Реферати українською » Педагогика » Ігрова діяльність в групі продовження дня


Реферат Ігрова діяльність в групі продовження дня

Страница 1 из 4 | Следующая страница

>Вступ

>Розділ I.Теоретичні засадиорганізаціїігровоїдіяльності дляпершокласників вгрупіпродовженого дня

1.1Сутність,зміст йзначенняігровоїдіяльності дляпершокласників

1.2Психологічніособливостішестирічнихпершокласників якосновнаумоваорганізаціїігровоїдіяльності вумовах ГПД

1.3 Формаорганізаціїігровоїдіяльності врежимі ГПД

>Розділ II.Особливостіорганізаціїігровоїдіяльності дляпершокласників в ГПД

2.1 сучасний станпроблемиорганізаціїігровоїдіяльност

2.2Впровадженняефективнихвидівігровоїдіяльності дляпершокласників вумовах ГПД

>Висновки

Списоквикористанихджерел

>Додатки


>Вступ

>Актуальністьдослідження: "Національна доктринарозвиткуосвіти" ставити перед учителем заподіяннястворитидитиніумови дляїї максимальногосамовизначення ісамовияву.Зрозуміло, щоперсональний векторрозвитку шкірногоучня незавждизбігається ізнапрямком руху увелику науку: не усім бутиЕйнштейнами. Алі ззадоволенням йкористювчитисяздатні усі. Для цого процес роботи У ГПДмає бутисконструйований ізмаксимальнимнаближенням дозапитів йможливостейдитини.

>Умовоюуспіху врозвиткумисленняєвисокапізнавальнаактивністьучнів.Ефективнезасвоєння знаньпередбачаєтакуорганізаціюпізнавальноїдіяльностіучнів, заякоїнавчальнийматеріалстає предметомактивнихрозумових йпрактичнихдійкожноїдитини.Пошукиметодівнавчання, щопідсилювали бактивізаціюпроцесунавчання,призводять допідвищенняактуальностірозвивальних йпроблемнихметодів,самостійної роботи,творчихзавдань.

>Сучасніпершокласники -цедітишестирічноговіку, дляігрова діяльністьєблизькою йзрозумілою.Звичайні ізнайомі іздошкільноговікустосункиполегшуютьзалучення догри, щоєважливопередумовоювключеннямолодшихшколярів довідповідноїдіяльності.Під годинугридітивільніше, ніжслідбудь-якоїіншоїдіяльності,ставлятьцілі,реалізовують їхні,аналізуютьрезультати.Граючись, смердотівиступаютьсуб’єктамиігровогопроцесу, йогоактивнимитворцями,спроможнимивпливати набуття,постійносамовдосконалюючись.

>Найактивнішевпровадженняігровоїдіяльності вумовах ГПД простонеобхідне;їївикористаннядаєзмогууспішноформувати йзакріплюватипозитивнеставленнядитини донавчальної роботи.Граючи вгрупіпродовженого днядітистаютьпсихологічнорозкутими, а своючергу,сприяєвиявуїхніхтворчихздібностей,нівелюєнегативнеставлення дооб'єктивноскладноїнавчальної роботи.Позитивнийдосвідхочетьсяповторити навищомурівніскладностізавдань. При цьомунепомітно для собідитина ">втягується" унавчальнупрацю,пізнаєїїрадість.

>Метоюданої роботиєтеоретичнеобґрунтуванняпедагогічних основорганізаціїігровоїдіяльності длямолодшихшколярів вумовах ГПД

>Об’єктдослідженняігрова формадіяльностімолодшихшколярів вумовах ГПД

Предметомдослідженняєособливостіорганізаціїігровоїдіяльності дляпершокласників вгрупіпродовженого дня

>Завданнядослідження:

>теоретичнообгрунтуватисутність,зміст йзначенняігровоїдіяльності впсихолого-педагогічнійнауці

>дослідитисучасний станорганізаціїігровоїдіяльностішестирічнихпершокласників урежимі роботигрупипродовженого дня

>визначитипсихологічніособливостішестирічнихпершокласників таформиорганізаціїігровоїдіяльності врежимі ГПД.

>вивчитиметодичнулітературу ізданої тими;

Дана роботамаєвступ, 2розділи,висновки,додатки та списоквикористанихджерел.

Урозділі 1 ">Теоретичні засадиорганізаціїігровоїдіяльності дляпершокласників вгрупіпродовженого дня"розкриваєтьсясутність,зміст йзначенняігровоїдіяльності впсихолого-педагогічнійнауці тапсихологічніособливостішестирічнихпершокласників якосновнаумоваорганізаціїігровоїдіяльності. Урозділі 2 ">Особливостіорганізаціїігровоїдіяльності дляпершокласників вгрупіпродовженого дня"розкриваєтьсясучасний станорганізаціїігровоїдіяльностішестирічнихпершокласників урежимі роботи ГПД тавпровадженняефективнихвидівігровоїдіяльності дляпершокласників вумовах ГПД.


>Розділ I.Теоретичні засадиорганізаціїігровоїдіяльності дляпершокласників вгрупіпродовженого дня 1.1Сутність,зміст йзначенняігровоїдіяльності дляпершокласників

>Розуміння цього уцентрінавчальногопроцесуперебуваєучень,потребуєпошуку тавикористаннясучаснихзасобіврозвитку йогоособистості. У зв'язку ізцимпершочерговимизавданнямишкільноїосвітиє:методологічнапереорієнтація наособистістьучня,оновленнязмісту,впровадженнясучаснихтехнологійнавчання йвихованнявідповідно довимог години.

>Звернення донавчальнихігор нелишевиправданеназрілимисуперечностямиміжвимогами, котріставляться передшколою йіснуючим уїїрозпорядженні арсеналомзасобів, а іпідготовлененизкоюпедагогічнихдосліджень.

Проблемамгриприділялизначнуувагумислителі й педагоги якминулого, то йсучасного: Платон,Арістотель, Рабле,Я.А.Коменський, Д Локк,Ж-Ж. Руссо, І.Кант.Ф. Шіллер, Р. Гросс, Ж.Піаже, До.Ушинський, А. Макаренка, Л.Виготський, Про.Леонтьєв, Д.Ельконін, П.Гальперін, Про.Запорожець таін.

Удослідженні проблемгри тавикористанняїї упроцесінавчання можнавиділитикількаісторичнихперіодів.

першийпов'язаний звикористаннямгри якзасобудіяльності. Засвідченням Платона,щежерціДревньогоЄгиптуславилисяконструюваннямсоціальнихнавчальних йвиховнихігор.Першівійськовіігривиникли у IIIтисячолітті до зв. е., але йлишенаприкінці XVIII ст.військоваділовагранабуває статусу методунавчання.Самезавдяки гру сталоможливимпланувати йрозігруватихід військовихдій задопомогоюрізнихфігур.

У 1799 р.Вінтурінівпершезамінивгральнудошкутопографічноюкартою.Вдосконаленнявійськовоїділовоїгриздійснив фонРейсвіті,якийстворивгру в ящика ізпіском. Це даломожливістьімітуватирельєфмісцевості ірозробитистратегіюведеннябойовихдій.Згодомтехнікаділовоїгри сталапоширюватися в сферіекономіки,управління тощо [58,с.58].

>Дослідження іншогоперіоду (XIX - середина XX ст.)пов'язані ізрозробкоютеоріїгри.Однією ізперших бувтеорія ">надлишку сил" Ф. Шіллера й Р. Спенсера.Вона малабіологічнеспрямування,оскількиґрунтувалась на,дослідженні іаналізігритварин. Ф. Шіллерпояснював, щогра утваринвиникаєзавдякинадлишкуенергії, котразнаходитьвихід урізноманітнихрухах й немає прямого ставлення доборотьби заіснування. Р. Спенсердоповнивтеорію ">надлишкуенергій,виділившитакіелементигри, якімітація йвправа. Напідставіотриманих з висновкамиученіототожнили заподійвиникненнягри утварин йдітей.

>Виникненнягри утварин йдітей ізпоглядудіяльності були предметомспеціальногодослідження упрацяхнімецькогофілософа й психолога До. Гроса (1899 р.). На думкувченого,грає не щоінше якфункціональнавправа.Завдякиїйздійснюєтьсяопосередкованесамостійненавчаннялюдини,їїсамовдосконалення. Коли жстосуєтьсятварин, то "за йоготвердженням, у груберуть долялише тихвидитварин, у якіуродженіінстинктиєнедостатніми дляпристосування донавколишньогосередовища.Самезавдяки грувідбуваєтьсяпопередняадаптаціятварин доприродних умів уборотьбі заіснування [42,с.137].

>Теорія До. Гроса, доякої хоч йвносилисяпізнішекорективи ідоповнення, уцілому бувприйнята Є.Клапаредом, Р.Гауппом, У.Штерном, М.Виноградовим, У.Вахтьоровим.Вонивизначалигру як діяльність, щосупроводжуєтьсяфункціональнимзадоволенням, зазарадиякого йздійснюється.

Отже,авторизазначенихтеорій невбачалисуттєвихвідмінностей удіяльностідитини под годинугри, котрарозвивається усуспільстві ізасвоює йогодосвід, йдіяльностітварини, Якалишепристосовується до умівіснуваннязавдякиспадковомувидовомудосвіду, томуцітеоріїєметафізичними за своїмзмістом.

>Дещопротилежнутеоріюгрирозробивголландський психолог йфізіолог Ф.Бойтендайк (1933 р.). Колі втеорії До. Гросаголовнаувагаприділяласьбіологічномузначеннюгри, то Ф.Бойтендайкдосліджує природугри [42,с.25].Ученийпов'язувавособливостігри ізхарактернимирисамиповедінки, котріпритаманні длядитячоговіку. Ф.Бойтендайквиділивчотириособливості: а)ненаправленістьрухів; б)імпульсивність, в)афективнийзв'язок ізоточенням; р)сором'язливість й страх.Самеціособливості, на його думку, запевних умівсприяють гру. Отже,аналізуючивиникненнягри упроцесіеволюційногорозвитку, Ф.Бойтендайк приходити довисновку:по-перше,гразавждипов'язана ізяким-небудь предметом йсаме таким,якиймістить новизну;по-друге, восновігриперебувають неокреміінстинкти, а болеезагальнібажання, щознаходяться позаінстинктами. Такихбажань, на його думку,є три:прагнення дозвільнення,гармонія ізнавколишнім йможливістьповторення [42].

>Аналізомігрового феномену влюдськійкультурізаймавсяіспанськийфілософ ХосеОртеги-і-Гасети. Засвоїмипоглядамивіндотримувавсяпроміжноїпозиціїміжфілософією життяНіцше іекзистенціалізмом. Гравизначається ним як вищийлюдськапристрасть, Якаспроможнадопомогтилюдиніпіднятися надбуденністю життя ізїїщоденнимитурботами.Згідно із йогоконцепцією,гра -цепоривжиттєвихможливостей,спосібпереміщення досфериіншихвимірів. як прикладвін наводити спорт. На думку Х.Ортеги, спорт -це непростореальність, а духовний принцип, щовиражається вякісноіншомуставленні до світу.Філософ утверждает, що культурагине відмасовості, тому нова культурамає бутигрою,вільною відсіроїбуденності йтіснопов'язаноюзі спортом. Отже, Х.Ортеги неправильнотрактуєзмістгри, йогоконцепціянауковонеобґрунтована.

>Доситьсвоєріднопідходить дорозуміннягриголландськийісторик йсоціолог ЙоханХейзінг.Він.подібно до Х.Ортеги,аналізуєгру якелемент культури йвважає, щоголовнийзмістісторичногопроцесустановитьрозвиток культури, восновіякоїперебуваєгра, котраєвищимпроявомлюдськоїсутності. Культура, на думкуЙ.Хейзінга, ненароджується в гру, авиникає якгра, хочостання, якце не парадоксально,трактується ним якдещопротилежнекультурі.Ученийпіднімає багато проблем,пов'язаних згрою: природа йзначеннягри як культурного феномену,гра й поєзія,гра йправосуддя тощо. ДляЙХейзінгахарактернемістифіковане,ірраціональнетрактуванняігрового феномену вкультурі.Досить частовін ставитигру зазначенням й результатомвищераціональногопізнаннядійсності [19,с.92].

Отже, Незважаючи на низкуслушнихзауважень, з висновками йоцінок Ф.Бойтендайк, Х. Ортега йЙ.Хейзінг усе ж таки таки незумілиз'ясуватиістинногозмістуігрового феномену.

ДжонДьюі,якийобґрунтувавтеорію прагматизму,тобтоінструментальноїпедагогіки,вказував нанеобхідністьтакоїорганізаціїпроцесунавчання, котра бґрунтувалася наспонтаннихінтересах йособистомусуб'єктивномудосвідідитини.Вінпропонував діяльністьдітейзамінитиігровоюдіяльністю, впроцесіякоїдитинаробитьвласнівідкриття йвибираєвласнийспосібпізнання істини.

>Певнийінтересмаютьдослідженняшвейцарського психолога Ж.Піаже (1945 р.)щодорозвиткумисленнядитини под годинугри. За йоговизначенням,гра -ценасампередзвичайнаасиміляція,функціональна чивідтворююча.Ученийдаєінтерпретаціюгри,виходячи зструктури >мисленнядитини. Ж.Піажевиділяєігри-вправи,символічніігри таігри за правилами. За йоготвердженням,ігримаютьрисиподібності тавідмінності.Ігриподібні тім, щоє формамиповедінки, уякійпереважаєасиміляція, а їхнівідмінністьполягає у бо накожномуетапірозвиткудитинидійсністьасимілюється зарізними схемами. Ж.Піажевказує тих, щовправа, символ й правилоєтрьомапослідовнимиетапами, котріхарактеризуютьгрупиігор за їхнізмістовоюструктурою.Учений утверждает, щогразалежить відструктуримисленнядитини на тому чиіншомуетапірозвитку.

Проблемамипсихологіїгризаймалися йрадянськівчені: Б. РАнаньєв,М.Я. Басов,П.П.Блонський,Л.С.Виготський,Д.Б.Ельконін, А.М.Леонтьєв,С.Л.Рубінштейн таінші.

Так, М. Басов,заперечуючи сутонатуралістичнутеоріюгри, котра утверждает, щоджерелогриперебуває усамійособистості, із надсистемівідносиндитини ізнавколишньоюдійсністю,ототожнює діяльність йактивність.Ученийаналізуєповедінку засхемою "стимул -реакція", нерозуміючипредметноїсутностілюдськоїдіяльності [19].

>Своєрідну точкузорущодогривисловив психолог П.Блонський.Вінстверджував, щотеоріїгривзагалі немає й неможе бути,оскількитермін ">гра"застосовується дорізнихвидівдіяльності. П.Блонськийвказує на тихвидидіяльностідітей, котріоб'єднуютьсятерміном ">гра", тааналізує їхні.Вінвиділяєігри-конструювання,драматизація,рухливі,інтелектуальні тощо.Загалом П.Блонськийзводитьгру доконструювання чи драматичногомистецтва йвисловлює думку, щовзагалі немає жадноїдіяльності, котра 6називаласягрою.

>Значнийвнесок урозробкутеоріїгризробивЛ.С.Виготський.Вінзвернувувагу нагру якосновний виддіяльностідітейдошкільноговіку йсформулювавгіпотезупсихологічногозмістурозгорнутоїформирольовоїгри.

ЗкритичнимизауваженнямищодоцієїгіпотезивиступивС.Л.Рубінштейн. На йогопогляд,змістгривизначаютьїїмотиви. ">Мотивиігровоїдіяльностівідображають болеебезпосереднєставленняособистості донавколишнього,значущість тихий чиінших йогосторінвідображається вігровійдіяльності наоснові болеебезпосереднього ставлення до їхньоговласноговнутрішньогозмісту. У груздійснюються дії,цілі якізначущі дляіндивіда за їхньоговласневнутрішнімзмістом" [47,с.64-76].

>Великезначення длярозвиткутеоріїгри,їїпсихологічного аспекту малапрацяД.Б.Ельконіна ">Психологіягри".Ученийрозробивгіпотезущодоісторичноговиникненнятієїформигри, котраєтиповою длядошкільнят. Д.Ельконінтеоретичнодовів, щорольоваграєсоціальною запоходженням тазмістом.Ученийрозкрив йпроаналізувавумовивиникненнягри вонтогенезі та показавшиїїрозвиток подвпливомвиховання.Вінрозглянуввнутрішнюпсихологічну структуругри,простеживїїрозвиток йзгасання. Д.Ельконінзазначив, щоосновнимзмістомгриєлюдина,її діяльність йставленнядорослих один до одного. Томуграєформоюорієнтації узавданнях й мотивилюдськоїдіяльності.Він встановивши, щоігроватехніка -цеперенесеннязначення із одного предмета наінший.Чіткість йузагальненняігровихдій -важливаумовапроникненнядитини у сферусоціальнихвідносин, їхньогосвоєрідногомоделювання вігровійдіяльності. Д.Ельконінвизначивфункціїгри впсихічномурозвиткудітейдошкільноговіку [59,с.11].

Отже,об'єктомдослідженняпсихологів сталадитячаігрова діяльність. Однакувагазосереджувалася не так нааналізігри якдіяльності, але впсихологіїгри якспецифічнійпершоосновілюдськоїжиттєдіяльності.Водночаснеобхіднозазначити, що всвоїхузагальненняхученіторкалися йдеякихаспектівгри як болееузагальненогоявища. В частностицепростежується удослідженняхпсихологівЛ.С.Виготського,С.Л.Рубінштейна,Д.Б.Ельконіна.

>Певнийінтересвикликаютьфілософські подивися напроблемитеоріїгри. Так, на думку Р. Клауса,ігриє не щоінше якмоделіреальнихситуацій.Ігри якмоделіреальнихситуаційдаютьможливістьвиробитистратегіюповедінки в реальномужитті. У зв'язку ізцим Р. Клаусвиділяє тритипиігор [7,с.25]: сутовипадкові,жорсткодетерміновані (>грунтуються намайстерності) таігри наосновірозуміння (>орієнтовані намайстерність ізучастювипадку) [7,с.26].Водночас навчаньвважає, що сам пособіігри -цесуперечливаборотьба того чиіншого типу.

На думкуК.Г.Ісупова,значеннягриполягає у ">евристичнійдіяльності,евристичномустанісвідомості іповедінки,евристичномусвітосприйнятті" [26,с.148].

>Свійпогляд нарозуміннягривисловлюєВ.І.Устиненко, Якавважає, щогра -цедовільна діяльність, щовідображає вумовно-узагальненійформіставленнялюдини донавколишнього, людей,самої собі.Метоюцієїдіяльностієсамовираженняіндивіда йформування уньоготипівсоціальноїповедінки,прогнозуванняситуаціїспілкування. Томуграє одним зспособівпізнання світу йсамоствердженнялюдини.Змістгри -довільнеконструюваннядійсності вумовномуплані, коли людинабере у собі роль (нереальну, ауявнуфункцію), ставити собі уумовнуситуацію [54,с.70].

М. В.Дьомінрозглядаєгру ізпоглядудіяльності.Аналізуючиїї,вінвказує насуперечність, Якавиникає приспіввідношеннігри,навчання й роботи якетапівдіяльності йрозвиткулюдини.Учений утверждает, щогра необмежуєтьсяпочатковимперіодом ужиттілюдини, аєнеобхідною йсуттєвоюскладовоюдіяльності у усі безвиняткуперіодиїї життя. Томугра,навчання йпрацяє неетапамидіяльності йрозвиткулюдини, аїї видами [19,с.54-56].

>Крімназванихтеорій,існуєще іматематичнатеоріягри.Вонапов'язана звиробленнямзасобівподоланняконфлікту якособливоїдійсностіігрового характеру.Підконфліктомрозуміютьвзаємодію двохоб'єктів, щомаютьнесумісніцілі чиспособидосягненняцихцілей.Змістматематичноїтеоріїгриполягає увиробленніспособівоптимізаціїрішень, котріприймаються уконфліктнихситуаціях.

Отже, результатами розробкитеоріїгри сталипсихологічніаспектиїївиникнення,визначенняприроди йзмістугри.

>Наступнийперіод (>кінець 60-х -80-ті рокта XX ст.)пов'язаний звизначеннямдидактичних йрозвиваючихфункційгри,їївпливу наактивізаціюпізнавальноїдіяльності,процесунавчанняшколярів.Проводитьсясистематизаціядидактичнихігор Івикористовуютьсярізніпідходи до їхнікласифікації.Сприяли цьомудослідженняО.О.Вербицького, М. В.Кларіна,Г.О.Ляпіної,О.Е.Селецької, В. Г. Семенова.Вартовідзначити й роботи із методикинавчаннягеографії О.К.Верзіної, М.М.Гробштейна, С.В. Захарова, В.П.Корнєєва, РА.Редіної. Упрацяхзазначенихавторів наведеноприклади та методикивикористанняігор під час уроків тапозашкільних заходах ізгеографії.

>Значнаувага уцейперіодприділяєтьсярозробці гавикористаннюділовихігор,створюютьсянауковіцентри із розробкитеорії та практикиділовоїгри (Москва,Ленінград,Київ,Новосибірськ,Одеса,Челябінськ).Значну роль установленні тарозвитку цого нового методунавчаннявідіграли роботи М.М.Бірштейна, В.М.Буркова, С.Р.Гідрович, В.М.Єфімова,Р.Ф. Жукова, В.Ф. Комарова,В.Я. Платова, В.Р.Прауде,В.І.Рибальського,І.М.Сироєжина, Про М.Смолкіна, Т.П.Тимофіївського,Б.М. Христенко таін.

Дана проблемазнайшлавідображення удослідженнях йзахіднихучених (>європейських таамериканських): Є.Баффі, Є.Говена, Р. Єберта, До.Кіршбольда, Х.Кліпперта, Б.Роуена, Б.Штаймане таінших.

сучаснийнапрямдослідженьвизначенийрозширеннямсферивикористанняігровоїформинавчання йвдосконалення методуімітаційногомоделювання.Зумовленоце тім, щотривалий годину форма уроку яквідносноодноманітна неприверталаувагипедагогічної науки.Пошукзасобівнавчання,найбільш адекватнихсучаснійпедагогічнійситуації,посиливінтерес до нових формнавчальних зайняти, особливоігрових. Узв’язку ізцим,з’явилась низькапублікаційнаукового,науково-методичного характеру: В.М.Галузинського йМ.Б.Євтухова,Г.О. Ковальчук, В.П.Корнєєва,Ю.І.Мальованого,Р.І. Осадчука,І.П.Підласого,І.М.Рижова,С.Ф.Спічака й С.В.Тесленка таінших.

Тому, можназазначити що груналежить велика роль ужитті тарозвиткудітеймолодшогошкільноговіку: вігровійдіяльностіформуються багатопозитивнихякостейдитини,інтерес йготовність домайбутньогонавчання,розвиваютьсяїїпізнавальніздібності. Граважлива як дляпідготовкидитини домайбутнього, то й у тому,щобзробитиїїтеперішнє життяповним йщасливим. Гра -цесвоєріднийспосібзасвоєннягромадськогодосвіду,властивий йдітяммолодшогошкільноговіку. У груформуються усісторониособистостідитини,відбуваютьсязначнізміни вїїпсихіці, котріготуютьперехід донової, болеевисокоїстадіїрозвитку.

>Цимобумовленівеличезнівиховніможливостігри, якої психологивважаютьпершочерговоюдіяльністюмолодшого школяра. Гра -відображення життя: тут усе ">начебто", ">ненасправді", але й вційумовнійобстановці,створенійдитячоюуявою, багато реального,справжнього - діїгравцівзавждиреальні, їхньогопочуття чипереживаннясправжні тащирі.Наслідуваннядорослих у групов'язане ізроботоюуяви:дитина некопіюєдійсність, вонкомбінуєрізніжиттєвівраження ізособистимдосвідом [5,с.112]. Гра -самостійна діяльність, уякійдітивперше,починаютьспілкуватися ізоднолітками: їхньогопоєднуютьспільна позначка,спільнізусилля дляїїдосягнення,спільніінтереси тапереживання.Саме томуграпривчаєдітейпідкоряти свої дії та думипевнійметі,допомагаєвиховуватицілеспрямованість: у гру усісторонидитячоїособистостіформуються вєдності тавзаємодії, у груформуєтьсяколективдрузів,виховуютьсятворчіпочуття,організаторськівміння, у грускладаютьсявзаємини. Однак лише заумовигарноїорганізаціїшкільного колективу можнауспішнорозвиватитворчіздібностікожноїдитини таїїактивність [54].

Гра дляїїучасниківєдіяльністю.Найкраще сутьгривизначивЙ. Хейзінга: "Миможемоназватигру, -пишевін уроботі ">НоmоІudehs", -вільноюдіяльністю, котраусвідомлюється як ">несправжнє" й позаповсякденнимжиттямвиконуванезаняття,однак вонаможецілкомзахопитигравця, непереслідуючи при цьомуніякого прямогоматеріальногоінтересу, нешукаючикористі, -вільноюдіяльністю, Якавідбуваєтьсяусерединінавмиснообмеженогопростору та години,протікаєупорядковано, завизначеними правилами тагромадськихугруповань, щовизнають закращеоточувати собітаємницею чипідкреслюють своювідмінність відіншого світувсілякиммаскуванням. У цьомувизначеннієусівичерпніпояснення того,чомугранастількиприваблива длябудь-якоїлюдинибудь-якоговіку йзвідкибагатствоїїнавчальних,розвивальних,вдосконалюючихособистістьможливостей".

>Покажемо наневеликомуприкладі,узятомузісферипедагогіки,принциповувідмінністьгри якдіяльності відгриіншого типу,скажімо,гри якзасобу. Педагоги активновикористовуютьгру якприйом, щодозволяєїмвирішуватипедагогічні,насампереднавчальні, заподіяння: дляпідвищенняінтересудітей до ходу уроку таїхньоїактивності, дляпереключенняуваги чивідпочинкузастосовуютьсярізніактивніметоди, до яківідносяться іігровіприйоми. Алі при цьомукожен педагог добророзуміє, щогра длянього -це лишезасібвирішеннянавчального заподіяння,яскрава ">обгортка"навчальногоматеріалу, томувінретельновідбираєігри, котрі невиведутьдітейз-під його контролю, незахоплять їхньогонастільки,щоб смердотіпсихологічнопереключилися із уроку наігровувзаємодію.Зрозуміло, щосправжній педагогвіддастьперевагу добровідомимігровим формам йпобудує урок ззастосуваннямігровихелементів. Такихуроків уарсеналісучасноговчителя багато, що можна лишевітати [12,с.34-35].

Однакіснує ііншаможливістьзастосуваннягри внавчальномупроцесі,наприклад, под годинупроведеннявиховноїгодини длявирішеннярізних проблемкласного колективу. У цьомувипадкудоречними будутьігри, котрісприяють:

>зміцненню колективу;

>розвиткусоціально-комунікативнихнавичок;

>адаптаціїучнів уколективі;

>коригуваннядевіантноїповедінки;

>розвиткутолерантності тощо.

У такомуразі весьпростіргрупипродовженого днязаймаєігровий сюжет із йогоігровими правилами іігровоюлогікоюрозвиткуподій. А усізнання,вміння танавички, котрівчительхотів біпередатиучням на цьомууроці,виступають якігровізасоби. Цеважливо вбудь-якомувіці, адитячому тапідлітковому - особливо.Всіописанівищефактористворюютьнавколопсихологічнихігор ореолпривабливості, але йпоряд ізцим -серйознупрофесійну проблему,бовчитель винендостатньоюміроюволодіти якпсихологічнимизнаннями, то йвміннямпроведенняігор [53,с.12].

Дляпевноїкатегоріїдітей (тадеякихдорослих)бажаннягратиприховує потребу в сильному тацілісномуемоційномупереживанні, яку особливохарактерне длямолодшихшколярів.Зазвичай для цоговікутакий стан промов йєнормальним:ігринадаютьїмможливістьемоційнореагувати нарізніхвилювання йтруднощістворення нарівніпочуттівстосунків ізоточуючими,навчитисяконтролювати йрегулюватисвійвнутрішній світло. Однакіноді вдеякихдітейтакеставлення догризберігаєтьсянадовго - й наддитинстві.

Дляіншоїгрупи людей (в основному дляшколярів 11-14 років)граєбезпечним просторомпобудовистосунків ізоточуючими.Хлопчики -дівчатка,послідовники -лідери,знедолені - ">зірки",усіцісистемивідносинпідліткамдоситьважкоусвідомлювати, будувати тазмінювати в реальномужитті, як відгранадаєїмтакуможливість.Пристрасть доколективнихігорвеличезна: у цьомувіцідітинастільки жохочеграють,наскількинеохочеобговорюютьнаслідкигри начуттєвомурівні.

Гравиступає яклабораторія,засібпізнання тарозвитку. Угрупіці триваріантисприйманнягривиступають й якіндивідуальніособливості окремихучнів, й якетапиособистісногорозвитку.

Усистематичну роботу ізрозвитку ">ігровогопотенціалу" [54,с.77]школярівзакладено великийзміст.Під годинутакої роботигру можнарозглядати як один ізнайважливішихнапрямів не лишедіяльностішкільного психолога, але й і роботикласногокерівника. Безнавчальноїпідтримкидорослихсаме собоюрозвиненняучнів невідбувається.Прив'язуваннярізнихтипіввідносин допевнихвіковихкатегоріймаєштучний характер, чи можнасказати, що воно тає адекватним лише тоді, колидіти ізпершихднівнавчання вшколізалучені досистематичногоігровогопроцесу. Зіншого боці,вікдитинидещообмежуєможливостірозвитку:почніть,наприклад,цілеспрямованозалучати догрисемирічних, й смердоті за короткийпроміжок годинипройдуть йперший, йдругийетапи ">ігровогорозвитку", а вісьшестирічниммалятамосмисленняцихвідносин у грудається ізвеличезнимитруднощами.

>Ученьвключається вгруцілком: всімінтелектуальним,особистісним,емоційнимпотенціалом,життєвимдосвідом йтворчими ресурсами. Граобумовлюєпевні правилаповедінкиучасників,межідозволеного,тимчасовіобмеження конкретногоігровогопростору. Грає ">експериментальниммайданчиком"особистості,дозволяєпочувати собівільним відбудь-якихобмежень (>стереотипів,шаблонівмислення йзвичнихваріантіврозв'язанняпроблеми).

>Ігри вгрупіпродовженого дняповиннівідповідатинаступнимпсихолого-педагогічнимумовам:

>сприятизміцненню колективу;

матірпізнавальнезначення;

>активізуватигромадськупозиціюучнів;

>забезпечувати доля в групереважноїбільшостіучнів;

5)створюватиумови дляіндивідуальної тагрупової творчости.

>Багатозалежить й відігровоїпозиціївихователя,якомуслід:

>реалізовуватинаявнийігровий план (бо догри педагог виненставитисядоситьсерйозно та одну годинугризрікатисясвоєїзвичноїавторитарноїпозиції);

>виявлятиприхильнеставлення доучнів, бутивідкритим,сприйнятливим йтрохиінфантильним;

>сприятиформуваннюпереконаності внеобхідностіігровоїповедінки;

>швидкопереходити від реального доігрового плану черезгумор чи байки;

>демонструвати широкийдіапазонігровихприйомів.

>Тільки в цьомувипадкуігровапозиціявихователя якщосприятиреалізаціїосновнихїїфункцій:гуманізаціївзаєминвихователя ГПД ізучнями,підвищеннютворчогопотенціалуколективноїдіяльності,економіїнервовихвитратучителів йучнів й,нарешті,забезпеченнюгнучкоїповедінки педагога [43].

Цеважливо задлярозумінняіндивідуальнихособливостейрозвиткудітей, але й й длярозкриттяїхніхвіковихособливостей.Л.І.Божовичзазначає, щозрозумітивпливсередовища наформуваннявіковихособливостейдитини можна лише до тоговипадку,якщовраховувати якзміни всередовищі (>наприклад, припереході іздитячого садка до школи), то йзміни всамійдитині, котріобумовлюють характервпливусередовища наподальшийпсихічнийрозвитокдитини.

>Л.С.Виготськийвважав, щозрозуміти рольсередовища врозвиткудитини можналише тоді, колипідходити донеї ізвідносною, а чи не ізабсолютноюміркою. Цеозначає, що тієїсамийвпливсередовищапо-різномупозначається надітяхрізноговікузалежно відвіковихособливостей. Таким чином, на думкуЛ.С.Виготського, тієїсамийвпливсередовищаможерозрізнятисязалежно від того котріпсихологічніособливостідитинивіннакладається.Ціособливості (>індивідуальні тавікові),являючи собоювнутрішніфактори,виступають якреальніфакторирозвитку [16,с.66].

Таким чином, можназазначити що груналежить велика роль ужитті тарозвиткудітеймолодшогошкільноговіку. Ос-кільки,граважлива як дляпідготовкидитини домайбутнього, то й у тому,щобзробитиїїтеперішнє життяповним йщасливим.

1.2Психологічніособливостішестирічнихпершокласників якосновнаумоваорганізаціїігровоїдіяльності вумовах ГПД

Усистеміпочатковоїосвіти Українивідбуваютьсясерйозніперетворення.Початкова школаперейшла начотирирічненавчання. До Першого класуприйшлишестирічнідіти.Психологамивстановлено, щовік від 6 до 7 роківєперехіднимміждошкільним ймолодшимшкільнимперіодами.Важлива рольдошкільногоперіодуполягає вдосягненнідитиноюсоціальноїзрілості. З приходом до школизмінюєтьсяпровідна діяльністьшестирічного школяра -теперпраця,гра,творчістьпідпорядкованінавчанню.

>Робота ізшестирічнимидітьмипередбачаєобов’язковеврахуванняфізіологічних тапсихологічнихособливостей.Деякі ізпсихологічнихособливостей маленькихучнівсприяютьорганізаціїнавчальногопроцесу впершомукласі, аінші -ускладнюютьїї.Залежно від характерувпливуцихособливостей на процесзасвоєнняпершокласникаминавчальногозмісту й нормшкільного життя їхнього можнарозподілити надвігрупи [29].

Допершоїгрупи належатипсихологічніособливостішестирічнихпершокласників, на котрівиховательможеспиратись под годинуорганізаціїігровоїдіяльності. Усвідомостішестирічногоучняскладаєтьсяієрархіямотивів. При цьому одним ізосновнихстає мотиввстановлення йзбереженнядобрихстосунків здорослими таіншимидітьми.Ученьпрагне довизнання із боцідорослого йнамагаєтьсягарнимивчинкамизаслужитицевизнання. Маленький школярнабагатошвидшевідгукується напрохання йпобажання педагога, ніж нажорсткіумови.Власнешкільнінормиповедінки

(>необхідністьпіднімати руку науроці,вставати длявідповіді й т.д.)першокласниковікращепропонуватиспочатку увиглядігри зашкільними правилами.

>Шестирічнийученьініціативний,намагаєтьсявідшукатимежі для “можна” та “не можна" вповедінці. Дляпершокласникадужеважливопобачитирезультативласногозростання як школяра. Маленький школярпрагне всепояснити,прокоментувати,показати,йомуподобаєтьсязапитувати йдізнаватисянове.Першокласникздатнийдостатньодовгоутримуватиувагу на тихийоб’єктах, котрійомуцікаві.

Удругійгрупіпереліченіпсихологічніособливостішестирічнихпершокласників, котріускладнюють процесзасвоєння ними нового предметногозмісту йприйняття нормшкільного життя.Шестирічнийучень неможеприйняти тазасвоїти усінормишкільноїповедінки, частопорушуємежі норм. Упершокласниказнання нормповедінки йоцінка собівідповідно доцих норм часто вже незбігаються. Маленький школярпрагне вусьому бутипершим, але й неможе при цьому адекватнооцінити своїуміння.Він частовідчуваєтруднощі увзаємодії ізоднолітками.Емоційноважкосприймаєвласніневдачі, але йвиявляєініціативу вкритиціоднолітків [29].

Психологи (>Л.А. Венгер,Я.Л.Коломенський, В.С.Мухіна) усвоїхпрацяхрозкриваютьхарактерніособливостідітейшестирічноговіку:

Удітей цоговікудостатньорозвиненемовлення

Їх характернапізнавальнаактивність.

У шестирічокпереважаєнезадовільнаувага,хоча смердотіможуть йдовільнорегулювати своюповедінку,зосереджуватиувагу на бо їхніприваблює.

Це годинуінтенсивногорозвиткупам’яті.

>Шестирічки - йреалісти, йфантазери.Їхняуявамаєвеликуваріативність тавідіграєважливу роль.

>Дітидужедовірливі.Маютьпочуттясорому,гордості.Їхнявнутрішняпозиція уставленні до собі: “Я - хороший”.

>Прагнення допозитивнихвзаємин здорослимиорганізовуєповедінкудітей-шестирічок.Бажаннязаслужитисхваленнядорослих йсимпатіютоваришівє одним зосновнихмотивівповедінки.

Ушестирічокпочуттяпереважають надрозумом.Їхнє життяцепостійніхвилювання із шкірного приводу.

>Дітям цоговіку невистачаєсиливолі.Мотиви “хочу" й “>потрібно"вступають усуперечність.Щобзберегтигарністосунки іздорослими,дитинаінколиобманює.

>Працездатність ушестирічокєневеликою, тому їмнеобхідностворитиособливий режим роботи йвідпочинку,використовуватиіндивідуальнийпідхід, постійнамедичнийнагляд.Особливо негативновпливають напрацездатністьшестирічок шум йгалас.

>Діти ізготовністювиконуютьвимогивчителя. Томупотрібно,щобпедагогічнийвплив бувспрямований навихованняморальнихякостейособливостідитини.

>Адаптація до нових умів -складнийперіод длямалюків.Вонинапруженіпсихологічно йфізично.

Заданимидосліджень, дляшестирічок знормальнимрозвиткомхарактерноюєвисокарозумоваактивність.Протемайже укожномукласізустрічаютьсядіти ззатримкоюрозумовогорозвитку. З ниминеобхідно багатопрацювати й неототожнювати їхні зкатегорієюрозумововідсталихдітей.

>Шестирічкилюблятьвеселитися йпустувати. Цеїхнійприродний стан.

>Єкатегоріядітей зневротизмом, неврозом, неврозом страху, неврозомнав’язливихстанів, неврозомнетриманнясечі (>енурез),заїканням.Тількиособливатурботавчителя,доброзичливий стильспілкування ізцимидітьми вколективісприятимепопередженню таподоланнюїхніхнегативнихпсихічнихстанів.

У цьомувіці ужеєлідери:справжні й неформальні.Вчителевідужеважливоспрямуватидітей досправжньоголідера.

>Звісно,великезначення длярозвиткушестирічокмаєнавчання, але йособливемісце вїхньомужиттіпосідаєгра.Усвідомлену міткушестирічкамнайлегшепобачити упроцесігри.Ставлення догри й правилагриє у цьомувіцісвоєрідноюшколоюсоціальнихвідносин. Грарозвиваєздібностідітейаналізувати свої дії,вчинки,мотиви, атакожспіввідносити їхнього іздіями,вчинками та мотивамиінших людей [28,с.183].

Гра якпровідний виддіяльностідошкільникапоступовозамінюється.Протеслідзазначити, що діяльністьшестирічокповноціннореалізуєтьсялише у гру.Середїї формнайбільшефективнимиєсюжетно-рольовіігри таігри із правилами.Прийняття тавиконання правилвимагають відпершокласників свідомішогокеруваннясвоєюповедінкою.Починаєдіятимеханізмпідпорядкуваннямотивів, упроцесігриформуютьсяелементидовільності [55].

>Надійна основауспішноїорганізаціїігровоїдіяльності в ГПД -врахуванняпсихофізіологічнихособливостей йзакономірностейрозвиткуучнів.Особливоцестосуєтьсяшестирічнихпершокласників,оскількишестирічнийвік ізпсихологічної точкизоруєкритичним. Уцейперіодвідбуваєтьсязміни, щоозначаютьзавершеннядошкільногоетапурозвитку, йз’являєтьсяздатність дорозуміннязагальнихпринципів,зв’язків ізакономірностейнауковогознання.Якості,характерні длядошкільногодитинства,поєднуються ушестирічок ізновимиможливостями,зокрема у сферіучіння. Томуреалізаціяпотенційнихможливостейіншихшколярівпотребуєособливих уміворганізаціїдіяльності в ГПД.

>Діяльність вгрупіпродовженого дні впершомукласіпобудоване ізурахуваннямвіковихособливостей й перспектившестирічнихдітей. У йогозмісті, методах й формахзакладено ідеїсприяннявсебічномурозвиткушколярів, забезпеченняповноцінного переходу допровідноїучбовоїдіяльності таформуванняособистості вперехіднийперіод.Засвоєнняучнямипрограмних знаньбезпосередньопов’язується ізрозвиткомелементарних формучіння,планомірного йдиференційованогоставлення,пізнавальноїактивності, позитивногоставлення донавчання вшколі,адекватноїсамооцінки йформуваннямнавичокспілкування [52].

>Оволодіннязнаннями,уміннями,навичкамиздійснюється урізних видахдіяльності. Унавчально-виховномупроцесівідводитьсячимало години длямалювання,конструювання,ліплення,побутової роботи,гри.Поряд ізцимвідбуваєтьсязасвоєння знань впроцесіспецифічної,нової длядитинидіяльності -учіння йнавчання.Усіцівидидіяльності усвоїйєдностізабезпечуютьрозвивальнуфункціюшестирічок,перебудову характерурозумовихпроцесів -сприйняття,пам’ять ймислення,якіснузмінузагальноїспрямованості та рисособистості школяра [61,с.43].

групапродовжений деньігровий

>Закладені взмісті й методахнавчанняможливостіреалізуютьсялише заумови правильногопедагогічногокерівництва. Томуважливимєзнання учителемпсихологіїшестирічнихучнів,закономірностейїхньогорозвитку унавчально-виховномупроцесі.

>Пізнанняздійснюється задопомогоюпсихічнихпроцесів -мислення,пам’яті,уваги таін.,починаючись звідчуттів йсприймань. До шести роківсприйманнянабуває рисцілеспрямованоїдіяльності:дитинаспроможнавиділити предмет із рядуіншихпредметів,зосередитиувагу наньому йвизначити йогоспецифічніякості. Упершучергушестирічнідітисприймаютьяскраві,об’ємніоб’єкти, щовикликаютьемоційнуреакцію,причомухарактернимєповерхневесприймання й незавждиадекватневиділеннясуттєвихознак.Ціособливостісприйманнявиявляються упроцесі роботи в ГПД.

В частности,першокласникизміщуютьсхожіграфічнізображення й звуки,помиляються уврахуваннікількісного йпросторовогорозміщенняпредметів приконструюванні тааплікації,порушуютьпропорції прималюванні таліпленні.Недолікисприйманняутруднюютьзасвоєннядітьмипоняття про число та його склад,стримуєперенесення діїобчислення увнутрішній план,гальмуєчіткістьрозумінняслужбовихчастинмови [51].

Упроцесіорганізаціїігровоїдіяльностісприйманняучнярозвивається якцілеспрямована іраціональноорганізована діяльністьчуттєвогопізнання.Вихователь винен забезпечити,по-перше,достатнюточність йповноту усприйманнідитиноюоб’єкта,явища;по-друге,збагачення сенсорногодосвідуучнів; по третє,вихованняякостейспостерігача -уміньспостерігати йбачитиприхованізакономірності;по-четверте,оволодіннясенсорнимиеталонами (>загальноприйнятимизразкамипредметів тавластивостей);по-п’яте,організаціюзовнішньогосприйманняоб’єктів упоєднанні ізосмисленнямданогоматеріалу [див.: 60].

>Організовуючи процессприйманнябудь-якогооб’єкта упершомукласі,сліддотримуватисяпевноїпослідовності йогорозгляду:

>ціліснесприйняття предмета,формуваннязагальноговраження пронього;

>виділенняосновнихчастин предмета та йогоособливостей (форма,розміри,колір);

>визначенняпросторовогорозміщення однихчастин предметавідносноінших (>вище, справа);

характеристикадодатковихдрібнихчастин, їхньогопросторовогорозміщеннявідноснооснови;

>повторнеціліснесприйняття предмета,закріплення його образу усвідомості [31, 74-82].

>Розвитоксприймання ушестирічнихпершокласниківнерозривнопов’язаний ззасвоєннямслів, щофіксуютьвластивостіпредметів таузагальнюютьчуттєвіуявленнядитини.

>Сприйняттястановить основу длямислення, щоспрямовані навиявленнявідношень йзакономірнихзв’язківміж предметами йявищамиоб’єктивноїдіяльності.Мислений процесреалізується черезрізніоперації:аналіз, синтез,абстрагування,порівняння,конкретизація.Мислена діяльністьпроявляється удитини в інших формах - якнаочно-дійове,наочно-образне йлогічнемислення.Наочно-дійовемисленнявплітається упрактичну діяльність:першокласник реальнооперує предметами. Принаочно-образномумисленнівінспирається наобразипредметів чиуявлення.Логічнемисленняґрунтується наперетворенні зрозуміти йпобудованих наїхнійосновісуджень [53].

>Шестирічнадитинаможерозв’язувати заподіяння,застосовуючи усіформимислення,однакдомінуючими у цьомувіцієнаочно-образнемислення, а призіткненні зтруднощамиактивізуєтьсядійовемислення.Матеріалиспеціальнихдослідженьдоводять, щоця формаєважливим резервом длязасвоєння знаньдітьми.Ефект урозумовомурозвиткушестирічоквизначаєтьсявзаємодієютрьох форммислення.Повноціннийрозвиток образногомислення йвправляння врозв’язаннізадачі нарівнілогічнихміркуваньсприяютьрозвиткулогічногомислення якпідґрунтя длязасвоєннянаукових знань.

>Відповідно до такогопідходурозробленозміст роботи в ГПД, позначка які - нелише забезпечитизасвоєннядітьмирахунку й листи, котрівивчались науроці, а ісформувати вонинавичкиорієнтування умовнихявищах таматематичнихвідношеннях,започаткуватиосмисленнясуспільно-політичнихявищ,датипросторово-часовіуявлення,відпочити й т.ін. В частности,навчанняграмотимістить йпершорядніпроцесиоволодіння мовою, йрозвитокмисленняучнів.

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація