Реферати українською » Музыка » Розвиток сучасного музичного мистецтва та основних Його напрямків


Реферат Розвиток сучасного музичного мистецтва та основних Його напрямків

Предыдущая страница | Страница 2 из 2
докласичнихмузичнихжанрів, форм таінструментівспричиниловиникненняарт-року йрок-опери. Цеще разпідтверджуєвнутрішнюєдність всіх областеймузики вконтексті Сучасної культури [13, з. 9-10].

>Нерідко докласичного жанрутягнутьсявіруючі люди.Зустріч ізсимфонією,камерноюсонатою чидовгоюджазовоюімпровізацієюстворюєоптимальніумови для так званогозаглиблення у собі. Моментнасолодимузикоюнаступає тоді, коли слухачзнаходить вглибині свого "я"відгук на духовний таемоційний стан,якийвінвідчуваєсприймаючимузичнийтвір.Такий слухачнерідкоконсервативнихпоглядів й до ">винаходів авангардувідноситься" як допримітивного ">хуліганства".

>Музична моварок-композиції чиестрадної пісняможе бути неменшскладним, ніж усимфонії. Уцієїмузикипринциповоінший адресат – людинаенергійна, активна, щоживепередусімзовнішнімиімпульсами, котрічерпає вспілкуванні із людьми,інтересі до політики, ізрізноманітнихподій, щовідбуваютьсядовколанього.Головним центромпритягання длямузикантівє молодь ізїїпідвищенимінтересом до проблемемоційного та сексуальногоспілкування.Відмузикитакі людиочікуютьсильнихвідчуттів. Часто смердотістаютьфанатичнимиприхильниками окремихвиконавців йпристраснослідкують не було затворчістю, але й і заособистимжиттямсвоїхкумирів.

>Специфікарозвиткумузики якмасової "культури"призвела доти, що вонафактично сталачастиноюіндустрії, вякіймузикантвідіграє рольефектногосценічного персонажа, амузика не более ніжзасібодержанняприбутку.

Картинаіснуваннямузики всучасномусуспільстві був б неповною безрозповіді прошляхивідновленнямузичноїмови. Проблемаця був поставленапіслявоєннимпоколінням, яку пережилотрагедіюєвропейської культури, щовиявиласьбезсильною перед зловмисниками. І вційситуаціїмайстрикласичноїмузики, джазу та року,котрий лишезароджувавсявіднайшли точкидотикукрізьглибокепереосмисленняфольклорнихтрадицій.Ще в 10- 20-х рр.музичний світловразиливідкриттякомпозиторів-неофольклористів, яківивчалиглибинніпласти народноїмузики йзібралиматеріал, що немавнічогоспільногозізагальновідомими ">сувенірнимимелодіями".Виявилось, щофольклорнатрадиція шкірного народунесе всобіразючугостротузвучання йнерідкозаснована натрагічномусприйнятті світу.Починаючи із 50-60-х рр.професійнамузиканамагається не скількивикористовуватиготовийматеріал, стількививчити характермислення народу.Об’єктомувагистає незакінченамелодія, апсихологічнийвпливкороткоїфрази-поспівки,інтонації чи звуку,тобтоелементівнародженихпідсвідомістю. Закожним з нихстоїтьстихійнийспалахемоцій, аподекуди іфізіологічнареакція наоточуючий світло.

 

2.2Афро-американськамузика

Усучасніймузиціпредставленірізнітрадиції,перш наєвропейська йафриканська, щозустрілись на земляхПівнічної Америки.Витокибагатьохмузичнихнапрямків, котрівиникнули в20-ому ст., можнавіднайти уфольклоріафроамериканців –нащадківрабів,привезених Африки.

Музіказаймаєважливемісце вжиттінародівЧорної Африки : вонасупроводжує їхнього под годинурелігійнихобрядів,ритуалів, святий йповсякденнихсправ.Африканськамузика –цепередусімспів, вякомучергуютьсясольні тахорові партії.Соліствиконує фразу а хорйомувідповідає.Спів, як правило,супроводжується танцем.

>Звукорядиафриканськоїмузики невідповідаютьєвропейському й неукладається вмажорний ймінорний лад.Крім цього уній немаєзначення точнависотазвуків.

Ритмафриканськоїмузикидужескладний.Можливо,найкращийспосібодержатиуявлення пронього –цеспробуватирівномірновідстукатиногою дваудари, а руками за тієї ж годинузробити трисплески.

>Раннійафро-американськиймузичний фольклор можнаподілити надвігрупи –світські йдуховні пісня. Досвітськихвідносились тихтрудові пісня (>worksongs) .Вони звучали под годину роботи, якоївиконувалиневільники.Духовні пісняз’являються тоді, количорні рабі навернулися дохристиянства. Такпоступово,починаючи із 17-го ст.,виник жанрафро-американськихрелігійнихнаспівів –спірічуел (>spiritual – духовний) .Багатоголосся,гармонія тамелодії зєвропейськоїмузичноїтрадиціївзаємодіють вспірічуелі ізвиразнимизасобамиафриканськоїмузики.

Вочевидь, врезультатіоб’єднаннятрудових пісень йспірічуелавиникще один новий жанрафро-американськоїмузики – блюз (blues, відbluedevils –меланхолія,ниття чи від tofeelblue –сумувати) .Вважають, що блюзсформувався 70-х рр. 19-го ст., але й документальногопідтвердження цьому немає.

>Головна характерна рису блюзу –блюзовіноти.Вони не належати ані домінору ані до мажору, арозміщуютьсяміж ними.Саме томунеможливо добитисьзвучання нот наінструменті ізстійкоювисотоюзвуків (>наприклад, нафортепіано смердоті неспівпадаютьзізвучаннямклавіш) , але йцеможливозробити нагітарі,зачіпившиструну.

>Блюзи –це пісня бродячих й чорноробочих,ув’язнених йповій, людей, котрівибились з нормального току життя,відірваних від дому,сім’ї,друзів тарелігійнихспільнот.Раннійрізновидтакоїмузики –сільський блюз.Йоговиконували подакомпанементгубної гармошки,гітари чи банджо.Найбільшвідоміпредставникисільського блюзу –співаки йгітаристиЛідбеллі (>Leadbelly, 1888--1949) йБлайндЛемонДжеферсон (>BlindLemonJefferson? 1897--1929) . До початку 20-го ст. блюзвстановився як жанрпрофесійноїмузики,з’явивсякласичний , чиміський, блюз, вякому вокал зазвучавши всупроводіінструментального ансамблю.Ще один новий жанр,якийвиник подвпливомафро-американськоїмузики – регтайм (>ragtime відraggedtime - ">розірваний ритм"; буквально ">розірваний годину") – стильфортепіанноїгри.Розривритмічної малюнку,зміщенняакцентів таіншізміни вритмімелодії нафонічіткогоакомпанементуєголовноюрисоюрегтайму,який був одним зпопередників джазу.

Так, із годиною саміжанриафро-американськоїмузики сталиісторієюмузичної культури,іншіпродовжувалирозвиватись йзбереглисвоєзначення досьогодні. Так блюз й джаз,подолавшиетнічні тагеографічні рамки,завоюваливизнанняслухачів йздобулипослідовників увсьому світі. [13, з. 14-17].

2.3 Джаз

У 20-го ст. СШАпоявляєтьсяновий видмузичногомистецтва – джаз (>jazz) .Вінвиник врезультатіз’єднаннятрадиційєвропейської таафро-американськоїмузики. Уоснові джазулежитьімпровізація.Джазовийімпровізатор –це не композитор йвиконавець водногообличчі, аособливий тип художника,який творити утісній співпрацю з ансамблем.Імпровізація --мистецтводіалогу,багатосторонньогоспілкування мовоюзвуків.Другоюособливоюрисою джазуєскладний ритм, чибіт.Бітвизначаютьритмічніакценти –виділення однихзвуків нафоніінших. Разом смердотіповинністворити драйв.Наявність драйвустворюєвраженнянаростаючого темпу, у тому годину якостаннійзалишаєтьсянезмінним.Відмінну рису джазового ритмуназиваютьсвінгом (>коливання) :акцентидещозміщенівідносно основного ритму, щонадаютьмузиціпотужності,пластичності таособливоївиразності.

Уамериканськомуджазі, особливо колиграютьчорнімузиканти,виразно звучатиблюзовіноти (рисуафро-американськоїмузики) .Виражальнізасоби, котрівикористовуютьмузиканти, всукупностітворять тієї чиінший стиль джазу.

>Видатнимимайстрами цого напрямі були –трубачіКінгОлівер (1885–1938) йЛуї Армстронг,сопрано-саксофоністСіднейБеше (1897-1959) ,піаністДжелліРолл Мортон (1885-1941) .Розрізняли новеорлеанський,чикагський танью-йоркськийвидитакоїмузики, якої всукупностіназивалитрадиційним джазом. Колізявилисьбілівиконавці,їхніансамбліпочалиназиватидиксилендами.Сьогодні под диксилендом часторозуміють весьтрадиційний джаз. (>Диксиленд (>країнаДіксі) -символічнаназвапівденнихштатів США) .

У 30-х рр.Наступиврозквіт великихджазовихоркестрів –біг-бендів (>big-band) , що моглискладатись здвадцятивиконавців.Джазовий стильцихмузичнихколективівотримавназвусвінг.

У 50-60-х рр.Виникли ііншіджазовістилі. Уладовому (модальному)джазіімпровізаціябудувалась за принципамиазіатськоїмузики.Головнимипредставниками цого стилю були трубач МайлзДейвіс йсаксофоніст ДжонКолтрейн (1926-1967) . Укінці 60-х рр. МайлзДейвісперший зджазовихмузикантівзвернувся доритміврок-музики йпочаввикористовуватиелектрогітари таелектронніклавішніінструменти. Доньогоприєдналисьамериканськірок-групи "Чикаго" й ">Блад,СуетЕндТіарз".Поряд ізелектромузичнимиінструментами (>звичними длярок-музики) смердотізастосовувалидухові, на якігралимузикантиімпровізатори. Таквиникновийнапрямок – джаз-рок.

>Пікпопулярності джаз-доліприпадає на70-ті рр., коли йогопредставникизвернулись домузичнихтрадицій тихийнародів, котрі до цого увстановленні джазуучасті не брали.

Уостаннідесятиліттяджазовімузиканти всечастішевикористовують фольклор,маловідомий чи івзагаліневідомий дляпубліки.Виникнапрямокетно-джаз, вякомуджазовамузика остаточноперетворилась наміжнародну,світову.

Джазздійснив великийвплив намузичну культуру.Під йогодієювиниклиритм-енд-блюз та рядіншихнапрямківрок-музики.Інтонації йприйоми джазувикористовувало багатокомпозиторіввсього світу. Алінайголовніше – джазвідродивважливепризначеннямузичногомистецтва: живогоспілкування людей.

2.3Рок-н-рол

Умузичнійкультурі США 50-х рр.Попримузику, Якавиходила зкласичноїєвропейськоїтрадиції, булипредставлені блюз, джаз,кантрі таін.Ритм-енд-блюззалишавсяпривілеєм лишечорнихслухачів. Намузичнійсцені,призначеній длябілих,пануваливеликіоркестри, за складомсхожі ізджазовими. Алівиконували смердотізовсіміншумузику,котра не дозволялаімпровізації. Алі напочатку50-х рр.Значнозрісінтересбілоїмолоді доритм-енд-блюзу.Першим,хтоцезауважив був диск-жокейрадіостанції вмістіКлівленді АланФрід (1922-1965) .Вінрозумів, щоназва ">ритм-енд-блюз " (>музикачорних)можевикликатинезадоволеннябілихслухачів, томузапропонувавіншу – рок-н-рол (rock'n'roll –коливатись таповертатись) .Здійснившитакузамінувінзробивцюмузикузагальнодоступноюпривернулаувагубілихмузикантів, що внесли внеївласнітрадиції. Досередини 50-х рр.Рок-н-ролоформився яксамостійний ,відмінний відритм-енд-блюзу,музичнийнапрямок.Виникнувшипізнішепоняття ">рок-музика"безпосередньо скидатися від"рок-н-роллу".

>Рок-н-ролпередусімтанцювальнамузика.Вінпредставляє собоювозз’єднанняспрощеного йшвидкогоритм-енд-блюзу тамузикикантрі. (>Кантрі (>country –сільський) –пісенна таінструментальна)музикабілого населеннясільськоїмісцевості США, щовиникла до початку 20-го ст.Вона вбирала у собімузичний фольклорбагатьохєвропейськихнародів,представники які переселилися вАмерикокельтську йанглосаксонську народнумузику,французький шансон,німецький йодль (наспівиальпійськихгорянАвстрії,Швейцарії таПівденноїБаварії) ) .Відритм-енд-блюзурок-н-рол перебравши й складінструментів.Провіднемісцезайнялаелектрогітара, що частовиконуваласольні партії.Вокал набравшиенергійного характеру, аповедінкавиконавців насцені сталарозкованою,невимушеною. Усіце, разом згучнимзвучаннямелектромузичнихінструментів,викликалонебаченезахопленнямолоді рок-н-ролом йкатегоричнезасудження його старшимпоколінням.

>Першоюзіркоюрок-н-ролу ставшиспівак йгітаристБіллХейлі (1925-1981). ОднакБіллХейлі не буввтіленимідеалом дляприхильниківрок-н-ролу.Літтл Річард таЧакБерріволоділи всімаданими дляцієїролі,окрімєдиногонедоліку – смердоті буличорними. Тазнайшласябіла людина іздушею й голосом негра. Це –ЕлвісПреслі.Вінвиконувавдужерізнумузику:ритм-енд-блюз,кантрі,ліричнібалади, але йперш на –рок-н-рол.ТворчістьЕлвісаПресліздійснила великийвплив нарок-музику,перевидання йогоальбомів йзбірниківкращих пісеньпродовжується й досьогодні.

2.4Рок-музика

Упершійполовині 60-х рр.Розпочалось ">британськевторгнення" вмузичну культуруСполученихШтатів.Деякий годинуамериканськімузикантизнаходились подсильнимвпливомбританськихвиконавців. Досередини 60-х рр.Криза бувподолана, й СШАпочалирозвиватисьнові напрямирок-музики.Серед них –кантрі йфолк-рок, щозвертались домісцевихтрадиціймузичного фольклорубілого населення. Уосновікантрі-рокулежитьвокальна таінструментальнамузикасільськихжителів, афолк-року –традиціїміської пісня.

Історіякантрі-рокурозпочинається зпоявоюгрупи ">КреденсКліру отиравРівайвал" (>CreedenceClearwaterRevival – Відродженнявіричистої води) , що бувстворена в1959р., але йпопулярністьприйшлалише вдругійполовині 60-х рр. (альбом ">Космічна фабрика") . Докантрі-року можнавіднеститакож йтворчість груп ">Кросбі,Стіллз,НешЕнд Янг" та ">Іглу (орлі) ", щоз’явилисьвідповідно у 1968 й1971рр.Характернимирисамиїхньоїмузикиємелодії, які легкозапам’ятовувалися, тавикористанняакустичноїгітари вякості сольногоінструменту. ">Іглз"належитьвідомийхіт ">ГотельКаліфорнія" зоднойменного альбому 1976 р.

НаСхідному таЗахідномупобережжі СШАдеякіриси ">британськоговторгнення"возз’єднались ізтрадиціямиамериканськоїфолк-музики – пісеньавторів-виконавців, щокомпонувалисобі нагубних гармошках,гітарах таіншихакустичнихінструментах. Зкінця 50-х рр.Фолк ставшиневід’ємноючастиноюсуспільного таполітичного життя міст.Широкоюпопулярністюкористувались пісняВудіГартрі,ПітаСігера, Леонарда Коена,ФілаОкса, ДжонаБаез таінш.Ключову роль уформуванніфолк-рокувідігравспівак,гітарист й композитор БобДілан.

Фолк-рокзумівобєднатисерйозну йсуспільнозначимупоезію зрок-музикою.Успіхмузикантівдругоїполовини 60-х рр.дозволиврозширититворчістьавторів-виконавців домасштабівмасової культури.

Усередині60-хрр. Увиникще одиннапрямок цого стилю –психодилічний рок чи простопсиходилія.Термін "психодилічні (>psychedelic, відгрецького "психа" – "душа" й ">делоо" – ">зробитиявним") бувзапропонованийамериканськимпсихіатромХемфріОзмондомдлоозначенняхімічнихсполук, щовикликализміни станусвідомості. [15, з. 50-56].

>Психодилічний рок, щовиник уКаліфорнії, тазароджений нахвилізахопленнягалюциногенами, бувбезпосередньопов’язаний звживаннямцихречовин як самимимузикантами, то йслухачами.Досвід ">змінених"станівсвідомостізнаходивсвоєвідображення вмузиці, текстах пісень таатмосфері, котрапанувала на концертахрок-музикантів.

Однакпристрасть донаркотиків привела дозагибелібагатьохмузикантів – як впсиходилічнійепосі, то йпізніше. Вісьдекількаімен:Брайан Джонс,ДжимміХендрікс,ДженісДжоплін,ТомміБоулін (">Діппьопл") ,СідВішес ("СексПістолз") , КуртКобейн (">Нірвана") ,ДжерріГарсія.

>Наступнийнапрямок року –Хард-рок (>hard – "жорсткий", ">важкий")виник вкінці 60-х рр.Британськігрупи ">Роллінг Стоунз", ">Кінкс" та "Ху" показали, щорок-музикаможе бутиагресивною.Їхспіввітчизники,групи ">Ярдбьордз" й ">Крім",продемонстрували ">важкий блюз" іздовготривалимигітарнимиімпровізаціями. Стильпізніх "Крим" ажприблизився доранньогохард-року.Найбільшвидатнимипредставниками цого стилювважаються трибританськігрупи – "КригаЗеппелін", ">ДіпПьопл" й ">БлекСеббет".

Ухард-роцізрослозначенняритм-секції. У роктастановленнярок-музики вонвідіграваладопоміжну роль – служила лишеритмічним тагармонічним тлом длявокаліста й ">сольних"інструментів. Ухард-роціритм-секціявийшла наперший план.Новийрозподіл ролейвимагав відбас-гітариста й ударникавіртуозноговолодінняінструментами, аголовне –взаємодіяміж ними.Зрістдоліритм-секції узвучаннігрупистворилосуб’єктивневраження ">важкості"музики.Такевідчуттядосягається й зарахунок того, щогітара, коли немає сольногозвучання,підтримуєритм-секцію:грає чиокреміноти вунісон ізбас-гітарою, чиакорді, чиперіодичноповторюванікороткі партії, такзванірифи.

>Якраз впроцесістановленняхард-рокувиділився яксамостійнийнапрямок арт-рок.Слідвідмітити, що багатомузичнихкритиків тапоклонниківволіють нерозділятиці напрями йвикористовуютьтермінпрогресів-рок (>передовий,прогресивний рок) , щооб’єднуєнеординарнихвиконавцівхард-року й весь арт-рок.


>Розділ 3.Вплив Сучасноїмузики наформуваннямузичної культуриучнів

Музика всучасному світі якніколимає великийвплив наформуваннямузичної культуриучнів. При цьомуосновноюфункцієюмузики,їїсоціальнимзначенням –єестетичновиховувати,навчатиучнів,залучати їхні довисокої культури. За великимрахунком,самеці заподіяннямаютьвирішувати урокимузики взагальноосвітнійшколі ймережадитячихмузичнихшкіл. На шкода,музичні школи,навіть більше, ніжзагальноосвітні,сьогодніпродовжуютьвідштовхувати від собідітей, й з цоговиявляютьсянездатнимивиконуватисвоєосновне заподіяння. Ми, якзавжди,піклуємося прозовнішню,фасаднучастинудитячоїмузичноїосвіти, нестараючисьліквідовувати реальноіснуючіпротиріччя уцій сфері.

>Завданнямдитячоїмузичноїосвітиєприщепитиучневілюбов до прекрасного,виховатиестетичніпочуття,навчити гру намузичномуінструменті. Ідосягнути цого можналишевиховуючидітей накращиххудожніхзразкахсвітовоїмузичної культури.Ніхтосьогодні несперечається, щоцивілізованомусуспільствупотрібнарізноманітнамузика – йкласична, йестрадно-танцювальна, йобрядова, йвійськово-патріотична, – але йперш напотрібнамузика, Якапросвічувала бпобут,облагороджувала його,формувалаестетичнісмаки йвисокіхудожнізапити. Однак, насучасногоукраїнського школяравпливаємогутнійпотік „>масової культури”,якийкалічить,розбещуєхудожнюсвідомістьмолоді уже ізранньогошкільноговіку.Цей факт добровідомий й непотребуєдоказів.Відомо і ті, щозапитзапитпороджуєпропозицію:чимпростіші йпримітивнішімузичнізапитислухацькоїаудиторії, тімбільшийпростірналежить „поп-арту”, тімширшийпотікнизькопробноїмузичноїпродукції. [12, з. 189-192].

На шкода, цьомусприяє й тотальнакомерціалізація в сфері культури, йнеприхованаагресія із боцізагальновідомого „поп-арту” йпомітнепослабленняморально-етичних нормукраїнськогосуспільства. І ті, щомузичноїпродукціїсьогоднікількісно багато, лишеускладнюєситуацію, непослаблюєгостроти одного ізголовнихпротирічмузичноговиховання.

>Існує ряд причиноб’єктивного йсуб’єктивного плану, щопояснюютьдануситуацію. Нафоністрімкогопрогресуінформаційнихтехнологій в Українувлився зЗаходумогутнійпотікпоп-культури,якому, якшвидкоз’ясувалося, не було б чогопротиставити.

>Масовасвідомістьмолоді в сферімузичної культури (й не лишемузичної)виглядаєсьогодні в Україні накшталтЗахідної,смаки,захоплення,музичніінтересизначноїчастинимолоді, особливоміської, абипереймаютьсяззовні,зісторони.Цінніснаорієнтація йсмаковіпристрасті явнонаправлені в бікрозважальногопсевдомистецтва.

>Слуховаорієнтація врізноманітнихмузичнихнапрямах наданомуетапірозвиткумузичногомистецтвавідбувається хаотично, под ">зомбуючим"впливомнизькопробнихтелевізійнихпрограм,російськомовної йзахідноїпопулярноїмузики.

Коли жуможливилонастількиуспішнуекспансіюнизькопробноїзахідноїмузичної (телевізійної,кінематографічної таін. )продукції в нашій стране?Аджевідомо, щоніякихіншихцілей,окрімрозважальної,західноєвропейський йамериканський поп-арт собі за не ставити. Уцей годину можнаконстатувати, щоагресіязахідного „поп-арту” в Україні навряд чи стала бреальністю,якщо б в стране напевномуетапіїїрозвитку невиявилисьрозмитими,деформованимиконтуринаціонального духовногоідеалу. У зв'язку ізцим нашнаціональнийестрадний продуктмаєнизькупопулярність, що іуможливлюєширокомасштабнийнаступ нанезаповненінаціональні,духовні,культурні ціності, болеепристосованого досучасногомузичногопрогресу,західного поп-арту.

>Розраховувати нашвидке йповнеподолання цогопротиріччя невиходить. Алі непомічати й незосереджуватизусиль длязниження йогогостроти,виховуючиіншідуховніпотреби йформуючи іздитинстваіншийхудожній смак, означатиприректи усізусиллявітчизняноїсистемимузичноїосвіти наповне забуття.

>Останнім годиною, нашесучаснемузичнемистецтвонамагається, йдоситьуспішно,відвоювативтрачені,культурніпозиції. Активнопропагуєтьсясучаснаукраїнськамасовамузична культура, щоправда,дещоадаптована досвітовихтечій.

Цедає намнадію навнесення вскарбницюсвітовогомистецтвасуто нампритаманноїмузичної культури йнаціональногосприйняттясучаснихнапрямківрозвиткумузики.

>Традиції йдосягнення українськоїмузичноїосвітидають нам усіпідстави дляпродовженняуспішної роботи як вмасовомувихованні, то й вспеціалізованихучбових заставахдодатковоїосвіти, до яківіднесенідитячімузичні школи й школи мистецтв. Однак,гадаємо, що ізметоювдосконалення ізбагаченнясистемивітчизняноїзагальноїосвіти вартовраховуватибагатийдосвідзарубіжнихнауковихустанов,якийстосуєтьсяспостережень наддієюмузики налюдину,адже смердотізасвідчуютьнадзвичайну рольмузичногомистецтва вінтелектуальномурозвиткудітей ймолоді. [2, з. 3].

>Загалом можнаконстатувати, щомузичнесередовище врезультатірозвиткусучаснихзасобівмасовоїкомунікаціїзначнорозширило своїмежі.Саме тому йогопозитивний чинегативний характермаєглибиннезначення дляемоційно-естетичного світуіндивідів, їхнісвітосприйняття, настрою.Водночас біля цогосередовищаспостерігаєтьсятенденція допорушеннянормальноїієрархіїрізновидів,жанрів.

У наш годину народна,духовно-класичнамузикастає все болееелітарною,їїаудиторіязвужується.Ціліснийсоціально-психологічнийпідхід довивченнявпливумистецтва (>музики,літератури,кіно, театру) намасовусвідомість йповедінкупередбачаєврахування не лише характеристиктвору, але й іособистіснихособливостеймитця,якийстоїть його, атакожаудиторії, Якасприймає чи несприймаєтвір.

Тутможевиникнути проблема, якоїназиваютьпроблемоюособистісноїсумісностімитця (та йоготвору) ізаудиторією.

>Окреміаспектипроблемисумісності-несумісностіпевнихрізновидівмистецтва йреципієнтівдосліджувалисядеякими психологами,зокрема Р.Айзенком.Йдеться,передусім, проданістосовнорізнихтипівживопису,якимнадаютьперевагуінтроверти чиекстраверти.


>Висновки

>Масова культуранадає великий спектр йвибіррізнихвзірцівповедінки: відальтруїстичних,високоморальних (таких, на шкода, недуже багато) ,чуттєво-естетичних,пасивно-споглядальних аж добрутальних,непристойних йвідвертонегативних,антисоціальних (>пияцтво,вживаннянаркотиків,насилля,жорстокість,злочинні дії тощо) . У своючергу,спричиняєпереоцінкуцінностей увеликоїмаси людей (>формуютьсянові подивися насоціальнуреальність) ;формування терпимогоставлення досучасногокінематографа,рок-музики, новихрозважальнихжанрів, дорізнихнапрямківобразотворчогомистецтва (>фотореалізм, поп-арт тощо) ;нехтування нормамиетики йморалі,зростаннявипадківагресії йнасилля в реальномужитті.

Наш годинухарактеризується широкимкультивуванняммасової культури наестраді, вкіно,музиці,театрі,дизайні.Масова культура,тиражованателебаченням, радіо-,відео-,аудіозаписами,ілюстрованими журналами,розмиває, а годиною йзмінюєкритеріїхудожньогосмаку. Цереальність, ізякоюпотрібнорахуватися, котравимагаєґрунтовногонауковогоосмислення.


Списоквикористаноїлітератури

1. Максимов В.М. Сприйняття музики. - М., 1980, з. 176.

2. Романчук. Сучасна музика в світі //Мистецтво у шкільництві. – 2005. - №2. – З. 7-10.

3.Клєман Х. Музика: обережно – повітря отруєний! // Секретні дослідження. 2003. №9. З. 4-5.

4.Куруленко З.Датидітямрадість. //Сарненські новини. 2003. №3. З. 5.

5. Соціальна психологія / Під ред. О.Н. Сухова, А.А. Деркача. – М. : Академія, 2001. – 600 з.

6.АпраксинаО.А. Музичне виховання в Англії й США // Музичне виховання у шкільництві. -Вип. 7. - М., 1975. - З. 20-25.

7.Енциклопедический словник юногомузиканта.є68/Сост. У. У.Медушевский,О.О.Очаковская. – М. :Педагогіка, 1985. – З. 6-8.

8.Ороновська Л. Феноменцінностей умузично-педагогічномупроцесі:теоретичний аспектпроблеми//Наукові запискиТНПУ ім. У. Гнатюка.Сер.Педагогіка. – 2005. –Вип. 5. – З. 189-192.

9.Кокарев А.Панк-рок: від До Я. – М. :1992. – З. 12-18.

10.Володіхін Д. Музика нашихднів.Сучаснаенциклопедія. – М. :>Аванта+, 2002. – 430 з.

11.Сапожнік Про. Популярнаестраднамузика в Україні:історичнийекскурс // Мистецтво таосвіта. – 2004. – №1. –З. 12-18.

12.Арановский М.Г. Про психологічних передумовипредметно-пространственних уявлень // Проблеми музичного мислення. - М., 1974.

13. ВейсП.Д. Про другиймузикально-педагогической конференції у Угорщини // Музичне виховання у шкільництві. -Вип. 8. - М., 1972.

14. ВиготськийЛ.С. Психологія мистецтва. - М., 1968. -Изд-е 2-ге.

15. ГальперинЭ.М.Трансовие гніву й "полі сенсу". - М., 1995.

16.Медушевский В.В. Про закономірності і засобах художнього впливу музики. - М., 1980.

17.Назайкинский Є.В. Про психології музичного сприйняття. - М., 1972.

18.Росохватський І. У світіпротиріч //Науковий світло. - 2003. - № 8. - З. 18-21.

19.Побережна Р.,Комісаров Про.Музичнатерапія усистеміосвіти в Україні //Музичнаосвіта в Україні. сучасний стан,проблемирозвитку.Матеріалинауково-практичноїконференції. -Київ. - 2001. - З. 157-161.

20.Аронсон Еге.,Уислсон Т.,Эйкерт Р. Соціальна психологія. Психологічні закони поведінки людини у соціумі. – СПб. :Прайм-Еврознак, 2002. – 560 з.

21.Доннерстейн Еге.,Берковиц Л. Реакції жертви у фільмахагрессивно-еротического змісту як головний чинник, впливає до насильства з жінок //Пайнс Еге.,Маслач До.Практикум з соціальної психології. – СПб. : Пітер, 2000. – 528 з.

22. Маєрс Д. Соціальна психологія / Переклад з анг. – СПб. : Пітер, 1996. – 684 з.

23. Перспективи соціальної психології / Переклад з анг. – М. :ЭКСМО-Пресс, 2001. – 688 з.

24.Dale L. Anderson.Actnow!SuccessfulActingTechniques Youcanseeuseeveryday todramaticallyimprove health,wealth andrelationships. - M. D. -ChrominedPublishing. - 1998.

25.Ромащук І. Сучасна музика в світі // Мистецтво у шкільництві. – 2005. – №2. – З. 7-10.

26.Ростовський Про. Методикавикладаннямузики восновнійшколі: Т. -Навчальна книга - Богдан. - 2000. - З. 6-8.


Предыдущая страница | Страница 2 из 2

Схожі реферати:

Навігація