Реферат Gong

Творчість "Gong" справило величезний впливом геть всіх сучасних виконавців, працівників стику джазу і арт-року. Група яку заснував композитор, співак і гітарист Девід Аллен, завжди відрізнялася рідкісної нестійкістю складу. Австралійський бітник, вперше що у Англію в 1961 року, Аллен був однією з засновників групи "Soft Machine". Пізніше він повернувся до Парижа, де разом із співачкою Джилли Смайт почав грати вже з різними гастрольними музикантами. Випустивши із нею пару альбомів 1970 року Аллен оголосив з приводу створення "Gong". Диски "Camembert Elecrique" і "Continental Circus" були заявкою себе нової групи, до якої належали Джилли Смайт, Крістіан Трич і Дідьє Малерб (саксофон, флейта), і навіть ударник Пип Пайл, який і пішов і він замінений Лаурі Алленом. Басистом став Френсіс Моуз (екс - "Magma"). Саме тоді "Gong" були однієї з найбільш популярних груп, працювали мови у Франції.

З початку команда стала виконувати дуже складні композиції, таку суміш арт-року, джазу та нації європейського фольклору. У текстовому відношенні композиції "Гонга" чимось середнє між поезією бітників і міфологією хіпі. Аллен, колишній абсолютним лідером групи вірив у творчу демократію й хотів би залишити нею місце, створивши групу з рівномірно розподіленої відповідальністю. Проте на початку 1972-го він розпустив "Gong" і зосередився на композиторської роботі, відновлюючи ансамбль наприкінці цього року.

У новій команді зберегли місця Малерб, Смайт, Лаурі Аллен, Трич і Моуз, яких додалися гітарист Стів Хиллидж і синтезаторщик Тім Блэйк. Цей склад записав альбом "The Flying Teapot", який був першої частиною задуманої Алленом трилогії "Радиогном-невидимка". Після випуску останнього альбому трилогії Аллен відійшов від активної музичної роботи і поїхав із Джилли на Майорку. Природною заміною Аллену здавався Стів Хиллидж, проте через короткий час виявилося, що кращий час Хиллиджа був у альбомі "You" та розвитку групи теж не виходить далеко за межі наслідування. Наступний, принциповіший перехід було здійснено на диску "Shamal". Але перед ним склад групи зазнав низка змін. Двічі йшов із групи П'єр Мерлен; вперше його замінив Білл Брафорд (экс-"King Crimson"), a на другий - Брайен Дэвисон (экс-"Nice" і "Refugee"). Стів Хиллидж наприкінці 1975 року поступився своє місце Алану Холдсуорту. Продюсером диска "Shamal" був Нік Мэйсон з "Pink Floyd", що зумовило різке зростання якості звуку.

У записи цього альбому взяли участь музиканти, раніше співпрацювали з групою: француженка Мірей Бауер, грала на ксилофоні і ударних поки що не сесіях дисків "Angel's egg" і "You", скрипаль аргентинець Жорж Пинчевски, допомагав групі у тому англійському турі 1975 року й клавішник Патрік Лемуэн котрий грав з групою Страсбург в 1973 року. Склад цей досить швидко розпався. Потім у ансамблі знову сталися значні зміни. У його кращому складі: Аллен, Малерб, Мерлен, Блэйк і Хиллидж група у травні 1978 року зібралася на воссоединительный концерт.

Хоча цей акція призвело до появи нового чудового альбому "Vive Gong / Gong Est Mort", проте суперництво двох фірм - "Virgin" і "Tapioca" - швидко отруїло атмосферу згоди. Відтоді кожен із музикантів, які становлять гордість старого "Гонга", повів свою справу. Старе назва використовувала як група П'єра Мерлена, і новий ансамбль Девіда Аллена. Склад "Pierre Moerlen's Gong" з'явився спадкоємцем групи часів дисків "Shamal" і "Gazeuse!". До нього увій-шли, крім Мерлена, Мірей Бауер, Бенуа Морлен, виконавець на конгах Франсуа Хосе, і навіть американський басист Хенні Роуи. А сама група "Gong" залишилася майже стабільної, лише пішла Мірей Бауер, та її замінив Росс Ріко. Але якщо диск-предшественник був киплячими ідеями, то альбом "Expresso II" був ув'язнений у спокійніші рамки. Зате сильними вийшли платівки "Downwind" і "Time Is The Key". У 1980-х року за взаємною згодою група було розпущено, та її назву було вилучено з ужитку.

Після періоду неактивності в 1986 року "Gong" різко оновили свій склад парламенту й випустили альбом " Breakthrough". Але загалом їхня діяльність обмежувалася епізодичними виступами. "Gong" зібралися знову на 1992-му, проїхавши в Європі і записавши студійний альбом "Shapeshifter". У 1994-го Девід Аллен влаштував концерт, присвячений 25-річчю групи. 2000 року "Gong" (з Девідом Алленом, Дідьє Малербом, Майком Хаулеттом і новим саксофоністом Тео Трэвисом) знову зібралися, щоб записати сильний диск "Zero To Infinit" - п'ята частина саги про Радиогноме. Під час гастролей група також записала концертник "Live 2 Infinitea".

Склад

Daevid Allen - гітара, вокал

Didier Malherbe - духові

Gilli Smyth - вокал

Chris Taylor - ударні

Mike Howlett - бас

Theo Travis - саксофон

Дискография

Magick Brother - 1969

Camembert Electrique -1971

Continental Circus - 1971

made in England - 1972

Flying Teapot - 1973

Angel's Egg - 1974

You - 1974

Shamal - 1976

Gazeuse! - 1977

Gong Est Morte, Vive Gong - 1977

Live Etc. - 1977

Expresso II - 1978

The History & The Mystery Of Planet Gong - 1989

Shapeshifter - 1992

25th Birthday Party - 1995

Zero To Infinity - 2000

Live 2 Infinitea - 2000

Список літератури

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту http://hardrockcafe.narod.ru/

Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Gryphon
    "Gryphon" – одне з найбільш унікальних і швидко эволюционировавших прогресивних команд.
  • Реферат на тему: Gin Blossoms
    Засновники "Gin blossoms" Білл Лін і Дуг Гопкінс навчалися разом у однієї із шкіл Темпа,
  • Реферат на тему: Immolation
    Коли 1988 року, частина учасників "Rigor Mortis" пішла, забравши з собою права на назва,
  • Реферат на тему: Graveworm
    Ця італійська формація з Південного Тиролю з'явилася світ десь від початку 90-х. Спочатку
  • Реферат на тему: Hades
    Трэшевая команда з Нью-Джерсі пройшла упродовж свого кар'єру багато потрясінь, включаючи

Навігація