Реферати українською » Педагогика » Проблема "важко" учнів


Реферат Проблема "важко" учнів

Страница 1 из 3 | Следующая страница

План

>Вступ

>Розділ 1Теоретичніоснови йвивченняпроблеми «>важких»учнів

1.1Поняття «>важких»учнів,зовнішні йвнутрішніпередумовиважковихованості

1.2Психологічний аспектпроблеми «>важких»дітей

1.3Віковіособливостіважковихованості

1.4Діагностика «>важковихованості»

1.5Методи роботи із «>важкими»учнями

1.6Принципи роботи із «>важкимидітьми» О.С.Макаренка

>Розділ 2Робота із «>важкими»учнями всучаснійшколі

2.1 Проблема «>важких»дітей всучаснійшколі

2.2Методиіндивідуальної роботи із «>важкимидітьми»

>сучаснихпедагогів

2.3 Проблемабезпритульності йсоціальніслужби поборотьбі іздитячоюзлочинністю

>Висновок

>Використаналітература

>Додатки


>Вступ

>Темоюкурсової роботи яобрала проблему «>важких»учнів.

>Постає запитання, чиєця проблемаактуальною за нашихчасів?

Убагатьохджерелах язнайшлатезу про ті, що немаєважкихдітей, аєважкідорослі.Звісно, неможу непогодитись ізцієюформулоюпедагогіки, але й так чиінакшекожномувчителю доводитисязаходити вклас йпрацювати із такимирізнимидітьми,деякі із яківимагаютьвеликоїнапругидушевних сил йтакоївіддачіенергії, щоніякпо-іншомуокрімважкихцихучнів неназвеш. Наосновітеоретичних знань тамогоневеликогодосвідуможусказати, щодіти, щопідпадають подвизначення «>важких»учніввимагаютьпевноїіндивідуальної роботи, бовиховання вколективі напочатковихетапах недаєвагомихрезультатів.Спочатку менезацікавилатеоретичначастина цого запитання,методи таприйоми,якимикористувавсявидатний педагог - людина, Яка бувнайбільшобізнаназіспецифікою роботи іздітьмипедагогічнозапущеними, із частками,знівеченимипомилками танедолікамидорослих – О.С. Макаренка. Алі впроцесіобробкиматеріалу япотрапила до школи йзрозуміла, щотеоретична база –цеодне, а проблемаважкихучнів всучасномусвітлі –цезовсімінше. Упрактичнійчастинісвоєї роботи язвернуланайбільшуувагу напринципи роботи іздітьми ізсімей ізважкимсоціальнимстановищем, котрімаютьсхильність доскоєннязлочинів чибродяжництва.Сучасні педагогизазначають ті, уостанні роктакількістьдітей, щопідпадають подвизначенняважкихпомітнозбільшилось. Наперший план внадбаннітакоїякості, якважковихованість, всучаснихумовахвиходятьзовнішні заподій (навідміну відданних 20 років тому). Упершучергуцепов'язано ізсоціальнимстановищем людей. Україна –дуже молодакраїна. Ісоціальні, йполітичні, йекономічніпринципи життязнаходяться встадіїстановлення.Можнапростежити, що под годинуреволюційного стану в стране тастановленняпевного улаштуюрізкознижуєтьсяжиттєвийрівень населення, й впершучергу від цогостраждаютьдіти:зростаєдитячазлочинність,збільшуєтьсякількістьбезпритульнихдітей,дітей ізпсихічними тарозумовимивадами, ізпевнимипсихічнимирозладами.Самеце, на думкупедагогів, йвідбувається всучаснійшколі.Зростаєрівеньосвіти населення,змінюютьсявимоги допрофесійних знань,аджетехнічнийрозвитоквимагаєспеціалістіввисокогорівня. Алі нафонівсього цогорізко впавшипоказникзасвоєнняшкільноїпрограмиучнями.Збільшиласькількістьучнівсередньо- йслабовстигаючих.Іщеоднієюособливістюважковихованості за нашихчасівє ті, що воназначно «>помолодшала»,тобтовікважкихучнів ставшизначноменший.Ранішевінстановив 14-16 років, аважковихованість бувпов'язана ізфізіологічнимизмінами,внутрішніми причинами. Алі востанні рокта –цедіти 9-12 років. І при цьомупереважаютьзовнішні заподій.

Таким чином: позначка роботи –вивчититеоретичніоснови цого запитання тадослідити, як практичновтілюютьсяметоди роботи із такимидітьми всучаснійшколі.Основнізасоби –цеобробкалітератури таперіодичнихвидань із цого запитання, робота іздокументацієюзагальноосвітньої школи,бесіди ізвчителями.

Увступі я такретельнозвернулась до причинпояви «>важких»учнів, бо вподальшому будуприділятибільшуувагу методам таспецифіці роботи із ужесформованоюважковихованістю, але й знаті, вякійситуаціїмаєпрацюватимайбутній педагог, ізякими проблемамивінзіткнеться под годину роботи іздітьми,чому такнестримнозростаєкількістьдітей, якіназиваємоважкимиучнями, миповинні.

Отже,перейдемо доосновноїчастини роботи й для початкувизначимо, що жцетаке – «>важкі»учні.


>Розділ 1.Теоретичніоснови йвивченняпроблеми «>важких»учнів

 

1.1Поняття «>важкі»учні,зовнішні йвнутрішніпередумовиважковихованості

>Поняття «>важкі»дітиз'явилось упершійполовині ХІХ ст. Доважкихвідносилидітей ізяскравовираженимифізичниминедоліками –глухонімих,сліпих.Дещопізніше «>важкими» сталиназиватибезпритульнихдітей, акінці ХІХ – на початку ХХстоліття –дітейрозумововідсталих. За нашихчасів «>важкими»називають тихийдітей, ізякимиважкопрацювативчителю вмасовійшколі.Вони злезасвоюютьнавчальнийматеріал, непіддаютьсязвичайнимумовампедагогічноговпливу. Часто смердотіє йневстигаючими, йнедисциплінованимиучнями вкласі.[11,c.37-40]

>Іще однимтерміномкористувалися педагоги на початку ХХ ст. – «>морально-дефективні».Крупська М.К.пише: «>Термін «>морально-дефективні »припускає, щоіснуютьякісьодвічні,непорушніетичнізакони... й та людина, Яка незнає їхнього,морально-дефективна»[9.ст.233]. Алі де жцей закон?Єзатравлені,озлоблені,змучені,хворідіти, але й немаєморально-дефективних.

Усучаснійшколієтермін «>дітиасоціальноїповедінки». Це самі ізнайбільшскладних вроботіважкихучнів.Дуже частовчителі заякимсь причинвпоратись ізвихованням такихучнів й тодізалучаютьсяспеціальніоргани пороботі іздітьми –соціальні чиправоохоронні.

Для мененайбільшточним йвірнимвиявивсятермін «>важковиховані»діти.Аджескладністьдітейполягає над їхньогоповедінці, а й уважкості роботи із ними для учителів.Такадитинавимагає понадуваги.Більше години йзусильзісторонипедагогів.Термін «>важковихованість»використовується в двохзначеннях: якпедагогічназапущеність, Якавикликалаопірвиховнимвпливам, й якособливеспіввідношенняпозитивних танегативнихякостей, котріхарактеризуютьсянесприйманнямвиховнихвпливів.

Таким чином, до числа «>важких»відносятьдітей: ізфізичниминедоліками; ізпсихологічниминедоліками;хворобливихдітей, котрістраждаютьрозладомнервовоїсистеми (>психоневротики),педагогічнозапущені; ізтимчасовимвідставанням урозумовомурозвитку;інодідітей ізбагатою, але йсуперечливоюнатурою;зпорушеннями у сферіспілкування; ізпідвищеною чипониженоюемоційноюреакцією; ізоднобічнимрозумовимрозвитком; ізнеправильнимрозвиткомвольовихякостей. [11,c.38] Чи незабагатодітейпідпадає подтакевизначення? Так ми всіхучнівможемоназвативажкими. Алі явважаю, щопоняття «>важкості»суб'єктивне йособливе для шкірноговчителя. Так, не можна непогодитись, щотакідітиіснують, але йподекуди длярізних учителівзовсімрізніучніздаютьсяважкими. Я дуже хочунаголосити, щоце йєспецифічністю роботи ізважкимиучнями –оцінитиоб'єктивністьпоставленоговчителемдіагнозу «>важковихованість». (>вище було брозібрано,чомудоцільновикористовуватицейтермін,маючи наувазіважкихучнів. Уподальшому будувикористовуватицітерміни врівнихзначеннях).

>Однією ізнайважливіших завданьєвиявитизовнішні йвнутрішні заподійважковихованості.

>Вже в20–30-і рокта буливідокремлені тригрупи причин, щовизначаютьважковихованість йвідхилення вповедінці:соціальназіпсованість,педагогічназапущеність тааномальні,хворобливівідхилення впсихічномурозвитку. (В.П. Кащенко,Г.В.Мурашев, Н.В. Чехов таінш.). [7,c.10]Цими причинами були йзалишаютьсясирітство,бездоглядність,низькийрівень духовногорозвиткубатьків, консерватизм учителів,помилки вшкільному тасімейномувихованні.Зовнішнінегативніявища, вкомбінаціїзіслабкостями йвідхиленнями впсихіці,створюютьвнутрішні заподійважковихованості йаморальності.Педагогічноюнаукоювстановлено, що:

1.Ніякаокрема узята причина збурити донегативнихзмінень впсихіці.Важковихованим,правопорушником,злодіємасоціальноюособистістю людинастає лише поддієюсукупностінесприятливих причин. Таким чином системавиховання й роботавчителямає бути спрямовано ті,щоб недатиможливостірізнимнегативнимзовнішнімвпливам йнесприятливимумовамз'єднатись,діяти вкомплексі.

2.Переробка,перебудовавнутрішнього світулюдини – процесприродний,необхідний повідношенню до всіх безвиключення.Звісно,подолання окремихособистіснихнедоліків йвиправленнязлочинця –церізніявища. Алі в їхніоснові лежатиєдиніпроцесиперебудовисвідомості йповедінки. Причомуважливо,щоб буливизначенінауковіосновиперевиховання.[7, з. 12-17]

Частотрапляється, щодітиживуть відентичнихумовах,переживають самі й тих жподії,підпадають пододнаковийнегативнийвплив, але й однадитинаможепережитице йнавіть статі болеецілеспрямованою,вольовою, аінша – духовнозламана, безвіри у собі йлюдей.Виділяютьчотириосновнігрупивнутрішніхпосилань, котрісприяютьутвореннюнегативнихявищ.

>Перша група –фактори позитивногорозвиткуособистості,спотворені врезультаті неправильноговиховання. До нихвідносять:

>направленістьособистості (>якщосуспільнаспрямованість несформувалась,вихованець легкопіддаєтьсябудь-якому негативномувпливу);

>рівеньзагальногорозвиткуособистості (принизькомурівнірозвиткувнутрішній світлостає особливовразливим для негативноговпливу);

>діалектикаформуваннявнутрішнього світуособистості (позитивнаякістьформуєтьсяодночасно ізподоланням негативного);

>нетиповістьособистості (не усівчителівраховують всвоїйроботісвоєрідністьшколярів).

Уціломуфактори позитивногорозвиткуєосновоювихованнянесприйманнюособистістю йподоланнюїїнегативнихвластивостей.

Друга група –фактори негативногорозвиткуособистості, котрівиникли врезультатівідхилень впсихічномурозвитку.Діти ізвідхиленнями впсихічномурозвиткуреагуютьлише нанегативне, слабкопомічаютьпозитивне.Мляві іапатичні, смердоті неможутьнаполегливовчитись іпрацювати.Відхилення встаніпсихічногоздоров'я уважкихдітейвиявленібагатьмадослідженнями. Часто внаслідокважкоїсімейноїатмосфери удитиниз'являютьсяневрози.

>Третя група – ужесформованінегативніякості.

>Конфліктне ставленнядитини ізоточуючимвиховнимсередовищемвиникаєтакож зцілого рядупомилок вшкільномувихованні:зайвійприскіпливості чи,навпаки,слабоювимогливістю додітей,відсутностіпедагогічного такту.Конфліктні ставленняз'являються врезультатіпомилоксімейноговиховання.

>Четверта група –несформованістьсоціальногоцінногоіндивідуальногодосвідуособистості.Сформуватитакийдосвідможливолише наосновівключеннявихованців в життяпервинного йзагальношкільногоколективів.

Усучаснихучніврізкозвузилась базапрактичноїдіяльності, йсучасному педагоговінеобхіднодокладатипевнихзусиль,щоброзширитицю базу.Якщошколою не якщоорганізованийрізнобічнийпрактичнийопит, усісловеснівиховнівплививиявлятьсянеефективними,некорисними.Недостатність позитивногодосвідупризводить до негативногожиттєвогодосвіду.

Структураасоціальногодосвіду:

>спотвореннязвичок,потреби;

>зіпсовані ставлення ізоточуючими;

>асоціальнімотивиповедінки.

О дев'ятійвипадках із 10правопорушенняпідліткамиздійснюються тоді, коли смердоті невчаться, незайнятісуспільноюсправою.

Таким чином,вчителюнеобхідно знаті йрозуміти котрі заподій сталивизначними до того чиіншомувипадку. Аосновним принципом роботимає статііндивідуальнийпідхід.

>Американський психологУільямГлассер,який вивчав проблемуневдах вшколі,вважає, щоіснує рядфакторів,притаманнихсистеміосвіти, котріпороджуютьутворенняшкільних «>больовихточок».Відокремленняважкихдітей від «>системи» й передача їхні до рукспеціалістів із проблемзлочинностісереднеповнолітніхувійшли в практику. [23,c.7-10] Системаосвіти все понадзміщує центрважкості ізіндивідуального науніфіцированийпідхід.Типовийпсихосоціологічнийпідхідвиявивсянеефективним,оскількивважається, щошкільніпроблеми –відображенняособистих проблемкожноїдитини. «Ми недосягнемоуспіхів,якщо будемозайматисялишекорекцією –пишеУ.Глассер –Треба ізранньогодитинствапривчатидітей довідповідальності засвоєнавчання,требадаватиїм шансдосягнутиуспіху.»[23,c.12]

У школах, де немаєдійсногоіндивідуальногопідходу ввихованні танавчанні,відбуваєтьсявідставаннязагального йетичногорозвиткучастинипідлітків.Важкадитина –це людина, вякої зрізноманітних причинбачимоненормальності,якісьвідхилення вповедінці,навчальнійдіяльності.Звичайніметоди йприйомивиховання, котріприводять допозитивнихрезультатів уроботі ізосновноюмасоюдітей, ізважкимидітьми такого бути неприносять.

>Дужеважливо знаті заподій, а смердотізавждиіндивідуальні.

1.2Психологічний аспектпроблеми «>важких»дітей

>Багатобатьків (понад 60%)навіть нездогадуються, котрі у якиххорошідіти. Черезконфлікт із педагогами, членами родини проходити понад 80 %старшокласників. Отже тих,хтоживе уконфлікті ізоточеннямшукаютьсередовище, деїм комфортно. Ценайчастіше кримінальнеугрупування. У Україні 80%дітейпотребуютьпсихологічноїпідтримки. [17,c.10] Я навелацідані у тому,щоб перейти до запитання, якупов'язане ізвикористанням законів йпринципівневід’ємної відпедагогіки науки –психології.

>З'являєтьсяпоняття «>провідналініяаморальноїповедінки». Уньоговходятьнаступніскладовіелементи:

>спотворенаспрямованістьособистості;

комплексантисоціальних потреб, щопревалюють надсвідомістю йвизначаючих мітку ймотивиповедінки;

комплексз'єднанихегоїзмомнегативнихякостей йнедоліків,наявність які служитишвидкому йякнайповнішомузадоволеннюаномальних потреб;

>ведучімотивиасоціальноїповедінки,направлені не так навибірправильноїповедінки, але ввиправданняаморальнихвчинків йдій,створення умів для їхньогопрояву.

Урезультатівстановлюєтьсятакийпсихічний стан, приякомупануютьнав'язливі думибажання,порочний характерповедінкивзагалі.Падаєактивністьважковиховуваного у всіх областях,окрім тихий, котріпов'язані ізпануючимианомальнимипотребами.

>Оптимальна методикавивчення типового уважковиховуванійякраз йприпускаєдіагностикуцієїпровідноїнегативноїлінії: 1. Якавада, котра негативнаякістьоб'єднує усінегативні прояви особини. 2.Якоюміроюцевизначаєповедінку йвідносинипідлітка (>завжди, в основному,зрідка,повністю,частково). 3.Якоюміроюпідліток лагодитиопірзаходамвиховання йперевиховання (активно ворожачипротидія,відхід із поляпедагогічного контролю,бездоглядність),пасивно-байдуже,байдуже ставлення (>несприйнятливістьвиховнимвпливам).

>Індивідуальнасвоєрідністьважковиховуваностізалежить відпоєднаннятрьохчинників;специфікижиттєвогодосвіду,психічного станувихованця в даний момент,змістпровідноїнегативноїякості.

>Життєвийдосвідвиявляється встереотипіповедінки. Дляважкихпідлітків характернодекількастереотипів:

А.Пригноблюваний,пригнічений стан ізознакамибоязкості,боязкості,підлабузництва,пристосовницького (>невпевнений,неврівноважений тип).

Б. Типзадираки йзабіяки.Постійніконфлікт ставлення взонінайближчогосоціальногооточення.

У.Постійніневдачі,неприємності,застосуванняфізичнихпокарань,моралі вшколі йвдоманароджуютьзатравленість:підлітокусюдибачитьнебезпеку й всіхпідозрює уворожому до собівідношенні («>вовченя», «>звіря»).

Р. Типватажка-лідера (>центральнеположення вмікрогрупі,прагненнякомандувати йпригнічувати шкірного,хто лагодитиопір, всімадозволеними йнедозволеними заходами).

Д.Брехливий типвиховується вобстановцісімейноголицемірства,придушеннядорослимиволі йсамостійностідитини.

Є. Уумовахбездоглядності,надмірноїсамостійності,захоплення «>достоїнствами»дитини,некритичностізростаєсвавільний тип.

>Індивідуальністьвиявляється й втемпераменті,типінервовоїсистеми. Темпераментвизначається задопомогоюаналізумови врізнихпсихічних станах.Вокальна йтемпо-ритмічна мова й усангвініків, котрізосереджені насобі,люблять собі; смердотіговорять ізвигуками, ноткамизахоплення.Емоціонально-неврівноважена моватипова дляхолериків.Схвильованімеланхолікипочинають говоритищеповільніше, флегматики —обмірковано,чітко, але ймислять при цьому трафаретно. Занегативних уміввихованняможутьрозвинутися особливошвидко у флегматика —млявість, усангвініка —відсутністьстійкості, у холерика —різкість,нестриманість, умеланхоліка —замкнутість.Позитивні йнегативністорони шкірного типу темпераменту ушколярів можна легковиявити впроцесінавчання.[10,c.247]

>Єспеціальніметодивизначенняпсихічнихстанів.Особливояскравовиявляються характер й темперамент припереході із одногопсихічного стану вінший. Алі у тому,щобзробитиправильнівисновки,вчитель виненволодітидостатнімдосвідомспостереження.

>Іще однапсихологічнаособливістьважких –цепорушеннявідносинважковиховуваних ізколективом класу. Так 74,5%важкихучніввіднесені дорозряду «>ізольованих», 8 % - «>знехтуваних». [16,c.48-60] Іпримиритиучня ізколективом –це ужепедагогічна завдання шкірноговчителя.

1.3Віковіособливостіважковихованості

Чинникамиутвореннянегативнихякостейвиступають не лишеособистіснінедоліки, але йспотвореннявіковихособливостейдітей,стійкінегативніпсихічні стану.

Устаршомушкільномувіціпровіднимстаєпрагнення дожиттєвогосамовизначення. Аліякщоцяособливість невраховується,з'являєтьсяпрагненняствердити собіпротиборством ізбатьками, а далі –неповага додорослих.Особливоважкийпідлітковийвік, й невипадковосаме вцейперіодформуються багатонегативнихякостей.

>Зв'язокнегативнихякостей ізвіковимиособливостями

>Віковіособливостіпідлітка >Помилки йнедолікивиховання, котріспотворюютьвіковіособливості >Якінегативніякостіможуть при цьомувиникнути

1.соціолізаціяпідлітка,розширеннясфериспілкування йзмінення характерувзаємовідносин.Відчуттядорослості.Розвитокпотреби вспілкуванні

2.інтенсивнийрозвитоксамосвідомості

3.зрістфізичних сил,розвиток трудовогодосвіду

4.загострена потреба всамоствердженні йсамовираженні

>Несформованістьпервинного колективу,вузькістьсфериспілкування,зайвапедагогічнепіклування чибезконтрольністьповедінки,панування «>парної»педагогіки

>Відсутністьможливостізастосувати взагальнихінтересах своїсили йздібності,зневагаіндивідуальнимиособливостями,своєрідністюпідлітка

>Нерегулярність роботи йсуспільнихдоручень,невимогливістьпедагогів йбатьків дорезультатів роботи

>Сковуваннядитячоїініціативи,самостійності

>Індивідуалізм,егоїзм, недисциплінованість,заздрість,черствість,неувага людям,неповага до старших

>Неадекватнасамооцінка,низькавимогливість до собі йзавишена доінших,невпевненість чисамовпевненість

>Трудова йсуспільнапасивність.Лінь,безвідповідальність

>Прагнення довиходу ізпедагогічного контролю,бездоглядність.свавілля

>Появаважких рис характерупов'язана ізпорушеннямосновнихпринципіврозвиткупсихіки:

принципунерівномірностірозвитку –якщо педагогиакцентуютьвиховну роботу іздітьмисаме наборотьбі ізнедоліками,постійнопідкреслюютьнегативне вповедінці, тоцим смердотінесвідомопідтримуютьважкості врозвитку.Важкійдитинітребадопомагатидолатитруднощі йперешкоди, котрі внеїскладніші й які більше, ніж взвичайногоучня;

>зростанняролііндивідуальності взагальномурозвиткуособистості –чимстаршадитина, тімважливіше в йогорухах впередрозвитокособливостей,здібностей,обдарування,особистихінтересів,цілей. Уважкихдітейцей принциппорушуєтьсядвічі. На початку, коливідбуваєтьсястановленняіндивідуальності,їїпряв йрозвитокйдеуповільнено чиневірно.Далі, колиіндивідуальністьважкоїдитини носитиспецифічнийнегативний характер,вихователіпочинають боротися із нею.Дитинабоїться бути схожим наінших.Вонапрагне досамовизначення, досамостійності, вньогопроявляєтьсяпрагнення додорослості.Саме цьомустандартніміривпливу недаютьбажаного результату.

>Компенсаціяпослабленогорозвитку воднійгалузі зарахунокпосиленогорозвитку віншій. Цедозволяєпідліткузгладити своїнедоліки,слабкості зарахунокінтенсивногозастосуваннядостоїнств. Уважкоїдитини принципкомпенсації частовиявляєтьсяневірно:посиленорозвиваються недостоїнства, анедоліки.

>Будь-якийсуб'єктпрагнездобути максимального результату примінімальнійзатратізусиль.

Таким чином,біологічні йпсихічніфакторирозвитку надсобіпередумов длядеформаціїособистості.Джерелааморальностіпокладені в неправильногосоціальномурозвитку, вхворобливомуспособі життя. У цихвипадкахнеобхіднімірисоціального,медичного,психологічного йпедагогічного характеру.


1.4Діагностикаважковихованості

>Вивченняпедагогічних умів йвпливів.

>Педагогічнадіагностика впроцесіперевихованнямаєз'ясувати:

>виховніможливості родини;

заподійвиникненняважкості,несприятливіумови,підтримуючіїї;

>позитивніякості, на котрітребаобпертися вперевихованні;

>типове йсвоєрідне в духовному світіучня;

>рівень йогопедагогічноїзапущеності.

Знання умів, в яківиховуєтьсядитина,дозволяютьвизначитизміст й характерпедагогічноїзапущеності.

>Вивченнявиховнихвпливів родини. Для цогоскладаєтьсяпрограма, заякоюздійснюєтьсяпедагогічнадіагностика.Встановлюється:

· Типнаправленості родини;

·Педагогічна атмосфера вродині;

·Родиннітрадиції, права йобов'язки шкірного члена родини.

>Основніпомилкиродинноговиховання:сліпабатьківськалюбов,надмірнезахопленнядитиноювиховують внійегоїста.Відсутністьєдинихбатьківськихвимогпороджуєконфліктизішколою.Надмірноприскіпливі додітей батькивиховують у якихкар'єристів йт.і.

>Діагностикавиховнихвпливів школи:будується напринципіколективногообстеженняпедагогічноїдіяльності учителівадміністрацією.

>Недолікишкільноговиховання можнаподілити надвігрупи:

>Організаційнінедоробки,розобщєність вдіяхпедагогів;

>Невірнийпідхід доважковиховуваних:вчителі неприховують своюнеповагу довихованця, нещадять йогосамолюбія.

>Невміннядосліджувати духовний світловихованцяоб'єктивноюметодикою – вісь одна ізпомилок, Якавикликаєсуб'єктивізм учителів воцінюваннішколярів.Особливошкідливапедагогічнабезтактність.

>Іще однагалузьдіагностики –вивченнявиховнихможливостейпервинного колективу імалих груп.Адже,щобвиявитивиховніможливістьпервинного колективу,треба знаті йогозагальнупсихолого-педагогічну характеристику.

>Післяретельноговивчення можна перейти дометодів роботи.

1.5Методи роботи ізважкимиучнями

>Безпорадністьчастини учителів вроботі ізважкимидітьмивиражаєтьсяперш на до того, що їхнього методикавиправленняважкихшколярівчастіше назводиться доморалізування йпокарання. Методикавиправленняважкихшколяріворганічнопов'язана ззагальноюметодикоювиховання.Подоланняважковиховуваності йєсукупністьметодіввиховання,самовиховання йперевиховання, котрізабезпечуютьусунення негативного йпоглибленийрозвиток позитивного вособовійсистемідитини.Методивиправлення особиниодночасновпливають насвідомість,відчуття,поведінку, нарозвитокособистості вцілому.Окреміметодиподоланняважковиховуваності безвзаємодії один із однимможутьвиступати якзасібкорекціїповедінки,комплексне ж їхнізастосуванняробитьціметодизасобомперебудовиособовоїсистемишколярів.

>Можнавиділититакігрупиметодівперевиховання:

>Методируйнування негативного типу характеру: метод «>вибуху» й метод «>реконструкції» характеру.

>Методиперебудовимотиваційноїсфери йсамосвідомості:

а)об'єктивнепереосмисленнясвоїхдостоїнств йнедоліків

б)переорієнтаціясамосвідомості;

в)переконання;

р)прогнозуваннянаслідківнегативноїповедінки.

>Методиперебудовижиттєвогодосвіду:

а)розпорядження;

б)обмеження;

в)перенавчання;

р)перемикання;

буд)регламентація способу життя.

>Методипопередження негативного йстимуляціяпозитивноїповедінки:

а)заохочення йпокарання;

б)змагання;

в)позитивніперспективи.

>Головнафункціявсихметодівперевихованнякоординаційна —злагоджена змінусоціальногооточення йрозвиткуособистості, забезпечення активноговпливусоціальнихдій йпервинного колективу на усізв'язки йвідносиниважкоїдитини ізнавколишнімсвітом (у томучислі навідносини вмікроколективах).[8,c.110-112]

>Требатакожзв'язативиховання,самовиховання йперевиховання в Єдиний процес. Правильноздійснюванийіндивідуальнийпідхід —цевиховання прикладом,виховання своїмжиттям,залученняважкого школяра в справ,якимивчительзайнятий заслужбовимобов'язком, пороботі.

>Допомогу ворганізаціїіндивідуальногопідходуможутьнадатиодноліткиважкогоучня, ізякимийомуцікавопроводити годину. Часто словотоваришавиявляєтьсясильніше занавіювання педагога.

>Індивідуальнийпідхідздійснюєтьсятакож черезсім'ю.Відвертібесіди ізбатьками продитину,інформація продобрі йпоганісторони вповедінці їхньогосина чи донькидопомагаютьрозробляти системусімейноговиховання,специфікуважковиховуваного школяра, щовраховує сув'язьвиховної роботикласногокерівника, напрямів тих,щобоб'єднати,скоректувативпливсоціальногооточення, школи, сім'ї,дитячого колективу ізурахуванням характеру йзмістуважковиховуванихшколярів.

Уціломувзаємодіяметодівперевиховання йстворює системуподоланняважковиховуваності.Діагностична йпрогностичнафункціїметодівперевихованняздійснюються увзаємозв'язку.Знативихованця,щобпередбачати йогорозвиток,намітити планперебудовиособистості, забезпечитиєдністьдіагностики йвиправлення —ціфункціївиконують усіметоди. Методперебудовижиттєвогодосвідудозволяєвиявититиповінедолікиповедінки й по нихсудити простійкість йзмістважковиховуваності.Реакція назаохочення йпокаранняможе бутивикористана длявивченняспрямованості особини,цінніснихорієнтації йсамооцінки. Метод «>вибуху»дозволяєвизначитиподатливістьвиховнимвпливам,ступіньопірностіпедагогічнимдіям,стійкістьелементівважковиховуваної.

>Групиметодів:

>Методируйнування негативного типу характеру

Характерважковиховуванихшколярівмаєвластивості стереотипу яксукупностінегативнихзвичок, потреб,негативнихреакцій.Звикнувши догрубості йрізкості старших в сім'ї, щоруйнується,підлітокспочатку грубіянити своїмбатькам,які несправедливо йогокривдять,потімцевиявляється в йоговідношенні дотоваришів й учителів. Невипадкововажкийпідлітокнавіть вдоброзичливомусловівчителябачить каверзу,жартсприймає якнасмішку, настороженовідноситься до всіхдій зважується на власнусвідомість йповедінку. Томунеможливоперевиховувати,використовуючибудь-який метод дії,якщо незмінитинегативний стереотип характеруважковиховуваного школяра.

Приважковиховуванійвластивості характерудомінуєстійкенегативнезабарвлення, доводитисяперебудовувати сув'язьпсихічних рис,цінностей,переконань,мотивівповедінки. Цілкомважливоврахувати:співвідношенняпозитивних йнегативнихякостей,корисних йшкідливихзвичок, характерспілкування,улюблений йнелюбимий виддіяльності й т.д.Головне правило взастосуванніметодівруйнування негативного стереотипу —точне,всестороннє йоб'єктивнеуявлення проважкого школяра.

Метод «>реконструкції» характерулогічновитікає ізконцепції О.С. Макаренка про ті, що приперевихованні не можна разом ізнегативнимруйнуватипозитивне вособівихованця. Тому придостатньомурівнізагальногорозвиткудоцільний процесчастковоїзміниособистостіважкого школяра —реконструкції,тобтоперебудови йогохарактеру.[12,c.45-47]

>Термін «>реконструкція»означаєвідновленнявсьогоцінного, позитивного вхарактері йповедінці.Відповідно дозагальногозначення «>реконструкція» характерувключаєнаступніелементипедагогічноїдіяльності:

>виявлення тихийпозитивнихякостейвихованця, котрітреба впершучергувикористовувати вперебудові характеру,удосконалити,розвинути,поглибити;

>прогнозування позитивногорозвитку особинивихованця наосновівиявленихпозитивнихтенденцій йогоповедінки, способу життя;

>відновлення,відродженняпозитивнихякостей,звичок,здорових потреб, котрі булизаглушенінесприятливимиобставинами;

>видозміна тихийнегативнихвластивостей, котрі школяр самвважаєпозитивними, нехоче від нихвідмовлятися;

>переоцінканегативнихвластивостей,нетерпиме ставлення перед тим;

>відновлення здорового способу життя, при,якомунегативнівластивості,шкідливізвички йхворіпотребивиявляютьсянепридатними.

Уметоді «>реконструкції» характеруперша йголовна завдання—знаходження точки опори ветичному світі школяра
котраможепослужитипочатковимнапрямомперевиховання. Крапка опори при «>реконструкції» характерузавжди тісамецінне увихованця, що дорого ййому самому й тім,хто донього добровідноситься.Її можнавстановити просто:запитатибатьків йтоваришів, за щосамецінують смердотіданоговажкогоучня. При «>реконструкції» характеруважливостворити увідносинахважкого ізодноліткамиділовий стиль життя.

Напершомуетапі «>реконструкції» характерувстановлюютьсязаборони,регламентаціяповедінки, щовключаєперелік дії йвчинків, котрі можна й не можнаробитиважкомупідлітку,щоб неопуститися остаточно.Цейперелікзаборонзалежить відпровідноїнегативноївластивості вхарактеріпідлітка:недисциплінованим не можнапорушувати режим;ледачим не можнавідкладати справ наступного дня,передоручати їхньогоіншим чисписувати заподіяння,виконувати роботунеякісно;егоїстичним не можнадаватиможливістьзвеличити собі. Уціломувизначається область позитивногорозвитку,рекомендується діяльність, де можна появити собі іздоброїсторони, педагогодночаснопідказує, щонеприпустимо вповедінці йспілкуванні із людьми.

>Наступнийетап «>реконструкції» характеру —чіткевизначення завданьподоланняважковиховуваності,плануванняіндивідуальної роботи ізвихованцем. При цьомунамічаєтьсяпрограмаінтенсивногорозвиткупровідноїпозитивноїякості. Такбудь-яка негативнавластивість при «>реконструкції» характерудолається наосновісильнихсторінпозитивних рис особини школяра.Етаппроектування позитивногорозвитку переходити ветапнакопиченнясоціальноцінногодосвідудіяльності йвідносин. Тутздійснюються заходь пооздоровленнюнайближчогосоціальногооточенняпідлітка:встановлюється контролю надвільним годиною,присікаютьсявсякіспробивтягнутивихованця впорушення нормповедінки,спровокувативчинки.Одночаснорозробляютьсяспеціальні заходь ізподолання опорупідліткавиховнимдіям:знімаютьсястійкіконфлікти ізокремими педагогами,нормалізуютьсявідносини ізкласним активом,підліток самстає впозиціювихователя повідношенню доінших (шефство надмалюками,персональнаопікаслабкого школяра,якогокривдятьоднолітки, й т. буд.).Нарешті, «>реконструкція» характеруприпускаєпоступовевключеннясамовиховання в процесвиправленняособи.[8. з. 116-118]

Метод «>вибуху»,якийвиник впедагогічнійпрактиці О.С.Макаренка,такожприпускаєруйнування негативного стереотипу характеру. Усучаснійпедагогіці ужевиключенийелементприродності, «>вибух»спеціальноорганізовується йпрямує.Цей виддіяльності вперевихованні вельмискладний,вимагаєвеликоїпідготовчої роботи.

Метод «>вибуху»здійснюється в двохваріантах.Одномоментний «>вибух» комплексного характерупротікає в невеликийвідрізок години, але йвпливаєруйнуючи все комплексважковиховуваності.[12, з. 49]

>Проте впрактиці метод «>вибуху»може бутирозтягнутий вчасі.

>Частіше наважкийпідлітокпідпадає подконцентрованийвпливнеприємнихвражень:двійки,викликбатьків до школи,обговорення напедагогічнійнараді,виклик вкомісію усправахнеповнолітніх й т.п. .Звичайно, всецестворює «>вибух». Аліперш натакий «>вибух» носитинегативний характер.

Ушколі ж при «>вибуху»звичайнопереважаютьнегативніемоції, аспосіб життя малозмінюється.Тоді йдіють по законахзбереженнядомінанти:висаджений стереотипвідновлюється вколишньомувигляді,якщоумови життязалишаютьсянезмінними.Цим йпояснюється малаефективність методу «>вибуху» вшкільнійпрактиці.

Суть методу «>вибуху»полягає до того, що принесподіваномузбігуобставинпідлітокопиняється вкритичнійситуації, коликонфліктдосягаєнайбільшоїгостроти йвстаєневідкладне запитання, як бути далі.Відбувається щось назразокстихійного природного бунту впідлітку. «>Вибух»знищуєконфліктний типповедінки, апотімобов'язково виннапроводитися система роботи повихованнюкориснихзвичок,позитивнихякостей.Якщослідом за «>вибухом» не якщоорганізовано все життяпідлітка на нових качанах,можливо Поверненняколишнього типуповедінки.

Відчому педагог,використовуючиемоційний станважкогопідлітка, винен абсолютночіткоорганізуватиподальший процесперевиховання.

>Методипереоцінки йпереосмисленняповедінки:

>Методипереоцінки йпереосмисленняповедінкидопомагаютьспонукати досамоаналізу йсамооцінкиважкого школяра.Починаєтьсяця робота ззвичайнихетичнихбесід проблемного характеру, ізгостроюпостановкоюпитань,незвичністюзмісту,аналізомситуацій,знайомихпідлітку,несподіванкоюрішення: «>Куди заводити брехня?», «>Якщовтративповагу», «Друг —третєтвоє плечі», «>Поганолюдині, коливін один», «>Соромно жити нудно!»

Дляуспішногопроведеннябесіди багато означатипсихологічнапідготовка донеї. Коли й якготувати добесіди,залежить від тими, якої вонарозкриває.

>Переконаннявиникає врезультатіборотьби думок,перевірки навласномудосвіді того, щорекомендуютьінші.Етичнібесідишвидшеповідомляютьетичнізнання, ніж їхніформують,допомагають понадоцінюватиповедінкуінших людей, ніжсвоєвласне. Тому вIX—Xкласахдоцільновикористовувати йіншіформипереосмисленняетичногодосвіду:диспути йконференції.[8,122-123]Загальна системаосмислення йпереосмисленняетичногодосвідуважкихшколярів винна бутидоповнена,відкоректована віндивідуальному порядку. Дляважкихдітейвзагалівластиваконкретністьмислення,загальні істиниприкластибезпосередньо до собі смердоті надзмозі. При цьомунавітьмаленьківідмінності вприкладах, фактах дляважковиховуванихучнів —привідсказати: «Це не про мене».Крім того,прагненнявиправдати своюповедінкудаєпідставукожномуважкомуучнювважати, щойому можнаробити все, чогоіншим не можна.Нарешті,конфліктніситуації,зіпсованівідносини ізоточуючими,стресовістаниспотворюютьзагальну картину й характерсприйняттяетичноїпропаганди. Усіце говорити пронеобхідністьіндивідуальноїетичноїосвіти —особистібесіди,співбесіди,відвертийобмін думками,повчання.

>Загальні правилаіндивідуальноїрозмови іздітьмивідомі: говоритивіч-на-віч,відверто,показувати своюзацікавленість впереживанняхвихованця,допомагатийомурозібратися всобі,об'єктивноаналізувати йогоповедінку,визначитилініюповедінки намайбутнє. Уроботі ізважкимидітьмицізагальнівимогиповинні бутиістотнодоповнені.Перш на, характерспівбесіди виненвідповідатипедагогічнійметі йвідносинам, що ужесклалисяміжважкимучнем йданимвчителем.Даліспівбесіда виннапроводитися увідповіднійобстановці,кращевсього вприродній,наприклад подорозідодому.Важковиховуванішколярівзагалілюблятьнадаватипослуги,хоча над цьомупризнаютьсянавіть самимсобі. З тім, комудопомагають,мимовільностаютьвідвертішим.Оформленнякабінету,підготовка долабораторних зайняти,випускстінгазети — всецестворюєприродну обстановку длярозмови про життя, про собі. Незавждиспонукає довідвертоїрозмовикабінет директора, завуча,вчительська. Цевідразудодаєспівбесідіофіційний характер.Звичайно, позначкаспівбесідибуваєрізною.Часомдоцільносаме увчительськійсказати: «Тівважаєш, щовчинивмужнійвчинок, але й,здається,зробивсьогоднідурість. Чи взмозітицезрозуміти?Подумай, дня після двох яхотіла бзустрітися йпочути від тобі самого, яктиоцінюєш ті, що всетрапилося».

Методикаспівбесіди багато вчомузалежить від йогозмісту;з'ясування причин того, щосталося,обставинсправ,провиникращевсьоговідбувається в Першіхвилиниподії по «>свіжихслідах».Причомупитатичастіше на доводитисяінших, а чи не того,хтовинний.Бесіда ізважкимпідліткамвідразу послеподіїніколи не виннабудуватися назвинуваченні.

Колібесіда проводитися за годину, уважкогоучня уже готовавиправдовувальна системамотивівсвоєїпомилковоїповедінки чипровини. У цьомувипадкутребаз'ясуватиіншіобставини, напередподумати проможливівиправданнявинуватцямиподії.Важкідіти впоясненні причинповедінки частопрагнутьприховатиістину через сміттям, а чи не страхвідповідальності чипокарання. Тому впопереднійбесідіучню зразу жпояснюється мотиврозмови, щовідбувається.

>Вихователютребапередбачитищонайменше триваріантивідповідей на свої запитання:відверті,приховані,брехливі. Укожномувипадку методикаспівбесіди якщоіншою. Упервиннійрозмові переносити позначкаспівбесіди йзадаютьсяголовні запитання, на котрітребаотримативідповіді.Потімвстановлюєтьсяістинністьподії,змістпровини,події. Уцейперіоднайголовніше —розкрити усіфакти,знайтинайістотніше до того, щовідбувається:чомувиникконфлікт,бійка,суперечка, що до цогоспонукало (>мотиви), що цьомусприяло (>умови,обставини), котрінаслідки того, щотрапилось, щодумаєважкийпідлітокробити далі.

При цьомувиховательдоповнюєрозповідьучня тім, щочув відінших,уточнює дійснадеталі того, що говорити про собіважковиховуваний.Важливоюпередумовоювиховноїефективностіспівбесідиєсамоволодіннявчителя,рівне йспокійне ставлення допідлітка,уміннявраховувати темпераментважкого школяра, йогомотивиповедінки,типовінедоліки.Требапам'ятати,наприклад, що флегматик неможевідразувключитися увідвертурозмову,требаспочаткупоговорити із ним проінших людей,потім перейти доти, яквінповодився сам.Сангвінік ненавидьте такихпередмов,віннастроюється ворожко довчителя,який «>займаєтьсядипломатією». Прирозмові ізмеланхолікомможевиникнутимлявість,апатія,хворобливареакція на критику,підвищеначутливість на похвалу чизасудження.Слабий типнервовоїсистемичастіше назнаходиться втривожному,неврівноваженомустані,вінподатливий нанегативніемоції, йоголегшезалякати,викликатинезадоволеність,страждання,зіграти на йогослабкостях.Прямота,чесність,відвертість понадпідходять длярозмови ізпідлітком,володіючимсильним,урівноваженим типомнервовоїсистеми.Важливопривернутиважкогопідлітка дляпошуку істини, непротиставляючи ті, що говоритивін, із тім, що

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація