Реферати українською » Наука и техника » Класифікація винаходів і НТП


Реферат Класифікація винаходів і НТП

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Валентина Геннадьевна Березина

"Экономична мудрість буття, все нове у ньому шиється з мотлоху". В.Шекспір

У шостому столітті до нашої ери в давньогрецької колонії Сибарис — великому на той час торговий центр, жителі якого славилися любові до розкоші, — існував звичай, яким кухар, що придумала нове, оригінальне страву, протягом року мав прерогатива готувати ця страва й продавати його співгромадянам (1). Після завершення року цього права припинялося, і рецепт смачного страви, на радість гурманам, ставав загальним надбанням, а кухарю, щоб одержувати прибуток, треба було винаходити нове, ще більше смачну страву. Очевидно, кухарі в Сибарисе були дуже винахідливі, а громадяни надзвичайно упереджені до обжерливості, і завдяки їхнім спільним "зусиллям", і навіть війни з містом Кротоном в 510 р. е. Сибарис зруйнували (2).

Попри давність існування цих захоплених, але безтурботних покупців, безліч їх закономірно трагічну доля, світ зберіг про неї пам'ять: стало звичним слово "сибарит", що означає людини, люблячого жити він красиво й з задоволенням, знайшла ще один приклад заповідь "не чревоугодничай", а який зароджується держава методом спроб і помилок навчалося узгоджуватимуть власні інтереси до потреб майстрів придумувати нове.

Поступово, багато століть, склалася державна патентна чи винахідницька система, призначена за погодженням потреби в могутність і процвітанні до потреб творців конкретних науково-технічних нововведень в заслуженому винагороду за працю.

Сучасні протиріччя цією системою нашій країні й імовірний шлях її вирішення пропонуються увазі шановного читача.

Прогрес держави й система винахідництва

Процвітання держави на сьогодні значною мірою залежить від можливості "швидко і цілеспрямовано вести наукові, проектні і конструкторські розробки, що забезпечать створення умов та освоєння принципово нових техніки і технології, багаторазово що підвищують продуктивності праці" (3).

Вирішення проблеми повністю залежить уміння створювати, виявляти і використовувати передусім винаходи високого рівня, які пропонують інший принцип дії існуючих технічних систем. Тоді як, за даними зам.председателя Держкомвинаходів Пугачова Ю.Н., 97% винаходів у СРСР вдосконалюють відоме, 1,5% — принципово нові, 0,9% — немає аналогів (4). Про те, скільки принципово нових винаходів використовуються чи до впровадження у народному господарстві, — невідомо. На жаль, нерідко створені нашими творцями принципово нові, іноді навіть визнані у СРСР такими, винаходи знаходять використання у інших країнах. Невміння своєчасно виявляти винаходи високого рівня життя та вести їх розробку до впровадження завдає прямі збитки інтересам держави, оскільки його технічний прогрес тим часом буксує дома, а це рівнозначно руху тому. З потребами винахідників нашій країні справи не краще, ніж із державними.

Право автора винаходи на винагороду виникає лише по тому, як держава, запровадивши це винахід у промисловості, він принесе реальний економічний чи іншого ефект.

Автори ж перспективних винаходів, які можна використані через десятиліття, залишаються практично без винагороди, хоча саме ця винаходи надають найбільший вплив на науково-технічний прогрес (НТП).

Отже, користь від винаходи не вичерпується економічним або іншим суб'єктам ефектом з його впровадження. Кожне хороше винахід має окрему пізнавальну цінність, створену працею винахідника, не забезпеченого за нормами ніяким винагородою. Про це писали в 1958 року Шапіро Р.Б. і Альтшуллер Г.С. (5), в 1986 року — Дементьєв В.М. (6), але не всі замикається у тому, як розділити винаходу за рівням пізнавальну цінність?

Ні існуюче Положення про відкриттях, винаходах і раціоналізаторських пропозиціях (1973г.), ні новий проект Закону СРСР про винахідництві у СРСР від 8.04.1990 р. відповіді це запитання не дають. Отже, на справедливу оплату своєї праці винахідникам досі годі сподіватися.

Отже, державна система винахідництва сьогодні виконує свою призначення: вона може задовольнити потреби в науково-технічному прогресі й потреби винахідників у справедливій винагороду за працю.

Виникнувши винахідництві криза то, можливо подолано лише разом з глибокої перебудовою всієї економіки народного господарства. Проте й специфічні патентоведческие проблеми. Спробуємо визначити їх і накреслити шляхи до розв'язання.

Система винахідництва сьогодні — це дуже розвинена система, що складається з багатьох підсистем, серед яких найголовнішими є: изобретательское право, економіка винахідництва, державна науково-технічна експертиза (ГНТЭ), патентна інформація, і навіть патентні дослідження.

Изобретательское право містить основні законодавчих норм, визначення, правила, наприклад, визначення критеріїв винаходи, вид охоронного документа, права авторів, і інші норми, регулюючі відносини держави і новаторами для взаємного задоволення інтересів обох сторін.

Економіка винахідництва містить норми і правил, які б впровадження їхніх досягнень у народне господарство й що визначають авторське винагороду.

Як ми вже переконалися вище, функції цих підсистем винахідництва виконуються на низький рівень.

Державна науково-технічна експертиза покликана відокремити винаходи від усіх заявлених нововведень, і навіть розділити винаходу за рівням. Сьогодні з 180-200 тисяч щорічних заявок на винаходи ГНТЭ визнає відповідними нормативному визначенню винаходи до 50%, але їх, як ми знаємо, 97% виявляються занадто дрібними, щоб задовольнити державний інтерес в НТП. І ось парадокс, 38% залишених ідей виявляються цінними і потім знаходять використання у народному господарстві (7).

Що стосується визначення рівня винаходи, то час є багато пропозицій з методиці його визначення, але й одне з яких широко немає практично (8).

Отже, і це підсистема виконує своїх функцій вкрай незадовільно. Патентна інформація — це складна система відбір і збереження винаходів, і навіть поширенню даних про них всім цікавляться. Патентна інформація покликана відбивати й усе розмаїття винаходів, створюваних у світі.

До певного часу ця складова системи винахідництва цілком задовольняла винахідників і патентознавців: винаходи упорядковані відповідно до міжнародної класифікацією винаходів, регулярно виходить інформацію про всіх зареєстрованих винаходи. Проте, з'явилися претензії і до неї.

У 1973 року Альтшуллер Г.С. писав: "Якщо потрібне поліпшити наявний об'єкт, тобто. зробити винахід другого-третього рівня, ми можемо знайти у патентної літературі розділи, підлягають вивченню. І тут патентна інформація мусить бути використана до виконання завдання. Якщо ж треба винайти щось принципове нове, тобто. зробити винахід четвертого-п'ятого рівнів, умови завдання розширюються настільки, що не можна точно з відповіддю: яку саме патентну інформацію треба дивитися? По суті, прототип можна шукати у кожному класі. Така ситуація типова для завдань, розв'язуваних на четвертому-п'ятому рівнях. Саме тому існуюча система використання патентної інформації не спрацьовує під час вирішення завдань вищих рівнів" (9).

Вочевидь, як і патентна інформація не виконує сучасних запитів винахідництва.

Патентні дослідження — дуже важлива сьогодні більша частина винахідництва, сприяюча розвитку науку й техніки. Нагромаджений століттями патентно-информационный фонд стала основою виявлення закономірностей і тенденцій будь-який технічної системи та складання прогнозів у майбутнє. На жаль, існуючі методики проведення патентних досліджень засновані переважно на статистичних методах, не які враховують рівень пізнавальну цінність винаходів (10). Результати таких досліджень, зазвичай, обмаль сприяють створенню принципово нових техніки і технології.

Прикладом патентних досліджень високого рівня може бути аналіз патентів, з урахуванням п'яти рівнів винаходів, проведений Альтшуллером Г.С, в 40-50-ті роки, результатом якого став відкриття законів розвитку технічних систем (ЗРТС) й створення нової науки: теорії розвитку технічних систем (ТРТС) (11,12,13).

Тепер стає зрозуміло, що все система винахідництва пронизана гострими протиріччями, які дозволяють їй вирішувати поставлені сьогодні завдання. Головним протиріччям, мій погляд, є що: система винахідництва повинна виявляти винаходи високого рівня пізнавальну цінність задля забезпечення ентеепу та справедливого винагороди винахідникам, та жодна із цього системи неспроможна це.

Є й спеціальна галузь знань: "патентознавство", до обов'язків якої належить вивчення й наукове управління винахідництвом. На сьогоднішньому, фактично ще донауковому, етапі розвитку патентознавство чи встигає за практикою винахідництва. Комплексного розв'язання існуючих протиріч сучасне патентознавство не пропонує. Вочевидь, що назріла гостра потреба цій галузі знань зробити якісний стрибок, піднятися до істинної науку й надалі вести у себе повсякденну изобретательскую практику.

Поняття винаходу і класифікація винаходів

Більшість країн світу у час розуміють під винаходом нове, має винахідницький рівень добробуту й промислово уживане рішення. Основними різновидами таких рішень може бути устрою, способи, речовини, і навіть нове застосування відомих пристроїв, способів, речовин. Таке поняття винаходи немає критерію, що дозволяє із усієї маси винаходів виділяти рішення високого рівня пізнавальну цінність, і тому вона як ядро комети тягне у себе рій дрібних, середніх, великих винаходів, але дрібні й середні, як відомо, становлять переважна більшість у тому числі. Вочевидь, що час переглянути саме поняття винаходи, змінити його суть те щоб з багатьох ідей автоматично, як самі собою, витягувалися ідеї високого рівня.

У 1958 р. Р.Б.Шапиро і Г.С.Альтшуллером запропонували нове поняття винаходи, як усунення технічного протиріччя (5). У 1980-х р. В.П.Рассохин (7), а 1987 р. В.Н.Дементьев (14) запропонували під винаходом розуміти новий принцип виконання завдання.

Відповідно до цих пропозицій винаходом можна вважати метод, пристрій, речовина, неочевидні для середнього фахівця, а новий фізичний, хімічний, геометричний, технічний чи іншого принцип виконання завдання чи владнання суперечностей, і навіть нове, неочевидне застосування відомого принципу. Саме через такі нововведення і є у час винаходами високого рівня. Звичні само устрою, способи, речовини зможуть залишитися, як нововведення нижчих рівнів, необхідних доведення МС до досконалості.

Понад тридцять відбулося з появи першого пропозиції з удосконалення поняття винаходи. З того часу нашій країні у черзі розгляду третя нормативна база з винахідництва, але вона суттєвих змін у цьому напрямі несе. Причина цього як недосконалість загальної економічної системи країни, а й ряд об'єктивних обставин всередині самої системи винахідництва.

Припустимо, законодавство визначило, що винахід — це нове принцип виконання завдання. Для виявлення винаходів у разі эксперту-патентоведу потрібно буде переглянути всі відомі на дату пріоритету принципи вирішення завдань. Де сьогодні також можна отримати цю інформацію з необхідної повнотою? Як ми вже знаємо, система винахідництва має розвиненою підсистемою патентної інформації. У ньому перебувають мільйони описів, створених у світі протягом останніх століття. Спеціальна класифікація винаходів дає можливість розкласти по полочкам-классам весь величезний і різноманітніший масив інформації, а разі потреби скористатися інформацією з потрібною нам полички.

У основі діючої класифікації винаходів лежать переважно дві засади: функціональний і галузевої. Це означає, що це відомі у науці й техніці устрою, способи, речовини, саме допоки вони є винаходами, згруповані або за виконуваної ними функції, наприклад, підклас У 01 Д — "Поділ", класи F 26 — "Сушіння", У 24 — "Шлифование чи полірування", або за приналежність до будь-якої галузі техніки чи людської діяльності, наприклад, класи У 22 — "Литейное виробництво, порошкова металургія", З 21-го — "Металургія заліза", Д 03 — "Ткачество", F 41 — "Зброя".

Необхідна нам інформацію про принципи рішення завдань пов'язана з певної функцією чи областю техніки. Відповідно до МКИ технічні рішення, що мають у основі і той ж принцип, будуть неминуче віднесено до найрізноманітніших рубриках класифікації, назви яких часто не відбивають цього принципу. Наприклад, широко вживаний у техніці фізичний принцип — резонанс — можна натрапити у винаходи різного профілю розкиданих за багатьма рубриках МКИ, які мають між собою жодної зв'язку:

а.с. 307896 — "Спосіб безопилочного різання деревини", У 27 У 23/00;

а.с. 317797 — "Спосіб попереднього ослаблениая вугільного пласта", Є 21 З 39/00, G 01 N 33/22;

а.с. 338352 — "Спосіб вібраційної обробки деталей", У 24 У 31/06;

а.с. 506350 — "Спосіб підвищення ефективності процесу запилення самофертильных рослин, А 01 М 1/02;

а.с. 614478 — "Лінійний вібраційний двигун", М 01 L 41/08, H 02 N 11/00,

а.с. 614794 — "Пристрій для масажу", А 61 М 9/00;

а.с. 641229 — "Спосіб роботи шлаковой шахти", F 23 I 9/00;

а.с. 793876 — "Пристрій для вивантаження сипкого матеріалу зі ємності", У 65 Д 88/66 (15).

Вочевидь, що новизна самого принципу виконання завдання нині може залишитися неявній: принципово нове рішення буде проклассифицировано по виконуваної функції чи з приналежність до будь-якої галузі й розчиниться загалом винаходів. Колись знову що з'явився принцип, можливо, буде враховано у приватних рубриках МКИ, але при цьому за сучасної концепції розвитку МКИ повинні нагромадитися десятки аналогічних винаходів в старих рубриках, що буде лише за десятиліття. Можна сміливо сказати, що сьогодні МКИ не відбиває який буде необхідний розвитку науку й техніки розмаїття створених у світі винаходів.

Отже, як і раніше, сучасна МКИ може багато розповісти нам про винаходи — пристроях, засобах, речовинах, ясно, що діти наші потреби у принципово інший інформації суперечать один одному з можливостями функціонально-галузевого будівлі МКИ. Саме це є основною перешкодою до прийняття нового поняття винаходи.

Класифікація винаходів і теорія розвитку технічних систем

Але, як будь-яка саморазвивающаяся система, МКИ містить у собі як протиріччя, а й зліпок ключа їхнього дозволу. Відбиваючи розвиток технічних систем, МКИ природно відбила і закономірності цього розвитку (16). Закони та загальна теорія розвитку технічних систем, досліджувані Альтшуллером Г.С. та її школою, є той заповітний ключ.

При уважному розгляді МКИ, яка містить понад 60 тис. рубрик, можна побачити, що у її частинах виявляються схожі етапи розвитку близькі й далеких технічних систем.

Наприклад:

підклас: А 47 З

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація