>Вспольний провулок, звісно не Тверська але не зарозумілі, маленькі радості - це саме те, із чого складається настрій. >Вспольний (колишній >Геогиевский) провулок Старе назва походить від Георгіївської церкви, що стояв в закуті з Малої Нікітської вулицею. Церква, вибудувана в 1651 р. і перебудована може бути У. Баженовим в XVIII в., називалася "що у >Всполье". >Вспольем чи >Спольем у Москві називалися >незастроенние місця поруч...

(Читати…)

Колись це найкраще місце називалося >Ошитково, і згадувалося як пустище в документах >1620-х рр. Таким воно залишається і нині, осторонь >Щелковского шосе і великих населених пунктів, у лісовій глухомані, раптом собі можна дістатися прихований від сторонніх поглядів, окремий світ садиби, з дивовижно гарним назвою - >Алмазово. Перші власники землі Перші власники цієї землі - >Елизарови. Наприкінці XVII на в. вотчина переходить до р...

(Читати…)

Кузнецький міст йде точно над збережені під землею древнім мостом через >Неглинку. Як можна і двоє століть тому, вулиця забудована банками і магазинами, яка заважає їй залишатися однієї з найбільш улюблених москвичами. Міст замість провулка Кутовий будинок № 1 (№ 8/1 по Великий >Дмитровке), колись побудований для дирекції державних театрів, сьогодні зайнятий Російської Державної бібліотекою з мистецтва ("Зал на Кузнецькому"...

(Читати…)

По письмовим джерелам Абрамцево відомо з 1755 року. До 1782 року воно належало роду >Головиних. Скромний одноповерховий, обшитий >тесом будинок із мезоніном, побудували ще 1770 - е рр. З 1843 по 1859 р. в садибі жив російський письменник >С.Т. Аксаков. Перед нами – велика зелена галявина з трьохсотрічним дубом, що з казки. Трохи позаду – двоповерхова біле будинок у колоніальному стилі – лікувальний корпус, який було побудовано 1930-ті ро...

(Читати…)

Село >Валуево і ще дві сусідні села >Акатово і >Мешково, раніше були вотчинами одного дворянського роду. Аж по нашого часу серед місцевих старожилів існує легенда про таких собі братів >Окатових нібито колишніх їх найбільшими власниками. Одне з них мав прізвисько >Валуй, а інший Мішок, а третій брат залишився без прізвиська, зберігши родове ім'я. Натомість із них й одержали називання населених пунктів. Історія виникнення садиби ...

(Читати…)

Наша прогулянка, присвячена архітектурі модерну, пройде за провулками між >Остоженкой і >Пречистенкой і від по >Глазовскому, >Пречистенскому і >Староконюшенному провулками, і дозволить побачити 14 будинків, у цьому, створених різними архітекторами, зокрема роботи видатних майстрів московського модерну Федора >Шехтеля та Лева >Кекушева. Останній класичний стиль в архітектурі - модерн, що виник кінці ХІХ століття, проіснував зовсім недовго: якихос...

(Читати…)

Великий Камінний міст — >автомобильний-пешеходний міст через Москва-ріку близько >Боровицких воріт Кремля. Попри назву «Великий Камінний» — міст металевий, на відміну сусіднього Великого >Москворецкого, оформленого гранітом. Поєднує >Боровицкую площа, вулиці Мохову і >Знаменку (з 1925 по 1994 рр. — вулиця Фрунзе) поблизу >Боровицкой вежі Кремля на вулицю Серафимовича (до 1933 року — вулиця Всехсвятська) вулицею Велика >Полянка, яка перетин...

(Читати…)

>Поклонная гора на >Можайской дорозі, лежить у межиріччі річок >Сетуни і >Фильки, між нинішньої Мінської вулицею ніяких звань і площею Перемоги на Кутузовському проспекті Сході. Тут неодноразово вирішувалася доля Москви. У 1612 р. тут зупинився гетьман Жолкевський. З Москви щодо нього прибула делегація, >хотевшая посадити на царський престол польського королевича Владислава. 2 вересня 1812 року Наполеон чекав тут депутацію бо...

(Читати…)

Абрамцево в XVI – першій половині ХІХ століття Перші нагадування про >Абрамцеве ставляться до XVI в. «>Обрамково», як кажуть цю місцевість документи >1580-х рр., разом із сусідньої селом >Мутовки значилося за поміщиком Волинським. Про долю маєтку в фраза Смутний час і за правлінні перших Романових відомостей не збереглося. На початку XVIII в. >Абрамково, що тепер називалося маєток, стало володінням Федора Івановича Головіна – представника ...

(Читати…)

Андрій Ільїн Палацево-парковий ансамбль садиби >Марьино, якій у вересні 2011 року виповниться 200 років, став однією з останніх шедеврів великого російського зодчого А. М. >Воронихина. Разом з І. Ф. >Колодиним, З. П. Лукіним, А. М. Нікітіним, П. З. >Садовниковим та інші своїми учнями він поклав чимало зусиль, щоб зробити неподалік Санкт-Петербурга яскравий і пам'ятний образ, у якому органічно взаємозалежне все — головний будинок, допоміжні ...

(Читати…)

Назад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 65 Вперед

Навігація