Реферати українською » Международные отношения » Діагностика міжнародного економічного середовища. Характеристика сутності и форм прямого інвестування Як стратегії виходе фірмі на міжнародний ринок


Реферат Діагностика міжнародного економічного середовища. Характеристика сутності и форм прямого інвестування Як стратегії виходе фірмі на міжнародний ринок

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Міністерствоосвіти й науки України

>Національнийуніверситетхарчовихтехнологій

Кафедра маркетингу

>Контрольна робота

іздисципліни: “>Міжнародний маркетинг”

>Виконав:

студент 6 курсу

(>з.ф.н.)спеціальністьМЗЕД

>ХаткевичЮрій

>Перевірив:

>Викладач

>Крайнюченко ОльгаФеодосіївна

>Київ – 2009


>Зміст

>Теоретичне запитання 15.Діагностикаміжнародногоекономічногосередовища

>Теоретичне запитання 47. Характеристикасутності й форм прямогоінвестування якстратегіївиходуфірми наміжнароднийринок

Завдання

Списоквикористаноїлітератури


>Теоретичне запитання 15. >Діагностикаміжнародногоекономічногосередовища

>Міжнароднесередовище ––цесукупністьекономічних,соціально-культурних,політико-правових таінших умів,процесів,чинників, щосприяютьрозвитковіміжнародноїмаркетинговоїдіяльності чиускладнюютьїї.

>Міжнароднеекономічнесередовище —сукупністьекономічних умів,процесів,чинників, щосприяють чипротидіютьрозвитковіміжнародноїмаркетинговоїдіяльності.

Доміжнародногоекономічногосередовища можнавіднестискладові:

1)міжнароднуторгівлю;

2)платіжний баланс;

3)зовнішньоторгівельнуполітику;

4)міжнароднуінвестиційну діяльність;

5)міжнародніорганізації;

6)міжнароднуекономічнуінтеграцію.

Отже,діагностикаміжнародногоекономічногосередовищаполягає удіагностиці йогоскладовихчастин.

>Міжнароднаторгівля [1]

>Міжнароднаторгівля —історичноперша формаміжнароднихекономічнихвідносин (>якщо небрати доувагинатуральнийобмін), щоявляє собоюобмін товарами тапослугамиміж державами. Длянаціональногогосподарства доля вміжнароднійторгівлінабуваєформизовнішньоїторгівлі.

>Зовнішняторгівля —цеторгівляоднієї країни ізіншимикраїнами, котраскладається ізвивозу (>експорту) та ввезення (>імпорту)товарів тапослуг. Усукупностізовнішняторгівлярізних державутворюєміжнароднуторгівлю.

>Міжнароднаторгівля —цескладнасоціально-економічнакатегорія, якої можнарозглядати в двох аспектах:

>Рис. 1.Підходи дорозуміннясутностіміжнародноїторгівлі

Дляоцінкимасштабів,темпів,тенденцій,напряміврозвиткуміжнародноїторгівлідоцільновикористовувати системупоказників, Якаскладається із 6 груп.

1.Абсолютніпоказники:

–експорт (>реекспорт),

–імпорт (>реімпорт),

–зовнішньоторговельнийобіг (>ЗТО),

– «>генеральна»торгівля,

– «>спеціальна»торгівля,

–фізичнийобсягзовнішньоїторгівлі.

2.Структурніпоказники:

–товарна структураекспорту таімпорту,

–географічна структураекспорту таімпорту.

3.Показникиінтенсивностіторгівлі:

–обсягекспорту,імпорту чизовнішньоторговельного

>обігу на свою душу населення;

–експортна,імпортна чизовнішньоторговельна квота.

4.Підсумовуючіпоказники:

– сальдоторговельного балансу,

– сальдо балансупослуг танекомерційнихоперацій,

– сальдо балансу ізпоточнихоперацій,

–індекс «>умовиторгівлі».

5.Показникидинаміки.

6.Показникизіставлення.

сучаснийетапрозвиткуміжнародноїторгівліхарактеризується такимиособливостями:

1.Різкимзростаннямобсягівекспорту таімпорту (>див.табл.1).

2.Зростаннямролізовнішньоїторгівлі векономічномурозвиткубільшостікраїн, про щосвідчитьзростанняекспортноїквотикраїн (>див.табл.2).

>Таблиця 1.

>Динамікафізичногообсягусвітовоїторгівлі (>1980р. – 100 %)

>Показники 1970 р. 1985 р. 1990 р.
>ЕКСПОРТ, вцілому 62 112 152
у томучислі:
•індустріальнорозвинуті країни 54 118 154
•Країни, щорозвиваються 79 98 156
•Східноєвропейські країни 53 113 110
>ІМПОРТ, вцілому 58 114 160
у томучислі:
•>Індустріальнорозвинуті країни 62 117 163
•>Країни, щорозвиваються 49 106 159
•>Східноєвропейські країни 48 123 131

>Таблиця 2.

>Динамікаекспортноїквотиіндустріальнорозвинутихкраїн

>КРАЇНА 1960 р. 1975 р. 1990 р.
США 4.0 7.2 6.7
>Великобританія 13.9 14.3 16.4
ФРН 15.8 21.2 26.9
>Франція 11.4 15.5 17.6
>Італія 9.8 20.3 15.5
>Нідерланди 35.9 43.1 45.7
>Бельгія та Люксембург 29.8 44.6 58.7
>Швеція 21.0 25.1 27.6
>Швейцарія 22.4 23.9 27.3
>Данія 24.9 24.6 24.5

деКе –експортна квота країни, ( %)

Є –річнавартістьекспорту,

ВВП –валовийвнутрішній продукт зарік.

3. До рештинерівномірнезростаннясвітовихцін наосновнівидитоварів.

4.Зміни втоварнійструктурісвітовоїторгівлі: збільшенняпитомої вагиготовихвиробів танапівфабрикатів;зростаннячастки машин,обладнання татранспортнихзасобів;інтенсифікаціяобмінупродукцієюінтелектуальної роботи (>ліцензіями, «ноу-хау»,інжиніринговимипослугами).

5.Зрушення вгеографічномурозподілітоварнихпотоків.

6.Розповсюдженнясталих тадовгостроковихвідносинміжпостачальниками тапокупцями,зростанняпитомої вагивнутрішньофірмовихпостачань умежах ТНК.

7.Зростанняролікраїн, щорозвиваються, усвітовійторгівлі.

8.Послабленняпозицій США,Великобританії,Франції,Італії приістотномузміцненніпозиційЯпонії та новихіндустріальнихкраїн.

9.Посиленняконкуренціїміжтрьома центрамисвітовогоекономічногорозвитку: США,Японією такраїнамиЄС.

10.Активізація (>починаючи іздругоїполовини 70-х років)зустрічноїторгівлі.

11.Посиленняпротекціоністськихтенденцій узовнішньо-економічнійполітицібільшостікраїн.

12.Появатенденції доствореннязамкнутихекономічнихпросторів (див. рис. 2).


>Рис. 2.Питома вагивнутрішньогрупової таміжгруповоїторгівлі усвітовомуекспорті, % (Джерело: ООН, Департамент ізекономічних тасоціальнихпитаньСекретаріату ООН, 1993 р.)

>Платіжний баланс [2]

>Платіжний баланс —співвідношенняміж платежами,здійсненимиекономічнимисуб’єктамиданої країни віншихкраїнах, танадходженнями, котріодержані ними ізіншихкраїн запевнийперіод години (>місяць, квартал,рік).

>Платіжний баланс:

• убільшостікраїноприлюднюється;

• вкраїнах ізрозвинутоюринковоюекономікоюрозробляється засхемою, котра рекомендованаМіжнароднимвалютним фондом (див. рис. 3);

•чітковідображаєекономічне становище країни;

• широковикористовується дляпрогнозування тамакроекономічногорегулювання.


>Рис. 3. Схемаплатіжного балансу (рекомендована МВФ)

Станплатіжного балансу країнивизначають:

•економічнийпотенціал,

•особливостіструктуриекономіки,

• доля вміжнародномуподілі роботи,

•зв’язки зсвітовимринкомпозичковихкапіталів,

• стан державногорегулюванняекономіки йзовнішньоекономічнихзв’язків.

>Наслідкидефіцитуплатіжного балансу:

•посилення валютного контролю,

•зниження курсу національноївалюти,

•зростанняобсягупозик за кордоном,

• проблемаекономічноїзалежності (>відносини із МВФ)

>Наслідкинадлишкуплатіжного балансу:

•тиск із боцііншихкраїн ізвимогамилібералізаціїторгівлі (>відкриттяринків) тастимулюванняспоживання

•перетворення країни внетто-експортеракапіталу.

Сальдо (відітал.salgo —розрахунок) уміжнароднихрозрахунках —різницяміжобсягомекспорту таімпорту.

>Видиекспортно-імпортного сальдо:

• сальдоторговельного балансу,

• сальдо балансупослуг,

• сальдо балансупослуг танекомерційнихоперацій,

• сальдо балансупоточнихоперацій,

• сальдоплатіжного балансу.

>Зовнішньоторговельна політика [3]

Кожнакраїнабудує своїміжнароднівідносини,виходячи іззовнішньоекономічної тазовнішньоторговельної політики.

>Зовнішньоекономічна політика —генеральналініядій, системазаходів, котріпровадить держава у сферіекспорту таімпорту,митногорегулювання,торговельнихобмежень,залученняіноземнихінвестицій,зарубіжногоінвестування,зовнішніхпозик,наданняекономічноїдопомогиіншимкраїнам,здійсненняспільнихекономічнихпроектіввідповідно доінтересів країни.

>Зовнішньоторговельна політика ––сукупністьметодів,прийомів тамеханізміврегулюванняобсягів таспрямованостіекспорту таімпорту, котрізастосовує держава ізметоюреалізаціїзовнішньоекономічної політики вцілому.

>Історичновідомі дваосновнінапрями уформулюваннізовнішньоторговельної політики:протекціонізм талібералізація (рис. 4).


>Рис.4.Типизовнішньоторговельної політики

«>Вільнаторгівля» —відсутністьбудь-якихбар’єрів таобмежень уторгівліміж державами.Реалізується лише увільнихекономічних зонах.

>Лібералізація —розширеннясвободиекономічнихдій,скороченнякількості тазниженнярівняобмежень уторгівлі ізіншимикраїнами.

>Протекціонізм (від латів.proctio –прикриття) ––державна політиказахистувнутрішньогоринку відіноземноїконкуренції.

>Неопротекціонізм —сучасніобмеження наміжнароднуторгівлю, котрізастосовуютьсякраїнами якдоповнення дотрадиційних формобмеженнянебажаногоімпорту чизамість них.

>Обгрунтований (>селективний)протекціонізм –– захистокремоїгалузіекономіки,групипідприємств, а чи невсьогонаціональноговиробництва, чипротекціонізм уторгівлі ізокремимикраїнами й заокремимигрупамитоварів.

>Автаркія –– політикаекономічноговідокремлення країни,спрямована наствореннязамкнутої,незалежноїекономіки,здатної забезпечити собі всімнеобхіднимсамостійно.

Дляреалізаціїзовнішньоторговельної політикиурядивикористовуютьспеціальніметоди таінструменти (рис. 5).


>Рис. 5.Методи таінструментирегулюваннязовнішньоїторгівлі

>Превентивнеправоверегулювання:

– системаміжнароднихторговельнихдоговорів,угод тапротоколів;

–застереження вугодах (>захисні,валютні,інфляційні,податкові,патентні, «>ескалаторні»,форс-мажорні тазастереженнящодострахування).

>Торговельнірежими:

– режимнайбільшогосприяння,

–преференційний,

–звичайний (>простий),

–дискримінаційний (>застосовуєтьсятимчасово).

>Митнеоподаткування:

–митний тариф (систематоварноїкласифікації тарифу, структура тарифу,видимита, методвизначення країнипоходження товару);

–митніподатки тазбори.

>Внутрішнє (>національне)оподаткуванняімпортнихтоварів ––відповідно доположень ГАТТнаціональніподатки тазбориповиннізастосовуватися доіноземнихтоварів у такому жрозмірі, як й дотоваріввітчизняноговиробництва.

>Кількісніобмеження:

–ліцензії (>індивідуальні,разові,генеральні тощо),

–контингенти (>квоти),

– «>добровільні»обмеженняекспорту.

>Технічнібар’єри — велика групанетарифнихобмежень,зумовленихдієюнаціональнихпромисловихстандартів, системвимірювання таінспекціїякостітоварів,вимогамитехніки безпеки,санітарно-ветеринарними нормами, правиламипакування тамаркуваннятоварів тощо.

>Адміністративніформальності:

–імпортніпроцедури,

–зовнішньоторговельнеділоводство,

–консульськіформальності.

>Екстренеправоверегулювання:

–інструменти силовоготорговельно-політичноговпливу (>ембарго,економічний бойкот,економічна блокада),

–антидемпінговіпроцедури.

>Внутрішніфінансові тагрошово-кредитні заходь:

–фінансуванняекспортноговиробництва,

–податковіпільги,

–державнекредитування.

>Валютно-кредитнерегулювання:

–механізмвалютнихкурсів,

–валютніобмеження,

–імпортнідепозити.

>Організаційно-технічнесприянняекспорту — системазаходів ізінформаційної,консультативної таорганізаційноїпідтримкинаціональнихекспортерів.

>Міжнароднаінвестиційна діяльність [4]

>Інвестиції —довгостроковівкладеннякапіталу воб’єктипідприємницької таіншихвидівдіяльності ізметоюотримання прибутку (>прибутку) чи длядосягненнянекомерційнихцілей.

>Зарубіжніінвестиції —усівидицінностей, щовкладаються воб’єктиінвестування,розміщені за межамитериторіальнихкордонівданої країни.

>Іноземніінвестиції —усівидицінностей, щовкладаютьсяіноземнимінвестором воб’єктиінвестування на територїданої країни.

>Міжнародніінвестиції —інвестиції,реалізація якіпередбачаєрізнонаціональнуналежністьучасниківінвестиційногопроцесу.

>Динаміку,обсяги танапрямиміжнародногоінвестуваннявизначаєсукупністьглобальних тарегіональнихчинників.

>Міжнародніорганізації [5]

>Сучасна системаміжнароднихорганізаційналічує понад 4 тис.інститутів, із якихприблизно 300 —цеміжурядові (>міждержавні)організації, аінші —неурядові.Післядругоїсвітовоївійниутворилася групаглобальнихміжнароднихорганізацій, котріспрямовують свою діяльність настимулюванняекономічної тавалютноїстабільності у світі.Форми йметоди роботиміжнароднихорганізацій,їхнівзаємовідносини ізурядамикраїн-членівзначноюміроювизначають стан татенденціїрозвиткуекономічногосередовища окремихкраїн йрегіонів.

>Бреттон-Вудськіінститути —цеМіжнароднийвалютний фонд таСвітовий банк, котрієпровіднимиміжнароднимивалютно-фінансовимиустановами,найважливішоюланкою Сучасноїінституціональноїструктуриміжнароднихвалютнихвідносин. Своюназву смердотідістали відназвиамериканськогомістечка Бреттон-Вудс, де у 1944 р.відбуласяміжнароднавалютно-фінансоваконференція, наякій й було бприйняторішення прозаснуванняцих двохустанов.

>Міжнароднийвалютний фонд —міжнароднавалютно-кредитна організація,метоюякоїєсприяннярозвиткуміжнародноїторгівлі й валютногоспівробітництва шляхомустановлення нормрегулюваннявалютнихкурсів й контролю за їхньогододержанням,удосконаленнябагатосторонньоїсистемиплатежів,наданнядержавам-членамкоштів віноземнійвалюті длявирівнюванняплатіжнихбалансів.

>ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНІ

>ФАКТОРИ

>РЕСУРСНО-ЕКОНОМІЧНІФАКТОРИ >ЗАГАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІФАКТОРИ
Політичнастабільність >Наявністьприроднихресурсів >Темпиекономічногозростання
Рівеньвтручання уряду >Демографічнаситуація >Співвідношенняспоживання
векономіку >Географічнеположення

йзаощаджень

Ставкапозикового відсотка

>Дотримання

>дво- йбагатосторонніхугод

Норма чистогоприбутку
>Рівень йдинамікаінфляції
>Ставлення дозарубіжногоінвестування >Конвертованістьвалюти
Станплатіжного балансу
Станрозвиткусвітовоїекономіки,міжнароднихфакторнихринків,
до тогочисліінвестиційного
•>Стабільністьсвітовоївалютноїсистеми
•>Рівеньтранснаціоналізації тарегіональноїінтеграції
•>Розвитокміжнародноїінвестиційноїінфраструктури

>Рис. 6.Чинникиміжнародногоінвестування

>Рис. 7. >Міжнародніорганізації ізстимулюванняекономічної тавалютноїстабільності


>Термін «>Світовий банк»охоплюєдвіорганізаційно йфінансовонезалежніустанови:Міжнародний банкреконструкції тарозвитку (МБРР) таМіжнароднуасоціаціюрозвитку (МАР),створену у1960р. До цого години МБРРвважавсяофіційноюназвоюСвітового банку.

>Міжнародний банкреконструкції тарозвитку —міждержавнийінвестиційнийінститут,метоюякогоєсприяннякраїнам-учасницям урозвитку їхньогоекономіки шляхомнаданнядовгостроковихпозик такредитів,гарантуванняприватнихінвестицій.

>ГрупаСвітового банку —сукупністьміжнароднихфінансово-кредитнихустанов, діяльність якісприяєдосягненнюосновної метиСвітового банку.

>Міжнароднаасоціаціярозвитку бувстворена в 1960 р. якфілія МБРР ізметоюнаданняфінансовоїпідтримкинайменшрозвинутимкраїнам на болееліберальних засідках, ніж тих, котріпропонувавМіжнародний банкреконструкції тарозвитку.

>Міжнароднафінансовакорпорація бувстворена в 1956 р. ізметоюсприянняекономічномузростаннюкраїн, щорозвиваються, шляхомзаохочення приватногобізнесу увиробничій сфері.

>Багатостороннє агентство ізгарантуванняінвестиційзасновано у 1988 р. ізметоюсприяннянадходженнюінвестицій у країни, щорозвиваються.

>Міжнародний центр ізурегулюванняінвестиційнихспорів,створеній у 1966 р.,має наметістимулюванняприватнихінвестицій шляхомулагодженняконфліктівміжіноземнимиінвесторами тамісцевимипідприємствами,установами,урядами.

>Регіональні банкирозвитку —регіональнібанківськіустанови, котрі шляхомнаданняголовним чиномдовгостроковихкредитів нафінансуванняінвестиційноїдіяльностіприватнихфірм таміжнароднихпроектів,впливають на системуміжнароднихвалютно-фінансовихвідносин йпроцесиміжнародноїторгівлі.

>Генеральнаугода ізтарифів йторгівлі (ГАТТ – GeneralАgreement onТariffs andТrade):

1)договір,який було бпідписано у 1947 р.;

2)міжнародна організація, Якадіє із 1948 р. наоснові договору йвиконує трифункції:впливає надержавнузовнішньоекономічнуполітику шляхом розробки правилміжнародноїторгівлі;є форумом дляпереговорів, якісприяютьлібералізації тапередбаченостіторговельнихвідносин;організуєврегулюванняспорів.

>Всесвітняторговельна організація (СОТ – WorldТradeОrganization) — новаміжнароднаорганізаційна структура, Яказаснована на ГАТТ, результатахпопередніхузгоджень, атакождомовленостях,досягнутих под годинуУругвайського раунду йпочаладіяти із 1 января 1995 р. Зметоюпідвищення статусуміжнароднихторговельних правил, забезпеченнявідкритостіторговельноїсистемиУругвайський раундприйняврішення, що ГАТТстаєпостійним органом,якийзаймаєтьсяпитаннямиреалізаціїтоварів,наданняпослуг та правамиінтелектуальноївласності, аВсесвітняторговельна організація якщовтілювати в життядомовленостіостаннього раундупереговорів.

>Міжнароднаекономічнаінтеграція [6]

>Міжнароднаекономічнаінтеграція —вищийрівеньрозвиткуМЕВ, дляякогохарактерні:

·синхронізаціяпроцесіввідтворення вмежахінтеграційногоугруповання;

·створеннягосподарського комплексу ізтіснимивзаємозв’язкамиекономік, призбереженнінаціональногопріоритетурозподілу роботи;

·створенняспільноїінституціональноїструктурирегулюванняпереважнонаднаціонального типу (за принципамифедералізму, ізпередачеючасткифункційнаціонального урядустворенимспільним органамуправління);

·узгоджена політика як увзаємнихвідносинах, то й увідносинах ізіншимикраїнами,інтеграційнимиугрупованнями,міжнароднимиорганізаціями.

>Рівень (>глибина)економічноїінтеграціїзалежить відїїформи (рис. 8).

>Стимулюючийвпливінтеграції нарозвитоккраїн-учасницьвиявляється в:

•зниженні чиусуненнімитнихбар’єрів;

•уніфікаціїзовнішньоторговельногозаконодавства тадокументообігу;

•можливостіузгодженняінтересів таекономічної політики;

•об’єднанніпотенціалівкраїн-учасниць.

>Ключові характеристики
Форма >Зниженнявнутріш-ніхтарифів

>Усунення

>внутрішніхтарифів

>Спільнийзовнішній тариф

>Вільний

рухкапіта-лів таро-бочоїсили

>Гармоні-заціяеко-номічної політики >Полі-тичнаінте-грація
Зонапрефе-ренційноїторгівлі
Зонавільноїторгівлі
>Митний союз
>Спільнийринок
>Економічний союз
>Політичний союз

>Вільний рухтоварів

>Рис. 8.Формиміжнародноїрегіональноїекономічноїінтеграції

 

>Діагностика й прогнозмакросередовища [7]

Уумовахкомандно-адміністративноїекономічноїсистеми, колиресурсивиділялись зарознарядкою «>згори»,звідти ж «спускалися»основніпоказникивиробництва йплани поставок,вивчатизовнішнєсередовище не було бпотреби. Доречі, вумовах державноївласності наресурси йвиробленупродукцію,навітьаналізвнутрішньогосередовищанерідкопроводився формально.

Звпровадженням в Українізмішаноїекономічноїсистеми, бездіагностики йврахуваннядинамікивпливузовнішньогосередовищанавітьсильнівнутрішністорони підприємстваможуть нереалізуватися.Адже вумовахринкувласнефакторизовнішньогосередовищавизначаютьпереважноуспіх підприємства та, на шкода, смердотінайменшезалежать віднього. Узовнішньомусередовищізнаходятьсяресурси. Саме тамперебуваютьклієнти йформуєтьсяпевнаекономічна атмосферабізнесу.

>Крім цого,зовнішнєсередовище підприємствахарактеризуєтьсянаступнимиособливостями:

-складністю (>факторівбезліч, доти ж смердотіперебувають врізнихкомбінаціях);

-взаємозв'язком йвзаємообумовленістюфакторів (зміну одного з нихможевикликати лавинузмінінших);

-невизначеністю (>стратегічнірішенняприймають вумовахнеповнотиінформації прозовнішнєсередовище:повнуздобутинеможливо);

-багатоваріантністюрозвиткусередовища (>дужеважкоспрогнозуватидію йогофакторів встратегічномуперіоді);

-динамізмом ймінливістю (>зміни взовнішньомусередовищівідбуваютьсядостатньодинамічно, ізнаростаючоюшвидкістю).

>Тому-тодіагностика йпрогнозуваннязовнішньогосередовища виннапосідатицентральнемісце уформуванністратегії підприємства.Цьогопотрібноневідкладно йсерйозновчитисяукраїнськимспеціалістам,причому, яккажуть, в процесі лікування.

>Особливоцестосуєтьсямакросередовища.По-перше, в недалекомуминулому нанього малохтозважав. Отже,будь-якийдосвід йогоаналізувідсутній.По-друге, воно таанітрохи незалежить відзусиль підприємства; доньогослідадаптуватися.По-третє, йогозначнийвплив напідприємствонезаперечний.

Ні кому неє секретом, щоголовною причиноюжалюгідного стану українськихпідприємств сталигрубімакроекономічніпрорахунки,повільне йнеефективнеосвоєнняметодів таінструментів державногорегулюванняекономіки, але вмісцях -невміннявраховуватидіюмакросередовища, йогофакторів йпараметрів.

УсвітовійекономічнійнауціаналізосновнихфакторівмакросередовищаназиваютьPEST-аналізом (відабревіатуриназвосновнихелементів цогосередовища:P - political andlegalenvironment (>політико-правовесередовище); Є ->economieenvironment (>економічнесередовище); P.S ->socioculturalenvironment (>соціокультурнесередовище); T ->technologicalenvironment (>технологічнесередовище).

>Зважаючи нареалії,елементимакросередовища, щодіють напідприємство якфактори,слідконкретизувати. Отже, предметомдіагностики йпрогнозуваннямакросередовищамають статі йогонаступніелементи-фактори та їхніскладові:

>Елементи-факторимакросередовища, щодіагностуються йпрогнозуються:

1. Станекономіки країни.Середфакторівданогоелементумакросередовищанайбільшвідчутнийвплив напідприємствоможутьсправляти:

а)обсяги ВНП, ВВП,національного прибутку на свою душу населення;

б) фазаекономічного циклу;

в)рівеньзайнятостіресурсів,безробіття;

р)рівеньінфляції;

буд) доля взовнішньоекономічнійдіяльності;

е)рівеньтінізації національноїекономіки;

>є) стансукупногопопиту таін.

2.Політико-правовівідносини.Фактори:

а)економічна система;

б)формивласності,розподілу йперерозподілу ВВП;

в)політична система;

р)законодавча база,ефективність законів йпідзаконнихактів угалузіекономіки;

буд)рівеньлібералізаціїекономічного життя;

е)політичнастабільність тощо.

3.Ефективність державногорегулюванняекономіки.Фактори:

а)умілепоєднаннямеханізмівринковогосаморегулюванняекономіки ізваже-лямиїї державногорегулювання;

б)фіскальна політика держави,податкова система, стандержбюджету, стан державногоборгу;

в)монетарна (>грошово-кредитна) політика держави,регулюваннягрошовоїмаси вобігубанківськоюсистемою,доступністькредитів,резерви йпроцентні ставкибанків,обміннікурси,платіжний баланс країни;

р)антиінфляційна політика;

буд)антициклічна політика;

е)зовнішньоекономічна політика держави;

>є) контролю наддотриманням законів;

ж)умілеобмеженезастосуванняадміністративнихрегуляторівекономіки (>дозволів,заборон,обмежень, норм).

4.Розвиток НТП.Фактори:

а)розвитокосвіти й науки;

б)рівеньінновацій;

в)технологічнийрівень;

р)технічнийрівеньекономіки.

5.Соціальнийрозвиток.Фактори:

а)рівеньдоходів населення;

б)рівеньполяризації населення прибутків;

в)соціальний захиствразливихверствсуспільства (>безробітних,дітей,інвалідів,пенсіонерів,студентів, тощо);

р)встановленняпевнихсоціальнихпараметрів:межібідності,мінімальнихобсягівзарплати,пенсій,стипендій,допомог;

буд)індексаціядоходів;

е)рівень умів роботи йтехніки безпеки тощо.

6.Розвиток культури,ціннісніорієнтації всуспільстві.Фактори:

а)рівеньосвіченості тапрофесійноїпідготовки населення;

б)розвиток всіхскладових культури;

в)ціннісніорієнтації населення,традиції,менталітет.

>Природніумови,екологія.Фактори:

а)запаси йвикористанняприроднихресурсів:вугілля,нафти, газу, рудій,лісів,воднихресурсів тощо;

б)клімат йґрунти;

в)екологічнівимогищодозахиступовітря,ґрунту й води відзабрудненнявнаслідокекономічноїдіяльності.

>Демографія.Фактори:

а)чисельність й склад населення;

б)розподіл населення по територї;

в)рівеньнароджуваності,смертності йприроднийприріст;

р)середнятривалість життя, ісереднійвікпрацюючих;

буд)співвідношення чоловіків йжінок;

е)демографічненавантаження;

>є)механічний рух населення,міграції.

>Дієвістьпрофспілок.Фактори:

а)соціальне партнерствопрофспілок ізроботодавцями йвладою;

б)рівеньпрофспілковихвимогщодорівня й умівзайнятості;

в)вимогипрофспілокщодо умів йзахисту роботи;

р) роботапрофспілок ізоздоровленняпрацюючих й їхньогосімей.

>Міжнародне становище.Фактори:

а)наявність військовихконфліктів;

б)рівеньдіяльностіміжнароднихорганізацій ізврегулюванняміжнароднийполітичних йекономічнихзносин;

в)рівеньдіяльностізовнішньоекономічнихвідомств йвищихорганів влади країни ізврегулюваннязовнішньоекономічноїдіяльності.

>Форс-мажорніобставини.Йдеться профакторивипадку,природні читехногеннікатаклізми,надзвичайніситуації, котріможутьсуттєвовплинути нареалізаціюстратегії:аварії,повені,пожежі,бурі,обледеніння тощо.

 

>Теоретичне запитання 47. Характеристикасутності й форм прямогоінвестування якстратегіївиходуфірми наміжнароднийринок

>Стратегія прямогоінвестування [8]

Великакількістьпідприємств, щоведутьзовнішнюторгівлю, із годиноюзасновують за кордономвласнівиробничіфілії длявиготовленнятоварів,споживаних наіноземномуринку.Цейспосібвиходу назовнішнійринокпередбачаєінвестуваннякапіталу встворення за кордономвласнихскладальних чивиробничихпідрозділів,забезпечуючинайбільшповнезалучення підприємства до зовнішньоекономічної діяльності. Умірунакопиченнякомпанієюдосвідуекспортної роботи й задосить великогообсягу такогозовнішньогоринкувиробничі підприємства за кордономдозволяютьочікувати назначнівигоди.Основніриси цого способу:

—максимальніінвестиційнівитрати тапоточнігрошовізобов’язання;

— максимальна відповідальність зарезультатидіяльності;

—максимальний контролю наддіяльністю;

—складна процедуравиходу ізринку.

>Створеннязакордонноївиробничоїфіліїєформоюпрямихінвестицій векономікуіноземної держави.Фірмаможекеруватися такими мотивами:

— вертикальнаінтеграція, колинеобхідний контроль надрізнимиетапамипроходження товару відстадіїсировини до йогорозподілу.Товари й маркетингдоситьскладні йвимагаютьоб’єднанняресурсівдекількохкраїн;

—міждержавнараціоналізаціявиробництва, колиєістотнірозходження увартостіробочоїсили,капіталу,сировини.Виготовленнякомплектуючихчастин україні-експортері, аскладанняздійснюється віншій стране, дедешевшаробоча сила;

—теоріяжиттєвого циклу товару, коливінперебуває нарізнихстадіяхжиттєвого циклу урізнихкраїнах;

—державнестимулюванняінвестицій, колинадаютьсяпевніпільги дляіноземнихінвесторів, що ймотивує їхні довідкриттясвоїхфілій чисамостійнихпідприємств;

—політичнімотиви, колиінвестиції векономікупевної країнипов’язані ізїїполітичнимирішеннямищодоіншихкраїн.

Одна ізперевагтакоїстратегіїполягає до того, щопідприємствоможезаощадитикошти зарахунок болеедешевшоїробочоїсили чисировини, зарахунокпільг,наданихіноземнимиурядамизакордоннимінвесторам, зарахунокскороченнятранспортнихвитрат тощо.Створюючиробочімісця вкраїні-партнері,підприємствозабезпечуєсобі тім самимсприятливішийклімат уцій стране.Застосовуючистратегію прямогоінвестування,підприємствоналагоджуєглибшівідносини іздержавними органами,клієнтами,постачальниками йдистриб’юторами країни, наринокякої воно тавиходить. Цедаєможливістькращепристосовувати своїтовари до місцевого маркетинговогосередовища.

І,нарешті,важлива характеристика прямогоінвестуванняполягає до того, щоздійснюючи його,підприємствозберігаєповний контроль надсвоїмикапіталовкладеннями й,отже,можерозроблятитакі встановлення в сферівиробництва й маркетингу, котрі будутьвідповідатиїїдовгостроковимзавданням уміжнародномумасштабі.

Однакце йнайбільшризикована формаорганізації зовнішньоекономічної діяльності — усіризикиінвестуванняпідприємствобере у собі.Аджемаємісцепевний контроль із боці урядуіноземної держави, особливо впитанняхвивезенняприбутку,орендної плати тощо.Потенційноможливінаціоналізаціяінвестиції,військовіперевороти,жорсткіурядовіобмеження тощо.

>Прямііноземніінвестиціїподіляються надекількаосновних форм (малюнок 9).



>Рис.9.Систематизаціяпрямихіноземнихінвестицій

>Інвестиція –цеспосіброзміщення (>використанняфінансових таіншихекономічнихактивівпродуктивним шляхом,якийзабезпечуєзбереження чипримноженнявартостіактивів йдодатковийчистийдохід (>прибуток)).

>Міжнародні, чиіноземніінвестиції –цеспосіброзміщеннякапіталу (>активів)однієї країни віншій стране.

>Факторидинамікиміжнароднихінвестиційполягають:

· упосиленнідиверсифікаціїміжрівнямиекономічногорозвитку та йогоструктурі врізнихкраїнах, щовпливає натемпи та структуруміжнародноїторгівлі таінвестицій;

· упоширенніінновацій тависокихтехнологій, щостаєвирішальним чинникомінвестування тазмінструктуриглобальноїекономіки;

· урозвиткуекономічнихінтеграційнихсоюзів, щопризводить до збільшеннявзаємного рухутоварів такапіталів у рамкахінтеграційнихугрупувань;

· убагатосторонніхугодах, котрісприяютьіноземнимінвестиціям;

· устимулюванніінвестицій нарегіональному табагатосторонньомурівнях.

>Мотивиінвестиційформуються подвпливомсукупностіфакторів,перш наочікуваноїприбутковості таступеняризику.

>Ризик –цеймовірністьвідхиленнядосягнутого результатуінвестицій відзапланованого.Чимвищийочікуванийприбуток, тімбільшийступіньризику йогодосягнення, йнавпаки – зависокогоризикуздійсненняінвестиційочікуванийдохідмає бути адекватновисокий.

>Інвестиції ізнизькимступенемризику –цепряміінвестиції в странезістабільноюзаконодавчою таекономічною системами чи вдержавніцінніпаперирозвинутихкраїн, як,наприклад,казначейськіоблігації США, котрівважаються такзваним “>безризиковим”засобомотриманняпевногоприбутку.

>Інвестиції ізвисокимступенемризику –цевкладення у країни ізнестабільноюекономікою таправовоюсистемою. Такимивважаютьсяризикованіцінніпапери, щоєспекулятивнимистосовноможливостейотриманняприбутку, тому йогорівеньмає бутинабагатовищим, ніжзабезпечують “>безризикові”інвестиції.

>Портфельнііноземніінвестицій –цевкладеннякапіталу віноземніцінніпапери –інструментивласності, котрідаютьінвесторові правоотримувативідповіднийдохід, але й недають реального контролю надоб’єктомінвестувань.

>Прямііноземніінвестиції (>ППІ) –вкладаннякапіталу резидентомоднієї країни (>прямимінвестором) упідприємство-резидентіншої країни ізметоюнабуттядовго-тривалогоекономічногоінтересу.

>Довготривалийінтерес –цетривалеволодінняінвестором активами (>акціями)компанії, атакож доляінвестора уприйняттістратегічнихрішень вуправлінніоб’єктомінвестування –компанією.

До складупрямихінвестиційвходять:

>вкладаннякомпаніямивласногокапіталу за кордон –формуваннякапіталуфілій (підприємства, котріповністю належати прямомуінвесторовідочірнихпідприємств,часткаакційголовноїкомпанії, в які понад 50%,асоційованихкомпаній (в якіінвесторові-нерезиденту належати 25%капіталу й понад);

>реінвестуванняпртбутку –часткаіноземногоінвестора вприбуткахкомпанії, Яка нерозділена якдивіденти й непереказанаінвесторові, авикористана дляподальшого збільшенняактивівкомпанії;

>внутрішньокорпораційний рухкапіталу уформікредитів тапозик відматеринськоїкомпанії додочірніх,асоційованихкомпаній тафілій.

>Пряміінвестиції [9]

>Пряміінвестиції –цекатегоріяміжнародноїдіяльності, Якавідображаєпрагненняінституційноїодиниці – резидентаоднієї країнисправлятистійкийвплив на діяльність підприємства, щоє резидентоміншої країни.Вкладеннякоштів,майна,ціннихпаперів тощокласифікуються якпряміінвестиції,якщо смердотізабезпечують 10 чи понадвідсотківучасті устатутномукапіталі підприємства й (чи)істотну доля вуправлінні йогодіяльністю.Відповіднорозрізняютьосновнівидиздійсненняпрямихінвестицій: увиглядівнесківіноземноївалюти, ізурахуваннямнадходжень відприватизації;будь-якогорухомого йнерухомогомайна тапов’язаних із ниммайнових прав;акцій,облігацій таіншихціннихпаперів,грошовихвимог та права навимогивиконаннядоговірнихзобов’язань йбудь-яких правінтелектуальноївласності.

>Джереломінформації дляоблікупрямихінвестиційєщоквартальніобстеженняДержкомстату України за формами №10-ЗЕЗ, №13-ЗЕЗ, атакожбанківськазвітність про рухкоштів накореспондентськихрахунках та форма №4-ПБ “>Звіт проміждержавний рухкапіталів уформіпрямихінвестицій тафінансовоголізингу”.

>Починаючи із 2003 рокуінформація прокредитипідприємствам прямогоінвестуваннявиділенаокремим рядком та перенесена ізкатегорії “>Іншіінвестиції” укатегорію “>Пряміінвестиції”.

Завдання

Наосновінаведених утаблиці 1данихоцінитирівеньінтенсивностіконкуренції на товарномуринку задопомогоюпоказників, щохарактеризуютьрівеньмонополізації таступіньконцентраціїринку (>індексХарфіндела-Хіршмана тачотирьохдольногопоказника) .

>Методичнірекомендаціїщодорозв’язаннязадачі

>Існуєкількаметодівоцінки ступеняінтенсивностіконкуренції назарубіжномуринку:чотирьохдольнийпоказник (>ЧДП),індексЛернера,індексХарфіндела-Хіршмана (>ІХХ),індексРозенблюта,показникентропії,коефіцієнтваріації тощо.НайбільшпоширенимиєЧДП таІХХ.

>Чотирьохдольнийпоказник (>CR –ConcentrationRatio) – (>ЧДП)являє собоюзагальнучасткучотирьохпершихпідприємствринку, щореалізуютьмаксимальніобсягипродукції взагальномуобсязіреалізаціїпродукції наринку, щорозглядається.

 (1) [10]

деОРi -загальнийобсягреалізаціїпродукціїзаданогоасортименту, тис.грош.од.;

>ОР1;ОР2 ;ОР3;ОР4 –обсягреалізаціїпродукціїзаданогоасортименту,відповіднопершим, іншим,третім тачетвертимвиробником зарозміромреалізації, тис.грош.од.

З 1968 по 1984 рр.цейпоказниквикористовувався Департаментомюстиції США дляоцінкиступеняконцентраціїтоварнихринків. Увипадку, колиЧДПперевищував 0,75 (75%),вводилисяобмеження длязлиттяпідприємств,оскільки данийринокрозглядався якоб’єктмонопольної практики.

>Сьогоднікоефіцієнтиконцентраціїрозраховуються йвідслідковуютьсянаціональноюстатистикоюФранції та США для 4, 8, 20, 50 та 100ведучихпідприємствринку, вНімеччині,Англії,Канаді – для 3, 6 й 10. Зсередини 1980-хCR4 ставшивикористовуватися вкраїнахСхідноїЄвропи.

>Середпоказників, щовикористовуються дляоцінкирівнямонополізаціїринку,найпоширенішимєіндексХарфіндела-Хіршмана (>ІХХ) - сумаквадратівринковоїчасткифірм, щодіють наринку:

, (2) [11]

дехі -часткаринкуі-їфірми,виражена увідсотках;

n -загальнакількістьфірм наринку.

>Індексможенабиратизначення від 0 (>повнадецентралізаціявиробництва) до 10 000 (абсолютнамонополія).Емпіричновизначено, що призначеннііндексу: 0 – 1000 –ринокєнемонополізований (>нормальний дляконкуренції –конкурентний)ринок; 1000-1800 –перехідний від конкурентного домонополізованого; 1800 (1800 – 10000)–монополізований (>неконкурентний)ринок.

>Окрімрозглянутихпоказників, щохарактеризуютьрівеньмонополізаціїринку, дляоцінкиінтенсивностіконкуренціїприймаються доуваги такзваніумовибезпечностіконкуренції.

>Розрізняютьумовибезпечностіконкуренції:

·теоретичні,рекомендованінауковцями із маркетингу;

·затвердженізаконодавчо.

>Теоретичнимиумовамибезпечностіконкуренціїєтакі:

· наринкудіють 10 й понадпідприємств;

·однепідприємствозаймає не понад 31%ринку;

· два – не понад 44%;

· три – не понад 54 %;

·чотири – не понад 63%.

>Затвердженізаконодавчоумовибезпечностіконкуренціїрозглянемо наприкладі України.Згіднозістаттею 12 Закону України «Про захистекономічноїконкуренції»,монопольнимвважаєтьсятакий стан, коли однієюсуб’єктгосподарюваннязаймає понад 35% ,не понадтрьохсуб’єктівгосподарюваннязаймаютьчасткуринку, Якаперевищує 50%, чи не понадп’ятисуб’єктівзаймаютьчасткуринку, щоперевищує 70%.

>Умовазадачі

Наосновінаведених утаблиці 1данихоцінитирівеньінтенсивностіконкуренції на товарномуринку задопомогоюпоказників, щохарактеризуютьрівеньмонополізації таступіньконцентраціїринку (>індексХарфіндела-Хіршмана тачотирьохдольногопоказника).


>Таблиця 1.

Рейтингвиробників

>Назва підприємства >Обсягреалізаціїпродукції, тис.одиницьпродукції
ВАТ ">Імперія" 820,5
Концерн "Надія" 406,2
ЗАТ ">Зеніт" 354,7
ЗАТ ">Візар" 353,3
ЗАТ "Дніпро" 289,4
ВАТ "Октава" 263,4
ВАТ ">Меридіан" 230,2
Концерн ">Вітал" 209,6
ЗАТ ">Весторіс" 250,4
ВАТ ">Тікаб" 234,1
ВАТ"Іберус" 175,9
Концерн ">Терра" 186,5
ВАТ "Корал" 166,8
ЗАТ "Троянда" 205,7
ЗАТ "Спектр" 146,6
ЗАТ ">Інфут" 189,4
Концерн "Глобус" 131,2
ЗАТ ">Вікос" 117,3
>ТОВ ">Кенді" 75,5
разом: 4806,7

>Розв’язок

Дляоціненняступеняінтенсивностіконкуренції наданому товарномуринкузастосуємо дванайбільшпоширеніметодиоцінкирівнямонополізаціїринку:індексринковоїконцентраціїХарфіндела-Хіршмана (>ІХХ) тачотирьохдольнийпоказник (>CR –ConcentrationRatio) якце й обумовленоумовоюзадачі.

>Розрахунокпоказника «>індексХарфіндела-Хіршмана»передбачаєобчисленняринковихчасток всіхвиробників (у %),квадратівцихринковихчасток тазнаходженнясумарнихзначеньостанніх по усімвиробникам.Означенірозрахунки будемовиконувати таподавати утабличнійформі (>таблиця 2).

>Таблиця 2.

>Розрахунокпоказника «>індексХарфіндела-Хіршмана»

>Назва підприємства >Обсягиреалізації, млн.одиницьпродукції >Часткаринку, % >Квадратчасткиринку
ВАТ ">Імперія" 820,50 17,07 291,38
Концерн "Надія" 406,20 8,45 71,41
ЗАТ ">Зеніт" 354,70 7,38 54,45
ЗАТ ">Візар" 353,30 7,35 54,02
ЗАТ "Дніпро" 289,40 6,02 36,25
ВАТ "Октава" 263,40 5,48 30,03
ВАТ ">Меридіан" 230,20 4,79 22,94
Концерн ">Вітал" 209,60 4,36 19,01
ЗАТ ">Весторіс"
Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація