Реферати українською » Музыка » Творчість Бетховена


Реферат Творчість Бетховена

>Творчість Бетховена

 


План

>Вступ

1.Раннятворчість

2.Героїчне вушко у творчости Бетховена

3. Насхилі життя, іраніше новатор

4.Симфонічнатворчість

5.Дев'ятасимфонія

Списоклітератури


>Вступ

>Людвіг ван Бетховен -німецький композитор,представниквіденськоїкласичної школи.Створивгероїко-драматичний типсимфонізму (3-тя «>Героїчна», 1804,5-а, 1808, 9-а, 1823,симфонії; опера «>Фіделіо»,остаточнаредакція 1814;увертюри «>Коріолан», 1807, «>Егмонт», 1810; рядінструментальнихансамблів, сонат,концертів).Повна глухота, котраспіткала Бетховена всерединітворчого шляху, незломила йоговолі.Пізні творивідрізняютьсяфілософським характером. 9симфоній, 5концертів дляфортепіано із оркестром, 16струннихквартетів йіншіансамблі;інструментальнісонати, у т. год. 32 дляфортепіано, (>серед нихт.зв. «>Патетична», 1798, «>Місячна», 1801, «>апасіонат », 1805), 10 для скрипки ізфортепіано;«Урочистамеса »(1823).


1.Раннятворчість

>Початковумузичнуосвіту Бетховенотримав подкерівництвом свого батька,співочогопридворної капелі курфюрстаКельнського вБонні. З 1780віннавчався у придворногоорганістаК.Г.Нефе. Унеповних 12 років Бетховен ізуспіхомзамінявНефе, тоді жвийшла йогопершапублікація (12варіацій дляклавіру на марш Є. К.Дреслер). У 1787 Бетховенвідвідав уВідні В.А.Моцарта,якийвисокооцінив йогомистецтвопіаніста-імпровізатора.Першеперебування Бетховена втодішніймузичноїстолиціЄвропи було бнедовгим (>дізнавшись, що його матір при смерти,вінповернувся в Бонн).

У 1789він вступивши нафілософський факультетБоннськогоуніверситету,однакпровчився там недовго. У 1792 Бетховен остаточнопереїхав доВідня, девінспочаткуудосконалювався вкомпозиції уЙ. Гайдна (ізяким уньогостосунки несклалися),потім уІ.Б. Шенка,І.Г.Альбрехтсбергера й А.Сальєрі. До 1794вінкористувавсяфінансовоюпідтримкою курфюрста, после чогознайшовбагатихпокровителівсередвіденськоїаристократії.

>Незабаром Бетховен і стала однією знаймодніших уВіднісалоннихпіаністів.Публічний дебют Бетховена -піаніставідбувся в 1795. Тім ж фатальністюдатовані його Першівеликіпублікації: трифортепіаннітріо тв. 1 й трисонати дляфортепіанотв. 2. Завідгукамисучасників, у гру Бетховенабурхливий темперамент йвіртуознийблискпоєднувалися ізбагатствомуяви йглибиноюпочуття. Не чудово, що йогонайглибші іоригінальні твори цогоперіодупризначені дляфортепіано.

До 1802 Бетховенстворив 20фортепіанних сонат, до тогочислі «>Патетичну» (1798) й такзвану «>Місячну» (№ 2 із двох «>сонат-фантазій»тв. 27, 1801). Уряді сонат Бетховендолаєкласичну тричастинну схему,поміщаючиміжповільноючастиною йфіналомдодатковучастину -менует чи скерцо тім самимсонатний циклуподібнюєтьсясимфонічному.Між 1795 й 1802 булинаписанітакож Перші трифортепіанніконцерти, Першідвісимфонії (1800 й 1802), 6струннихквартетів (>тв. 18, 1800),вісім сонат для скрипки йфортепіано (у томучислі «>Весняна соната»тв. 24, 1801), 2сонати длявіолончелі тафортепіанотв. 5 (1796),Септет для гобоя, валтрони, фагота йструнних тв. 20 (1800),безлічіншихкамерно-ансамблевихтворів. До цого жперіодувідноситься Єдиний балет Бетховена «>Творіння Прометея» (1801), одна із тимякогозгодом буввикористана уфіналі «>Героїчноїсимфонії» й в монументальноїфортепіанномуциклі 15варіацій ізфугою (1806).Замолоду Бетховенвражав йзахоплювавсвоїхсучасниківмасштабністюзадумів,невичерпноївинахідливістю їхньоговтілення йневтомнимпрагненням до нового.

 

2.Героїчний вухо у творчости Бетховена

Укінці1790-х у Бетховенапочаларозвиватися глухота; непізніше 1801вінусвідомив, щоця кісточкапрогресує йзагрожуєповноювтратою слуху. Ужовтні 1802,перебуваючи вселіГейлігенштадт подВіднем, Бетховен спрямувавши своїмдвомбратам документвкрайпесимістичногозмісту,відомий як «>Гейлігенштадтськийзаповіт».Незабаром,однак,вінзумівподолатидушевну кризові йповернувся до творчости.Новий - так званьсередній -періодтворчоїбіографії Бетховена, вухоякогоприйнятовідносити до 1803, акінець до 1812 р.,ознаменованийпосиленнямдраматичних йгероїчнихмотивів у йогомузиці. якепіграф довсьогоперіодуміг біслужитиавторськийпідзаголовокТретьоїсимфонії - «>Героїчна» (1803);спочатку Бетховенприпускавприсвятитиїї Наполеона Бонапарта,протедізнавшись, що тієїоголосив собіімператором,відмовився від цогонаміру.Героїчним,бунтівним духомпройняті ітакі твори, якП'ятасимфонія (1808) ізїїзнаменитим «мотивомдолі», опера «>Фіделіо» на сюжет прополоненомуборця засправедливість (Перші 2редакції 1805-1806,остаточна - 1814),увертюри «>Коріолан »(1807) й«Егмонт »(1810),першачастина«Крейцеровоїсонати »для скрипки йфортепіано (1803),фортепіанна соната«апасіонат »(1805), цикл 32варіацій домінор дляфортепіано (1806).

Стиль Бетховенасередньогоперіодухарактеризуєтьсябезпрецедентнимрозмахом таінтенсивністюмотивованої роботи,збільшеними масштабамисонатної розробки,яскравимитематичними,динамічними,темповими,регістровими контрастами.Всіціознакипритаманні і тімшедеврів 1803-12 років, котріважковіднести довласне «>героїчної»лінії.ТакіСимфонії № 4 (1806), №6 («>Пасторальна», 1808), №7 й №8 (>обидві 1812),Концерти дляфортепіано із оркестром №4 та №5 (1806, 1809) Концерт для скрипки із оркестром (1806), Соната тв. 53 дляфортепіано («>Вальдштейновська соната» чи «Аврора», 1804), триструннихквартети тв. 59,присвячені графу Про.Розумовському, начиєпрохання Бетховен включивши доперший йдругий із нихросійськінародні тими (1805-1806),Тріо дляфортепіано, скрипки тавіолончелітв. 97,присвячене одному й покровителю Бетховенаерцгерцогу Рудольфу (такзване «>Ерцгерцог-тріо», 1811).

Досередини1800-х Бетховен ужекористувавсязагальноюшануванням якбезумовноперший композитор свого години. У 1808він давшисвійфактичноостанній концерт вякостіпіаніста (>пізнішаблагодійневиступ 1814виявилосяневдалим, так як доти години Бетховен був ужемайжеповністюглухий).Тоді жйому бувзапропонований посаду придворного капельмейстера вКасселі. Небажаючидопуститивід'їзду композитора,троєвіденськихаристократіввиділилийомувисокегрошовеутримання, яку,втім,незабаромзнецінилося черезобставини,пов'язаних ізнаполеонівськимивійнами. Тім неменш Бетховензалишився уВідні.

3. Насхилі життя, іраніше новатор

бетховен композиторсимфоніямузичний

У 1813-1815 Бетховенскладав мало.Вінвідчувавзанепадморальних йтворчих сил у зв'язку ізглухотою йрозладомматримоніальнихпланів.Крім цього у 1815 на йогоплечіляглатурбота проплемінника (>синапокійного брата),якиймавдоситьважкоювдачею. як бі там не було б, в 1815почавсяновий,умовнокажучи,пізнійперіод творчости композитора. За 11 роківз-під його перавийшли 16творів великого масштабу:двісонати длявіолончелі тафортепіано (>тв. 102, 1815),п'ять сонат дляфортепіано (1816-22),фортепіанніВаріації на вальсДіабеллі (1823),Урочистамеса ( 1823),Дев'ятасимфонія (1823) й 6струннихквартетів (1825-1826).

Умузиціпізнього Бетховеназберігається йнавітьзагострюється така рису йогоколишнього стилю, якбагатствоконтрастів. як усвоїхдраматичних йекстатично-радісних, то й вліричних чимолитовно-медитативнихепізодахцямузикаволає доекстремальнихможливостейлюдськогосприйняття йспівпереживання. Для Бетховена акт твориполягав уборотьбі ізвідсталоїзвуковийматерією, про щокрасномовносвідчатьквапливі й частонерозбірливі записи йогочернеток;емоційна атмосфера йогопізніхопусів взначніймірівизначаєтьсявідчуттямболісноподоланогопротидії.

>Пізній Бетховен малорахується ізприйнятими увиконавськійпрактиціумовностями (>характерний штрих:дізнавшись про ті, щоскрипаліскаржаться натехнічнітруднощі в йогоквартеті, Бетховенвигукнув: «>Яке Меніділо до їхні скрипок, коли в Мені говоритинатхнення!").Вінвідчуваєособливупристрасть довкрайвисоким йвкрайнизькимінструментальнимрегістрам (що,безсумнівно,пов'язанезізвуженням спектрузвуків,доступних його слуху), доскладних, частонадзвичайновитонченимполіфонічним йваріаційним формам, дорозширеннятрадиційноїсхемичотирьохчастинногоінструментального циклу шляхомвключення вньогододатковихчастин чирозділів.

Одна ізнайбільшсміливихекспериментів Бетховена ізоновленняформи -величезний заобсягомхоровоїфіналДев'ятоїсимфонії на текстоди Ф.Шіллера «Дорадості». Тут,вперше вісторіїмузики, Бетховенздійснив синтезсимфонічного таораторіальногожанрів.Дев'ятасимфонія служилазразком дляхудожниківепохи романтизму,захопленихутопієюсинтетичногомистецтва,здатногоперетворити всюлюдську природу й духовнозгуртуватимаси людей.

Колистосуєтьсяезотеричноїмузикиостанніх сонат,варіацій й особливоквартетів, тонійприйнятовбачатипередвістядеякихважливихпринципіворганізаціїтематизму, ритму,гармонії,отрималирозвиток в $ 20столітті. УУрочистоїмесі, якої Бетховенвважав своїмнайкращимтворінням, пафосвселенськогопослання йвитончене,місцямимайжекамерне лист ізелементамистилізації вархаїчномудусіскладаютьунікальний усвоємуродієдність.

У 1820-х слава Бетховенавийшла далеко замежіАвстрії таНімеччини.Урочистамеса, написана назамовлення, щонадійшло із Лондона,вперше буввиконана вПетербурзі. Хочатворчістьпізнього Бетховена маловідповідалосмакам Сучасноїйомувіденськоїпубліки,котравіддала своїсимпатії Дж.Россіні таполегшеним формам камерногомузикування,співгромадяниусвідомлювалисправжній масштаб йогоособистості. Колі Бетховен помер, ти дорогою йогопроводжалоблизько десятитисяч Чоловік.

4.Симфонічнатворчість

>Симфонія -самийсерйозний йвідповідальний жанроркестровоїмузики.Подібно роману чидрамі,симфоніїдоступний колонайрізноманітнішихявищ життя увсій їхніскладності йбагатоплановості.

>Бетховенськісимфоніївиникли наґрунті,підготовленому усім ходомрозвиткуінструментальноїмузики 18століття, особливобезпосередніми йогопопередниками - Гайдном й Моцартом.Сформований остаточно вїхній творчостисонатно-симфонічний цикл, йогорозумністрункіконструкціївиявилисяміцнимпідґрунтяммасивної архітектурисимфоній Бетховена.

Алібетховенськасимфонія могла статі тім, що вонає,лише врезультатівзаємодіїбезлічіявищ та їхніглибокогоузагальнення. Велика роль урозвиткусимфонії належалаопері.Опернадраматургія справилазначнийвплив на процесдраматизаціїсимфонії, -це було б явно уже в творчости Моцарта. У Бетховена жсимфоніявиростає всправдідраматичнийінструментальний жанр.

>Принципиоперноїдраматургії,застосовані досимфонії,сприялипоглибленнюконтрастів йукрупненнязагального планусимфонії; смердотідиктувалинеобхідністьбільшоїпослідовності тазакономірності увідношеннічастин циклу,більшої їхньоговнутрішнього зв'язку.Слідуючи по шляху,прокладеному Гайдном й Моцартом, Бетховенстворював усимфонічнихінструментальних формахвеличнітрагедії йдрами.

Художникіншоїісторичноїепохи,вінвторгається в тихобластідуховнихінтересів, котрі ізострахом обходили йогопопередники й лишепобічно могли їхньоготоркнутися.

Межаміжсимфонічниммистецтвом Бетховена йсимфонією 18століття проведенанасампередтематикою,ідейнимзмістом, характероммузичнихобразів.Бетховенськасимфонія,звернена довеличезнихлюдських мас,потребуваламонументальних формах ">домірнистьчисла,диханню,зоруприсутніхтисяч". І дійсно, Бетховен широко йвільнорозсовуємежісвоїхсимфоній. Так, AllegroГероїчноїмайже у два разиперевищує Allegroнайбільшою ізсимфоній Моцарта - ">Юпітер", авелетенськірозміриДев'ятоївзагалінепорівнянні ані із одним ізранішенаписанихсимфонічнихтворів.

>Високимсвідомістювідповідальності художника,зухвалістюзадумів йтворчихконцепцій можнапояснити тієї факт, що Бетховен дотридцяти років невирішувалосяписатисимфонії.Тими ж причинамимабутьвикликаніповільність,суворавинахідливість,напруга, ізякимвіноброблявкожну тему.Будь-якесимфонічнийтвір Бетховена -пліддовгого, годиноюбагаторічної роботи:Героїчнастворюваласяпротягомпівтора років,П'яту Бетховенпочав в 1805році йзакінчив у 1808році, а робота надДев'ятоїсимфонієюрозтягнуласямайже до 10 років.Сліддодати, щобільшістьсимфоній, відТретьої доВосьмий, некажучи проДев'ятої,припадає наперіодрозквіту йнайвищогопідйомубетховенського творчости.

УПершійсимфоніїC-durриси новогобетховенського стилюпроступаютьщедужебоязко й скромно. На думкуБерліоза,Першасимфонія - ">чудово написанамузика, але йцеще не Бетховен".Помітно рух вперед уДругійсимфоніїD-dur, щоз'явилася в 1802році.Впевнено-мужній тон,стрімкістьдинаміки, всяїїпоступальнаенергіязначнояскравішерозкривають особатворцямайбутніхтріумфально-героїчнихтворінь. "Уційсимфонії все шляхетно,енергійно, гордо. Усеційсимфоніїдихаєрадістю, йнавітьвойовничіпориви перше Allegro абсолютнопозбавленіякого б то ми не було бшаленства ", -пише Р.Берліоз. Алісправжній,хоча йпідготовлений, але йзавждивражаютьтворчийзлет,стався вТретійсимфонії.Тільки тутпо-справжньому ">розкриласявперше всянеосяжна,дивовижна силатворчогогенія Бетховена,який усвоїхперших двохсимфоніяхщеє не понад, як хорошимпослідовникомсвоїхпопередників - Гайдна й Моцарта".

>Пройшовши черезлабіринтдуховнихшукань, Бетховен вТретійсимфоніїзнайшов своюгероїко-епічну тему.Вперше вмистецтві із такоюглибиноюузагальненьзаломивсяпристрасний драматизмепохи,їїпотрясіння йкатастрофи. Показань й сама людина,завойовує декларація про свободу,любов йрадість.

>Починаючи ізТретьоїсимфонії,героїчна теманадихає Бетховена наствореннянайвидатнішихсимфонічнихтворів -П'ятоїсимфонії, увертюр ">Егмонт", ">Коріолан", "Леонора №3".Вже подкінець життяця темавідроджується ізнедосяжнимхудожньоюдосконалістю йрозмахом уДев'ятійсимфонії.

Алі щоразу поворотцієїцентральної для Бетховена тимиінший.ЯкщоТретясимфонія за духом своїм наближається доепосу античногомистецтва, тоП'ятасимфонія ізїїлаконізмом,динамічністюдраматургіїсприймається якстрімкорозвивається драма.

>Одночаснопіднімає Бетховен всимфонічніймузиці ііншіпласти.Поезіявесни йюності,радість життя,їївічного руху - такимпредставляється комплекспоетичнихобразівЧетвертоїсимфоніїB-dur.ТеміприродиприсвяченаШоста (>Пасторальна)симфонія. У ">незбагненночудовою", словаГлінки,СьомоїсимфоніїA-durжиттєвіявищапостають вузагальненотанцювальних образах;динаміка життя,їїчудодійна красаприховується заяскравимблискомзмінюванихритмічнихфігур, занесподіваними поворотамитанцювальнихрухів.Навітьнайглибша сум знаменитогоAllegretto надзмозіпогаситидомірністьтанцю,стримативогненний темпераментПлясоточуючихAllegrettoчастин.

>Поряд ізмогутніми фрескамиСьомий - тонка йвишукана камернийживописВосьмоїсимфоніїF-dur.

5.Дев'ятасимфонія

>Дев'ятасимфонія -одне ізнайвидатнішихтворінь вісторіїсвітовоїмузичної культури. Завеличчю ідеї йглибиніїїестетичногозмісту, заширотоюзадуму йпотужноїдинаміцімузичнихобразівДев'ятасимфоніяперевершує всестворене самим Бетховеном.

ХочаДев'ятасимфонія - далеко ще неостаннєтворіння Бетховена,саме вон сталатвором, що завершившидовголітніідейно-художніпошуки композитора. Унійзнайшливищевираженнябетховенські ідеї демократизму йгероїчноїборотьби, вній ізнезрівняннимдосконалістювтіленіновіпринциписимфонічногомислення.

УДев'ятійсимфонії Бетховен ставитицентральну длясвоєї творчостижиттєвоважливу проблему: людина йбуття,тирано -боротьба йзгуртованість всіх дляперемогисправедливості й добра.Ця проблема ясновизначилася вТретій таП'ятійсимфоніях, але й вдев'ятій вонанабуває характерувселюдський,вселенський.Звідси -масштаби новаторства,грандіозністькомпозиції, форм.

>Ідейнаконцепціясимфоніїпризвела допринциповоїзміни самого жанрусимфонії таїїдраматургії. У сферу сутоінструментальноїмузики Бетховен вводити слово,звучаннялюдських голосів.Цейвинахід Бетховена неодноразововикористовуваликомпозитори 19 й 20століть.

>Змінилася й сама організаціясимфонічного циклу.Звичайний принцип контрасту (>чергуванняшвидких йповільнихчастин) Бетховенпідпорядковує ідеїбезперервногоутвореннярозвитку.Спочаткуслід одна заодноюдвішвидкічастини, деконцентруютьсянайдраматичнішіситуаціїсимфонії, аповільначастина,переміщені натретємісце,підготовляє - влірико-філософськомуплані -наступфіналу. Таким чином, всерухається дофіналу -підсумкунайскладнішихпроцесівжиттєвоїборотьби,різніетапи йаспектиякоїдані впопередніхчастинах.

УДев'ятійсимфонії Бетховен по-новомувирішує проблемутематичногооб'єднання циклу.Вінпоглиблюєінтонаційні зв'язкуміжчастинами й,продовжуючизнайдене вТретій таП'ятійсимфоніях,йдеще далі по шляхумузичноїконкретизаціїідейногозадуму, чи,інакшекажучи, подорозі допрограмності. Уфіналіповторюються усі тимипопередніхчастин - свого родумузичнероз'ясненнязадумусимфонії, заякимслід йсловесне.


Списоклітератури

1.Є.Царьова.Музичналітературазарубіжнихкраїн

2. Р.Берліоз.Критичнийнарис просимфонії Бетховена

3. ВеликаРадянськаенциклопедія

4.ПруссІ.Є. Малаісторія мистецтв


Схожі реферати:

Навігація