Реферати українською » Наука и техника » Ісаак Ньютон на службі науці, і Англії


Реферат Ісаак Ньютон на службі науці, і Англії

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Будрейко Є. М.

Ісаак Ньютон та її епоха

Говорячи про успіхи науки, нерідко згадують вислів у тому, що зі своїми досягненнями вона зобов'язана з того що “стояла обов'язок гігантів”. Але як небагатьом відомо, що у тому, що хтось зміг “зробити такий багато і бачити настільки далеко, оскільки стояв обов'язок гігантів” належать видатному ученому-энциклопедисту Ісааку Ньютону. Самого Ньютона з права може бути однією з гігантів, котрі заклали підвалини будинку класичної науки. Справді, внесок Ньютона до науки такий високий, що його ім'я поруч із іменами Аристотеля, Платона, Ломоносова, Лавуазьє, Менделєєва, Максвелла, Ейнштейна та інших вчених назавжди залишиться у історії всього людства.

Розглянемо, ніж сучасна цивілізація зобов'язана цьому найбільшому вченому і мислителю XVII–XVIII століть.

Ім'я Ньютона відомо кожному ще з шкільного курсу фізики. Але якщо уважно розібратися, виявиться, що для звичайної людини відомо про неї зовсім небагато: жив у Англії XVII–XVII століттях, був основоположником сучасної механіки, сформулював названі іменем Тараса Шевченка закони руху. З іншого боку, Ньютона, подібно Архимеду з його знаменитої ванній та криком: “Еврика!”, пов'язують із ослаблим яблуком, нагляд яким, нібито, підштовхнуло його на відкриття закону всесвітнього тяжіння. Хтось, то, можливо, згадає розроблене їм диференціальний і інтегральне обчислення.

У довіднику “Фізики” біографія Ньютона становить лише кілька рядків: “Ісаак Ньютон (04.01.1643–31.03.1727) – видатний англійський учений, що заклав підвалини сучасного природознавства, творець класичної фізики, член Лондонського королівського суспільства (1672), президент (з 1703). Народився Вулстоне. Закінчив Кембриджський університет (1665). У 1669–1701 очолював ньому кафедру. З 1695 – наглядач, з 1699 – директор Монетного двора”[1, з. 199].

У книжці англійського вченого і філософа Дж. Бернала містяться найдокладніші дані про життя Ньютона: “Ньютон… походив із нового класу середньої сільській буржуазії, вже дала Кромвеля і більшість парламентських чиновників. Народився він незабаром по смерті свого батька, дрібного фермера з Линкольншира, з досить хороші зв'язки, що його син міг потрапити до Кембридж, де під час своєї навчання він нічим не вельми вирізнявся. У 1663 року Ньютон познайомився з освіченим і багато путешествовавшим новим професором математики коледжі Св. Луки Ісааком Барроу (1630–1677), який оцінив його здібності й в 1669 року домігся призначення Ньютона, що було тоді 26 років, зважується на власну кафедру, хоча доти часу та ще щось опублікував і привернула до собі особливої уваги. Ньютон залишався в Кембриджі до того часу, поки 1696 року, в зеніті своєї слави, ні призначений наглядачем, а пізніше – директором Королівського монетного двору з платнею 400 ф. ст. на рік – посаду, який, на думку багатьох, йому дуже пощастило отримати й обов'язки, з яких виконував сумлінно.

У Кембриджі Ньютон працював над оптикою, багатьма іншими галузями фізики, біблійної хронологією і теологією… Він, очевидно, не справив істотного впливу на університет і вже не створив своєї школы”[1, с.264, 265].

Але й з цього інформації важко зрозуміти, чому саме Ньютон став однією з творців класичної фізики. При більш докладному знайомство з його біографією ще більше питань. В.С. Кірсанов, відомий вітчизняних ньютоноведов, пише: “Навіть простий перелік деяких біографічних фактів вражає безліччю які виникають за цьому питань: як юнак, майже мав ніяких певних схильностей точних наук, більше, що надійшов на університет майже повним неуком у математиці, а до закінчення університету не удосужившийся прочитати Евкліда, зміг кілька років зробити епохальне відкриття – винайти новий аналіз? Чому Ньютон, син надзвичайно багатих батьків, вимушений був миритися зі становищем “сабсайзера” (“бідного студента”), соціального парії в кембріджському суспільстві? Як Барроу (який, до речі, ніколи було учителем Ньютона), ознайомившись із них уперше на атестаційному іспиті (де Ньютон, з його словами, відповідав найгірше), міг рекомендувати залишити цього молодика в Тринити-колледже? Чому, дійшовши закону зворотних квадратів в 1666 року, Ньютон двадцять років затримував публікацію закону всесвітнього тяжіння? Чому докази на “Началах” викладено синтетико-геометрическим методом, а чи не з допомогою нового аналізу, значно полегшило ще й розуміння тогочасні книги й її практичний використання у подальшому? На всі ці запитання, що є лише кілька з завдань, які ньютоноведением проблем, відповісти непросто”[3, с.17].

Але це тільки питання, що стосуються особисто Ньютона. Якщо ж розглядати особистість Ньютона, враховуючи його епоху, у нашій знанні про неї з'явиться ще більше “білих плям”.

Які ж діяльність Ньютона пов'язані з політичної, економічної і з наукового ситуацією в Англії на той час?

Ісаак Ньютон та її епоха

Вважають, що з здобуття права учений міг реалізуватися, він повинен народитися “у потрібний час у потрібному місці”, тобто потрібні сприятливі обставини. Що й казати виглядали Європи та Англія другої половини XVII – першої третини XVIII століть? Коротка характеристика цього періоду дана в підручнику “Росія та світ”: “Зміни у соціально-економічних відносинах, зміни у XVII в., дозволили Європі різко вирватися уперед і зрештою підпорядкувати своєму впливу майже увесь світ. Це було можливим завдяки переходу до капіталізму. Найбільш швидко він розвивався у країнах, де утвердилася протестантська етика. У тому числі – “зразкова капіталістична країна” XVII в. Голландія, Англія, частково Франція. Ці країни, мали зручний виходу Атлантиці, активну участь у торгівлі, зміцнює утверджуючись на нових морських шляхах.

Предпосылками розвитку капіталізму були також посилення товарності сільського господарства, накопичення капіталів, ослаблення цехових зв'язків і традицій, наявність єдиних національних ринків, вільних робочих рук, політична централізація країн” [4, з. 186-188].

Проте, перш, ніж можливість перейти до капіталізму, Англії, як та інших європейських країн, довелося пройти нелегкий шлях. У XVI–XVII століттях у низці країн Європи утвердився абсолютизм – необмежена влада короля, яка спиралася на бюрократію, армію і суд. Протягом певного періоду цій формі правління грала позитивну роль, оскільки запровадження єдиної твердої валюти, скасування довільних поборів, встановлення спільної країни системи заходів і терезів сприяли розквіту торгівлі, і розвитку промисловості.

Розквіт англійського абсолютизму в період правління представниці династії Тюдорів – Єлизавети I (1558–1603). У цей час зміцнилися позиції Англії як найбільшої морської держави – “володарки морів”, развернувшей широку торгову і колоніальну експансію у багатьох частинах світу. Ще таке становище Англії зміцнила перемога над іспанським флотом – “Непобедимой армадою” в 1588 р.

У період правління Єлизавети в Англії значно просунулися вперед промисловість і торгівля, проте розвиток капіталістичних взаємин у результаті до розколу англійського дворянства на старе (феодальне) і винесла нове, представники якого з своїм економічних інтересів і підприємницьким здібностям дедалі більше зближалися з новими формировавшимся класом – буржуазією. Цей розкол проявився вже за часів наступній королівської династії – Стюартів, як у період правління Якова I (1603–1625) різко загострилися відносини між монаршої владою та новими верствами суспільства.

“Король Яків I… розраховував управляти Англією колишніми абсолютистськими методами. Проте нижня палата англійського парламенту – виборна палата громад – побувала в центрі опору політиці короля. Серед її було багато підприємців, торговців, представників нового дворянства. Яків I, незадоволений діяльністю парламенту, і його відмовою давати утримання двору, дедалі рідше скликав його. У 1629 р. син Якова Карл I (1625–1649) взагалі розпустив парламент і став збирати податки без її розв'язання.

У період правління Стюартів розгорнулося жорстоке переслідування пуритан. Прибічники радикальної Реформації перетворилися на головну опозиційну силу, а сам пуританізм – в прапор розпочатої Англійської революції.

…Революція в Англії почалася 1640 р., коли Карлу І довелося скликати парламент, оскільки скарбниці потрібні гроші на придушення повстання на Шотландії, викликане спробою короля заборонити пресвитерианское богослужіння. Парламент скористався скрутної ситуацією короля і від нього відновити своїх прав. Король вимушений був поступитися. На в 1642 р. Карл I вирішив перехопити ініціативу вступив з парламентом в збройну боротьбу.

У результаті розпочатих громадянські війни парламентським військам вдалося завдати поразка королівському війську. У боях відзначився прибічник индепенденства Олівера Кромвеля, зумівши створити дисципліновану і боєздатну армію. У 1646 р. король Карл І був полонений. Усю владу країни потрапила до рук парламенту. Він узяв закони, якими землі єпископів, короля та її сторонников-дворян були чи пішли шляхом сплату боргів, що з видатками війну. Були скасовані повинності дворян королю. Землі, отримані за службу, почали їх приватною власністю. Торгово-промышленные верстви домоглися знищення монополій та повної свободи торгівлі, і підприємництва. Англиканская церква замінена пресвітеріанської.

Побоюючись змови пресвитариан з королем, Кромвель домігся видалення найактивніших їх з парламенту. Після цього з вироку парламенту король Карл І був страчений. У 1649 р. Англія стала республікою, на чолі якої стояли индепенденты. Почався новий етап Англійської революції. Хвилювання низів, щось виграли від перемоги парламенту, заколоти прибічників короля, війну з торгової суперницею Англії – Голландією, підкорення Ірландії були тим історичним тлом, у якому росла особиста влада Кромвеля. У 1653 р. він став лордом-протектором (“захисником”) Англії, Шотландії та Ірландії з фактично необмежені повноваження. Так Англія через революцію від королівської тиранії дійшла диктатурі Кромвеля.

Після смерті лорда-протектора вибухнули заворушення, й у 1660 р. з допомогою армії відновлено королівська влада. Розпочата феодальна реакція, загроза відновлення католицизму викликали велике занепокоєння в зміцнілій під час революції буржуазії і нового дворянства (переважно протестантів). У 1688 р. парламент звернувся безпосередньо до правителю Нідерландів протестантові Вільгельму Оранскому (1689–1702) з пропозицією зайняти англійський престол. На чолі сильного війська Вільгельм висадився в Англії. Яків II Стюарт втік із країни. Ці події дістали назву “Славной революції”.

Ухвалений 1689 р. парламентом і підписаний Вільгельмом Оранським “Білль про права” означав перехід до парламентської монархії. Відповідно до новим уявленням король отримував влада милостию Божої, а, по волі парламенту. За парламентом закріплювалося право рішення фінансових питань, включно із утриманням армії й визначення витрат короля. Усі англійці тепер могли прогнозувати недоторканність їхньою приватною власності; мали сплачувати не тільки затверджені парламентом податки; отримували декларація про недоторканність житла і більш справедливий судовий розгляд в гласному суді у присутності присяжних.

Результатом Англійської революції стало перетворення країни, до кінцю XVII в. в буржуазну республіку. Це сприяло швидкому економічному підйому Англії.

Які ж все описані події торкнулися Ісаака Ньютона, їх сучасника? Ось що пише звідси В.С. Кірсанов: “Ньютон народився рік смерті Галілея. Його творчість є кульмінацію наукової революції XVII століття, яке життя охоплює цілу епоху, вмещающую безліч подій й у першу чергу, англійську буржуазну революцію 1640–1660-х років. Епоха була надзвичайно бурхливої: валилися старі монархії, виникали нові країни, але життя Ньютона, навпаки, залишалася зовні гранично розміреним і безтурботної – вона пережила шістьох королів, громадянську війну, протекторат Кромвеля, реставрацію Стюартів і зміну династій, але це мало відбивалося з його долі” [3, с.16].

Проте важко погодитися, політичні й економічні події, особливо головні їх: буржуазна революція 1640–1660 років, промислова революція кінця XVI– початку XVII століття (перша), промислова революція середини XVII століття (друга) і, нарешті, наукова революція другої половини XVII століття (однією з творців та учасників якої було Ньютон),– не надали впливу життя і творчість вченого. Цього неможливо було навіть у силу те, що, зазначає Дж. Бернал, хоча наука продовжувала повинна розвиватися у відповідності зі своїм внутрішнім логікою, ситуація у період перед і під час промислової революції середини XVII в. істотно змінила ставлення до неї.

Розглянемо, як потреби в промисловості й торгівлі сприяли розумінню корисності науки, призводили до прискоренню його розвитку.

Англійська революція 1640–1660 років призвела до утворення у країні відносно стійкого уряду, у якому значної ролі грала велика буржуазія, і до появи вперше у історії на політичної сцені нового класу промисловців, які вийшли частково з купецтва, частково з кваліфікованих ремісників. Цей клас був зацікавлений у зростанні в промисловості й торгівлі. Особливе його приваблювало розвиток мореплавання.

Як уже відзначалося вище, століття, у якого Ньютон побачив світ,– 1540–1650 роки – істотно змінила стан Англії світі: поруч із Голландією вона до початку перетворюватися на з провідних промислових країн, найбільшу морську колоніальну державу. У процесі війни з Іспанією за морської панування Англія значно збільшила кількість своїх колоній в Азії, і Африці. У 1600 р. для експлуатації багатств Індії було створено Ост-Індська компанія, а 1649 р. оформлено Британське співдружність націй. Англія ставала одній з двох десятків країн, де концентрувалася більшість світової торгівлі, і мануфактурної промисловості.

“Економічно до цього століття панували накопичені результати морських подорожей, допущені розвиток торгівлі. … нечувано зросли багатства тих торговців і промисловців, що перебували на нових океанічних торгових шляхах, отже використовувати нові ресурси, і забезпечувати нові ринки…

Новий економічний центр Європи, а на той час, щодо справи усього світу перекинувся на країни, розташовані на берегах Північного моря, – спочатку у Голландію, потім у Англію і Північну Францію” [2, с.224,

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація