Реферати українською » Остальные рефераты » Базова модель Модільяні – Міллера


Реферат Базова модель Модільяні – Міллера

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Міністерство освіти і науки Російської Федерації

ГОУ ВПО

«НОРИЛЬСКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ»

Кафедра Бухгалтерского обліку, і фінансів

рЕФЕРАТ

по Фінансовому менеджменту

«Базова модель Модільяні – Міллера».

  

Выполнил студент: Голенко А. А.

                                 Група ФК-Ф-01 № зачётной книжки 21484          

                     Перевірив к.э.н., доцент: Трифонов Є. У.

 

Дата перевірки___________

 

                                                                            Дата захисту__________

 

                                                                                       Оцінка____________

Норильськ 2004

Зміст:

Теорія структури капіталу................................................................................... 3

Методи обгрунтування структури капіталу..................................................... 4

Традиційний підхід........................................................................................ 4

Теорія Модільяні - Міллера............................................................................... 5

Модель впливу структури капіталу на ціну фірми при припущенні відсутності податків - модель 1958г.......................................................................................................... 5

Модель Модільяні – Міллера із підвищеними податками з прибутку фірми – модель 1963г. 8

Модель Міллера 1978г. з податком з прибутку фірми і прибутковим оподаткуванням власників капіталу........................................................................................ 10

Модель Модільяні – Міллера і - оцінка капіталу....................................... 11

Список літератури................................................................................................ 13


Теорія структури капіталу

Один із найголовніших проблем фінансового менеджменту – формування раціональної структури джерел коштів підприємства у цілях фінансування необхідного об'єму витрат і забезпечення бажаного рівня доходів. Оптимальна структура капіталу передбачає поєднання власної родини та позикового капіталу, що забезпечує максимум ринкової оцінки всього капіталу V. Пошук такого співвідношення – проблема, розв'язувана теорією структури капіталу.

Теорія структури капіталу виходить з порівнянні витрат за залучення власної родини та позикового капіталу і аналізі впливи різних комбінованих варіантів фінансування на ринкову оцінку. Поточна ринкова оцінка (активу, проекту або тільки бізнесу) окреслюється сума дисконтированных чистих потоків, породжуваних вкладеними засобами.

Основною проблемою, виникає щодо оптимальної структури капіталу, необхідно обліку значної частини чинників, які можуть опинитися впливати на оптимальність (ефективність) такий структури.

Навіть у стійкою розвинутої економіки (можливо, квазиравновесной) система фінансування діяльності окремо взятому компанії перестав бути постійної, особливо у етапі її становлення. Проте вихід на стабільне стан видів роботи і масштабів виробництва призводить до деякою стабільної структурі джерел капіталу, оптимальної для цього виду бізнесу і конкретного компанії.

Теорія структури капіталу вирішує: чи впливає на поточну оцінку, які елементи капіталу задіяні у якій пропорції. Якщо пропорції між елементами капіталу важливі (передусім співвідношення власної родини та позикового капіталу), то яка пропорція забезпечить максимум поточної оцінки вкладеного капіталу окремий актив, проект чи корпорацію загалом. Банкір, розглядаючи підприємства, передусім звертає увагу до вже досягнуте співвідношення між позиковими і власними засобами, оскільки у критичну ситуацію саме кошти можуть стати забезпеченням кредиту.

Але роль позикових засобів у життя підприємства також. Заборгованість пом'якшує конфлікт між адміністрацією і акціонерами, зменшуючи акціонерний ризик. У формуванні раціональної структури джерел коштів виходять зазвичай з відерця самій загальної цільової установки: знайти таке співвідношення між позиковими і власними засобами, у якому вартість акції підприємства, буде найвищої. Рівень заборгованості служить для інвестора чуйним ринковим індикатором добробуту підприємства. Надзвичайно висока питома вага позикових засобів у пасивах свідчить про підвищеному ризик банкрутства. Якщо ж підприємство воліє обходитися власними засобами, то ризик банкрутства обмежується, але інвестори, одержуючи щодо скромні дивіденди, вважають, що це підприємство не переслідує мети максимізації прибутку, і начин6ают скидати акції, знижуючи ринкову вартість підприємства.

Методи обгрунтування структури капіталу

Для обгрунтування оптимальної структури капіталу використовуються різні методи.

Найбільшу славу й застосування їх у світі отримали статичні моделі структури капіталу, обгрунтовують існування оптимальної структури, яка максимизирует поточну оцінку і які рекомендують прийняття рішень про вибір джерела фінансування (власні і позикові кошти) будувати, з оптимальної структури капіталу. Якщо оптимальна структура визначено, то досягнення цієї пропорції в елементах капіталу має стати метою керівництва, у цій пропорції слід забувати і збільшувати капітал. Наприклад, якщо фінансовий важіль корпорації А дорівнює 50%, і це оптимальна структура капіталу , то проект вартістю 100 млн крб слід фінансувати в пропорції 50% позикового і 50% власного капіталу. У статичному підході є дві альтернативні теорії структури капіталу, в яких розтлумачувалося вплив залучення позикового капіталу на вартість використовуваного капіталу і на поточну ринкову оцінку активів корпорації (V)% традиційна теорія і теорія Модільяні – Міллера.

Нині найбільше визнання отримала компромісна теорія структури капіталу. Оптимальна структура перебуває як компроміс між податковими перевагами залучення позикового капіталу і витратами банкрутства. Ця теорія структури каптала Демшевського не дозволяє конкретної корпорації розрахувати найкраще поєднання власної родини та позикового капіталу, але формулює загальні рекомендації прийняття рішень.

Теорія структури капіталу стверджує, що ціна фірми V (оцінка всіх активів і лише капіталу) складається із поточного ринкової ціни власного капіталу SW (поточної оцінки PV майбутніх грошових надходжень власникам власного капіталу) і –поточної ринкової ціни позикового капіталу (PV майбутніх надходжень власникам позикового капіталу): V = P.S = D. Коефіцієнт довгострокової заборгованості може розраховуватися як

1) частка позикового капіталу загальному капіталі корпорації за ринковою оцінці D / V;

2) як співвідношення власної родини та позикового капіталу за ринкової оцінці D / P.S/

Оскільки балансові оцінки акціонерного капіталу часто вже не відбивають справжню величину капіталу, то використовувати їхню свободу прийняття рішень щодо структурі капіталу некоректно.

Традиційний підхід

До робіт Модільяні – Міллера з теорії структури капіталу ( до 1958г.) був поширений підхід, заснований на аналізі фінансових рішень. Практика показувала, що зі зростанням частки позикових коштів до деякого рівня вартість власного капіталу не змінювалася, та був збільшувалася зростаючими темпами.

Вартість позикового капіталу незалежно з його величини нижче від вартості власного капіталу через меншого ризику: kd <ks

При невеличкому збільшенні частки позикових коштів вартість позикового капіталу незмінна і навіть знижується: позитивна оцінка корпорації приваблює інвесторів, і більший позику обходиться дешевше.

Оскільки середньозважена вартість капіталу визначається з вартості власної родини та позикового капіталу та його терезів
(WACC=kdD/V + ks x (V-D)/V), те з збільшенням позикового капіталу з дешевше вартістю середньозважена вартість WACC до певного рівня D* знижується, та був починає зростати зі зростанням вартості. і позикового капіталу зі збільшенням коефіцієнта заборгованості змінюється – зростає.

Традиційний підхід передбачає, що корпорація, яка приваблює позиковий капітал (до певного рівня), ринком оцінюється вище, ніж фірма без позикових коштів довгострокового фінансування.

Теорія Модільяні - Міллера

Теорія Модільяні - Міллера спочатку було запропоновано у роботі 1958 року, потім уточнювалася і модифікувати.

Модель впливу структури капіталу на ціну фірми
 при припущенні відсутності податків - модель 1958г.

У моделі передбачається:

1) відсутність податків з прибутку фірми і прибуткового оподаткування власників акцій і облігацій;

2) стабільний розвиток і відсутність зростання прибутку. Виручка від з відрахуванням постійних і змінних витрат, зокрема амортизації, торгових, адміністративних і спільних витрат дорівнює операційній прибутку EBIT, EBIT – const;

3) ціна фірми (як ціна будь-якого активу) на нескінченному часовому проміжку визначається капіталізацією операційній прибутку – V = EBIT / k, де k – вартість капіталу фірми. Для спрощення передбачається, що прибуток постійна за літами (темпи зростання прибутку g = 0). Справді, при нульових податках EBIT (= Виплати власникам власної родини та позикового капіталу – Податки) відбиває все надходження власникам капіталу;

4) досконалість ринку капіталу, виражену за відсутності витрат для придбання – продажу цінних паперів і відмінностей у ставках відсотків (всім інвесторів існують єдині умови позики і інвестування);

5) позиковий капітал менш ризикований (з погляду ринкового систематичного ризику), ніж акціонерний,
і kd < ks ;

6) власний капітал (P.S) дорівнює акціонерному, тобто. весь прибуток розподіляється на дивіденди, а заміна зношене устаткування здійснюється з допомогою амортизаційних відрахувань.

У моделі Модільяні - Міллера доводиться, що ціна фірми (ринкова оцінка капіталу V залежить від величини позикових засобів і може розраховуватися за величиною операційній прибутку (до сплати відсотків та підвищенням податків (EBIT) і необхідної дохідності акціонерного капіталу (ksO) при нульовому фінансовому важелі.

            Дивіденди + Нераспределенная прибуток +Виплати відсотків         EBIT

V = ---------------------------------------------------------------------------------= -------

                                         k k sO

Отже, за моделлю Модільяні - Міллера 1958 року, ціна фірми V і вартість капіталу фірми WACC не залежить від структури капіталу.

WACC визначається за доходністю активів та залежною від фінансового важеля: WACC = k акт = k sO

Популярно пояснюючи отриманий за моделлю результат, Міллер наводив приклад із поділом пирога, розмір якого змінити не можна, застосовуючи різні способи його розрізування.

Формальне доказ будується у арбітражних процесів (одночасної купівлі і продаж ідентичних за ризиком акцій з різноманітною ціною). Незалежність ціни фірми від структури капіталу пояснюється неможливістю в рівноважної ситуації існування фірм, ідентичних за рівнем ризику і розміру операційній прибутку, але з нерівній ринкової ціною. Наявність над ринком переоцінених акцій (акцій фірми з вищої ціною) спонукає інвесторів, знають умови рівноваги, (переоцінені акції ні зростати цінується) продавати, вкладаючи кошти на акції недооцінених фірм. Й отримуватиме в такий спосіб арбітражний дохід. Ці арбітражні операції проходитимуть і навіть виграш інвестору до того часу, поки ціна на переоцінені акції не впаде, а ціна на недооцінені, відповідно, виросте. У рівновазі (за відсутності можливості арбітражних операцій) ринкові ціни двох аналізованих фірм зрівняються незалежно від структури їх капіталу.

При традиційному підході передбачалося, щодо певного рівня коефіцієнта заборгованості значення вартості акціонерного і позикового капіталу не змінюються, і ринкова оцінка фірми D в розглянутий прикладі буде вищою. У моделі Модільяні - Міллера стверджується, що це непостійна ситуація, оскільки акціонер фірми D може збільшити свій дохід, продавши акції фірми D (вони високо оцінені ринком) й купивши акції фірми Про.

Отже, інвестор, який одержав дохід на арбітражної операції, несе фінансовий ризик. Коли він був акціонером фірми D, фінансовий ризик також мав місце. Але це був внутрифирменный ризик (корпоративний). За моделлю Модільяні - Міллера в рівноважної ситуації інвестор нічого очікувати отримувати прибуток від купівлі – продажу акцій, оскільки вартість акціонерного капіталу навіть за незначному зростанні боргу зростатиме як зростанню необхідної дохідності акціонерів через фінансового ризику.


                        EBIT- I EBIT - kdD

            ksD =    --------  =          ______

                        P.SD                    V - D

Де kd  передбачається незмінним. Подальше дешевше залучення позикового капіталу (kd < ks) підвищуватиме фінансовий ризик акціонерів підвищити вартість акціонерного капіталу, внаслідок вартість капіталу фірми (як середньозважена) залишиться незмінною.
            KsD = ksO + Премія за фінансовий ризик = k sO + (ksD-kd) D / P.SD

Якщо фінансовий важіль виражається як співвідношення позикового і власного капіталу (D / P.S), то вартість власного капіталу виражається лінійної функцією фінансового важеля і вартості капіталу фірми k.

k = kd (D / V) + ks(P.S / V);          

                        (k - kd)(D / V)(S / V)
            ks = ----------------------------- = 1 – D / V;
                                    P.S / V

kD + kP.S - kdD            k + (k – kd)D
            k = ----------------- = -------------------
                         P.S P.S

Отже, за моделлю Модільяні – Міллера не враховуючи податків, ринкова ціна фірми визначається капіталізацією (коефіцієнт капіталізації є вартістю капіталу фірми, котра від структури капіталу) операційній прибутку (EBIT). Ціна акціонерного капіталу є відмінність між ринкової ціною фірми і ціною позикового капитала(рассчитываемой, наприклад, як сума цін облігацій, якщо весь позиковий капітал представлений облігаційним позикою): S=V-D. Для різних значень фінансового важеля (значень D і P.S) можна розрахувати значення вартості власного (акціонерного) капіталу ks = (EBIT –1) / P.S.

Ці значення можна як таблиці для фірми D з операційній прибутком 900 млн крб і голову постійної вартістю позикового капіталу 20%.

Розрахунок вартості власного капіталу за моделі
Модільяні - Міллера

Фінансовий важіль
D / V

Заемный капітал Власний капітал Ціна фірми V

ks%

k, %
0 0 3000 3000 30 30
3% 1000 2000 3000 35 30
67% 2000 1000 3000

(900-200)/2000=0,35

50

30
100% 3000 0 3000

(900-400)/1000 =0,5

--

30

Підхід Модільяні - Міллера будується для досконалого ринку нафтопродуктів та може розглядатися як парадокс якогось реального економіки. Справді, на розмір пирога на впливають способи його розрізування, але реальний «корпоративний пиріг» (операційний прибуток фірми як грошові потоки на акціонерний і позиковий капітал) не з цих двох, та якщо з стрех частин? Акції, облігації і податкові виплати. І на користь податкових виплат урізається лише акціонерна частка пирога. У моделі ототожнюються внутрифирменный фінансовий важіль і особиста. Це ототожнення можливо, а то й враховується можливість банкрутства. Особистий ризик інвестора, яке вкладає капітал у невеличку фірму, яка використовує фінансовий важіль, обмежений розмірами вкладу. При банкрутство фірми інвестор, крім свого вкладення, щось втратить (внесок, пай чи акція означають для інвестора обмежену відповідальність). Інша ситуація складається для інвестора, особисто що посідає гроші, тобто. несе необмежену відповідальність, або заради фірми, проводить арбітражні операції. Залучення позикового капіталу фірм і індивідуальних інвесторів має різну вартість.

Модель Модільяні – Міллера
 із підвищеними податками з прибутку фірми – модель 1963г.

У моделі Модільяні - Міллера з урахуванням податків стверджується, що фірму, яка використовує фінансовий важіль, ринково оцінюється більш високо, оскільки виплата відсотків з позикового капіталу є витрати, які передбачають податкові пільги. З урахуванням податкових пільг вартість позикового капіталу буде вже ніколи, і

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Безлюдное виробництво
    Міністерство освіти і науки України Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського
  • Реферат на тему: Безробіття у Росії дані на 1992 р
    Запровадження. У 1992г.,всего за рік і 18 днів після незалежності Росії, на біржах праці були
  • Реферат на тему: «Биокомпьютеры»
    Московська Державна Академія Приборостроения і Информатики ДИПЛОМНАЯ РОБОТА по інформаційним
  • Реферат на тему: Автоматичні устрою
    Механіка автоматичних пристроїв Методичні вказівки з виконання курсової роботи Упорядник :
  • Реферат на тему: Автотранспортное підприємство ПОГАТ
    ЗАПРОВАДЖЕННЯ На етапі початку ринкових відносин виникає потреба прискорений розвиток виробничої

Навігація