Реферати українською » Педагогика » Домашня робота як засіб активізації навчальної діяльності молодших школярів


Реферат Домашня робота як засіб активізації навчальної діяльності молодших школярів

Страница 1 из 9 | Следующая страница

>ОГЛАВЛЕНИЕ

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

ГЛАВА I.АКТИВИЗАЦИЯ НАВЧАННЯМЛАДШИХ ШКОЛЯРІВ

1.1 Визначення понять «навчальна діяльність», «активізація навчальної діяльності» у педагогічній літературі

1.2 Особливості навчальної діяльності молодших школярів

1.3 Дидактичні основи активізації пізнавальної діяльності

1.4Констатирующий експеримент з виявлення рівня пізнавальної активності молодших школярів

ГЛАВА II. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇДОМАШНЕЙ РОБОТИ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

2.1 Зміст і характеру домашнє завдання молодшого школяра

>2.2Формирующий експеримент з вироблення позитивної мотивації до виконання домашнє завдання

2.3 Результати контрольного експерименту

ВИСНОВКИ

>ЗАКЛЮЧЕНИЕ

>БИБЛИОГРАФИЯ

>ПРИЛОЖЕНИЕ


ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Питання активізації вчення школярів ставляться до найактуальніших проблем сучасної педагогічної науку й практики. Реалізація принципу активності у навчанні має певний значення, бо навчання та розвитку носять діяльнісний характері і від якості вчення як діяльності залежить результат навчання, розвитку та виховання школярів.

Сучасна школа повинна як сформувати у учнів певний набір знань, а й пробудити їх прагнення до самоосвіти, реалізації своїх здібностей. Необхідною умовою розвитку цих процесів є активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів.

Питання активізації навчальної діяльності особистості процесі навчання має ті ж самі давню історію, як і саме навчання. Серед перших прибічників активного навчання бувЯ.А.Коменский, що вже XVII столітті закликав «навчати дітей мислити» [24, 7].

Ідею активізації навчальної діяльності, зі допомогою наочності, шляхом спостереження, узагальнення і самостійних висновків проповідували на початку ХІХ століття такі видатні педагоги, якИ.Г.Песталоцци іА.Дистервег.Дистервег писав, що успішний розвиток й освіту жодному людині неможливо знайти дано чи повідомлено. Кожен, хто хоче до них прилучитися, повинен досягти цього власної діяльністю, власними силами напругою [34, 12].

У виконанні вітчизняної літературі є чимало робіт, яких у тій чи іншій ступеня розглядалися питання активізації вчення. Психологічні аспекти цієї проблеми висвітлювали роботах Б. Р.Ананьева, Д. М. Богоявленського, Л. З. Виготського, П. Я. Гальперіна, У. У. Давидова, У. А.Крутецкого, Т. У. Кудрявцева, А. М. Леонтьєва, А. А. Люблінської, М. А.Менчинской, З. Л. Рубінштейна, Ю. А.Самарина, До. А. славській, М. Ф.Тализиной, М. М.Шардакова, Д. Б.Эльконина та інших.

Значний внесок у розкриття проблеми, у плані розробки принципів, методів і форм навчання внесли Ю. До.Бабанский, М. А. Данилов, Б. П.Есипов, І. Я. Лернер, Еге. І.Моносзон, М. І.Махмутов, І. Т.Огородников, М. М.Скаткин, І. Ф. Харламов та інші.

Радянськідидакти досліджували деякі питання, пов'язані з проблемою активізації вчення. Одним дійових засобів для активізації пізнавальної діяльності учнів вважають самостійну роботу. Цією проблемі присвячені праці А. У.Даринского, Б. П.Есипова, М. П.Кашина, Про. А.Нильсона, Р. Б.Сроди, П. І.Пидкасистого та інших. Останніми роками увагу багатьохдидактов зосереджена на дослідженні проблеми пізнавальної самостійності учнів. Її розробці присвячені праці Д. У.Вилькеева,М.А.Данилова,И.Я.Лернера,М.И.Махмутова,Н.А.Половниковой.

За всієї безсумнівною значимості цих досліджень слід зазначити, що вони в що свідчить носять теоретико-методологічний характер, тоді як практика роботи сучасної школи відчуває гостру потребу у конкретних технологіях активізації навчальної діяльності особистості.

При безумовному факті застосування багатьма вчителями окремих творчих завдань, які у основному засобом діагностики вже сформованих здібностей учнів, проблема розробки та типології завдань, вкладених у активізацію пізнання досліджували вочевидь не досить. Внаслідок цього низку проблем, пов'язані з розвитком пізнавальної активності особистості, залишається недостатньо розробленим. У тому числі: відсутність системності в баченні саму проблему активізації навчальної діяльності; неповне розкриття механізмів її становлення та розвитку; відсутність критеріїв оцінки рівнів сформованості інтересу до пізнавальної діяльності в різних етапах становлення школяра; не розробленість психолого-педагогічних умов і коштів розвитку творчої самостійності особистості; відсутність концепцій та правових механізмів системної реалізації вище таких умов і коштів. Однією з засобів і є домашня навчальна робота.

Як показав аналіз психолого-педагогічної літератури, зв'язок вдосконалення домашньої навчальної роботи з активізацією навчальної діяльності школярів спеціально не досліджувалася. У зв'язку з цим у дидактиці не розроблено зміст домашніх завдань, що сприяє розвитку творчої самостійності учнів, мало розкрито прийоми керівництва домашньої навчальної діяльністю учнів із боку вчителя (форми роз'яснення і інструктажу, способи стимулювання активної домашньої праці), не конкретизовано прийоми і форми перевірки домашніх завдань, способи включення до роботу відстаючих і невстигаючих учнів.

Домашньої роботі молодшого школяра в дослідженнях приділяється ще менша увага, оскільки досі існує тенденція до її повної чи часткової скасування домашніх завдань у початковій школі, як.

Отже, актуальність проведеного дослідження визначається цілою низкою чинників, серед яких соціальні очікування сучасного суспільства, адресовані школі, і створені задля активність особистості школяра.

З актуальності проблеми, ми визначили тему дипломної роботи: Домашня робота як активізації навчальної діяльності молодших школярів.

Мета роботи: досліджувати вплив домашньої праці на навчальну діяльність молодших школярів.

Об'єкт дослідження: домашня робота як частину навчальної діяльності молодшого школяра.

Предмет дослідження: вплив домашньої праці на процес активізації навчальної діяльності молодшого школяра.

Гіпотеза: проблема активізації навчального праці молодших школярів то, можливо успішно вирішена за умов, коли:

- завдання розвитку пізнавального інтересу стає значимим й значним компонентом процесу;

- домашні завдання диференціюються з урахуванням обліку можливостей учнів;

- кваліфіковано і раціонально організується педагогічне керівництво домашньої навчальною роботою.

Відповідно до висунутої гіпотезою дослідження поставлені такі завдання:

1. Проаналізувати теоретичні джерела з цієї проблеми.

2. За підсумками теоретичних джерел вивести визначення понять «навчальна діяльність», «активізація навчальної діяльності».

3. Вивчити особливості навчальної діяльності молодших школярів

4. Виявити зв'язок між змістом потребують і характером домашньої праці і активізацією процесу молодшого дошкільника.

5. Підібрати адекватні фігури адекватні методи дослідження, дозволяють підтвердити чи спростувати гіпотезу, висунуту у цій роботі.

6.Обработать результати і зробити відповідні висновки.

7. Розробити педагогічні рекомендації для батьків, створені задля активізацію навчальної діяльності молодших школярами у вигляді домашньої праці.

Методи дослідження:

Аналіз наукової й методичною літератури з проблемі дослідження; непрямі, прямі і які проектують методики, такі як що досліджує спостереження, розмова; анкетування батьків, індивідуальний і груповий констатуючий експеримент; яка формує контрольний експерименти.

Теоретичне значення дослідження залежить від того, що він охарактеризовані особливості навчальної діяльності молодшого шкільного віку, простежується взаємозв'язок між домашньої роботою та активізацією навчальної діяльності молодшого школяра.

Практична значимість дослідження залежить від визначенні Комплексної програми вивчення впливу домашньої роботою до рівня активізації навчальної діяльності молодшого школяра та розробки рекомендацій із формування активності навчання у ході цілеспрямованої діяльності.

Базою дослідження стала школа №26 р. Новокузнецька. Експеримент проводився з грудня 2003 року до березня 2004 року.

педагогічний школяр пізнавальний домашній


ГЛАВА I.АКТИВИЗАЦИЯ НАВЧАННЯМЛАДШИХ ШКОЛЯРІВ

 

1.1 Визначення понять «навчальна діяльність», «активізація навчальної діяльності» у педагогічній літературі

Термін «навчальна діяльність» щодо новий в психології та педагогіці. Вже 40-х рр. їм користувалися досить активно. Можна послатися одну з блискучих робіт О.Н. Леонтьєва «До питання свідомості вчення» [26], написану в 1944 р.; фундаментальну працю видатного психолога З. Рубінштейна «Основи загальної психології» [39]. Проте, систематичне вивчення навчальної діяльності було зроблено лише у 60-ті роки. І, більше, перші спроби якось фундаментально досліджувати, проаналізувати цей вид діяльності зустріли досить скептичне ставлення. Вона була зумовлена та обставина, що, на відміну праці, гри, навчальна діяльність представлялася досить штучної конструкцією.

Виділимо основні етапи становлення підходи до вченню як діяльності. Наприкінці 1950-х років Д. Б.Эльконин висунув гіпотезу про будову навчальної діяльності, про значення в психічному розвитку дитини. Д. Б.Эльконин виділив два типу провідною діяльності: діяльність у системі «дитина — речовинний предмет» і діяльність у системі «дитина — дорослий», де засвоюються мети, мотиви діяльності, норми людських стосунків. За його періодизації психічного розвитку навчальна діяльність належить до групи діяльностей, «всередині яких засвоєння суспільно вироблених способів дій зі предметами і еталонів, які виділяють у предметі ті чи інші їх із боку. Це діяльність у системі «дитина — громадськийпредмет»[56].

Навчальна діяльність головна в молодшому шкільному віці (7—10 років). Особливість у тому, що її сукупно це дає зміна учня, а зміст навчальної діяльності залежить від оволодінні узагальненими способами дій у наукових понять. Подальший розвиток ця гіпотеза отримало роботах Д. Б.Эльконина і У. У. Давидова і їхніх працівників щодо вікових можливостей засвоєння знань.

Розглянемо кілька визначень вчення, навчальної діяльності, висунутих дослідниками.

Так, за словами Л. Б.Ительсона «вчення має місце там, де дії людини управляються свідомої метою засвоїти певні знання, навички, вміння, форми поведінки й види діяльності» [22,79].

Вчення — специфічно людська діяльність, причому воно можливе тільки того щаблі розвитку психіки людини, що він здатний регулювати свої дії свідомої метою. Вчення пред'являє вимоги до пізнавальним процесам (пам'ять, кмітливість, уяву, гнучкість розуму) і вольовими якостями (управління увагою, регулювання почуттів та т. буд.).

У навчальної діяльності об'єднуються як пізнавальні функції діяльності (сприйняття, увагу, пам'ять, мислення, уяву), а й потреби, мотиви, емоції, воля.

До основних рис навчальної діяльності:

1 — вона спеціально спрямовано оволодіння навчальним матеріалом, та рішення навчальних завдань;

2 — у ній освоюються загальні способи діянь П.Лазаренка та наукові поняття;

3 — загальні способи дії випереджають вирішення завдань;

4 — навчальна діяльність веде до змін у самій людині — учня;

5 — відбуваються зміни психічних властивостей та поведінки студента «залежно від результатів власних дій» [44,355].

Оригінальну концепцію навчальної діяльності запропонував В.В. Давидов. «У процесі навчальної діяльності людина відтворює як знання й уміння, а й саму спроможність навчатися, що виникла певному етапі розвитку суспільства» [13, 24].

Головним результатом навчальної діяльність у звичному значенні слова є формування в учня теоретичного свідомості людини та мислення. Саме сформованості теоретичного мислення, прихожого змінюють мисленню емпіричному, залежить характер всіх придбаних під час подальшого навчання знань [44,355].

>Содержательний аналіз навчальної діяльності дано в колективної монографії співробітниками кафедри педагогіки і педагогічною психології МДУ. За визначенням І. І. Ільясова, діяльність вчення є сама зміна, саморозвиток суб'єкта, перетворення його з не володіє певними знаннями, вміннями, навичками вовладевшего ними. Предметом навчальної діяльності виступає вихідний образ світу, який уточнюється, збагачується чи коригується під час пізнавальних дій.Психологическим змістом, предметом навчальної діяльності є засвоєння знань, оволодіння узагальненими способами дій, у процесі чого розвивається сам який навчається [20,14].

Ставлення школярів до вченню вчителя зазвичай характеризують активністю. У структурі активності вирізняються такі компоненти:

- готовність виконувати навчальні завдання,

- прагнення до самостійної діяльності,

- свідомість виконання завдань,

- систематичність навчання,

- прагнення підвищити особистий рівень цін та ін.

Управління активністю школярів традиційно називають активізацією.И.П.Подласий визначає її як постійно поточний процес спонукування енергійному, цілеспрямованому вченню, подолання пасивної і стереотипної діяльності, спаду і застою в розумової роботі. Головна мета активізації — формування активності учнів, підвищення якості навчально-виховного процесу [37, 143].

Отже, активність у навчанні розглядається не як просто діяльне стан школяра, бо як якість цієї бурхливої діяльності, у якій проявляється особистість самого учня з його ставленням до змісту, характеру роботи і прагнення мобілізувати свої морально-вольові зусилля для досягнення навчально-пізнавальних цілей. Учитель спеціально створює певні умови та "використовує систему коштів, реалізація яких забезпечує активізацію вчення, т. е. мобілізацію інтелектуальних, морально-вольових і фізичних сил до вченню. Від вибору коштів активізації і умов для навчання залежить рівень пізнавальної активності школярів, т. е. і їхня пізнавальної діяльності [54,54].

1.2 Особливості навчальної діяльності молодших школярів

Формування навчальної діяльності є самостійною завданням шкільного навчання, щонайменше важливою й відповідальної, ніж придбання дітьми знань і умінь. Опанування навчальної діяльністю відбувається з особливою інтенсивністю у перші роки шкільного життя. Саме на цей період закладаються самі основи вміння вчитися. Фактично, в молодшому шкільному віці людина заново вчиться, як здобувати знання. І це вміння залишається із ним все життя.

Навчальна діяльність, будучи складною і за змістом, і за структурою, складається в дитини не відразу. Потрібна багато часу й зусиль, щоб у ході систематичної праці під керівництвом вчителя маленький школяр поступово придбав уміння вчитися.

Про складності цього процесу свідчить те, що у умовах цілеспрямованого, спеціально організованого формування навчальної діяльності вона в всіх дітей [12, 21]. Понад те, спеціальні дослідження свідчать, що наприкінці молодшого шкільного віку власне індивідуальна навчальна діяльність зазвичай ще сформована, його повноцінний здійснення можливо для дитини з іншими дітьми [51; 32].

Навчальна діяльність має певну структуру:

1) мотиви вчення; 2) навчальні завдання; 3) навчальні дії; 4) контроль; 5) оцінка.

Мотиви вчення можна реалізувати у системі, що включає такі групи мотивів [29,44-49]:

1. Мотиви, закладені у самої навчальної діяльності, пов'язані з її прямим продуктом:

>1)мотиви, пов'язані із вмістом вчення (вчитися спонукає прагнення впізнавати нові історичні факти, опановувати знання, способами дії, проникати у суть явищ);

>2)мотиви, пов'язані з процесом вчення (вчитися спонукає прагнення прояву інтелектуальної активності, потреба думати, на уроці, долати перешкоди для процесі рішення важких завдань).

2. Мотиви, пов'язані з непрямим продуктом вчення, про те, що де лежить поза самої навчальної діяльності:

>1)широкие соціальні мотиви:

а) мотиви боргу і відповідальності гілок перед суспільством, класом, вчителем історії та т. п.;

б) мотиви самовизначення (розуміння значення знань майбутньої, бажання підготуватися до майбутньої роботи і т. п.) і самовдосконалення (отримати розвиток внаслідок вчення);

>2)узколичние мотиви:

а) мотиви добробуту (прагнення отримати схвалення вчителів, батьків, однокласників, бажання отримувати хороші позначки);

б) престижні мотиви (бажання бути серед першим учнем, бути серед найкращих, зайняти своє достойне місце серед товаришів);

3) негативні мотиви (запобігання неприємностей, які можуть виникнути з боку вчителів, батьків, однокласників, якщо школяр нічого очікувати добре вчитися).

Навчальна діяльність молодших школярів регулюється і підтримується складної багаторівневої системою мотивів [6; 28;29].

Діти,

Страница 1 из 9 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація