Реферати українською » Педагогика » Форми та методи формування знань про здоровий спосіб життя у школярів


Реферат Форми та методи формування знань про здоровий спосіб життя у школярів

Страница 1 из 8 | Следующая страница

>СОДЕРЖАНИЕ

Запровадження

Глава 1. Теоретичне дослідження з формування в молодших школярів знання здоровий спосіб життя

1.1 Сутність понять «здоров'я», «здоровий спосіб життя»

1.2 Складові здорового життя (>ЗОЖ) молодшого школяра

1.3 Форми та фізичні методи формування знання здоровий спосіб життя в молодших школярів

Висновки на чолі

Глава 2.Опитно-експериментальная перевірити ефективність форм і методів формування здорового життя у молодших школярів

2.1 Діагностика сформованості знань у молодших школярів проЗОЖ

2.2 Програма для 3 роки навчання «Бути здоровими хочемо»

2.3 Результати перевірки ефективності експериментальної роботи

Укладання

Список літератури

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

Додаток 6


ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Проблема виховання здорового покоління стоїть у даний час великої ваги. Погіршення здоров'я впливають багато чинників, зокрема і неправильне ставлення населення до свого здоров'я і здоров'я своїх дітей.

Результати наукових досліджень про (В.Ф. Базарний [3],Брехман І.І. [7;8],Л.Г.Татарникова [32; 33] та інших.) свідчать, що така у попередні роки тенденція погіршення стану здоров'я школярів прийняла сталого характеру. Через війну аналізу медичних карт майбутніх першокласників було встановлено, що більшість дітей виявлено порушення зору, другою місці - порушення постави, третьому місці - наявність хронічні захворювання і зовсім небагато дітей визнані практично здоровими. Ця ситуація обумовлена погіршенням соціально-економічної та його економічної обстановки, загостренням проблем раціонального харчування, спадковістю, перевантаженістю дітей. Результати досліджень показали, що чимало часу проводять за комп'ютером, біля телевізора, ведуть малорухливому способі життя.

Погіршення здоров'я дітей шкільного віку Росії стало як медичної, а й серйозної педагогічної проблемою. Вражає стрімкість, з якою наростають кризові явища у цій сфери життя. Однією з причин їхнього цього є спосіб життя сімей, де нині виховують дітей. У багатьох родинах можна знайти звані чинники ризику: хронічні інфекційних захворювань, незбалансоване харчування, низька фізична активність, куріння, зловживання алкоголем, наркотиками тощо. буд. У цьому часто у ній присутні чимало, а поєднання кількох чинників.

У учнів і батьків несформоване тощо ціннісне ставлення до свого здоров'я, що недостатньою пропагандою педагогічних і медичних знання здоровий спосіб життя.

Питання формування здорової особистості дитини цікавили учених завжди (див. праці І.І.Брехмана [7;8],Л.С. Виготського [12],Г.К. Зайцева [14;15],П.Ф.Лесгафта [25; 26], Н.І. Пирогова [30], В.А. Сухомлинського [ 31 ],Л.Г.Татарниковой [ 32; 33 ],К.Д. Ушинського [34] та інших.). Розробка шкільних програм навчання здорового життя почалася наприкінці 70-х - початку 80-х рр., двадцятого століття. Проте, попри чимало зусиль, спрямовані на розробку й реалізацію програм, результати виявилися набагато нижчі очікуваних. Пояснювалося те й труднощами зміни поведінкових звичок (чимало їх формуються в ранньому дитинстві і тому стійкі), і непідготовленістю вчителів до просвітницьку діяльність у сфері здоров'я.

Із середини 90-х сучасності з'явилося багато наукових робітвоспитательно-оздоровительного напрями, досліджують: організацію процесу творення і готовність до навчання у шкільництві [17], гігієну навчання і виховання школярів [23], чинники ризику здоров'ю дітей і підлітків під час навчання у шкільництві [28], шкільнувалеологическую роботу [14;15;21; 22].

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив припустити, що з можливих рішень проблеми погіршення здоров'я молодших школярів є формування в них знання здоровий спосіб життя.

Мета дослідження: виявити ефективні форми і силові методи формування знання здоровий спосіб життя в молодших школярів.

Об'єкт дослідження: знання про здоровий спосіб життя.

Предмет дослідження: форми й ефективні методи формування знання здоровий спосіб життя.

Гіпотеза дослідження:

Звісно ж, формування знання здоровий спосіб життя кримчан буде успішним з методів і прийомів, відповідних віковою розвитку молодших школярів, саме гри, вікторини, конкурси, свята, уроки здоров'я, змагання.

Завдання дослідження:

1. Вивчити психолого-педагогічну літературу на тему дослідження.

2.Охарактеризовать засадничі поняття дослідження: «здоров'я», «здоровий спосіб життя».

3. Виявити вікові особливості знання здоровий спосіб життя молодших школярів.

4. Розробити критерії сформованості знання здоровий спосіб життя.

5. Виявити і експериментально перевірити ефективність форм і методів формування знання здоровий спосіб життя в молодших школярів.

Методи дослідження: спостереження, анкетування, тестування, педагогічний експеримент.


ГЛАВА 1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОФОРМИРОВАНИЮ УМЛАДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗНАНЬ Про ЗДОРОВОМУОБРАЗЕ ЖИТТЯ

 

1.1 Сутність понять «здоров'я», «здоровий спосіб життя»

Поліпшення стану здоров'я нової генерації – найважливіше завдання сучасності, в комплексне розв'язання яких неможливий уникнути загальноосвітньої школи. Вчителям разом із батьками, медичними працівниками, психологами і громадськістю необхідно так організувати шкільну діяльність, щоб учні підвищували свій рівень здоров'я та перемоги закінчували школу здоровими. Разом про те, школа зобов'язана сформувати в дитини потреба бути здоровим, вести здоровий спосіб життя. І тому педагогам необхідно мати чітке уявлення про сутності понять "здоров'я" і "здоровий спосіб життя", які широко використовують у системі понять сучасної математичної освіти.

Однозначної і всеосяжного визначення поняття здоров'я немає. За підсумками медико-біологічних ознак М.М. Амосов вказує: «Здоров'я – природне стан організму, що характеризується його врівноваженістю з довкіллям і відсутність будь-яких хворобливих явищ» [4, З. 18].

З урахуванням тих самих ознак Г.І.Царегородцев вважає, що «здоров'я – це гармонійне протягом різних обмінних процесів між організмом й навколишнім середовищем, результатом якого є узгоджений обмін речовин всередині самоїорганизма»[36,С.42]. У цьому контексті здоров'я подається як природне гармонійне стан організму нормального протікання у ньому обмінних процесів, що виключатимуть будь-які хворобливі явища.

З еволюційної й екологічної позицій Д.Д. Венедиктов розкриває сенс поняття про духовне здоров'я як динамічному рівновагу організму із навколишньою природної та соціальній середовищами, у якому все закладені у біологічної та соціальної сутності людини здібності виявляються найповніше і всі життєво важливі підсистеми організму людини функціонують з максимально можливої інтенсивністю, а загальне поєднання цих функцій підтримується лише на рівні оптимального з погляду цілісності організму, що його швидкою й адекватної адаптацію безупинно мінливих природної та соціальній середовищі [10,C.104].

З соціологічною погляду здоров'я є мірою соціальної активності ідеятельностного ставлення людського індивіда домиру[16,С.30]. Розвиваючи далі цю думку, І.І.Брехман вважає, що таке ставлення до насамперед має виявлятися у системі поліпшення якості довкілля, збереження власного здоров'ю та здоров'ю іншим людям [8,С.27].

У психології хто вважає у тому, що інколи не відсутність хвороби, а скоріш її відбиток, себто подолання: здоров'я – як стан організму, а й стратегія життя [37,С.6].

В.П. Казначеєв висловлює сенс поняття про духовне здоров'я людини з позиції комплексного підходу. Він, що інколи - це «динамічний стан (процес) збереження і розвитку біологічних, фізіологічних і психічних функцій, оптимальної працездатності та соціальній активність за максимальної тривалість життя» [19,С.23].

Отже, у літературі сутність поняття «здоров'я» представляється по-різному, залежно від критеріїв, визначальних основу щодо його висловлювання. У узагальненому вигляді це поняття може характеризуватися як ємна система,заключающая у собі сукупність критеріїв,соотносимих з вимогами загальної культури людства.

На думку, здоров'я цей стан, у якому здійснюється повноцінна реалізація біологічних, психічних, соціальних, економічних, духовних функцій чоловіки й суспільства, і навіть оптимальної працездатності і активність за максимальної тривалість життя, визначених рівнемосвоенности загальнолюдських, державних, регіональних еліт і національних цінностей культури.

Поняття «здоров'я» невіддільне від розуміння «спосіб життя», який окреслюється стійкий, сформований у певних суспільно-економічних умовах спосіб життєдіяльності людей, яка у поєднаному їх праці, дозвіллі, задоволенні потребує матеріальних та духовних потреб, нормах спілкування, і поведінки [1,С.13].

Спосіб життя визначає механізми адаптації організму людини до місцевих умов довкілля, гармонійне взаємодія всіх органів прокуратури та систем органів, що сприяє повноцінному виконання їм соціальних функцій та досягнення тривалої життя. Спосіб життя є й плодом культурного творчості чоловіки й результатом її вільної вибору [24,С.60].

Поняття життя за складом є. Воно дає змоги виявити ціннісні орієнтації людей, причини їхньої поведінки, стилю життєдіяльності, зумовлені укладом і низькому рівні життя. Спосіб життя належить до чинників, безпосередньо впливає для здоров'я. Є кілька визначень поняття «здоровий спосіб життя», основою яких закладено такі відправні судження, як поведінка людини, способи життєдіяльності, підтримку здоров'я, відсутність шкідливих звичок та інших. [19;27].

На думку, у визначенні цього поняття, необхідно враховувати: спадковість, функціонування організму, що стиль життя.

Звідси випливає, що здоровий спосіб життя – це стиль життєдіяльності, відповідний спадковим особливостям організму, умовам існування, орієнтований культуру збереження, зміцнення й відновлення здоров'я, який буде необхідний виконання особистісно і суспільно значимих функцій.

Поняття «здоров'я» і «здоровий спосіб життя» утворюють між собою зв'язку, позначення яких дозволяє узагальнено висловити їхнє утримання і використовувати його на педагогічної практиці (Див. рис. 1 Додатка 1).

Отже, поняття «здоров'я» і «здоровий спосіб життя» є складними. Перше їх відбиває сенс збереження і розвитку біологічних, соціальних, духовних функцій чоловіки й суспільства й рівнемосвоенности загальнолюдських, державних підприємств інационально-региональних цінностей культури.

Друге характеризує стиль життєдіяльності, обумовлений особливостями організму людини, умовами його існування й орієнтований збереження, зміцнення й відновлення здоров'я, який буде необхідний виконання людиною особистісно і суспільно значимих функцій.

1.2 Складові здорового життя (>ЗОЖ) молодшого школяра

Молодший шкільний вік одна із найвідповідальніших періодів у житті людини у формуванні особистості. Відомо, що 40% психічних і фізіологічних захворювань дорослих закладаються у дитячому віці. Саме тому шкільне виховання має формувати рівень здоров'я і підвалини фізичної культури майбутньої дорослої людини.

На малюнку 1 Додатка 1 бачимо, що у основі формування здорового життя лежать такі складові як наукові знання,медико-профилактические заходи, раціональний режим дня, праці та відпочинку, рухової активності, правильно організоване харчування і відсутність шкідливих звичок. Розглянемо кожен із новачків докладніше.

Домедико-профилактическим заходам можна віднести:

· Комплексне загартовування (сонячні ванни, водні процедури, обливання ніг);

· Лікувальна фізкультура;

·Укрепляющая фітотерапія;

· Контроль часто хворих на туберкульоз дітей;

·Физиолечение –тубус-кварц, інгалятор, УФТ;

· Масаж – лікувальний, профілактичний.

· Плавання.

Однією з часто можна зустріти захворювань в дітей віком молодшого шкільного віку є сколіоз, який призводить до серйозних порушень загального функціонального стану організму, механізму дихання, хронічної гіпоксії, викликає гіпертонію у малих колі кровообігу, різноманітних аритмії. Важливе місце у консервативному лікуванні й профілактиці дитячого сколіозу відводиться засобам оздоровчої фізичної культури (>ОФК). Однією з найефективніших шляхів профілактики та корекції відхилень може хребетного відділу опорно-рухового апарату є плавання.

Під режимом дня, праці та відпочинку розуміється раціональне чергування різних видів роботи і відпочинку, що є велике оздоровче і виховне значення [23,С.42].

Правильно організований режим дня сприяє встановленню фізіологічного рівноваги організму з середовищем, у якій здійснюються виховання і навчання, оскільки грунтується на всебічному обліку особливостей зростання, розвитку, умов життя дитини. Оскільки всі процеси в організмі носять ритмічний характер, регулярність окремих елементів режиму та його чергування сприяють нормального функціонування і чіткому взаємодії всіх органів прокуратури та систем. Режим — основа нормальної життєдіяльності дитини, він забезпечує високу працездатність протягом навчального дня, тижня, року, охороняє нервову систему від перевтоми, підвищує загальну опір, створює сприятливі умови для фізичного і психічного розвитку.

Для молодших школярів дотримання режиму дня має особливе значення. З одного боку, їх нервова система ще не зріла і межаистощаемости нервових клітин досить низький, з другого боку — нових умов життя, необхідність адаптацію нелегким для організму дитини фізичним і психічним навантажень, що з систематичним навчанням, ламка старих стереотипів поведінки й роботи і створення нових пред'являють підвищені вимоги всім фізіологічним системам. Упорядкованість чергування праці та відпочинку сприяє оптимізації функцій організму, кращої адаптації до умов школи з мінімальними фізіологічними витратами, а порушення режиму дня призводять до серйознимотклонениям у здоров'я дитини, і до неврозам [22].

Основними компонентами режиму є такі: сон, перебування на свіжому повітрі (прогулянки, рухливі ігри, фізкультурні вправи і спортом), навчальна діяльність у школі і вдома, відпочинок на вибір (вільний час), приймання їжі, особиста гігієна [15,С.38].

З яким віком співвідношення окремих компонентів режими з часу змінюється, більш тривалими стають навчальні заняття, менш тривалими прогулянки. Можуть з'являтися нові види діяльності, наприклад, нині досить поширена трудова діяльність школярів в час.

Головним же в розпорядку дня має бути розумне чергування розумової і фізичні навантаження і праці та відпочинку, у своїй всяка діяльність, як інтелектуальна, і фізична, характером і тривалості мусить бути посильної для підлітка, не перевищувати меж його працездатності, а відпочинок — забезпечувати повне функціональне відновлення організму (Приблизний їх режим дня див. в Додатку 1).

Одним і найважливіших компонентів у формуванніЗОЖ є рухової активності. Останніми роками з високої навчальної навантаження у школі та будинки і інших причин в багатьох школярів вказує на недостатню рухової активності, що зумовлює появагипокинезии, яка може викликати ряд серйозних змін - у організмі школяра. Дослідження гігієністів свідчать, щодо 82–85% денного часу більшість учнів перебуває у статичному становищі (сидячи). Навіть в молодших школярів довільна рухова діяльність (ходьба, гри) становить лише 16–19% часу діб, їх на організованих форм фізичного виховання припадає лише 1–3%. Загальна рухової активності дітей із надходженням до школи падає на 50%, знижуючи від молодших класів до старшого. Мало рухливий становище в партою чи робочим столом віддзеркалюється в функціонуванні багатьох систем організму школяра, особливо серцево-судинної і дихальної. При тривалому сидінні подих стає менш глибоким обмін речовин знижується, відбувається застій крові в нижніх кінцівках, що веде до їх зниження працездатності всього організму, що особливо мозку: знижується увагу, послаблюється пам'ять, порушується координація рухів, збільшується час розумових операцій.

Негативні наслідокгипокинезии проявляється як і опірності молодого організму “простудним і інфекційних захворювань”, створюються передумова формуванню слабкого, нетренованого серця й що з цим її подальшого розвитку недостатності сердечно – судинної системи.Гипокинезия і натомість

Страница 1 из 8 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація