Реферати українською » Налоги, налогообложение » Порядок обчислення обліку непрямих податків для підприємства


Реферат Порядок обчислення обліку непрямих податків для підприємства

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Зміст

Запровадження……………………………………………………………………. 3

1. Сутність налога…………………………………………………….4

1.1 Функції податків…………………………………………………… 5

2. Сутність та призначення непрямих податків……………………... 7

2.1 Податок на додану вартість………………………………… 9

2.2 Акциз………………………………………………………………..16

2.3 Мито…………………………………………….. 18

3. Порядок обчислення і облік податку додану вартість

 для підприємства……………………………………………………….. 24

3.1 Порядок обчислення обліку ПДВ для підприємства оптової

 торговли………………………………………………………………..26

Заключение………………………………………………………………...28

Список використовуваної литературы……………………………………….30
Додаток 1 «ПДВ»……………………………………………………. 31

Додаток 2 «Акциз»………………………………………………….. 37

Додаток 3 «Розрахунок (податкова декларація з податку

 додану вартість»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         

Запровадження

Податкова система у країні є одним із стрижневих основ економічної системи. Вона, з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, з другого – виступає головним знаряддям її економічної доктрини. Податки – це об'єктивне громадське явище, тому при побудові податкової системи необхідно виходити реальностей соціально-економічного стану країни, а чи не керуватися побажаннями, можливо, найкращими, але нездійсненними.

  Податки є однією з найважливіших фінансових категорій. Історично це найбільш давня форма фінансових відносин держави і членів суспільства. Саме виникнення держави спричинило появу платежів і внесків у державну скарбницю для фінансового забезпечення виконання державних функцій. Спочатку ці внески проводились натуральному вигляді, потім, з недостатнім розвитком товарно-грошових відносин, було здійснено перехід на грошову формі внесків.

  У систему оподаткування виділяють дві групи податків: не прямі податки й опосередковані податки. Прямі податки спрямовані безпосередньо на платника та його розмір прямо залежить від об'єкта оподаткування Непрямі податки виражаються у цінах вироблених товарів, виконаних робіт, наданих послуг, і їхня виплачують до бюджету господарючих суб'єктів, основний тягар непрямих податків несе у собі споживач цих товарів, робіт й нових послуг.

          У разі нестабільної економіки, підвищення цін, інфляції непрямі податки представляють особливий інтерес як впливу рівень цін країні, як регулятор споживання.

Нині розширилася сфера функціонування непрямих податків, зросла їх значення перерозподілу національного доходу, вони почали важливим засобом впливу процес споживання, а тому й на процес виробництва.

1. Сутність податку

Закон Російської Федерації “Про основи податкової системи Російській Федерації” визначає загальні принципи побудови податкової системи Російській Федерації, податки, збори, мита та інші платежі, і навіть права, обов'язки, і відповідальність платників податків і місцевих податкових органів. У ній, зокрема говориться, під податками, збиранням, митом та інших платежем розуміється обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або у позабюджетний фонд, здійснюваний платниками гаразд і можна за умов, определяемыми законодавчими актами.

Отже, податки висловлюють обов'язок всіх юридичних і фізичних осіб, одержують доходи, брати участь у формуванні державних фінансових ресурсів. Тому податки виступають найважливішим ланкою фінансової політики держави у сучасних умовах.

Закон також коло платників податків: “Платниками податків є юридичних осіб, інші категорії платників і особи, у яких відповідно до законодавчими актами покладено обов'язок сплачувати податки” (Закон РФ “Про основи податкової системи Російській Федерації”. Зі змінами і доповненнями на 21 липня 1997 року. Глава 1, стаття 3).

На додачу до всього необхідно виділити об'єкти оподаткування, пільги із податків відповідно до закону.

Об'єктами оподаткування, відповідно до закону РФ, є доходи (прибуток), вартість окремих товарів, окремі види діяльності платника податків, операції із цінними паперами, користування на природні ресурси, майна юридичних і фізичних осіб, передача майна, додана вартість продукції, робіт та і інші об'єкти, встановлені законодавчими актами.

По податках можуть встановлюватися гаразд і можна за умов, визначених законодавчими актами, такі пільги:

- неоподатковуваний мінімум об'єкта податку;

- вилучення з оподаткування певних елементів об'єкта податку;

- звільнення від сплати податку окремих осіб, або категорії платників;

- зниження податкових ставок;

- відрахування з податкового окладу (податкового платежу за розрахунковий період);

- цільові податкові пільги, включаючи податкові кредити (відстрочку стягування податків);

- інші податкові пільги.

Для детальний розгляд податкової системи слід також розглянути поняття “податкове навантаження”.

Податкове тягар - це величина податкової суми, стягнутої з платника податків. Воно залежить передовсім від розмірів прибутку платника податків.

Отже, з усього вище сказаного можна дійти невтішного висновку, що вилучення державою користь суспільства певній частини валового внутрішнього продукту (ВВП) як обов'язкового внеску, який здійснюють основні учасники виробництва ВВП і як сутність податку. Економічне зміст податків виражається взаємовідносинами суб'єктів господарювання і громадян, з одного боку, і держави, з іншого боку, щодо формування державних фінансів.

1.1 Функції податків 

 

Податки як непідвладна інфляції вартісна категорія мають відмітні ознаки і функції, які виявляють їх соціально-економічну суть і призначення. Розвиток податкових систем історично визначили три основні його функції - фіскальну, стимулюючу і регулюючу.

 Нині податкової системі Росії притаманний переважно фіскального характеру, що перешкоджає реалізацію який закладений у податок стимулюючого і регулюючого початку.

 Суть фіскальної функції залежить від забезпеченні надходження необхідних засобів у бюджети різних рівнів покриття державних витрат. В усіх життєвих державах, попри всі громадських формаціях податки насамперед виконували фіскальну функцію, т. е. забезпечували фінансування суспільних витрат, насамперед витрат. Але це значить, що котра стимулює і регулювальна функції менш важливі.

 Виконання регулюючої і стимулюючої функцій досягається шляхом участі в воспроизводственном процесі, але не формі прямого директивного втручання, а шляхом управління потоками інвестицій у окремі галузі, посилення чи ослаблення процесів нагромадження капіталу у різноманітних галузях економіки, розширення чи зменшення платёжеспособного попиту населення.

Проте між стимулюючої і регулюючої функціями податків є відмінності. Якщо що регулює дію орієнтоване на галузевої і народногосподарський рівень, тобто. на макроекономічні процеси та пропорції, то котра стимулює роль більш наближено до мікроекономіці і враховує інтересів конкретного господарюючого суб'єкту. Регулююча і котра стимулює роль податків проявляється шляхом впливу попит, на інвестиції та заощадження, масштаби і темпи зростання виробництва, у цілому і окремих галузях економіки. Це вплив досягається через зміни розмірів ставок податків, застосування пільг і санкцій, податкових кредитів і відстрочок платежів.


2. Сутність та призначення непрямих податків

Податкова система більшості країн світу, будується на поєднанні прямих і непрямих податків. Перші встановлюються безпосередньо з доходу чи майно платника податків, другі входять у вигляді надбавки у ціну товару чи тарифу послуги і оплачуються споживачем. При прямому оподаткуванні грошові відносини виникають держави і між платником, вносящим податок у скарбницю; при непрямому – суб'єктом цих відносин стає продавець товару або ж послуги, промовець посередником держави і платником (споживачем товару або ж послуги).

Як і будь-яке інше явище, непрямі податки слід розглядати комплексно. Непрямі податки встановлюються у цінах товарів хороших і їх розмір залежною прямо від рівня прибутків платника. Тільки прямо, оскільки непрямі податки входять у ціни товарів, то абсолютному розмірі їх не платить більше той, хто від споживає, а споживає той, хто має як високі доходи.

У минулому, непрямі податки розглядалися лише із негативною погляду. Але характеризувати непрямі податки лише як фінансовий тягар на населення – безглуздо, оскільки токовым є всі податки. Йдеться може йтися тільки про один: наскільки вони торкнуться інтересів різних верств населення як виконують своє бюджетне призначення.

Переваги непрямих податків пов'язані насамперед зі своїми роллю у формуванні доходів бюджету. Проте, це зовсім значить, що де вони виконують регулюючої функції. При вмілому використанні, непрямі податки може бути ефективними фінансовими інструментами регулювання економіки.

По-перше, непрямим податках характерний швидкий надходження. Здійснилася Борисова реалізація - проводиться перерахування податку додану вартість будівництва і акцизного збору бюджет. Це своє чергу, дає кошти на фінансування видатків.

По-друге, оскільки непрямими податками охоплюються товари народного споживання і комунальні послуги, досить високої є можливість їх повного або вони майже повного надходження. Зупинити процес споживання товарів та послуг неможливо, оскільки самотужки неможливе саме життя. А, наприклад, прибуток те чи інше підприємство може і отримати.

По-третє, споживання більш-менш рівномірно в територіальному розрізі, тож непрямі податки нівелюють напругу в міжрегіональному розподілі доходів. Якщо доходи бюджету базуються на доходах підприємства, то внаслідок нерівномірності економічного розвитку виникають проблеми нерівноцінності доходної бази різних бюджетів. Оскільки ніде у світі досі зірвалася досягти рівномірного розвитку всіх регіонів, то без використання непрямих податків виникають складнощі у збалансуванні до місцевих бюджетів.

По-четверте, непрямі податки здійснюють значний вплив саме держава. Використовуючи всі можливості і фінансові інструменти, він повинен забезпечити відповідні умови у розвиток виробництва та сфери послуг, оскільки що більший обсяг реалізації, то більше вписувалося надходження до бюджету. Єдиної проблемою у своїй є правильний вибір товарів для акцизного оподаткування. З одного боку, нібито кращий встановити акциз на товари не першої необхідності, наприклад, духи. З іншого, для держави вигідніше продавати саме ця вироби. Така суперечність повністю природне і своє діалектику нашому житті.

По-п'яте, непрямі податки впливають на споживачів. При вмілому використанні їх держава має регулювати процес споживання, стримуючи їх у одних напрямах, і стимулюючи за іншими. Таке регулювання має бути гласним і піднятим, бо завжди інтересів держави збігаються з його інтересами суспільства. Таке регулювання також не зможе задовольнити усі верстви населення.

З погляду рішення фіскальних завдань непрямі податки завжди ефективніше прямих. Це з цілу низку причин. Один із головних причин залежить від різних базах оподаткування: прибутку чи доходу з прямою оподаткуванні, обсягу й структури споживання – при непрямому. Відомо, що економічного розвитку всіх без винятку країн має циклічний характер з тим або іншим періодом коливань, економічного зростання чергується спадами би в економічному розвитку. Саме період кризового падіння економіки, коли зменшуються макроекономічні показники розвитку, є і зменшення бази оподаткування, що призводить при незмінних ставках до зменшення доходів бюджету. Практика свідчить, що база прямих податків є чуйної до змін у економічний розвиток, ніж база непрямих.

З погляду впливу економічного розвитку не прямі податки традиційно пов'язують із стимулами і антистимулами для трудовий й підприємницької діяльності, непрямі – зі своїми впливом ціни.

Вочевидь, що непрямі податки здійснюють тим більший вплив спільний рівень цін, ніж більший обсяг вироблених у країні товарів вони охоплюють, що стоїть їх ставки. Дослідження економістів свідчать те, що запровадження непрямих податків чи збільшення його ставок можуть призвести до підвищення рівня цін країні навіть за незмінності всіх основних економічних чинників. Тому, як свідчить зарубіжний досвід, їх намагаються вводити тільки певний період економічної стабільності.

У певних умовах непрямі податки, на відміну прямих, сприятливішими впливають до процесів накопичення, оскільки вони у меншою мірою зачіпають прибуток підприємств, що є однією з основні джерела накопичення, і навіть що з їх допомогою держава має змінювати співвідношення між споживанням та подальшим накопиченням, якщо витратить кошти, отримані з допомогою скорочення споживання, на інвестиційні мети.

Непрямі податки при вмілому використанні їх – ефективні фінансові інструменти регулювання економіки. Вони характеризуються швидкими надходженнями, що у своє чергу дає можливість вільно використовувати кошти фінансування витрат. Оскільки непрямими податками оподатковуються товари народного споживання і комунальні послуги, а тому й ймовірність їх повного чи вводити майже повного надходження, оскільки товари народного споживання користуються постійним попитом.

З іншого боку, внаслідок більш-менш рівномірного споживання, непрямі податки нівелюють напругу в міжрегіональному розподілі доходів до місцевих бюджетів.

Непрямі податки мають безпосередній впливом геть сама держава. Використовуючи всі можливості, він повинен розвитку виробництва та цим збільшити реалізацію, отже й надходжень до бюджету. Тобто, можна стверджувати, що непрямі податки грають стимулюючу роль. Держава у вигляді непрямих податків може регулювати процес споживання.


2.1 Податок на додану вартість

З 1992 р. у Росії однією з двох основних федеральних нало гов став податку додану вартість (ПДВ). Податок поставши ляет собою форму вилучення до бюджету частини доданої стоимо сти, створюваної усім стадіях виробництва та обігу євро і обумовленою як відмінність між вартістю реалізованих товарів, робіт чи послуг та вартістю матеріальних витрат, отне сінешніх на витрати виробництва та звернення.

Облагаемый оборот [Додаток 1, схеми 1.1, 1.2] визначається з урахуванням вартості реали зуемых товарів (робіт, послуг) з застосовуваних цін, і та рифів без них податку додану вартість. У оподатковуваний оборот включаються також суми коштів, отримані підприємствами за реалізовані ними товари (роботи, послуги) як фінансову допомогу, поповнення фондів спеці ального призначення чи направлені рахунок збільшення прибы чи; суми авансових та інших платежів, що надійшли до рахунок перед що стоять поставок товарів чи виконання (послуг) на рас парний рахунок, та незначною сумою, отримані гаразд часткової оплати по розрахунковим документам за реалізовані товари.

При обміні товарами, за її передачі безоплатно чи із застосуванням часткової оплатою, і навіть за її реалізації за цінами не ви ше собівартості оподатковуваний оборот визначається з ринкових цін, певних з урахуванням фактичної себестои мости і перерозподілу прибутку, исчисленной по граничному рівню рента бельности, встановленому Урядом РФ для предпри ятий-монополистов. З використанням всередині підприємства товарів власного виробництва, витрати з якою від носяться на витрати виробництва та звернення, в основі оп ределения оподатковуваного обороту приймається вартість цих чи аналогічних товарів, обчислена по застосовуваним цінами, а за її відсутності — з фактичної собівартості. При изго товлении товарів з давальницької сировини й матеріалів облагае мым оборотом є вартість їхнього перебування обробки.

Підприємства роздрібної торгівлі оподатковуваний оборот при реалізації товарів визначається вигляді

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація