Реферати українською » Педагогика » Особливості розвітку вольової сфери у молодшому шкільному віці


Реферат Особливості розвітку вольової сфери у молодшому шкільному віці

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>ЗМІСТ

>Вступ

>Розділ ІОсобливостірозвиткувольовоїсфери умолодшомушкільномувіці

1.1Загальна характеристикавіку

1.1.1Фізичнийрозвиток

1.1.2.Психологічніособливостімолодшихшколярів

1.2.Особливостірозвиткувольовоїсфери умолодшомушкільномувіці

1.2.1Поняттяволі

1.2.2Шкільненавчання – стимул длярозвиткуволі

1.2.3Дисциплінованість –важлива рисуморальноїповедінки

>Розділ ІІЕмпіричнедослідження

2.1Дослідженнянаявностірозумінняпоняттяволі івольовихякостейдітьми 3 класу

2.2 Анкета длявиявленнявольовихякостей утретьокласників

2.3Оцінкарозвиткувольовихякостей учетвертокласників

2.4Результатиспостереженьвольовихякостей ухлопчиків йдівчаток 1 – 3класів

>Висновки

>Рекомендації

>Література


>ВСТУП

Насучасномуетапіформування йрозвиткунашогосуспільства можнаспостерігати процес переходу відкалендарно-адміністративноїсистемиправління до демократичного улаштую. Унаслідоктривалого застою у сферісуспільного життя нашакраїнадосіще неможевийти зкультурної,політичної йекономічноїкризи. Для розбудові нового здоровогосуспільствапотрібніцілеспрямовані,енергійні,витривалі,гармонійно йвсебічнорозвинутіособистості. Тому іпостаєтаке запитання: чи якщоготовоюсьогоднішня людина доподолання тихийперешкод, котрічекаютьїї нажиттєвому шляху, чивистачитьїй сил,ентузіазму,стійкості,щоб боротися ізбудь-якимитруднощами?Стоятиме вон докінця, чи Перші жневдачіпаралізуютьїї волю й вонавтратитьвіру в своїсили,здібності,відступиться відсвоїхпереконань йзмарнуєсвоє життя.

Часто,розглядаючипроблеминавчання йвихованнямолодшихшколярів,насампередговорять пророзвитокуваги,пам’яті,творчихздібностей,логічногомислення, авихованнявольовихякостейвідсувається назадній план. бацьки і педагогиповинніпідготуватидитину домайбутньоготривалогосаморозвитку,самовиховання йсамоосвіти, впроцесі яківеличезну рольвідіграютьсамевольовіриси. Отже, >актуальністьпроблемивихованняволі насучасномуетапі очевидна.

>Моїм >завданням >єопрацюваннянауковоїлітератури, на бівисвітлювалося все, щостосуєтьсямоєї тимикурсової роботи.

1.Проведення практичногодослідження іздітьми;

2.Пошук тавикористанняметодівдослідження;

3.Проаналізуватидослідження,зробитивідповіднівисновки;

4.Розробитирекомендації,анкети тощо.

>Окрім того, я поставила собі за мітку:

- наосновіопрацьованоїлітературиякомогаширшерозкритипоняттяволі,вольовихякостейособистості;

-ознайомитись зрізнимишляхами, методами таприйомамивихованняволі вдітей;

-проаналізуватиосновніпомилки, котрідопускаються впроцесіформуванняволі,способи тазапобігання;

-відповідно донабутих знаньнавчитись правильноорганізовуватинавчально-виховний процес.

Предметдослідження –є воля, якпсихологічнавластивість.

>Об’єктомдослідженняє проявивольовихякостеймолодшихшколярів.

>Гіпотеза –науковеприпущеннястосовноособливостейрозвиткувольовоїсферимолодшихшколярів.Розробка тавикористаннярізнихметодів,прийомів длявиявленняфактичного таекспериментальногоматеріалу впроцесівивченняособливостейрозвиткувольовихякостейшколярів.Передбачення їхньогоповедінки й принеобхідності,їїкорекція.

>Методи –аналіз, синтез,узагальнення,анкетування,спостереження,бесіда.

якорганізовуватиправильнеставленнядітей до їхньогоосновноїдіяльності, дооточуючогосередовища. Воля –цеусвідомленнядій. Вочевидь, що безрозвиткусвідомості йсамосвідомості неможе бутисамовиховання йсамодисципліни,цілеспрямованості йнаполегливості тощо.


>Розділ ІОсобливостірозвиткувольовоїсфери умолодшомушкільномувіці

 

1.1  >Загальна характеристикавіку

 

1.1.1  >Фізичнийрозвиток

>Молодшимшкільнимвікомвважаютьвік від 6-7 до 10-11 років, щовідповідаєперіодунавчання умолодшихкласах. Цевіквідносноспокійного йрівномірногофізичногорозвитку.

>Збільшеннязросту та ваги,витривалості,життєвоїємкостілегень ідедоситьрівномірно йпропорційно.

>Кісткова система школяращеперебуває встадіїформування –окостеніння хребта,грудноїклітки, таза,кінцівокще не завершено, вкістковійсистеміще багатохрящовоїтканини. Цеобов’язковослідбрати доуваги іпостійнодбати проправильну позу,поставу, ходуучнів. Укровізалежнозбільшуєтьсякількістьбілихкров’янихтілець,збільшуючихопірорганізмузахворюванням.Цейвіквідрізняється самимнизькимвідсоткомзахворюваності.

>Процесокостеніннякисті іпальців умолодшомушкільномувіцітакожще незакінчуєтьсяповністю, томудрібні іточнірухипальців такистіважкі йстомливі, особливо дляпершокласників.

>Відбуваєтьсяфункціональневдосконаленнямозку –розвиваєтьсяаналітико-синтетичнафункція кору:поступовозмінюєтьсяспіввідношенняпроцесівзбудження йгальмування, процесгальмуваннястає всесильнішим, хоч як йраніше,переважає процесзбудження, томумолодшішколярізбудливі таімпульсивні.

>Вступ до школи вноситинайважливішізміни в життядитини.Різкозмінюється весьїїпобут.Основною,провідноюдіяльністюпершокласникастаєнавчання,найважливішимобов’язком –обов’язокучитися,набуватизнання. Анавчання –цесерйознапраця, щовимагаєпевноїорганізованості,дисципліни,вольовихзусиль із боцідитини. Усічастіше припадатиробити ті, щотреба, а чи не ті, щохочеться.Школярвключається вновий дляньогоколектив, вякомувінжитиме,навчатиметься,розвиватиметьсяцілих 10 років.

>Засвоєння знань упочатковійшколівимагає відмолодшого школяра порівняновисокогорівняспостережливості,довільногозапам’ятовування,організованоїуваги,вмінняаналізувати,узагальнювати,міркувати.Вимогицінаростають йускладнюються ізкожним днем.Вимоги раз в раззростають йнаявнийрівеньпсихічногорозвиткубезперервно “>підтягуються” дорівнявимог.

1.1.2  >Психологічніособливостімолодшихшколярів

>Динаміка ставлення донавчання. >Дитинастаєшколярем.Основною йогодіяльністю, йогопершим йнайважливішимобов’язкомстаєнавчання –набування нових знань,умінь йнавичок,нагромадженнясистематичнихвідомостей пронавколишній світло, природу та сус-пільство.

Невідразу ушколярівформуєтьсяправильнеставлення донавчання. У часвступу до школидітизвичайно позитивносприймають перспективушкільногонавчання. Удітейстає потреба статішколярем.Потреба статішколяремзводиться добажаннязмінитисвоє становищемалоїдитини,піднятися нанаступнийступіньсамостійності.

>Покищебільшістьпершокласниківпо-справжньому нерозуміє,навіщотребавчитися.

>Незабаром,виявляється, щонавчанняцепраця, котравимагаєвольовихзусиль,мобілізаціїуваги,інтелектуальноїактивності,самообмеження.Попервахучніпочаткової школи добровчаться,керуючисьставленнямсім’ї: “Неможузасмутити маму”.Інодідитина добровчитиметься за мотивамивідносин вколективі.Тільки послевиникненняінтересу дорезультатівсвоєї роботиформується упершокласниківінтерес дозмістунавчальноїдіяльності, донабування знань. Вісьця основа йєсприятливимґрунтом дляформування умолодшого школярамотивівнавчаннявисокогосуспільного порядку,пов’язаних зсправдівідповідальнимставленням донавчальних знань.

Авторитет вчителя –важливапередумова длянавчання йвиховання вмолодшихкласах.Умілокористуючись ним,досвідчений вчительуспішноформує всвоїхучніворганізованість,уміннякеруватисвоєюповедінкою,увагою,працьовитістю,позитивнеставлення донавчальних зайняти.

>Розвитокпізнавальнихпроцесів. >Навчальна діяльність упочатковихкласахстимулюєнасампередрозвитокпсихічнихпроцесів,безпосередньопізнаннянавколишнього світу –відчуттів йсприйнять.Молодшішколярівідзначаютьсягостротою йсвіжістюсприймання, свого родуспоглядальноюцікавістю.

>Молодший школяр ізживимінтересомсприймаєнавколишнє життя, що ізкожним днемрозкриває проти нього усєнові іновісторони.Проте,сприйняття у цьомувіціщедуженедосконале.

>Сприйняття. >Найхарактерніша рисусприйняттяцихучнів – його маладиференційованість.Молодшішколярідопускаютьнеточності тапомилки присприйманні схожихоб’єктів.Іноді невідрізняють йзміщуютьсхожі занаписанням чивимовоюбукви та слова,зображення схожихпредметів й самсхожіпредмети.

>Наступнаособливістьсприйняттяучнівмолодшогошкільноговіку –тіснийзв’язок його іздіями школяра.Сприйняття на цьомурівніпсихічногорозвиткупов’язане ізпрактичноюдіяльністюдитини.Особливістьучнів І та ІІкласів –яскравовираженаемоційністьсприйняття.Вчитель виненпрагнути доти,щобдітичіткосприймали йменшяскраве,цікаве іпривабливе. Упроцесінавчаннявідбуваєтьсяперебудовасприйняття, воно тапідноситься на болеевисокийступіньрозвитку,набуває характеруцілеспрямованої йкерованоїдіяльності. Упроцесінавчаннясприйняттяпоглиблюється,стає болееаналізуючим,диференціюючим,набуває характеруорганізованогоспостереження. (>Л.І.Бонсович)

>Увага. >Деяківіковіособливостівластивіувазіучнівпочатковихкласів.Основна із них –слабкістьдовільноїуваги.Значнокращерозвинута вмолодшомушкільномувіцімимовільнаувага. Усінове,несподіване,яскраве,цікаве саме собоюпривертаєувагуучнів, без жаднихзусиль ізїхнього боці. Довіковихособливостейувагиналежить йїї порівняно невеликастійкість. У цьомувіцідіти невміютьтривалий годинузосереджуватись нароботі,їхняувага легковідвертається.

>Пам’ять. >Розвивається подвпливомнавчання.Посилюється роль йпитома вагисловеснологічногосмисловогозапам’ятовування.Розвиваєтьсяможливістьсвідомокеруватисвоєюпам’яттю тарегулюватиїї прояви (>запам’ятовування,відтворення,пригадування).Наочно-образнапам’ять понадрозвинута ніжсловесно-логічна.Переважає діяльністьпершоїсигнальноїсистеми.Молодшішколярісхильні домеханічногозапам’ятовування безусвідомленнясмисловихзв’язків всерединізапам’ятовуваногонавчальногоматеріалу.

>Уява. >Основнатенденціярозвиткууяви вмолодшомушкільномувіці –цевдосконаленнявідтворюючоїуяви.Вонапов’язана ізуявленимранішесприйнятого чиствореннямобразіввідповідно доданихопису,схемималюнка тощо.Відтворюючауявавдосконалюється зарахунок усеправильнішого іповнішоговідображеннядійсності.Творчауява якстворення новихобразів,пов’язана ізперетворенням,переробкоювражень,минулогодосвіду,поєднання їхнього уновікомбінаціїтакожрозвивається.

>Мислення. >Мисленняпочинаєвідображуватиістотнівластивості таознакипредметів йподій, щодаєможливістьробити першеузагальнення, будуватиелементарніумовиводи.Аналітико-синтетична діяльність на початкумолодшогошкільноговікуще вельмиелементарна,перебуває в основному настадіїнаочно-дійовогоаналізу, щоґрунтується набезпосередньомусприйняттіпредметів.

>Перші роктанавчання вшколі –це роктадужепомітногорозвиткуінтересів.

>Великевиховнезначення у роботимолодшихшколярів. Томудужеважливопоступововключати впрацю дляінших, длязагальноїкористі.Дітипоступовоусвідомлюють, щосвоєюпрацею смердотіможутьприноситикористьнавколишньомусередовищу –цевиливає у якихгордість,радість йзадоволення.

1.2 >Особливостірозвиткувольовоїсфери умолодшомушкільномувіці

 

1.2.1Поняттяволі

>Людинаживе впостійномуоточеннірізноманітними промовами,подіями, людьми.Вона якістота активна, не лишесприймає,відображаєдовколишній світло, не лишеякось переносити донього, а іреагує на йоговпливи, самавпливає надовколишній світло,перетворюючи його всвоїхцілях йвідповідно досвоїх потреб.Водночас людинарегулює таконтролює свою діяльність,керуєсвоєюповедінкою. При цьому людинапереслідуєпевну мітку, якої вона более чименшусвідомлює (>В.А.Крутецький).

>Інодідосягнення мети нестановитьутруднень й непотребуєособливихзусиль (>наприклад,втамуватиспрагу, колиє вода;прочитати книжку, коли воналежить настолі йєвільний годину). Танайчастішедосягнення метипов’язане ізподоланнямтруднощів таперешкод.Цітруднощі таперешкодибувають двохвидів –зовнішні йвнутрішні (>Ю.А.Трофімов).

Упершомувипадкуз’являютьсяоб’єктивніутруднення йперешкоди,зовнішнізавади,протидіїінших людей. Інший вид –цестійкенебажаннялюдиниробити ті, щопотрібно,небажанийнастрій,звичкадіятинеобдумано,лінощі,почуття страху,почуттясамолюбства тощо.

>Перешкоди таутрудненнярозрізняютьтакож за силою,значимістю.

Волялюдинивиражається до тогонаскільки вонздатнадолатиперешкоди таутруднення на шляху досвоєї мети,наскільки вон готова при цьомуйти напевніпоневіряння тажертви,настільки вонавмієкеруватисвоєюповедінкою,підпорядковувати свою діяльністьпевнійметі тазавданням. Воля –цепсихічна діяльністьлюдини, щопроявляється усвідомихдіях,скерованих надосягненняпоставленої мети,здійсненняякоїпов’язане ізподоланнямтруднощів таперешкод.

>Подоланняперешкод таутрудненьпов’язане із такзванимвольовимзусиллямособливим станомпсихічногонапруження, щомобілізуєфізичні,інтелектуальні таморальнісилилюдини.

Волятіснопов’язана ізцілеспрямованою йсвідомоюдіяльністю. Колі людинавизначає мітку дії таобдумуєшляхидосягнення мети,засобиподоланняперешкод, унеївідбуваєтьсярозумова діяльність.Здійснюючивольовудію, людина частозустрічається ізутрудненнями, котрі воназаздалегідь не моглапередбачити, чи ізнеобхідністюзмінити характерзапланованоїдіяльності. Цепотягне за собоюнеобхідність доповнитиприйнятий план поправки,уточнення, що на свійчергувимагає відлюдинивеликоїрозумової роботи (>В.С.Лозниця).

Так саметіснопов’язанавольова діяльність ізпочуттямлюдини.

>Пристраснепрагнення до метидаєзмогуподолатибудь-якіутруднення тапоневіряння.

>Байдужа довсього людина не дуже досправжніхпроявівволі, вона неможе бути аніборцем, анітворцем.Кажучи пропочуття якмогутній стимул до дії,необхіднопам’ятати, щопочуттябуваютьрізними, а томупо-різномувпливають на дії.Вольова людина виннавмітипобороти своїпочуття, котрі вонусвідомлює якнепотрібні,негіднілюдини. Тому ікажуть, що воля –це влада, контроль надсвоїмипочуттями.

Воляпроявляється в всіх видахдіяльностілюдини. Так,працянемислима безвольовогозусилля, безусвідомлення мети роботи таїїрезультатів, безумінняпротистоятистороннімподразникам,долативтому. Воля раз в разпроявляється внавчальнійдіяльності школяра.

Воляскладається з рядусвідомихцілеспрямованихдій –вольовихдій, котрімають свою структуру.В.А.Крутецькийподаєтаку структурувольовихдій. Укожнійвольовій дії можнавиділити дваетапи:підготовчий йвиконавчий.

>Підготовчийетап –цеетапрозумової дії,обдумування,зважуваннярізнихможливостей,будь-якавольовадія якцілеспрямована,завждипочинається із постановки тачіткогоусвідомлення мети дії.Перш ніждіяти,требаусвідомити, для чоготребадіяти, чого людинапрагнедосягнути врезультаті дії,уявитисобіочікуваний результат дії. Таоднієї постановки мети мало. А,щобдіявиникла,необхідноще твердопрагнути додосягнення мети.

>Дужеважливотакожусвідомитизначення мети,якщо людинаусвідомлює, що поставлена нею позначкамаєвеликезначення, вон, як правило,стаєздатноюподолатичималіперешкоди.

>Важливеусвідомленнядоступності мети. Постановка мети,якої людина неможедосягнути,ослаблюєїї волю,створюєзвичку недоводитирозпочатої справ докінця.Проте легкодоступніцілі нерозвиваютьволі, невиробляютьуміння боротися ізтруднощами,долатиперешкоди. Мета дії винна бутидоступноюлюдині, але йвимагати великихзусиль дляїїдосягнення.Тількитакіцілівизначаютьсправдівольовуповедінку.

Поставлено позначкаможе бутиблизькою ідалекою.Інодідосягти мети можнадужешвидко, аїїдосягненняпотрібне все життя.

>Чому людина ставити собі заякусь мітку?Зрозуміло, що постановка мети невідбуваєтьсябезпричинно. Мало знаті мітку,поставлену собі за,важливо знаті ймотиви, котріспонукалидіяти так, а чи неінакше. титанупобудження,якимикерується людина, коли ставити собі запевну мітку,називають мотивамидій. Кожнадіялюдинивідбуваєтьсянавіщось (позначка) йчомусь (мотив).

>Змістпідготовчогоетапувольової діїрізнийзалежно від того, чиєвнутрішні чизовнішніперешкоди додосягнення мети. Колінаявнівнутрішніперешкоди (страх,лінь,втома,біль,різнізвички таемоції, щозаважаютьвиконанню дії),підготовчийетап частонабирає характеруборотьбимотивів; колинаявнізовнішніперешкоди,він, як правило,набуває характерупланування,вибору способу дії.

>Боротьбамотивівможевідбуватисяміж мотивами одногорівня (>однаковохочетьсядопомогти ймамі йбабусі) йміж мотивамирізнихрівнів (>пітиграти у футбол чивиконатидомашнє заподіяння). У іншомувипадкутребаусвідомитирівеньмотивів йнадатиперевагумотивовівищогорівня.

>Боротьбамотивів увольовій дії –це, як правило,боротьбаміжпочуттямобов’язку йспонуканнями, щосуперечатьобов’язкові. Воляпроявляється вуміннізмусити собізробити ті, щодиктуєпочуттяобов’язку,поборовшиспонукання, щосуперечатьйому.

Колієзовнішніперешкоди йборотьбамотивів немає,підготовчийетапвольової діїполягає вобдумуваннізасобівдосягнення мети,виборі контрольного способу дії, щонайкращепідходить зацих умів.

>Підготовчийетапвольової дії затверджуєтьсяприйняттямпевногорішення.

>Наступнийважливийетапбудь-якоївольової дії –виконанняприйнятогорішення. Безнього немаєвольової дії.Звичайно, воляпроявляється й вприйняттірішення, але йцеоднеще помиляюсявважатилюдинувольовою.Людина, котра лише ставити собі за ганьбивисокі йважливіцілі, лишеприймає, але й неперетворює їхні у життя, не доводити справ докінця – людинабезвольова.

>Виконанняможе матірдвіформи: формузовнішньої дії (>зовнішнійвольовийвчинок) й формуутримання відзовнішньої дії (>внутрішнійвольовийвчинок).

>Якщо людинаухиляється віднаміченого шляху й тім самимвідходить віднакресленої мети, то вонпроявляє шлюбволі.

>Зрозуміло, такимвипадках, колизмінюютьсяобставини,виникаютьякісьновіумови йвиконанняранішеприйнятогорішення,стаєнераціональним,необхіднасвідомавідмова відприйнятогорішення,затримання вжерозпочатої дії.Вольова людина виннавміти, колицепотрібно,відмовитися віднаміченої дії,прийнятиноверішення,інакшеце уже якщо непроявволі, абезглуздавпертість.

Результатомвольової діїєдосягнення мети.Метудосягнуто,труднощіподолано, людинавідчуваєвеликеморальнезадоволення йпрагне доновоїдіяльності, до новихуспіхів.

1.2.2Шкільненавчання – стимул длярозвиткуволі

>Вступдитини до школиєзламним моментом урозвиткуїїволі. Ушкільномувіцінавчання, яку носитисуспільно-обов’язковий характер, ставитиновівимоги доволідитини.Дитинастає переднеобхідністюнаполегливовчитися, систематично йсвідомопереборюватидедалібільшітруднощінавчальної роботи,виконуючискладнітрудові заподіяння.

>Найхарактернішаособливістьрозвиткуволімолодшихшколярівполягає до того, що у якихпоступовоформуєтьсявміннясвідомоставитискладнішінавчальні йтрудовіцілі, заподіяння йпідпорядковуватиїм своюпізнавальну,розумову йпрактичну діяльність.Цілідіяльностідитинистаютьдедалі болееузагальненими,віддаленими йстійкими.Проте заподіяння, котріставлять переддитиною школа йвчитель, незавждипереймаються нею йстаютьїївласнимицілями. Припостановці передучнями новихнавчальних йтрудовихзавданьнеобхіднозавждивраховувати, чипідготовлені смердотімотиваційно до їхньогосприймання.Подаватидітямнові заподіяннятреба вміру й разом ізформуванням вони новихмотивівдіяльності:прагнення статі хорошимучнем,інтересу дозмісту знань й до роботи, атакожпочуттяобов’язку йчестіукраїнського школяра, котріпочинаютьзароджуватися уцейперіод. Припостановці новихцілейтребавиходити ззазначенихмотивів йспиратися ними. Цесприяєзародженню йрозвитку удітейсвідомоїцілеспрямованості йнаполегливості, яквольовихякостейповедінки.

Другаважливаособливістьрозвиткуволі вмолодшомушкільномувіціполягає до того, що вдітейпочинаютьпоступовоформуватисяморальніпереконання йвміннякеруватися нимисвоїхвчинках,своїйповедінці. Умолодшихшколярівпочинаєскладатисясвідоместавлення додисципліни, до правилповедінки яксистемивимог, що їхньогонеобхідновиконувати вім’яучнівськогообов’язку передсуспільством й вінтересах свогокласного колективу.Протетакеставлення до правилповедінкивиникає удітей не зразу, апоступово. У Першімісяці зайнятиучень –першокласник, щопоєднуєці правилалише ізособистістювчителем й неусвідомлює їхні, якзумовленісуспільноюнеобхідністю таінтересами колективунормиповедінки. Аліпізніше наутворенняморальнихпереконань вгалузідисциплінимаютьтакожвпливи із боці самогоучнівського колективу,керованоговчителем,вимогидітей доповедінкисвоїхтоваришів.

Одним ізважливихмоментів уцихвпливахєправильневикористаннявчителемскаргдітейодне однієї.Якщо педагогсхвалює заяви, в яківиявленопрагненнядитиниоберігатиінтереси колективу йзасуджуєегоїстичнівчинкиучнів, топодібніскаргипоступовонабирають характерукритичнихзауваженьдитини,спрямованих назміцненнядисципліни вкласі.

>Зрозуміло,цеможе привести й доконфліктуміждітьми, атакож допоявискарг типуябедництва.Щобзапобігти такимвипадкам,слідвикористовуватисутичкиміждітьми длявиховання у яких правильногоставлення досправедливихкритичнихзауважень із боцітоваришів йвмінняпідпорядковувати своюповедінкуінтересам колективу.

Разом ізусвідомленнямнавчальнихцілей й правилдисципліни вмолодшомушкільномувіці удітейформуєтьсяуміннясвідомокеруватисвоїмискладнимипізнавальними йпрактичнимидіями,стійкопереборюватитруднощінавчальної роботи йпрактичноїдіяльності.Молодшішколяріпоступовонабуваютьуміннясвідомо йнавмисновикликатипотрібні дії,контролювати їхнівиконання йстримуватинебажаніреакції.Оволодіннявказанимивмінняминатрапляєоднак, удітей, особливо упершокласників напевнітруднощі,зумовленінаявнимище у якихрисамиімпульсивностіповедінки,тенденцією донаслідуваннядіяміншихдітей йнахилом легкопіддаватися чужимвпливам, що частоприводять доненавмисногопорушенняпевних правилдисципліни.

>Формуванняздатностісвідомокеруватисвоєюповедінкоювідбуваєтьсявнаслідок постановки переддітьми заподіяннянавчитисясвідомостежити за собою йпроведення із нимиспеціальнихвправ ізметоювикликатипотрібні дії йгальмуватинебажаніреакції.

>Прикладом такихцілеспрямованихвправможуть бути такзвані “>хвилинкитиші”, котрізастосовуються впершихкласах.Після необходимихпояснень, надошціпишеться слово “тема” йучніповиннінегайно облишитипрацювати,припинитирозмови йсидіти тихо.Починається уроктиші. Длясемилітніхдітейцесправжній урок –вправа внавмисномузбереженнінерухомогоположення йгальмуваннімовнихреакцій, щостановить вданомувипадкубезпосередню міткузусильдитини (>О.Андріанова).

>Внаслідокцілеспрямованихвправдітипочинаютьвиконувати усівимогивчителя із великоюточністю,навітьпедантичністю, безбудь-якихвідхилень,дотримуючисьзасвоєних правилповедінки.Такийсвоєрідний педантизмдитиниєознакоюуспішногопротіканняпроцесуоволодіннядітьмивміннякеруватисвоїмидіями.

Упершомукласідіти приоволодіннівміннямсвідомокерувати собоюпотребуютьще із боцівчителя чибатьківчастихзауважень,попереджень,нагадувань.Цівимогивихователівслужать абизовнішньоюопороюкеруваннядитиноюсвоєюповедінкою. Алі уже вІІ-ІІІкласах лише однаприсутність старшихстає стимулом,щобпримуситидитинустежити за собою.Нарешті в IVкласідітипривчаютьсябільш-менштривалоконтролювати своївчинки й привідсутностіпостійногонагляду із боцідорослих.Великезначення при цьомумаютьтакожвпливи надитину із боціучнівського ташкільного колективу. Урезультатівсьогосказаного удітейпоступоворозвиваютьсятакі їхнівольовіякості, яксамовладання йвитримка.

>Незважаючи назначніуспіхидітей воволодіннівміннямкеруватись усвоїхнавчальних йпрактичнихдіяхскладнимицілями йморальними нормами, атакождеякимвміннямсвідоморегулювати своюповедінку,розвитокволі умолодшихшколярівще недосягаєвисокогорівня.Недостатністьїїрозвиткувиявляється особливо тоді, колидитинідовго доводитисядіяти безнагляду й внезвичних длянеїумовах. Отже, в цьомувіці удітей іделишепочатковапідготовка дооволодіннявміннямдіятисвідомо йсамостійно,переборюватиперешкоди на шляху до мети.

Одним ізважливихзавданьвихованняволі впочатковійшколіє правильна організаціявправучнів уподоланнітруднощівнавчальної роботи йопануваннідисциплінованоїповедінки.Навчальні таінші заподіяння, котріпропонуютьсядітямобов’язковоповинні матір всобіпевнітруднощі, але йпосильні длясамостійногоподолання їхніучнями. Разом із тімнеобхіднопоступовозбільшуватитруднощінавчальної йпрактичноїдіяльностідітей.Надмірноскладні заподіяння йвимогипризводять допояви удітейбоязнітруднощів, смердотінамагаютьсяобминати їхні, адужелегкі заподіяння йвимогивикликають вонилінощі,небажанняробитиважку,нецікаву, але йпотрібнусправу чивиконуватискладні правиладисципліни. Нарозвиток удітейвмінняпереборюватитруднощісприятливовпливаютьтакожвиконання нимипостійнихдомашніхобов’язків посамообслуговуванню,заняттяручноюпрацею й доля вскладнихіграх.

Одним ізважливихзасобівпривчаннядитини доборотьби ізтруднощамиєтвердий режим роботи йвідпочинку.Завдякисуворомудотриманню режимувиробляється йзакріплюєтьсястійкий стереотипдій, ацедопомагаєдитинісправлятися ізтруднощами вїїроботі й тім самимсприяєзміцненнюїїволі.

Воля вмолодшихшколяріврозвивається взв’язку із їхньогонавчанням ушколі, ізвиконаннямшкільних йпозашкільнихдоручень, особливосуспільно-кориснихтрудовихзавдань. Школапокладає надитинусерйозніобов’язки.Виконуючи їхні,молодший школярпочинаєусвідомлюватисуспільнезначенняобов’язку. Цестаєважливим мотивомнавчальноїдіяльностіучня.Свідомовиконуючинавчальні йтрудові заподіяння,вінвиявляє при цьомутаківольовіякості, якстриманість,наполегливість,здатність доподоланнятруднощів,ініціативність,самостійність.Цівольовіякості вдіяльностідитинипоступоворозвиваються йміцніють.

Аліважливадітям цоговікупідвищенаемоціональнарухливість негативновпливає за грати, особливо навитриманість.

>Внаслідокнедостатньогорозвиткукритичності йдіяхдітеймолодшогошкільноговіку частоспостерігаєтьсянесамостійність.

>Несамостійністьволіє причиною того, щодитина легконаслідуєінших, нерозбираючись у тому, злеце чи добро.Враховуючицюособливість,вчитель виненспрямовуватидітей напозитивненаслідування йзаохочувати досамостійності.

Ууспішномувихованні йрозвиткувольовихякостей удітейважливу рольвідіграє показпозитивнихприкладівдорослих –учителів,батьків, старших.

>Наслідуючиактивнуцілеспрямованудіюдорослих, їхнінаполегливість у роботи,дітипоступоворозвиваютьціякості й лише у собі,навчаються бути всвоїйдіяльностіініціативними,наполегливими.

Велику роль увихованніволі вдітейвідіграєусвідомленнядитиноюсвоїхобов’язків усім’ї, удитячомусадку, ушколі. Волю вдітей можнавиховувати, неборючись із їхньогопримхливістю йвпертістю.Примхливість йвпертістьбуває там, дедіти неусвідомлюютьсвоїхдій,керуються недоцільністю, алишесвоїмибажаннями, невміють критичнооцінювати своїбажання,вчинки й дії.Розвиваючи удітейсвідоместавлення досвоїхпрагнень йбажань, ми тім самимсприяєморозвиткові у якихумінь непереборюватитакінегативні прояви, якпримхливість йвпертість.

>Успіхвихованняволі удітейзалежить й відєдностідій йсім’ї в всіхвиховних заставах. Школа йсім’яповинніподбати простворення твердого режимові ужиттідитини,організованості.

>Розвитокдитячоїволі впочатковихкласахпроявляється взагальнихрисах:

-зміцнюється йрозширюєтьсяобсяг йзмістцілей, котріприваблюють йспонукаютьїї до їхньогодосягнення;

- вонможедолатидедалібільшізовнішні йвнутрішнітруднощі –формується силаволі;

-зростаєможливістьдовільногальмувати своїспонукання,виявлятисамовладання,витримку;

-дитинанабуваєздатностіставитисобідалекіуявлювальніцілі йспрямовувати своїзусилля на їхнідосягненні;

- мітку йшляхиїїдосягнення, котріранішепідказувалидорослі, ставити йвизначає самадитина;

-мотиви, котрієсильноюспонукальною причиною,набуваютьдедалі более свідомішого йстійкогосуспільно-зумовленого характеру;

-протесамостійністьдитини, якої вонапомилковорозуміє, частоускладнюєперетвореннясуспільнозначущихмотивів вособистозначущі;

- весьвольовий процесускладнюється,виникаєборотьбамотивів, уякійсуспільнозумовленіспонуканняще незавждивиступають яктакі, щодіютьнайсильніше. (>Г.О.Люблінська)

>Вихованняволіпочинається зранньогодитинства йтриваєвпродовжвсього життялюдини.

>Сім’я –найперша йосновна школа життя длядитини. Тутдаютьсяоснови дляформування характеру,світогляду йволі. бацькиповинністворити усінеобхідніумови длярозвиткусвоєїдитини, заподіянняїхнєполягає над тому,щобякомогакраще йсильнішерозвинутивольовіякості чину чидоньки, стільки впідготовці домайбутньоготривалого йкропіткогосамовиховання,отжеякщо людина сама незабажалавиховувати у собі волю й характер, товажкоїй в цьомудопомогти (>Л.І.Рувинський). Ічимраніше батькизуміютьпробудити вдитиніблагороднепрагненняпрацювати із себе, тімбільшаможливістьдосягтиуспіху уційсправі. Бо вдорослоїлюдинизапізнопочинативиховувативольовіякості,якщопопередні рокта життязмарновано.

На що жповиннізвертатиувагу батьки, коли вїхнійсім’їнародиласямаленька людина?

>Насампередслідпам’ятати провеличезну силуособистого приклада,оскількисаме відбатьківзалежитьподальша часткадитини. бацьки незможутьвиховати вдитини жадноївольовоїякості,якою сам неволодітимуть,натомість усінедолікидорослихвідбиватимуться вхарактерідітей,наче вдзеркалі.

>Звичайно,ніхто невимагає від молодогоподружжязастосуванняскладних методик чивпровадженняспеціальних систем повихованнюдитячоїволі, щопо-сутієнеможливим, але йсаме життяпосилаєбезлічситуацій, котрі можна йпотрібновикористовувати дляформуваннявольовихякостей.Задумаймося,наприклад, з такоговипадком.Дитинахочепогратися предметом,який легкоб’ється чиламається.Матір (батько)забороняє йогобрати.Дитина нерозумієзаборони й даліпродовжуєпросити.Розумні батьки,замість того,щобвідволікатидитину відзабагання йзайматиїїякоюсьіншоюцікавою йкорисноюсправою,даютьїй тієї предмет.Дитячебажаннявиконане,дитинапогравшиськількахвилин із тім предметом,який просилазісльозами на очах,покидає йпочинаєпросити щосьінше.Ситуаціяповторюється.

Таким чином батькизакриваютьсвоїйдитині шлях довихованнястриманості йтерплячості,роблятьїїпримхливою,самолюбною йегоїстичною.

>Батькамрекомендуєтьсяобмежуватидітей вплощінадмірнихрозкошей йвигод. Не можнастворюватинавколопідростаючоїлюдиништучний “>тепличний”клімат, девідсутнібудь-якіперешкоди йтруднощі бовиростебезхарактерна,слабка духом особа.Безумовно, непотрібноморитидітей голодом йзмушувати їхнього доякогосьнадзвичайного способузагартування, але йслідпам’ятати:надмірність йвседозволеність до добра неприведе.

Не можназабуватитакож про ті, щодітинабагатовразливіші задорослих йнизькасамооцінка негативновпливає наформуванняособистості –невротичнийрозвиток запсихастенічним (>астенія –безсилля,слабкість) типомпочинається ізпереживаннянизькоїсамооцінкище іздитинства, якувикликанеставленнямдорослих (>І.Бех). Уособливийспосібдитячупсихікутравмуєпорівнянняїї ізкимсьіншим, когоставлять за приклад, якзразок.

>Крімнизькоїсамооцінки,цестворює основу длярозвиткузаздрості,егоцентризму йтривожноїнасторогищодооціноквзагалі, але в свою адресою. Длябудь-якоїдитиниусвідомлення того, що вонагірша закогосьдужешкідливо.

Убудь-якомувипадкуумовоюуспішногоформуванняціннихякостейособистостідитиниєпозитивнийпсихологічнийклімат усім’ї, аотжевзаємоповага,взаєморозуміння йлюбовміжїї членами.

Воля й характердитинипотребуютьпостійногозміцнення.Безперечно,працявідіграє в цьомуважливу роль.Залучаючидітей дотрудовоїдіяльності,слідпам’ятати, що вон винна бутипосильною їм.Приступаючи дотрудовоїдіяльності,требадотримуватисьрегулярності йсистематичності узаняттях нею.Спочаткуцізаняттяможутьздаватисьнудними йнеприємними, але йнадалі, впроцесіоволодіннярізниминавичками смердотістаютьменшобтяжливими,опісля,можливоперетворяться взвичку й потребу, якоїпотрібнозадовольнити.

>Взагаліпраця винна бутиспрямована наформуваннякориснихзвичок,стереотипівповедінки.Звичкиможуть бутипозитивними йнегативними.Негативними смердотістають до тоговипадку, колидитинастаєзалежною від нихможевийти за їхнімежі.Тодіповедінкадитиниобмежуєтьсяневеликоюкількістюзвичок. Не можнатакожзабувати прообов’язковість співпрацюбатьків звчителями, котріповинніставитиєдинівимоги до роботидитини, несуперечити самі одним й впоєднанні ізособистим прикладомзапевнитиїї уважливостітрудовоїдіяльності.

>Навчальна діяльність вноситиістотнізміни врозвитокволідітей. Узв’язку ізобов’язковістюосновноїдіяльності –навчання –дитиніставлятьвеликі якзагальні, то йконкретнівимоги.Необхідністьпідкорятисяцимвимогамстаєнайважливішим чинникомтренуваннядитячоїволі.

>Требавчасновстати,встигнути до школи додзвоника.Сидітитреба лише на одному,показаномувчителеммісці.Требавиконувати багато правил науроці:вставати, колихочешвідповісти, чи просто щосьзапитати,піднімати руку й невигукувативідповідь. Апершокласниковідужехочеться,щобвчительказапиталасаме його, коливінзнає ті, про що воназапитує.Требаслухативчителя йвідповідітоваришів.Требаписати лише ті, що показалавчителька, й лише там, де вон показала.

Ікожнетаке правило,кожне “>треба”вимагають,щобдитинапідпорядковувалаїм свої думи, дії,бажання.Оцінкивчителяще понадпідсилюютьзначущість йобов’язковістьвисунутих правил. Тактренується воля маленькихшколярів й особливовміннястримуватися.

>Звикання до школипотребуєзначногонервовогонапруження віддітей.Імпульсивність, щоспонукаєдитину до діїщедуже велика. Докінця Першогонавчального рокудисциплінованаповедінкастаєзвичкою дляшколярів. Уучнівпершого-четвертогокласівпомітнозростаєвміннявиявитивольовізусилля.Вонивиявляються врозумовійдіяльностімолодшихшколярів. Удітейзмінюютьсямотиви, котріспонукають їхнього довольовогозусилля.

>Помітнозростає рольгромадської думи,колективнихвідносин.Побоюваннядитини бутиякоюсьміроюнеповноцінною,боягузливою, числабкоюспонукає 9-11річнихдітей особливохлопчиків,виконуватирізнібезрозсудливівчинки,щоб довестидітям –одноліткам йсобі чинність,хоробрість,витривалість.

>Стикаючись з такимивиявамиволі вдітей цоговіку,потрібнопояснитиїмістотніознаки схожихзовнішньо, але йзовсімрізних посутіякостейлюдини,наприклад, таких, яксміливість йбезрозсудливість,справжнямужність йпростебажанняпохвалитись передтоваришами.

Часто,захищаючисвоєрішення, своїсудження й дії,молодший школярвиявляєбезглуздувпертість.Невпевненість усобі, щопоєднується ізбажаннямздаватисьвсезнаючим йвсерозуміючим – характерна рисумолодшихшколярів напорозі їхнього переходу впідлітковийвік (>Р.О.Люблінська).

Частомолодшішколяріхочутьзробити більше, ніжможуть: у моментприйняттярішення смердоті невраховують анісвоїхможливостей, ані тихийтруднощів, котріможутьвиникнути под годинувирішення справ, врезультаті чогозадуманезалишаєтьсяневиконаним.Наявність сильного мотиваціювзагалізаважаєдитинірозмірковувати, й вон частодіє неправильно,бо черезсильнебажання незадумується пронаслідки.Наприклад,школярі малівибрати для собі уподарунокдужецікавуіграшку – заумови,якщовиконають явноважке заподіяння – чименшцікаву – послевиконаннязначнолегшого заподіяння. Урешті-решт смердоті його невиконали й не здобулинічого. Доречі, позацієюситуацієювибору смердоті адекватнооцінювали своїможливості. Назапитання, про що смердоті думали,вибираючи заподіяння, ізяким неможутьсправитися,більшістьвідповідала, що смердоті ані про що не думали, а маліоднебажання –одержати конструктор. Таким чином, увипадкувиниклої вдитинисильноїпотреби йпрагненняпоставити собі заодразубезлічзавдань,їйпотрібнодопомогти,обмежившикількістьсправ.

Волярозвивається впроцесістановленняособистості.Цей процес неможевідбуватисявідокремлено відінтересів, щоскладаються вдитини,ставлень, котріформуються донавколишніх людей,дорослиходнолітків й впритул до собі. Урозвиткуволівеличезну рольвідіграєжиттєвийдосвіддитини,тобто практикаїїповедінки йспілкування ізрізними людьми.

>Розвитокволінемислимий беззбагаченняпам’ятідитини, безрозвиткуїїуяви ймислення, безвиховання внеївищихморальнихпочуттів.

>Саме увольовихдіяхнайповнішевиявляються усіякостіособистості.

>Шкільненавчаннясприяєрозвиткувольовихякостеймолодшихшколярів,вимагаючи від нихусвідомленоговиконанняобов’язковихзавдань,підпорядкуваннямїмсвоєїактивності,довільногорегулюванняповедінки,вміння активнокеруватиувагою,слухати,думати,запам’ятовувати,узгоджувативласніпотреби ізвимогамивчителя тощо.

Воля у цьомувіціхарактеризуєтьсянестійкістю учасі.Молодшішколярі легкопіддаютьсянавіюванню.Поступовеобмеженнядитини яксуб’єктаімпульсивноїповедінкивідкриваєможливостіїїрозвитку яксуб’єктавольовоїповедінки,здатногодовільнорегулювативласніпсихічніпроцеси таповедінку (>М.М.Забродський).

>Поступовозростаєвимогливість до собі таінших,розширюється сфераусвідомленняобов’язків,розуміннянеобхідності, їхнівиконання.Формуютьсятаківольовіриси характеру яксамостійність,впевненість усвоїх силах,витримка,наполегливість тощо.

>Ефективністьформуваннявольовихякостейзалежитьпередусім відметодівнавчальновиховної роботи.Розширюється сфераусвідомленняучнямиобов’язків,розуміння того, щоневиконання правилповедінкизавдаєшкодиінтересамвсьогодитячого колективу і шкірногоучня.Пам’ятаючипорушенняокремимиучнямишкільних правил,другокласники й особливотретьокласникизакликають їхнього до порядку й,якщоце недопомагає, тозвертаються довчителя.

>Самостійністьмолодшихшколярівзалежить відвіку. Алі невік, аметодинавчально-виховної роботивідіграютьпровідну роль уїїформуванні.Самостійністьформуєтьсяуспішніше,якщопоради,настановиучителів йбатьківпоєднуються ізсамостійнимидіямидітей,якщо прояви їхнісамостійності негальмуютьсязайвоюопікою, азаохочуються.

Умолодшомушкільномувіці болеестриманимивиявляютьсядівчатка, а болееімпульсивними – хлопчики.Дослідникипояснюютьце тім, що

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація