Реферати українською » Музыка » Аналіз педагогічних умів, Що спріяють розвітку творчих Музична здібностей


Реферат Аналіз педагогічних умів, Що спріяють розвітку творчих Музична здібностей

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>ЗМІСТ

>Вступ

>Розділ І.ПЕДАГОГІЧНІПОГЛЯДИ НАРОЗВИТОКТВОРЧИХЗДІБНОСТЕЙУЧНІВ УПРОЦЕСІ ХОРОВОГОСПІВУ

>Розділ ІІ.РОЗВИТОКТВОРЧИХЗДІБНОСТЕЙУЧНІВ УПРОЦЕСІ ХОРОВОГОСПІВУ

>Розділ ІІІ. ПРОБЛЕМАТВОРЧИХЗДІБНОСТЕЙ УПРОЦЕСІ ХОРОВОГОСПІВУЙУЗАГАЛЬНЕННЯВЛАСНОГОДОСВІДУ

>Висновки йрекомендації

Списоквикористаноїлітератури


>Вступ

Кожнаосвітнягалузьдодаєсвійвнесок уформуваннялюдини, що якщо жити в новомутисячолітті.

>Освітнягалузь –мистецтво, якунадаєучнямможливістьусвідомити собі якдуховно-значимуособистість,розвиватиздатністьхудожнього,естетичного, моральногооцінюваннянавколишнього світу.Освоїтинеминущі ціності культури,перейняти духовнийдосвідпоколінь.

Мистецтво ізпершихднівшкільного життя служитизасобомформуваннясвітоглядудитини вцілому,розвиваєасоціативне,образнемислення.Саме вмистецтві школяррозвиває своїтворчіздібності,здобуваєдосвідтворчоїдіяльності,формує своюіндивідуальність.

>Аналізуючидитячупродуктивнутворчість,можемосудити проякостідитини, йогосхильностях,інтересах, пророзмаїтністьздібностей.Творча діяльністьздатнавплинути наособистістьдитини.

>Теоретична основатлумаченняпоняттядитячої творчостибудується навизнаннінаявності удітейуродженихзадатків, щонезалежно й спонтанновиявляються вдіяльностідітей. Уранньомудитинстві ужескладається вільнатворчість, щовідповідає принципамволі творчости.

>Джереломмузичної творчостивважаютьжиттєвіявища, самумузику,музичнийдосвід,якимопануваладитина.

>Процесдитячої творчостивикликає удітейособливебажаннядіяти вщирій йневимушенійобстановці в видахдіяльності якгра, пісня іінші.

Посвоїйприродідитячатворчість часто носитиімпровізаційний характер.Вонадаєможливістьзначноповнішесудити проіндивідуальніособливості йвчасновиявитиздібності удітей.

>Б.М.Тепловзазначає, щораннєзалученнядітей дотворчоїдіяльностікорисно длязагальногорозвитку,цілкомвідповідає до потреб йможливостейдитини. Удітей семи років широкорозвиваєтьсясамостійнатворчість:музична, театральна,літературна.

>Займаючисьтворчоюдіяльністюрозвиваютьсятворчіздібності.Термін ">здібності", Незважаючи на йогодавнє йширокезастосування впсихології,визначається влітературі неоднозначно.Розповсюдженимєвизначення:

>Здібності –це ті, що незводиться до знань йнавичок, але йзабезпечуєїхнєшвидкепридбання,закріплення і ефективноговикористання напрактиці.

>Значнийвнесок урозробкузагальноїтеоріїздібностейуніс навчаньБ.М.Теплов.

Упоняття ">здібності", на його думку,укладено три ідеї.

>По-перше, подздібностямирозуміютьсяіндивідуально-психологічніособливості, щовідрізняють однулюдину відіншої.

>По-друге,здібностяминазивають неусякііндивідуальніособливості, алишетакі, якімають ставлення доуспішностівиконанняякої-небудьдіяльності.

>По-третє,поняття ">здібність" незводиться до тихий знань,навичок йумінь, що вжевироблені вданоїлюдини.

>Здібності,вважаєБ.М.Теплов, неможутьіснуватиінакше, як упостійномупроцесірозвитку.Здібність, що нерозвивається напрактиці,згодомгубиться, бо людинаперестає неюкористатися.

>Тількизавдякипостійнимвправам,зв'язаним зсистематичнимизаняттями, мипідтримуємо йрозвиваємо даліздібності.

>Розрізняютьзагальні (>розумовіздібності –розвитапам'ять,досконала мова,точністьручнихрухів йспеціальніздібності,наприклад,музичні).Вонивизначаютьуспіхи вспецифічних видахдіяльності, дляякоїнеобхідні задаткивизначеного роду (ввипадку –музичні) йїхнійрозвиток. Уцізадачівходять триосновнімузичніздібності.

1.Ладовепочуття чиемоційнийперцептивний компонентмузичного слуху.

2.Здібність до слуховогоуявлення,тобтоздібністьдовільнокористуватисяслуховимиуявленнями, щовідбиваєзвуковисотнірухи.Здібність до слуховогоуявлення разом ізладовимлежить восновігармонічного слуху.Цяздібністьутворюєосновне ядромузичноїуяви.

3.Музично-ритмічнепочуття,тобтоздібність активно (>рухомо)переживатимузику,почувативиразністьмузичного ритму й точновідтворюватиостанній –цележить восновімузичноїчуйності намузику,багатоплановість йрозмаїтністьвидівдіяльності, у якоїодночасновключається школяр,виступаєоднією із умів комплексного йрізнобічногорозвитку йогоздібностей.

>Основнавимога додіяльності, щорозвиваєздібності –творчий характердіяльності.Розвитокмузичнихтворчихздібностей –цевироблення вдитинипрагнення допроявувласноїініціативи,музичного таланту:прагненнястворити щосьнове,своєкраще,прагненнярозширитикругозір,наповнитиновимзмістом своїпізнання вобластімузичної культури.

>Ціль роботи:Аналізпедагогічних умів, щосприяютьрозвиткутворчихмузичнихздібностей.

>Вивченнянаукової йметодичноїлітератури,аналізособистоїпрактичної роботи із хором дозволилисформулюватигіпотезудослідження:розвитоктворчихздібностей хорового співи під час уроківмузикистає тодінайбільшефективним, колихоровенавчанняздійснюється ізоблікомвікових йособистіснихякостейдитини.

>Об'єктомдослідження були урокимузики, якорганізаційна формаформуваннятворчихздібностей хорового співи ушколярів.

Предметдослідження:теоретичніосновипроцесуформуваннятворчихздібностей хорового співи ушколярів.


>РОЗДІЛ І.ПЕДАГОГІЧНІПОГЛЯДИ НАРОЗВИТОКТВОРЧИХЗДІБНОСТЕЙУЧНІВ УПРОЦЕСІ ХОРОВОГОСПІВУ

>Середпедагогів С.В.Смоленськийкористувавсяособливоюпопулярністю.ВпершеСмоленський ставити проблемуєдностінавчання йвиховання під час уроківмузики.

У з статтею ">Замітки пронавчання співи"вінуказує триголовнізадачі:

1.Виховна –формуваннядуховної культури.

2.Освітня –знаннямузичноїлітератури.

3.Розвиваюча –навчанняприйомам співи.

>Вінстворюєпідручник, уякомудає своїметодичні розробки:Чотиритомний "Курс хорового співи", атакож "Абетка хорового співи", уякій дана методика знаменного співи.

У ">Курсі хорового співи"викладена методикавикладання співи поцифірноїнотації для учителів.Вінпропонував, якметодичнийприйом упочатковихкласах школи,впродовж 1,5-2місяців відвестизаняття слухом – длярозвиткунавичок слуховогосприйняття.Використовувався методслуховихпорівнянь:акорди, щонагадуютьдзвін, а звуки, котрітягнуться –ріку.

>ТакожСмоленський провівшипозакласнухорову роботу, щонаправлялася говорять про і ансамблю,реакцію на жерстідиригента,ставиввиховні заподіяння.

>Ученийуявляв хор, якмасовийколектив іздидактичними йхудожнімизавданнями:навчитиприйомам співи йвиконувати артистично. Таким чином,Смоленський не лишеприщеплювавдітяммузичну культуру, але й йнавчав їхньоготехніці співи.

>ГоловнимзавданняммасовоїмузичноїосвітиСмоленськийвважавестетичневихованнясуспільства черезхоровийспів й, упершучергу, черезшкільнумузичнуосвіту.

>НадзвичайновеликезначенняСмоленськийнадавав репертуару йнеодноразовопідкреслювавособливу відповідальність учителів припідборідитячого репертуару.Піснівідбиралисядужеретельно іобережно, ізогляду назмістовність йтеситурніумови. музичнийматеріалпропонувавпідбирати,керуючисьнаступними принципами:особливостідитячоїпсихології,змістовність,теситура,ладова основа –діатоніка.

УрезультатідіяльностіСмоленського вобластішкільного хоровоговихованняз'явиласямузично-педагогічнаконцепція, щознайшласвоєвираження в ">Проектіпрограмимузичноїосвіти внароднійшколі" й в ">Методицівикладання поцифірнійнотації для учителів".

УкнизіС.І.Миропольського "Промузичнуосвіту народуРосії йЗахідноїЄвропи"єстаття,присвяченаоглядуучбово-музичноїлітератури понавчанню співи.Він особливовиділяєзначення хорового співи, яку, слова,є:

1.Навичкою додружної,сукупної дії

2.Розумнимпрагненнямзагальними силамидосягти мети

3.Звичкоюретельновиконувати своювласну діяльність

>Говорячи прометодинавчання співиМиропольськийвідзначає, що:

1. "голосформується нераніш 8-9літньоговіку, із цого години й вартопочинатинавчання співи"

2. ">спів слухом йспів по нотахпредставляє дваетапи унавчанні цьомумистецтву".

разом із тім,Миропольськийдопускає впочатковомуперіодіграфічне чицифровезображеннявисоти звуку, але йпоряд ізцим, незаперечуєтруднощівнавчаннянотнійграмоті йдокладнорозбираєцітруднощі. Тому напочатковомуперіодінавчаннявіндопускаєграфічнезображеннязвуків (">драбина").Особливорекомендуєцифровий метод, йвідзначає, щонавчання по цифровому методу невиключаєнадалінавчання по нотах,також якнавчання подрукованихлітерах невиключаєнавчання письма.

>Основніпринципинавчання:

1. ">Щобдітинавчилисяпредставляти всякий даний звук урозумі".

2. ">Поруч ізмелодіямиповиннійтивправи всольмізації".

3. ">Усівправиповинні матіросмислений характер".

4. "як лишедітизатвердяться у правильному йвиразномувиконанні легкихп'єссереднього темпу, вартопереходити до співидвоголосся".

ОднакМиропольський невказує точно, ані коли за годиноюможливийперехід додвухголосного співи, ані як,якими методами йогоздійснювати.

КнижкаС.І.Миропольськогозігралапомітну рольісторіїмузичноговиховання, бо вон давалауявлення про станмузичноговиховання.

Великупопулярністьпридбала книга "Методика співи" О.М.Карасєва.Віндодаєвивченню співи не лишемузично-освітнє, але й йвиховнезначення. Автор особливо подчеркивает, що назаняттях хорового співирозвивається активнаувага йзагострюєтьсярозумова робота.

>Карасєв ставити рядцілей принавчаннідітей співи:

1. ">Розвиток удітеймузичнихздібностей, а разом із тіморганів голосу,мови йподиха".

2. ">Застосуваннязазначенихздібностей йумінь,отриманих принавчанні, до практики".

Атакож ряд завдань:

1. ">Навчитидітейспівати "із голосу", але йпереважно по нотах чиіншим знакам, одностайно".

2. ">Навчитиспівати удвічі голоси".

>Карасєв утверждает, щобільшістьдітейнаділенагарним слухом, але й при цьомувідмовляєїм утворчихможливостях: "Немаючиздібностей творчостисамостійноїмелодії,дитина болеесхильна донаслідування".

ВеликуувагуКарасєвприділяєнотнійграмоті,необхідністьвивченняякоївіннаполегливо подчеркивает: "Приспіві "із голосу", людинаблукає утемряві,виявляєтьсябезпомічною укожному новомувипадку".

О.М.Карасєв,подібноС.І.Миропольському,вважаєрозумнимпочинатинавчання із более легкихспособівзапису.Цифровунотаціювінописує втакийспосіб: ">Перша нотагами –цифрою 1, друга – 2 й т.д.,нотивище 8 –наступна октава,маютькрапку надцифрою, анижня октавакрапку подцифрою".

>Заняттяпочиналися ізосвоєння одногозізвуків,звичайноце був звук "до"першоїоктави.Учніспівали йогоспочаткуцілими,потімполовинними,чвертями, далі переходили донайпростішихритмів.Освоєння одного звукупродовжувалосядоти,поки усіучні недомагалися чистого співи. На одномузвуціспівалимолитви,народніпромовки.

>Після сутопроспіваного звуку "до", переходили до звуку "ре",домагалися чистогопроспівуваннясекунди, йаналогічниймузичнийматеріал ужеохоплював два звуки.Далівипливавтретій звук – ">мі", й робота натрьох звукахпродовжувалась в такому жплані.

Алінадалі внавчанніКарасєввідкидаєцейспосібпозначення,вважаючи, що ">Навчання по цифрах ізкожнимкроком якщопоказуватиробленість йнеприродністьвикладання, а чи немає за собоюміцнихдидактичних основ".

Упротивагу цифровому,Карасєввисуваєлітернийспосібпозначення: ">Назви нотзаміняються звуками, звукизображуються літерами,вартістьноти –цифрою,поставленою надлітерою".Наприклад: "до" - а, "ре" - у, ">мі" - й, "фа" - про, "сіль" - е, "ля" - я, ">сі" -ю. Боцейспосіб недаєніякоїнаочності,представлення про рухмелодії, томуучніповинніпопередньозапам'ятати усізвуковівідносини.Цьомудопомагає ">сходинка":

про

          і

          у

А. М.Карасєвприділяєзначнуувагуметодичнимприйомамвивченнямузичнихдобутків:

1.Читання Першого рядкавчителем,якщо незасвоєноцераніше.

2.Виразнеповтореннякожнимучнемзіслабких, й усімкласом.

3.Спів рядкавчителем.

4.Повтореннякращимиучнямиокремо.

5.Повтореннядвома,трьома,групою й усімкласом.

6.Вивчення такими жприйомами іншого рядка.

7.Повторенняобохрядків однеіншим.

8.Співнаступноїфрази.

>Переваги методики О.Н.Карасєваполягає встрогій,продуманійпослідовності, впобудовівсьогопроцесунавчання і удетальній йогорозробці, щосприяєвиробленнюміцнихнавичок вучнів.

У тієї ж годину методика О.Н.Карасєвавідбивала схоластику, йформалізмнавчання того години. Хочазавдякистрогійпослідовностідосягалася чистотаінтонування йміцністьзасвоєннямузичногоматеріалу,уся система бувдалекою відживоїприродноїмузики,придушувалапрояв донеїтворчого ставлення.

>Слідзазначити з статтеюпрофесораО.І.Пузиревського. На думкуПузиревського,шкільнийспів, правильнопоставлений й доброведений,важливий для школи врізнихвідносинах: й врелігійному, й вестетичному й в моральному.

У з статтею ">Спів усімейномувихованні"вінвідзначає, щодужеважливозаняттяспівом, бо "дляуспішності будь-якихмузичних зайнятинеобхіднорозвиватизагальнумузикальність...а для цогокращимзасобомєспів,доступний усімнормальнимдітям".

>Говорячи прометодинавчання співи,Пузиревськийзастерігає від формальногонавчаннянотнійграмоті.Багатоувагиприділяєпитанню пропослідовність унавчанні.Вінвказує нанеобхідністьвраховуватизакономірностіпсихофізичногорозвиткудитини,ставити передучнем лишепосильнізадачі, щоможуть бутиїм неправильнозрозумілі, але й йвиконані. "Приспівіголовну рольграютьмузичний голос ймузичний слух, щорозвиваєтьсяповільнішездатностімислення й привинятковості методу, що непогодиться ізцимприроднимрозвиткоммузикальності,можестатися, що ми будемодаватинепосильну роботу слуху чи голосудитини".

Неменшийінтереспредставляє роботаД.Н. Зоріна "Методика", щопочинається ізвступноїчастини "Про метод хорового співи й йогопринципи".

На його думку,значенняшкільного співискладається ввихованніестетичногопочуття, але й і у йоговиховномувпливі:

1. Нарозумовісилидітей:свідомість,пам'ять,уява.

2. Волю.

3.Естетичнепочуття, щоможливо лише черезвиконаннягарноїмузики.

Весь курс зайняти Зорінаподіляється на дваперіоди:навчаннянотнійграмоті, йнавчання із голосу –рекомендуєпочинати із роботи надрозвиткомсприйняттявисоти, бозвуковисотнийрозділвінвважаєнайбільшцікавим длядітей.

>Навичкирозрізненнявисотирадитьрозвиватиспочатку на порівняно великомуінтервалі,наприклад,квінти.

>Такожвідзначає, що длярозвитку голосудужеважливийгарний показвчителя, бодіти легконаслідують, атакожвідзначає, щовокальнівправи вартопочинатизі співиголосної "а", за нею "а" – "е", "й", "у", "і", "я", "е", ">ю".

Длярозвиткуподихурекомендуєспеціальнівправи, щоповторюютьсядоти,покиправильнийподих необернеться взвичку, вуміння,інстинкт.

>Співочий репертуарповинний бутинеодміннохудожнім,тобто таким,котриймістить усобібагату йвиразнумелодію йгармонію.Найбільшпридатним репертуаром Зорінвважаєцерковні йнародні пісня,хоча автор невиключає й творисвітськихкомпозиторів.

Автордаєдокладніметодичнівказівки дорозучування пісня:

1. Незатягуватинадовгорозучування.

2.Братипосильний репертуар.

3.Знайомствозізмістом тексту.

4. Учитель самвиконуєпісню.

5. Показ приміщення пісня:однакові йрізніфрази.

6.Вказівки, дебратиподих.

7.Розучування текступершоїмелодійноїфрази.

8.Розбір напрямі рухумелодії.

9.Зображеннямелодіїграфічно.

10.Розбірритмічногомалюнка.

першийперіод Зорінохоплює 22 уроки, із 23 уроку,вважає, що уже можнапочинатививченнянотноїграмоти.

>Вивчати пісняД.Н. Зоріна, як й О.Н.Карасєв,радить у порядкунаростаннякількостізвуків.Більшість щорекомендує Зорін пісеньзапозиченеїм із ">Шкільногозбірникаетнографічноїкомісії",деякі піснядані ізпозначкою: "Упедагогічнихцілях -спрощена".

>Більшрішучимвираженням новихпедагогічнихтенденційє "Методика співи впочатковійшколі,заснована нановітніхданихекспериментальнійпедагогіці"О.Л. Маслова.

Авторописуєрізніексперименти.Вінпризиває дометодичнихпошуків, у якібачитьобов'язок шкірногодійсноговчителя, але йпоряд ізцим незакреслює всюспадщинустароїросійськоїпедагогіки.Вінвимагаєсполучення новихметодівзістарим,перевіренимдосвідом.

Масловвважає, щошкільнийспів винен бутихоровим, Незважаючи тих, щозокрема ставитисобі завдання –індивідуальнийрозвитокдитини.Також Маслов говорити про ті, щохоровийспів –цеосновний видшкільної роботи ізмузики. При цьомувважає, щовведенняпосиленоговивченнянотноїграмоти легкоможеубити вдитині, якмузичнечуття, то йінтерес докраси йтворчоїуяви.Нотна грамота, як така впочатковійшколі, винна бутилишедопоміжнимзасобом принавчанні.Головнацінність його методики – устимулюваннітворчогопотенціалудітей.

>Рекомендуєприділятивеликуувагурозвиткутворчихздібностейдітей. Масловвважає, щотворча діяльністьможепроявитися:

1. Увиконаннівивчених пісень на театральний лад.

2. Уодноособовомутворівиконаннямелодії на даний текст.

3. Успільномутворівиконання пісень на завдань чисвій текст.

4. Унаписаннізакінчення доданоїчотиритактноїпропозиції.

5. Унаписаннімелодії на завдань текст чи ритм.

>Творчістьдітейвінбачив увиконавськійінтерпретації пісень й увокальнійімпровізації, йзастосовуваваналогічнітворчі заподіяння. Разом із тім Масловспеціально вивчавможливостідітей, яківчителявідносили домузичнонездатних.Звичайно до такихзараховували фальшивоюспіваючих.

>Вінпровівспеціальнедослідження, урезультаті чогоприйшов довисновку, що у всіхфізичноздоровихдітей,ємузичний слух,розвитий урізніймірі.Фальшивийспівобумовленийнаступними причинами:

1.Обмеженийдіапазон голосу (2-3 звуки).

2.Зсувдіапазону відпримарного звуку на кварту чиквінту (>униз, йзначнорідше –>нагору).

3.Відсутністькоординаціїміж слухом й голосом.

4.Недостатнягострота слуху,відсутністьспівочихнавичок.

УціломудослідженняО.Л. Маслова маловеликезначення, бо доводиломожливістьмузичногорозвитку всіхдітей приіндивідуальномупідході перед тим.

У наш годинупроблеміформуваннятворчихздібностей ушколярівприділяєтьсядосить великаувага. Це темадокладнорозглядається вметодичнихпрацяхГ.О.Стулова,Л.Г.Дмитрієва, М.М.Черноіваненко, В.М.Нікітіна,Л.Б. Безбородова.

>Проаналізувавшицілий рядробіт, явідокремила тобі й маєш мойпогляд,є дійсноважливим. Набазіпрочитаноїлітератури в менесформувалосясвоєсуб'єктивнепредставлення про ті,якимизнаннямиповиннийопанувати педагог,перш ніжупершевідкритидвері вкласмузики.


>РОЗДІЛ ІІ.РОЗВИТОКТВОРЧИХЗДІБНОСТЕЙУЧНІВ УПРОЦЕСІ ХОРОВОГОСПІВУ

>Хоровийспів – один ізвидівколективноївиконавськоїдіяльності.Вінсприяєрозвиткуспівочої культуридітей, їхнізагальному ймузичномурозвитку,вихованню духовного світу,становленнюїхньогосвітогляду,формуваннюмайбутньоїособистості.

>Рішення завданьмузичноговихованняможливо лише заумовидосягненнядітьмихудожньоговиконаннямузичногодобутку.

>Виразневиконаннядобутківповинне бутиемоційним, уньому виннапочуватисяглибинарозуміннямузичногоутворення. Томувиразневиконаннявимагаєоволодіннявокально-хоровиминавичками іуміннями.

>Робота надпіснею – ненуднезубріння й немеханічненаслідуваннявчителя,цезахоплюючий процес, щонагадуєнаполегливе йпоступовесходження нависоту.Вчитель доводити досвідомостідітей, що надкожною,навітьнайпростішоюпіснею варто багатопрацювати.

>Хоровийспів –найбільш доступнавиконавська діяльністьшколярів.Правильнийспівочийрозвиток, ізурахуваннямвіковихособливостей йзакономірностейстановлення голосу,сприяєрозвитку здорового голосовогоапарата.

Длярозвитку йвихованнядитячого голосувчителюнеобхідно знатіголосові йспівочіможливостідитини. То вшестирічноїдитини, смердотіневеликі іобумовлені тім, що йогоспівочийапаратще несформований.

>Діапазон, уякомунайбільше доброзвучить голоспершокласника, невеликий:мі1-соль1,фа1-ля1.Отже, якматеріал для співи напершихзаняттях, вартовикористовуватинескладні,дужеобмежені подіапазону, але йяскраві помузичномуматеріалумініатюри.

>Поступоводіапазонпісеннихмініатюррозширюється, у роботувключаються пісня,побудовані на звукахтонічноготризвуку, окремих фрагментах ладу.

Укожній пісняпершокласникиосвоюютьзвуковисотний рухмелодії задопомогоюрухових,наочнихприйомів, щосприяєкоординації слуху й голосу, точномувідтвореннюзвуків повисоті.

Удітей2-гого класунайбільш природно голосзвучить удіапазонімі1-сі1.Данийдіапазонсприятливий,насамперед, для слуховогосприйняття. У тієї ж годинувінвизначаєтьсяможливостямиголосовихзв'язок, щощедоситьтонкі йкороткі. Отже, назаняттях вартодомагатисяненапруженого, легкого йсвітлогозвучання.

Докінця іншого рокунавчання серединаспівочогодіапазонудитинизміцнюється іудосконалюється,фарбування звукустаєрізноманітним взалежності від характеру йзмісту пісня.Звучання голосувирівнюється вдіапазоніре1-ре2. У окремихдітей можназустрітинавіть звукималоїоктави (>сі, ля), але й смердоті, як правило, звучати неяскраво йнапружено.

Зтретього рокунавчаннязвучання голосувирівнюється навсьомудіапазонідо1-ре2(мі2).

Сила голосу удітей шести, 8-місячного років немаєширокоїамплітуди. Їхнайбільштиповим якщовикористанняпомірнихдинамічнихвідтінків - >m>P й >mF.Великоїшкодиможе принестивимоганасиченогозвучання нанижніх звукахдіапазону й тихого – наверхніх.Частевикористаннявисокихзвуківдіапазону говорити пронезручнутеситуру.

Умолодшихшколяріввідбуваєтьсястановленняхарактернихякостейспівочого голосу, томутембридитячих голосівповинніпостійнознаходитися вцентріувагивчителя.

>Слідзазначити, щоприлученняшколярів доспівочоїдіяльностієважливоюумовоюформуванняїхньоїмузичної культури.

>Особливезначеннямаєвисокомистецький репертуар, щоосвоюється увизначенійсистемі йпослідовності.

>Успіх роботизалежить відуміньвчителя, знань йоблікувіковихособливостейдитячого голосу,диференційованогопідходу додітей приформуванні у якихспівочихнавичок,розвиткумузичних йтворчихздібностей.

>РОЗДІЛ ІІІ. ПРОБЛЕМАТВОРЧИХЗДІБНОСТЕЙ УПРОЦЕСІ ХОРОВОГОСПІВУЙУЗАГАЛЬНЕННЯВЛАСНОГОДОСВІДУ

>хоровийспівмузичнийздібність

Усвоїйроботі яспиралася навивченнябільшостідоступних Менідосліджень вобласті методики вокальноговихованнядітей.Хотілося бвідзначити з статтею йнариси З.Гладкої, М.Тевлина, М.Черноіваненко, Л.Дмитрієва, Про.Апраксиної, Л. Безбородова, Р.Стулова йбагатьохіншихпедагогів, щодопомогли Мені вроботі надданоютемою.

Упропонованійроботі яспробувалавикластиосновнімоментисвоєї роботи іздитячим хором.

>Яку мітку миставимо собі за, колинавчаємодітейспівати вхорі? Для менеголовна позначка –розвитокособистостідитини, йогоемоційного світу,зародження йрозвитокестетичногопочуття. На мойпогляд,співоча діяльність -найбільшдоступнийспосібмузициювання. Ащобдітихотілиспівати,вчителюнеобхіднопоказати всю красузвучанняспівочого голосу,зробити процеснавчанняцікавим їм.

У з статтею Р.Урбановича ">Співочий голос вчителя"доситьдокладнорозбирається,якимивокальниминавичкамиповиннийволодітивикладачмузики.

Усвоємунарисівінпише про ті, що голосєголовнимзнаряддямвчителя: "У завдання вчителя входити не лишеумінняспівати, але й івмінняспівати так красиво,щоб його голосподобавсядітям. Учительповиннийумітиспівати й безмузичногосупроводу чиакомпануючисобі намузичномуінструменті, матірвеликупалітруголосовихфарб,розмаїтністю тембру,необхіднимробочимдіапазоном,володітидинамікою свого голосу й,нарешті, добро говорити,розповідати,пояснювати".

Колідітиприходять до мене увересні, послепрослуховування, успеціальномузошиті яроблюзапис прокожнудитину.Поки один співає – усіінші –слухають.

>Під годинупрослуховування прошудитинуспіватибудь-якупісеньку. Один куплет,дужерідко два. Длябагатьохдітейце заподіяннявиявляєтьсяскладним,дитина неможезгадати аніоднієї пісня. Уданомувипадку япропонуюкількадитячих ">шлягерів" із репертуарудитячого саду.

Привиконанніданого заподіянняперевіряютьсяінтонація іуміннятриматися втональності,пам'ять,діапазон, а часто ймузичнесередовище, уякому зростаннідитина (видно за репертуаром,якимволодієдитина).

>Перевіркаритмічногопочуття проводитися уформігри в ">ЕХО".Дітиприхлопують чипростукуютьолівцем ритмслідом за мною.

>Пропонуюнайпростіший,елементарний ритм,потімускладнюю.

>Далі під час уроківпродовжуєтьсяактивізаціяритмічногопочуття вмузично-ритмічнихрухах. Уроботівикористовуютьсяметоди,запропоновані Л. Р.Дмитрієвим й М. М.Черноіваненко:

1. Гра ">ЕХО УРУСІ":повторенняритмічного мотиваціюспочатку ударами над головою, заспиною й т.д.,потімпритупуваннями ізнайпростішимирухами намісці чикомбінуваннямприплескувань ізбоків йпритупувань.

2.Учніодержують заподіяння:проговоритиритмічниймалюнок,передані рухом.Спочаткувиразнийритмічний мотив урусіпоказуєвчитель,потімучень, а й укласіпередають його ударами.

3. Класподіляється на 3групи, щоодночаснороблятьнаступне: 1 група:прихлопуєпростий ритм:

2 група –простукуєолівцемнебагатоускладнений ритм:

3 група –прихлопуєускладнений ритм:

Уцій гругрупиміняються, таким чином,кожнадитинаможевідчутикожний ізвищевказанихритмів й у тій годину тутзакладаютьсянавичкиритмічного ансамблю.

>Завдякиданимприйомам, удитинирозвиваєтьсяпочуття ритму, й смердоті неутомлюються бонавчання проходити уформігри.

Колистосується Першогопрослуховування, торезультати його неостаточні й, природно, незавждиоб'єктивні.

>Головноюметою Першогознайомстваєвиявлення ">гудошників" й явноздатнихдітей.

>Розвитоквокально-хоровихнавичок упроцесінавчання співимолодшихшколярівмістить усобікількаетапів, узалежності відпоставлених накожніметапіцілей.

Явиділяю триетапирозвиткуспівочихнавичок.

>1-ийперіод:підготовчий чиознайомлювальний.Впершедітидовідаютьсяхтотакийдиригент й щотаке хор. Длянаочності япоказуюмалюнок, наякомузображений хор, атакож мипрослуховуємоплатівку, наякійзвучитьдитячий хор.

>Післяодержаннязведень про ті, що жтаке хор –пояснюю, що йїхнійкласможе статі хором, але й для цогоїмдоведетьсяпостаратися.Далі –пояснюю, яктребасидіти йстояти под годину співи: рукивільноопускаються вниз чи наколіна, головутримати прямо, ротвідкривативільно. Бажана вертикальна форма рота, бо вонадопомагає ">округленню" звуку, йогокрасі. Доцихвимог припадатиповертатисякожен урок, бонавичкиспівочоїпоставизасвоюютьсядітьмипоступово.

>2-ийперіод:первиннеосвоєнняспівочихнавичок (>подих,звукоутворення,дикція).Величезну роль урозвиткупервиннихвокально-хоровихнавичокграєподих.Дитячілегенімалі посвоїйємності йзвідси –природнаобмеженістьсили звукудитячого голосу. Зпершихуроківпривчаюдітейбратиподих подиригентському жесту.Пропонуюкількаігровихвправ: «дунули накульбабу,вдихнули ароматквітки, надурили кульку й т. буд.»

Янеодноразовопоказую, якробитиактивнийвдих,поступовийвидих. перший годинудітитрохиперебільшуютьвдих, годиноюнавіть з призвуком, але йзгодомце проходити.

Часто приспіві удітейпочинаютьпідніматисяплечі. Такихвипадкахпояснююдітям, щонеобхідносидіти прямо, непіднімаючиплечі й незадираючивисоко голову. першийрікуважностежу запосадкоюкожнезаняття.

На цьомуетапінавчанняпрацюю надзмішанимподихом, борозвиватиякийсьвизначений типподиху –шкідливо, бо вцейперіодподих удітей –поверхневий.Правильнийспівочийподихзв'язаний зправильноїатакою звуку. Наданомуетапінавчання –використовуємо лишем'яку атаку.Вонасприяєрозвитку кантиленного співи іутвореннюспокійного,м'якого звуку.Тверда атаказвичайно приводити дофорсування звуку, щоможе злепозначитися нарозвитку голосовогоапаратадитини.Дуже частодітипроговорюють текст уритмі пісня.Головним у вокальномумистецтвієзв'язний,плавнийспів, тому з самого початкунавчання вартоприщеплюватинавичкипротяжливого співи. Длядосягненняцієї метизастосовуюросійські та укра-їнськінародніприспівки.

>Величезнезначення принавчаннімаєзнаннядіапазонудітей. ">Звучна зона"цікавлячого меневіку (>діти 7-10 років)розташована відмі1 –сі1 (>до2).

Упершомукласі ізцієї ">зони"найбільшзвучнимиє: сіль, сіль#, ляпершоїоктави.Поступоводіапазонрозширюєтьсявище до ">сі" йнижче до "фа", ">мі".

Навиразневиконаннятворувеличезнийвпливробитьдикція.Найбільшяскравевизначеннядикції язнайшла вкнизі Є.Саричева ">Сценічна мова": "Словодикція в точномуперекладі означати –вимова (відлатинськогоdіctіo –вимовляти).Підгарноюдикцієюмається наувазічітка й зрозумілавимова, чистота йбездоганністьзвучаннякожноїголосної йприголосноїокремо, атакожслів й фраз уцілому".

як жпрацювати наддикцією вхорі?Цю проблемудокладнорозглядають усвоїхметодичнихпрацяхК.П. Виноградов,В.К.Тевлина,Л.Г.Дмитрієв, М.М.Черноіваненко іінші. У основномувиділяються дваетапи роботи надвимовою:

>1-ийетап. >Рекомендуєтьсяпочинати роботу ізформуванняокруглихголосних упомірних за темпомпіснях.

>Відзначено, що вдітеймолодшогошкільноговіку тембрнерівний.Звичайноцевідбувається через ">строкатість"голосних. Длярівногоїхньогозвучаннядітиповинніпрагнутизберігативисокупозицію на всіх звуках доступногодіапазону. Для цоговикористовуютьсярозпівки,вправи наголосних "у", ">ю", атакож піснязіспадним рухоммелодії. Великаувага у вокальномуформуванніприділяєтьсяголосному звуку "про".Співвправ наголосні "про", "е"сприяютьутворенню округлого гарного звуку.Спеціальногоокругленнявимагають звуки "й", "а", "е". "І"наближено до звуку "і", "а" – до "про", "е" – до "е".Важливезначення увимовіголоснихмаєположення рота й губ.Якщоголоснінеобхіднотягнути, топриголоснівимовляютьсячітко й легко.Насамперед,необхідноучнямприщеплювативміння ясно іодночасновимовлятиприголоснінаприкінці слова.Деякіприголоснінеобхідновимовлятиутріровано, упершучергу –приголосну "р".Вартозвернутиувагудітей тих, яктребапереноситиприголосну у склад чи слово,наприклад: ">зво-нко", а чи не ">звон-ко".

Тут частозіштовхуюся ізтруднощами:дітипочинаютьзанадточітковимовляти текст,співнагадує ">розмову зсупроводом".Губитьсянавичка ">тягти" звук. Дляусуненнятакоїпомилки вартопроспіватимелодію іззакритим ротомкількаразів,щобдітинадалі неакцентувалиуваги лише натексті. Цедосягається невідразу, апоступово.

>2-ийетап:

>Дітивчатьсявиділятиголовні всмисловомувідношенні слова. Наданомуетапінеобхіднокількаразіввдумливопрочитатидітям текст йпопросити їхньогосамостійновиділити тих слова, щоможуть бутикульмінаційними.Можутьвиникнутисуперечки, томудужеважливовислухатиякнайбільше думок.Важливообов'язковостежити,щобдіти непростоназивали слово чи фразу, котрітребавиділити, але й йпояснювали,чомусаменазваніїми словаєголовними,кульмінаційними. У цьомувіціважливовибирати твори, у якікульмінаціясупроводузбігається ізкульмінацією тексту.

>Якщо говорити про ансамбль, томається наувазі робота надурівноваженим,погодженимзвучаннямусього хору.Говорячи про роботу над ансамблем, вартовказати, що тут мовайде провихованняритмічного,динамічного йтемповоговидів ансамблю.

Длярозвиткуритмічного ансамблюнеобхідноспівати пісня із рухом.Під годину урокуможливінаступнірухи:кроки намісці,удари, повернинавколо собі.Наприклад: "Уполі береза стояла", "Я полузі" (>хороводна), ">Стій,хтойде" (марш).

>Найбільшскладним ансамблем умолодшомушкільномувіцієінтонаційний йдинамічний ансамбль.Дуже частозустрічаютьсявипадки, колидитинамаєсильний, щовиділяється із хору голос, що невтомно говорять прогарнуякість слуху. Уданомувипадку вартотактовнопояснитидитині, що йогоголоснийспівпорушуєзагальневраження від пісня.

>Динамічний йінтонаційний ансамбльзалежить так саме від правильногорозташуванняучнів укласі. Укожноїдитиниповинне бутисвоємісце вхорі.Вартоусаджувати добро й злеінтонуючихдітей через один,інодіокремими рядами чигрупами поякостіінтонування чи характеромзвучанняїхніх голосів:високі,середні,низькі –цедаєможливістьдиференціювати свою роботу повідношенню докожноїгрупиучнів.Виконання пісеньвідбувається не лише усімкласом, але й йгрупами. Тут можна внестиелементгри –змагання.Поганоспіваючіучнічують вірнаспівсвоєїгрупи йінтонаційнопідбудовуються перед тим.

>Робота над ладомпочинається ізпершихуроків.Дужерідко впершокласниківзустрічаєтьсяточнеінтонування.Причини цогоявищарізні:Відсутністькоординаціїміж слухом й голосом,захворювання голосового чи слуховогоапарата. Алі присистематичнихзаняттях удітейвідбуваєтьсярозвитокмузичного слуху,виробляється чистаінтонація вспіві, щодопомагаєдитиніосмислити рухмелодії.

>Під годину роботи надпервиннимиспівочиминавичками удітейвиділяється ряднедоліків, на котрі вартозвернутиособливуувагу:

1. Убагатьохдітей,навіть ізгарним слухом,відсутнякоординаціяміж слухом й голосом, що приводити до не чистогоінтонування.

2.Поганий тембр.

3. Пропускприголоснихнаприкінці йїхнєперекручування.

4.Невміння правильновзятиподих, щоприведе догучногоподиху йстрімкоговидиху.

5.Використаннятвердої,активноїподачі звуку, щоможевикликатифорсованийспів.

6.Несприйнятливість домузики.

>Цейперіодмає наувазі под собоюдовгу йкропітку роботу.Заняттянеобхідно будувати так,щобзабезпечувавсяодночаснийрозвиток всіхнавичок хорового співи (організація години).

Упроцесірозвиткухоровихнавичок умолодшихшколярів вартоудосконалювати йзакріплюватиотриманівміння, а чи незупинятися надосягнутому:

1.Необхіднозвертатися дологікидітей, дляодержаннядеяких з висновками йузагальнень.

2.Розширюватиемоційнийдосвіддітей черезспілкування ізвідміннимвиконанням:викладач,магнітофонні записи,платівки.

3.Використовувати врепертуарірізних по настроютворів.

4.Підвищувативимоги довиконання

>3-ійперіод:

>Даєможливістьзосередити максимумувагиучнів нахудожньо -виконавчих завданнях -свідомесприйняття тексту, зрозуміла,виразнавимова тексту приспіві,наспівність звуку.

>Звичайно,такийрозподілрозвиткухоровихнавичок умолодшихшколярівдужеумовний.2-ийетап роботидосить великий й було б

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація