Реферати українською » Музыка » Музична культура Галичини на зламі ХІХ-ХХ століть


Реферат Музична культура Галичини на зламі ХІХ-ХХ століть

У історії музичного мистецтв України важливе його місце займає культурно-мистецька діяльність хорових товариств Галичини. Є низка змістовних праць, у яких розкриваються аспекти розвитку музичної культури Західної України. Розвиток культури регіону висвітлювали М. Загайкевич, З. Павлишин, Ю.Булка, Л.Ханик, М.Билинская,Й. Волинський, Я.Коллодий, Л. Мазепа, Л.Кияновська. Розвиток музичного мистецтва знайшов свій відображення в працях М. Костюк, Р.Дудик, Т.Росул, Про. Поповича, інших. Ці наукових досліджень допомагають осмислити регіональний аспект українським музикознавстві, підтверджують важливість розкриття джерельної бази музичної культури західного регіону, України.Культурно-художественной життя Галичини присвячені наукових досліджень З. Людкевича, У. Барвінського, М. Загайкевич, М. Антоновича.

Загальні принципи аналізу хорової творчості і диригентської діяльності розроблений в дослідженнях П.Чеснокова, А. Єгорова, У. Соколова, До.Пигрова, У.Краснощекова, І. Розумного, М. Малька, М. Канерштейна, М. Колесси, М.Горюхин , Л. Пархоменко, А. Лащенків, Про.Бенч. До питання становлення хорової культури у Галичині зверталися З.Лисько, З. Людкевич, У. Барвінський, У.Витвицкий, Б.Кудрик, Є.Цегельский, М. Волошин та інших. у виданнях "Музичний листок", "Музичний вісник", "Боян", "Наша культура", "Українська музика", журналах "Річ", "в Новий час", "Назустріч". Окремі аспекти діяльності співочих товариств висвітлювали наукові дослідження і публікаціях У. Барвінського, А.Вахнянина, А.Нижанковского, З. Людкевича, А. Рудницького, З. Павлишин, І. Волинського, Ю.Булки, Я. Колодій та інших.

Діяльність культосвітніх і співочих товариств другої половиниХIХ в. була прекрасним основою зростання національної самосвідомості українського Галичини. На межіХIХ-ХХ ст. культурно-мистецька життя Галичині розвивалася у атмосфері інтенсивного процесу національного самоствердження української. Динамічні процеси культурно-мистецького життя краю сприяли становленню професіоналізму з української музичної середовищі.

Слід зазначити і те, що цей період чільне місце в національно-культурному розвитку займала українська греко-католицька церква, священики якої активно працювали у різних галузях як релігійного, а й життя. Важливе місце у культурно-мистецького життя регіону займали церковні хори. Традиції у діяльність хорових осередків церков Західної України у першій половині ХІХ ст. розглядалися пізніше за взірець в організацію їх у поприщах всієї Галичини -Святоюрской капели, хорів приПеремишльский греко-католицькій церкві, Духовної семінарії іСтавропигийским інституті до Львова, які плекали виконавчі кадри для популяризації духовної і світським музики. Це був добре вимуштрувані колективи, володіли мистецтвом співу, які діяльність стала фундаментом, у якому зросла професійна музична культура Галичини.

Важливе місце у культурно-мистецького життя Галичини займали хори "Горн", хори Української гімназії їм. І. Франко, "Робочої громади", "Зорі" та інші. У першій половині сучасності, під час підйому культурному житті українського, наДрогобиччини виникло багато робітників і сезонних хорів, діяльність яких позитивно вплинула становлення хорової життя краю. Зокрема хор "Горн" у Трускавціознайомлював з українським піснею як жителів міста, а й численних відпочиваючих. При суспільстві успішно діявмандолиновий оркестр.

Важливу роль підйомі хорової життя зіграли також співочі гуртки "Робочої громади", що діяли Дрогобичі,Сходнице, Стебнику. Суспільство мало на меті всебічне духовний розвій українського робочих. Хор "Робочої громади" виконували твори українських композиторів (оригінальні і методи обробки народних пісень), давали власні концерти брав участь в академіях із нагоди національних свят.

Важко переоцінити діяльність хорових гуртків ремісничого суспільства "Зоря" в Дрогобичі і Бориславі. Чоловічі хори цього товариства популяризували український хорової репертуар. Високий виконавчий рівень виступів сприявподнесению культурно-мистецького рівня регіону на цілому. Хоровий мистецтво було доступне різних верств населення.

Діяльність хорів товариств "Горн", "Робоча суспільство", "Зоря", учнів Української гімназії їм. І. Франко сприяла примноження традицій української хорової співу, налагодженню українській культурній життя. Примітно, що виконавчі кадри для хорових колективів виходили з учнівського, а й робочої середовища.

У першій половині ХХ ст. на Галичині виникли ряд польських півчих товариств, у тому числі "Лютня" (">Lutnia"), "Єхо" (">Echo"), і навіть "Суспільство шанувальників музики" (">Towarzystwomilosnikowmuzyki").Устави цих товариств мали аналогічну з українською товариствами, зокрема ">Бояном", мітку і кошти його реалізації.Концертно-исполнительская діяльність польських товариств полягала уустраивании музичних вечорів, доповідей, театральних уявлень, і іншого подібного начиння. Слід зазначити, що з кожному суспільстві діяли хори. Концертні програми складалася з хорових і інструментальних творів. Поруч із хоровими творами М. Лисенка, М.Вербицького, А.Вахнянина, Про.Нижанковского, Ф.Колесси звучали вокальні і інструментальні твори польських композиторів З.Цетвинського, Р.Мельцера, і навіть композиції Ф. Ліста, Р.Ернста. Цеподносило престиж української музики контексті світової. Часто нібито в польських хорових колективах взяли участь і українці, такі міжнаціональні творчі контакти позитивно впливали на культурних процесів та становлення художнього життяДрогобиччини. Діяльність польських півчих товариств також зіграла певну роль розвитку художнього життя регіону.

>Разносторонней була діяльність філії Музичного товариства ім. М. Лисенка. Це пристрій концертів, спектаклів, видання музичних творів, зміст музичної бібліотеки й т. п. Найбільш показовою сферою творчої діяльності Товариства був симфонічний оркестр під керівництвом про. З.Сапруна. Діяльність оркестру сприяла популяризації інструментальної музики краї, це ж жанр у відсутності такого поширення, як хорової, збагачувала його загальнокультурну палітру. Оркестрова музика розширювала межі музично-педагогічного вихованнястудентов-инструменталистов філії Музичного інституту їм. М. Лисенка. Репертуар оркестру урізноманітнив місцеву музичну практику творами західноєвропейських композиторів У. Моцарта, Ф. Шуберта, Ф. Мендельсона, Є. Гріга та інших. Плідна діяльність симфонічного оркестру філії Музичного товариства ім. М. Лисенка сприяла формуванню музичного професіоналізму.

Значну увагу Суспільство приділяло музичного виховання дітей. У 1929 р. з ініціативи Музичного товариства ім. М. Лисенка для вчителів музики школах грунтувався трирічний семінар. Члени Товариства запропонували також проект підстави Союзу українських хорів. Завдання Союзу знайшли у ">Правильнику Союзу українських хорів - секції Музичного товариства ім. М. Лисенка до Львова".

У 1903 р. у Львові грунтується Вищий музичний інститут, діяльність якого полягає спрямовувалася головний навчання музики всіх охочих, і навіть підготовка кадрів для півчих товариств. Істотні зрушення у галузі музичної освіти відбулися з відкриттям в Дрогобичі філії музичного інституту (1923 р.). Тут вчили сольного співу, гри на фортепіано, скрипці, хорового співу. Вже з першого учбового року в інституті успішно діяли хори. Щорічні звіти учнів демонстрували високий рівень їхньої фахової підготовки. Інтенсивне розвиток хорового виконавського у краї зумовило поширення відповідних курсів. Перші диригентські курси було організовано з ініціативи керівників філій Музичного інституту та "Просвітництва" в Дрогобичі. Навчальна програма складалася з теоретичного і практичного курсів, особливу увагу приділялося практичну роботу з хором.

Важливу роль поширенні інструментальної музики зіграв струнний квартет, який успішно діяв при філії Музичного інституту. Його учасниками були викладачі (подружжя Проте й З.Огродниках, Мих. і М.Мариняки). Виступи квартету в концертних програмах навчального заклади й міста оживляли культурно-художню життяДрогобиччини.Бориславська філія Музичного інституту їм. М. Лисенка (1927 р.) утримувала інструментальне тріо, до складу якої ввійшли педагоги інституту (М.Кулицька, А.Огродниках, З.Огродниках). У його репертуарі були твори західноєвропейські українських композиторів. Цікаво, що став саме директор дрогобицького філії Музичного інституту про. З.Сапрун торкнувся питання централізації системи навчання для підношення освітнього рівня студентів. Нею було передбачено викладання основних предметів за єдиними програмами.

Успіх філій Музичного товариства ім. М. Лисенка, Вищого музичного інституту їм. М. Лисенка в Дрогобичі іБориславовиче сприяла поступового заповнення прогалини - відсутності інструментальної традиції з української культурної середовищі.Разнообразили концерти: поруч із хоровими творами з'явилися симфонічні і інструментальні твори західноєвропейські українських композиторів. Художній репертуар помітно розширився, до неї ввійшли твори сучасних художників, більш критичної і більше вимогливої стала публіка. Усе це сприяло професіоналізації музичного життя .

Список літератури

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайтуmusarticles


Схожі реферати:

Навігація