується невеликимтерміном контракту (від3-ох до 9 балів років) танеповноюамортизацієюоб’єктівлізингу.Післязакінчення рядокоб’єктлізингуможеповертатисяорендарем, чиукладається новаугода.

>Фінансовим (>капітальним)лізингомвважаєтьсяоренда, приякій доорендаряпереходятьусіризики тапереваги,пов’язані ізволодіннямоб’єктоморенди.Лізингвважаєтьсяфінансовим,якщодоговірорендипередбачаєнаявністьхоча боднієї ізнаступних умів:

1) правовласності наорендованемайноповністю переходити доорендаря послезакінченнятермінуоренди;

2)орендарюнадаєтьсяможливість послезакінченнятермінуорендипридбатиорендованемайно зазалишковоювартістю чивідновитиоренду наумовахсимволічноїорендної плати;

3)термінорендиохоплює понад 75% рядоккорисноговикористаннямайна;

4)дійснавартістьмінімальнихоренднихплатежівдорівнює чиперебільшує 90%поточноївартостіорендованогооб’єкту.

Таким чином,міжнародні потокикапіталу –цеміжнароднепереміщенняфінансовихвимог, потокиміж кредиторами тапозичальниками врізнихкраїнах та (чи)фінансові потокиміжвласниками тапідприємствами,якими смердотіволодіють за кордоном.

>Необхідність таможливістьзарубіжногокапіталовкладення [10]

Уусічасисвоєїісторіїінвестувати за кордономможливо було б увипадкуіснуванняпопиту наіноземніінвестиційніресурси. Усучаснихумовахпопит насвітовомуринкукапіталівістотноперевищуєпропозицію. ЗаданимиЄБРРпопит наінвестиційніресурси лише із боцірозвиненихкраїнскладаєблизько 190 млрд. дол. СШАщорічно. Аєвропейськіпостсоціалістичні країнипотребуютьіноземнихінвестицій нарівні 500 млрд. дол. США. ЗапідрахункамиМінекономіки потреба народногогосподарства України взарубіжнихкапіталовкладенняхоцінюється у 50 млрд. дол. США.

Дляздійсненняміжнародного рухукапіталу,крімпопиту,маєщеіснувати йпропозиція.Чинники, котріобумовлюютьпропозиціюкапіталів із боцірезидентівіншихкраїн,визначаються якнеобхідністьпроцесуміжнародного рухукапіталу.

>Поглядиекономістів нанеобхідністьміждержавноїміграціїкапітальнихресурсівхарактеризуютьсярізноманітністюпідходів йеволюціонувалиодночасно ізрозвиткомоб’єктадослідження.Залежно від методудослідженняекономічніконцепціїміжнародного рухукапіталівподіляються на:

–макроекономічні, котріґрунтуються нааналізінародногосподарськихпроцесів,тенденцій,явищ, щоспричиняютьвідплив чинадходженнякапіталів;

–мікроекономічні, котріхарактеризуютьсяіндивідуалістичнимтлумаченням причинповедінкипідприємницькоїодиниці, Якаінвестуєкошти за кордон.

>Першімакроекономічнідослідженняіноземнихкапіталовкладеньвиникли в 40-х рр. ХІХстоліття й належатианглійцю Дж. У розділі ст.Міллю.Аналізуючи численнийфактичнийматеріал, щовідображавшвидкезростанняобсягівекспортукапіталу ізАнглії в30–40-і рр., Дж. У розділі ст.Мілльдійшов з висновками про:

1)сприяннявивозукапіталузакріпленнютоварноїспеціалізаціїкраїн;

2)регулюючийвпливвивозукапіталу нарівеньнормиприбутку вкраїні-експортері в напрямку йогопідвищення.

>Прискоренітемпизростанняекспортупозичковогокапіталу вдругійполовині ХІХстоліттяпідвищилиінтереснауковців доцієїпроблеми. Дослідженьвивозукапіталузаймались До. Маркс (>Німеччина), Дж. Баркер (>Англія),Б.Ф. Брандт (>Росія). У їхньогопрацяхстверджувалась думка, щоекономіцірозвиненихкраїнпритаманнатенденціянадлишковогозаощадження,якійпротидіє політикаекспортукапіталу,забезпечуючивідтік заїїмежінадлишковихресурсів.

Упершійполовині ХХстоліттяшведськийекономістБертілОлінвизначивголовний мотивміжнародного рухупозичковихкапіталів – норму відсотку:капіталекспортується із країни ізнижчимипроцентними ставками докраїн ізвищимипроцентними ставками. Разом із тім, Б.Олінвиділивдодатковістимули, котрівпливають на збільшення чизменшеннямасштабівміжнародного рухукапіталів:

–митніобмеження (>ускладнюютьекспорттоварів й тім самимстимулюютьіноземніфірми докапіталовкладень ізметоюзавоюванняринку;

–прагнення догеографічноїдиверсифікаціїкапіталовкладень.

Р.Нурксе, як й Б.Олін,безпосередньою причиною рухуіноземнихінвестицій замежідержавнихкордоніввважаврізницю впроцентних ставках накапітал урізнихкраїнах. Однаквіндовів, щоцелишеповерховий мотив,глибинні ж заподійкриються вумовах, котрівизначаютьцюрізницю.

Заумовистабільностіпропозиціїкапіталу його рухміжкраїнамиможе бутизумовленийзмінами вобсягахвиробництва.Якщо збільшенняобсягіввиробництвапов’язане ізкапіталоінтенсивнимрозвитком (>впровадженнянауково-технічнихрозробок, змінуметодіввиробництва), у странепідвищуєтьсяпопит накапітал,зростаєрівеньпроцентних ставок й,відповідно,країнаімпортуєзарубіжнікапітальніресурси. Аекспортерамикапіталу будуть країни, у якінижчийрівенькапіталоінтенсивностівиробництва.Ця модель Р.Нурксепризводить до з висновками,протилежних тім, котрі належати Дж. У розділі ст.Міллю:експорткапіталупов’язаний не ізпроцесомнагромадження в стране, а,навпаки, «>витісненням»капіталу із болеепрацеємноговиробництва.

>Теоретичнінадбання Р.Нуржеспроможніпояснити рухкапіталу із СтарогоСвіту до Нового у ХІХстоліття, атакожзагальновідомі йпоширені у наше годинуявищавідтокукоштів ізкраїн, щорозвиваються, дорозвинених.

>Датськийекономіст До.Іверсен показавши, щовнутрішнійриноккапіталукожної країнинеоднорідний, в йогомежахможутьіснуватипевніваріації впроцентних ставках, атакожрізнівитрати наекспорткапіталу за кордон.Цимвінпояснював тієї факт, що однакраїнаможеодночасно бути якекспортером, то йімпортеромкапіталу. До.Іверсенсформулюваввисновок про ті, що переливкапіталу із країни ізнижчимипроцентними ставками до країни ізвищимипроцентними ставкамисприяєутвореннюоптимальноїкомбінаціїфакторіввиробництва та збільшеннясукупногонаціонального прибутку вобохкраїнах.

>Теоретичніконцепціїіноземногоінвестування, котріґрунтуються намікроекономічномуаналізі цогопроцесу,набулипоширення вдругійполовині XXстоліття узв’язку ізбурхливимзростаннямпідприємницьких форміноземнихінвестицій.

>Першою такоюконцепцією бувтеоріямонопольнихпереваг (З.Хаймер, Р.Кейвз. Ч.Кіндлебергер). Уконкурентнійборотьбі навнутрішньомуринкукраїни-одержувачамісцевафірмамає «>генетичну»перевагу надіноземнимінвестором,оскільки понадзнайома ізринком,маєналагодженізв’язки ізпостачальниками,посередниками,покупцями, ненеседорожньо-транспортнівитрати.Щобперевершитимісцевуфірму,іноземнийінвестор винен матірдодаткові,недоступнімісцевому конкурентовіпереваги:

–оригінальний продукт;

–оригінальнутехнологіювиробництва, менеджменту, маркетингу;

–перевагу врозмірахвиробництва, щозабезпечуєодержаннябільшогоприбутку;

–сприятливуполітику державногорегулювання (>існуваннядодатковихпільг дляіноземнихінвесторів).

>Визначеніперевагихарактеризуютьіноземногоінвестора якмонополіста напевномусегментіринку.Відповідно дотеоріїмонополістичноїконкуренції дляфірми-монополістадужеважливовтримати своючастинуринку, до тогочислі і шляхомзаснування за кордоном своговиробництва.Цятеоріяпояснюєдоситьпоширенівипадки, коливеликікомпаніїутворюють за кордоном підприємства, напершийпогляднеприбуткові.Стратегіяподібнихдійполягає впідривіпозиційконкурентів нацих ринках таочікуванні вмайбутньомупідвищенихдоходів узв’язку ізмонопольнимстановищемфірми.

Авторконцепціїпривласненняфірми З. Манепов’язуєпрямікапіталовкладення ізпрагненнямфірмизахистити своїінтелектуальнідосягнення. Концепцію, Якамаєназву «>інтерналізації»,ґрунтується надослідженніпроцесуобміну.Наріжнимкаменемтеоріїінтерналізації сталаідея До. Роуза проособливостіобміну,якийздійснюєтьсяміжпідрозділамикрупноїфірми.Цейобмінпідпорядковується не скількидіямринкових сил, стількирегулюєтьсякерівництвомкомпанії.Вихіднимпоняттямтеоріїінтерналізаціїєкатегорія «>витратитрансакцій».Вважається, щокожнійекономічнійформі догодипритаманнийсвійрозмірвитраттрансакцій,якийзмінюєтьсязалежно віддосконалостіринків.Мінімізувативитрати на догодиможливо задопомогоюінтерналізації,тобтоствореннявласноговнутрішньофірмовогоринку.

Таким чином, вякостівисновку можнавідмітити, щомакроекономічнічинникиміждержавного рухукапіталупов’язуютьсянауковцями із:

1)нерівномірністюекономічногорозвитку окремихкраїн тадієюпритаманноїрозвиненійекономіцітенденціїнедоспиживання;

2)дієютенденції доміжнародноїрівновагицін нафакторивиробництва таспіввідношення взабезпеченості чинникамивиробництва врізнихкраїнах;

3)дієютенденції домонополізаціїекономіки;

4)незбалансованістюзростаннявідносноїпрацеємності тавідносноїкапіталоємностівиробництва врізнихкраїнах;

5)ситуацією в сферіміжнароднихвалютно-фінансовихвідносин;

6)вольовимирішеннямивладних структур, котрі занеекономічнимиміркуваннямистимулюютьіноземнекапіталовкладення.

>Мікроекономічнічинники, щовизначаютьсхильністьфірми дозарубіжногокапіталовкладення:

1)прагнення домаксимізаціїприбутків накапітал;

2)можливістьрозширенняринківзбуту тавідповідного збільшенняобсягів продажів;

3)володіннямонопольнимиперевагами напевномусегментіринку;

4)прагненнязберегтимонопольне становище в сферіінтелектуальнихдосягнень;

5)прагненняпродовжититермінжиттєвого циклу продукту;

6)можливістьвикористанняперевагціноутворення навнутрішньофірмовомуринку;

7)прагненняподолатимитніобмеження.

>Наслідкиміграціїкапіталів длякраїн-експортерів такраїн-імпортерів [11]

>Факти ізекономічноїісторіїсвідчать, щовикористанняіноземногокапіталуприскорюєпромисловийрозвиток країни,сприяєвходженню народногогосподарства досвітогосподарськоївзаємодії.Яскравим прикладом цьомуєбурхливеекономічнезростання США таКанаді вдругійполовині ХІХстоліття.

>Значну рольіноземнийкапіталвідігравтакож векономічномурозвиткудореволюційноїРосії. До 1913 року вРосію було бзалученозакордоннихінвестицій понад 4 млрд.рублів, щоскладалоблизько 40% всіхвнутрішніхкапіталовкладень Цезначноюміроюспричинилозростанняпромисловоговиробництва за 1890–1913 рр. учотири рази.Іноземнийкапітал ставшикаталізаторомпромисловогорозвитку,сприявактивізаціїмісцевихкапіталів, щозробиломожливимвиробництво вРосіїпаровозів,рейок,швейних машин,виплавкучавуну тасталі, котрі надякостііноземним аналогам.

>Фактивикористанняіноземнихінвестицій ізметоюекономічногозростання малімісце й векономічнійісторії України, що дозволилоїй у XIX – на початку XX ст. статікрупнимпромисловимрегіономцарськоїРосії.

У Українізовнішнікапіталифункціонували, в основному, вкам’яновугільній таметалургійнійгалузях. Напівдні України не було бжодного великого підприємства, де б невикористовувавсяіноземнийкапітал. 3 18акціонерних товариств, щоіснували в Україні,акції 16котувалися наіноземнихбіржах. 25% всіхакціонернихкапіталів в Україні в 1890 р. належалоіноземцям.

До 1900 року на територї України було б введено вдію 17 великихметалургійнихзаводів, удоменних печах які у 1990роцівиплавили 91,9 млн.пудівчавуну. Українськіметалургійні заводіскладалилише 13% відзагальноїкількостіметалургійнихпідприємствРосії,протеобсягвиплавленого нимичавунумайже в 14разівперевищиваналогічнийпоказникуральськихзаводів.Продуктивність роботи напідприємствах ізіноземнимикапіталами буввп’ятеровищою. Засприянняіноземців в Українівиниклигалузісільськогосподарськогомашинобудування. Зтрьохнайбільшихпідприємств цогопрофілю два було бспоруджено накоштиамериканськихпідприємців (уХаркові таБердянську).

ВідродженняЗахідноїЄвропи последругоїсвітовоївійнизначноюмірою відбулосязавдякиамериканськомукапіталу,наданому згідно із планом Маршала.

Усучасному світі можнанарахуватипринаймні десятоккраїн, котріпрактикуютьширокезалученняіноземнихкапіталів йдосягливисокихекономічнихрезультатів:Бразилія (>60-ті –поч. 70-х рр.),Чилі (>80-ті),Австралія,новііндустріальні країниАзії (>НІС), Китай.

Уумовахстабільності тапередбачуваності всвітовійекономіці, колипозичальникиповажають своїзобов’язання йсплачуютьборги,міжнародний рухкапіталуможе бутиефективним у глобальномумасштабі йприносити йогоучасникамприбутки, щоперевищуютьвтратиіншихучасників.

На рис. 8зображенінаслідкивільногоміжнародного рухукапіталів. Нагоризонтальнійосівідкладаєтьсякількістькапіталу в світі,якийскладається із двохкраїн, а, повертикальній – норма відсотку накапітал.Спочаткурозглянемоситуацію, колиміжнародний рухкапіталузаборонений.

У цьомувипадкукожнакраїна винна будувати своюекономікувідповідно довнутрішніхзапасів реальногокапіталу. Награфікузображенінаслідки:країна Амає внадлишкуфінансовебагатство –капітал (>Ка) йвідносномалопривабливівнутрішніінвестиційніможливості (4% нарік).Країна Умаєобмежений запаскапіталу (>Кв) й понадможливостей для йогоприбутковоговикористання (8% нарік).

>Якщо всекредитуванняздійснюєтьсявинятково вмежахнаціональнихкордонів,кредитори в стране Амаютьпогодитись ізнизькоюнормою прибутку,оскількипропозиціявнутрішніхреальнихактивіввідповідаєграничнійпродуктивностікапіталуМРКа.Конкуренціязмушуєкредиторів в стране Апогодитись ізнизькимрівнем прибутку у 4%річних уточці У.


>Рис. 8.Наслідкиміжнародноїміграціїкапіталів длякраїн-експортерів йкраїн-імпортерів

У тієї ж годину, у стране Унестачакапітальнихресурсів недозволяєздійснитиреальнікапіталовкладенняліворуч від точки Д,оскількиКв –це весь запаскапіталу,якийє урозпорядженні.Конкуренція за правокористуванняобмеженимкапіталомзбільшує в стране Урівень відсотка закапітал до 8% ірічних уточці Д.Світовій продукт,який якщовироблений за таких умів –це заштрихована область, награфіку 2.1 безурахуванняплощітрикутникаСDВ.

>Теперприпустимо, що усіобмеження нафінансові потокиліквідовані. Увласниківкапіталу із країни А тапозичальників країни Уз’являтьсясильністимули до співпрацю.Чому самімаютьдаватигроші под 4%річних, аінші –брати їхні ізрозрахунку 8%річних,якщо (>це видно ізкривихграничноїпродуктивностікапіталу)рівеньрозвиткутехнології вобохкраїнахприблизнооднаковий?Виникне новарівновага, приякій норма прибуткувстановитьсяприпустимо вточці З (6%). Уційситуаціїчастинакапіталу із країни Апереміститься до країни У.

У новихумовахвідбудетьсямаксимізаціясвітового продукту.Його величина складі всюзаштриховануплощу плюсплоща СДВ. Причина збільшенняполягає до того, що свободанадаєіндивідуальнимвласникамкапіталуможливістьзнайтинайвищийрівень прибутку для світу вцілому.

>Вигоди,одержані в світі,розподілятьсяміждвомакраїнами.Національний продукт країни Аохоплює всюплощу подкривоюМРКа до точки У плюсплощаСАВ, котраутворилась урезультатіможливостінадавати в кредитбагатства за кордоном под 6%річнихзамість того,щобйти нанеприбутковівнутрішнівкладення від точки З до точки У. Для країни УвиграшскладаєплощуСДА,бо внеїзбільшилиськапітальніресурси від Д до точки З за уміввиплатиіноземнимкапіталовкладникомборгу,рівногоплощіСАХУ, зафонди,одержані под 5%річних.

>Всерединікожної країниіснуютьгрупиосіб, котрівиграли чипрограли відвведення нових умів наміжнародномурівні. Вочевидь, щокредитори в стране Авиграютьвнаслідоквиникненняможливостівкладатигроші под 6%, а чи не под 4%. Цеозначаєвтрати дляпозичальників у стране А,оскількиконкуренція із боцііноземнихпозичальниківпримушує їхньоговиплачуватитакий жвисокий відсоток за усіновіпозики. У стране Упозичальникивиграютьвнаслідокможливостіодержатикредити не под 8%, а под 6%річних. У тієї ж годинукредитори в стране Узацікавлені уфінансовійізоляції, колипозичальникисплачували 8%річних.

>Ліквідаціябар’єрів приноситивиграш світу вцілому та тімугрупованнямосіб, для які свобода –цедодатковіможливості, але йнесезбитки тім, для які свободаозначає болеежорсткуконкуренцію.

>Міжнародний рухкапіталу якфінансово-інвестиційна діяльністьміжнародногоринку

>Капітал –цеінвестиційніресурси увиглядігрошових таматеріальнихзасобів, котрівикористовуються усуспільномувиробництві ізметоюотриманняприбутку.

>Вивезеннякапіталу –цепереміщення за кордонвартості вгрошовій читоварнійформі ізметоюсистематичногоотриманняприбутків чидосягненняіншихекономічних, атакожполітичнихвигод.Тобточастинафінансових чиматеріальнихресурсіввилучається ізпроцесунаціональногоекономічного обороту водній стране йвключається увиробничий процес віншихкраїнах. За кордон переноситися не актреалізаціїдоданоївартості, котразнаходиться векспортованих товарах, а сам процесїїстворення.

>Чинники, щозумовлюютьміжнародний рухкапіталу:

1.Інтернаціоналізаціягосподарського життя.

2.Надлишоккапіталу навнутрішньомуринку.

3.Відсутність умівефективноговикористаннякапіталу навнутрішньомуринку.

4.Наявністьможливості болеевигідноговкладаннякапіталу за кордоном тавирішеннявнутрішніх проблем (>перевиробництво).

5.Намаганнявласниківкапіталузастосувати його там, деіснуютьнизькіціни насировину,матеріали,енергію, транспорт,робочу силу таін.

6.Економіяфінансовихресурсів відзастосування болеенизькихмитнихтарифів тапільговихтарифнихзаходів вкраїнах,кудипереміщуєтьсякапітал.

7.Прагненнязберегтинавколишнєсередовище вкраїнах-експортерахкапіталу.

8.Можливістьстабільногопостачаннянаціональноговиробництваімпортноюсировиною.

>Основніцілівивезеннякапіталу:

·отриманняприбутку (>підприємницький дохід відпрямихіноземнихінвестицій та дохід угрошовійформі відпортфельнихіноземнихінвестицій);

·встановлення контролю задіяльністюінвестованогооб’єкту;

·отриманняпроцентів занаданнякапіталу вгрошовійформі (відсоток заміжнародний кредит);

· забезпеченнядовгостроковихполітичних таекономічнихінтересіввласниківкапіталу (увипадкупільговогоміжнародного кредиту тадарування).

>Формививезеннякапіталу:

·товарна формавивезеннякапіталу –експорт машин,устаткування,напівфабрикатів,технологій таін.;

·грошова формавивезеннякапіталу –вивезеннявалюти тавалютнихцінностей;

·вивезення приватногокапіталу –переміщення за кордонматеріальнихцінностей тагрошовихзасобів, котрієвласністюприватнихосіб;

·вивезення державногокапіталу –переміщення за кордонматеріальнихцінностей тагрошовихзасобів, котрі належатидержаві;

·вивезенняпідприємницькогокапіталу (продуктивного) –довгостроковізарубіжніінвестиції, котріпередбачаютьстворення за кордономфілій,дочірніхпідприємств,спільнихпідприємств таін.Можездійснюватись в формах:

а)прямііноземніінвестиції –інвестиції в підприємства за кордоном ізметоюотриманняпідприємницького

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація