Реферат Оподаткування у Росії

Страница 1 из 7 | Следующая страница

 

Зміст:

Введение..........................................................................2

Глава 1. Економічні основи оподаткування юридичних осіб у России.......................……4

1.1. Принципи оподаткування юридичних осіб у России..........................................……4   

1.2. Порядок обчислення та сплати податку прибыль...................................................…..8

1.3. Порядок обчислення та сплати податку додану вартість .....................…….13

1.4. Організація податкового контроля.……..19

Глава 2. Робота інспекції міністерства з загальнодержавних податках і зборів з підприємствами недоимщиками……23

2.1 Аналіз діяльності підприємства недоимщиков……………………………………….23

2.2. Взаємодія податкової служби й служби судових приставів з питань погашення недоїмки підприємствами недоимщиками…….42

Заключение..............................................................……43

Список литературы……………………………………….44

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Податки є обов'язкові збори, стягнуті державою з суб'єктів господарювання і з за ставці, встановленої в законному порядку. Податки є необхідним ланкою економічних відносин з виникнення держави. Розвиток дослідницько-експериментальної і зміна форм державного будівництва завжди супроводжується перетворенням податкової системи. У сучасному цивілізованому суспільстві податки - основна форма доходів держави. Крім цієї суто фінансової функції податковий механізм використовується для економічного впливу держави щодо громадське виробництво, його динаміку і структуру, на стан науково-технічного прогресу.

Податки - найдійовіший інструмент регулювання нових економічних відносин. Зокрема, вони покликані обмежувати стихійність ринкових процесів, впливати формування виробничу краще й соціальної інфраструктури, приборкувати інфляцію.

Успішне проведення податкової політики держави залежить від розумного податкового законодавства й ефективної системи контролю над його виконанням. У разі недосконалості та політичної нестабільності податкових законів, що породжують неприйняття податкової системи, правовий нігілізм платників податків як наслідок, ухиляння від оподаткування, проявляється залежність ефективності податкового контролю від якості правова база, як найважливішого умови його здійснення.

Законодавство з оподаткування має розроблятимуться й вдосконалюватися з огляду на те, що податкову систему і механізм його реалізації повинні прагнути бути найбезпосереднішим чином ув'язані зі стратегією економічних реформ, сприяти досягнення цілей і завдань державної соціально-економічної і фінансово-бюджетної політики.

Побудова справедливою й ефективної податкової системи, забезпечення її ясності, передбаченості та стабільності є важливою умовою підвищення підприємницької та інвестиційної активності, прогресу Російської Федерації по дорозі створення ринкової економіки та інтегрування російської економіки у світову. Чинна податкову систему Росії потребує серйозного реформування. Є кілька груп основних причин кардинальних змін - у податкове законодавство: політичні - розвиток демократичних змін, прийняття нової редакції Конституції, збільшення самостійності регіональної та місцевої влади й, як наслідок, перерозподіл коштів між бюджетами різних рівнів, зміни у відносинах між платником податків й державою; економічні - розвиток ринкових відносин, поява нових економічних пріоритетів і фінансових структур, як-от фінансовий і фондовий ринки, ринок страхових послуг, взаємопроникнення російської нафти й світової економіки; правові - поява нових правових інститутів, неузгодженість податкового і цивільного законодавства, наявність значної частини підзаконних актів, дозволяють знайти можливість уникати оподатковування, відсутність єдиної нормативної бази оподаткування нафтопереробки і багато іншого

Метою написання даної роботи є підставою дослідження економічних підвалин життя і розвитку оподаткування юридичних осіб у Російської Федерації.

Основними завданнями написання праці є:

1) розкрити принципи оподаткування юридичних осіб у Російської Федерації;

2) розглянути порядок обчислення та сплати юридичних осіб прибуток і податку додану вартість;

3) показати організацію податкового контролю юридичних;

4) розкрити проблеми організації оподаткування юридичних;

5) визначити основних напрямів вдосконалення оподаткування юридичних.

Предметом дослідження є економічних відносин держави (від імені Міністерства податків і зборів РФ) і юридичних осіб (суб'єктами господарювання) щодо обчислення та сплати податків.

Об'єктом дослідження послужила існуюча практика оподаткування нафтопереробки і робота податкові органи же Росії та Саратовської області.

Під час написання даної праці були використані Конституція Російської Федерації, Податковий кодекс Російської Федерації (частина 1), Закони Російської Федерації з оподаткування юридичних, підручники і навчальні посібники, статті з економічної літератури та статистичні дані. У дослідженні допоміг і особиста досвід роботи автора у податкових органах.


Глава 1. Економічні основи оподаткування юридичних осіб у Росії.

 

1.1. Принципи оподаткування юридичних осіб у Росії.

 

Фінансово-бюджетна система охоплює відносини з приводу формування та використання фінансових ресурсів держави - бюджету та взагалі позабюджетних фондів. Вона покликана забезпечувати ефективну реалізацію соціальної, економічної, оборонної та інших функцій держави. Важливою «кровоносної артерією» фінансово-бюджетної системи є податки.

Вилучення державою користь суспільства певній його частині вартості валового внутрішнього продукту вигляді обов'язкового внеску і як сутність податку. Внески здійснюють основні учасники виробництва валового внутрішнього продукту:

n працівники, своєю працею створюють матеріальні і нематеріальні блага і отримують певний дохід;

n господарючих суб'єктів, власники капіталу, які у сфері підприємництва.

за рахунок податкових внесків, зборів, мит та інших платежів формуються фінансові ресурси держави. Економічне зміст податків виражається, в такий спосіб, взаємовідносинами суб'єктів господарювання і громадян, з одного боку, і держави, з іншого боку, щодо формування державних фінансів.

А. Сміт у своєму класичному творі «Дослідження про природу і причини багатства народів» вважав основними принципами оподаткування:

1. «Підданні мають брати участь у покритті витрат уряду, кожен наскільки можна, відповідно до своєї відносної платоспроможності, тобто. пропорційно прибутку, яким зажив при варті уряду. Дотримання цього положення чи зневага їм призведе до так званому рівності чи нерівності оподаткування.

2. Податок, який зобов'язаний сплачувати кожен, може бути точно визначено, а чи не довільний. Розмір податку, час і його сплати повинні прагнути бути зрозумілі й відомі як самому платникові, і будь-хто інший.

3. Кожен податок повинен стягуватися такої ранньої пори і в спосіб, які найбільш зручними є для платника.

4. Кожен податок може бути такий є, що він видобував із кишені платника можливо менше понад те, що вступає у каси государства».[1]

Попри необхідність урахувати специфіки кожної країни, будь-яка податкову систему має відповідати конкретним принципам.

У разі кардинально реформувати сучасної податкової системи Росії і близько враховуючи многоаспектность змісту податків, їх комплексний характері і неоднозначну природу, слід зазначити, що після кожної сфері податкових відносин відповідає своя система принципів оподаткування, якими практично здійснюється колег і структурне взаємодія, реальне функціонування національної податкової системи.

З іншого боку, організаційні принципи податкової системи зумовлюють основних напрямів її й управління. Саме її змісту беруть своє коріння багато базові положення російських фінансів загалом і оподаткування частковості. Тому і недооцінка чи недостатня проробка на теоретичному рівні неминуче викличуть проблема у всієї системи загалом.

                 Основні засади організації оподаткування російської податкової системи закріплені переважно у Конституції РФ і першою частини таки Податкового кодексу Російської Федерації, у якому враховані принципи оподаткування нафтопереробки і зборів, зазначені в постановах Конституційного Судна РФ, і навіть практика застосування судовими і податковими органами які з 1992 року податкових законів. Звісно ж, що у сьогодні податкової системі Росії відповідають такі організаційні принципи.

Принцип єдності податкової системи. Єдність фінансової політики, включаючи податкову, і єдність податкової системи закріплені у низці статей Конституції Російської Федерації. Уряд Російської Федерації забезпечує проведення єдиної фінансової, кредитної та їх грошової политики.[2] Це становище розвиває жодну з основ конституційного ладу Росії - принцип єдності економічного пространства[3], що означає зокрема, що у терені Росії заборонена встановлення митних кордонів, зборів і якихось інших перешкод вільного пересування товарів, робіт, послуг та фінансових средств.[4]

З іншого боку, принцип єдності податкової системи забезпечується єдиної системою федеральних податкові органи. Саме тому відповідно до конституції Росії заборонена встановлення податків, порушує єдність економічного простору країни, тобто. неприпустимо як запровадження регіональних податків, що може обмежувати вільне пересування товарів, робіт, послуг, фінансових коштів у межах єдиного простору, і запровадження регіональних податків, що може дозволити формувати бюджети одних територій з допомогою податкових надходжень інших або переносити сплату податків на платників податків інших територій.

Принцип рухливості (еластичності). Цей принцип сформульований ще наприкінці в XIX ст. німецьким економістом В.Вагнером, отмечавшим пріоритет публічних інтересів, у оподаткуванні, проти приватними. Принцип рухливості говорить, що податок, і деякі податкові механізми може бути оперативно змінені у бік зниження або збільшення податкового навантаження відповідно до об'єктивними потребами й потенційними можливостями держави.

Цей принцип характерний як для російської податкової системи, яка переживала своє становлення (з 1992 р. до Закону про податок додану вартість внесли 16 зміни й доповнення, до Закону про податку з прибутку - 14, до Закону про податок майно - 8, до Закону про акцизи - 5), але й сталих і сформованих податкових систем (1992 р. у Німеччині законодавство з подоходному податку було зроблено 125 поправок)[5].

З іншого боку, рухливість оподаткування проявляється у регулярному заповненні правових прогалин до податкового законодавства країни. На загал рухливість виступає як контрзаходів держави проти активним діям частини платників податків із ухилення сплати податків. Оскільки в повному обсязі податки мають рухливістю, то податкову систему держави у обов'язковому порядку повинна містити у собі такі податки, які за збільшенні потреб можна було б збільшити. У той самий час рухливість означає, насамперед, поступове внутрішнє розвиток податкової системи, але ще не її якісне реформування.

Реалізація цього принципу у російській податкової системі має серйозні недоліки. На думку багатьох інших експертів, часті і непередбачувані зміни податкового законодавства є однієї з найбільш серйозних причин, якими закордонні інвестори відмовляються працювати у Росії.

Принцип стабільності. Відповідно до принципу стабільності податкову систему повинна діяти у протягом протягом ряду років до податкової реформи. Податкова реформа за загальним правилом неприпустима. Запровадження податкової реформи проводиться лише у виняткових випадках у суворо певному порядку. Багато інших країнах з давніх-давен склалася нормотворча практика, за якою будь-які зміни і, що вносяться до податкові закони, можуть привчіть лише з початку нового фінансового року.

Цей принцип обумовлений як інтересами платника податків. Необхідно пам'ятати, зміна податкової системи об'єктивно тягне до різкого зменшення податкових надходжень до бюджету, а відновлення рівноваги необхідна низка років.

Принцип множинності податків. Цей принцип включає у собі кілька аспектів. Найважливішим той, за яким податкову систему держави має бути полягає в сукупності диференційованих податків та оподаткування. Комбінація різних податків і оподатковуваних об'єктів повинна утворювати такої системи, яка б вимозі перерозподілу податків щодо платників.

Іншим за значимістю аспектом цього принципу виступає неприпустимість «бюджету одного податку», оскільки за несподіваному зміні економічної чи політичну ситуацію дохідну частину бюджету може просто більше не відбутися.

Множественность податків дозволяє створити передумови щодо гнучкою податкової політики державою, більшою мірою вловити платоспроможність платників податків, вирівняти і зробити загальне податкове навантаження психологічно менш помітним, відбити різноманітні форми доходів з урахуванням інтересів усіх сторін економічної діяльності громадян, і фірм, впливати споживання й нагромадження.

З іншого боку, з принципу множинності слід ефект взаємодоповнюваності податків, за яким штучна оптимізація за одним податку незмінно тягне зростання платежів з іншому.

Єдиний економічний простір Росії визначає політику російської держави на уніфікацію податкових вилучень. Цією мети служить принцип вичерпного переліку регіональної та місцевої податків, які можуть опинитися встановлюватися органами структурі державної влади суб'єктів Російської Федерації і органами місцевого самоврядування. Дане положення є виявом державно-правової ідеї фіскального федералізму, як основного способу розподілу податкових повноважень між федеральними і регіональною владами, і навіть органами місцевого самоврядування. Стрижень ідеї - розподіл податкових надходжень між різними рівнями бюджету на наукової оптимальної основі.

Відповідно до Законом Російської Федерації від 16 липня 1992 р. «Про внесення і доповнень до податкової системи Росії» п.2 ст.18 закону про засадах податкової системи було доповнений становищем, за яким органи структурі державної влади всіх рівнів немає права вводити додаткові податків і обов'язкові відрахування, які передбачені законодавством Російської Федерації, як і підвищувати ставки встановлених податків і місцевих податкових платежів.

Слід зазначити, що аналізований принцип ні послідовним і однозначним у розвитку податкової системи країни. Тож з 1 січня 1994 р. після указу президента Росії від 22 грудня 1993 р. № 2268 регіональним і керували місцевим органів державної влади було надано самостійні права для встановлення і запровадження податків. Навіть якщо після скасування цього положення (указ президента Росії від 18 серпня 1996 р. № 1214) органи виконавчої влади на місцях продовжували практику «податкового творчості». Принцип вичерпного переліку регіональної та місцевої податків знайшов свою остаточну втілення тільки тоді, як це питання стала об'єктом розгляду Конституційного Судна Росії, що у постанові від 21 березня 1997 р. зазначив, що це принцип фактично закріплено у взаємозалежних п.2 ст.18, п.1 і п.2 ст. 20 закону про засадах податкової системи.

Перелічені принципи оподаткування враховувалися і за формування нової податкової системи Росії, адекватної ринкових перетворень. Наприкінці 1991 р. було прийнято закон РФ «Про основи податкової системи Російської Федерації». Згодом у закон вносилися зміни і, коригувальні механізм оподаткування нафтопереробки і структуру податків. У цьому, проте, неодноразово порушувався принцип справедливості: внесені зміни затверджувалися законодавчими актами «заднім числом».

З прийняттям першій його частині таки Податкового кодексу Російської Федерації починається другий, більш зрілий період сучасної податкової системи Росії. Перша частина таки Податкового кодексу зберегла наступність положень закону РФ від 27 грудня 1991 року № 2118-1 «Про основи податкової системи до». Прийняття таки Податкового кодексу є еволюційний і дуже якісне розвиток податкового законодавства.

1.2. Порядок обчислення та сплати прибуток.

Загальним вихідним джерелом податкових відрахувань, зборів, мит та інших платежів незалежно від об'єкта оподаткування є валовий внутрішній

Страница 1 из 7 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація