Реферати українською » Международные отношения » Глобалізація світогосподарських звязків


Реферат Глобалізація світогосподарських звязків

Страница 1 из 15 | Следующая страница

Зміст


ВСТУП 2

Розділ 1. ОСОБЛИВОСТІ ТА ХАРАКТЕРНІ РИСИ ПРОЦЕСІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ПОРОЗІ 21 СТОЛІТТЯ 7

1.1. Коли означає глобалізація? 7

1.2. Глобальні проблеми сучасності. 15

1.3. Причини та рушійні сили глобалізацію. 17

Розділ 2. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 36

2.1. Транснаціональні корпорації та прямі іноземні інвестиції як основа глобалізацію. 36

2.2. Основні напрями глобалізацію та її показники. 56

2.3. Глобальна економічна система. 70

2.4. Негативні наслідки глобалізацію. 96

Розділ 3. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ПРОБЛЕМИ УКРАЇНИ 103

ВИСНОВКИ 111

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 116

ДОДАТКИ 121


ВСТУП

Актуальність тими. Кінець 20 століття залишиться в пам’яті людства епохою великих сподівань, котрі частково збулися, а чи не реалізувалися. Протягом найближчих років доведеться побачити в якій мірі ці сподівання були обґрунтовані. Особливої уваги заслуговує запитання про ті, чи судилося збутися мрії про глобалізацію сучасного світу, про вільний господарський обмін між регіонами, Єдиний інформаційний простір й домінування в світовому масштабі принципів гуманістичного соціального улаштую.

На межі двох тисячоліть в житті практично всіх держав світу центральне місце займають глобальні економічні, фінансові та валютні проблеми. Вони значною мірою впливали на розвиток всіх країн планети й в період Першої та Другої світових війн, й у рокта Великої Депресії, й міжнародних валютних криз.

І усе ж таки до кінця 20 століття всілякі економічні та екологічні глобальні катаклізми, що призводили до серйозних порушень економічного зростання й рівноваги в світовому масштабі, значно посилили міжнародний вплив на кожну державу щодо формування власної економічної політики. Протягом другої половини 20 століття відбувалося постійне підвищення рівня взаємозалежності та інтеграції країн, їхнього регіоналізації для вирішення спільних завдань. Головне на сьогодні для світового співтовариства – збереження світу, соціально-економічного добробуту, забезпечення міжнародного економічного порядку, який базується на лібералізації, відкритості економіки, вільній торгівлі та співпрацю між державами. Тому дуже важливим на сьогодні є визначення того, яким ж чином впливає глобалізація на світові економічні процеси та на процеси, що відбуваються всередині кожної країни. І досі не зрозуміло, що ж що ж у кінцевому рахунку глобалізація несе країнам – загрозу чи нові можливості? Вочевидь, й ті і інше.

Можна сказати, що тенденція ця загалом не нова, процес, який ми називаємо “інтернаціоналізація господарського життя”, йде уже десятки років. Усе правильно. Алі саме в останні рокта кількісні зміни, що накопичувалися протягом досить довгого періоду години призвели до якісного стрибка, до нового статусу економічного життя загалом, до нового змісту навіть такого, здавалося б, самоочевидного, поняття, як “національна економіка”. Для приклада можна послатися на статтю в “Уолл Стріт Джорнел” под заголовком: “Міф, який називається “Зроблено в США”[13], котра був надрукована ще в 1991р. Автор наводити дані, що відносяться до галузі промисловості, серцевини американської національної економіки - автомобілебудуванню. Виявляється, що із 10 250 дол., котрі автомобільна компанія “Дженерал моторс” отримує за продажу США автомобілю марки “Понтіак”, всього 4000 дол. потрапляє в її власне розпорядження. Інше йде за кордон у вигляді оплати за поставлені частини чи виконані послуги: 3000 дол. - в Південну Корею, 1850 дол. - в Японію, 700 дол. - в Німеччину, 400 дол. - у Сінгапур й Тайвань, 250 дол. - в Англію, 50 дол. - в Ірландію. Так де ж дійсно зроблена ця автомашина, чи лише США чи фактично у всіх перерахованих країнах?

Напевно, точніше було б б вказати не лише США, а і інші країни, котрі брали доля в її створенні. Згодом, можливо, то й якщо, як це відбувається тепер, коли японська марка “Соні” позначається на предметах, що були зібрані чи зроблених в країнах Південно-Східної Азії чи Західної Європи. Вже з’явилися пропозиції відмовитися від звичних слів “Зроблено в такій-то стране” й перейти до формули “Зроблено в такій-то компанії”.

Дійсно, глобалізація економічної діяльності є однією із головних тенденцій в розвитку сучасного світу, що величезний чином впливає не так на економічне життя, але й і тягне за собою політичні (внутрішні й міжнародні), соціальні й навіть культурно-цивилізаційні наслідки. Ці наслідки все понад відчувають на собі практично усі країни й серед них, звичайно, Україна, котра цілком усвідомлено, активно й цілеспрямовано рухається в напрямі інтеграції в світову економіку. Тому аналіз цого всесвітнього процесу має не лише теоретичне, але й й суто практичне, й причому надзвичайне важливе, значення для України, для її зовнішньоекономічної, а более широкому значенні - всієї економічної політики.

Розробленість. Тім годиною процес глобалізацію, що розгортається в його сучасних формах переважно в останні півтори два десятиріччя із особливою силою таїть в собі досить велику кількість непорозумінь й протиріч, стає предметом гострих дискусій в академічних й ділових кілках, на міжнародних форумах, де нерідко стикаються сам різні, годиною прямо протилежні думи, оцінки, прогнози. Сьогодні досить важко знайти более модну та дискусійну тему, ніж глобалізація. Про неї говорять та сперечаються вчені, політики, бізнесмени, релігійні діячі, журналісти. Предметом жвавих дискусій є майже все – що таке глобалізація, коли вон розпочалась, как она співвідноситься із іншими процесами суспільного життя, котрі будуть ї наслідки. Проблеми й перспективи Сучасної людської цивілізації, що інтенсивно обговорюються на межі 21 ст. й третього тисячоліття, на одному рівні із питаннями науки, техніки, культури, стилю життя, в чималій мірі обертаються й навколо проблем економічної глобалізацію.

як й відносно інших термінів, що широко застосовуються, начебто загальновизнаних й цілком зрозумілих, тут накопичилось чимало далеко ще не безперечних думок, що вимагають критичного аналізу.

Термін “глобалізація”, який епізодично використовувався із кінця 60-х рр., вперше ставши центром концептуальних побудов в 1981 році американським соціологом Дж. Макліном, який закликав “зрозуміти історичний процес посилення глобалізацію соціальних відносин й дати йому пояснення” [6]. До середини 80-х рр. концепція глобалізацію був уже настільки поширена, що М.Уотерс писавши :”Подібно доти, як основним поняттям 80-х був постмодернізм, ключовою ідеєю 90-х може статі глобалізація, под якою ми розуміємо перехід людства у третє тисячоліття”. У цей ж період основні термінологічні аспекти були розроблені Р.Робертсоном, який у 1983 році виніс поняття “glabality ” в назві однієї зі своїх статей, в 1985 давши детальне тлумачення терміну “GLOBALIZATION”, а 1992 р. виклав основи своєї концепції в спеціальному дослідженні. З початку 90-х рр. кількість книжок й статей на задану тему почала збільшуватися в геометричній прогресії, й на сьогодні переважна більшість економістів вважають, що господарська глобалізація є найважливішим соціальним процесом кінця 20 століття, хоча й визнають, що перехідний період якщо надзвичайно важким [5].

Безперечно вітчизняних та російських авторів також не обходити проблема глобалізацію. Серед російських науковців можна назвати таких як доктор економічних наук, директор Центру досліджень постіндустріального суспільства, заступник головного редактора журналу “Вільне мислення” (Росія) Владислав Іноземцев; доктор історичних наук, професор Віктор Кувалдін; доктор економічних наук, директор Всеросійського науково-дослідницького інституту зовнішньоекономічних зв’язків Ігор Фамінський та багато інших. Серед українських авторів особливо приємно відмітити викладачів нашого інституту доктора економічних наук, професора Антона Філіпенка; доктора економічних наук Олександра Рогача; а також секретаря Заради із питань спеціальних економічних зон Віктора Письмака, котрі досліджують запитання, чому процес глобалізацію так активно набирає обертів останніми роками й котрі негативні наслідки смердоті будуть матір для України та світу в цілому. Варто відзначити фахівців із Інституту світової економіки та міжнародних відносин докторів економічних наук Про. Білоруса, Д. Лук’яненка, Д. Гончаренка, Ю. Мацейко, Про. Скаленко, котрі займаються фундаментальними дослідженнями глобальних трансформаційних процесів.

Об’єкт та сфера. Об’єктом дослідження в моїй роботі стали сучасні світогосподарські зв’язки та процеси, котрі сьогодні відбуваються в світовій економіці у зв’язку із активізацією процесів глобалізацію. Щодо предмету,то ним можна вважати національні економіки країн світу та з’ясування того, яким саме чином глобалізація впливає ними. У своїй роботі я розглянула характерні риси та особливості розвитку процесів глобалізацію та регіоналізації на порозі 21 століття, яким чином ці процеси впливають на світову економіку й на економічні процеси, що відбуваються в Україні.

Основною метою роботи було б намагання розкрити складні та суперечливі процеси, тенденції та наслідки світових економічних трансформацій; яким чином глобальні процеси в світовій економіці впливають на економіки розвинутих країн та країн, що розвивають й хто в кінцевому підсумку залишиться у виграші. Значне місце в роботі займає аналіз причин та рушійних сил глобалізацію, а також її основи - діяльності транснаціональних корпорацій. Крім того мою думку, аналіз процесів глобалізацію був бі неповним, якби не було б приділено певної уваги проблемам неподільності розвитку глобальної економіки та екологічним проблемам. Також, частково я торкнулась негативних наслідків глобалізацію, оскільки ми помиляюся нехтувати ними, котрі є характерними задля глобалізацію, а будь-якого процесу, що відбувається в світі. Входження кожної країни в умовах глобалізацію у наступне тисячоліття вимагатиме від неї проведення серйозних політичних, економічних та культурних реформ. Ключовим чинником успішної реалізації запланованих програм якщо формування людини, здатної до ефективної роботи в межах інформаційного суспільства. Україну чекають нелегкі, але й цікаві рокта трансформації та адаптації, й в результаті – достойне входження країни й світове співтовариство 21 століття.


Розділ 1. ОСОБЛИВОСТІ ТА ХАРАКТЕРНІ РИСИ ПРОЦЕСІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ПОРОЗІ 21 СТОЛІТТЯ


1.1. Коли означає глобалізація?

Глобалізація світової економіки складна, багатоаспектна проблема, що постійно породжує численні наукові дискусії й тому на сьогодні вон не має простого й однозначного тлумачення. За цим поняттям переховується велика кількість явищ й одночасно протікаючих процесів, а також проблем, котрі торкаються всього людства й котрі прийнято називати глобальними проблемами сучасності. Семантично це поняття пов’язане із англійським словом “Globe” (земна лантуха), яку не залишає шансів на існування іншим термінам іншого семантичного коріння типу “мировизация” (ріс.) чи “мондиалізація” (фр.). З множини вимірювань поняття глобалізацію можна виділити два найбільш очевидних [ 13 ].

  1. Загальнопланетарний масштаб інтернаціоналізації світової економіки як логічний результат взаємодії національних економік, котрі постійно розширювались, коли ця взаємодія набула вигляду транснационалізації, тобто їхнього взаємного проникнення й переплетіння.

  2. Універсалізація чи гомогенізація економічного життя, котра под впливом обміну знаннями, людьми, товарами, культурними цінностями й т.п. все более тяжіє до єдиних стандартів, принципів й цінностей.

Сьогодні термін “глобалізація” отримав виражене емоційне забарвлення. Одні вважають, що це корисний процес, що має ключове значення для розвитку світової економіки в майбутньому, й що він неминучий й необоротний. Інші ж відносяться до нього ворожко, навіть зі страхом, вважаючи, що глобалізація Веде до збільшення нерівності між країнами і у їхніх межах, породжує загрозу зростання безробіття й зниження рівня життя та служити гальмом на шляху соціального прогресу. Дуже важливо визначити шляхи, що відкривають всім країнам можливість користуватися плодами процесу глоблізації, зберігаючи при цьому тверезість в оцінці його потенціалу й ризиків.

Глобалізація справді відкриває найширші можливості для всесвітнього розвитку, однак темпи її поширення нерівномірні [56,65]. Процес інтеграції у світову економіку відбувається в деяких країнах швидше, ніж в інших. У країнах, що зуміли досягти інтеграції, спостерігаються более високі темпи зростання й скорочення бідності. Політика зовнішньої орієнтації принесла динамізм й процвітання значної частини Східної Азії, цілком перетворивши цей регіон, який 40 років тому перебував у числі найбідніших у світі. У свою чергу, підвищення рівня життя створило можливості для розвитку демократії й просування вперед таким економічних питань, як захист навколишнього середовища й поліпшення умів роботи.

На відміну від цого, для багатьох країнах Латинської Америки і Африки, що проводили в 70-і й 80-і рокта ХХ століття політику внутрішньої орієнтації, були характерні застій чи спад економіки, зростання бідності й високі темпи інфляції, що стали нормою. У багатьох випадках, особливо в Африці, проблеми збільшувалися через несприятливий розвиток зовнішніх умів. Після того як ці країни змінили свою політику, рівень їхніх доходів почав зростати. У годину відбувається процес їхньої трансформації. Необхідно сприяти збереженню цієї тенденції, а чи не спробам переломити її, й це стані найкращим способом сприяння економічному зростанню, розвитку й скороченню бідності [59, з. 1-2].

Кризи, що вибухнули в країнах із перехідною економікою, у 90-і рокта ХХ століття, з всією очевидністю продемонстрували, що можливості, котрі відкриваються глобалізацією не застраховані від небезпек, котрі пов’язані із нестійким рухом капіталу, а також з загрозою соціальної, економічної і екологічної деградації, Яка породжується бідністю. Це, однак, не є підставою для відмовлення від наміченого курсу. Навпаки, усі зацікавлені сторони, як у країнах, що розвиваються, то й в країнах із розвинутою економікою, й, зрозуміло, інвестори, повинні відгукнутися на це готовністю до перегляду політики із метою побудови міцної економіки й надійної світової фінансової системи, здатних забезпечити более швидке зростання й скорочення бідності.

як допомогти країнам, що розвиваються, особливо найбіднішим, у подоланні відставання? Чи Веде глобалізація до посилення нерівності, чи вона може допомогти у викорінюванні бідності? І чи щоправда, що, інтегруючись у світову економіку, країни неминуче

Страница 1 из 15 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація