Реферати українською » Международные отношения » Єгипет. Лідер Арабської Ліги


Реферат Єгипет. Лідер Арабської Ліги

Київськийнаціональнийуніверситетімені ТарасаШевченка

>Інститутміжнароднихвідносин

>Реферат

на задану тему:

">Миротворча діяльністьАрабськоїРеспубліки

>Єгипет вмежахЛігиарабських держав"

>Виконала студентка

Іншого курсу

>Четвертоїгрупи

>Відділенняміжнародне право

Павлова Надія

>Перевірив:Бовсунівський В.П.

>Київ 2008


>Арабськаліга, організаціяарабських держав,створена вКаїрі в 1945 длязатвердженняарабськоїєдності,спочатку якопозиційнаІзраїлю. ЧленамиорганізаціїєЄгипет,Сирія,Ірак,Ліван,Трансіорданія,СаудівськаАравія йЄмен.

З самого початкуіснуванняЛігаарабських держав (тут йнадалі – ЛАД)центральноюпроблемою вїїдіяльності сталапалестинська проблема. Наступного дня ЛАДоб'єднує 21країну (Алжир, Бахрейн,Джібуті,Єгипет,Йорданію,Ірак,ЙАР, Катар, Кувейт,Ліван,Лівію,Мавританію, Марокко,НДРЙ, ОАЄ, Оман,СаудівськуАравію,Сирію,Сомалі, Судан,Туніс).

>Безпекаарабського світу -об’єктивнанеобхідність,котраєвиразом йоговолі,прагненняарабів доєдності, що бувпорушенаколонізаційним порядком уминулому іправлячиминаціональнимиелітами внезалежнихарабських державах последеколонізаціїрегіону. Сутьконцепціїзагальноарабської безпекиполягає до того, щозагрозабудь-якійарабськійдержаві якчастиніарабського світуєзагрозою длязагальноарабської безпеки.Лізіарабських держав,враховуючиреаліїсучасногоАрабськогоСходу,відводитьсяцентральна роль упроцесі розробкистратегії таформуваннямеханізмівгарантування безпеки.

>Середарабськихавторівіснуютьрізніпідходи доконцепціїзагальноарабської безпеки.Умовно можнавиділити триосновнінапрями.Представники Першогонапрямувважають, щопоняття “>загальноарабська безпека”непридатне длясучаснихарабськихреалій таєпородженнямепохи Г.А. Насера.Щодо ЛАД, то, на їхнього думку, діяльністьцієїорганізаціїєнеефективною в сферігарантування безпекиарабського світу, але й й вцілому, й тому немаєреальноїнеобхідності вїїподальшомуіснуванні.Послідовникамицієї думиєпереважноєгипетськінауковці,зокрема, Рамадан.

На думкупредставників іншого напрямі, системазагальноарабської безпекиперебуваєлише впроцесістановлення, аїїелементи - настадіїутворення.Вонизазначають, що ЛАД уцихумовахможевідіграватисуттєву роль угарантуваннізагальноарабської безпеки (невиключаючи при цьомусуттєвогозростанняцієїролі уперспективі), що, наїхню думку,обумовлюєнеобхідністьзміщенняакцентів нарозвитоксистеми безпекикожноїокремоїарабської держави якнеобхідноїпередумови дляствореннязагальноарабськоїсистеми безпеки.ЦейнапрямпредставляютьдослідженняРабі Х.,Хелала А.А.

>Представникитретьогонапрямувизнаютьважливістьролі ЛАД упроцесістановленнясистемизагальноарабської безпеки,акцентуючи при цьомуувагу нанагальнійнеобхідностіреформування ЛАД (>зміниСтатуту ЛАД,проведенняструктурноїперебудови), що дозволитимодернізувати систему безпекивідповідно доіснуючихміжнародних тарегіональнихреалій.Середпредставників цогонапрямуслідзгадати такихдослідників, якТоніраБ.М.,Хітті М.

На початку 90-х років наБлизькомуСходісклаласяякісно новаполітична обстановка, котравплинула йпродовжуєвпливати наподальшуеволюціюрегіональнихконфліктів йпошукишляхів їхніврегулювання. До числанайважливішихзмінпотрібновіднестиновурозстановку наснаги в реалізаціїарабському світівнаслідоквійни вПерськійзатоці йпосилення тамвідцентровихтенденцій, що були невідбитися наситуації в ЛАД,зміни впідходіІзраїля допроблемиблизькосхідноговрегулювання,мирні переговори наБлизькомуСході, вушкоякимпоклаламіжнароднаконференція вМадриді, вухоізраїльсько-палестинскогодіалогу, й його Першіпрактичнірезультати,нормалізаціювідносинміжІзраїлем йЙорданією.

>Прихід у 90-ті років до влади вІзраїлі новогокерівництва,створивперешкоди на шляхуїївирішення. Однакзагаломдомінуючоютенденцієюєтенденція доврегулювання,значну рольчомупокликаназігратиЛігаарабських держав.

>Необхідноюумовоюрозв'язанняпалестинськоїпроблемиєвизнання не лишепалестинцями таокремимиарабськимикраїнами, але й йЛігоюАрабськихДержав, всімаарабськимикраїнами праваІзраїля наіснування йвизнанняІзраїлемзаконнихнаціональних правпалестинськихарабів якнації, до тогочислі й правполітичних.Такевзаємневизнанняповинне бутигарантованевідповіднимміжнародно-правовим актом,можливо,рішенням ЗарадиБезпеки00Н, щозобов'язує усісторони. У цьомупланіактуальнимпредставляєтьсяподальшарозробкамеханізмувзаємодіїміж00Н й ЛАД, ЛАД йарабськимисубрегіональнимиорганізаціями -РадоюСпівробітництваарабських державПерської затоки й СоюзомАрабськогоМагрібу всправірозв'язанняпалестинськоїпроблеми.

>Посиленнядоцентровихтенденцій вміжарабськихвідносинахпризвело доактивізаціїролінаціональних держав,зокрема, всправіблизькосхідноговрегулювання. Уцей годинумиротворчий процесрозвивається в основному у межахдвосторонніхвідносинміжІзраїлем йарабськимикраїнами таізраїльсько-палестинскихвідносин.

>Сучасніреаліїситуації наБлизькомуСході, Першізрушення на шляхувирішенняпалестинськоїпроблемисвідчать, що послестількох роківконфронтаціїщеіснуютьвеликіскладності увиробленніконкретнихпрактичнихдомовленостей ізрізнихаспектів їхньогорішення.Дотриманнявласнихнаціональнихінтересів (>передусімпалестинців йІзраїля) неможе бутизбитковимнаціональнимінтересампартнерів по переговорах. Отже,необхіднарозробкавзаємоприйнятнихпринципів,якимиповиннікеруватисяучасники переговорногопроцесу,значну рольчомупокликаназігратиЛігаарабських держав. До числацихпринципів, із точкизору автора,потрібновіднестивизнання того факту, щопрямі переговористорін вконфлікті,зокрема,палестинців йІзраїля, неможутьрозглядатися якзагроза чиперешкода на шляхурозвитку мирногопроцесу,відмова відтези про ті, що ключ на шляхуврегулюванняпалестинськоїпроблемилежить лише на шляхупереговорівміжІзраїлем йЛігоюарабських держав. разом із тімце неозначаєнедооцінкиролі йможливостейЛігиарабських держав всправіврегулюванняпалестинськоїпроблеми,відмови відїївикористання в переговорногопроцесі.Форсування переговорногопроцесу,зокремаміжІзраїлем й ГВП,міжІзраїлем йокремимиарабськимикраїнами,маєважливе, але йпроміжнезначення. ЛАД могла бзігративелику рольпроцесіствореннясистемиколективної безпеки наБлизькомуСході, в переговори з такимкомплексним, щопредставляютьвзаємнийінтерес дляІзраїля йарабськихкраїнпитанням, як контроль надозброєнням,недопущенняпоширення врегіонізброїмасовогознищення й проблемабіженців, проблемаводнихресурсів тощо.Максимальнерозширення порядкуденного переговорногопроцесу,розгляд всіхблизькосхідних негараздів у їхньоговзаємозв'язку йвзаємозалежності,передбачаєактивізаціюроліЛігиарабських держав.

>Необхідноюумовоюпідвищеннязначення ЛАД вміжнародних йрегіональнихвідносинах,активізаціїїїдіяльності поврегулюваннюрегіональнихконфліктів,зокремапалестинськоїпроблеми,єприведенняїїСтатуту увідповідність ізпотребамисьогоднішнього дня,внесення вньоговідповіднихзмін, котріпередбачаютьуточненняформулювань, щостосуютьсяїїцілей й завдань,розширеннякомпетенціїїї Генерального секретаря,зокрема ізполітичнихпитань,розгляд рядупроцедурнихпитань. Разом із тімїїрішення малі йпродовжують матірвеликуполітичну силу.Діяльність ЛАДєпостійнодіючимважливимчинником врегіональнихміжнароднихвідносинах. У зв'язку ізцимпредставляєтьсяперспективнимрозширення співпрацю ізЛігоюарабських державнеарабськихкраїн,зокрема України.

У 1943першійполовині 1944 рокуЄгипетздійснюєактивнідипломатичнізусилля поутвореннюЛігиарабських держав.Восени 1944 року вмістіОлександріявідбуласяпідготовчаконференція поствореннюЛігиарабських держав. СтатутЛіги було бпідписано 22березня 1945 року всіманезалежнимикраїнами:Єгипет,Сирія,Йорданія,Ірак таЛіван, а ще черездекількаднівприєднується йЄмен.

>Післяпроголошеннянезалежності,Єгипет бувмонархією. У 1952році вЄгиптівідбуласяантимонарзічна революція. До влади приходитивійськова організація “>Вільніофіцери”, якоїочолювалиГамаль Абдель Насер й АнварСаддат.Перше, щозробилиновікерівники смердотіанулювалидоговір 1936 року ізВеликоюБританією й напідставінової догоди, якої було бпідписано у 1954році,англійськізбройнісилизмушені були облишититериторіюЄгипту. Алі напідставі догоди, смердоті малізмогуповернутись,якщо якщозафіксованоагресіюпротиСуецького каналу.Єгипетнаймогутніша векономічному,політичному йвійськовомупланіарабськакраїна.Вінпретендує в ролілідераарабського світу. Алійомупотрібен був авторитет, йзавоювати його модною було блише уборотьбіпротиІзраїлю. Щодо цого бувпотрібназброя.Її можна було бвзяти США головногопостачальниказброї для цогорегіону. СШАдаютьзгодупоставлятизброї заумови того, щоцбзброю не якщовикористанопротиІзраїлю.ТодіЄгипетзвертається до СРСР, йостаннійвпершестаєпостачальникомзброї наБлизький схід. У 1955році булипідписані догоди про поставкиЄгиптузброї із СРСР,Чехословаччини таПольщі. Тією годину МБРРмавнадатиЄгиптувеликупозику дляпобудовиСуецькоїгреблі, але йзначнаїїчастина маланадійти від США, котрівідмовляютьЄгипту. НасерпроголошуєнацоналізаціюкампаніїСуецького каналу. Цевикликаломіжнародну кризові,відому вісторії подназвою “>Суецька кризу”,дипломатичним шляхомрозвязатиїї невдалося. Три країнипочалиготувативторгнення доЄгипту.Цяопераціяотрималиназву Тримушкетери.СпочаткуІзраїльпочаввійнупротипалестинськихпартизанів.ПотімАнглія йФранціявисунули ультиматумЄгипту йвимагають йоговідзоду на 100 км відСуецького каналу.Обидвінаддержавивиступили ізосудженнямцієїагресії. СРСРзвертається дотрьохкраїн із “>ракетноюнотою”, вякійпогрожуєвикористатиядернузброю.Війназакінчується,спочаткуЄгипетзалишаєАнглія йФранція, аІзраїльськівійськазалишаються.Тоді СРСРпогрожуєвислатисвоїхдобровольців.Ізраїльзмушений облишититериторіюЄгипту.Наслідкитроїстоїагресії: 1)прискорюєрозпадколоніальних систем; 2)різкозростає авторитетЄгипту та йоголідера Насера; 3)послабленняпозиціяАнглії таФранції наБлизькомуСході; 4)посиленняпозицій США та СРСР йзіткнення їхньогоінтересів; 5)посиленнядоцентровихтенденцій вміжарабськихвідносинах,утворенняунітарної держави ускладіЄгипту таСирії, щопроіснувала із 1958 по 1961рік (>називаласяОбєднанаАрабськаРеспубліка,розпаласявнаслідок військового перевороту вСирії).

Упозиціїарабськихкраїнщодокувейтськоїкризиіснувализначнірозбіжності, щопризвело допоглибленнярозколу варабському світі. Це малосерйознінаслідки дляекономічних,соціальних таполітичнихаспектіварабської безпеки.Колективнізагальноарабськізусилля,здійснені у межах ЛАД,спрямовані наврегулюванняконфлікту тапошукмирнихшляхіввирішенняпроблеми,виявилисямарними, так і невдалосявиробитиспільнуарабськупозицію, Яка дала бможливістьзадіятимеханізмколективноїарабської безпеки длязахистунезалежностіоднієї іздержав-членiв ЛАД.Кувейтська кризу маласерйознінегативнінаслідки дляарабськихкраїн, щовключаютьвідчутнілюдськівтрати,депортаціюгромадяніншихарабськихкраїн із Кувейту,Iраку, держав Затоки.Прямізбиткисклали від 600 до 800 млрд. дол.

>Головнимполітичнимнаслідкомкризиєбезпрецедентнийрозколсередарабськихкраїн, заподійякогополягали увідмінностіточокзорущодометодівурегулюваннякризи таліквідаціїїїнаслідків.Криза довеланеефективністьдіяльності ЛАД, так как онавиявиласянеспроможноюприйнятидійові заходь,щобзмуситиIраквивести своївійська із Кувейту.

>Криза привела дозростаннязахідного, особливоамериканського,впливу врегіоні, що малосерйознінегативнінаслідки длязагальноарабської безпеки.Кризасприяладосягненню окремихполітичних істратегічнихцілейнайближчогооточенняарабських держав -Iрану таТуреччини.Очiкуєтьсязростаннявпливу врегіоніцих держав.Iзраїлю врезультатікризивдалосядобитисязначнихматеріальних,політичних та військових дивідентів.

>Концепцiя новогоблизькосхiдного порядку, що активнопропагується США таIзраїлем,передбачаєформуванняспiльногоринку наБлизькомуСходi, що, на свійчергу,передбачаєстворення зонвiльноїторгiвлi таукладаннямитного союзу.Необхiднанаявністьщонайменше двохосновнихпередумов дляреалiзацiї цого плану:досягненнявсеохоплюючого світурегiонi таприпинення бойкотуIзраїлю із боціарабських держав. Безвстановлення справедливого світувідмова відарабської політики бойкотуIзраїлюєнедоцільною інебезпечною.Подібнірішення,прийняті державами Затоки, можнарозцінювати якпередчасні.Реалiзацiяпроектіврегіональногоспівробітництва дозволитиIзраїлюрозширитиринокзбутусвоїхтоварів зарахунокарабськихкраїн, щодастьновийімпульснарощуваннюізраїльськогоекономічного та військовогопотенціалу,приведе до крахупланівстворенняспільногоекономічногопросторуарабськихкраїн. Урезультатіпосилиться процеснерівномірностізростанняарабської таізраїльськоїекономік, щостворитьсерйознузагрозу длязагальноарабської безпеки.

>Вартозауважити, щопозиціяАрабськоїРеспублікиЄгипетстосовно поширеннязброїмасовогознищення вданомурегіонієнаступною: АРЄсприяєнедопущеннюїї поширення врегіоні.Аджепрямимнаслідкомнаявності наБлизькомусходізброїмасовогознищенняможе статі вухотретьоїсвітовоївійни. Аліпопритаку, напершийпоглядпацифістськуналаштованість,необхіднозазначитидоволіцікавий факт, інші ж, щосьогодні АРЄ входити до спискукраїн котріпотенційноможутьволодітибіологічноюзброею. [1] На ряду ізЄгиптом у спискущеєЛівія,Ізраїль,Сирія.Попри ті, що АРЄпідписалаДоговірщодонерозповсюдженнязброїмасовогознищення.Вона його нератифікувала[1][1],тобто реально вон неєїї членом. Хочаїїпрограма із розробкибіологічноїзброї (тут йнадалі –БЗ)датуєтьсяще із 1960 x років.

>Глибокізміни всистемієвропейської безпеки, щовиникли послехолодноївійни,змусили НАТОусвідомитивзаємозалежність систем безпекиЄвропи тасередземноморськогорегіону йзвернутиособливуувагу на йогостратегічнезначення. Результатомвизнаннявзаємозв'язкуміжЄвропою таСередземномор'ям упитаннях безпеки тастабільності сталорішення,прийняте альянсом угрудні 1994 року, якупередбачаловстановленняконтактівміж НАТО такраїнами ">розширеногоСередземномор'я". У лютому 1995-гоЄгипет,Ізраїль,Мавританія, Марокко таТуніс булизапрошені додіалогу із НАТО. Улистопаді 1995 рокузапрошенняотрималаЙорданія, а лютому 2000 року Алжир.

Таким чином, запитанняполягає над тому, чи виненДіалог із годиною перерости впрограму ">Середземноморське партнерство зазаради світу", арадше, якнаблизити його до ">головноїтечії"програм НАТО,спрямованих нарозбудовузовнішніхконтактів.Таке заподіянняпотребуєреалістичногопідходу, перспективногобачення тарозумінняспецифікивідносин Альянсу ізкраїнами ПівденнийСередземномор'я й проблем, щовиникають черезобмеженістьнаявнихресурсів.


Списоклітературнихджерел

1.http: //rate1.com.ua/uk/archive/1046/ -вебпосилання наспикоккраїнвласницьзброїмасовогознищення

2.http: // wilpf.int.ch/disarmament/biologicalweapons.htm -посилання на списоккраїн, щоратифікувалиДоговір пронерозповсюдженнямасовоїзброї

3.http: // nato.int/docu/review/2003/issue1/ukrainian/art4. html -посилання настаттю АльбертоБін,якийзаймаєтьсяпитаннямиСередземноморськогодіалогу уВідділіполітичнихсправ НАТО)

4.http: //uk.wikipedia.org/ -Інтернетенциклопедія.

5.http: //uazakon.com/document/tpart11/isx11443.htm -Угода проосновивзаємовідносин йспівробітництвоміжУкраїною таАрабськоюРеспублікоюЄгипет



[>1]Добіологічноїзброї належатипатогенні (>здатнівикликатихворобу)мікроорганізми,продуктиїхньоїжиттєдіяльності (>токсини),зараженітварини тазасоби їхнього доставки.Найбільшпоширеними видами насьогоднієбактерії,рікетсії,віруси,токсини та грибки.

[1]-rate1.com.ua/uk/archive/1046/

[>1][1]wilpf.int.ch/disarmament/biologicalweapons.htm


Схожі реферати:

Навігація