Реферати українською » Педагогика » Міжнародний день толерантності


Реферат Міжнародний день толерантності


>Міжнародний деньтолерантності


 

>Вступ

>Цей деньвстановленийДекларацієюпринципівтолерантності,прийнятій назасіданніГенеральноїконференції ЮНЕСКО 25жовтня – 16 листопаду 1995 р.Адміністрація сайту наводити текстДекларації.

>Деклараціяпринципівтолерантності

>Держави-члениОрганізаціїОб’єднанихНацій ізпитаньосвіти, науки й культури, щозібралися вПарижі надвадцятьвосьмусесіюГенеральноїконференції 25жовтня – 16 листопаду 1995 р.,пам’ятаючи про ті, що СтатутОрганізаціїОб’єднанихНаційпроголошує: „Ми,народиОб’єднанихНацій,сповненірішучості урятуватиприйдешніпокоління від лихавійни …зновуутвердитивіру восновні правалюдини, вгідність тацінністьлюдськоїособистості й ізцієюметоювиявлятитерпимість й жити разом, умирі один із одним, якдобрісусіди”,нагадуючи про ті, уПреамбуліСтатуту ЮНЕСКО,затвердженого 16 листопаду 1945 р.,підкреслюється, що „світмаєґрунтуватися наінтелектуальній таморальнійсолідарностілюдства”,нагадуючитакож про ті, що уЗагальнійдекларації правлюдинипроголошується, що „>кожна людинамає декларація про свободу думи,совісті тавіросповідання” (>стаття 18), „волюпереконань й наїхнєвільневисловлювання” (>стаття 19) й щоосвіта „виннасприятивзаєморозумінню,толерантності тадружбіміжусіма народами,расовими йрелігійнимигрупами” (>стаття 26),беручи доувагивідповідніміжнародніакти, до тогочислі:

-Міжнародний пакт прогромадянські йполітичні права;

-Міжнародний пакт проекономічні,соціальні йкультурні права;

-Міжнароднуконвенцію проліквідацію всіх формрасовоїдискримінації;

-Конвенцію прозапобіганнязлочинам геноциду тапокарання занього;

-Конвенцію про правадитини;

-Конвенцію 1951 р.щодо статусубіженців та Протокол 1967 р.стосовно статусубіженців, атакожрегіональніправовіакти вційгалузі;

-Конвенцію проліквідацію всіх формдискримінаціїщодожінок;

-Конвенціюпротикатувань таіншихжорстоких,нелюдських чи таких, щопринижуютьгідність,видівповодження йпокарання;

-Декларацію проліквідацію всіх формнетерпимості тадискримінації наосновірелігії тапереконань;

-Деклараціющодо правосіб, що належати донаціональних чиетнічних,релігійних чимовнихменшин;

-Деклараціющодозаходів поліквідаціїміжнародноготероризму;

-Віденськудекларацію таПрограмудійВсесвітньоїконференції ізпитань правлюдини;

-Декларацію таПрограмудій,ухвалених под годинуВсесвітньоїзустрічі навищомурівні вінтересахсоціальногорозвитку, щовідбулася вКопенгагені;

-Декларацію ЮНЕСКО прораси тарасовізабобони;

-Конвенцію таРекомендацію ЮНЕСКОпреборотьбу іздискримінацією вгалузіосвіти;пам’ятаючи проціліпроголошених ООНтретьогоДесятиріччядій поборотьбіпроти расизму тарасовоїдискримінації,Десятиріччяосвіти вгалузі правлюдини таМіжнародногодесятиріччякоріннихнародів світу,враховуючирекомендаціїрегіональнихконференцій,проведених згідно ізрезолюцією27С/5.14Генеральноїконференції ЮНЕСКО у межахпроголошеногоОрганізацієюОб’єднанихНаційРокутолерантності, атакожвисновки йрекомендаціїіншихконференцій танарад,організованихкраїнами-членами у межахпрограмиРокутолерантності,відчуваючизанепокоєння узв’язку із актаминетерпимості,насильства,тероризму,ксенофобії,агресивногонаціоналізму, расизму,антисемітизму,відчуження,маргіналізації тадискримінаціїщодонаціональних,етнічних,релігійних ймовнихменшин,біженців,робітників-мігрантів,іммігрантів тасоціальненайменшзахищених груп усуспільстві, атакож актаминасильства тазалякуваннящодо окремихосіб, котріреалізуютьсвоє декларація про свободу думи йвисловлюванняпереконань,проявами, щопочастішалиостаннім годиною йстановлятьзагрозузміцненню світу тадемократії нанаціональному йміжнародномурівнях,звертаючиособливуувагу наобов’язоккраїн-членіврозвивати тазабезпечуватиповажання правлюдини таосновних свобод для всіх безвиняткунезалежно відїхньоїраси,статі,мови, національноїналежності,релігії чи стануздоров’я й боротися ізпрояваминетерпимості,приймають таурочистопроголошуютьцюДеклараціюпринципівтолерантності,сповненірішучостізробити усе задляутвердженняідеалівтолерантності всуспільстві,оскількитолерантністьє не лишеважливим принципом, а інеобхідноюумовою світу тасоціально-економічногорозвитку всіхнародів, мипроголошуємотаке:


>Стаття 1.Поняттятолерантності

>Толерантністьозначаєповажання,сприйняття тарозуміннябагатогорізноманіття культурнашого світу, формсамовираження тасамовиявленнялюдськоїособистості.Формуваннютолерантностісприяютьзнання,відкритість,спілкування та свобода думи,совісті йпереконань.Толерантність –цеєдність урізноманітті. Це не лишеморальнийобов’язок, а іполітична та правова потреба.Толерантність –це ті, щоуможливлюєдосягнення світу,сприяє переходу від культуривійни до культури світу.

>Толерантність –це не вчинку,поблажливість чипотурання.Толерантність –це,передусім, активнапозиція, щоформується наосновівизнанняуніверсальних прав таосновних свободлюдини.Толерантність ужодномуразі неможе бутивиправданнямпосяганню націосновні ціності.Толерантністьповиннівиявлятикожна людина,групи людей та держави.

>Толерантність –цеобов’язоксприятиутвердженню правлюдини,плюралізму (e томучислі культурногоплюралізму),демократії та правопорядку.Толерантність –цепоняття, щоозначаєвідмову від догматизму й абсолютизму,утвердження норм,закріплених уміжнародно-правових актах угалузі правлюдини.

>Стосовноповажання правлюдинивиявленнятолерантності неозначає терпимогоставлення досоціальноїнесправедливості,відмови відсвоїх чиприйняття чужихпереконань. Цеозначає, щокоженможедотримуватисьсвоїхпереконань йвизнаєтакесаме право заіншими. Цеозначаєвизнання того, що люди ізприродисвоєївідрізняютьсязовнішнімвиглядом,становищем, мовою,поведінкою ймають право жити вмирі тазберігати своюіндивідуальність. Цетакожозначає, що подивисяоднієїлюдини неможуть бутинав’язанііншим.


>Стаття 2.Державнийрівень

На державномурівніреалізація принципутолерантностіпередбачаєіснування справедливого танеупередженогозаконодавства,дотримання правопорядку,судово-процесуальних таадміністративних норм.Необхіднотакож,щобекономічні йсоціальніможливості булидоступними длякожноїлюдини безбудь-якоїдискримінації.Відчуження ймаргіналізаціяможуть статі причиноюпасивності,ворожості та фанатизму.

А,щобзробити сус-пільствотолерантнішим, державамслідратифікуватиіснуючіміжнародніконвенції ізпитань правлюдини й, вразіпотреби,розробитиновезаконодавство ізметою забезпечення всуспільствірівноправнихвідносин йрівнихможливостей для всіх груп йкожноїокремоїлюдини.

Уінтересахміжнародноїзлагодипринципововажливо,щобкожна людина, громада танаціяусвідомлювали таповажалибагатокультурний характерлюдськогоспівтовариства. Безтолерантності неможе бути світу, а без світунеможливірозвиток йдемократія.

>Нетолерантністьможенабуватиформимаргіналізаціїсоціальненайменшзахищених груп,їхньоговилучення зсуспільного таполітичного життя,насильства йдискримінаціїщодо них. якпроголошуєДекларація прораси тарасовізабобони, “>Всі люди тагрупи людеймають правовідрізнятися один від одного” (>стаття 1.2).

>толерантність культуравихованнядитина

>Стаття 3.Соціальніаспекти

>Толерантність особливоважлива всучасному світі,якийхарактеризуєтьсяглобалізацієюекономіки йзростаючоюмобільністю,швидкимрозвиткомкомунікації,інтеграції тавзаємозалежності,великомасштабнимиміграційнимипроцесами йпереміщенням населення,урбанізацією йтрансформуваннямсоціальних моделей. Ос-кількикожначастина світухарактеризуєтьсярізноманіттям,ескалаціянетерпимості тарозбратупотенційнозагрожує усімрегіонам.Відтакоїзагрозинеможливовідмежуватисянаціональними кордонами, бо вонмаєглобальний характер.

>Толерантністьнеобхідна увзаєминахміжокремими особами, всім’ї тагромаді. У школах,університетах таосередкахнеформальноїосвіти,удома й нароботінеобхідноформувати атмосферутолерантності,стосункивідкритості,уважність один до одного тапочуттясолідарності.Засобикомунікаціїздатнівідігратиконструктивну роль у сприяннівільному йвідкритомудіалогу таспілкуванню,роз’ясненню вагитолерантності тазагроз, що їхньогонесебайдужість допроявівнетолерантності із боці груп таідеологій.

УДекларації ЮНЕСКО прораси тарасовізабобонипроголошується, щослідвживати необходимихзаходів ізметою забезпеченнярівності управі нагідність таінших правах окремихосіб й груп людей. У цьомузв’язкуособливуувагуслідзосередити нанайменшсоціальнозахищенихгрупах, котріперебувають унесприятливихсоціальних чиекономічнихумовах, у томущобнадатиїм правового тасоціальногозахисту,зокрема вжитловихпитаннях тапитанняхзайнятості,охорониздоров’я, забезпечитиповагу досамобутностіїхньої культури тацінностей,сприятиїхньомусоціальному йпрофесійномузростанню таінтеграції,зокремазасобамиосвіти.

Длярозв’язання цого глобального заподіяннянеобхідноздійснювативідповіднінауковідослідження тастворюватиінформаційнімережі ізметоюкоординаціїдіяльностіміжнародногоспівтовариства, у томучислізалучатисоціальні науки допроведенняглибинногоаналізу такої стану та доефективнихпротидійнегативнимявищам, атакожздійснюватинауковідослідження тамоніторинг ізметоюсприяннявиробленнюполітичнихрішень танормативнійдіяльностідержав-членів.


>Стаття 4.Виховання

>Вихованняєнайефективнішимзасобомзапобіганняпроявамнетерпимості.Виховання вдусітолерантностіпочинається ізприщеплення людям знань проїхні права тасвободи ізметою забезпечитиїхнюреалізацію тазміцнитипрагнення шкірного дозахисту правінших.

>Виховання вдусітолерантностіслідрозглядати якневідкладне заподіяння; узв’язку ізцимнеобхідносприятирозробцінавчальних методик дляформуваннятолерантності насистематичній йраціональнійоснові,розкриваючикультурні,соціальні,економічні,політичні тарелігійнічинникинетерпимості, щопризводять донасильства йвідчуження.Політика йпрограми вгалузіосвітиповиннісприятипокращаннювзаєморозуміння,зміцненнюсолідарності йтолерантності успілкуванні якміжокремими особами, то йміжетнічними,соціальними,культурними,релігійними ймовнимигрупами танаціями.

>Виховання вдусітолерантностімає бутинацілене напротидіюнегативнимвпливам, котрівикликають страх тавідособлюють відінших.Воноповиннерозвивати вмолодіздібності донезалежногомислення,критичноїоцінки таформувативисокіморальнікритерії.

Мизаявляємо про своюготовність підгримувати йвтілювати в життяпрограминауковихдосліджень угалузісоціальних наук тавиховання вдусітолерантності, правлюдини таненасильства. Цеозначає, щослідприділятиособливуувагупитаннямпідвищеннярівняпедагогічноїпідготовки,навчальнихпланів,зміступідручників й зайняти,удосконаленняіншихнавчальнихматеріалів,застосовуючиновіосвітнітехнології ізметоювихованнячуйних йвідповідальнихгромадян,відкритих досприйняттяінших культур,здатнихцінувати свободу,поважатилюдськугідність таіндивідуальність,запобігатиконфліктам чирозв’язувати їхніненасильницькимизасобами.


>Стаття 5.Готовність додій

Мизобов’язуємосясприятиформуваннюпсихологіїтолерантності таненасильства,використовуючи для цогопрограми тазаклади вгалузіосвіти, науки, культури йкомунікації.

>Стаття 6.Міжнародний деньтолерантності

А,щобпіднестигромадськусвідомість,звернутиувагу нанебезпеку,приховану внетерпимості,протидіятиїїпроявам,сприятиформуваннюпсихологіїтолерантності тавихованню вїїдусі, миурочистопроголошуємо 16 листопадущорічнимМіжнародним днемтолерантності.

>Вихованнядуховності вособистості за принципамипедагогікитолерантності

>Демократичніперетворення йсоціальніпотрясіння всуспільствівикликалинеобхідністьвихованнянестандартної,високоморальної,творчоїособистості. Передшколою йучительствомвиникаютьскладні йвідповідальні заподіяння, котрі неможуть бутирозв"зані безфундаментальноїперебудовизмісту, форм йметодівнавчання йвихованняучнівськоїмолоді. Цеможливовиконатилишезавдякипідвищенню культурногорівня,відродженнязагальнолюдськихдуховнихцінностей,перебудовісистеми народноїосвіти,поверненнюїї догуманістичнихджерел, до моральноговихованнядітей таюнацтва.

>Виховання ушколінайтіснішепов'язане іздуховнимсвітом педагога, ізпотенціалом йогоособистості. Тому вумовахперебудовивищоїпедагогічноїосвітиособливогозначеннянабуває проблемагуманізації,вихованнядуховностіособистості на засідках добра, світу,толерантності,взаємоповаги йспівробітництва.

>Сьогодні актуально звучати слованайвидатнішогоукраїнськоговченогоВ.О.Сухомлинського:"Людинапо-справжньомувиховується тоді, коли вон і самавиховуєіншулюдину.Почуттяособистоїгідності,честі,гордостіпробуджується влюдині за тихий умів, коли вонавкладаєчастинусвоїхдуховних наснаги в реалізаціїіншулюдину,прагнезробитиїїкращою,бачить уній, як удзеркалі, собі, своїморальніриси,творчіздібності,майстерність".

>Генеральнаконференція ЮНЕСКО у межахпроголошеного ООНРокутолерантностіприйнялаДеклараціюпринципівтолерантності, деособливаувагазвертається наобов"язоккраїн-членіврозвивати тазабезпечуватиповагу правлюдини таосновних свобод для всіх безвинятку,незалежно відїхньоїраси,статі,мови, національноїналежності,релігії чи стануздоров"я, й боротися ізпрояваминетерпимості,зробити усе задляутвердженняідеалівтолерантності всуспільстві,оскількитолерантністьє не лишеважливим принципом, а інеобхідноюумовою світу тасоціально-економічногорозвитку всіхнародів.

>Виходячи зДеклараціїпринципівтолерантності,толерантністьозначаєповажання,сприймання тарозуміннябагатогорізноманіття культурнашого світу, формсамовираженнялюдськоїособистості.

>Толерантність –цеєдність урізноманітті. Це нелишеморальнийобов"язок, а іполітична та правова потреба.Толерантність –це не вчинку,поблажливість чипотурання. Це,передусім, активнапозиція, щоформується наосновівизнанняуніверсальних прав таосновних свободлюдини.Толерантність ужодномуразі неможе бутивиправданнямпосяганню націосновні ціності.

>Виявленнятолерантності неозначає терпимогоставлення досоціальноїнесправедливості,відмови відсвоїх чиприйняття чужихпереконань. Цеозначає, щокоженможедотримуватисьсвоїхпереконань йвизнаєтаке ж право заіншими. Цесвідчить провизнання того, що люди заприродоюсвоєювідрізняютьсязовнішнімвиглядом,становищем, мовою,поведінкою ймають право жити вмирі, вгармонії із собою йнавколишнімсвітом тазберігати своюіндивідуальність. Цетакожозначає, що подивисяоднієїлюдини неможуть бутинав"язанііншим. Безтолерантності неможе бути світу, а без світунеможливірозвиток йдемократія.

>Толерантністьнеобхідна увзаєминахміжокремими особами, в сім'ї та угромаді. У школах,університетах таосередкахнеформальноїосвіти,вдома й нароботінеобхідноформувати атмосферутолерантності,душевності,стосункивідкритості,уважність один до одного тапочуттясолідарності. Усіце приходити черезвиховання.Вихованняєнайефективнішимзасобомзапобіганняпроявамнетерпимості.

>Вихованню вдусітолерантностісприяєприщепленнюпочуттясолідарності якміжокремими особами, то ймовнимигрупами танаціями. Уінтересахміжнародноїзлагодипринципововажливо,щобкожна людина, громада танаціяусвідомлювали йповажалибагатокультурний характерлюдськогоспівтовариства.

>Виховання вдусітолерантностіпочинається ізприщеплення людям знань проїхні права йсвободи ізметою забезпечення їхніреалізації тазміцненняпрагнення шкірного дозахисту правінших.

>Основніпринципитолерантностімаютьчималоточокдотику ізідеямигуманістичноїпсихології, особливо, колирозглядати йосмислювати сутьособистості,її духовний світло. Передсучасними педагогамистоїть заподіянняцілісногорозвиткудитини, а цогопотрібендеякийосвітнійпростір, щодаєлюдиніможливістьсамореалізації йвибору.Розв"язання цого заподіянняможливолише ватмосфері позитивногопсихологічногоклімату.Виховання вдусітолерантностівключаєпроблеми, котрітурбуютьсучаснихшколярів й котрі можназгрупувати за такимиосновниминапрямами:

>стосункиучня ізоднокласниками;

>стосунки його ізбатьками;

>усуненняконфліктнихситуацій із вчителями.

>Коженвчительпостійно виненудосконалювати собі,прагнути такихстосунків ізучнями, котрі були бпобудовані надовір"ї,повазі ілюбові. А особливо у наше годину, колидовкола скількинесправедливості, зла тажорстокості, колидіти іпідліткипотрапляють у світлонаркотиків та алкоголю,вчителіповинні бутитолерантнішими йгуманнішими.Адже тасоціальнадійсність, котраоточує нас, частоспотворюєстосункиміжвчителем таучнями. Педагог виненвміти реальнооцінити становищеучня,звернутиувагу не так на йогопроблеми ушколі, а іудома.Можливо, батькичиїпроблеми вособистомужиттізаважають, недаютьможливостіучневіповністюреалізувати собі унавчанні. На всеце вчителюобов"язковослідзвертатиувагу йнамагатисядопомагатиучням убудь-якихситуаціях.Вчителю простонеобхідноволодіти словом,засобомпереконання. Це ключ довирішеннябагатьох проблем, годиною іконфліктів, котрівиникають упроцесівиховноїдіяльності.

Унашідні, за годинускладнихсоціальнихпотрясінь, особливонеобхіднатолерантність увзаєминахміж членами сім'ї. Алі длягармонійногорозвиткудитинипотрібнеособистещастябатьків,гармонійнасім"я.Яким бігарним не бувдогляд задитиною,їй непотрібнаповноціннасім"я. Унаші ждніцетрапляєтьсядужерідко.Неповноціннасім"язгубнодіє надитину. Педагог винен у якіумовахпроживаютьучні,адже лишевінможе благотворновплинути наформуванняпсихікидитини, Якаживе внеблагополучнійсім’ї, бутирозумним таобережнимпорадникомбатьків,даватививажені,продуманіпоради,пам’ятаючи, щоголовне –здоров’я йдушевнарівновагадитини.Виховання вдусітолерантностіслідрозглядати якневідкладне заподіяння й узв’язку ізцимнеобхідностворюватирізні методикиформуваннятолерантності насистематичній тараціональнійоснові.

>Саме ізцієюметою, набазішкільнихмиротворчихоб"єднаньЗОШ №№4, 11, 12, 13, 15,гуманітарноїгімназії,спеціалізованої школи ізпоглибленимвивченняміноземноїмови "ЦентрНадії" м.Рівного, атакожстудентськогонауково-дослідногооб"єднання ">Миротворець"РДГУвпроваджуютьсярізніефективніформи йметоди роботи ізвихованняучнівськоїмолоді за принципамипедагогікитолерантності,зокремадиспути, ">круглістоли",колективнічитання,дебати,рольовіігри, "Урокитолерантності",прес-конференції,вечори,конкурсималюнка та плаката,проведенняблагодійнихоперацій ">Пошана", доля впроведеннівсеукраїнських,міжнароднихакцій, святий,Тижнівзлагоди йвзаєморозуміння.

>Шкільнідитячімиротворчіоб"єднанняіснують із 1996 року. Зацікаву,плідну роботуувійшли доАсоціаціїклубівміжнародноїдружби,засновникомякоїє Українськийкомітет руху "Педагоги за тавзаєморозуміння".

Надопомогушкільним клубам світузалученістудентиРДГУ, котріє членаминауково-дослідногооб"єднання ">Миротворець". якмайбутні педагоги смердотіпроводятьінформаційну роботу до шкіл,прищеплюючиновемислення вгалузіпедагогіки світу йтолерантності.

>Студенти напершомуетапідослідженнярозробилинаукові роботи, 7 листопаду 2002 рокупідготували й провели ">круглийстіл", – "Зпедагогікоютолерантності втретєтисячоліття", – девисвітлювали запитаннявихованняучнівськоїмолоді вдусігуманізму йненасильства,формуванняпланетарноїсвідомості,оптимізаціїміжкультурного таміжнаціональногоспілкування.

>Надалі впрактичнійдіяльностістудентів –ознайомленняучнів ізокремимистаттямиКонвенції ООН про правадитини,Конституцією України,Декларацієюпринципівтолерантності, щодопоможе школярам будуватистосункизісвітом на засідкахтворення, а чи неруйнування,прищеплюватинеконфронтаційне, ">небарикадне"бачення світу,прагнення толерантно,неконфліктновирішуватибудь-яке запитання.

>Вжетрадицією сталопроведеннядитячого фестивалюсередучнівськихмиротворчихоб"єднань.Вони вчотирьохрізних затематикою фестивалях – ">Заради світу", "В Україні друзі навсійпланеті", Колітилюбиш ридний край", ">Всідітимають право".

Унинішньомунавчальномуроці, 7травня набазіЗОШ №13проводитиметьсянауково-практичнаконференція заучастюшкільнихклубів світу йстудентів –членівнауково-дослідногооб"єднанняМиротворець"

>Сподіваємось, що роботаучнівськихмиротворчихоб"єднань якщо йнадаліплідною,цікавою йзмагальною.Аджесерця йдуші нашихдітей із великоюготовністюрозкриваютьсяназустрічусьому доброго.Тількипотрібно їхнізацікавити,захопитикориснимисправами для світу,злагоди, добра, щодопоможеїм статіпо-справжньомумилосердними,миролюбними,гуманними,толерантними людьми.

Миповиннівірити, щомайбутнєпланети,людства,нашої країни й нас із вами нетакепохмуре. Уприроді немає й неможе бутинічогобезглуздого. Отже, йневпинневідродженнялюдськоїцивілізації на землітежвиправдане.Якщолюдстворозвиватиме всобівічні істини –любов,щиросердя,доброзичливість,духовність – тобі й маєшчомутримається життя, – тодінеодмінноз"явиться понадшансівпобачитинадійнемайбутнє! Так,майбутнєлюдствазалежитьперш на від нас самих!

>Виховання культуритолерантності удітеймолодшогошкільноговіку

>Сьогодні всебільшогопоширення вдитячійсередінабуваютьнедоброзичливість,озлобленість,агресивність. Причин цьомує багато.Взаємнанетерпимість йкультурнийегоїзм череззасобимасовоїінформації,соціальнеоточеннядітей,сім'ю всечастішепроникають й до школи. Томуактивізується процеспошукуефективнихмеханізміввихованнядітей удусітолерантності. "Тож, можевчитисятолерантності до шкіл таіншихспівтовариствах,удома і нароботі, анайголовніше –осягатиїї сутьрозумом йсерцем", –закликаєГенеральний директор ЮНЕСКОФедеріко Майор.

Коли жтакетолерантність?

>Толерантність (відлатинського ">толеран") –терпіння,переносимість,поблажливість.Словникіноземнихмовтрактуєїї яктерпіння до чужих думок йвірувань. Наступного днятолерантністьрозглядається в зрозуміти яквизнання,прийняття,розуміння.

>Визнання –цездатністьбачити віншомусамеіншого, якносіяіншихцінностей,іншоїлогікимислення,інших формповедінки.

>Прийняття –цепозитивне ставлення до такихвідзнак.

>Розуміння –цеуміннябачитиіншого зсередини,здатністьпоглянути на його світлоодночасно із двохточокзору:своєївласної та його.

>Толерантністьявляє собоюнову основупедагогічногоспілкуваннявчителя йучня, сутьякогозводиться до такихпринципівнавчання, котрістворюютьоптимальніумови дляформування вучнів культуригідності,самовираженняособистості,виключаютьчинникбоязнінеправильноївідповіді.Толерантність в новомутисячолітті –спосібвиживаннялюдства,умовагармонійнихстосунків всуспільстві.

Наступного днявиникаєнеобхідністьвиховання культуритолерантності ізнайпершихднівнавчання.

Одному ззавдань уформуванніособистостімолодшого школяраєзбагачення йогоетичнимиуявленнями тапоняттями. Рівеньоволодіння ними удітейрізна, щозв'язане зспільнимрозвиткомдитини, йогожиттєвимдосвідом. У цьомуплані велика рольвідводиться уроківчитання. Часто миговоримо: "Книжка –цевідкриття світу".Дійсно,читаючи,малюкзнайомиться ізнавколишнімжиттям,природою, ізоднолітками, їхньогорадощами, адеколи йневдачами.Художнє слововпливає не так насвідомість, але й і навідчуття йвчинкидитини.

Словоможеокрилитидитину,викликатибажання статікраще,зробити щосьхороше,допомагаєусвідомитилюдськівзаємини,познайомитися із нормамиповедінки.

>Післяпрочитаннядитячоїказки ГансаХристіана Андерсена ">Бридкекаченя",пропонуюдітямвідповісти нанаступні запитання:

•поясніть заподій того, щоніхто не любитибридкогокаченяти, йвінвиявився предметом нападок із боціінших;

• чиздаються вамці заподійсправедливими йобґрунтованими?

• чивважаєте ві, щорізні в всіхвідношеннях людиможутьуживатися разом?Якщоможуть, то якоївитягують із цогокористь,чомувчаться?

Люди, якізневажають йвідкидають, часторозвивається комплекснеповноцінності, щозавдаєшкоди їхнісамоповазі.Знайдіть втекстіречення, із які ясно, щокаченявтрачаєсамоповагу. Мета –застосуватиісторіюбридкогокаченяти доситуацій, що реальноіснують всім'ях чисуспільстві.Входивши в роль,діти насобівипробовують, щоозначає бутиізгоєм.Всі разомобговорюємо, могли бкачатаякосьінакшевіднестися до несхожого нимикаченяти.

На урокахнавколишнього світу ми іздітьми ідемо наекскурсію до парку.Хлопцям даю заподіяння –знайти дваоднакові листочки, що впали із одного дерева (>спеціальновибираю ті, щосамотньостоїть).Дітинамагаютьсязнайти.Приносять самі,інші. Миуважно їхнірозглядаємо. У одних форма недуже схожа, віншихрізнівідтінкикольору.Врешті-решт,дітитрохивтомлюються,ентузіазмзнижується. Ставлю запитання: «>Чому природанавіть на одномудереві нестворилаоднаковоголистя?»Хлопцізамислюються.Потімпочинаютьвисловлювати свою думку.

А чи можна було бвиконатице заподіяння?Відповідідітей – ані.

>Поглянете одного одного. Чиєсеред вас хоч бідвоє схожих одного одного?Відповідідітей – ані.

Апідніміть руку тих,хтозробив сам хоч однучастину своготіла:вухо чивію, око чи рот...

Таких немає, –відповідаютьдіти.

>Виховання культуритолерантностіповиннездійснюватися заформулою: "батьки +діти +вчитель".

Заходь, в якіберуть доля батьки,служать хорошим прикладомвзаємодії двохнайважливішихчинників вжиттідитини, школи й сім'ї, щооб'єднали своїзусилля вучбовомупроцесі,направленому навихованнявідкритого,неупередженого ставлення долюдськогорізноманіття.

>Саме напершомуетапі, коли батькихочуть, легкойдуть на контакт,необхіднопідтримати їхньогобажання,датиможливість,зв'язати всіх вєдинеціле,щоб разомділитирадощі йприкрощі, разомздолатитруднощі йсвяткуватиперемоги.

Мипочали ізорганізаціїродиннихвечорів вкласі: наперших порахбоязких, але й усе-таки таких, де ватмосферілюдського тепла йвзаємноїщедростівиховувалосябажання ">віддати, а чи неузяти",подарувати людямрадість. Таким буввечір "Давайтепознайомимося". Кожнасім'я уявляла собі:членів сім'ї, їхніфотографій, своїкоханінаціональні пісня,вірші нарідніймові,національні страви,розповіді прородинні йнаціональнітрадиції.

Вісь ми уже усі разоморганізовуємовелике свято "Я,ти,він, вона – разом одностайнасім'я", дедіти внаціональних костюмахрозповідаютьвірші,співають пісня,кожен про своюкраїну,танцюютьнаціональнітанці,пригощають всіх гостейнаціональними стравами, котрі смердотівипекли разом ізбатьками.

Накожномувечорі, накожномусвятіклацаютьфотоапарати, й вісь готовавеличезнафотогазета!Важкосказати, комувеселіше –батькам чидітям.

>Проведемоексперимент.Попросиморізних людейохарактеризуватисучасний світло. Іможемопочути:страшний,жорстокий,роз'єднаний.Дійсно в світі страшно жити: страшнознепритомніти навулиці, страшнойтиувечерідодому, страшновідкриватидверінезнайомцеві, страшнолетіти налітаку. Аліщестрашніше від думи, що йнашідіти, йнаші онуки всесвоє життяпереживатимутьпочуттянедовіри йнетерпимості повідношенню до тихий, щооточують.

Томуостаннім годиною всечастіше йчастішевиникаютьрозмови протолерантний світло,тобто світі безнасильства йжорстокості, світі, вякомунайголовнішоюцінністюєнеповторна йнедоторканалюдська особа. Алі просторозкидатисякрасивими словами,звичайно,недостатньо.Толерантністьпотрібновиховувати.Саме томуз'явиласянеобхідністьрозробитипрограму ">Виховання культуритолерантності удітеймолодшогошкільноговіку" йопробовуватиїї, тім понад щостосункиміжсучасними школярами, на шкода, не можнаназватиідеальними.

Представлена системакласних часів йколективно-творчихподій, щовиховуютьтерпимість повідношенню людям, дозволитиучнямуспішноадаптуватися не дуже до життя вшколі, але й і заїї межами.

Програму ">Виховання культуритолерантності удітеймолодшогошкільноговіку"призначена дляреалізації в 1-4класах йпередбачаєнаступнінаправленнянавчаннятолерантності:

1.Знайомстводітей із принципомпошанилюдськоїгідності всіх безвиключення людей.

2.Розуміння того щокожна людина –унікальна особа, йпошанавідмінностейміж людьми.

3.Розуміння принципувзаємодоповнюваної якосновноїмежівідмінностей.Учніповиннізрозуміти, що їхнівідмінностіможутьвиступати якдоповнюючи один одногоелементи, якдарунок шкірного із нихгрупі вцілому.

4.Розуміння принципувзаємозалежності якосновиспільнихдій.Дітейслідпривчити доспільноговирішення проблем йрозподілу роботи привиконаннізавдань,щоб наочнопоказати, яквиграєкожен привирішенні проблем черезспівпрацю.

5. І як результат –залучення до культури світу.Діти, що напрактиціпізнають, щотакепошана йтерпимість повідношенню доіншихотримуютьоснови,необхідні длятворення світу йрозвиткуспівтовариства.Дії,зроблені ними дляслужінняспівтовариству сім'ї, класу, школи,укріплюють їхнізнання йроблятьможливимствореннясуспільствавзаємноїзгоди, деживуть врадості йгармонії.

>Основноюметоюпрограмиєформування удітейнавиківтолерантнихстосунків. якпідсумокреалізаціїпрограмиочікуютьсянаступнірезультати:

•дитина, щоуспішновзаємодіє вколективі;

•дитина, щопротистоїтьнетолерантнимстосункам;

•соціальноадаптованадитина.

>Виходячи ізпоставленої мети йочікуванихрезультатів,оптимальним результатом їхніреалізаціїє організаціясистемисправ вкожномукласівпродовж 4 років.Коженнавчальнийрікпочинається ізпроведеннядіагностики (>соціометрія,анкетування,психологічнетестування) йзакінчуєтьсяпідсумковоюколективно-творчоюсправою.

С.В.Бобінова,вчительпочатковихкласіввищоїкваліфікаційноїкатегорії


Схожі реферати:

Навігація