Реферати українською » Педагогика » Зміст сучасної освіти


Реферат Зміст сучасної освіти


>Реферат

>Зміст Сучасноїосвіти


План

>освітапедагогічнийсамоосвітапрограма

>1.Загальна характеристиказмістуосвіти

>2.Способирозміщеннядидактичногоматеріалу

>3.Альтернативніконцепціїзмістуосвіти

>4.Основніджерелазмістуосвіти

Списоквикористаноїлітератури

 


>1.Загальна характеристиказмістуосвіти

 

>Категоріязмістуосвітидозволяєдативідповідь наголовнезапитання дидактики «>Чогонавчати? «,безпосередньозалежить відпринципівнавчання йобумовленаметоювиховання уданомусуспільстві.

>Освіта в широкомусоціальномузначенні –це передача йзасвоєнняпевногосоціальногодосвіду, в широкомупедагогічномузначенні –це процесвзаємодіївчителя йучня,якийздійснюється подцілеспрямованимпедагогічнимвпливом.

>Освіта увузькомупедагогічномузначенні –це результатзасвоєнняпевногообсягу знань,умінь йнавичок всистемі,якийдозволяє забезпечитирозвитокособистості;формування вособистостінауково-матеріалістичногосвітогляду йморалі тавідповідноїїмповедінки,забезпечуєпідготовку до життя, до роботи.

>Самоосвіта –це процесцілеспрямованогозасвоєнняпевногодосвідуіндивідуальними дляданоїособистості методами й віндивідуальному длянеїтемпі.

>Змістосвіти накожномуетапісуспільногобуттязалежить відрівнярозвитку науки таекономіки,специфікисистеми народноїосвітипевної країни,відведеного наосвіту години,теоретичного й практичногозначення окремихгалузей науки взагальнійсистемілюдських знань,завданьсуспільства й держави угалузі політики,економіки йвиховання (>соціальногозамовлення длясистеми народноїосвіти).

>Змістосвіти – >це система знань,умінь йнавичок, Якаобумовлюється типомнавчально-виховного заставі,віковимиособливостямиучнів таособливостяминавчального предмета, Яказабезпечуєналежнийрівеньрозвиткуособистості.

Назмістосвітивпливаютьоб’єктивні (>потребисуспільства урозвиткулюдини, науки ітехніки, щосупроводжуютьсяпоявою новихідей,теорій йдокоріннимизмінамитехнологій) тасуб’єктивнічинники (політикапанівних силсуспільства,методологічніпозиціївчених тощо).

>Змістосвітиполягає у забезпеченнюпередання тазасвоєнняпідростаючимпоколіннямдосвіду старшихпоколінь,змістусоціальної культури ізметою йогорозвитку.

>Цейдосвідохоплює:знання про природу, сус-пільство,техніку йспособимислення;досвідздійсненнявідомихспособівдіяльності, щовтілюються разомзізнаннями вуміннях йнавичкахособистості, котразасвоїлацейдосвід;досвідтворчої,пошуковоїдіяльностіщодовирішення нових проблем, котріпостають передсуспільством,потребуютьсамостійногоперетворенняранішезасвоєних знань йумінь у новихситуаціях,формування новихспособівдіяльності наоснові ужевідомих;досвідціннісногоставлення дооб’єктів чизасобівдіяльностілюдини, йоговияв уставленні донавколишнього світу,інших людей.

>Змістосвіти виненвідповідатисоціальномузамовленнюсуспільства (>завданнямвсебічногорозвиткулюдини),забезпечувативисокунаукову йпрактичнузначущістьнавчальногоматеріалу.Вінмаєвраховуватиреальніможливостіпроцесунавчання (>закономірності,принципи,методи,організаційніформи,рівеньзагальногорозвиткушколярів, станнавчально-методичної таматеріальноїбази школи),забезпечуватисоціальнодетерміновануєдність уконструюванні тареалізаціїзмістуосвіти ізпозиціїнавчальнихпредметів, щовивчаються ушколі.

>Відповідно в Україну «Проосвіту» системаосвіти всучасній Україніскладається із такихланок:дошкільнаосвіта;загальнасередняосвіта;позашкільнаосвіта;професійно-технічнаосвіта; вищийосвіта;післядипломнаосвіта;аспірантура; докторантура;самоосвіта.

Доосвітньо-кваліфікаційнихрівніввіднесенотакі:кваліфікованийробітник,молодшийспеціаліст, бакалавр;спеціаліст,магістр.

>Освіта ушколіспрямована напідготовкувсебічнорозвинених людей,озброєнняпідростаючогопоколінняглибокиминауковимизнаннями,вміннями йнавичками,потрібними вжитті.Щобучніуспішно моглиопануватинагромадженісуспільствомнаукові йтехнічнізнання,потрібнапедагогічна їхніпереробка. Звеличезноїкількостінауковихфактів йявищ,узагальнень, дошкільного курсувідбирають лишеоснови наук,враховуючи при цьомурівеньрозвиткуучнів, їхніпізнавальніможливості.

>Загальноосвітня школаозброюєучнівзнаннями основ наук про природу, сус-пільство йлюдськемислення. Наційоснові воназабезпечуєформуваннянауково-матеріалістичногосвітогляду,розвитокпізнавальних силучнів,застосуваннянабутих знань ужитті, напрактиці.

>Змістпочатковогонавчанняпобудований навзаємозв’язку ізособистимдосвідомдитини, ізтимиуявленнями пронавколишній світло, що вонотримала до школи, якнаслідокбезпосередніхвражень,розповідей чипрослуховуванняпрочитаногодорослими,ігор,побутовоїдіяльності,прослуховування радіо-,телепрограм,контактів ізоднолітками,спеціальних позичити вдитсадку чивдома.Теоретичнізнання впочатковихкласахпов’язуються ізпрактичнимивправами,письмовими чиуснимисамостійними роботами, ізнавичкамиоволодіннярозмовною таписьмовою мовою,логічними формами, видами таприйомамимислення.

Системапрактичнихумінь танавичок упочатковихкласахподається придомінантнійролітеоретичних знань.Механічнеоволодінняобмеженимизнаннями,вміннями танавичками було бвластивеминулому. Насучасномуетапіцерахуєтьсянеприпустимим.Учень виненглибокоусвідомити тихположення, правила, щовінвивчає.

>Головнимзмістомпочатковогонавчаннявважаєтьсядосягненняміцнихпочатковихнаукових знань,доведених до автоматизмубазовихзагально-навчальнихнавичок.

Отже,початковаосвітазабезпечуєзагальнийрозвитокдитини,вміння доброчитати,писати,знання основ арифметики,первиннінавичкикористуваннякнижкою таіншимиджереламиінформації,формуваннязагальнихуявлень пронавколишній світло,засвоєння нормзагальнолюдськоїморалі таспілкування, основгігієни,виробленняпервиннихтрудовихнавичок.

>2.Способирозміщеннядидактичногоматеріалу

Практикавиробила дваосновніспособирозміщеннядидактичногоматеріалу:лінійний йконцентричний.

>Лінійнерозміщеннянавчальногоматеріалу вкурсі того чиіншого предметаполягає до того, що однанавчально-наукова проблемайде впевнійсистемі заіншою; при цьомувиключаєтьсяповтореннянавчальногоматеріалу унаступномукурсі.Наприклад, укурсі арифметики один тип завданьйде одне одним.Деякеповторення,щодопускається, при цьому,випливає із самогоматеріалу, але й воно тавідбувається наширшійоснові, болеепоглиблено. Так,щоб запровадитимноження, вчительвиходить іздодавання,бомноженняєспрощенедодавання.

>Лінійнерозміщенняматеріалудаєпевнуекономію години й тім самимстворюєумови, що недопускаютьпереобтяженняучнів. Однактакерозміщенняматеріалупридатне задля всіхдисциплін,боучні незавждиможутьвідразузрозуміти ті чиіншеявище в всіх йогоопосередкуваннях йвзаємозв’язках.

>Концентрична форма способурозміщенняматеріалудопускаєпевнеповторення окремих тим,питань нанаступнихетапахнавчання,причому внаступні роктавивченняматеріалу,якийповторюється,відповіднопоглиблюється йрозширюється.Концентричнерозміщенняматеріалудоцільне тоді, коли тих чиіншіскладніпоняття чизакони не можнавідразурозкрити ізпотрібноюглибиною.Протеконцентричнийспосіб Веде допереобтяженняпрограми.


>3.Альтернативніконцепціїзмістуосвіти

 

Уісторії дидактикивідомірізніпідходи довизначеннязмістуосвіти, котріформувалиспецифікуфункціонуваннярізнихтипівнавчальнихзакладів.

>НаприкінціХVІІІ – у XIX ст.поширеною був так кликана >теоріяформальноїосвіти,висунута упрацях Дж. Локка, Ж.-Ж. Руссо,Й.-Г.Песталоцці,Й.-Ф.Гербарта, І.Кантата таін.

>Згідно із неюосновнимзавданнямосвітиєрозвитокрозумових сил,логічногомислення,уяви,пам’яті,інтелектуучнів. Азмістосвітимаєбазуватися на предметахгуманітарного циклу,математиці ілогіці. Зацієютеорієюпрацюваликласичнігімназії,ліцеї вРосії таАнглії. У наш годину наційосновіорганізованонавчальний процес угімназіях, окремихліцеяхгуманітарного напрямі,деяких школах.

Зрозвиткомкапіталізму,потребоюозброєння людейпрактично-кориснимизнаннями,з’явилися йнабуларозвитку >теоріяматеріальноїосвіти.Їїзасновникомєанглійськийфілософ Герберт Спенсер (1820 – 1903).Згідно із неюголовнимкритеріємзмістуосвітиєпрактичнезначення, а чи нерозвиваючий характер знань.Їїосновнимзавданнямвважализдобуттяприкладних знань,зосередження навивченніпредметівприродничо-математичного циклу, впроцесізасвоєння якімаєвідбуватисярозвитокмислення,розумовихздібностей.Ранішетакіпідходисповідувалиреальні такомерційні училища, у наш годинуколеджі,деякіліцеї.

>Педоцентричнатеоріяосвіти бувсформульованаамериканськимфілософом та педагогом ДжономДьюї (1859 – 1952).Згідно із неюзмістосвітивизначаєтьсяінтересамидітей, а чи несоціально-економічнимиумовами іпотребамисуспільства. Напрактиціцевиражається ворганізаціїзамістьсистематичногонавчаннябесід,ігор, зайняти заінтересами.


>4.Основніджерелазмістуосвіти

 

а)навчальний план

>Вимоги держави йсуспільства дозмісту,обсягу тарівнязагальноосвітньоїпідготовкигромадян Українивизначаєдержавний стандартзагальноїсередньоїосвіти –звід норм йположень, щовизначаютьдержавнівимоги доосвіченостіучнів йвипускниківшкіл нарівніпочаткової,базової таповноїзагальноїсередньоїосвіти йгарантії державищодоїїздобуття.Йогоосновоположним документомє >Базовийнавчальний планзагальноосвітніхнавчальнихзакладів.Віндаєціліснеуявлення про структурузагальноїсередньоїосвіти черезінваріативну йваріативнускладові;окреслюєосвітнігалузі тарозподіл часівміж ними зарокаминавчання;визначає граничнодопустиметижневенавантаженняучнів для шкірного класу;встановлюєкількістьнавчальних часів,фінансованих із бюджету.Інваріативнаскладовазмістуєспільною для всіхзагальноосвітніхзакладів України йвизначаєїїзагальнодержавний компонент.Варіативнускладовуформуєнавчальний заклад ізурахуваннямінтересів,здібностей,життєвихпланівучнів, вонєсуттєвимзасобом забезпеченняповноцінногорозвиткуособистості шкірного школяра.

Наоснові базового початкового плануМіністерствоосвіти й науки Українирозробляє тазатверджуєтиповінавчальніплани длярізнихтипівзагальноосвітніхнавчальнихзакладів, котрітрансформуютьзмістшкільноїосвіти уплощинунавчальнихпредметів йкурсів.

>Місцевіорганиуправлінняосвітиможутьдоповнювати їхнього зарахунок часівваріативноїчастининавчальнихпредметів й курсами,специфічними дляданогорегіону.

>Навчальний предмет –педагогічнообґрунтована системанаукових знань йпрактичнихнавичок тавмінь, щовтілюютьосновнийзмістіметодипевної науки.

>Відмінністьнавчального предмета від наукиполягає до того, що доньоговходять лишеосновніположеннятієї чиіншоїгалузі знань,доступних длязасвоєнняучнями напевномуступенінавчання.Навчальний предметміститьтакождидактичніматеріали, щодопомагаютьучнямоволодіти комплексомнавичок йвмінь, необходимих як дляподальшогонавчання, то й дляактивноїучасті всуспільнокорисній роботи (>трудові,навчальні,мислительні).

>Змістнавчального предметаохоплюєфактичнийматеріал, щовідображаєознаки йвластивостіпредметів,явищ;узагальненірезультатисуспільно-історичногопізнання світу –поняття, ідеї,провіднінауковітеорії,етичні іестетичніідеали,правовінорми;методидослідження йнауковогомислення (>загальні,особливі,часткові), ізякими людинавступає увзаємодію (>сприймання,відтворення,перетворення).

>Навчальний план – документ, щовизначає структурунавчального року,перелік тарозподілпредметів длявивчення в конкретномунавчальномузакладі,тижневу йрічнукількість часів,відведених накожнийнавчальний предмет.

Унавчальних планахшкіл всіхтипів, в яківраховановітчизняний,зарубіжнийдосвід йрезультатинауковихекспериментів в Україні,виокремлено двакомпоненти:державний йшкільний.

>Інваріативний (>державний) компонентмає забезпечитисоціальнонеобхідний для шкірного школяраобсяг йрівень знань,умінь йнавичок,потрібних длявсебічногорозвитку.Вінвключає:мовно-літерарурнуосвіту, математику (із основамиінформатики),суспільні,природничі,естетичні таоздоровчо-трудовідисципліни.

Часміж предметами „Музіка» й „>Образотворчемистецтво»кожна школарозподіляєсамостійно,враховуючикадровіможливості.Замістьпредметів „>Образотворчемистецтво» й „>Праця»може бутиінтегрований курс „>Художняпраця»,замість „Музика» й „>Фізкультура» – „Музіка й рух».

>Варіативний (>шкільний) компонентскладається ізпредметів,курсів завиборомучнів йфакультативів,додаткових зайняти йконсультацій.Його позначка –сприятидиференціаціїнавчання,врахуваннюрегіональних умів таіндивідуальнихособливостейшколярів.Цейнавчальний годину школавикористовує насвійрозсуд дляпоглибленоговивчення окремихпредметів,індивідуальних зайняти.

>Повноцінністьзагальноїсередньоїосвітизабезпечуєтьсяреалізацією якінваріантної, то йваріативноїчастинитиповихнавчальнихпланів,принаймні вобсязіобов’язковогосумарногонавантаженнянавчальних часів.

б)навчальнапрограма

>Змістнавчального предмета,передбаченого учбовим планом,визначається йогонавчальноюпрограмою.

>Навчальнапрограма – документ, щовизначаєзміст йобсяг знань із шкірногонавчального предмета,умінь йнавичок, котрінеобхіднозасвоїти,змістрозділів й тим ізрозподілом їхнього зарокаминавчання.

>Навчальніпрограмиповинні матірвисокий науковийрівень ізурахуваннямдосягненьнауково-технічногопрогресу,втілювативиховнийпотенціал,генералізуватинавчальнийматеріал наосновіфундаментальнихположень Сучасної науки,групувати йогонавколопровіднихідей йнауковихтеорій, неміститинадтоускладненого йдругорядногоматеріалу,реалізовуватиміжпредметнізв’язки таідеювзаємозв’язку науки, практики йвиробництва,формувативміння йнавичкиучнів із шкірного предмета.

>Основнірозділинавчальноїпрограми:

–пояснювальна записка, котраміститьвиклад метинавчання ізпевного предмета,ознакипроцесу (організаціянавчання шкірного класу);

–змістнавчальногоматеріалу,поділений нарозділи й тими ззазначеннямкількості часів накожну із них;

–обсяг знань,умінь йнавичок (у їхньогорізновидах) ізпевного предметуучнів шкірного класу;

–перелікунаочнень,літератури дляучнів таметодичноїлітератури длявикладачів;

–критеріїоцінювання знань,умінь йнавичокщодо шкірного ізвидів роботи.

>Внесеннямзмін допрограмзаймаютьсякомісії,створені приНауково-методичномуцентріМіністерстваосвіти й науки, доякихьвходятьпровіднівчені,спеціалісти-практики.

в)підручник

>Відповідно донавчальнихпрограмстворюютьпідручники йнавчальніпосібники.

>Підручник — книга, Якаміститьосновинаукових знань ізпевноїнавчальноїдисципліни,викладені згідно ізціляминавчання,визначенимипрограмою йвимогами дидактики.

>Головне йогопризначення —допомогтиучнямсамостійнозакріпити йпоглибитизнання,здобуті науроці.

>Підручник винен забезпечитинауковістьзмістуматеріалу,точність, простоту йдоступність йоговикладу,чіткістьформулюваннявизначень, правил, законів,ідей,точну ідоступнумову тексту,правильнийрозподілнавчальногоматеріалу зарозділами й параграфами.Найважливішийматеріалмусить бутипроілюстрований схемами,малюнками,відповідноструктурований та оформлень шрифтами.

Дляуспішноговикористанняпідручника внавчальномупроцесі йвчитель, йучніповинніорієнтуватися в йогоструктурі.Підручникскладається із двохкомпонентів: текстового й поза текстового. перший компонент —основний,додатковий йпояснювальнийтексти. До іншого належати: а)апараторганізаціїзасвоєння;запитання й заподіяння;інструктивніматеріали (>пам'ятки,зразкирозв'язання завдань,прикладів);таблиці;підписи-пояснення доілюстративногоматеріалу;вправи; б)ілюстративнийматеріал (>фотографії,малюнки,плани,картки,креслення таін.); в)апараторієнтування (>вступ,зміст,бібліографія).

>Змістнавчальногоматеріалу впідручникуможеформуватися загенетичним (вісторичнійпослідовності),логічним (>відповідно до Сучасноїлогічноїструктуриконкретної науки),психологічним (ізурахуваннямпізнавальнихможливостейучнів) принципами,пов’язанимиміж собою.

>Змістпідручникаскладається із такихкомпонентів: а)основніфакти,принципи,засоби іновівідкриття внауці,доступніучнямвідповідного типу заставі; б)світоглядно-методологічні тавиховні ідеї,зокремаморальні іестетичніідеали, котрі можнасформуватиконкретним учбовимматеріалом; в)методинауковогомислення йдослідження, щосприяютьзасвоєннюнавчальногоматеріалу; р)знання ізісторії науки йтворчоїдіяльностіїївидатнихпредставників, котрістимулюютьінтересучнів; р)уміння йнавички, щовипливають із конкретногонавчальногозмісту чинеобхідні для йогозасвоєння; буд)розкриттяприйомівмислення,логічнихоперацій, котріученьмаєзасвоїти упроцесівивченнязміступідручника.

>Більшістьшкільнихпідручниківскладається ізтекстівемпіричних (>відображаютьфакти,явища,події,містятьвправи й правила) йтеоретичних (>містятьтеорії,методологічнізнання).

Запровідним методомвикладуматеріалурозрізняютьтекстирепродуктивні,проблемні,програмовані,комплексні.Репродуктивнітексти —високоінформативні,структуровані,зрозуміліучням,відповідаютьзавданнямпояснювально-ілюстративногонавчання.Проблемні —цездебільшогопроблемний монолог, уякому длястворенняпроблемнихситуаційвисуваютьсуперечності,розв'язують проблему,аргументуютьлогікурозвитку думи. Упрограмованомупідручникузмістподаєтьсячастинами, азасвоєння шкірного ">кроку"інформаціїперевіряється контрольнимизапитаннями.Комплексний текстміститьпевнийобсягінформації,необхіднийучням длярозумінняпроблеми, а проблемавизначається залогікою проблемногонавчання. Текстпідручникаможе бутианалітичним чисинтетичним,побудованимдедуктивним чиіндуктивним способом.

>Окрімосновних,підручникміститьдодатковітексти, позначка які —розширити,поглибитизнанняучнів ізважливихкомпонентівзмістунавчальногоматеріалу (>документи,історичнідовідки таін.).

>Запитання й заподіяння,вміщені упідручниках, заступенемпізнавальноїсамостійностіучнівподіляють нарепродуктивні тапродуктивні.Репродуктивніпотребують відучніввідтворення знань безістотнихзмін.Продуктивні —передбачаютьтрансформацію знань,істотнізміни вструктурі їхньогозасвоєння чипошук нових знань.

Одна ізвимог допідручника —використанняілюстративногоматеріалу —зображень, котріреалізують науковийпедагогічний принциппідручникаспецифічнимизасобаминаочності.Ілюстраціїпідручниківповиннірозкриватиосновнийзмістпевнихелементівпрограми (>провідніілюстрації).Вони чирівнозначні тексту, чидоповнюють його, чиєоб'єктом длязапитань,завдань.

>Працюючи ізпідручником, вчитель винендоповнювати йогоматеріалдодатковоюінформацією,оскількизмістпідручниканерідконадтоконспективний, йзнання,почерпнутіучнямилише ізнього, будутьобмеженими.Важливовикористовувати науроці якдодатковиймісцевий,краєзнавчийматеріал. Учительмуситьманевруватиметодичнимиприйомами под годинувикладуматеріалупідручника ізогляду тих, що когоучніввінможе бутинадтоскладним, аінших —легкодоступним,занадто вибачимо.

>Навчальнийпосібник — книга,матеріалякоїрозширюємежіпідручника,міститьдодаткові,найновіші тадовідковівідомості.

Донавчальнихпосібників належатизбірники завдань йвправ,хрестоматії,словники,довідники,атласи таін.Цейдопоміжнийдидактичнийматеріалсприяєзміцненнюпізнавальних йпрактичнихумінь,прищеплюєнавичкисамостійної роботи.


>Використаналітература

1.Державнанаціональнапрограма „>Освіта» („Україна ХХІстоліття»). – До., 1994.

2.Державністандартизагальноїсередньоїосвіти в Україні. – До., 1997.

3.ЗбандутоС.Ф.Педагогіка. – До.:Радянська школа, 1965. –507 з.

4.МойсеюкН.Є.Педагогіка. – До., 2003. – 615 з.

5. СавченкаО.Я.Дидактикапочаткової школи. До.: Абрис, 1997. – 416 з.

6.Фіцула М.М.Педагогіка. – До.:Академія, 2002. –528 з.

7.Фіцула М.М.Педагогіка. – Тернополі:Підручники йпосібники, 1996. – 140 з.

 


Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація