Реферати українською » Педагогика » Навчання основам соціальної інформатики учнів 8-9 класів


Реферат Навчання основам соціальної інформатики учнів 8-9 класів

Страница 1 из 6 | Следующая страница

Департамент освіти міста Москви

>ГОУВПО міста Москви

«МОСКОВСЬКИЙ МІСЬКОЇПЕДАГОГИЧЕСКИЙУНИВЕРСИТЕТ»

Кафедра інформатики, і прикладної математики

 

 

 

 

 

 

Дипломна робота

 

Навчання основам соціальної інформатики учнів 8-9 класів

 

 

 

Студентки

5 курсу в/о

>Атласовой Є.І.

Науковий керівник:

доцент,к.п.н.

Левченко І.В.

 

 

 

 

 

Москва, 2009


Запровадження

Освіта є одним із найважливіших сфер людської діяльності, які забезпечують формування інтелектуального потенціалу суспільства. Мета сучасної школи розвиток особистості учня, формування його ціннісного свідомості. Цією мети неможливо досягти без орієнтації підлітків на значимі йому цінності, без розвитку духовного світу школяра, його моральної і естетичної вихованості.

Досягнення зазначених завдань в шкільному курсі інформатики необхідно приділяти більше уваги основам соціальної інформатики, формувати знання, які допомагають школярам здійснювати інформаційну діяльність, працювати, перетворювати, передавати й берегти соціально значиму інформацію, розуміти процеси які у суспільстві.

Вивчення основ соціальної інформатики в шкільному курсі інформатики 8-9 класу дозволить учням сформувати елементи інформаційної культури та наукового світогляду, сприяти успішної соціалізації учнів у суспільстві, активному освоєння нових інтелектуальних продуктів.

У той самий час у шкільному курсі інформатики недостатньо приділяється увагу вивченню аспектів соціальної інформатики, немає системи завдань для методичної підтримки цього напряму. Тому необхідно розглянути можливості вибудовування методичної системи навчання основам соціальної інформатики знає інформатики для основний школи. Цим визначається проблема і актуальність теми дослідження.

Об'єкт дослідження є процес навчання інформатики учнів основний школи умовах несформованого інформаційного суспільства.

Як предмета дослідження виступає методична система навчання основам соціальної інформатики учнів 8-9 класів.

Мета дипломної роботи: розробка забезпечення і системи завдань на навчання учнів 8-9 класів на тему «Основи соціальної інформатики».

Досягнення поставленої мети потрібно було вирішити такі:

1. Проаналізувати історичні аспекти становлення соціальної інформатики за умов інформатизації суспільства.

2. Виявити психолого-педагогічні особливості учнів 8-9 класів.

3. Визначити можливості розвитку шкільного курсу інформатики з допомогою питань соціальної інформатики.

4. Розробити зміст навчального матеріалу, необхідного щодо теми «Основи соціальної інформатики» учнями основний школи.

5. Розробити систему завдань на навчання учнів 8-9 класів на тему «Основи соціальної інформатики».

Дипломна робота складається з запровадження, двох глав, укладання, бібліографії, і додатків.

У запровадження показано актуальність цієї теми.Сформулирована мета, завдання й дослідження.

У першій главі розглянутий історичний аспект становлення соціальної інформатики.Показана значимість інформатизації суспільства у розвиток системи освіти. Проведено аналіз підручників і навчальних посібників з інформатики, що дає оцінку того, наскільки повно у тих посібниках представлені аспекти соціальної інформатики. Також дана психолого-педагогічна характеристика учнів основний школи, що необхідно і розробити змісту навчального матеріалу і системи завдань на навчання учнів інформатики 8-9 класів.

У другій главі описується реалізація методичної системи навчання основам соціальної інформатики у межах курсу інформатики для основний школи. Запропоновано одне із варіантів реалізації теми «Основи соціальної інформатики», який як тематичного планування на навчання учнів 8-9 класів під час уроків інформатики. Тематичну планування конкретизується наповненням змісту навчального матеріалу. Пропонується система завдання на навчання учнів основам соціальної інформатики, що містить контрольні питання, завдання до виконання за комп'ютером, диктанти, завдання тестової форми.

На закінчення дана характеристика успішності рішення поставлених у введенні завдань дослідження. Зроблено висновок у тому, що позитивні результати дослідження забезпечили досягнення поставленої мети дослідження.

У додатках узагальнювальна презентація на тему «Основи соціальної інформатики», додаткова література до курсу.


Глава 1. Історичні і психолого-педагогічні аспекти навчання соціальної інформатики учнів основний школи

 

1.1 Історичні аспекти становлення соціальної інформатики

 

У 1980-х роках ХХ століття виникла нова наукова дисципліна – «Соціальна інформатика». Цей напрям своєї виросло з кінця кількох наукових дисциплін: інформатики, соціології, з психології та філософії. У той самий час соціальна інформатика є предметної областю інформатики як фундаментальної науки.

Соціальна інформатика розглядає такі аспекти:

· закономірності і проблеми становлення інформаційного суспільства;

· інформаційні ресурси як головний чинник соціально-економічного і охорони культурної розвитку суспільства;

· розвиток особистості суспільстві;

· інформаційна культура;

· інформаційна безпеку.

Останній третини сучасності дедалі впевненіше зазвучали голоси фахівців, насамперед соціологів, філософів, інформатиків, стверджували, що успішний розвиток та впровадження коштів інформатизації та інформаційних у всі сфери життя суспільства взагалі веде до якісному переходу суспільства на новесостояние[1].

Саме назва «інформаційне суспільство» вперше виникла Японії. Фахівці, запропонували цей термін, роз'яснили, що він визначає суспільство, у якому достатку циркулює висока за якістю інформація, і навіть є всі потрібні кошти на її зберігання, і розподілу і використання. Інформація легко і швидко поширюється за вимогами зацікавлених покупців, безліч організацій корисною і видається їм у звичної їм формі. Вартість користування інформаційними послугами настільки невисока, що вони доступні кожному.

Академік В.А.Извозчиков запропонував таке визначення інформаційного суспільства: «Будемо розуміти під терміном «інформаційне» («комп'ютеризоване») суспільство те, у всі сфери життя й агентської діяльності членів якого включені комп'ютер,телематика, інші засоби інформатики як знаряддя праці інтелектуальної праці, відкривають широкого доступу до бібліотек, дозволяють із великою швидкістю виробляти обчислення і переробляти будь-яку інформацію, моделювати реальні і прогнозовані події, процеси, явища, управляти виробництвом, автоматизуватиобучение.»[2]

Під «>телематикой» ученим розуміється обробка інформації з відривом.

Є й інші підходи до визначення поняття «інформаційне суспільство». Проте, основні його ознаки виділяються досить стійко. У суспільстві:

· кожен її член, група членів, решта організацій чи установа у час можуть одержати доступом до інформаційних ресурсів, необхідним професійної діяльності чи особистих цілях;

· доступні сучасні інформаційні технологій і засоби зв'язку;

· створена розвинена інформаційна інфраструктура, що дозволяє постійно поповнювати і оновлювати інформаційні ресурси у кількості, необхідні вирішення завдань соціального, економічного та науково-технічного розвитку.

Простежимо детальніше існуючі тенденції у розвитку інформаційного суспільства. Проте спочатку відзначимо, що на даний час жодна європейська держава не в цієїстадии.[3].

До цього часу немає узвичаєного критерію оцінки повномасштабного інформаційного суспільства, проте відомі спроби його сформулювати. Цікавий критерій запропонував академікА.П.Ершов[4]: як стверджують, якого про фазах руху до інформаційного суспільства слід судити з сукупнимпропускним здібностям каналів зв'язку. Потім стоїть проста й глибока думку: розвиток каналів зв'язку відбиває стан і рівень комп'ютеризації, і обсяг накопиченої інформації, і об'єктивну потреба суспільства у всіх видах інформаційного обміну, та інші прояви інформатизації. Відповідно до цього критерію, рання фаза інформатизації суспільства настає під час досягнення діючу пенсійну систему ньому сукупної пропускну здатність каналів зв'язку, які забезпечують розгортання досить надійної міжміського телефонної мережі. Завершальна фаза – принагідно реалізації надійного та оперативної інформаційного контакту між членами суспільства за принципом «кожен із кожним». На завершальній фазі пропускну здатність каналів зв'язку, за оцінкою О.П. Єршова, 10 млн.Мбит/сек на людини – один мільйон разів більше, ніж у першої фазі.

Останні півстоліття в розвинених країн світу пропускну здатність комунікаційних мереж передачі зростала загалом приблизно 10 разів на десятиліття. При таких темпах час входження до розвинене інформаційне суспільство становить близько сьомої години десятиліть, звідки і виходять наведені вище оцінки про час завершення початку інформаційного суспільства.

Зазначимо, що часто поняття «інформаційне суспільство» ототожнюється з визначенням «постіндустріальне суспільство»,понимаемим як суспільство, у якому інформація, і знання є домінуючим продуктом, які виробництво – як із провідних видів індустрії.

Слід, проте, застерегти від перенесення поняття «інформаційне суспільство» на площину відносин, що з формами власності й суспільно-політичним пристроєм. Поняття «інформаційна революція» немає нічого спільного з визначенням «соціальна революція». Інформаційне суспільство нічого очікувати суспільством загального благоденства, як це подекуди намагаються зображати. Інформаційне суспільство не є чергова утопія – навпаки, його проявами є жорстка конкуренція і за існування. Життя вже показала, у процесі руху до інформаційного суспільства посилюється розрив значною частиною світу і які ведуть у плані інформатизації країнами. Навіть у масштабах одній з таких країн, як Сполучених Штатів або Японія, найбільш далекопродвинувшихся шляху до інформаційного суспільства, соціальне розшарування Демшевського не дозволяє значної частини населення користуватися благамиинформатизации.[5].

Проте, реальні і очікувані у майбутньому зміни великі й стосуються усіх сторін життя суспільства. Змінюється й спосіб життя людей тих країнах, які стали на шлях глобальної інформатизації, включаючи трудову та суспільно-політичну діяльність, і навіть побутову, соціально-культурну,досуговую діяльність і т.п. Ці зміни системними є, взаємопов'язані між собою, і охоплюють значну частину життя нашого суспільства та особистості.

Інформація завжди грала величезну роль життя нашого суспільства та окремого індивідуума. Володіння інформацією, домінування на інформаційному полі давніх часів було необхідною умовою наявності влади в панівною соціальної групи.

Розвиток коштів зберігання, передачі й обробки інформацією історії людського суспільства йшло нерівномірно. Кілька разів у історії всього людства відбувалися радикальні зміни у інформаційній галузі, котрі називають «інформаційними революціями».

Перша інформаційна революція пов'язані з винаходом писемності.Письменность створила змога накопичення і розповсюдження знань, передачі знань майбутніх поколінь. Цивілізації, які вже витратили писемність, розвивалися від інших, досягали вищого культурного та скорочення економічної рівня. Прикладами можуть бути древній Єгипет, країни Межиріччя, Китай. Усередині цієї революції дуже значимим виявився етап переходу від піктографічного і ієрогліфічного листа до алфавітному; це зробило писемність доступнішим й у значною мірою, сприяло зміщення центрів цивілізації вЕвропу[6].

Друга інформаційна революція (середина XVI в.) пов'язана з винаходом друкарства. Стала можливою як зберігати інформацію, а й здійснити їїмассово-доступной. Грамотність стає масовим явищем. Усе це прискорило зростання науку й техніки, допомогло промислової революції. Книги подолали кордону країн, що викликало початку створення загальнолюдської цивілізації.

Третя інформаційна революція (кінець ХІХ ст.) забезпечувалася прогресом зв'язку. Телеграф, телефон, радіо дозволили оперативно передавати інформацію на будь-які відстані. Саме на цей історичної період з'явилися зародки процесу, що у наші дні називають «глобалізацією». Прогрес коштів передачі значною мірою сприяв бурхливого розвитку науку й техніки, яке потребувало надійних і швидкодіючих каналах зв'язку.

Четверта інформаційна революція (70-ті рр. XX в.) пов'язані з появою мікропроцесорної техніки і зокрема, персональних комп'ютерів. Зазначимо, що ні поява комп'ютерів у середині сучасності саме собою, саме мікропроцесорні системи надали визначальний влив на інформаційну революцію. Згодом виникли комп'ютерні телекомунікації, радикально змінили системи збереження і пошуку інформації. Саме четверта інформаційна революція дала поштовх дуже вагомі змін у розвитку суспільств, що його характеристики з'явився новий термін «інформаційнеобщество»[7].

Інформаційні революції завжди були тими критичними точками всесвітньої історії, після чого починалися якісно інші етапи розвиткуцивилизации.[8]

Парадоксально, зате принаймні переходу від однієї етапу інформаційної революції до іншого наростали прояви, з так званого, «інформаційного кризи» – явища, найважливішої рисою якого є перевищення обсягу інформації від того рівня, на яких перебуває здатність людини сприймати і аналізувати її. До винаходу друкарства освічений європеєць, знав 3-4 мови, міг прочитати практично всю європейську літературу, і відстежувати майже зовсім значиму суспільно-політичну інформацію. У результаті другої інформаційної революції стало неможливим повне прочитання книжок, а третьої – повне володіння оперативної інформацією; і те, й те – перші прояви інформаційного кризи. Ці процесинебезобидни, оскільки прийняття рішень вимагає володіння повну інформацію за відповідною проблемі, його осмислення та аналізу.

Сповна інформаційний криза проявився до середини сучасності. Потоки інформації стали настільки величезними, що людина неспроможне їхні цілі та аналізувати повною мірою. Це навіть щодо вузьких сфер людської діяльності. Наприклад, інколи буває простіше й економічно доцільніше виконати науково-технічну розробку, аніж знайти повну інформацію неї. Такі явища ведуть до роз'єднаності і певної розгубленості фахівців і тих, хто сприймає відповідальнірешения[9].

Виникнення великих потоків інформації зумовлювалося:

· постійним збільшенням кількості періодичних видань з різних областям знань; то якщо ми на початку ХХІ століття кількість щомісячних фізичних журналів, читання яких дозволяло науковцю цілком знає науки витратило не перевищувала десяток, чи до кінцю століття їхнього стало набагато більше, а обсяг кожного випуску збільшився в багато разів;

· надзвичайно швидким зростанням кількості книжок, документів, звітів, дисертацій, доповідей тощо., у яких викладаються результати різних видів наукової і з практичної діяльності.

Рівень описаного явища, нинішній у цій сфері до середини сучасності, часто характеризують як «інформаційний вибух». За оцінками спеціалістів, загальна сума знань змінювалася на початковому етапі знають розвитку цивілізації надто повільно, але з 1900 р. вона подвоювалася кожні 50 років, до 1950 р. подвоєння відбувалося за кожні 10 років, до 1970 р. – за щоп'ять років, до кінця сучасності – щорічно.

Інформаційний криза породив ряд негативних явищ. У тому числіотмечают[10]:

· протистояння між обмеженими можливостями людину зі сприйняття і переробки інформації та постійно наростаючими інформаційними потоками;

· існування величезної надлишкової інформації, яка утрудняє сприйняття корисною інформації;

· зміцнення освітніх, економічних, політичних вимог і інших соціальних бар'єрів, які перешкоджають поширенню інформації.

Одне із завдань інформаційного суспільства – пом'якшення наслідків інформаційного кризи. Слід, проте, чітко усвідомлювати, що й впровадження комп'ютерів, інформаційних технологій у економіку, промисловість, кошти переробки нафти і передачі, інші сфери професійної роботи і повсякденні людини дозволяє вирішити багато проблем технічно, то соціальному це вдається. Свідченням є, зокрема, ростучі прояви інформаційного нерівності шляхом руху до інформаційномуобществу[11].

Інформаційне суспільство надає революційний вплив попри всі сфери життєдіяльності, кардинально змінює умови життя й зовнішньоекономічної діяльності людей, їхньої культури, спосіб думання. Тому знання основ соціальної інформатики, її можливостей та розвитку стає необхідним практично всім членів сучасного суспільства.

1.2.   

1.2Вплив процесів інформатизації суспільства до розвиток

Страница 1 из 6 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація