Реферати українською » Педагогика » Моральне виховання


Реферат Моральне виховання

Страница 1 из 6 | Следующая страница

Зміст

Запровадження

Глава 1.НРАВСТВЕННОЕ ВИХОВАННЯ

§1.1 Формування моральності учнів — найважливіше завдання школи. Мораль як регулятор поведінки особистості

§1.2 Зміст морального виховання. Сутність моральності особистості

§1.3 Моральне виховання як процес організації різноманітної діяльності учнів та формування вони моральних чеснот

Глава 2.Воспитание патріотизму та управління культури міжнаціональних взаємин

§2.1 Патріотизм і "культуру міжнаціональних взаємин - найважливіші моральні рис людини та його значення щодо його особистісного розвитку

§2.2 Сутність патріотизму та духовної культури міжнаціональних взаємин, їхнє утримання й внутрішню структуру

§2.3 Розвиток у учнів потребностно-мотивационной сфери, що з патріотизмом і культурою міжнаціональних взаємин

§2.4 Формування у учнів интеллектуально-эмоционального компонента патріотизму та міністерства культури міжнаціональних взаємин

Глава 3.Трудовое виховання і також фахова орієнтація учнів

§3.1 Виховання сумлінного ставлення до праці і заощадження тих матеріальних цінностей як головний чинник морального формування особистості. Функції трудового виховання

§3.2 Виховання в учнів потреби у праці, дбайливе ставлення до матеріальних цінностей нашого суспільства та особистим речам

§3.3 Розвиток свідомого ставлення до праці, поглядів й переконань з питань працьовитості

§3.4 Організація праці учнів та в них трудових умінь і навиків. Збагачення і відновлення форм праці школярів

Глава 4.Воспитание дисципліни та світової культури поведінки

§4.1Формирование дисциплінованості й економічної культури поведінки як найважливіше завдання морального виховання

§4.2 Різні підходи до розробки проблеми виховання дисципліни та управління культури поведінки у педагогіці

§4.3 Формування у учнів потреби у дотриманні правил дисципліни та духовної культури поведінки

§4.4 Виховання свідомого ставлення до дотриманню встановлених у шкільництві правил поведінки й внутрішнього розпорядку.

§4.5 Вироблення у учнів умінь і навиків дисциплінованого поведінки. Виховання культури поведінки

Глава 5 .Естетичне виховання

§5.1 Роль естетичного виховання у розвитку особистості

§5.2 Сутність естетичного виховання її утримання

§5.3 Виховання в учнів естетичних уявлень, понять і естетичних уподобань

Глава 6 .Фізичне виховання

§6.1 Фізичне виховання у системі розвитку особистості. Сутність фізичного виховання її утримання

§6.2 Основні кошти й методи фізичного виховання

§6.3 Внеклассная робота з фізичного виховання

Глава 7.Формирование світогляду школярів у системі навчально-виховних робіт

§7.1 Формування у учнів світогляду як найважливіша виховна завдання школи

§7.2. Система знань й ідей змісту шкільної освіти, дозволяють формувати у учнів наукове світогляд

§7.3 Глибоке й міцне оволодіння знаннями - найважливіша передумова виховання наукового світогляду

§7.4 Критерії сформованості світогляду учнів

Укладання

Список літератури


Запровадження

Воспитание-это цілеспрямований, спеціально організований педагогічний процес взаємодії педагога з обучаемыми, організації різноманітної діяльності, зі метою формування в них політичних, моральних, естетичних, фізичних якостей, розвитку з їх здібностей і духовних сил, становлення відносин із навколишнім світом людьми.

Воспитание-это складний педагогічний процес, пов'язані з діяльністю суб'єктів цього процесу, зі своїми активністю. Він передбачає зміни у інтелектуальної, емоційної, фізичної сферах особистості, її збагачення і моральне вдосконалення. У ньому приймає зацікавлена участь навчальний колектив.

Розробляючи програму виховної роботи, необхідно виходити із специфіки конкретного навчального колективу, групи, курсу, факультету, спиратися на конкретні цілі й задачи.[4]

До основних цілей і національним завданням виховання ставляться:

1)нравственное виховання

2)воспитание патріотизму та громадянської культури міжнаціональних взаємин

3)трудовое виховання і проффесиональная орієнтація учнів

4)воспитание дисципліни й економічної культури поведінки

5)эстетическое виховання

6)физическое виховання

7)формирование світогляду школярів у системі навчально-виховних робіт


Глава 1. НРАВСТВЕННОЕ ВИХОВАННЯ

 

§1.1 Формування моральності учнів — найважливіше завдання школи. Мораль як регулятор поведення особистості

У процесі виховання особистості виключно важливе значення має її моральне формування. Річ у тім, що, будучи членами соціальної системи та перебуваючи в багатьох громадських і приватних перетинів поміж собою, повинні прагнути бути належним чином організовані й у тому мірою повинні погоджувати своєї діяльності коїться з іншими членами співтовариства, дотримуватися певних норм, правил і вимоги. Ось у кожному суспільстві виробляється безліч різноманітних коштів, функцією якого є регуляція поведінки людини в усіх сферах його життя і забезпечення діяльності - у праці й у побуті, у сім'ї і у відносинах на інших людей, у політиці та науці, у цивільних проявах, іграх тощо. Таку регулюючу функцію, зокрема, виконують правові норми й різні постанови державні органи, производственно-административные правила на підприємствах і установах, різні статути та інструкції, вказівки і накази службових осіб і, нарешті, моральність.

Є суттєві відмінностей у тому, як впливають на поведінка людей різні правові норми, закони, адміністративні правил і вказівки службових осіб, з одного боку, і — з іншого. Правові й адміністративні норми і правил мають обов'язкового характеру, і поза порушення особистість несе юридичну чи адміністративної відповідальності.

Інша річ мораль. Норми і правил, які належать до її сфері, такого обов'язкового характеру немає, та практично від самого особистості залежить дотримання. Коли ж той чи інший людина їх порушує, суспільство, знайомі і незнайомі люди мають лише одна засіб на нього - силу суспільної думки: закиди, моральне осуд і, нарешті, громадське осуд, якщо аморальні дії і їх учинки набувають вже зібрано понад серйозний характер.

Дотримання моральних і правил базується не так на примус, а головним чином свідомості самої особистості, на розумінні нею цих і правив і необхідності їх дотримання. І тому в етики - філософської науці мораль - є дві основні моральні категорії - добро і зло. Дотримання моральних вимог, їх підтримка особистістю зазвичай асоціюється з добром. Порушення моральних і правил, відступ від нього характеризується як моральне зло.

Розуміння цього й спонукає особистість поводитись відповідність до моральними вимогами суспільства, удосконалювати свою поведінка, що водночас означає і його моральне розвиток. Щоправда, важливу роль у цьому відіграє сам характер моральності й неї давав.

 Моральні вдосконалення підтримуються як силою суспільної думки. Велику роль цьому конкурсі грають моральні звичаї, звички й традиції, які культивують задля суспільстві. Люди давно помітили, що моральність особистості неспроможна грунтуватися лише з її моральної свідомості, що вона стає більш міцної, коли дотримання моральних і правил набуває характеру звичних способів поведінки й діяльності. Це має значення на виховання. Оскільки дотримання моральних вимог суспільства на остаточному підсумку залежить від самого особистості, оскільки він виступає як хранительки і суб'єкта морального прогресу, то цілком зрозуміла, яка величезна значення набуває моральне виховання, підвищення його змістовності і педагогічною дієвості. [1]


§1.2 Зміст морального виховання. Сутність моральності особистості

Осмысливая сутність моральності особистості, слід пам'ятати, що на посаді синоніма цього поняття найчастіше вживається термін мораль. Тим більше що ці поняття необхідно розрізняти. Під мораллю в етики зазвичай розуміють систему вироблених у суспільстві норм, правив і вимог, що висуваються до постаті у різноманітних галузях життя та банківської діяльності. Моральність самої людини сприймається як сукупність її свідомості, навичок і звичок, що з дотриманням цих норм, правив і вимог. Зазначені трактування дуже важливі для педагогіки. Формування моральності, чи моральної вихованості, не що інше, як переклад моральних норм, правив і вимог щодо знання, навички та звички поведінки особи і їх неухильне дотримання.

Але чому означають моральні (моральні) норми, правил і вимоги щодо поведінки особистості? Вони не що інше, як вираз певних відносин, предписываемых мораллю суспільства щодо поведінки і правоохоронної діяльності особистості різноманітних галузях громадського та особистого життя, соціальній та спілкуванні і контакти з на інших людей. Наприклад, відповідно до моралі кожна людина має сумлінно ставитися до праці, поважати людей праці, берегти загальнонародне надбання і природу, бути відданим батьківщині, підтримувати гідність і честь іншим людям, виявляти колективізм, правдивість, скромність тощо. Як кажуть, всі ці норми і правил визначають ті моральні відносини, які людина виявляє до праці, батьківщині, іншим тощо.

Мораль суспільства охоплює велике розмаїття цих відносин. Якщо цього згрупувати, чітко уявити зміст виховної роботи з моральному формуванню учнів. У цілому нині ця має містити формування наступних моральних відносин:

— ставлення до ідеології й політиці нашої держави: розуміння ходу і перспективи світового розвитку; правильна оцінку подій всередині країни та на міжнародній арені; розуміння моральних і духовні цінності; прагнення до справедливості, демократії та свободі народів;

— ставлення до батьківщині, інших країнах і народам: любов, і відданість батьківщині; нетерпимість до національної та расової неприязні; доброзичливість всіх країн і народам; культура міжнаціональних взаємин;

— ставлення до праці: сумлінну працю на загальне та особисте благо; дотримання дисципліни праці;

—ставлення до громадському надбанню та "матеріальним цінностям: турбота про збереження і множенні громадського майна; ощадливість; охорона природи;

—ставлення до людей: колективізм, демократизм, взаємодопомога, гуманність; взаємну повагу; турбота про родину й фізичному вихованні дітей;

—ставлення до: високе свідомість громадянського обов'язку; чесність і правдивість; простота і скромність у громадського та особистого життя; нетерпимість щодо порушень громадського порядку та дисципліни; принциповість.

Як кажуть, кожному з наведених відносин включає у собі ряд норм, правив і вимог, яких має дотримуватися особистість і який становлять основу її життя і навички поведінки. Саме це правил і вимоги як деталізують зміст морального виховання, а й свідчить про його лише велику багатогранність.

Для морального виховання треба добре орієнтуватися у його сюжеті. Так само важливо детально осмислити, якого людини, можна вважати моральним і що, власне, проявляється справжня сутність моральності взагалі. При відповіді ці запитання, здавалося б, напрошується висновок: моральним той людина, констатувавши у своєму поведінці й життя дотримується моральних і правив і виконує їх. Але й їх виконувати під впливом зовнішнього спонукання чи прагнучи показати свою "моральність" у сфері особистої кар'єри чи бажаючи домогтися інших переваг у суспільстві. Така зовнішня "моральна правдоподібність" не що інше, як лицемірство. При найменшому зміні обставин і життєвих умов така людина, як хамелеон, швидко змінює свою моральну забарвлення і найчастіше починає заперечити і лаяти те, що раніше хвалив і чому поклонявся.

У разі швидко оновлюваний соціальних відносин демократизації і свободи суспільства дуже важливо, щоб сама особистість прагнула бути моральної, щоб він виконувала моральні норми і правил завдяки зовнішнім громадським стимулам чи примусу, а силу внутрішнього потягу добру, справедливості, шляхетності і глибокого розуміння їхню необхідність.

Нравственным слід вважати таку людину, котрій норми, правил і вимоги моралі виступають як він власні погляди й переконання, як глибоко осмислені і звичні форми поведінки.

Усе це вказує, що моральний розвиток особистості вимагає формування її моральної свідомості, моральної совісті й глибокої внутрішньої прагнення до благородству.[1]

§1.3 Моральне виховання як процес організації різноманітної діяльності учнів та формування вони моральних чеснот

Розглядаючи зміст морального виховання, ми відзначали, що повинна спрямувати формування у особистості моральних ставлення людини-спеціаліста до ідеології й політиці країни, до батьківщини, праці, громадському надбанню, охорони природи, до людей і собі. Але моральні відносини не з'являються і не існують власними силами. Вони органічно пов'язані з діяльністю чоловіки й зумовлюються нею. Це дуже важливе становище. З неї слід, що моральний виховання є свідомо здійснюваний процес створення у учнів позитивних моральних взаємин у системі організовуваній у шкільництві різноманітної навчальної та позакласної роботи і вироблення цій основі відповідних личностно-этических якостей.

З змісту моральних відносин, необхідно включати які у такі види діяльності: громадську, патріотичну, навчальну, трудову, у діяльність зі збереження тих матеріальних цінностей і охорони природи, спілкування коїться з іншими людьми тощо. У процесі активної участі в різноманітної діяльності при педагогічно правильної організації у учнів розвивається розуміння (усвідомлення) того, як його слід виконувати, формуються почуття совісті й відповідальності, виробляються навички поведінки й зміцнюється воля. Усе, це сукупності і характеризує ті чи інші моральні відносини (патріотизм, працьовитість тощо.). Без в добре організованій практичної діяльності та її вмілого педагогічного стимулювання не можна ефективно формувати моральні відносини.

Так само важливим є й те становище. Якщо ті чи інакші взаємини закріплюються у свідомості та поведінці особистості, стають звичними визначають стійкість її поведінки у будь-яких змінюються умовах, вони перетворюються на особисті якості. Саме тому процес морального виховання має спрямований те що, щоб виробляти, розвивати й удосконалювати моральні якості школярів. Зокрема, мова повинна бути про формуванні таких якостей, як стійкість наукового світогляду, патріотизм і культуру міжнаціональних взаємин, працьовитість, дбайливе ставлення до матеріальних цінностей нашого суспільства та особовому майну, колективізм, свідома дисципліна і культуру поведінки.

Але от щоб виробляти ці особисті якості, слід формувати у учнів відповідну потребностно-мотивационную сферу, включати в морально-познавательную діяльність із оволодінню нормами і правилами моральності, розвивати їхні погляди Молдові і утвердження, виробляти навички та звички поведінки й зміцнювати вольові властивості. У цьому плані будуть розкриватися цих питань у наступних главах.[1]


Глава 2.ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ І КУЛЬТУРИ МІЖНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН

§2.1 Патріотизм і "культуру міжнаціональних взаємин - найважливіші моральні якості людини та його значення щодо його особистісного розвитку

Як у попередньої главі, вельми суттєвої частиною морального виховання є формування в учнів патріотизму та міністерства культури міжнаціональних взаємин, які величезне значення у соціальному і духовному розвитку людини. Вони виступають як складові елементи світогляду й стосунку до батьківщини, іншим націям і народам. Лише на самій основі возвышающих почуттів патріотизму і національні святині закріплюється любов до батьківщини, з'являється відчуття відповідальності до її могутність і, збереження потребує матеріальних та духовні цінності, розвивається шляхетність і гідність особистості.

Видатний білоруський просвітитель, продовжувач гуманістичних

Страница 1 из 6 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація