Реферати українською » Наука и техника » Біотехнологія Росії із погляду теорії еволюції


Реферат Біотехнологія Росії із погляду теорії еволюції

Предыдущая страница | Страница 2 из 2
у своїй НДІ, а НИРы проводитимемо у тому, хто це платить.

Щоправда, у Росії які хочуть працювати і заробляти, зокрема у біотехнології, доведеться долати опір влади всіх рівнів – але досі долали, прорвемося і далі.

Свої потреби у продукції сучасної біотехнологічній промисловості загалом, за різними джерелами і залежно від цього, яку саме продукцію автори беруть у це поняття, ми забезпечуємо на 10-30%. Чи варто робити самоціллю підвищення цього відсотка? Давайте протягати ніжки за одягом. Статус передовий країни Росія втратила назавжди. Немає потреби класти живіт у бездумних боях давно програної війни, краще перегрупувати сили та відійти тих позиції, які ми зможемо утримати. Глобалізація – природний процес, з якою виступають лише екстремісти на багатих і розвинених країн. Там, де з населення немає підстав скаженіти з жиру, хто б влаштовує демонстрацій проти глобалізації. Доношувати штани і черевики, у тому числі зросли старші діти, в небагатій селянській родині – буденна річ. Патріотизм патріотизмом, а вигода – вигодою.

Биотех у що не належить до галузям, у яких можна було одержати оптимальну віддачу від вкладеного капіталу, але і є підстави годі розраховувати, що рентабельність біотехнологічних підприємств у Росії усі ж переросте критичну оцінку і це сектор стане на місце інвестицій. Нещодавно анонімний джерело з Минобрнауки у розмові з кореспондентом РІА «Новини» повідомив, що на даний час у російський хай-тек вкладено близько млн. венчурних доларів. Скільки відсотків обсягів припадає на биотех, не сказав, але біотехнологічні проекти становлять 25-30% і ярмарках РАВИ, й у конкурсі російських інновацій, й у МНТЦ. Одного цього йому досить для поміркованого оптимізму.

Народжуваність серед біотехнологічних компаній буде скількись відсотків перевищувати смертність, а живої вагу выживших – поступово зростати. Зарубіжні (й у меншою мірою, вітчизняні) фірми і фонди створюватимуть нові, і купувати існуючі біотехнологічні підприємства міста і налагоджувати там конкурентоспроможне виробництво. Державні й потужні приватні науково-дослідні й науково-виробничі компанії працювати на замовлення зарубіжних і (меншою мірою) вітчизняних фірм, суто наукові – підгодовуватися з допомогою грантів від вітчизняних і (більшою мірою) зарубіжних та Міжнародних організацій. Російські вчені вестимуть розробки разом із зарубіжними колегами.

Найімовірніше, у своїй станом науку й технологій, Росія у разі виявиться лише на рівні нинішньої Південна Корея. Та це погано? Чи не ліпше бути котра першою селі, ніж восьмим в сімці? У Кореї у тому фундаментальної науки – зате є LG, Samsung, ембріони для терапевтичного клонування й багато іншого. І час перестати журитися про втрату колишньої величі. Згадайте розповідь Джека Лондона «Тисяча дюжин». Його герой гнав носіїв по сніжної цілині, інші ж відставали однією перехід й чудово почувалися. Не гналися за надприбутком, зате й не пустили собі кулю прямо. Не дженериками єдиними жива промисловість у які йдуть другими. У середньому становив розробку нового фармпрепарата зараз йде, за даними, 8-14 років і 300-800 мільйонів. Під той, щоб повторити цю розробку – в 3-7 разів менша часу й в 100 (!) разів менша грошей. А новизну чи, принаймні, суттєві відмінності патентознавці обов'язково знайдуть. Отож наукомістка промисловість у Росії може розраховувати жирну синицю, якщо перестане мріяти про журавлях.

А російської наукою не станеться нічого трагічного – з погляду теорії Дарвіна. Навіть її реформування відповідно до багаторазово прОклятой Концепцією насправді лише закріпить такий стан справ. Ну, скоротять під корінь інститути, доведені до нежиттєздатного стану (хто винен – це окреме питання, що треба було продукувати – іще одна і також риторичне). Звільнять тих реліктів, яких давно слід було звільнити натомість, щоб продовжувати їх агонію. Нинішні власники розорять частина досі жевріючих мертвозачатых галузевих НДІ і КБ. Полишена живими фундаментальна наука буде помаленьку мерзнути, а прикладна – працювати у міру сил. Усе це буде громом з неба, а продовженням тенденцій останніх десятиліть. Радянська наука вже вимерла як вид – час перестати робити їй штучне подих.

Погано, що залишена розлучення фундаментальна взагалі державна наука продовжуватиме занепадати без поливу і добрив – адже й динозаврам свого часу було досить погано.

Крім цього – страшного. Швидкість відпливу мізків із Росії давно стабілізувалася. Непотрібні заводи вже позакрывались, а потрібні так-сяк працюють. Наукоемкая промисловість теж не працює, хоч вперше і не тих масштабах, як нам хочеться. Баби в Холмогорах народжуватимуть, мужики – споряджати у Москві обози з рибою, Демидови – засновувати нові заводи… Але тим, хто не хоче працювати у науці, і гребує або може поїхати, доведеться або жити поза межею бідності та продовжувати вимирати, чи навчитися комерціалізувати свої розробки – це головне, чого бракує середньостатистичному пострадянському вченому.

Висновки:

· Замість перебудови у російській науці за останні десятиліття відбувалася штучно затягнутий агонія.

· У багатьох галузях науку й техніки ми необоротно відстають від розвинутих країн.

· У найближчим часом процес руйнації існуючої моделі науки прискориться.

· Ми повинні тверезо оцінити перспективи розвитку й у першу чергу – відмовитися від заповітної мети залишитися високорозвиненою в науково-технічному відношенні країною і зажадав від сподівання допомогу держави.

· Чим скоріш ми навчимося продавати результати своєї інтелектуальної праці, краще – й у кожного людей особисто, і всіх нашій цілому.

Список літератури

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту http://www.cbio.ru/

Предыдущая страница | Страница 2 из 2

Схожі реферати:

Навігація