Реферати українською » Остальные рефераты » Всесвітня Торговельна Організація


Реферат Всесвітня Торговельна Організація

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Ульяновський Державний Технічний Університет

 

Реферат

 

Всесвітня

        Торговельна

              Організація

 

 

 

 

 

 

 

 

Выполнил:

студент грн. Эд-33

Мамаїв О.Ю.

 

 

 

 

 

2003 р.

СОДЕРЖАНИЕ

 

 

 

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ст.2

1.1. Стислі відомості ст.5

1.2. СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ СОТ ст.7

          1.3. Відносини Росії і близько СОТ на етапі ст.10

1.4. Позитивні моменти від участі України Росії до ВОТ

       ст.14

ЗАКЛЮЧЕНИЕ ст.25

Список літератури ст.29

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Реальне розвиток міжнародної торгівлі дедалі більше виявляє, що глобалізація і інтернаціоналізація світових економічних процесів, різко усилившаяся наприкінці століття, дедалі більше интенсифицирующаяся і минуща у нове тисячоріччя, однією з своїх наслідків має поступове розмивання межі між прикордонним та внутрішньою регулюванням міжнародного економічного обміну. Однією з результатів цього, стає поступовий перенесення центру ваги регулювання міжнародної торгівлі з режиму сприяння на національний режим. Цей процес відбувається вже намітився у межах BТO. Одночасно розвивається своєрідна уніфікація правив і норм регулювання міжнародного обміну товарами і послугами. Складається зросла сумісність національних правових норм регулювання зовнішньої торгівлі. І на цій основі формується сучасна міжнародна торгова система, уречевленням якої поступово стає СОТ. Інтереси Росії вимагають, щоб він завершила своєї ролі спостерігача і став активний учасник цього процесу. Росія має ринкових механізмів господарювання, відмовилася від створення низки обмежень економічну діяльність, й у водночас, досі відрізняється різкими диспропорціями економіки. Усунення даних диспропорцій чи пом'якшення наслідків вимагатиме додаткових заходів державної. Тож було б бажаним домогтися застосування до Росії з даному питанню положень угод Уругвайського раунду, які передбачають надання певних пільг з підтримки економічних реформ країни з перехідною економікою: ГАТС - які забезпечують можливість запровадження обмежень за доступу ринку послуг у через відкликання станом платіжного балансу; ТРИП - що надає перехідного періоду до 5 років до прийняття зобов'язань за згодою і Угоди про субсидії і компенсаційним заходам, відповідно до якої, країни, перебувають у процесі переходу від планово-централізованої до ринкової економіки вільного підприємництва.

Завдання усунення зовнішніх перешкод шляху російського експорту важлива реалізації величезного потенціалу, який має Росія високотехнологічних та інших галузях з високим рівнем переробки продукції. Це - необхідна умова задля подолання «сировинної» спрямованості російського експорту.

Збереження позицій на зовнішніх ринках й подальше нарощування експорту вимагають вирішення питань доступу на зовнішніх ринках, усунення необгрунтованих обмежень стосовно російського експорту і загрози для їх застосування у майбутньому. Це завдання стає дедалі значимої, оскільки відкриває можливість заробляти грошей світові ринки там, де Росія реальні конкурентні переваги, що вочевидь, краще прямий фінансову допомогу, надання західними країнами й міжнародними фінансовими інститутами кредитів Росії. Проте очевидно, що українці нарощування експорту та її облагородження, і навіть збереження завойованих позицій на зовнішніх ринках вимагає вирішення питань доступу на зовнішніх ринках, натомість є у вигляді як усунення діючих обмежень стосовно російського експорту, і створення сприятливого торговельно-політичного клімату усунення загрози їх застосування у майбутньому.

1.1. Стислі відомості

Місце розташування: Женева, Швейцарія
Заснована: 1 січня 1995 р.
Створено: за результатами переговорів Уругвайського раунду (1986-94)
Членство: 145 країн (за станом жовтень 2002 року.)
Бюджет: 134 млн. швейцарських франків (приблизно 90 млн. дол. США).
Штат Секретаріату: 500 співробітників
Глава: генерального директора

Мета і принципи. Світову організацію торгівлі (СОТ), що є наступницею котрий діяв з 1947 р. Генеральної угоди за тарифами й торгівлю (ГАТТ), початку своєї діяльності з початку 1995 р. СОТ покликана регулювати торгово-политические відносини учасників Організації з урахуванням пакета Cоглашений Уругвайського раунду багатосторонніх торгових переговорів (1986-1994 рр.) Еге цих документів є правовим базисом сучасної міжнародної торгівлі.

Угоду про заснування СОТ передбачає створення постійно чинного форуму країн-членів для врегулювання проблем, що впливають з їхньої багатосторонні торговельні стосунки, й контролю над реалізацією угод й домовленостей Уругвайського раунду. СОТ функціонує багато в чому як і, як і ГАТТ, та заодно здійснює за ширшим спектром торгових угод (включаючи торгівлю послугами і питання торгових аспектів прав інтелектуальної власності) і має значно великі повноваження на через відкликання удосконаленням процедур прийняття прийняття рішень та їх виконання членами організації. Невід'ємною частиною СОТ є унікальний механізм дозволу торговельних суперечок.

З 1947 р. обговорення глобальних проблем лібералізації і перспективи розвитку світової торгівлі відбувається на рамках багатосторонніх торгових переговорів (МТП) під егідою ГАТТ. До 2002 р. проведено 8 раундів МТП, включаючи Уругвайский, вже почався дев'ятий. Головне завдання цієї впливової міжнародної економічної організації є лібералізація світової торгівлі.

Засадничими принципами і правилами ГАТТ/СОТ є: торгівля без дискримінації, тобто. взаємне надання режиму сприяння (РНБ) у торгівлі та взаємне надання національного режиму товарам і послугам зарубіжного походження; регулювання торгівлі переважно тарифними методами; відмови від використання кількісних та інших обмежень; транспарентність торгової політики; дозвіл торговельних суперечок шляхом консультацій і переговорів тощо.

Найважливішими функціями СОТ є: контролю над виконанням угод й домовленостей пакета документів Уругвайського раунду; проведення багатосторонніх торгових переговорів і консультування між зацікавленими країнами-членами; дозвіл торговельних суперечок; моніторинг національної торгової політики країн-членів; технічне сприяння малорозвинутим державам з питань, що стосується компетенції СОТ; співробітництво до міжнародних спеціалізованими організаціями.

Загальні переваги від членством СОТ можна підсумовувати так:

- створення сприятливіших умов доступу на світових ринках товарів та послуг з урахуванням передбаченості та стабільності розвитку торговельних відносин за з СОТ, включаючи транспарентність їх зовнішньоекономічної політики;

- доступом до механізму СОТ із вирішенню суперечок, що забезпечує захист національних інтересів, якщо вони обмежуються партнерами, отже усунення дискримінації;

- можливість своїх поточних і стратегічних торгово-економічних інтересів шляхом ефективного участі у МТП під час вироблення нових правил міжнародної торгівлі.

Усі країни-члени СОТ приймають зобов'язання щодо виконання основних угод і юридичиних документів, об'єднаних терміном "Многосторонние торгові угоди" (МТС). Отже, з погляду система СОТ є своєрідний багатосторонній контракт (пакет угод), нормами і правилами якого регулюється приблизно 97% всієї світової торгівлі товарами і послугами.

Пакет угод Уругвайського раунду об'єднує через сукупність понад 50 відсотків МТС та інших правових документів, основними серед яких є Угоду про заснування СОТ і несподівано що докладалися щодо нього МТС.

1.2. СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ СОТ

Між сесіями Министерских конференцій за необхідності (8-10 на рік) на вирішення поточних і процедурних питань скликаються Генеральний Рада, що з представників усіх учасників організації. З іншого боку, Генсовет адмініструє діяльність органу з вирішенню суперечок і органу з огляду торгової політики.

Міністерська конференція СОТ засновує Комітет із торгівлі та розвитку, Комітет із обмеженням з метою забезпечення рівноваги платіжного балансу, Комітет із бюджету, фінансів й адміністрації, і навіть Комітет із торгівлі та навколишньому середовищі, Комітет із регіональним торговим угодам й інших органів.

Міністерська конференція (чи Генсовет) призначає Генерального директора СОТ. З 1999 р. до вересня 2002 р. їм був Майк Мур, екс-прем'єр-міністр Нової Зеландії. Проте термін повноважень Гендиректора скорочено у три роки і у вересні 2002 р. його змінив Супачай Панічпакді, колишній віце-прем'єр Таїланду.

Під керуванням Генради працюють Рада з питань торгівлі товарами, Рада з питань торгівлі послугами і Раду по ТРІПС, і навіть низку інших органів. У межах цих Рад засновані Комітети по Соглашениям і переговорні групи, членство у яких відкрито всім учасників СОТ. Функціонує й інші спеціалізовані органи.

Виконавчим органом організації є Секретаріат СОТ на Женеві (Швейцарія), в структурних підрозділах якого зайнято 500 людина. Робітники мови СОТ - англійський, французький і іспанський. Бюджет організації на 2002 р. становить 143 млн. швейц. франків (близько 90 відсотків млн.$).

Прийняття рішень. У СОТ практикується прийняття рішень з урахуванням консенсусу, хоча де-юре передбачено голосування. Толкование положень угод щодо товарам, послуг, ТРІПС, визволення з прийнятих зобов'язань (вейвер) приймаються 3/4 голосів. Поправки, не які заторкують правий і зобов'язань учасників, і навіть прийняття нових членів вимагають 2/3 голосів (практично, зазвичай, консенсусом).

Членство. Відповідно до Угодою про заснування СОТ странами-учредителями організації почали дедалі Договірні Сторони - учасники ГАТТ (128 держав), які подали списки зобов'язань з товарів і послугам і ратифікували пакет угод Уругвайського раунду.

Нині повноправними учасниками СОТ є 144 держав, причому не лише 16 їх стали новими членами - Еквадор, Болгарія (1996 р.), Мон-голия, Панама (1997 р.), Киргизія (1998 р.), Латвія, Естонія (1999 р.), Йорданія, Грузія, Албанія, Оман, Хорватія (2000 р.), Литва, Молдова (2001 р.), Китай (грудень 2001 р.), Тайвань (січень 2002 р.). Документи стосовно приєднання Македонії і Вірменія перебувають у стадії ратифікації.

Понад тридцять держав мають статус спостерігача в цій СОТ. Переважна більшість їх, зокрема Росія, Саудівська Аравія, Алжир, Україна, Казахстан, інші держави СНД (крім Туркменії) перебувають у різних стадіях приєднання до СОТ.

До того ж, понад 60 відділу міжнародних організацій мають статус спостерігача в цій різних структурах СОТ, зокрема. ООН, ЮНКТАД, МВФ, МБРР, ФАО, ВОІВ, ОЕСР, регіональні угруповання, товарні асоціації. Під егідою ЮНКТАД/ВТО діє Міжнародний торговий центр (МТЦ), який надає сприяння країнам у сфері світової торгівлі.

Процедура приєднання до світової торгової організації, вироблена за півстоліття існування ГАТТ/СОТ, багатопланова і складається з кількох етапів. Як свідчить досвід стран-соискателей, той процес посідає у середньому 5-7 років. Всі ці нижче процедури приєднання повністю поширюються і Росію.

У першому етапі у межах спеціальних Робітників груп (в РГ про приєднання Росії до СОТ 66 країн, включаючи всіх основних торгових партнерів) відбувається детальне розгляд багатосторонньому рівні економічний механізм і торговельно-політичного режиму присоединяющейся країни щодо відповідності нормам і правил СОТ. Після цього починаються консультації та переговори щодо умов членства страны-соискателя у цій організації. Ці консультації та переговори, зазвичай, проводяться на двосторонньому рівні з усіма зацікавленими країнами-членами РГ.

Насамперед переговори стосуються "комерційно значимих" поступок, які присоединяющаяся країна готова надати членам СОТ із доступу їхньому ринок товарів та послуг, і навіть за форматом й терміни прийняття він зобов'язань по Соглашениям, що випливають із членством СОТ.

Натомість присоединяющаяся країна, зазвичай, отримує права, які мають й інші члени СОТ, що вона практично означатиме припинення її дискримінації на зовнішніх ринках. (Хоча, наприклад, Китай не зумів домогтися всіх цих прав повному обсязі). Що стосується протиправних дій із боку будь-якого члена організації, будь-яка країна зможе звернутися із відповідною скаргою в Орган з вирішення спорів (ОРС), рішення якого обов'язкові для безумовного виконання на національному рівні кожним учасником СОТ.

Відповідно до встановленої процедурою результати всіх проведених переговорів із лібералізації доступу до ринків й умови приєднання оформляються такими офіційними документами:

- Докладом Робочої групи, де викладено весь пакет правий і зобов'язань, які страна-соискатель прийме він за підсумками переговорів;
- Списком зобов'язань щодо тарифних поступок у сфері товарів хороших і за рівнем підтримки сільського господарства;
- Переліком специфічних зобов'язань про послуги і Списком вилучень з РНБ;
- Протоколом стосовно приєднання, юридично оформляющим цих домовленостей на дву- і багатосторонньому рівнях.

Однією із визначальних умов нових країн до СОТ є наведення національного законодавства і практики регулювання зовнішньоекономічної діяльність у відповідність до положеннями пакета угод Уругвайського раунду.

На завершальний етап приєднання відбувається ратифікація національним законодавчим органом страны-соискателя всього пакета документів, узгодженого у межах Робочої Групи і затвердженого Генеральним радою. Після цього зазначені зобов'язання стають частиною документів СОТ і несподівано національного законодавства, а сама країна-кандидат набуває статусу члена СОТ.

1.3. Відносини же Росії та СОТ на етапі

 

У 1992 р. Російської Федерації набула статусу спостерігача в цій ГАТТ, коли формально успадкувала даний статус і в цієї організації від колишнього СРСР (статус спостерігача в цій ГАТТ Радянському Союзі надали 1990 року). Основу до зближення Росії із ГАТТ поклало постанову Уряди Російської Федерації від 18.05.92 р. №328 "Про розвиток відносин між Російською Федерацією та Генеральним Угодою за тарифами й торгівлю".

У червні 1993 р. Президент Російської Федерації Б.Н.Ельцин вручив А. Дункелю, був тоді Генеральним директором ГАТТ, визнання Уряди Росії про намір приєднатися до ГАТТ як повноправного учасника (розпорядження президента Російської Федерації від 3.06.93 р. №411-рп). Проте, з перетворенням 1994 року ГАТТ у СОТ, Росія подала нова заява вступу у СОТ. У зв'язку з цим при Секретаріаті СОТ була створена Робоча група з приєднання Росії до СОТ, учасниками якої є 50 країн. Головою Робочої групи є посол Швейцарії У. Росье. Уявлення в Секретаріат ГАТТ у лютому 1994 року, затвердженого постановою Уряди Російської Федерації от19.02.94 р. №144 Меморандуму про зовнішньоторговельному режимі, стало практичним початком процесу приєднання Росії до ГАТТ. та був і перспективи СОТ.

Відповідно до встановленої процедурою приєднання до СОТ Росія почала складний, многоэтапный і процес довготривалий на оформлення членством у цій впливової міжнародної організації. Це передбачає підготовку та проведення багатосторонніх і двосторонніх переговорів, у ході буде визначено умови приєднання Росії до СОТ.

На цей час, завершивши загалом перший, так званий інформаційний етап процесу приєднання, та уявивши в 1998 р. початкові тарифні пропозиції (пропозиції Російської Федерації по максимально допустимим з приєднання до СОТ значенням ставок ввізних мит) і початкові пропозиції у сфері сільського господарства (зобов'язання Російської Федерації за рівнем внутрішньої підтримки виробництва та субсидированию експорту сільгосппродукції та продовольства), російська сторона розпочала двостороннім переговорам про доступ до ринків товарів із зацікавленими

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація