Реферати українською » Педагогика » Особливості інноваційної педагогічної діяльності


Реферат Особливості інноваційної педагогічної діяльності

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Зміст

>Вступ……………………….........…………………………………………………2

>1.Сутністьінноваційноїпедагогічноїдіяльності………….........………………3

>2.Антиінноваційнібар'єри упрофесійнійдіяльності педагога ташляхи їхніподолання………………………………………………………...........................12

>3.Управлінняінноваційноюпедагогічноюдіяльністю…………………..........23

>Висновок…………………………………………………………………….........36

>Література…………………………………………………………………..........37


>Вступ

Темакурсової роботи «>Особливостіінноваційноїпедагогічноїдіяльності».

>Розвитокінноваційнихпроцесів уосвіті насучасномуетапієоб'єктивноюзакономірністю, щозумовлюється:інтенсивнимрозвиткомінформаційнихтехнологій у всіх сферахлюдськогобуття;оновленнямзмістуфілософії Сучасноїосвіти, центромякої ставшизагальнолюдськийцілісний аспект;гуманістичнозорієнтованим характеромвзаємодіїучасниківнавчально-виховногопроцесу;необхідністюпідвищеннярівняактивності тавідповідальності педагога завласнупрофесійну діяльність,спрямовану наформуваннятворчоїособистостівихованця,готовності досприйняття таактивноїдіяльності у новихсоціально-економічнихумовах. У зв'язку ізцимвиняткововажливогозначеннянабуваєінноваційна діяльність педагога.

>Інноваційнапедагогічна діяльність якособливий видтворчоїдіяльностіспрямована наоновленнясистемиосвіти.Вонає результатомактивностілюдини впристосуванні дозовнішньогосередовища, стільки узміні йоговідповідно доособистих йсуспільних потреб таінтересів.


1.Сутністьінноваційноїпедагогічноїдіяльності

>Інноваційна діяльність, будучискладним йбагатоплановим феноменом, своїмзмістомохоплює процесвзаємодіїіндивідів,спрямований нарозвиток,перетворенняоб'єкта, напереведення його вякісноновий стан;системну діяльністьщодостворення,освоєння тазастосування новихзасобів;особливий видтворчоїдіяльності, щооб'єднуєрізноманітніоперації й дії,спрямовані наодержання нових знань,технологій, систем.Усіцівиявихарактеризуютьінноваційну діяльність упедагогічній сфері.

>Інноваційнапедагогічна діяльність —заснована наосмисленні практичногопедагогічногодосвідуцілеспрямованапедагогічна діяльність,орієнтована назміну ірозвитокнавчально-виховногопроцесу ізметоюдосягненнявищихрезультатів,одержання новогознання,формуванняякісноіншоїпедагогічної практики.

>Продуктамиінноваційноїпедагогічноїдіяльностієнововведення, що позитивнозмінюють системуосвіти,визначаютьїїрозвиток йхарактеризуються якнові чивдосконалені.

>Педагогічна діяльністьзавждиорієнтується напевнийзміст,тобто нагнання, котріслідздобути упроцесінавчання, та наякостіособистості, котрінеобхідновиховати.Залежно від того, котрі ціностідомінують при цьому,педагогічна діяльність восвітніхперетворенняхможе матірформуючий (>традиційний) чирозвивальний (>гуманістичний) характер.

>Пошукшляхівоновленняпедагогічних системздійснюється нарізнихрівнях: саміустановипочинаютьрозроблятиконцепціїоновлення,інші — ужесформувались якновий типнавчального заставі. Результатамиінноваційнихпошуківєякісноновізразкиосвітніх систем,кожному із яківластивіспецифічніструктурно-організаційніособливості.Йдеться проновітипинавчальнихзакладів (>адаптивніосвітніустанови,дитячісадки-школи,школи-лабораторії,гімназії,ліцеї тощо).

За всіхвідмінностей устратегії ітактицівиникненняальтернативнихнавчальнихзакладівє багатоспільного. Укожномувипадку основу цогопроцесустановитьінноваційнапедагогічна діяльність, Якамає своїмнаслідком нелишестворення йфункціонуваннязакладів нового типу,тобтоструктурнізміни, а іреформування,обґрунтування, розробкаякісно новихконцептуальних засідок.

>Цільові,змістові тапроцесуальніособливостіінноваційноїосвітньоїсистемимоделюютьсяпередусім наосновігуманістичнозорієнтованихпедагогічнихідей йтехнологій, смердотіспрямовані наактуалізаціюосвітніх потребособистості, Яка зростанні ірозвивається.

>Інноваційнапедагогічна діяльністьможездійснюватися як утрадиційнихнавчальних заставах (>дошкільнихустановах, школах), то й в заставах нового типу. Утрадиційних таінноваційних заставах воназдебільшогоздійснюєтьсяемпіричним шляхом,тобто шляхом проб йпомилок. У заставах нового типуінноваційна діяльністьвиконуєстабілізаційну (>закріплення йзбереженняствореногораніше) йпошукову (>спрямовану назміну станусистеми)функції, котрівідображаютьрізні йвзаємопов'язанірівніпедагогічноїдіяльності упроцесіїїсаморозвитку —репродуктивний (>відтворюючий) йпродуктивний (>творчий).Репродуктивна діяльністьзаснована навідтвореннітрадиційних схемдій,спрямована наодержаннязаданого результатувідомимизасобами.Продуктивна діяльністьпов'язана ізформулюванням новихцілей йдосягненням їхні задопомогою новихзасобів.

>Інноваційнапедагогічна діяльністьє одним звидівпродуктивноїдіяльності.Середїїобов'язковихкомпонентівособливу рольвідіграєтворчість.Надбаннясвітової йвітчизняноїпедагогіки,сучаснінауково-педагогічнідослідження тапрактичнийдосвідбагатьохпоколіньпедагогівпереконують унеобхідностітворчогоелементу впедагогічнійдіяльності.Інноваційніпроцеси,інноваційнапедагогічна діяльність безнього простонеможливі.Специфікапедагогічної творчостиполягає до того, щоїїоб'єктом й результатомєтворенняособистості, а чи не образу, як умистецтві, чимеханізму,конструкції — як утехніці.Педагогічний процесрозглядають якспільнутворчість (>співтворчість) педагога івихованця вситуаціїпедагогічноївзаємодії, упроцесіякоївідбуваєтьсяпедагогічнеперетвореннялюдини.

>Провідноюформою йважливоюскладовоюінноваційноїпедагогічноїдіяльностієексперимент,результатиякогозбагачуютьновимизнаннями пронавчально-виховний процес,даютьзмогупереконатися напідставіпедагогічної практики вефективності новихідей йтехнологій.

Зазмістом йфункціональністюпедагогічнийекспериментможе бути учбовим,дидактичним,науково-дослідним.Загаломексперимент угалузіосвітитлумачиться як методпізнання, задопомогоюякого вприродних чи по однійстворених,контрольованих йкерованихумовахдосліджуєтьсяпедагогічнеявище,триваєпошук нового,ефективнішого способурозв'язанняпедагогічноїпроблеми; методдослідження, щопередбачаєвиокремленнясуттєвихфакторів, котрівпливають нарезультатипедагогічноїдіяльності,даєзмогуваріювати нимизадлядосягненняоптимальнихрезультатів.

>Метоюпедагогічногоекспериментуєперевіркаефективностірізнихпедагогічнихвпливів,тобтозмісту,методів,прийомів, форморганізаціїнавчальної тавиховної роботи.Віндаєзмогувстановитипричиннийзв'язокміжпедагогічнимивпливами та їхнього результатами (>опануванням знань,умінь,розвиткомздібностей,формуваннямнавичокповедінки тощо).

Упедагогічнійпрактиці частоневиправданоототожнюють зпоняттям «>експеримент»близькі зазмістомпоняття «>пошук», «>пошуковаробота», «>дослід», «>дослідно-експериментальна робота», «>дослідницька робота», «>власнеексперимент», котріозначають фрагмент «>власнеексперименту». Направдучим понад впедагогічнійдіяльності нового,інноваційного, тімближча вона довласнеекспериментальної роботи,чим понад внійвідтворення, хоч й в новихумовах,відомихметодів,прийомів,технологій тощо, тімближча вона додослідної роботи.Крім того,експеримент винен бутиналежноорганізований.

>Особливим виглядомпедагогічногоекспериментуєінноваційнийпедагогічнийексперимент.

>Інноваційнийпедагогічнийексперимент — методдослідницько-педагогічноїдіяльності,якийпередбачаєістотнізміни узмісті, формах й методах роботи ізметоюпідвищення їхніефективності.

як й у сферідіяльності,інноваційнийпедагогічнийекспериментвиконує не лишеоцінну, а іпрагматичну (>вивчення уміввпровадженняновацій) тапрогностичну (>визначення перспективрозвиткунововведення)функції.Його структурааналогічнаструктурінауковогоексперименту, доякої належати:

—об'єкт й предметдослідження;

—формулювання метиексперименту;

—визначеннязавдань йгіпотезиексперименту;

— розробка йвибірконкретних методик йметодівдослідження;

—експертизапрограмидослідження таетапипроведенняексперименту.

>Інноваційнийпедагогічнийекспериментєважливимчинникомінноваційноїосвіти, котраголовноюметоювважаєформування влюдинидослідницькоїпозиції,виховання унеїставлення досуспільства як дотворчо-пошуковогосередовища.

Дляпедагогів, котріпрацюють вінноваційномурежимі,важливезначеннямаєвивченняпедагогічногодосвіду якджерелаінноваційноїдіяльності.Особливийінтерес смердотівиявляють до таких йогорізновидів, якпередовий йноваторськийпедагогічнийдосвід.

>Передовийпедагогічнийдосвід —навчально-виховна,організаційно-педагогічна діяльність, упроцесіякоїстабільніпозитивнірезультати урозв'язанніактуальнихпедагогічних проблемзабезпечуютьсявикористанняморигінальних форм,методів,прийомів,засобівнавчання тавиховання, новихосвітніх систем чиінтеграціїтрадиційних форм,методів,прийомів йзасобів.

>Головнимикритеріями передовогопедагогічногодосвідує:

—актуальність —відповідністьдосвідунайважливішим напевномуетапі проблемамнавчання йвиховання;

— новизна —наявність утеорії тапрактиціраніше невідомих знань, форм йметодівдіяльності.Вонавластива не лишенауковимвідкриттям, а іраціоналізації окремихаспектівпедагогічноїдіяльності;

—результативність —підвищеннярівнярозвиткудітей упроцесізастосування конкретногодосвіду,оптимальневикористання учителем (>вихователем) йдітьми сил й години длядосягнення результату;

—стабільність —використаннядосвіду вдіяльностііншихпедагогівпротягомтривалого години;

—раціональність —досягненнявисокихрезультатів зарозумноїінтенсифікаціїзусиль,засобів йвикористання години;

—перспективність —можливістьтворчогонаслідуваннядосвідуіншими педагогами.

>Послуговуючисьцимикритеріями яксвоєріднимиеталонами, можнаоцінитирівеньдосягненнярезультатів урозвиткунабутих наоснові і упроцесібезпосередньоїпедагогічноїдіяльності знань йнавичок.Застосовувати їхніслідсукупно, а чи невибірково.Недооціненняознак передовогопедагогічногодосвідуможеспричинитисуб'єктивізм,помилкові,невиправданіоцінки, аперебільшення їхнього —формалізм.

>Передовийпедагогічнийдосвід,маючи багатоспільного ізноваторськимдосвідом,суттєвовідрізняється віднього.

>Новаторськийпедагогічнийдосвід —породжена радикальноновоюпедагогічноюідеєюнавчально-виховна,організаційно-педагогічна діяльність.

>Залежно відзмісту йконкретнихрезультатіввиокремлюютьтакі йоговиди:

—дослідницькийпедагогічнийдосвід (суть йогополягає вотриманніоригінальнихданих,нерідко —відкриттівзавдякивикористаннюпошуку);

—раціоналізаторськийпедагогічнийдосвід (йогометоюєвдосконалення практикинавчання йвиховання наосновівикористаннятворчихідей).

як правило,новаторськийпедагогічнийдосвідє результатомтворчогопошуку,реалізаціїоригінальних,смисловихпедагогічнихідей. Так булиобґрунтованітеорія й методикапедагогікиспівробітництва,авторськіпрограми Л.Блудової та М.Дернович «>Створення умів природногорозвиткудітей усистемідошкільноговиховання» та «>Ладки»,авторська методика Л. Шульги ізрозвиткухудожніхздібностейдітейдошкільноговіку,програма ізфізичноговихованнядошкільників ймолодшихшколярів М.Єфименка.

>Певнийпотенціалперспективнихідей, котрізбагачуютьпедагогічну практику,міститьзразковий (>репродуктивний)педагогічнийдосвід.

>Зразковий (>репродуктивний)педагогічнийдосвід —навчально-виховна,організаційно-педагогічна діяльність, котразабезпечує ефективного йякіснерозв'язаннязавданьнавчання йвиховання.

>Залежно від того,хтоє автором чиносіємдосвіду (>окремий педагог, група учителів чивихователів,методичнеоб'єднанняпрацівниківосвітніхзакладів району,міста,області таін.), йогокласифікують якколективний,груповий чиіндивідуальний.

>Педагогічнийдосвід, будучи продуктомтворчогопошуку,експериментупедагогів-новаторів, запевних умівможе статіунікальнимнадбаннямусієїнавчально-виховноїсистеми.Відбуваєтьсяце упроцесіреалізаціїтехнологіївпровадження восвітню практикудосягненьпедагогічної науки та передовогопедагогічногодосвіду.Цілеспрямованість,системністьцієї роботизабезпечує "системамоделювання (>створення) передовогопедагогічногодосвіду.Цей процесохоплюєчотириетапи:

1.Процесмоделювання.Науковообґрунтованемоделювання передовогопедагогічногодосвідупередбачає діяльністьучених-педагогів,працівниківуправлінняосвітою,керівниківосвітніхзакладів йметодичних служб. На цьомуетапівчені-педагоги,працівникиорганівуправлінняосвітою,керівникинавчальнихзакладів йметодичних служборганізовуютьспільну діяльністьщодостворенняпевноїтеоретичноїмоделі передовогопедагогічногодосвіду, Яка,крімпедагогічноїновизни,враховувала бвідповідніморально-психологічні,науково-теоретичні,науково-методичні,правовіфактори.Основними компонентами цогопроцесує:

—визначення мети і заподіяннястворюваногодосвіду;

—аналізнауково-теоретичнихджерел таактуальної практики;

—визначенняоб'єкта;

— розробкаструктуримоделідосвіду, плану й методикивпровадження,системианалізу й контролю тощо.

На цьомуетапіважливоз'ясувати суть, міткупроектованогодосвіду,особливості проблем, котрідоведетьсявирішувати,обсяг йтермінивідповіднихробіт.

2.Формуваннямоделідосвіду.Особливістю цогоетапуєстворення задопомогою зрозуміти, схем,рекомендацій, алгоритмудійсистемизасобівпедагогічної,управлінської,науково-методичноїдіяльності чи окремихїїелементів. як правило, доструктурнихкомпонентівцієїсистеми належати:

—обґрунтуванняактуальностідосвіду;

—теоретична базадосвіду;

—провіднаідеядосвіду;

—технологіядосвіду;

—прогнозованірезультати.

>Наслідкомтакої роботиєбаченняцілісноїкартинимодельованогодосвіду, атакожтеоретичневизначення йогоефективності.

3.Створення (>вирощування)досвіду. На цьомуетапітеоретичніположеннямоделітрансформуються вреальнупедагогічну діяльність.Віннайскладніший йнайтриваліший,найчастішерозгортається за такоюсхемою:

—освоєнняпрацівникамитеоретичних знань дляоволодінняновимизасобами роботи;

—застосуваннязаданихспособівдіяльності;

—коригуваннядіяльностіучасників;

—виявленняспецифічнихзасобівреалізаціїзавдань;

—експертнаоцінкадосвіду.

Назавершенніетапустворенняпедагогічнийдосвідпостає якцілісний,самодостатній феномен,аналіз йоцінкаякогоєпередумовою для з висновками продоцільністьвпровадження впедагогічну практику.

4.Упровадження впедагогічну практикуствореногодосвіду.Відбувається воно та упроцесіреалізаціїсистеминауково-методичних йорганізаційнихзаходів, котрізабезпечуютьвикористаннядосвіду вмасовійпедагогічнійпрактиці. Для цоговажливо матірописствореногодосвіду йрекомендаціїщодо йоговпровадження.

>Інноваційнапедагогічна діяльність структурноохоплюєзовнішні (позначка,засобидосягнення,об'єктвпливу,суб'єктдіяльності, результат) йвнутрішні (>мотивація,зміст,операції)компоненти. як йбудь-якапедагогічна діяльність, вонвиконуєгностичну (>пізнавальну),проектувальну (>перспективнеплануваннязавдань йспособів їхньогорозв'язання),конструктивну (>співпраця педагога йвихованців),комунікативну (>взаємодія педагога ізучнями,колегами),організаторську (>поетапністьдій педагога йвихованців)функції.

>Головнимиособливостямиінноваційноїпедагогічноїдіяльностієособистіснийпідхід (>спрямованість наособистість,гуманістична природа),творчий,дослідно-експериментальний характер,стійкамотивованість напошук нового континенту ворганізаціїнавчально-виховногопроцесу.

>Включення педагога вінноваційну діяльністьможе бутинаслідком діїрізноманітнихчинників. Часто донеїспонукає їхніневдоволеність методиками, результатамиособистої роботи,освоєння нових знань, особливо усуміжних сферах,осмислення йякісноновебаченняособистоїжиттєвоїмісії,іноді —-творчеосяяння, яку, як правило,є результатомтривалогопошуку іаналізуздобутого на цьому шляху.

>Певноюміроюефективний йзовнішнійорганізаційнийвплив,тобтоцілеспрямованевикористаннярізноманітних формзалучення педагога доінноваційноїдіяльності, до які належати:

— організаціяпостійнодіючогонауковогосемінару ізнайактуальніших проблем, надякимипрацюють педагогинавчального заставі;

—стажуванняпедагогів принауково-досліднихінститутах йвищихнавчальних заставах;

—педагогічні заради, «>круглістоли»,дискусії;

—ділові,евристичніігри ізгенерування новихпедагогічнихідей;

—творча діяльністьпедагогів уметодичнихоб'єднаннях;

— доля внауково-практичнихконференціях;

—узагальненнявласногодосвіду йдосвідусвоїхколег;

—заняття наспеціальних курсахпідвищеннякваліфікації;

—самостійнадослідницька,творча робота надтемою,проблемою;

— доля вколективнійекспериментально-дослідницькійроботі умежахспільноїпроблеми, надякоюпрацюють педагогинавчального заставі.

>Стратегіяінноваційноїдіяльностіпедагогічного колективу, окремихпедагогів укожнійконкретнійситуаціїмає своїчасовіобмеження, щозалежить відмасштабностіінновації, від того, стільки години й якілюдських,організаційних,матеріально-фінансовихресурсів вонапотребує.

Отже,інноваційнапедагогічна діяльністьєосновоюоновленнянавчальнихзакладів,чинникомрозвиткуосвітніх систем.її результатвизначаютьструктурні тазмістовізміни вроботі заставі,освітньоїсистеми, а й запевних умів —створенняякісноновоїпедагогічної практики —авторського заставі чи радикальногореформуванняусієїосвітньоїсистеми.


>2.Антиінноваційнібар'єри упрофесійнійдіяльності педагога ташляхи їхніподолання

>Упровадженнянової ідеї, проекту читехнології частонаштовхується нарізніперешкоди, котрі названоанти-інноваційнимибар'єрами.

>Антиінноваційнібар'єри (франц.barriere —перешкода,перепона) —зовнішні чивнутрішніперешкоди, котрізаважаютьздійсненнюінноваційноїдіяльності.

Дозовнішніхбар'єрів належати:

—соціальнібар'єри (>несумісність нового ізнаявнимдосвідом йцінностями,прийнятими всуспільстві;стереотипимисленняпедагогічногоспівтовариства);

—організаційнібар'єри (>протидіякерівнихорганівосвітивтіленнюнововведень;відсутністькоординаційнихцентрів із розробка тавпровадженняпедагогічнихінновацій);

—методичнібар'єри (шлюб методичного забезпеченнянововведення,недостатняпоінформованість угалузіпедагогічноїінноватики);

—матеріально-технічнібар'єри (>навантаженняпедагогів,побутовіумови,рівеньзаробітноїплатні).

Довнутрішніхбар'єрів належатипсихологічні (>осо-бистісні)бар'єри, котріприховуютьглибинніособистісно-професійніпроблеми.

>Психологічнібар'єри —психічністани, щовиявляються внеадекватнійпасивності педагога, Яказаважаєздійснюватиінноваційну діяльність.

>Опірнововведеннямєпоширенимявищем.Вінможепоставати як прямавідмова відучасті вінноваційнійдіяльності,імітаціяактивності ізодночасноюдемонстрацією того, щонововведення недаєпозитивнихрезультатів, тощо.

Часто на шляху новогостаєконсервативний йнепіддатливий доноваційдосвід роботи.Певніпроблемищодо цогопов'язані ізособливостямимисленнябагатьохпедагогів, котріорієнтуються наздоровийглузд йпобутовіуявлення про своюпрофесійну діяльність.Ціуявленнязводяться довисновку, що педагог винен добро знаті своюсправу, протеінше —зайве.Заважаютьінноваціямзастарілі,консервативніінструкції,розпорядження йнакази,намаганняорганівуправлінняосвітою всезарегламентувати,карати забудь-яківідхилення.Щобподолати усіцібар'єри, педагогнерідко винен не лишевиносити,осмислити,обґрунтуватиінноваційнуідею, а івиявитигромадянськумужність под годинуїїреалізації.

>Психологічнібар'єривиникають занеобхідностівийти замежізвичнихспособіврозв'язанняпрофесійного заподіяння,надатиперевагуіншійточцізору.Вонипостають яквнутрішніперепони (>небажання, страх,невпевненість тощо), щозаважаютьлюдинівиконуватипевнудію.

>Використовуючи їхні длясамозахисту, людиназосереджуєтьсялише натійзовнішнійінформації, котраможе бути неюзасвоєна й невноситимерозладу вїїдушевний стан.Такеоберіганняусталеногоуявлення про світлозаважаєтворчомупроцесу,налаштованості напізнання,осмислення,використання йтворення нового.

>Особистіснийбар'єрєсоціально-психологічнимутворенням, йогопараметризмінюються упросторі ічасі нарізнихетапахнововведення, врізнихорганізаціях, урізнихкатегорійпрацівників.

>Психологічнібар'єриіснують як:

1) формапроявусоціально-психологічногоклімату колективу вумовахінновацій увиглядінегативнихпсихічнихстанівпрацівників,спричиненихнововведенням;

2)сукупністьдій,суджень, зрозуміти,очікувань йемоційнихпереживаньпрацівників, у якіусвідомлено чинеусвідомлено,приховано чинеприховановиражаютьсянегативніпсихічністани.

Упедагогічномусередовищінайчастішепроявляютьсяорганізаційно-психологічні,соціально-психологічні,когнітивно-психологічнібар'єри (табл. 1).


>Таблиця 1 ->Типипсихологічнихбар'єрів активногонеприйняттянововведень

Тип >Основні характеристики >Причиниформування
>Організаційно-психологічні >Активненеприйняттянововведення черезневідповідністьцінностямособистості всуб'єктно-об'єктнихвідношеннях

—невідповідністьцінніснихорієнтаційособистості

йцілейінновацій;

—неправильнийрозподіл прав

йвідповідальності;

—накладанняфункціїоднієїструктури наіншу;

—невідповідністьуявлень пропрофесійно-рольовупозицію реальномуфункціонуваннюорганізації

>Соціально-психологічні

>Реакція нанаслідки

>нововведень,

>обумовлена

>особистісними

ігруповими

>особливостями

всуб'єкт-суб'єктних

>відношеннях

—відносиниміж людьми,особистісні

ігруповіособливості;

—невідповідністьцінніснихорієнтацій;

—спосіб життя,своєрідністьрозподілу години

нарізнівидиробіт,смаки;

—відмінності увчинках

таоцінкахдій

>Когнітивно-психологічні >Реакція нарізніпідходи,напрями ваналізі предметанововведення (вумовахневизначеності)

—розходження взнаннях

з приводу

предмета

>нововведень;

—різнерозумінняпроблеми;

—критичнийпідхід доситуації;

—індивідуально-психологічнівластивості людей,пов'язані

зсенсорними характеристиками (>моторнимивміннями)

Нове йневідомезавждивикликало людитривогу й страх.Нерідкоінновації, котріруйнувалиусталенийспосіб життя,звички людей,зумовлювалихворобливі інеадекватніреакції. Одним звидівнегативноїпсихічноїреакції наінноваціїєфрустрація.

>Фрустрація (латів.frustratio — обман,марнісподівання) -психічний стан,викликанийоб'єктивнонеподоланними (чи такими, що таксприймаютьсясуб'єктом)труднощами урозв'язаннізначущих длялюдинизавдань.

>Такий станможе бутиспричиненийнадтошвидким,надточастим чиперманентнимвпровадженнямінновації.Подібнінаслідкиможуть матір йвпровадженнямасштабних (>системних) табезальтернативнихінновацій.

>Якщо умеханізмізахистулюдини невідбуваєтьсяглибиннихпорушеньмоделідіяльності,настаєперіодстабілізаціїособистості, щовиявляється вусуванні чизведенні домінімумунегативнихемоцій — страху,тривоги, муксумління.

>Спільноюособливістю всіхвидівпсихологічногозахистуособистості (>ідентифікації,заперечення,відчуження,раціоналізації,витіснення, катарсису тощо)є їхнінеусвідомленість, томуспостерігати можналишезовнішні прояви роботизахиснихмеханізмів. За таких умівспотворюєтьсязвичайнаповедінкалюдини, про щоможутьсвідчитинемотивовананерішучість,невпевненість усобі,недовіра.

>Сприйняттяпедагогічнихнововведеньзалежить й відсоціальногооточення,педагогічногоспівтовариства. Частопсихологічнібар'єриобумовлені не лишеіндивідуальнимиособливостями педагога, а ісоціально-психологічнимирисами спільноти, доякоївінналежить.Зовнівнутріособистіснийбар'єрпроявляється взахиснихвисловлюваннях, котрі частовідображаютьпоширені всуспільствістереотипищодоконкретнихінновацій.Антиінноваційністереотипи (>формиантиінноваційноїповедінки) частовибудовуються залогічноюсхемою: «Так, але й...», котрамаєтакімодифікації:

1. «Це у вжеє».Наводиться приклад,чимосьподібний напропонованенововведення.

2. «Це невийде». Напідтвердженняцієї точкизорунаводятьрізноманітні заподій, котрі, на думкуопонентівнововведення,унеможливлюють йоговпровадження.

3. «Це невирішує нашихголовних проблем».Такоїпозиціїдотримуютьсяприбічникирадикальнихнововведень. Однакдиференціація проблем наголовні ідругорядні частоєсуб'єктивною, томунерідко така критика недаєзмогиреалізуватипотрібні іціннінововведення.

4. «Цевимагаєдоопрацювання».Виявившинедолікинововведення,переконують, що воно таще не вже були наготові дозастосування.

5. «>Є ііншіпропозиції».Нововведеннюпропонується альтернатива, щомає наметіпереведенняуваги навзаємодію,політикуавторівпротилежнихідей.

>Таківаріантиантиінноваційноїсвідомості іповедінкинайчастішепроявляються настадіїсприйняття

>нововведення. Настадії йогоосвоєння противникинововведеннявикористовують автономно чи урізнихпоєднанняхіншу системуметодів. Донайпоширеніших такимситуаціяхметодів належати:

— методконкретизуючихдокументів (>передбачаєсупровіднововведеннярізнимиінструкціями,рекомендаціями,розпорядженнями, котрі деструктивновпливають насприйняттяцілісногозмістунововведення,ускладнюють процес йогореалізації йпоширення);

— методклаптиковоговпровадження (>уся роботаобмежуєтьсявпровадженням одногоелементунововведення, щонерідкодискредитує його);

— методвічногоексперименту (>проявляється уштучномузатриманнінововведення векспериментальномустатусі);

— метод документальноговпровадження (>опонентинововведенняобмежуютьсявідписками про йоговпровадження, на самом делеігноруючи чивпроваджуючи йогоабияк);

— методпаралельноговпровадження (>свідченням йогоєспівіснуванняелементів нового із тім, що воно тапокликанезамінити).

>Опір новомунерідкоспричинюють страх появитивласнунекомпетентність,особистіснунеспроможність, занижено чизавищенасамооцінка,слабкамотивація тощо.

>Ускладнюють, аіноді іунеможливлюютьінноваційнупедагогічну діяльністьбар'єри творчости —перешкоди, котрізаважаютьособистісномувиявутворчоїдіяльності. У сферінавчання йвиховання смердотіпроявляються як:

—схильність доконформізму (>прагнення бутиподібним наінших людей, невідрізнятися від нихсвоїмисудженнями йвчинками);

— страхвиявитися «>білоювороною»,видатисянерозумним йсмішним усвоїхсудженнях;

— страхвидатисянадтоекстравагантним усвоємунеприйнятті йкритиці чужих думок;

—невмінняреалізовуватиновіспособи йформиздійсненняпедагогічноїдіяльності;

—недостатнярозвиненістьіндивідуальноготворчогопотенціалу окремихпедагогів;

—відсутністьпотребивпроваджуватинове;

— страхпомстиіншоїлюдини,чияпозиціяпіддаєтьсякритиці;

—особистіснатривожність,невпевненість усобі,негативнесамосприйняття («>Я-концепція»), щохарактеризуєтьсязаниженоюсамооцінкоюособистості,небажаннямвисловлювати свої ідеї;

—ригідність (>негнучкість)мислення.

Зметоюподоланнябар'єрів вінноваційнійдіяльності педагогавикористовуютьсоціально-психологічніметоди,зокремаіндивідуальні тагруповіпсихотехнології.

>Дослідження у сферісоціальноїпсихології,життєва практикасвідчать, що групаєефективнимінструментомсоціально-психологічноговпливу наособистість. яквідомо,присутністьіншихпідсилюємотивацію шкірногоучасника доопануванняпевних норм йпринципів,стратегії та стилюповедінки,збагачуєособистісний репертуаррішень,допомагає звернинайадекватніші.Взаємодія угрупісприяєформуванню ірозвиткукомунікативнихнавичок,підвищеннюсамооцінки,подоланнютривожності,агресивності,підсиленнюпозитивноїмотиваціїповедінки. Для цого угрупімаєутвердитисяспокійна,доброзичлива атмосфера, на бікоженіндивідубачавджерелопсихологічногозахисту,важливийчинникрегуляціїсвоєїповедінки.Розвитоксамосвідомості вумовахвідбувається занеперервногозниженнябар'єрівпсихологічногозахисту.Одночаснознижуєтьсярівеньособистоїнещирості,оскількикожнийусвідомлює, що вонаутруднює роботугрупи.

>Благотворнийвпливгрупи наособистістьзабезпечують:

—наявністьзворотного зв'язку (>взаємодія угрупістворює йпідтримуєоптимальніумови у тому,щобкожниймавзмогупобачити іусвідомитидефектні проявисвоєї ічужоїповедінки);

—емоційнепереживанняотриманих под годинугрупової роботи новихданих про собі іінших (воно тапороджуєсильнийімпульс, щоспонукає допереосмислення «>Я-концепції»).Основоюрозуміннявласних проблемєспівпереживанняподібнихстанівіншихучасниківгрупи;

— рольведучого,якийможе бутиактивнимтворцемситуації,каталізаторомпроцесів угрупі, соратником чиопонентомучасниківгруповоївзаємодії.

Уподоланніпсихологічнихбар'єрів вінноваційнійдіяльності педагогаефективнимиєрізноманітнігруповіпсихотехнології.Авториоднієї із них,зарубіжні психологи До.Левін, Д.Джибб, У.Байон,А.-К. Райс, М.Райошвикористовують принцип «>навчання того, якнавчитися» под годинувипробування нових формповедінки вобстановці, Яканічим незагрожуєособистості. Процедурно така роботаохоплюєсамопрезентацію,зворотнийзв'язок,експериментування.Учасникизаняттяотримуютьдопомогу вспецифічнихкомунікативнихнавичок, якописповедінки,передаванняпочуттів,активнеслухання,конфронтація.Ведучийзаняття при цьомузберігаєпасивнупозицію.

>Учасникамгрупових зайнятипропонуютьтаківправи:

1. «>Хто я?». Метацієївправиполягає взнайомствіучасниківгруповоївзаємодії.Кожен із них винензапропонувати 10відповідей назапитання «>Хто я?»,беручи доувагибудь-якіособистісніриси,емоції, характеристики.Потімучасникизаняттячитають характеристики однебажаннямкоментуючи їхнього. На всецевідводиться 30хв.

2. «>Потерпілі вкорабельнійаварії».Під годину такогозаняття, якутриваєприблизнопівторигодини,учасникиопановуютьнавичкиефективноїповедінки упроцесіпошуків консенсусу вгрупах.Після того, яккожен з нихрозташує усізазначені в спискупредмети заступенемважливості длявиживання, групавиробляєспільне для всіхрішення,керуючисьспеціальним методомдосягнення консенсусу.

Заметодикоюзарубіжнихпсихологів йпсихотерапевтів А.Хілла та М.Наумберг,учасниківспонукають довільнихасоціацій із приводу їхнітворів (>спонтаннемалювання,ліплення), атакожтлумачення їхнізмісту. Для цогоїмпропонуютьтакіпрактичнівправи:

1. «>Індивідуальнемалювання». Цезаняттямає наметіпробудититворче початок вучасниківгрупи,допомогтиїмусвідомити своїемоції.Вониолівцями йфарбамисимволічнозображаютьсвій стан,почуття напапері, апотімобмінюютьсявраженнями про свої йчужі роботи, недаючиїмоцінок.Заняттятриваєприблизно 1 рік.

2. «>Парнемалювання».Робота под годину цогозаняттядопомагаєдослідитиміжособистіснівзаємини й характерконфліктів угрупі.Кожнийучасникобираєсобі впартнери того, із кімхочепознайомитисяближче чиз'ясуватистосунки.Папірстає простором дляспільної творчости.Спілкуваннявідбуваєтьсялише задопомогоюліній,фігур йкольорів. Нацевідводиться до 1 рік.

3. «>Груповемалювання». як правило, после цогозаняттяокреслюєтьсячітка картинарольовихвзаємин угрупі,вплив шкірногоучасника наіндивідуальнийдосвідінших.Усісідають у коло, йкожниймалює ті, щохоче. За сигналомведучогомалюнкипередаютьсусідамліворуч йпродовжуютьмалювати тих, щоотримали відсусідів справа.Малюваннязавершується тоді, коликожнийодержитьрозпочатий ниммалюнок.Потімучасникиобмінюютьсявраженнями.Триваєзаняття не понад 1 рік.

4. «>Пластиліновий світло».Коженучасник зшматкапластиліну,заплющившиочі,ліпить ті, щохочебачити устворюваномугрупою світі.Аналізцихробітзасвідчуєціннісніорієнтаціїособистості.

>З'ясуваннюособливостейпроявубар'єрівінноваційноїпедагогічноїдіяльностіслужать йрізноманітні методикививченняздатності педагога досаморозвитку. Одну із таких методик, щоґрунтується наанкетуванні,запропонувавЄ.Рогов.

Анкета 1

>Бар'єрипедагогічноїдіяльності

Дайтевідповідь назапитання,виставившитакібали:

5 —якщоданетвердженняповністювідповідаєдійсності;

4 —скорішевідповідає, ніж ані;

3 — й то й ані;

2 —скоріше невідповідає;

1 — невідповідає.

1. Япрагнувивчити собі.

2. Язалишаю годину длярозвитку.

3.Перепони, котрівиникають,стимулюють моюактивність.

4. Яшукаюзворотнийзв'язок,оскількицедопомагає Меніпізнати таоцінити собі.

5. Ярефлексую свою діяльність,виділяючи нацеспеціальний годину.

6. Яаналізую своїпочуття йдосвід. 1 7. Я багато читаю.

8. Ядискутую ізпитань, котрі менецікавлять.

9. Явірю у своїможливості.

10. Япрагну бутивідкритішим.

11. Яусвідомлюювплив,якийздійснює на менеоточення.

12. Якерую своїмпрофесійнимрозвитком іотримуюпозитивнірезультати.

13. Я травнязадоволення відосвоєння нового.

14.Зростаюча відповідальність нелякає мене.

15. Я позитивнопоставився б до свогопрофесійногопідвищення.

>Підрахуйтезагальну сумубалів:

75—55 —активнийрозвиток;

54—36 — немаєстійкоїсистемисаморозвитку,орієнтація нарозвитокзначнозалежить від умів;

35—15 —зупинкарозвитку.

Анкета 2

>Самоаналізстимулів йперешкод

>Оцініть зап'ятибальноюсистемоюфактори, котрістимулюють чиперешкоджаютьВашомунавчанню йрозвитку:

5 — так (>перешкоджають чистимулюють);

4 —скоріше так, ніж ані;

3 — й то й ані;

2 —скоріше ані;

1 — ані.

>Стимулюючіфактори

1.Методична робота.

2.Навчання на курсахпідвищеннякваліфікації.

3.Приклад йвпливколег.

4.Приклад йвпливкерівників.

5.Організація роботи внавчальномузакладі.

6.Увага доцих проблемкерівництва.

7.Довіра.

8. Новизнадіяльності,умови роботи таможливістьекспериментування.

9.Заняттясамоосвітою.

10.Інтерес до роботи.

11.Зростаюча відповідальність.

12.Можливістьодержаннявизнання вколективі.

>Перешкоджаючіфактори

1.Власнаінерція.

2.Розчарування відневдач.

3.Відсутністьпідтримки ідопомогикерівництва в цьомупитанні.

4.Ворожнеча людей (>заздрість,ревнощі), котрі негативносприймаютьВашіпереміни йпрагнення до нового.

5.Неадекватнийзворотнийзв'язок зколегами такерівниками (>відсутністьоб'єктивноїінформації про собі).

6. Станздоров'я.

7.Нестача години.

8.Обмеженіресурси,скрутніжиттєвіобставини.

>Післяобробленняданімікродослідженнязаносять упідсумковутаблицю «>Навчання,розвиток йсаморозвиток педагога»:

>Здатність педагога досаморозвитку >Прізвища,ініціалипедагогів >Стимулюючіфактори >Перешкоджаючіфактори Системазаходів
>1.Активнийсаморозвиток
>2.Несформованийсаморозвиток
>3.Зупинкасаморозвитку

Уаналізі анкетпрізвищапедагогівзаносять увідповідніграфитаблиці.Стимулюючі іперешкоджаючіфакториранжують задопомогоюсереднього балу йтакожзаносять утаблицю.


>3.Управлінняінноваційноюпедагогічноюдіяльністю

Усистеміосвіти насучасномуетапі акцентроблять науправлінняціліснимпедагогічнимпроцесом нанауковійоснові,розуміннявсієї йогоскладності,знаннямеханізмів йзакономірностейпедагогічноївзаємодії, котрісприяютьрозвиткуособистості, щоєосновнимзавданнямосвіти.Діяльність шкірногокерівника, педагогаосвітнього заставісупроводжуютьінноваційніпроцеси, котрідаютьїмзмогупрофесійносаморозвиватися,реалізовуватитворчийпотенціал.

>Інноваційніпроцесиєосновнимзасобомрозвитку системуправління.

>Загальнийінноваційний процес усистеміуправлінняохоплюєсукупність окремихінновацій,кожна із якіможесприйматися якокремийінноваційний процес.

Для забезпеченняякості таефективності окремихнововведень йзагальногоінноваційногопроцесу вуправліннінеобхідновраховувати,відстежувати,прогнозуватинаслідкиінновацій длясистемиуправління; заставіосвіти;психологічногокліматувсерединіуправлінської спільноти;кожноїчастиниоб'єктауправління; шкірногоуправлінця.Усецевиокремлюєуправлінняпедагогічнимиінноваціями усамостійний виддіяльності,автономнунаукову проблему.

>Управлінняпедагогічнимиінноваціями — видсоціальногоуправління, щопідтримуєцілеспрямованість йорганізованістьінноваційнихпроцесів усистеміосвіти.

>Виокремлюютьтакіструктурнікомпонентиуправлінськоїдіяльності:

1) постановка мети;

2)планування чиприйняттяуправлінськихрішень;

3) організаціявиконаннярішень;

4) контролю над результатамиінноваційноїдіяльності;

5)регулювання (чикорекція)нововведення;

6)аналізрезультатів.

Дляуправліннянововведенняминеобхідно матір банкінновацій (>педагогічнихідей).Технічно йогостворюють уформі картотеки,заводячи накожненововведенняосвітнього заставі спе-ціальну карту. як правило,цероблять на початкунавчального року. Звпровадженнямкомп'ютерних системзміниласятехнологіяформування банкупедагогічнихідей, але йпринципизалишилися тих сам.Картки, на якіфіксуютьпедагогічні ідеї та їхніосновні характеристики,єформалізованими,тобтокожен їхнього пунктпередбачаєзанесенняконкретноїінформації.

1. Проблема. У цьомупунктіформулюютьпротиріччя унавчанні тавихованні, котрізмушуютьвідмовитися відтрадиційної практики йпочатипошукнової, чифіксують потребу, щоспонукаєнеобхідністьвпровадженняінновації.Наприклад,необхідністьздійснення упроцесінавчаннярізнорівневоїдиференціації йвідсутність упедагогів необходимих знань процютехнологію дляїїпрактичноїреалізації.

2. Метаінновації (>нововведення).Формулювання метимає бутисвоєрідноювідповіддю на другучастинупроблеми (>протиріччя),тобтовизначатипараметри результату, в якіїїмає бутидосягнуто.Метоюнововведення,наприклад,може бутиформуванняпізнавальнихінтересівдитини; забезпечення умів длясвободивиборудітей; забезпечення умів дляінтегрованогонавчання івихованняздоровихдітей йдітей ізособливимипотребами тощо.

3. Сутьінновації.Мається на той комплексвзаємопов'язанихзавдань, котріпотрібнорозв'язати,щоботриматиновуякість.

4.Прогнозований результатнововведення.Будь-якийпрогнозований результат винен бутидосяжним йвимірюваним. як правило,передбачаютьочікуваніпозитивнірезультати, атакожможливівтрати,негативнінаслідки й заходьщодо їхньогоуникнення. При цьомувказуютьпараметри, заякими якщовизначатисяефективністьнововведення.

5.Класифікаціяінновації.Критеріємкласифікаціїєгалузьзастосуванняінновації. Унавчально-виховній сфері такимигалузямиможуть бутиуправління, дидактика, конкретна методика,психологія,гігієна,валеологія тощо.

6.Інноватор. Уцей пунктзаносятьвідомості про особу, котразапроваджуєінновацію (>вік,освіта,спеціальність,педагогічний стаж), атакожїї статусстосовноінновації (>розробник,користувач,розповсюджувач).

7.Стадіїнововведення.Всістадії, котріподолалонововведення, й та, наякій воно таперебуває,мають бутипронумеровані йвідповідноназвані.

8.Експериментальнаперевіркаінновації.Цей пунктпередбачаєфіксаціюрезультатівкожноїекспериментальноїперевірки.Загальну їхнікількістьзанотовують послезакінченнянавчального року.

9. Характерінноваційногопроцесу (>експерименту).Будь-якийінноваційний процесможеналежати до одного із такихвидів:констатуючий —відстеженняпроцесу,констатаціярезультатів;уточнюючий —коригуваннягіпотезивідповідно доотриманихрезультатів;формуючий —перевіркаефективностісистемивпливів.

10.Перешкоди на шляху розробка йвпровадження.Йдеться просоціальні,матеріально-технічніперешкоди, щозаважаютьвпровадженнюінновації, атакож прозагальнопедагогічніпроблеми (>управлінські,дидактичні,методичні,виховні таін.).

11.Експериментальний контроль.Передбачаєфіксування всіхвидів контролю завпровадженнямінновацій. Такими видамиє самоконтроль,експертний контроль, контрольгромадськості.Самоконтрольвикористовуютьрозробники,розповсюджувачі такористувачіінновації.Експертамиможуть бутиспеціалісти увідповіднійгалузі знань йпрактичноїдіяльності —колеги пороботі,досвідченікерівникинавчально-виховнихзакладів,методисти,завучі,науковці тощо.Громадський контрольздійснюютьбатьківські,профспілковіорганізації, радакураторів тощо.

12.Оцінюванняінновації.Йогоздійснюють за всімапридатними дляконкретноїситуаціїпоказниками й в інших формах, щодаєзмогупобачитиінновацію подрізнимикутамизору й врізнихвимірах.

13.Проблеми, котрінеобхіднорозв'язати. Такими проблемамиможуть бутипсихологічнібар'єри у педагога йбатьків,відсутність методикпроведеннярізнорівневого контролю тощо.

14.Особливіміркування прозначенняінновації. як правило,такіміркуванняз'являються за результатамиекспертизипрограмиінновації.

Банкпедагогічнихінноваційдаєзмогукерівникамнавчальнихзакладівкваліфікованоздійснюватирегулювання такорекціюнововведення.

>Важливимелементомуправлінняінноваційноюдіяльністює контролю над результатами,якийзагаломздійснюєтакіфункції:

—констатація,експертнааналітичнаоцінкадосягнутихрезультатівнавчальної чивиховноїдіяльності;

—констатація йоцінюванняучасниківінноваційногопроцесу,досягнутих нимирезультатівнавчальної чивиховноїдіяльності,спрямованої нарозвитокосвітнього заставі;

—констатація таоцінюваннярезультатівуправлінняінноваціямивідповідно докомплексно-цільовоїпрограми;

—формуванняканалів прямого йзворотного зв'язку дляінформування тастимулюванняучасниківінноваційногопроцесу.

>Реалізаціякожноїфункціїпотребуєвнесеннявідповіднихкоректив восвітній процес, діяльністьпедагогічного колективу,здійсненняуправлінськихвпливів.

>Процесоцінюванняпередбачаєвикористаннявсебічної,достовірноїінформації якпередумовиоб'єктивних з висновками про станоб'єкта,процесу,явища.Джереломтакоїінформації упедагогічній сферієекспертна діяльність —дослідницька діяльність,зосереджена навивченні практики, щорозвивається.Експертизамає наметіоцінювання дії,процесу, котрі ужевідбулися,тривають чи лишепередбачаються намайбутнє.їїоб'єктомє діяльність з розробка,реалізації проекту чи результатпроектноїдіяльності.Під годинуекспертизипослуговуютьсяінтуїтивними, атакожкваліметричними (>сформованимидослідницьким шляхом)засобами. Процедураекспертизипередбачаєствореннявідповідного продукту,яким, як правило,євисновкиекспертів.

>Оцінюванняінноваційноїдіяльностівимагаєпевних знань ізкваліметрії — науки прометодикількісногооцінюванняякостіпродукції.

У70-ті рокта XX ст.методикваліметріїпоширилися і напедагогіку, щозумовилопояву новогонапряму —педагогічноїкваліметрії —самостійноїнауковоїдисципліни, одного ізнапрямівзагальноїкваліметрії,якийдоповнює усіпедагогічні науки контролем,діагностикою йкорекцієюрезультатів.

>Якщо предметомпедагогічноїкваліметріїєзагальніпроблемивимірювань, то методикавимірювань,конструюваннятестів й анкет,організації іпроведенняекспертизистановлять предметпедагогічноїекспертизи.

>Педагогічнаекспертиза якчастинапедагогічноїкваліметріїспирається назасоби йметодивимірюванняякостей, котрізастосовують под годинуекспертизинавчальної йметодичноїлітератури,структурування йплануваннянавчальногоматеріалу,професіоналізму,майстерностіпедагогів тощо.

Усистеміпедагогічноїдіяльностівикористовують дватипиекспертизи:групову таіндивідуальну.

Зогляду наознакивиокремлюютьтаківидипедагогічноїекспертизи:

— заформою контакту:очна (>безпосередньо ізоб'єктом);заочна (черезанкетування,тестування тощо);

— заформоюподання:відкрита;закрита;напіввідкрита;

— за способомотриманняінформації: пряма;побічна;

— засуб'єктомекспертизи:внутрішня;зовнішня;

— зацільовимспрямуванням:констатуюча;прогнозуюча;формуюча (>розвивальна).

Длябагатокритеріальноїпедагогічної характеристикиінноваційноїдіяльностівчителявикористовуютькількісні таякісніпараметрирізнихознакінновацій (табл. 2).


>Таблиця2-Параметрипедагогічногоаналізуінноваційноїдіяльностівчителя

>Ознака >Параметри
1.Рівеньновизни >Глибокийрівень —інновація немаєприкладних йтеоретичниханалогівСереднійрівень —інноваціядоповнює,удосконалює чиполіпшуєусталеніелементиосвітньоїсистеми чипедагогічної практикиПоверховийрівень —пропозиція немістить нового чиорієнтована назастосуванняготовихрозробок віншій сфері (група,освітній заклад, район, місто тощо)

>2.Масштаб

>застосування

>Міжнародний

>Державний

>Регіональний

>Місцевий (>дошкільний заклад, школа, група,клас,окремівихованці тощо)

>3.Об'єктиінновації >Змістнавчання Методиканавчання МетодикавихованняУправлінняосвітою
4.
Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація