Реферати українською » Педагогика » Естетичне виховання особістості


Реферат Естетичне виховання особістості

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>Міністерствоосвіти й науки України

>Миколаївськийдержавнийуніверситет ім.В.О.Сухомлинського

Кафедрапедагогіки

>Курсова робота

>Естетичневихованняособистості

>Виконала

студенткаІІІ-Бгрупи

факультетуфілології тажурналістики

>заочноїформинавчання

БорисоваАлінаМиколаївна

>Науковийкерівник

ДемченкоЛ.А.

>Харків - 2009


І.Розвитокпоняття „>естетика“

Миживемо внеспокійному світівідчудженнялюдини відсвоєїсуті,відчудження віддуховнихджерел, котрі легкоруйнуються безподенного їхніплекання.Щоб незагубитицідуховніджерела,потрібноприпинитизниженняморалі, втрачужиттєвихцінностей.Суттєву роль упроцесі духовногозбагаченняособистостіможутьдопомогтиестетичні початку, котрідопомагаютьвідтворенню татрансляціїестетичної культури, вусірізноманітностісвітовихзразківсприяютьвихованнютворчоїособистості.

>Прекрасненалежить дооднієї ізважливішихзагальнолюдськихцінностей.Воноздатнеприноситидушевнурівновагу,продовжувати потребу вестетичнійдіяльності.

>Зараззалишаєтьсяактуальнимипроблеми духовногозбагаченнялюдини,естетичноговихованняособистості за законамикраси.

І тому яобралатемою свогодослідженняестетичневихованняособистості. Босамеестетичневихованняневід’ємноюскладовоювсебічногогармонійногорозвиткуособистості.

>Метоюмогодослідженняявляєтьсярозвитокестетичноговихованняособистості йвиявлення йогоосновної мети та заподіяння.

>Основнимзавданняммогодослідженняєісторіяпоняття „>естетика“,естетичневиховання упоглядахвидатнихпедагогів й процесформування їстьетичногодосвідуособистості, асаме: йогоскладові таосновніформи роботи.

1.1Поняттяестетики уфілософськійплощині

>Естетика — наука простановленнячуттєвої культурилюдини.Такезагальневизначеннявитікає ізорганічноїєдності двохсвоєріднихчастинцієї науки;якимиє: 1)виявленнядіалектики самогопроцесуосвоєння,специфікиестетичного якпроявуціннісногоставленнялюдини додійсності; 2)художня діяльністьлюдини.

>Обидвічастини хоч йтісновзаємопов'язані,протевідносносамостійні. Упершійрозглядаються запитанняприроди,специфіки йтворчогопотенціалуестетичного,категоріїестетики —прекрасне,трагічне,комічне тощо. Другачастинаохоплюєхудожню діяльністьлюдини,структурну йфункціональнуїїсвоєрідність, природухудожнього таланту,видову,жанрову тастильовусамобутністьмистецтва. Самуісторіюстановленняестетики як предмета безперебільшення можнаназватипроцесомпошуку адекватногоспіввідношенняміжзазначенимичастинами.Своєріднуфункцію «пластичного мосту» при цьомувиконувалитакіпоняття, якпрекрасне,досконале,гармонія,цінність,філософіямистецтва.Протягомбагатьохстолітьестетикавиступала й як «наука пропрекрасне», й як «наука продосконале», й як «наука прозаконирозвиткумистецтва».

>Констатуючискладністьвизначення предметаестетики,слідпередусімреконструюватиісторіюпроблеми,звернувшиособливуувагу наспецифікутермінології.

>Поняттяестетикатрадиційнопов'язують ізгрецькимейсетикос —почуттєвий.Проте не можна тутобійти йтакігрецькітерміни, якестаномай,естесі,естаноме, не можнанехтувати й самимпроцесомформуванняособистогоставлення до предмета.Хочзгаданітерміни йвідповідаютьпоняттюпочуття,проте смердотіувібрали у собі багатонюансівіндивідуальноголюдськогоставлення до предмета,орієнтувалилюдину навласнізорову,слухову,дотиковуздатностівідчувати,вимагалидовіри довласногосвітосприймання.[6,7]

>Появапевноїтермінології йзагальневизнанняїї все гаки не привели довиникненнянової науки.Естетичнізнанняформувалися вмежахфілософії якїїсвоєрідначастина.Утвердженняестетики яксамостійної наукивідбулосялише у XVIII ст.

>Становленняпершихестетичнихуявленьслідспіввіднести із тімзначенням,якогодавньогрецькафілософія надавалалюдськимпочуттямвзагалі.Аналіз їхні.спробикласифікувати,виявитипротилежнічуттєвісилиєважливимискладникамифілософськихпоглядівПіфагора.Алкмеона,Емпедокла,Теофраста.Ґрунтуючись наїхніхроздумахщодоприродипочуттів, можна було б ужедоситьпереконливодиференціюватипочуття прекрасного чипотворного,трагічного чикомічного. Отже,склавшись унадрахзагальнофілософськоїтрадиції,естетика «>вибудовувала»власний предмет,відбиваючи йнадбання, йпрорахункидавньогрецькоїфілософії.[6,8]

>Пізнішетерміниестаноме,естаномай,ейсетикосвтратилипрямийзв'язок ізпоняттямпочуття, предметестетикипочалиосмислювати череззначноширші заобсягом йнаповненнямпоняття:досконале,пропорційне,гармонійне,прекрасне,естетичне.Самебагатозначністьподальшоготлумаченняпоняттяестетикаспонукає нас донеобхідностівідновитиісторіюстановлення предмета наукиестетики, Якамаєдавнє йглибокекоріння.Першіпаросткихудожньогопізнання йосвоєннядійсності можназнайти уже уміфологічних текстах.Цікаво і ті, щостановленняестетичногознання непов'язане ізякимоськонкретнимрегіоном чикраїною, авластиве якдавньогрецькійфілософії, то йфілософії Китаю,Індії,арабо-мусульманськихкраїн,Візантії тихий далекихчасів.[6,10]

>Теоретичні подивися Сократа (470— 399pp. до зв.є.)спиралися наполітико-етичну основу, наспробивизначитипоняття добра й зла.Критикуючиафінськудемократію, Сократнаполягав напередачі владикращим,тобтовисокоморальнимпредставникамсуспільства. Мораль, у йогорозумінні,маєвиступатизапорукоюсправедливості,чесності, шляхетностілюдини.

>Беручи в основі принципдоцільності, Сократнамагавсярозкритиспіввідношенняміжетичним йестетичним,прекрасним йкорисним.Філософоперувавпоняттямкалокагатія —поєднаннястарогрецькихслівпрекрасний йдобрий (>досконалий).Слідпідкреслити, щоцеодне ізнайголовніших зрозумітиантичноїестетики, яку означалогармоніюзовнішнього йвнутрішнього,тобтоумовукрасиіндивіда. Платонвважав, що принципкалокагатіїмаєнайпряміше ставлення допрофесіївоїнів, допоняттявійськовоїчесті йморалі. Тазгодом грекидедалі понадпочалитрансформуватикалокагатію у сферуосвіти,вихованостілюдини.Власне,відтоді іпочалосяпо-справжньомуфілософськеосмислення цогопоняття.Тенденція малапряме ставлення й допоявиконцепції Аристотеля,якийінтерпретувавкалокагатію якгармоніюзовнішнього йвнутрішнього. При цьому подвнутрішнімвінрозумівмудрість, Яка, на його думку, приводитилюдину доглибокогоусвідомленняєдностікраси й добра,естетичного й морального,тобто догармонії, щомає статінормоюіснуваннялюдини. як що ж людина нездатнасягнутитакоївикінченості, то вон виннапринаймні хоч черезсамовдосконаленнятяжіти до цого.Зауважимо, що доброокресленусутність принципукалокагатіїдавньогрецькемистецтвонамагалосявтілювати в життясвоїмитворчиминабутками.Носіямисамегармонійного,високогоморально-етичногоіснування йдіяннявиступаютьгероїФідія,Поліклета, Софокла.

Уподальшіісторичніперіоди принципкалокагатії бувзабутий, аетика іестетика все понадроз'єднувалися йкожна із них грабуваласвійвласний шляхрозвитку. Проблема зв'язкуцих наукперемістилася у сферумистецтва, йнайбільштиповим аспектомдослідженнявзаємодіїетики іестетики стала проблемамистецтво й мораль.

>Естетичні подивися Сократадісталитворчепродовження уфілософськійконцепціївидатногопредставникаантичноїфілософії Платона (>427—347pp. дон.е.).Естетичнаспадщина йогопов'язана іздослідженнямприродисприйняття прекрасного,джерелталановитості, проблеместетичноговиховання.Особливуувагуфілософприділяввивченнюмистецтва. Цепояснюється,зокрема, тім, щомистецтвовідігравалоособливу роль ужиттіАфін V — IV ст. до зв. е.Афінськадемократіядобилася права набезкоштовневідвідування театру,всенародноюповагоюкористуваласятворчістьпоетів ймузикантів.Продовжуючитрадицію Сократа, Платонпов'язуваввпливмистецтва ізпроцесомформування морального світулюдини: воно тавиховує якпозитивні, то йнегативніякості.Філософрозширивестетичну проблематику. У йоготеоретичнихдіалогахприсутні думи провідносністькраси, прошляхидосягнення абсолютно прекрасного. І хоч абсолютнопрекраснеіснує увигляді ідеї, заті самаможливість руху від простого до складного встановленні прекрасноговідкривалашляхи домайбутніхтеоретичнихдосягнень вгалузіестетичного.[6,12]

>Вершиноюантичноїестетикиназиваютьтеоретичнуспадщину Аристотеля (384—322pp. до зв.є). Ісправді, його роботи «>Поетика», «Риторика», «>Політика», «>Метафізика», «>Етика»висвітлюютьшироке колоестетичних проблем.

Утеорії Аристотелязновучіткопростежуєтьсязахоплення космосом —носіємгармонії, порядку,довершеності.Естетичнепізнання ймистецтвовінрозглядає яквідображеннясвітовоїгармонії. Аристотельвперше давширозгорнуту структуруестетичнихкатегорій,запропонуваввласнерозуміння прекрасного,трагічного,комічного.Середзначнихтеоретичнихдосягненьфілософа —обґрунтування основного принципутворчоїдіяльностімитцямімезису (>наслідування). Аристотельвважав, щомімезиспритаманнийлюдині іздитинства.Самездатністю донаслідування людинавідрізняється відтварин. Черезнаслідування людинанабуваєперших знань,навичок.Результатинаслідуваннявикликаютьзахоплення,,почуттязадоволення,адже у якихприсутнєвпізнавання.

>Значнемісце втеоретичнійспадщині Аристотелязаймає процес розробки новихестетичних зрозуміти, атакож подалітеоретичнеобґрунтування ужеіснуючих чи жвикористання їхнісаме дляаналізуестетичнихявищ.Стосуєтьсяце нелишемімезису, а ікалокагатії,катарсису.[6,14]

>Становленняестетики Китаюпов'язують ізім'ямКонфуція (551—479pp. дон.е.),естетичні подивисяякогопереплітаються ізпедагогічнимиідеями й, якнаслідок, в цьомунайпереконливішевиглядаєзапропонованафілософом системавиховання,зокремаестетичного. На думкуКонфуція,вихованнятребапочинати ізпоезії, азакріплюватизнаннялюдинипослідовнимвивченням правил «>лі» (закитайськоютрадицієюце —доброчесність,знанняелементарних норметикету).Завершуючиосвіту,слідзвертатися домузики, котранесе всобінайвищеестетичненавантаження,тяжіє до духовного.Необхіднопідкреслити, що не лишеКонфуцій, а ііншийвідомиймислитель КитаюСюнь-цзи (298—238pp. дон.е.)вважав, щообрядовамузикавідкриває шлях додосконалості нелише всіх людей, а інавіть тихий,хтоє «>освіченим», «>культурним».Обрядовамузикадовершуєїхнійкультурнийрівень,допомагаєосягнутиідеал.[6,16]

>Особливемісце вестетиціВізантіїзаймаларозробкаестетико-мистецтвознавчихфункційікони та правилзображення Бога. Длявирішенняцієїпроблемирозроблялисятакіпоняття, як канон,умовність,лаконізм,декоративність, ащодорозуміння предметаестетики, тодедалівидимішепочинавпереважатимистецтвознавчий аспект.

Bісторіїестетичної наукиперша половина XVIII ст.займаєособливемісце; в 1750 р. іздрукувийшовперший томутеоретичного трактату «>Естетика», авторомякого бувнімецькийфілософ й теоретикмистецтва ОлександрГотліб Баумгартен (1714—1762pp.).Спираючись нагрецькіпоняттяейсетикос,естаномай,естаноме,естесі, Баумгартенувівновийтермін —естетика,окреслившицимсамостійнуспецифічну сферузнання.[6,17]

>Появапотребивиділення усамостійну наукупевнихуявлень, знань,ідей,пов'язаних іземоційним,чуттєвим,цінніснимставленнямлюдини додійсності, доприроди,суспільства, домистецтва, було бсвідченнямнакопичення таких нових знань, котрі уже було неможливорозвиватися вмежахзагальнофілософськоїтеорії йтрадиційнихмистецтвознавчихуявлень.О.Баумгартен, якфілософ,стверджував, щогносеологіямаєдвіформипізнання —естетику йлогіку.Першапов'язана із «>нижчим,тобточуттєвимпізнанням, а друга — ізвищим,тобтоінтелектуальним.Логікавивчаєсудженнярозуму й Веде допізнання істини.Естетика жпов'язана зсудженнямсмаку йпізнаєпрекрасне.Поняття прекрасного широковикористовується Про.Баумгартеном,однак предметестетикивін невизначив черезідею прекрасного (такатенденціявиявиласяпізніше,зокрема в позиціїГ.В.Гегеля та М. Р.Чернишевського). Баумгартенвизначив предметестетики черезпоняттядосконале: «...>Естетика —це наука продосконале в світіявищ, продосконалістьчуттєвогопізнання іудосконаленнясмаку».

Колі Баумгартеннаголосив натермінідосконале, товиявилось, щоцепоняття уже було боб'єктомтеоретичногоінтересу вестетиціминулого. То в роботи «>Метафізика» Аристотельототожнюєдосконале ізпрекрасним —останнєвизначаєтьсяфілософом якпозитивнедосконале. Усхідних культурахтежпростежуєтьсятяжіння доототожненнядосконалого іестетичного.АрабськийфілософсередньовіччяАл-Газалі,наприклад,стверджував: «...>Краса предмета, йогопривабливістьполягає віснуваннівсьогодосконалого чи того, щойомувідповідає.Краса шкірного предмета — увідповідності його видудосконалості».

І усе ж такитребавіддатиналежнеБаумгартену завідродження втеоретичномуобігові такогоцікавогопоняття, якдосконале.Більше того,вінподіливестетику на дварівні —теоретичну йпрактичну.Перша малазайматисяпроблемоюкраси,специфікоючуттєвогосприйманнядійсності, а другабезпосередньопов'язувалася із проблемамирозвиткумистецтва. УконцепціїБаумгартена, таким чином,відбувсяподіл предмета науки надвічастини: однатяжіє дофілософськогознання, а друга — домистецтвознавства.Цятенденціязакріпиласянастільки, щоіснує іпонині,змушуючи нассьогодніставити запитання продвопредметністьестетичної науки. У своючергу,єсвідченням яктеоретичної, то йструктурноїскладності предметаестетики.

Отже,виявившись углибокійдавнині,зв'язокестетичного ізмистецтвомзалишивсяназавжди. Упершійполовині XIX ст.з'явилосяпоняття «>філософіямистецтва» (Гегель), якузасвідчиломожливістьосягнутимистецтво нелише як систему окремихвидівзісвоєюісторією йтеорією, а якцілісний феномен,специфікаякогорозкривається черезцілі й заподіяннятворчоїдіяльностіхудожньообдарованоїлюдини —митця.Ця людина нелишереалізуєсвійвласнийтворчийпотенціал, авиступаєсвоєрідноюмоделлю тихийвисоких,неординарнихможливостей, до які виннадотягуватисякожна, так бімовити,звичайна людина.Творча діяльністьмитця —це процессвідомоїреалізаціїестетичного,усвідомленестворенняестетичної ціності.Якщо убудь-якійіншій сферілюдськоїдіяльностіестетичнеможереалізуватисястихійно,неусвідомлено, томистецтвіоднією ізнайважливішихфункцій йєфункціяестетичного. Тому можнавважатимистецтвовищою,свідомоствореноюсфероюестетичного.[6,19]

>Теоретичні подивися Про.Баумгартенаформувалися у тому годину, колиестетичнезнання якскладовачастинафілософії уже малодовгу йнепростуісторію. Це йепохасередньовіччя, вумовахякоїнаписані твори Августина «>Сповідь», «Промузику», «Про порядок»; йепоха Відродження, котра даласвітовіестетичнуспадщину Леонардо такВінчі, Альбрехта Дюрера, Лоренцо Балла,Піко деллаМірандола; йкласицизм,основніметодологічніпринципиякогознайшлипослідовневисвітлення в «>Поетичномумистецтві»НіколиБуало.СучасникамиБаумгартена буливидатніестетики й теоретикимистецтваІоганнВінкельман таГотхольдЕфраімЛессінг.

Отже,введенняБаумгартеномтермінаестетика, а, по тому йфіксаціяпевноїгалузінаукових знань,спиралося назначнийісторико-теоретичнийдосвід йзакріплювало занаукоюестетикоюїї предмет —закономірностічуттєвогопізнання йхудожньої творчости.

>Важливиметапом урозробціпроблеми предметаестетики ставшиперіодрозвиткунімецькоїкласичноїфілософії.Безпосереднійінтерес до широкого колаестетичних проблемвиявили Кант,Фіхте,Шеллінг, Гегель.

>Іммануїл Кант (1724—1804pp.)переконаний, що лише людинаможе бутиідеаломкраси, лишелюдство «>може бутиідеаломдосконалості». Отже,зновупоняттядосконалістьвисувається якважлива координатаформуваннягармонії,ідеалу.

>Йоганн-ГотлібФіхте (1762—1814pp.) урозумінніестетикитяжів до ідеїзведення предметацієї науки дотеоріїмистецтва.Розглядаючиспецифікумистецтва упорівнянні ізнаукою ймораллю,вінвважав, щосамемистецтвосприяєстановленнюцілісноїлюдини. Іця думкастимулювалаінтересФіхте допроблемихудожньоїгеніальності

>Особливої жувагизаслуговуєфілософсько-естетичнапозиціяФрідріха-Вільгельма-ЙозефаШеллінга (1775— 1854pp.),зокремапрочитані ним саме вІєні таВюрибурзілекції ізфілософіїмистецтва, в якіаргументується думка прохудожнютворчість таестетичнеспоглядання яквишіступенірозвитку абсолюту.Шеллінгувиявивсяблизькимромантико-ірраціональнийпогляд на світло,якийдає право говорити про цогофілософа як проспадкоємцяієнськихромантиків,зокрема Ф.Шлегеля йНоваліса

>Зміни упоглядахШеллінгапов'язані із 1814—1817pp., колипоступовезближенняфілософа ізтеософськими,релігійно-містичнимиспрямуваннямипочалораптомзміцнюватися.Ще 1803 р. у роботи «Філософія йрелігія»Шеллінгвизначив абсолют як Бога, якбезкінечнупершооснову. На початку 40-х роківвін ужевиступив яквиразникаристократично-клерікальнихкілНімеччини, як свідомий пропагандистмістико-теософськихідей.

>Підкреслюючискладність,неоднозначність йсуперечливістьсудженьШеллінга, не можна невизнати силу їхнівпливу насвіторозумінняінтелігенціїЄвропи удругійполовині XIX ст., аумовах XX ст.Відбитокшеллінгіанствазнаходимо уфілософськихконцепціях Гегеля й Фейєрбаха,Шопенгауера й Фрейда,Кьоркегора йБергсона.ШирокудискусіюокреміположенняШеллінгавикликали наШтутгартськомугегелівськомуконгресі втравні 1975 р.Можнаприєднатися до думи, що «>лініявисхідногофілософського рухупройшлаповзпізньогоШеллінга через Гегеля до йогоучнів —гегельянців, а далі — до йогоматеріалістичнихкритиків. Алі безоб'єктивноїдіалектики природногобуття уранньогоШеллінга не було б бнастільки широковідпрацьованогооб'єктивно-діалектичноговченняГегеля».[6,20]

>Принциповоновуспрямованістьестетичніпроблемиотримують втеоретичнійспадщиніГеорга-Вільгельма-Фрідріха Гегеля (1770—1831pp.). Увступі долекцій ізестетики Гегельзазначив, що предметомцієї наукимає бути «царство прекрасного», якуінтерпретується нимяк«сферамистецтва, чи,щеточніше,—художньої творчости».Слідпам'ятати, що Гегельвзагалі негативноставився дотермінаестетика йвважав задоцільнезамінити йоготерміномфілософіямистецтва чифілософіяхудожньої творчости. Гегельввів увизначення предметаестетикипоняттяпрекрасне, яку в його жконцепціїобмежувалосямистецтвом. Отже,зв'язок предметаестетики із «царством прекрасного»звужував саму науку,замикавїїлише на тихпроблеми, котрі можна було бототожнити ізпоняттям прекрасного.Безпосереднійзв'язоклише із проблемамимистецтвавідсікав від предметаестетики все, щознаходилося позамистецтвом.

>Гегелівськуідею зв'язкуестетики й прекрасногорозвинув усвоїхтеоретичнихпошуках М. Р.Чернишевський (1828—1889pp.).Визначаючи предметестетики черезпоняття прекрасного,він,проте, необмежував йогосфероюмистецтва, анаполягав наздатностіцієї науки довсеосяжності життя.Такапозиціячіткопростежується приспробахфілософавизначитипрекрасне у сферіжиттєдіяльностілюдини. Таким чином, авторитет М.Чернишевськогозакріпив наросійськомуґрунтірозумінняестетики черезідеюпрекрасного.[6,21]

Умежахмарксистськоїфілософськоїконцепції наукаестетикавизначається як така, щовивчає природу,функції,загальнізакони йзакономірностіестетичноїдіяльностілюдини тасуспільства.Такевизначенняестетики невиключає із предмета наукимистецтво,адже воно таєспецифічноюформоюестетичноїдіяльності.[6,22]


1.2 Історіяпедагогіки.Естетичневиховання упоглядахвидатнихпедагогів

>Всебічнийгармонійнийрозвитокособистості не можнауявити безїїестетичноївихованості.Естетичневихованняпередбачаєрозвиток влюдинипочуттів прекрасного,формуваннявмінь йнавичоктворити красу унавколишнійдійсності,вмітивідрізнятипрекрасне відпотворного, жити за законамидуховноїкраси. [5,303]

>Якщозвернутися доісторіїпедагогіки, то можнапростежити, щовидатні педагоги багатоувагиприділялиестетичномувихованнюособистості. Алі їхні подивисящодовиховання за законамикраси,звичайно, булирізними.

Павло ПавловичБілецький-Носенко (>1774-1856рр.) понад 30 років життявіддаввихованнюсільськихдітей таосвітньо-педагогічнихдіяльності.Йогопедагогічні подивисяпроникнутіідеямигуманізму,всебічного,гармонійногорозвиткуособистості, вякому на його думку, винне матірмісцеморальне,розумове,трудове, а особливо -естетичневиховання. Нимнаписанітеоретичні роботисеред які одна ізперших увітчизнянійпедагогіціприсвячена проблемаместетичноговиховання. „Просмакиестетичні“ -це був великийвнесок урозвиток української культури йосвіти. [9,238]

>ГригорійСавич Сковорода (>1722-1794рр.) -видатний Український педагог, співає,мандрівнийфілософ,представникетико-гуманістичногонапрямувітчизняногопросвітництва.

Будучиприхильником принципународності увихованні,вінобстоював думку, що воно тамаєвідповідатиінтересам народу,живитися із народнихджерел йзберігатися вжитті шкірного народу. На його думку, позначкавиховання -підготовкавільноїлюдини,гармонійнорозвиненої,щасливої,корисної длясуспільства.Віндбав проестетичневиховання, якумаєоблагороджувати людей,допомагатиїм ужитті та роботи.Засобамиестетичноговиховання,повинні бути поєзія,музика,народні пісня, красаприроди,образотворчемистецтво. Увихованні Г.Сковородапропонувавтакіметоди, якбесіда,поради,роз’яснення,приклади,радиввиховувати не лише словом, а іділом.[14,496]

Тарас Григорович Шевченка (1814-1861)геніальний Український співає, художник, громадськийдіяч.Йогопедагогічні подивисявиражені увіршах,публіцистичних йхудожніхтворах. ЗтворівТ.Шевченкапостаєвиховнийідеал - людина ізбагатограннимизнаннями йвисокимиморальнимиякостями, котравмієцінуватимистецтво.

На думкуШевченка, людина винна матір добророзвиненіестетичнісмаки, бутиобізнаною ізвисокохудожнімилітературнимитворами, доброорієнтуватися вобразотворчомумистецтві. Незайвимєвміннямалювати, гарноспівати,грати намузичнихінструментах. [14,499]

>СофіяФедорівна Русова (1856-1940) -активний громадськийдіяч,першажінка педагог в Україні,письменниця.

>Принципововажливезначення увихованні інавчаннідітейСофія Русованадаламистецтвуспершунаціональному, азгодом йсвітовому. Наїї думку, всевихованнямає бутипронизанемистецтвом,естетичнимсприйняттям,емоціями. [14,521]

Антон Семенович Макаренка (1888-1939) - один знайвидатнішихпедагогів,якийзбагативсвітовупедагогіку,вніс великийдоробок утеоріювиховання.Підцілямивиховання А.Макаренкарозумівпрограмуособистості,програмулюдського характеру („>Методивиховання“).

На його думку, увиховномупроцесімає бутизагальнапрограмавиховання, „>Стандартн6а“, ііндивідуальнакоректива донеїзалежно відособистості конкретногоучня. [14,523]

Великогозначення А. Макаренканадававестетичномувихованнюучнів,вважаючи, щопрагнення до прекрасногозакладено влюдині відприроди.Засобамиестетичноговихованнявінвважав красуприроди, пісня,музику,образотворчемистецтво,художнюлітературу,кіно, театр, чистоту іохайність увсьому,розкішнушкільнусадибу,приємненавколишнєоточення,естетичнеоформленнякласнихкімнат,гарнийодяг,естетикувзаємовідносин уколективітощо.[14,524]

>Глибокевивченняпедагогічної спадщини А.Макаренка,уникнення «>вишукувань»недоліків уній,творчевикористанняпліднихідейможедатинеабиякукористь длявдосконаленнянавчально-виховногопроцесу Сучасної українськоїшколи.[14,525]

>Суттєвийвнесок упедагогічнутеорію ХХстоліттязробиввидатний Українськийучений-педагог таталановитий практик учредительгуманістичноїноваторськоїпедагогіки Василь ОлександровичСухомлинський (1918-1970).

>B.Сухомлинський — автор низькіпедагогічнихпраць: «>Серцевіддаюдітям», «>Народження громадянина», «яквиховатисправжнюлюдину», «>Павлиськасередня школа», «Стопорадучителеві», «>Батьківськапедагогіка» таін.Загаломвін написавши 41монографію, понад 600наукових статей.

>Важливу роль У.Сухомлинськийвідводитьестетичномувихованнюпідростаючогопокоління,вихованнюкрасою. ">Краса, — писавши В.О.Сухомлинський, —могутнійзасібвихованнячутливостідуші. Це вершина, ізякоїтиможешпобачити ті, чого безрозуміння йпочуття прекрасного, беззахоплення йнатхненняніколи непобачиш.Краса —цеяскравесвітло, щоосяває світло. При цьомусвітлітобівідкриваєтьсяістина, щоправда, добро;осяянийцимсвітлом,тистаєшвідданим йнепримиренним.Красавчитьрозпізнавати зло й боротися із ним. Я б назвавши красугімнастикоюдуші — вонавиправляє наш дух, нашусовість,нашіпочуття йпереконання.Краса —цедзеркало, вякомутибачиш сама собі йзавдякийому так чиінакшеставишся сам досебе".[5,303]

>Вінпропонуєвикористовувати красуприроди, красу слова,музики йживопису. Педагогмає не лишенавчитидитину знаті йрозумітимистецтво, а ісформувати внеї потребумилуватисяприродою йтворамимистецтва,навчититворитипрекрасне,насолоджуватисяпрекрасним,створенимвласними руками. [14,527]

>В.Сухомлинський усвоїхтворахакцентувавувагу на духовному світі школяра:

„Уюнацькі роктаестетичніпочуття іпереживанняусвідомлюютьсяучнями як один ізважливихелементів духовного життя.Задоволення потреб усприйнятті прекрасного,величного,героїчного,комічногомаєвеликезначення в духовномужиттіпередовихюнаків тадівчат. Уюнацькі роктаестетичніпочуттядопомагаютьвихованцевіусвідомлювати своюморальнугідність,відчувати шляхетністьсвоєїдуші,розвиватиморальніпереконання. Уформуванніморальноїгідностіособистостівеличезну рольвідіграєїїестетичнеставлення доморальнихдій йвчинків людей.Виявлення такихвисокоморальнихякостей, яквірністьнароднимідеалам й трудовомународові,стійкість йсамовідданість вборотьбі за добропроти зла,колективізм,чесність,безкорисливість,приваблює йхвилює нелишесвоєюідейністю, але й ікрасою, шляхетністю.

Уюнацькі рокта більше, ніжбудь-коли потяг до гарногопоєднується ізпрагненням довисокоморального.

>Звідси —непримиренністьюнацтва довсього аморального.Аморальнерозглядаєтьсяюнаками тадівчатами яквульгарне йпотворне.

Для моральногосамоствердженнявихованців уюнацькі роктадужеважливо,щобкожен із них як навласномудосвідіпереконався, щотаке краса, шляхетністьвисокоморальноговчинку.Змістовне життя колективу,здоровіморальнізв'язкивисокаспрямованістьпочуттів — усєцесприяє бовихованець самзнаходитьможливість дляздійснення гарного, шляхетноговчинку чи дії.

>Естетичніпочуття,викликаніблагороднимивчинками людей,є дляюнацтваджереломневичерпноїжиттєствердноїсили,оптимізму,впевненості вблагородності мети свого життя.

>Юнацтва чи ненайбільшестосуєтьсязакономірність, якої можнасформулювати так:сприймаючипрекрасне вприроді ймистецтві, людинавідкриваєпрекрасне всамійсобі.Спостереження зажиттям йпрацеююнаків тадівчатприводять довисновку, що й вприроді, й втворахмистецтва смердотісвідомошукаютьвідгукиособистихпереживань йпочуттів.Безпосереднійінтерес дояскравих картин йявищприродизмінюєтьсяінтересомвибірковим:вихованецьзнаходить уприроді ті, учомувінвідчуваєдуховну потребу.Заслуговують наувагу думи,висловлені із цого приводуколишнімивихованцями через 10-15 років послезакінчення школи.Говорячи прозначенняестетичнихпочуттів уформуванніїхнього морального світу, смердотіпідкреслюють, що в роктаранньоїюностіспостереження запрекрасним уприродізміцнювало у якихтяжіння довисокоморального. Один ізколишніх нашихвихованціврозповів: "Я покохавшидивитися вглибіньблакитного неба й встеповудалечінь.Спогляданняцих картинпороджувало в Мені думи про волю івеличлюдську, про уладовілюдини надприродою, про чистоту й шляхетністьвсього природного,непідробного. Колічитаннятворів пропохмуре минуленавіювало на менепочуттяпригніченості, яйшов за село,дивився всинюголубінь неба, встеповудалечінь.Почуттяпригніченостізникало,поверталасябадьорість".[8,523]

„>Якщодіти іпідліткивиявляютьестетичніпочуттянасамперед под годинуспоглядання окремихяскравих картинприроди, тоюнаки тадівчата,даютьвисокуестетичнуоцінкуголовним чиномявищамприроди, в які, напершийпогляд, немаєнічогопримітного, такого, щовпадає в око.Гарне,хвилююче смердотібачать увиявах життя,розвитку.Споглядання такихявищ, якпробудженняґрунту відзимового сну,скресаннярічки йльодохід наній,потускнінняприродивосени,перелітптахів, часцвітіннясадів, нероку тихихосінніхднів — всецеутверджує думку провічністьприроди, про красу життя.

У моральномурозвиткуюнаків тадівчат особливоважливезначеннямаютьестетичніпочуття ізапити,пов'язані зсприйманням таоцінкоютворівмистецтва.Красоюхудожнього словавихованці дорожчати яквеличезнимдуховнимбагатством свого народу. Ураннійюностічитанняхудожніхтворівє такою самоюпотребою, якспілкування ізтоваришами, дружба.Ця потребазберігається попри всі життя. Ухудожнійлітературіюнаки тадівчаташукаютьвідповіді на усі запитання, що їхніхвилюють, йнасамперед на тих, щостосуютьсявизначенняїхньогомісця вжитті: "Учому людинавбачаєсвоєщастя? якпоєднатисуспільні таособистіінтереси? як зверни вжиттісвійідеал? Чи можнасвідомопрагнути дослави? якпоєднуватипрацю запокликанням ізпрацею ізобов'язку? якзробитидуховне життябагатим,повноцінним?"Естетичнаоцінкапрочитаноготворузначноюміроювизначається тім, чивідповідаєвін на усіцізапитання, чидостатньоглибокоутверджуєпрагненняюнаків тадівчат до моральногоідеалу.

>Ранняюністьєвікомпоезії в широкомурозумінні цого слова: дляюнаків тадівчатвеличезнаестетичнанасолодачитати твори, в яківідображено духовний світлолюдини, даноемоційно-моральнуоцінкунавколишньоїдійсності, особливовзаєминамміжтоваришами,чоловіком йжінкою.Вони добровідчуваютьпоетичнийструмінь надліричномувірші, а й упрозі.Справжня поєзіяпостає їх як ізтворів, щовідображаютьреальне,справжнє життя, ізусіма йогорадощами іприкрощами, то й ізтворів,перейнятихідеями торжестваправди, життя. Утворіможейти мова провеликелюдське горі, сюжетможезавершуватисьтрагічно, але йнавіть смертьусвідомлюєтьсяюнаками тадівчатами якважливий актжиттєствердження, коли геройпомирає вім'я життя. З цого запитання вюнацькі рокта увихованцівскладаються ужецілкомзрілі подивися.Вонизневажливоставляться дотенденційнихтворів, щонамагаютьсяпригладитидійсність, привести все дощасливогокінця. "Ужитті так і небуває", —кажуть протакі твориюнаки тадівчата.“[8,584]

>Критерієместетичноїкрасихудожньоготвору дляюнаків тадівчатє торжествовеличного. Їхособливезначеннямаєпозиція автора увизначенні запитання прощастялюдини. Герой, щовбачаєособистещастя вборотьбі засуспільну,величну мітку,стає дляюнаків йдівчатвзірцем.Затамувавшиподих,стежать смердоті за йогодолею,живуть йогопрагненнями таінтересами.Завдякиспівпереживанню смердоті і сампідносяться довисокогоуявлення проособистещастя.

>Виховувані наідеяхдуховноїсвободи,недоторканності івинятковоїповаги долюдськоїособистості,юнаки тадівчатаставлятьвисокіестетичнікритерії й довідображення вхудожніхтворахінтимноїсферилюдськихвзаємин —дружби й особливолюбові. Мипомічаємо, що вкожномупоколінні людей, котрідосягаютьзрілоговіку, все понадпосилюєтьсявимога дочистотиінтимнихпочуттів.Юнаки тадівчатапрагнутьзнайти впоетичномутворівелике,вірне,ідеальне кохання,таке, щодолає усіперепони.

Укожному новомупоколінні людей, щостають на шляхсамостійного життя,помітнозростаютьвимоги дохудожньоїформилітературнихтворів.Виразністьмови,точність,свіжість,різноманітність,поетичністьзображуванихзасобівутверджують всерцяхюнаків тадівчатпочуття прекрасного.

У духовномужиттімолоді ізкожнимдесятиліттямпомітнішемісцепосідаємузика йживопис.Завдякивсійсукупностізасобівпідвищеннямузикальної культурирадянського народуюнаки тадівчатасвідомопрагнутьзрозумітиоперну йкамернумузику.Мелодіяпробуджує вїхніхсерцяхнайрізноманітнішіпочуття.Молодь любитислухатимузику,співзвучнуїїдумкам,почуттям,переживанням.Нашіспостереженнядаютьпідставидумати, щослуханнямузикиєоднією із умів,завдякиякійпосилюється рольемоційноїпам'яті в духовномужитті:мелодіяпробуджує вдушіпережиті давно колисяпочуття,надає новогоемоційногозабарвленнядумкам. Через 2-3 рокта послезакінчення школинашіучнірозповідали, щомелодія,передаючипевнепочуття, надавалавиразностіїхнімдумкам,робилавагомішим,повнозвучнішим слово, а слово, на свійчергу,набувалобільшоїемоційноїсили,виразності. ">Післямузики Менізавждилегшедумається, яшвидкознаходжу всвоїйпам'ятіпотрібні слова", — сказавши один ізколишніхвихованців.[8,585]

У роботи „>Павлиськасередня школа“В.О.Сухомлинськийнаголошував наестетичномусприйманні йестетичній творчостишколярів:

„Увихованніестетичної культуридужевеликезначеннямаєвзаємозв'язокестетичногосприймання йестетичної творчости. Удитинстві,отроцтві тараннійюностікожнийучень винензахоплюватисякрасою в всіхїїпроявах; лише зацієїумови вньогоутверджуєтьсябережливе,дбайливеставлення докраси,прагненнязнову йзновузвертатися доти предмета,джерелакраси,який ужезбудивзахоплення,залишив у йогодушіслід.

Уестетичномусприйманні, якпізнавальному іемоційномупроцесі,тіснопов'язаніпоняття,уявлення,судження —взагалімислення, із одного боці, йпереживання,емоції — із іншого.Успіхиестетичноговихованнязалежать від того,наскільки,глибокорозкривається передучнем природа прекрасного. Алівплив на його духовний світлокрасиприроди,творівмистецтва,навколишньої обстановкизалежить не лише відкраси, щоіснуєоб'єктивно, а і від характерудіяльностіучня, від того, якця красавключається в йоговідносини ізнавколишніми.Естетичніпочуттяпробуджує та краса, Яка входити у життялюдини якелементїї духовногосвіту.[8,589]

Кожна людинаосвоює й красуприроди, ймузичнумелодію, й слово. Іцеосвоєннязалежить відїїактивноїдіяльності, подякою мирозуміємопрацю йтворення, думку йпочуття, котрісприймають,створюють йоцінюють красу.Чим понад вприродіпредметів,олюдненихемоційнимсприйманням,пережитих як красанавколишнього світу, тім понадкрасибачить людинанавколо собі, тім понадхвилює,зворушуєїї краса — йстворенаіншими людьми, йпервозданна,нерукотворна.Тихдітей йпідлітків, для якіпостійнеспілкування ізприродою сталоважливимелементомїхнього духовного життя,глибокохвилюють,зворушують описуприроди вхудожніхтворах,зображення картинприроди втворахживопису. Мидобиваємося,щобкожний нашвихованець ізмалих років сердечно,дбайливоставився додеревця, докущатроянд, доквітів, доптахів — довсього живого і гарного.Дужеважливо,щобцепіклування сталозвичкою. Тому в наскожнадитинадоглядає зарослиною вкуточкукраси свого класу. Укожноїдитиниє свояшпаківня чи своядуплянка длясиничок,кожнийоберігаєгніздоластівки.Ця сфераестетичної творчостимаєглибокоособистий,індивідуальний характер. Безіндивідуальнихособистихпочуттів немаєестетичної культури.

>Великезначеннямає іестетичнатворчість,пов'язана зсприйманнямхудожніхцінностей —літератури,мистецтва“.[8,590]

Василь Олександрович упедагогічній роботи „>Народження громадянина“приділявувагуджереламестетичнихпочуттів:

„Культураестетичнихпочуттіввимагаєвисокоїзагальної культуришкільного життя, особливоморальної культури —ставлення долюдини як донайвищої ціності.

>Естетичні ціностівиявлятьсябезсилими вобстановці, депануютьгрубість,байдужість,непорядність у ">дрібницях"повсякденнихвзаємовідносин.

>Естетичневихованняпочинається ізбагатогоемоційногопідтекстувідносинміж членами колективу;чуйності,сердечності,задушевності. Угармонійномупоєднаннікраси, щооточуєлюдину, йкрасисамоїлюдинипровідна рольналежитькрасілюдськихвзаємовідносин.Дитинаще неможезбагнутисутіцієїкрасидумкою,свідомістю, але й вонвідчуваєїїсерцем: краса длянеї всправедливості.Справедливістьоблагороджуєсерцедитини,несправедливістьогрубляє,породжуєжорстокість. Зпереживаннярадості справедливогопочинаєтьсягармоніяміжвнутрішнімсвітомлюдини ісвітом,якийоточуєїї.Справедливістьмаєчудовувластивістьвідкриватидитиніочі ісерце на красу.Несправедливістьнемовбиоточуєюнесерцекрижанимпанциром, й воно тастає глухим докраси.Від того, щопанує в сім'ї йшколі —справедливість чинесправедливість,залежитьдушевний стандитини,взаємодіяїївнутрішнього світу із людьми, котріживутьпоруч йвходять вїї життя.Душевний стан —цеглибоко особіста,емоційнаоцінкавчинків, щотією чиіншоюміроюзачіпаютьособистість,дитини.Справедливістьпороджуєвнутрішній духовний світло,який можнаохарактеризувати словами: людина ізвідкритим,чуйнимсерцем,здатнимвідгукнутися нанайтоншіпорухи духовного життяіншоїлюдини.Красанавколишнього світує для такогосерцямогутнімджереломвіри в добро.Несправедливістьпороджуєемоційну іестетичнутовстошкірість.

>Особливонебезпечнанесправедливість для духовного життяпідлітків. Красулюдськихвідносин смердоті ужездатніпіддатипершомулогічномуаналізові.Здатністьузагальнюватинерідко приводитипідлітка допомилковоговисновку, щогуманність йлюдськагідністьпринижуються надякомусьокремомувипадку, але вкожномукроці.

>Естетичніпочуттямають своїмджерелом

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація