Реферати українською » Международные отношения » Варіанти включення України у в світову економіку


Реферат Варіанти включення України у в світову економіку

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Реферат

по міжнародним економічним
відносинам

на задану тему:

Варіанти включення України у в світову економіку

Київ – 1999


Зміст

Запровадження 3

1. Україна) й інтеграційні об'єднання 5

1.1. ЄС: реальність, і перспективи 5

1.2. Розвиток на теренах СНД 6

1.3. Україна ЧЕС 8

2. Перспективні партнери України 12

2.1 Країни АТР і Африки 12

2.2. Взаємини із країнами CEFTA 14

Висновки 16

Список використаної літератури 17

Запровадження

Роль і важливе місце кожної країни у господарстві й міжнародному розподілі праці (МРТ) залежить від багатьох чинників. До основних ставляться: динаміка розвитку національної економіки, рівень її відкритості й залучення до МРТ, її вміння адаптуватися до услови ям міжнародної господарському житті. Україна як суверенну державу поки надає вкрай незначне вплив на МРТ і інтеграційні процеси, які у світовій економіці, залишаючись протягом багато часу осторонь головних мирохозяй ственных процесів.

Знаходячись у центр Європи, поруч із го сударствами, активно перетворюючими свої економіки, Україна замет але відстала і встигає за процесами, які у сусідні держави. Беручи до уваги ресурси, і географічне поло жение України, і навіть конкретні умови, які створює миро вая економіка кожній державі, Україна має знайти свій шлях початку ринкової економіки і прискорення структурних перетворень з метою зміцнення своєї роллю у світовій економіці.

Існують дуже багато точок зору стосовно включення України у МРТ і світогосподарські зв'язку.

Уся логіка розвитку України наприкінці 90-х і в найближчими десятиліттями XXI в. підказують їй необхідність балансування стосунків з Заходом, де буде впритул межувати із Європейським Союзом і Сході — з Росією та інші державами СНД.

Проте для України її майбутнє, насамперед, пов'язані з воссозда нием державності, й оформленням загальнонаціональної ідеї. Мо лодой державі ще попереду вироблення сталої роботи та динамічною мо поділи економіки. Її політична система виключно тісно прив'язана до специфіки країни, що з географічного рас становища держави у межах Центральної, Східної і південно-східної Європи.

Європейський вибір України ні передбачає її однозначного тя готения до Європи, а передбачає створення відносин України у просторі Росія – Європа – Північна Америка – Чорномор'я – СНД. Саме цю систему в глобальному контексті предопределя ет набір стратегій і перспективи шляхів розвитку України у XXI в.

У основу розвитку економічних зв'язків у межах «Север–Юг» може бути зручне географічне розташування Украи ны між технологічно розвиненим північчю і швидко які розвивають ся півднем Європи і сподівалися прилеглим щодо нього Близьким Сходом і северо африканськими країнами. У розвитку і підтримці цих зв'язків зацікавлені як північні країни Європи, і навіть країни зони Чорноморського економічного співробітництва в, і практично весь регіон Середземномор'я. Черноморско-Балтийский стратегічний вектор набуває ще більшу актуальність у межах пріоритетів, позначених Європейський Союз при розвитку транспортної інфраструктури у бік «Север–Юг», що включає у собі не скільки транспортних коридорів, будівництво трубопроводів і дру гие інвестиційні проекти.

Унікальність географічне розташування України дозволяє їй також виконувати роль однієї з найважливіших ланок на осі «Захід-Схід» чи, інакше кажучи, по дорозі «Европа-Тихоокеанский регіон».

Отже, до варіантів включення України у в світову економіку ставляться як його розвиток у межах інтеграційних об'єднань, і її незалежне розвиток поки що, з відстоюванням національних інтересів.

1. Україна-2000 і інтеграційні об'єднання

1.1. ЄС: реальність, і перспективи

Практика показує глобалізації кінця століття в., дедалі більше набирає сили процес регіоналізації світового економічного простору. Проте для України налагодження ефективних і гідних її потенціалу зв'язку з Європейський Союз представляється одним із пріоритетних завдань. Це збігається і з концепцією, яку обрав собі Європейський Союз в 1993 р. у Копенгагені зустрічі выс шего рівня, заявивши, що він розширюватися Схід з допомогою країнах Центральної і Східної Європи. Україна перебуває у списку перекл воочередных мови кандидатів і навіть кандидатів другого ешелону, проте, попри наступні етапи її кандидатура цілком реальне. 14.06.94 підписано Соглаше ние про партнерство і між Україною та ЄС, на ратифікацію якого усіма членами Союзу пішло майже 4 року. З 1.08.98 цю угоду набрало чинності, і відразу ж у Укра ины відкрилися б нові змогу виходу ринки країн-членів ЄС - із вітчизняної продукцією. Проте угоду також ставить пе ред Україною, завдання подальшої реструктуризації економіки, зміни механізму співробітництва з ЄС і підготовки правовим полем, до торое забезпечило б створення цього угоди.

Відповідно до догово ром про партнерство і між Україною і із 1998 р. на чати практичні приготування із формування з-поміж них зони вільної торгівлі.

З метою реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу, забезпечення входження України у європейський політичний, економічний і питання правової простір і шляхом створення передумов на придбання Україною членством Європейському Союзі було затверджено Стратегію інтеграції України у Європейського Союзу Указом президента України від 11.06.98. У цьому документі буде визначено напрями інтеграційного процесу, саме: економічна інтеграція та розвитку торговельних відносин між Україною та ЄС, адаптація законодавства України до законодавства ЄС, адаптація соціальної полі-тики України залучені до стандартів ЄС тощо..

Зі свого боку Україна є інтерес для ЄС як і економічному, і у плані.


1.2. Розвиток на теренах СНД

Значною проблемою є перспективи економічних від ношень із СНД і з Росією особливості. Раніше существовав ший єдиний народногосподарський комплекс, у якому Україна не була периферією, сьогодні сприймається критично. І, тим щонайменше, не сто ит відкидати лише доступне корисним і може бути корисною в настою щем і майбутньому. Йдеться про економічні зв'язках, і паростках коопера ции, що ще є зберегти і розвинути. Є кілька моделей економічних відносин з новими государ ствами, що виникли місці колишнього Союзу. Не всі з інтеграційних пропозицій сьогодні у змозі потреби і интере сы України, та й можливості України в теперішньому етапі вкрай обмежені. Досвід свідчить, що у відносинах із СНД сьогодні неможливо будувати якусь однорідну систему відносин.

Договір про створення Економічного Союзу з СНД від 24.09.93 ставив своїм завданням послідовне і узгоджене економічне сбли жение колишніх радянських республік через створення вільно го переміщення товарів, послуг, капіталів робочої сили, і навіть зі гласование бюджетної, грошово-кредитної, зовнішньоекономічної, митної та податкової політики. На базі договору підписано дуже багато угод, які змогли бути, у піду щем реалізовані, оскільки відповідали новим національним законодавчих актів молодих держав.

Після підписання договору з приводу створення Економічного Союзу підготували план інтеграційного розвитку, у якого предпола галось створення Платежного і Митного спілок країн СНД. Однак через що виникли негараздів у справі платежно-расчетных і митних отноше ний повноцінної реалізації цих ідей досягнуто був. Нездатність і неспроможність реалізувати інтеграційні плани на теренах СНД пояснювалися як внутрішніми труднощами кожного державами СНД, а й недостатньою обгрунтованістю і половинчастим вивченням самих концепцій але вых механізмів. У зв'язку з цим відносини України із СНД протягом 90-х будувалися і продовжує будуватися на ос нове двосторонніх торгово-економічних відносин.

Відносини з Росією. Україна експортує у Росію чорний метал, транспортне устаткування, продукцію неорганічної хімії, цукор, м'ясо, м'ясні вироби. Основними статтями імпорту із Росії є паливно-енергетичний продукти, транспортні засоби, лісоматеріали, кольорові метали, ядерні реактиви, синтетичний каучук. Отже, Росія поставила Україну у пряму залежність по електроенергетиці. Після багатьох місяців підготовчої роботи президенти двох десятків країн 27 лютого 1998 р. підписали Договір про співробітництво до 2007 р. Договір передбачає координацію економічного та розвитку обох країн, співробітництво у сфері торгівлі, створення міцної і просторій бази щодо стратегічного партнерства в гло бальному масштабі. Практично за визнання Росією підлогу ного суверенітету та її територіальної цілісності Ук раина відкрила двері в просуванні коштом російського капіталу на українські ринки. Цей договір з'явився яскравим прикладом компромісу в ім'я просування.

Особливого значення на теренах СНД Україні мають зв'язку з Таджикистаном, що є другим після Росії постачальником нафти до України, займаючи 4,4% загалом імпорті України. Вигідним є та установчий договір з Таджикистаном оплату 60% постачання нафти товарами і послугами – трубами, ирригационными системами, зерном, цукром.

Перспективні відносини з Азербайджаном, який почав розробляти видобуток нафти на Каспійському морі та транспортувати її до Європи через Чорне море.


1.3. Україна ЧЕС

25 червня 1992 р. була підписана Декларація про причорноморському економічне співробітництво. Ідея інтенсифікації причорноморського экономи ческого співробітництва стала втілюватимуть у реальних формах господарювання.

31 серпня 1992 р. створили Діловий Рада ЧЕС і постоян ный Секретаріат ЧЕС із штаб-квартирою р. Стамбулі. Головною заду чий Ділового Ради ЧЕС стала оцінка існуючого потенціалу країн регіону та розробка базі цього конкретних проектів співробітництва.

Країни ЧЕС приступили також до дій й у дру гих сферах економіки, знайшли свій відбиток у декларації, саме: у розвитку співробітництва у транспорті та телекомунікаціях, обмін інформацією, енергетиці, туризмі, митному регулюванні.

До основних напрямів причорноморського співробітництва, які теж важливі Україні, можна віднести такі:

· створення режиму руху товарів, послуг, капіталів, що стимулювало б економічні контакти, розширило б рам кі виробничу кооперацію і спільних інвестицій у сфе рах взаємних інтересів;

· формування інфраструктури бізнесу — мережі банків та ділових центрів на фінансування й інформаційної підтримки госу дарчих та порожніх приватних інвестицій у інфраструктурні проекти;

· спорудження спільні зусилля об'єктів інфраструктури на транспорті — створення нових транспортних комунікацій, пере на певний сучасні транспортно-погрузочные і складські техно логии; створення транспортних коридорів;

· організація поромного повідомлення між портами у Чорному морі, зокрема. між містом Іллічівськ (Україна) і низкою портів Туреччини;

· створення транспортно-експедиторських фірм з обслуговування ЧЕС;

· забезпечення координації й завантаження судноремонтних заводів реги вона із метою здійснення ремонту судів країн ЧЕС;

· розвиток транспортно-експедиторського співробітництва у сфері автотранспорту, створення необхідної інфраструктури у цій про ласти; розширення залізничного повідомлення між країнами ЧЕС, включаючи будівництво залізничних вокзалів; разви тие портового господарства; налагодження авіаційного повідомлення між головними центрами країн ЧЕС;

· комплексне користування та охорона ресурсів у Чорному морі — біо логічних, мінеральних, водних, зокрема. у сфері морського рибальства і риборозведення в гирлах річок регіону;

· співробітництво у розвитку паливно-сировинний бази регіону, раціо нальном використанні енергії, зокрема. у спільній фінансуванні енергетичних об'єктів, будівництві газо- і нафтопроводів, мо дернизации нафтопереробних підприємств, будівництві терміналів березі у Чорному морі з прийому нафти і є, введе нии на дію нові й реконструкції діючих вугільних перед прийнять із застосуванням нової генерації гірських машин, розвитку робіт з використання нетрадиційних джерел енергії;

· співробітництво у технічне переозброєння металургійних підприємств країн ЧЕС, впровадження нових потужностей, зокрема. використанні нової генерації машин безперервного розливу ста чи; модернізація прокатного устаткування для одержання продукції відповідної вимогам світового фінансового ринку, кому пьютеризация і автоматизація виробничих процесів з метою поліпшення екології і умов праці металургів, захисту водного і повітряного басейнів;

· розвиток співробітництва у агропромисловий комплекс країн ЧЕС;

· співробітництво у розвитку харчової й переробної промыш ленности шляхом освіти спільних підприємств із випуску тароупаковочных матеріалів, продуктів дитячого харчування; техни ческое переоснащення тютюнової, кондитерської і масложировий від расли і організація виробництва технологічного про рудования тих галузей, включаючи виробництво запасними частинами щодо нього, коштів механізації і автоматизації;

· що у конверсії окремих підприємств, переведення її на мас совое виробництво якісних товарів з урахуванням розукрупнення, демонополізації і приватизації підприємств;

· розвиток сучасної системи телекомунікацій, включаючи забезпечення надійного телефонному зв'язку між країнами Причерно морья; реалізацію пілотного проекту з будівництва оптико-волоконної лінії зв'язок між Туреччиною, Болгарією, Румунією і виконання Україною;

· кооперація у розвитку уніфікованої митної системи країн регіону, створення повноцінної системи багатосторонніх рас четов і яка уможливила наступної організації Чорноморського пла тежного союзу;

· співробітництво країн Причорномор'я у розвитку процесів привати зации, підприємництва, зміцнення малого середнього бізнесу.

Участь причорноморської ін теграции ні з жодному разі який суперечить економічних інтересів України, яка за своїм потенціалу і геополітичному положе нию у Європі є важливим партнером нічого для будь-якого європейського го сударства.

Шестирічний становлення і саме вітія організації доводить її перспективність і сприятливий влия ние на ввійшли до об'єднання країни. Представляющими інтерес Україні відмітними рисами ЧЕС є:

· широке розмаїтість природних ресурсів, величезні запаси не фти і є, і навіть інших сировинних матеріалів;

· великий інтелектуальний потенціал, наявність значної частини ви сокообразованных фахівців, учених, інститутів, оснащених передовими науковими технологіями;

· значний ринок високо- і низько кваліфікованою робочою сили, конкурентоспроможної тоді як робочої силою решті регіонів;

· споживчий ринок у 330 млн. чол., у якому існують вус тойчиво високого попиту на дуже багатьох видів товарів та послуг і шой їх дефіцит;

· регіон потенційно вкрай привабливий розвитку між народного туризму завдяки багатому історичному і ному спадщини й володіла унікальним природним умовам.

Україна має всім необхідними для включення їх у процеси регіоналізації міжнародного співробітництва. Це насамперед, її вигідне геоекономічна становище.

Інвестори країн за інших рівних умов воліють вкладати капітал на відповідні прибережні зони та прикордонні райони України, де початку формуватися інфраструктура для міжнародного бізнесу.

Що стосується України причорноморське

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація