Реферати українською » Музыка » Життя і творчість українського композитора М.В. Лисеняти


Реферат Життя і творчість українського композитора М.В. Лисеняти

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Вступ

 

МиколаВіталійович Лисенка —найвидатніший Український композитордругоїполовини XIX — початку XX ст.Він ставши основоположником українськоїкласичноїмузики,увійшов вісторіюнаціональногомистецтва якталановитийдиригент,вдумливий педагог,вчений-фольклорист йвизначниймузично-громадськийдіяч.

>М.Лисенкосформував йзбагативмайже усііснуючі вукраїнськіймузичній творчостижанри.Своїмитеоретичнимипрацями вгалузімузичного фольклорувінзначнорозвинуввітчизняну науку про народнумузичнутворчість.ПедагогічноюдіяльністюМ.Лисенкозаклавпідвалинивищоїспеціальноїмузичноїосвіти в Україні.БезпосереднімипродовжувачамикращихтворчихтрадиційМ.Лисенка вукраїнськіймузичнійкультурі були К.Стеценка,Я.Степовий, М.Леонтович.


>Розділ 1.Життєвий шлях М. У.Лисенка

>Народився Микола Лисенка у 1812році вселіГриньки наПолтавщині.Вже ізранньогодитинствавінтягнувся домузики, любитислухатинародні пісня.Першоювчителькою його був матір, ОльгаЄреміївна Лисенка —досить добрапіаністка.Згодом йоговіддали допансіонату П.Гедуена вКиєві,потім — дохарківськоїгімназії, девіннавчаєтьсятакож ймузики.Фортепіаннугрувін проходити подКерівництвомвідомихпедагогів А.Паночіні та І.Вільчека.Перебуваючи вХаркові,він частовиступає навечорах якпіаніст йакомпаніатор.

У 1859році Миколавступає доХарківськогоуніверситету, а ще черезрік перекладатися до Києва,кудипереїжджають напостійне проживання його батьки. Лисенкапоринає устудентське життя:опановує науки,бере доля в таємних сходках,влітку активнозаписує фольклор.

>Захопленняюнакапоезією ТарасаШевченказгодомпереростає углибокулюбов до йогонатхненної творчости.Палке ігостре слово КобзарявиховуєЛисенка як громадянина ймитця.

>Вже устудентські рокта МиколаВіталійовичзбираєдовкола собілюбителівмузики йорганізовуєстудентський хор, репертуарякогоскладаєтьсяпереважно із українських народних пісень,записаних йопрацьованихЛисенком.

>Закінчившиприродничий факультетуніверситету йзахистившимагістерськудисертацію, Лисенкавирішуєпов'язати земельну частку ізмузичниммистецтвом. Устудентські роктавін неприпинявзаняття ізфортепіано,робив Першіспроби вкомпозиції.

>Протягом двох років (1867—1869) МиколаВіталійовичнавчається уЛейпцігськійконсерваторії — одному із найвідоміших уЄвропінавчальнихмузичнихзакладів.Йоговчителями буливідомі педагоги І.Мошелес, До.Рейнеке, Є.Венцель, Є.Ріхтер таінші.Він завершившиповний курсфортепіанноїгри йпройшовісторіюмузики іусітеоретичніпредмети.Екзаменаційнакомісіявизналагрувипускника МиколиЛисенкагідноювідзнаки й далайому декларація прогастрольніподорожі поЄвропі.

З 1874 по 1876 рокта Лисенка був уПетербурзі.Вінвідвідувавлекції ізінструментовки у М.Римського-Корсакова. МиколаВіталійовичнамагався максимальновикористатисвій годину устолиці.Крімінструментуваннявласнихтворів (>опери «>Різдвянаніч» тощо),він писавшивокальну тафортепіаннумузику,опрацьовувавнародні пісня для хору.Організований ним хор уСоляномумістечку Петербурга бравши доля в концертахслов'янськоїмузики. разом ізЛисенкомвиступаливідоміартисти, атакож композитор М.Мусоргський,кобзар ОстапВересай.Пресадосить часто позитивновідгукувалась націконцерти.Вказувалось, що «слов'янськеконцерти» 70-х роківпродовжуютьтрадиції,закладеніБалакірєвим.

У70-ті рокта Лисенкастворивзначнукількістьромансів,фортепіаннихтворів, рядхорів (>вийшов у світлотретійвипуск українських народних пісень для голосу ізфортепіано). Уоснові йоговокальнихкомпозицій —поезії Т.Шевченка.Митцяприваблюють якгероїко-історичні, то йліричні,лірико-побутові тими,народно-жанрові замальовки тощо.

У 1970-х й особливо в80-ті роктапожвавлюєтьсяінтерес композитора дохоровоїмузики. Лисенкаорганізовує хор зстудентівКиївськогоуніверситету йдаєпублічніконцерти. першийвиступ хорувідбувся 1881 року.

Уцейперіод написанозначнучастинухоровихтворів композитора, атакожвеликукількістьобробок народних пісень для хору.Тодістворенокантати «>Б'ють пороги» (1878) й «Радій,ниво неполита»,хоровупоему «>Іван Гус»,хори «Сон», «Ойдіброво,темний гаю» (>усіперелічені твори написано навірші Т.Шевченка).

У80-ті рокта Лисенка активно працює в оперномужанрі.Вінстворюєлірико-побутовуфантастичну оперу «>Утоплена»,завершуєтретюредакціюлірико-комічноїопери «>Різдвянаніч»,пишедитячу оперу «>Коза-Дереза»,лірико-побутову «Наталку-Полтавку» йгероїко-історичну народнумузичну драму «Тарас Бульба».Останнійтвірєвершинним у творчостиЛисенка йнайвищимдосягненням українськоїдожовтневоїоперноїмузики. Цедесятиліття (1880–1890) було бнайбільшплідним у творчостиЛисенка.Вже у тому годину митецьзумівглибоко іпереконливовтілити усвоїймузицінайпрогресивніші ідеї — ідеїреволюційнихдемократів,зокрема Т.Шевченка.

Унійзвучавзаклик доборотьби ізсоціальноюнесправедливістю,розкривалисясвітлімрії промайбутнє,віра межи простих людей, йоготворчісили. Музика його, щоміцноспирається нафольклорну основу, доступна йблизькакожнійлюдині.

У90-ті і на початку 1900-х роківпродовжуютьвиходити в світлоЛисенковіобробки народних пісень для хору (такзваніхорові десятки від четвертого додванадцятого),п'ятий йшостийвипуски народних пісень вобробці для голосу ізсупроводомфортепіано, атакожокреміфольклорніцикли — «Веснянки», «>Купальська справа», «>Колядки тащедрівки», «>Весілля».

>Новоюсторінкою в йоговокальніймузиці сталироманси навірші Р. Гейне, І. Франка,ЛесіУкраїнки,Дніпрової Чайки,Олександра Олеся таінших.Такіроманси, як «Колі наставшичудовий травень», «У мене бувкоханий, ридний край», «>Місяцю-князю», «>Безмежнеє полі» сталикласичнимизразками українськоїдожовтневоїмузики. З великих форм композиторпише кантату «Навічнупам'ятьКотляревському»,опери «ПанКоцький», «Зима і Весна», «>Сапфо» (про часткудавньогрецькоїпоетеси).Тоді ж було бстворено рядмініатюр дляфортепіано (>опуси 37—41).

>Події 1905—1907 років —першоїросійськоїбуржуазно-демократичноїреволюції —сколихнулисуспільне життя України,вплинули налітературний ймистецький процес.Незважаючи надоситьпохилийвік (понадшістдесят років), Лисенкапалковідгукнувся нацюподію. Композиторпише хор «>Вічнийреволюціонер»,солоспів «У грудвогонь»,згодомоперу-сатиру «Енеїда»,музику додрами «>Останняніч» М.Старицького. Мистецьстворюєтакож рядліричнихмініатюр на свої словаДніпрової Чайки,Олександра Олеся, М. Вороного — «>Єрихонська пика», «>Айстри», «>Нічого,нічого»,кількахорів,фортепіаннихп'єс таоперу-хвилинку «>Ноктюрн».

>Помер М. У. Лисенка 6 листопаду 1912 року.Йогопоховано на Байковогокладовищі уКиєві.

 


>Розділ 2.Творчість М. В.Лисенка

 

2.1Обробка народних пісень

>Інтерес до народноїмузикивиникає у М.Лисенкаще вдитинстві.Потім, угімназії тауніверситеті,вінпоглиблюється. Лисенказаписує фольклор,вивчає його,науковопідходячи до народноїмелодії йслів,прагне точнозафіксуватиладоінтонаційнубудову,метроритм ймузичну форму.

>Протягомусього свого свідомішого життя МиколаВіталійовичзаймавсязбиранням народних пісень.Він з прававважається одним ізнайвизначнішихмузичнихнауковців-фольклористівдожовтневого години.

>Фольклорнізразкивінзгрупував за жанрами іпублікувавокремимивипусками.Вийшли у світлосімвипусків, по 40 пісень укожному, для голосу ізсупроводомфортепіано (роктавиходу—1868, 1869, 1876, 1887, 1892, 1985, 1911),тринадцятьхоровихдесятків (1886, 1887, 1889, 1891, 1892, 1897—1898— двавипуски, 1908 — двавипуски, 1909 — двавипуски,останнійвипускзалишився врукопису).Крім того, було бнадрукованоп'ятьвипусківобрядових пісень (двазбірники «>Веснянок», «>Купальська справа», «>Колядки тащедрівки», «>Весілля», 1896—1903pp.,збіркатанків й веснянок «>Молодощі», 1876 р.) та «>Збірник народних українських пісень в хоровомурозкладі,пристосованих дляучнівмолодшого йпідстаршогосередньоговіку до шкіл народних», 1908 р.). УціломуЛисенковіфольклорнізбірники (>всього понад 600зразків)охоплюютьмайже усіпісенніжанри:обрядові,побутові,історичні тадуми.Значнемісцезаймають пісня ізсоціальноютематикою.

>Усінародні пісня Лисенказалишавнедоторканими якщодомелодій, то йщодо тексту. Уфортепіанномусупроводі досольнихзразківвінпрагнеповнішевисвітлитиладогармонічну природу,укладену всаміймелодії. У болееранніхобробках (>перший йдругийвипуски)помітнепрагнення доконцертностіакомпанементу {>доситьвеликіфортепіанні якби вступив і укладання). Упісняхпізнішого годинисупровідстаєзначнопростішим, вньомупереважаємелодичне початок.Самеця простота подчеркиваетвиразовість народноїмелодії.Розглянемокілька пісень.

>Змістпоетичнихслівуточнюється ікоментується уфортепіанномусупроводі: тозвучить «>застольна пісня», тоілюструєтьсясуєта, переполох товариства, тоз'являється рядіншихобразнихштрихів. Уп'яти куплетах пісня композиторпоступовоускладнює йваріюєгармонію.

>Проте у творчости М.Лисенкапомітна ітенденція дорізноманітноїобробкикількохкуплетіводнієї пісня,тобто доіндивідуалізації окремихїїобразів. «>Верховино,світкути наш»єсаме такимзразкомопрацюванняфольклорноїмелодії.Завдякирізнійобробці шкірного ізкуплетів пісня характер, лад й фактураїїпросвітлюються. Доти тутпоєднано дважанри —ліричнупісню іколомийку.

 

2.2Романси

Удоробку МиколиВіталійовичаЛисенка — понад 100романсів.Показово, щотворчий шляхмитцяпочався ізсольноївокальноїмузики. Донеївінзвертався й даліпротягоммайжевсього життя.Найбільшесолоспівів композитор написавши у60—80-ті рокта, а й удругійполовині 90-х й у1900-ті рокта. Дваперіоди вромансовій творчостиЛисенка —це дваетапи його мистецькихпошуків. У 60—80-ті рокта Лисенказвертається допоезій ТарасаШевченка.Вжепершихдвадцятьтворів у цьомужанрі,написані вконсерваторськийперіод (протягом двох рокта),засвідчилипоявуновоїоригінальноїмистецькоїособистості.ЧимпривабилаЛисенка поєзія Великого Кобзаря?Передусімглибокоюнародністю,правдивістюзображенняподій,палкимреволюційним пафосом,щирістювисловлення. Дляранніхромансів Лисенкавибравтексти, в якіідеться проважкужіночу частку,соціальнегноблення.

Уромансі «Ой одна я, одна» переданоскаргудівчини-сироти, Яка незазналащастя, невідчула теплабатьківського дому й немаємайбутнього.Вже уфортепіанномувступі композиторподаєпоспівки-зерна, в якіміститьсямузична характеристика образу.

>Мелодія романсу,хоча іавторська, не народна, але йнаскрізьпросякнута духом народноїмузики.Поштовхом для такогомузичногопрочитання був сама поєзіяШевченка. Тутзнаходимоладоінтонащйнізвороти ізліричних пісень,пісень-романсів йплачів (ходи наширокіінтервали ізпоступовим їхнізаповненням,стрибкимелодій до VIIпідвищеногоступеня вмінорі,звороти із IVпідвищенимступенем умінорі тощо).

Форма романсу «Ой одна, я одна» —двочастинна, щоповторюється ізваріантнимизмінамидвічі. У іншомуваріанті, деміститьсякульмінаціятвору,музиканабуваєпідкресленоїнапруженості. Умелодіїз'являютьсязапитальніінтонації.Вонипосиленігостримидисонуючимигармоніями (>зменшенийтерцквартакорд VIIступеня,раптовапоявамінорноїсубдомінанти умажорі).Невеликачотиритактовапобудоваєсвоєрідним спадом відкульмінації,трагедійнимзавершеннямсумноїрозповіді.Саме вонутворює другу половинуфортепіанноїпостлюдії,тобто уже увступі поставленозапитання і дановідповідь.Завершує романсчотиритактовапостлюдія (>післямова)фортепіано (наматеріалівступу). Цесвоєріднеліричнеобрамленнядосить драматичноготвору.

Усолоспіві «Ой одна, я одна», як й вбагатьохіншихтворах цого жанру на свої слова Т.Шевченка, композиторзнайшовзасобимузичноївиразності, щоєглибоконародними засвоєюсуттю.Вони широкозастосовані й віншихтворах, таких як «Пролюлі,люлі», «>Навгороді коло броду», «>Якби Мені,мамо,намисто», «>Якби Менічеревички», «Ойстрічечка дострічечки». Лисенкаґрунтовнозасвоївзаконинароднопісенноїмузичної творчости та природно їхнізастосував усвоїймузиці. Узгаданихвище романсахзв'язки із фольклоромпомітні як умелодиці, то й вгармонічніймові,фактурі.

>Цікавимиєпошуки композитора, вгалузіформи. Тутвінтакожпрагне бутиблизьким до народної пісня, допринципівїїформотворення.Інтересвикликають тихроманси МиколиВіталійовича, в якіпомітненамаганняпереборотиповторнукуплетність,поєднатистрофічнубудову із болеединамічними формами. Композиторвідбирає дляромансів не лишепісенні, а імасштабнішімузичніформи тажанри,наприклад,баладу,поему.

>ОбразнебагатствопоезіїШевченкаспричинилося дозначноширшогоїїпрочитаннязасобамимузики.Оригінальний заформою його романс «>Садоквишневий». Лисенкавиступив у цьомутворі як тонкий колорист, щовмієкількома штрихамистворитипереконливий образ,втілитипереживання героя,змалювати пейзаж.

Романсскладається ізкількохзавершенихпобудов (>періодів). Упершомувідтвореноліричну картинучудовоголітньоговечора, колидівчата ізпіснямиповертаються із поля. Удругійпобудові композиторзастосувавінший принципвикладуматеріалу.Якщоранішемузика малам'який,пісенний характер, то теперїївитримано варіозно-речитативномуплані.Гармонієюпідкреслюютьсяокреміобразно-емоційні штрихи,наприклад,раптовевідхилення із сіль мажору всі-бемоль мажор, апотім — сільмінор чивідхилення в лямінор,різка зміну фактурного малюнка тощо.

>Наступнийетап уромансовій творчостикласика українськоїмузикипов'язаний ізіншимипоетичними образами імузичнимитенденціями. У90-ті рокта Лисенказвертається добагатоїсвоєюліричноюпалітроюпоезіїГенріха Гейне.З-під пера композитораз'являютьсятакічудовівокальні твори, як «>Чого такпоблідлитрояндиясні», «У мене бувкоханий, ридний край», «Не шкода Мені», «Колі наставшичудовий травень».Невдовзі Лисенкапишеп'ятьромансів на свої слова І. Франка,такожліричних зазмістом. У1900-ті рокта було бствореносолоспіви навіршіЛесіУкраїнки,Дніпрової Чайки,Олександра Олеся таіншихпоетів.Головний геройромансівЛисенка на свої слова Гейне, Франка, Олеся — людина ізбагатимвнутрішнімсвітом.Образнийзмістцихсолоспівіввикликав до життя ііншумузичнумову

>Солоспів «>Чого такпоблідлитрояндиясні»характеризуєтьсянаявністю широкихмелодичних фраз йтремтливогогармонічного фону.Вокальнапартіяпідтримуєтьсябасовим голосом чидублюєтьсямелодієюфортепіано.Гармонічнапульсація лише напершийпоглядвидається вибачиморитмічним малюнком, вонтакождуже «жива», і мелодійно активназавдякирухливості шкірногоакордового голосу (>затримання,прохідні ідопоміжні звуки тощо).

>Фортепіаннийвступвідразу ж вводити узмісттвору.Хоральнийакордовий складмалюємірнийхідгрупи людей.Альтерованасубдомінанта іншимречення «>заіскрилася»свіжим,новимвідтінком.Вокальнапартія Першогореченнямаємонотонно-оповідний характер, щоцілкомвідповідаєзміступоетичноїстрофи. Другареченняпочинаєтьсяпоетично-просвітленоюмелодією вмі-бемольмажорі,прозороюстає й фактура.Дужевиразноюєкульмінація на VIнизькомуступені («Про диво —квітка ожила,розквітла»).

>Романси булитворчоюлабораторією композитора, вякійвикристалізувалися його мелодика,гармонія, фактура, остаточноформувалисямузичніформи,композиційні тажанровіособливості йоготворів. УсолоспівахЛисенкабересвій вушкоукраїнськакласичнакамерно-вокальнамузика.Вонистановлять одну ізнайкращихсторінокдуховної культуринашого народу.

 

2.3Фортепіаннатворчість

Дофортепіанної творчости М. Лисенказвертаєтьсяпротягомусього свого життя, особливо в70-ті та1900-ті рокта. На шкода,цей жанр задля композиторапровідним. Заідейно-образнимзмістом,яскравістю іоригінальністюмузичноїмови йогофортепіанні творипоступаються романсам, хорам, операм таобробкам народних пісень.

яквідомо ізбіографії,гру нафортепіано Лисенкапочавопановувати ізранньогодитинства.Цізаняття неприпинялись ані под одну годину напансіонаті чигімназії, ані вуніверситетські рокта.Завдяки цьомуМиколіВіталійовичупощастиловступити доЛейпцігськоїконсерваторії нафортепіанний факультет йуспішнозакінчитиїї протягом двох рокта.Якщозахопленняфортепіанноютворчістю Шопенапочалосяще уХаркові на те вЛейпцігу Лисенкаґрунтовно вивчавмузикуЙ. З. Баха,віденськихкласиків, Шумана, Мендельсона,Ліста й Глінки.

>Першіфортепіанніопуси композитора написанийконсерваторські рокта.Вонипов'язані із фольклором, як,наприклад, йогофортепіаннасюїта. Коли вонаявляє собою? Ценародні укра-їнські пісня,опрацьовані уформістаровиннихтанців:прелюдія — «>Хлопче-молодче», токата — «>Пішла матір на село», сарабанда — «>Сонце низенько,вечір близенько», гавот — «Ойчияти,дівчино,чияти», скерцо — «Та показувала Мені Солоха». Це чи неєдинаспроба такоговикористання фольклору. Лисенкавдалопоєднавнародні тими ізжанровимиособливостямиєвропейськихтанців.

У70-ті рокта композиторстворює понадпівтора десяткифортепіаннихтворів. Тут йвеликіформи — соната, дваконцертнихполонези,двірапсодії на укра-їнські тими, йневеликіп'єси — «>Пісні безслів», «Мрію», мазурка, баркарола тощо. З самогомузиціЛисенкавідчуваєтьсявплив Ф. Шопена й Ф.Ліста, а із іншого —спостерігаєтьсяінтерес дофольклорнихджерел, якце мибачимо й в творчостиросійськихкомпозиторів.Нагадаємо, що із 1874 по 1876 рокта Лисенкаперебував уПетербурзі,цікавивсямузичнимжиттямстолиці, вивчавмузику М. Мусоргського, М.Римського-Корсакова,П.Чайковського.

 

2.4Хороватворчість

>Твори М.Лисенка для хорустановлятьяскравусторінку йогомузичної спадщини. Композитор невідразузахопивсяцим жанром.Можнавідзначити дваперіоди вбіографіїмитця, коливіннайбільшеувагиприділяєхорові,—цекінець 70-х —80-ті та1900-ті рокта.

>Звернення довокально-хоровоїмузикизумовлювалося багатьма причинами.По-перше,цевіковічнітрадиції народного йпрофесіонального співи на Україні.По-друге,цей видмистецтва —найбільшмасовий йдоступний для широкихслухацькихкіл.Крім того,вокально-хоровамузика могла тодішвидшезнайтивиконавця, ніжоркестрова чиоперна. як вжемовилося, композиторперіодичноорганізовувавхори зстудентів,семінаристів, котрівиступали вКиєві таіншихмістах України.Ціхориславилисявисокимпрофесіональнимрівнем.Вонивиконували твори самого МиколиВіталійовича, йогообробки народних пісень,музикуросійських йзарубіжнихкомпозиторів.Цігастрольніподорожі малівеликезначення длядальшогорозвиткувиконавства.

>ХороватворчістьЛисенка —одне ізнайціннішихнадбань українськоїмузичної культуридожовтневого години.Більшістьхорів написано навірші Т.Шевченка. Композиторглибокопройнявсяідейністю та драматизмомполум'янихпоезій Великого Кобзаря.

Лисенка написавши понад три десяткитворів для хору.Вонирізноманітні заідейно-образнимзмістом таформою. Тутєвеликівокально-симфонічні полотна,хоровіпоеми,мініатюри.Всі смердотінерозривнопов'язані із фольклором.

>Кантату «Радій,ниво неполита» написано 1883 року.Крім того, Лисенкастворив у цьомужанріще двавеликівокально-симфонічні полотна:драматичне «>Б'ють пороги» (1878) іурочисте «Навічнупам'ятьКотляревському» (1895).

Кожначастинатворувирішується віншому образному йтембро-фактурномуключі. Удругій,просвітлено-ліричній за характером,—мелодіявіддаленонагадуєпісенно-романсовіфольклорнізразки.Вокальнапартія сопрано соло, азгодоміншихучасників квартетуллється широко,розлого.

>Звернімотакожувагу натемпові ітональніконтрастиміжчастинами.Починаючи іздругоїчастини,відбуваєтьсяпостійнеприскорення темпу.Динамічнимє йтональний плантвору: фа мажор, ля мажор, ремінор, до мажор й фа мажор.Знов-таки іздругоїчастинивідбуваєтьсяактивізаціяфункціонального зв'язку.Якщо фа мажор й ля мажор можнарозглядати якбарвистеколористичнезіставлення, то рух від ля мажору до ремінору, від до мажорудо-фа мажору — віддомінанти дотоніки —єнайактивнішим.

 


>Розділ 3. Опера “Тарас Бульба”

Уукраїнськійдожовтневіймузиціопері «Тарас Бульба» М.Лисенканалежитьособливемісце.Цейтвірєнайбільшимздобуткоммузично-театральногомистецтва того години. Уньомувтіленоважливісуспільно-патріотичні ідеї, порушене рядморально-етичнихпитань. Композиторстворивяскравіхудожніобрази:героїчні,трагедійні,ліричні.

Опера писаласятривалий годину.Робота надклавіромпродовжувалась десять років (1880—1890).Згодом композиторпочавпрацювати надпартитурою. На початку XX ст.велися переговори ізПетербузькимМарийським театром про постановкуопери насцені.Крім того, Лисенка активноготувавклавір длявидання. Алі за життямитця «Тарас Бульба» то й непобачивсвітларампи.

>Прем'єраоперивідбулася уже зарадянського годині насередині 20-х років уКиєві таХаркові.Кількаразіввидатнірадянськікомпозитори Л.Ревуцький й Б.Лятошинський припоновленнітвору втеатріредагували оперу.Нову партитуруоперистворивЛятошинський,оскількиавторська того годинувважаласязагубленою. У залишковомуредакторськомуваріанті введено системулейтмотивів,вилученоменшважливіепізоди й наматеріаліЛисенкастворено увертюру, Яказаміниланевелику заобсягомінтродукцію; вціломутвірдинамізовано. У нашомупідручнику операрозглядається вредакції Л.Ревуцького та Б.Лятошинського.

>Літературнимпершоджереломопери послужилаоднойменнаповість М. Гоголя. Принаписаннілібретто М.Старицький,зберігшиосновну канвутвору,вніс доньогодеякізміни. В частности,вінпристосував сюжет допослідовногосценічногорозгортання,вилучив рядфрагментів тафіналповісті (операзакінчуєтьсясценоювзяттямурівміста Дубно).Літературнередагуваннялібреттоздійснивзгодом М.Рильський.

>Змістопери.Київ. Майдан передБратськиммонастирем. Проходитипростий люд,жовніри.З'являється Кобзар, співає. Народприслухається до його співи. Останні його слова: «>Запасаймо жтоваришагострого в халяву:треба якщо рятува-а-ти своєї волі Іще і славу!» —викликаютьсхвалення іпідтримкусеред людей: Тапоявапольськихкомісаріводразузмінюєситуацію — Кобзар переводити вжартівливупісню.

Збрамимонастирявиходить Тарас Бульба ізсинами.Він просити ключниканаглядати засинами. Зрозмовибратівз'ясовується, щоАндрійзакохався в дочку польськоговоєводи. Остапзвертається до Кобзаря, проситизаспіватизнову.Уявляютьсякомісари,відбуваєтьсясутичка народу із ними. Остап разом ізіншими недаєпокарати Кобзаря.

>Покої донькивоєводи —Марильці. Панночкамилується собою. ЗкоминавилазитьАндрій.СпочаткуМарильця йїїслужниця — Татарка —лякаються, апотім панночкажартує надсором'язливим ймовчазнимхлопцем.Стукають удвері —Андрійстрибає черезвікно ітікає.

>Будинок ТарасаБульби. Тут готують дозустрічі ізсинами, котріповернулися послезакінченняКиївськоїакадемії.Дружина Тараса Настянепокоїться а часткудітей.Вонамрієбачити їхньогоодруженими,щасливими.Поява хлопців устудентських рясахвикликаєнасмішку батька.Вінвітає їхньогопо-своєму:випробовує силу.Приходятьгості. Урозпалічастування,співів,розмов Тарасгарячепід-римує думкуїхати наЗапоріжжя,бо там —справжняжиттєва наука для йогосинів.Почувши проце, матірпадаєнепритомною.

>Запорізька Сич. Тарасдорікаєкозакам забездіяльність,підбурює їхньогопротиотамана,намовляє зверни на йогомісцевідважноголицаря. Остап й особливоАндріймріють про походи, славу.Б'ють улитаври — козакизбираються на раду.Усівимагають відКошовогоскласти своїобов'язки,кожний гуртпропонує свогопредставника наотамана.Врештіперемагають тих,хтопідтримавпропозицію Тараса зверни закошовоговідважну йчеснулюдину —Кирдягу. Занароднимзвичаємвінтричівідмовляється відтакоївисокої посади, апотімпогоджується. Колізавершився обрядобраннякошового,приїздитьпосланець.Вінсповіщає прознущання над вибачимо людом, що їхнічинятьпольськімагнати йвійсько. Радаприймаєрішенняйти упохід.

>Ніч.Козачий обоз подДубном.Андрію не спитися,віндумає прокохану.З'являється Татарка.Вонарозповідає простражданняпанни вобложеномумісті. Там голод. Татарка проситиАндріядопомогтивоєводівні,їїрідним таблизьким.Андрій последеякихваганьнаважується перейти уворожийтабір.Вінзбирає ізвозівприпаси йпотаємним ходом іде ізТатаркою доміста.

>Каплиця улубенськоговоєводи. Полякимоляться,просятьпорятунку.Усівідходять,залишається самаМарильця.З'являютьсяАндрій й Татарка.Марильця йАндрійзахопленіодне одним, смердоті уже неможутьприховати свого кохання. ВходитиВоєвода ізвельможним панством.Віндякуєкозакові за йоговчинок, але йобурюється, колиАндрій просити руки його доньки.ЄзуїтрадитьВоєводіобійтисяобіцянкою.

>Табірзапорізькоговійська подДубном.Білянамету наказногоотамана ТарасаБульби козакисходяться на раду. Тарасзвертається ізпромовою, вякійзакликає довиконання священногообов'язку —захистубатьківщини.Згодомвінвіддає наказвзяти місто штурмом. Приходитизвістка прозрадуАндрія. Батько неможеповірити вце.Він углибокійтузі. Унього остаточновизріває думка —скаратизрадникавласною рукою, йвінубиваєсина. Остаппрощається ізтілом брата ййде убій. Козакиштурмуютьмуриміста Дубно.

Опера «Тарас Бульба» —цеісторико-героїчна народнамузична драма.Вагомемісце внійналежить образам народу, його окремих груп йпредставників. У зв'язку ізцим композиторприділяєзначнуувагуМасовимхоровим сценам.Яскравимиємузичні характеристикиголовнихперсонажів — ТарасаБульби, Остапа,Насті,Андрія,Марильці.Основнаідеятвору —боротьбаукраїнського народупротисоціального йнаціональногопоневолення. Напершомуплані —розкриттяпатріотичнихпочуттів.Достатнюувагуприділенотакожвисвітленнюродиннихвзаємин,почуттівзакоханих тощо.Цілініїреалізуються через показстосунківАндрія із Тарасом,Настею,Марильцею.

Увертюра доопериконцентрує всобіїїідейно-образнийзміст.Вона з прававважаєтьсякращимзразкомвітчизняноїсимфонічноїмузики. Характермузикиглибокодраматичний. Тутвтіленогероїкуборотьби й торжествоперемоги.Відкривається вонатемоюзакличного характеру (див. ін. 123).Затактовіквартовітрубнісигнали, щоскладаютьїїнайважливішу рису,творятьгероїко-драматичне початокмузики.Ціінтонаціїлягли основоюпровідного лейтмотивуопери.Чотиритактова теманабуває далізначногорозвитку, щозумовлюєпоявудругоїпісенного типу тими.Вонаширокорозаспівна.Мелодіяїїллється, якповноводнийпотікмогутньоїріки.

>Цюмузику написано редакторамиопериРевуцьким йЛятошинським вхарактері народногобагатоголосся.Далізвучитьдосить великийепізодрозробкового характеру. Уньомуз'являютьсяінтонації як ізпочаткової тими, то й ізнаступної. У часкульмінаціївиростаєперша тема.Вонавтілює силу,могутність й волю. Цесвоєрідна реприза (ремінор, вушкотвору — фамінор). Алі сама невелика зарозмірамиперша темазновпереростає врозробкового характерупобудову.

>Завершує увертюрутретя тема (тутвикористаномелодію народної пісня «За світло сталикозаченьки»),їїурочистий характерпідсумовуєпопереднійрозвиток.Змістувертюривипливає із характерумузичних тим —цезаклик,боротьба йперемога.

Кожна ізпоспівокзавершується чиквінтольноюритмічноюгрупою, чимелізматичнимвізерунком.Гармонічниймінорзмінюєтесянатуральним,тоніко-домінантовийорганний пункт усупроводінагадуєгру налірі. Образ Кобзаря —борця за волюповнішерозкритий у його >другій пісня, котразвучить уфіналіпершоїкартини (миспеціальновідступаємо відсюжетноїпослідовності,щобповністюрозкритицей образ).Звернення Кобзаря людям, щозібралисядовколанього,звучитьщегостріше: «Ой чидовгоще нам та коритись панам...»Міцне, яккриця, його словознаходитьвідгук уприсутніх. І як лишекомісарихочутьзабрати народногоспівця — людиобороняють його. Уційсутичцівиділяється Остап,якийвступає вборотьбу.Пісню «Ой чидовгоще нам»витримано вхарактері народнихліричнихбагатоголосних пісень,Кожнийнаступний куплет піснястає .>динамічнішим.Здійснюєтьсяцепоступовимускладненнямгармонії таінструментовки.Кульмінаційнепроведеннязвучитьмогутньо івелично.Зазначимо, щоцюпісню введено до опери редакторами Л.Ревуцьким й Б.Лятошинським ізметоюповнішого показу образу Кобзаря ідинамізації дії.Воназвучитьтакож вувертюрі.


>Висновок

>ТворчостіЛисенка, як йвзагалікласичніймузиці,властивіглибокаідейність,народність,реалізм,органічнаєдністьзмісту йформи,високапрофесіональнамайстерність.

Усвоїхкомпозиціях Лисенкастворив галерею народнихтипів.Взяті із самого життя, смердотівідзначаютьсяреалістичністюхудожньоговтілення йширотоюузагальнення.

>Засобимузичноївиразності уЛисенкавиростають ізнароднопісеннихінтонацій йзворотів.Умінняпередатизміст народної творчости,розкритиїївиражальніможливості, правильновідобразитипсихологію народу іздопомогоюзасобівмузичної творчости —такіхарактернірисиЛисенка-художника.

>ДіяльністьЛисенкадуже широка:він був композитор,піаніст, педагог,диригент,вчений-фольклорист,активниймузично-громадськийдіяч.

>Своїмитеоретичними роботами (прохарактерніособливості українських дум й пісень, що їхнівиконувавкобзар ОстапВересай, про укра-їнськінароднімузичніінструменти таін.)вінзробивцінний внесок увітчизняну науку про народнумузичнутворчість.

якхудожник-демократ Лисенка усвоїхтворах правдивовідобразив життя народу й йогоборотьбупротивизискувачів.Глибокийпатріотизм,народність йреалізм —основніриси творчостиЛисенка. Нацихблагородних засідкахвиховувались йпродовжувалипочатуЛисенкомсправу йогонайближчіпослідовники — До. Стеценко, М. Леонтович, Я.Степовий,

>ПідвпливомЛисенкаформувалась йрозвиваласьтворчість українськихрадянськихкомпозиторів — Л.Ревуцького, З. Людкевича, М.Вериківського, Р.Верьовки, П.Козицького,представниківмолодшогопокоління — П.Майбороди, Р.Жуковського. А.Свєчнікова таінших.


Списоквикористаноїлітератури

 

1. З.Лісецький. Українськамузичналітература для 4-5класів ДМШ. До.: «>Музична Україна», – 1991.

2.Фільц Б.Джереламузичної культури [України] //Дзвін. – 1990.

3.Рудницький А. Українськамузика.Історико-критичнийогляд. – Мюнхен:Дніпровахвиля, 1963. – 406 з.

4.Ольховський А.Нарисісторії українськоїмузики / Ред.Л.Корній. – До.:Муз.Україна, 2003. – 512 з. ІІ нот. МузикаЗахідної України (Галичина таЗакарпатська Україна.

5.Місячник “Українськамузика” (1937-1939)Сист.покажчикзмісту журналу / Ред. П.Костюк. – Львів, 2003. – 59 з.

6.Митці України:Енциклопедичневидання /УпорядникГ.Лабінський,С.Музда. За ред.В.Кудрицького. – До.: УкраїнськаЕнциклопедія, 1992. – 848 з.

7.Арсенич П.МеморіальнадошкаМ.Лисенку вКоломиї // Галичина. – 2003. – 9грудня.

8. З.Газарян “У світімузичнихінструментів”

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Джаз: розвиток та поширення
    ДЖАЗ: розвиток виробництва і поширення Зміст Запровадження 1. Історія розвитку джазу. Основні
  • Реферат на тему: Танець Hip-Hop
    Міністерство загального професійної освіти Свердловській області МОУ >СОШ № 136 Орджонікідзевського
  • Реферат на тему: Початковий етап навчання у вокальному ансамблі
    >АДЫГЕЙСКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВ Кафедра теорії, історії музики і методик
  • Реферат на тему: Чи може музика зупинити танки
    Чи може музика зупинити танки Запровадження Перемога Радянського Союзу у Великій Вітчизняній війні
  • Реферат на тему: Нотна грамота
    Леонід >Гурулев, Дмитро >Низяев Отже, цей курс вміщує людей неграмотних у нотної науці, але надто

Навігація