Реферати українською » Педагогика » Народні Звичаї и Традиції Як засіб екологічного виховання молодших школярів


Реферат Народні Звичаї и Традиції Як засіб екологічного виховання молодших школярів

Страница 1 из 4 | Следующая страница

>Зміст

>Вступ

>Розділ 1.Педагогічніосновиекологічноговихованнямолодшихшколярівзасобами народнихзвичаїв йтрадицій

1.1Сутність тапедагогічнийзмістекологічноговиховання

1.2 Українськізвичаї йтрадиції якзасібекологічноговихованняучнів

1.3Педагогічнізасобиекологічноговихованнямолодшихшколярів

>Розділ 2. Методикаекологічноговихованнямолодшихшколярів упроцесівикористання народнихзвичаїв йтрадицій

2.1Організація тазмістекспериментальногодослідження

2.2Ефективністьекспериментальногодослідження

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури

>Додатки


>Вступ

>Формуваннянової національноїстратегіїосвіти неможе невраховуватитисячолітнійдосвідекологічноговихованнямолодшихпоколінь.Етнічнаментальністьнашого народу довелапотужнівнутрішніможливостіукраїнства досамоорганізації тасамозбереження.Саме "вцихкатегоріяхдуховностізакладено феноменвиживанняукраїнців унайнесприятливішихісторичнихумовах" [20, 41]. Наш народ, нелишезберігся як одна ізнайчисленнішихспільнотЄвропи, а івиборов своюдержавність ужорсткомупротистояннісильнішимсусідам.Тож, ">розглядаючи вісторичнійретроспективіекологічний аспектосвітньоїдіяльностіукраїнців, маємо наметівизначитинайважливішічинникижиттєстійкостіетносу,їїкультуротворчу роль,показати рольморалі,сакральнихфакторів удотриманніекологічноїрівноваги,важливістьурахуванняетнічного йнаціонального внавчально-виховномупроцесі якумовиприродовідповідноїпедагогічноїдіяльності" [55, 45].

Урадянськічасиметодологічноюуніверсальноюосновою всіх наук було бпроголошено ">діалектичнийматеріалізм" [8, 46]. Ті, що невписувалось у його схему, вважалосьхибним й немало права наіснування тарозвиток. Волеюбудівниківкомуністичногомайбутньоговітчизнянапедагогічна наука буввиключена зсвітового контексту, аособистість стала предметомнебаченогоексперименту надсвоєюсоціальноюприродою [37, 8]. З спадщиниЯ.А.Коменського,Й.Песталоцці, А.Дістервега, Д. Локка, Ж. - Ж. Руссо,К.Д.Ушинського таіншихпедагогів йвчених на широкийзагалвидавалосялише ті, що було бвигіднепануючійсистемі.ТворчаспадщинаГригоріяВащенкавзагалі бувприречена на забуття, авидатні школиукраїнськогонародознавствазаперечувалися.Важкоуявити народ без йогоісторичної спадщини -традицій,звичаїв,вірувань. В частности, "дляукраїнцівідеальнеєпершоосновоюментальності" [57, 38].Тож бездослідження пласта української культури,пов'язаного ізекологічнимвихованням,розвиткомекологічної культурипідростаючогопокоління,неможливоуявитицілісну картинуосвітньогопроцесу.

>Прогресивнийрозвитоксуспільства ставшиможливимзавдякиспільнимфізичним йдуховнимзусиллямусього роду, котрінагромаджувалися сотнямипоколінь. Великийекологічнийдосвід -витвірсуспільноїсвідомості далекогоминулого -лежить воснові українськоїетнопедагогіки, фольклору йтрадицій.Саме ">етнопедагогіка максимальноспіввідносна дії законувідповідностіетносугеографічномусередовищу й впобудовіоптимальнихнаціональнихпедагогічних систем й моделей школиможе бутирушійною силою" [60, 14].

>Екологічну культурувченівизначають як ">засвоєнняособистістюекологічних (>природоохоронних)моральних норм,принципів,категорій,ідеалівсуспільства нарівнівласнихпереконань,дотримання їхні якзвичних формособистоїповедінки" [68, 38]. Структуруекологічної культуриособистостіскладають ">знання,почуття, ставлення,поведінка" [30, 17]. Томузмістомвиховної роботивчителя,класногокерівника постановленнюекологічної культуриучнівєформування вонисистемиекологічних знань,почуттів,ставлень, атакожекологічноїповедінки.

Вісьчому тепер вчителям тавихователямистоїть заподіянняекологічноїосвіти йвихованнямолоді, апочинатислід ізнайменшихшколярів,враховуючиїхніморально-психологічніособливості.Діти цоговікусприймають навіру всесказаневчителем, його думкає їм болеевагомою, ніж думидрузів-однолітків,іншихдорослих.Вони болееемоційні,ближче досерцясприймаютьнегараздиінших,сильнішеспівпереживають. Томународніприродознавчітрадиціїохоронидовкілляєдієвимзасобомформуванняекологічної культури удітеймолодшомушкільномувіці.

>Проблемиекологічноговиховання таформуванняекологічної культуришколярів упроцесівикористання народнихприродознавчихтрадиційдосліджуваликласикипедагогічної думи (В.О.Сухомлинський [63],К.Д.Ушинський [66] таін.),сучасні педагоги (В.П.Горощенко [12], М.С.Жесткова [18],Л.І.Іщенко [22],А.І.Кузьмінський [34], М.Є.Мойсеюк [42], М.М.Фіцула [67] таін.),методисти (Н.П.Байбара [1],О.А.Біда [3], О.М.Варакута [5],О.Л.Іванова [20], С.К.Іващенко [21],С.С. Клименко [26], М.С. Коваль [28-29],І.М. Коренєва [33],О.З.Плахотип [51], Н.О.Пустовіт [53], О.Н.Химинець [68] таін.),вчителі-практики (>Г.М. Бондаренко [4],О.А.Гаври-ленко [10],Ю.І. Рева [55],Л.К.Різник [56],Л.М. Руденко [57], А.О. Степанюк [61],О.І. Ткаченко [65], Н.В.Хлонь [69],З.А.Шевців [71] таін).

>Протеаналізвищенаведенихпраць показавши, що проблемаекологічноговихованняучнівмолодшогошкільноговіку у якихрозкританеповно, фрагментарно чи вконтекстізагальногоекологічногорозвиткуособистості. Томунеобхідністьудосконаленняпроцесуекологічноговиховання під час уроків упочатковихкласах упроцесівикористання народнихзвичаїв йтрадиційзумовилоактуальністьпроблеми івибір тими дипломногодослідження.

>Об’єктдослідження -екологічневихованнямолодшихшколярів впроцесінавчально-виховноїдіяльності.

Предметдослідження -використання народнихзвичаїв йтрадицій якзасобуекологічноговихованняучнівмолодшогошкільноговіку.

Метадослідження -теоретичнообґрунтувати йекспериментальноперевіритиособливості методикиекологічноговихованнямолодшихшколярів наосновівикористання народнихзвичаїв йтрадицій упроцесінавчальноїдіяльності.

>Гіпотезадослідження:якщо впроцесінавчальноїдіяльності забезпечитипрактичневикористання народнихзвичаїв йтрадицій, топоказникиекологічноївихованості вучнівпочатковихкласівпідвищаться.

>Відповідно допоставленої мети тагіпотезидослідженнявизначені заподіяннядослідження:

>Розкритисутність та структуруекологічноговихованняучнів.

>Розкритишляхиекологічноговихованняучнівмолодшогошкільноговіку наосновівикористання народнихзвичаїв йтрадицій.

>Визначитивпливекспериментальної методики нарезультативністьпроцесуекологічноговихованнямолодшихшколярів.

Длярозв’язанняпоставленихзавдань йперевіркигіпотезивикористаноадекватніавторськомузадумуметодидослідження - >теоретичні (>аналіз,порівняння, синтез,систематизація,класифікація іузагальненнятеоретичнихданих,представлених упедагогічній таметодичнійлітературі,вивчення таузагальнення передовогопедагогічногодосвіду із проблемекологічноговихованняучнів) та >емпіричні (>педагогічнеспостереження,бесіди,педагогічнийексперимент,аналізрезультатівексперименту).

>Практичназначущістьдослідженняполягає урозкриттісистеми роботивчителяпочатковихкласівщодооптимізаціїпроцесуекологічноговихованняучнівзасобами народнихзвичаїв йтрадицій.

>Дипломна роботаскладається звступу, двохрозділів, з висновками, спискувикористанихджерел,додатків.Обсяг роботи - 75сторінок.


>Розділ 1.Педагогічніосновиекологічноговихованнямолодшихшколярівзасобами народнихзвичаїв йтрадицій

 

1.1Сутність тапедагогічнийзмістекологічноговиховання

>Екологія (грн. >оikos -дім, батьківщина) - наука, що ">вивчаєзакономірностііснування,формування йфункціонуваннябіологічних систем всіхрівнів - відорганізму добіосфери та їхньоговзаємодії ззовнішнімиумовами" [35, 19]. Це - "наука проорганізми у собівдома" [23, 40]. Усучаснійнауціпоняття ">екологія"характеризується ">єдністюбіологічного,соціального,економічного,технічного,гігієнічногофакторів життя людей" [51, 37]. Тому ">екологічна культураучня -цесформована системанаукових знань,спрямованих напізнанняпроцесів йрезультатіввзаємодіїлюдини,суспільства йприроди; відповідальність за природу якнаціональну йзагальнолюдськуцінність, основу життя;готовність доприродоохоронноїдіяльності" [23, 41].

>Формуванняекологічної культури,гармонійнихвідносинлюдини іприродипосідає в Україніособливемісце.Чорнобильська катастрофа,високийрівеньрадіаційної,хімічноїзабрудненостідовкілля привели дозростаннязахворюваності йсмертності населення,скороченнятривалості життя,втративеличезноїплощісільськогосподарськихугідь,безповоротногозникнення окремихкласів,родів тачисленнихвидіврослин йтварин й т.ін. Томуставленнялюдини доприродирозглядається якважливагромадянська характеристикаособистості.

>Екологічну культурувченівизначають якзасвоєнняособистістюекологічних (>природоохоронних)моральних норм,принципів,категорій,ідеалівсуспільства нарівнівласнихпереконань,дотримання їхні якзвичних формособистоїповедінки [33, 17].

Структуруекологічної культуриособистостіскладають ">знання,почуття, ставлення,поведінка" [23, 40]. Томузмістомвиховної роботивчителя,класногокерівника постановленнюекологічної культуриучнівєформування вони ">системиекологічних знань,почуттів,ставлень, атакожекологічноїповедінки" [23, 41].

>Відповідно досучаснихнауковихдосліджень,екологічнийрозвитокособистості проходити тристадії. Напервинномурівнідитинавиконуєвимоги,боячисьпокарання. Наконвенційномурівнідотриманняекологічних нормвизначаєтьсянамаганнямналежатигрупі,суспільству, йвідповідати їхньоговимогам ізметоюсамозбереження.Третійpiвеньекологічногорозвиткуавтономний: людинадобровільно йобираєекологічноприйнятнуповедінку,бопереконана, що житиїйпотрібно згідно норм,прийнятих неюдобровільно [35, 20].

>Формуванняекологічної культуримолодшихшколярівздійснюється урізноманітних видахдіяльності:навчальній,трудовій,громадсько-корисній, особливо такихїї видах, деучніпоставлені вситуаціїбезпосередньоговиявутурботи про природу талюдину,наданнядопомоги йпідтримки,захистуслабшого,молодшого,хворого й т.ін. [24, 107]. До формекологічноговихованнявідносятьспеціальні уроки,екологічнібесіди,відвертірозмови,диспути,лекції,тематичнівечори,зустрічі святий народного календаря,благодійні заходь,створенняальманахів ізісторії родоводу,вечорниці таіншіформи зайняти [35, 19].

>Складовоюекологічної культуриє ">екологічнасвідомість яксукупністьуявлень (>індивідуальних тагрупових) провзаємозв'язки усистемі ">людина-природа" й всамійприроді,ставлення доприроди, атакожвідповіднихстратегій йтехнологійвзаємодії із нею" [33, 17].

>Донедавна як у світі вцілому, то й в нашій странесформуваласьекологічнасвідомістьантропоцентричного типу. Це така "системауявлень про світло, згідно ізякоювищоюцінністює людина, а природамаєцінністьпостільки,оскільки вонцінна длялюдини;метоювзаємодії ізприродоюєзадоволення потреблюдини, а характервзаємодіївизначається ">прагматичнимімперативом":правильним йдозволенимє ті, щокориснелюдині йлюдству; діяльність ізохоронинавколишнього світу продиктованавіддаленим прагматизмом -необхідністюзберегтиприроднесередовище,щоб ним могликористуватисямайбутніпокоління" [51, 38].

До якіекологічнихнаслідківцепризвело - ми ужезнаємо. Тому наданомуетапірозвиткусуспільствапостає потреба уформуванніекологічноїсвідомостіексцентричного типу. Це така системауявлень пронавколишній світло,відповідно доякоївищуцінністьявляє собоюгармонійнийрозвитоклюдини йприроди, щоєелементами єдиноїсистеми;метоювзаємодії ізприродоюємаксимальнезадоволення як потреблюдини, то йприроди, а характервзаємодіївизначаєтьсяекологічнимімперативом:правильним йдозволенимє ті, що неруйнуєекологічнурівновагу;етичнінорми й правилаоднаковоюміроюпоширюються навзаємодію якміж людьми, то йзісвітомприроди.

Уумовахзагострення проблемвзаємодіїлюдства іприроди передсучасноюпедагогічноюнаукою тапрактикоюпостає низьканевідкладнихзавдань,пов’язаних ізнеобхідністювиховуватимолодепокоління взгубнійтрадиціїякомога понадбрати відприроди, а й ушанобливомуставленні довсьогосущого, щоспоконвікупритаманнеукраїнськомународові [24, 107].

>Середякостей, щохарактеризуютьекологічну культуруособистості,важливу рольвідіграютьзнання проприроднізакономірності,взаємодіюлюдства таприроди.Специфіказасвоєнняекологічних знаньвизначаєтьсяскладністюприроднихоб’єктів,багатогранністювзаємозв’язків тазалежностейміж компонентамиприродних системсуспільством танавколишнімсередовищем.

сучаснийрівеньрозвиткузасобіввпливу надовкіллявимагає відкожноїлюдиниумінняпрогнозувати ізапобігатиможливимнегативнимнаслідкамсвоєїдіяльності.Вибіроптимальнихваріантіввзаємодії ізприродоюпотребуєглибокогоаналізу,творчогопідходу томузасвоєнняекологічних знань неможеобмежуватисярівнемзастосування їхнього завзірцем.Обов’язковомаєдосягатисятворчийрівеньоволодіннязнаннями.

Ушкільнійпрактиціпоширенірізноманітніметоди ізасобинавчання, щосприяютьактивізаціїтворчоїпізнавальноїдіяльностіучнів.Заслуговують наувагу тих із них, котрідопомагаютьрозвитковіуміньсистематизуватизнання,самостійно їхньогонабувати,використовувати напрактиці. До нихвідносятьсярізнівидидидактичногоматеріалу до тогочисліігри тавікторини.Ігри тавікторини наекологічну тематикустимулюютьінтересучнів до проблемнавколишньогосередовища йнадають уроківяскравогоемоційногозабарвлення.Різноманітніігри тавікторини можнавикористовувати на всіхетапах уроку: под годинуопитування,вивчення новогоматеріалу,закріплення іузагальнення знань [15, 41-42].

>Загальновизнано, що ">екологічна діяльністьдітейзаймаєодне звагомих місцьсередзасобіввихованняособистості" [51, 38].Екологічна роботавикористовується якзасіброзвиткупошуково-пізнавальноїактивностішколярів. При цьому смердотістають широкообізнані пронавколишню природу,оточуючесередовище,засвоюютьдосвідпоміркованого іобережногоставлення людей роботи додовкілля.

Практикабезпосередньоговивченняприроди свого краю ізметою йогопізнання,збереження іперетвореннястає для українськихдітейтієюжитейськоюшколою,котранаближуєїї дореалійповсякдення. разом із тімпедагогічнезначенняекологічноїдіяльностіполягає до того, що:

1.Зібранийфактичнийматеріалдуже результативноможевикористовуватись під час уроків уконтекстіосвітньої,виховної йрозвивальноїфункційнавчання. На йогоосновіможутьскладатисярізніілюстраційнісхеми, щоунаочнюютьпізнавальний процес,матеріали:карти,діаграми,таблиці,макети,муляжі;виготовлятисьроздатковіматеріали (>копії статей,цитати ізкнижок йвитяги іздокументів,листівки,бюлетені,зразкинатурнихпредметів йін).

2.Екологічнийматеріал,окрімнавчальної,маєвисокувіддачу й привикористанні його увиховнійроботі впозаурочний годину. В частности - припроведеннівікторин,олімпіад; ворганізаціїзустрічей ізекологами; черезвипускстінгазет,екологічнихальманахів.

3.Вивчаючи природурідного краю,учнінабувають йзакріплюютьнавичкипошукової,дослідницької,природоохоронної роботи; вониформуютьсяпочуттяколективізму,громадянськоївідповідальності.

4.Забезпечуєтьсяприлученняшколярів допосильноїгромадсько-корисної роботи,зокрема, черезвиконаннядорученьдослідницького таінформативного характеру відгосподарськихпідрозділів,науковихорганізацій,громадськихоб'єднань [67, 38-39].

>Проводячиекологічну,природоохоронну роботу,учніможутьвиявитиновіфакти,аргументи,відомості;уточнитидеталі ужевідомихявищ йподій.Така роботадопомагає педагогамкращепізнатисвоїхучнів,вихованців,розкрити їхньогосвоєрідність,неповторність,різнобічністьінтересів,уподобань,спрямуватиїхнюпрофесійнузорієнтованість.

>Роботавчителя ізекологічнимматеріаломрозширює йогокругозір,збагачуєновимизнаннями,ініціює процесвдосконаленняпедагогічної йметодичноїмайстерності.Зважаючи наце,цілкомзрозумілимє ті,чому до шкіл йдитячихдошкільних заставах Українипоширюєтьсяприродоохоронна робота,поглиблюєтьсяїїзміст,з'являютьсяновіцікавіформипізнавально-пошуковоїактивностідітей. Алі доводитисяконстатувати, що ">екологічневиховання нескрізь сталоскладовоючастиноюнавчальногопроцесу, незавждищемаєсистематичний характер" [55, 29]. Не усі педагогитворчопідходять до цого запитання ворганізаціївивчення основохорониприродиучнямирідного краю, вметодичному забезпеченнюефективногопроцесуекологічноговиховання.

>Окремівчителі непроводятьпланових,передбаченихпрограмаминавчальнихекскурсій,практичних зайняти намісцевості,спостережень; невикористовуютьекологічнийматеріал уформуванніціліснихуявленьсвоїхучнів пронавколишній світло.Зазначенінегативнімоментистаютьможливиминасамперед там, декерівникишкілнедооцінюють рольприродоохоронної роботи унавчанні івихованні, неконтролюють роботу учителів уреалізаціїкраєзнавчого принципу, неплануютьекологічну роботу вшкільномумасштабі, успівробітництві ізіншими структурамисистемиосвіти [42, 167].

Безорганізаціїприродоохоронної роботиважко забезпечитипоєднаннянавчальногопроцесу зжиттям.Посилання ж на ">книжковіприклади,чим абиреалізуєтьсяекологічний принцип,можелишепосилитиабстрактністьсприйняттяучнямирізнихнауковихтеорій,однак незабезпечитьналежногорівняїхньоїекологічної культури" [4, 213].

Зіншого боці - годиною йвчителілишерадіють із того, щоїхнівихованцізадовольняють своїекологічнізапити позашколою, вгурткахюнихтуристів іекологівпозашкільнихустанов. Однак вцентріекологічної роботи винна бутизагальноосвітня школа,їїпедагогічнийколектив,учнівський контингент.Саме вонинайбільшіможливості забезпечитипотрібнурозумну ">масовість"такійроботі.

>Свого годинивчителізадовольнялися тім, що вшколіпрацювавгурток ізохорониприроди із 10-15учнів, члениякогопрактикували походи порідномудовкіллю,займалисяочищеннямджерел чиструмків й т.ін.Протесьогодніце уже невідповідаєпотребамвиховної роботи йнавчальногопроцесу. Черезцецілком предметноставляться заподіяннящодо того,щоб ">екологічнаосвітаперейшла до сфери системного забезпеченняефективноїреалізаціїсвоїхвиховнихможливостей вконтекстіповсякденноїнавчально-виховної йкультурно-просвітницької роботирізнихструктурнихпідрозділівсистемиосвіти в Україні" [51, 37].

>Системнеспівробітництво вгалузінавчальної йприродоохоронної роботи своїмзмістомзабезпечуєпедагогічнуцілісністьпроцесунавчання івиховання,наголошуючиєдність їхні мети йконкретнихзавдань,принципів йметодівнавчально-виховноговпливу насвідомість,почуття і волю,життєвупозицію йособистісніпереконанняучнів.Така роботаєдієвим моментом комплексноговпливу научнів,бозабезпечуєпоєднанняпошуковоїактивностішколярів ізгромадсько-корисноюдіяльністю,всебічнеосмисленнязмісту йнавчально-виховноївіддачіпланованої роботи тависокийрівень позитивногоемоційногонасиченняпроцесуреалізаціїучнями мети йзавданьекологічного руху. При цьому ">пізнавальнийпошуковийінтересвиступає якрушійна сила духовногорозвитку школяра,стимулює йогоактивність унавчальній,трудовій йгромадськійроботі" [2, 49].

>Підпорядкованасправі державногостановлення українськоїнації, ">екологічна діяльність під час уроків, упозакласний тапозашкільний годинустаєджереломформуванняекологічноїсвідомості" [25, 31]. В частности,всебічневивченняприродних,соціально-економічних умів таісторичнихособливостейрідного краю,реалізаціязавданьохорониприродипостає як один знайдієвішихзасобівформуванняактивноїжиттєвоїпозиціїучнів наґрунтіполіаспектногосприйняття нимизмістуекологічноговиховання.

>Особливемісце векологічномудитячомурусіналежитьпочатковійшколі.Проте ">сьогодніприродоохоронний принцип винен более активнозаявити про собі унавчально-виховномупроцесі.Практично немаєжодногошкільного предмета,змістякого не можна було б бзробити болеецікавим дляучнів, болеедоступним дляусвідомлення шляхомнаповнення йогопрограмовихзавданьекологічнимматеріалом" [11, 42].Починаючи відпростихфенологічнихспостережень заприродою йзавершуючипитаннямиохорониприроднихоб’єктів, - всемає бутипідпорядковане тому,абишкільнебуттяучнів максимальносприялорозширеннюекологічного кругозору,формуваннюекологічноїсвідомостімолодшихшколярів.

Урезультатіпроведеноготеоретичногоаналізуцілкомочевиднимистаютьтакіфункціїекологічноговиховання:

>теоретико-методологічна -зумовлюєнаявністьфундаментальних основ, ізпозицій якідаєтьсяпоясненнявзаємозв’язкупредметів таявищнавколишньогосередовища;

>соціально-культурна -виявляється векологічнійсвідомостіособистості,здатностіпомічати тареагувати наекологічніпроблеми;

дидактична -пов’язана ззабезпеченнямшколярівсистемоюекологічноспрямованих знань у сферіохорониприроди;

практична (>діяльнісна) -пов’язана зпрактичноюдопомогою увирішенніекологічних проблем,участю вактивнійприродоохороннійдіяльності.

>Вважаємо занеобхіднерозкритиосновніджерелаформуванняекологічної культуримолодшихшколярів,якимивиступають:

а) >пізнавальна діяльністьучнів, щопов'язана зспостереженнямнавколишньогосередовища.Характерноюособливістю цого виду роботиє ті, упроцесіїїучніздобуваютьекологічнізнання ізбезпосередньогооточення.Така діяльністьрозвиваєінтересдітей доприродоохоронної роботи,формуєпозитивнеставлення доекологічноїдіяльності;

б) >дослідницька діяльність >передбачає непасивнеспостереження, арізноманітнуактивнуприродоохоронну роботу. Цепрактичнийпошук,відкриттяранішеневідомихфактівекологічноїдіяльності. Удослідницькійдіяльності особливояскравовиявляєтьсяактивністьучнів,вміння їхньогосамостійнорозв’язуватиекологічніпроблеми.Творчийпошукведеться нависокомурівніпізнавальної,практичноїініціативи,активності таемоційного настрою, щостворюєсприятливіпередумови длярозвиткувисокихморальнихякостейособистості, уданомувипадкуекологічної культури.Кожнийучасникподорожі,експедиції чиекскурсії подкерівництвом вчителяможепроводитиспостереження таелементарнінауковідослідженнявпливупорушеннярівноваги нажиттєдіяльністьнавколишньогосередовищазагалом чи конкретного природногооб’єкта. Цепідвищуєувагуучнів дооб'єктівдослідження,сприяєактивізаціїпроцесуекологічноговихованнядітеймолодшогошкільноговіку.

в) практична (>прикладна) діяльність >виникає йрозвивається подвпливомцілеспрямованогодослідницькогопошуку.Вонаформуєактивнеставлення донавколишньоїдійсності,перетворюєздобуті впроцесіпошукуекологічнізнання упереконання тапрактичнінавичкиприродоохоронної роботи [51, 38-39].

>Екологічнийматеріал за своїмзмістомєдужерізноплановим (>природничим,історичним,літературним,географічним).Основнимиджерелами йогонадходженняєнауково-природнича таіншалітература (>науково-популярна,довідкова,художня);місцеваперіодичнапреса (>обласні тарайонні газети йжурнали);повідомлення місцевого радіо тателебачення;власніспостереження вчителя таучнів заприродою тапрацею людейсвоєїмісцевості;натуральнінаочніпосібники (>колекціїмісцевихкориснихкопалин,зразкиґрунту,гербаріїрослин таін.);ілюстрації,малюнки,фотокартки,діапозитиви ззображеннямекологічнонебезпечнихявищ й т.ін.;спогади,розповідіспеціалістів проекологічніпроблеми [27, 69-70].

Таким чином,екологічневихованняслідрозглядати нелише як діяльністьучнів,спрямовану наформуванняекологічних знань, але й і як одну із уміврозвиткуекологічноїсвідомості тажиттєвоїекологічної культури.

 

1.2 Українськізвичаї йтрадиції якзасібекологічноговихованняучнів

Напевномуетапібіологічноїеволюціїнашідалекі предки ">вийшли ізсферисуцільногопідпорядкуваннябіологічним законам й сам сталиджереломтвореннякультурогенного потокуінформації,завдякичомувідбуваласяїхня подальшаадаптація до дії законівприроди: черезвиробництво (>перманентнийрозвиток йвдосконаленнязнарядь роботи),засобикомунікації (мова),традиції, мораль,звичаї й т.ін.Мінімальнозмінюючисьгенетично йвдосконалюючи своїсуспільніінститути, людиназмоглавижити йрозвинутися у світіжорсткого природноговідбору" [30, 17].Невід'ємноюумовоюсуспільноїеволюції ставши процеснавчання йвиховання.

>Основоюрелігіїдавніх слав'ян, особливо тихий, що жили на земляхбілясередньогоДніпра, був культприроди. Ууявленнідавньоїлюдини все, щооточувалоїї, було бживе,одухотворене,наділенемагічною силою, котра так чиінакше нанеївпливала.Головніелементи йсилиприроди, особливо тих, щоздавалисянайбільшмістичними,стародавня людинаобожнювала [51, 37]. Однак, навідміну відгреків й римлян,наші предки ненаділяли їхньоголюдськоюподобою й неприписувалиїмрізнихлюдських рис йпристрастей, ауявляли їхні якосібвищоїдуховноїсфери. Не можнастворити абсолютноточноїкартинищодослов'янськогоОлімпу, але йвважають, що було бчотири чип'ятьголовнихбогів: бог грому йблискавки Перун, богсонцяХоре, чиДажбог, богвітруСтрибог, бог вогнюСварожич йопікунхудоби, богскотарства Велес.Крім цього ууявленнідавніх слав'ян завісьсянавколишній світло бувнаповненийіншимитаємничимиістотаминижчого порядку:водяниками,лісовиками, русалками,мавками,домовиками, що жили уводі, болотах,лісах, горах, полях й влюдськихоселях. Уукраїнськомупантеоні не було бзлихбогів, боги танижчі божестваставилися людямприхильно, але йтреба було бздобути йутримуватиїхню ласку молитвами,обітницями,жертвоприношеннями.

Характер божествзалежав від характеруетносу, але востаннійвирішальнийвплив мала природа.Благодатна земля,м'якістькраєвидів незумовлювалиактивно-агресивніорієнтаціїстосовноприроди.Навпаки,сприялирозвитковімрійливості,толерантності йвіротерпимості. Упершовитоках українськихвіруваньберуть вухоетнічний кордоцентризм,емоційність йчуйність -риси, котрізавждипереважали.Раціоналізм йцілеспрямованістьвідступали надругий план [68, 22].

Мивбачаємо вукраїнськійментальностіпрямийзв'язок із тім, тосаме Україна даласвітовівидатнихмислителів йпедагогів ізглибокоюпедагогічноюінтуїцією й тонкимрозуміннямспіввідношенняміжемоційними тараціональними засідками впроцесінавчання йвиховання.Серед них - митрополитІларіон,Володимир Мономах,КлиментійСмолятич,Григорій Сковорода, Памфіл Юркевич,КостянтинУшинський, БорисГрінченко,Григорій Ващенка, Антон Макаренка, ВасильСухомлинський та багатоінших, феномен якіпрагнутьзбагнути йзакордоннідослідники.

>Молитви йрелігійніобрядисправлялисяякнайближче дотаємничих силприроди: подособливим деревом (>зокрема, дубом), наполі,білякриниць, влісі,білярічок й озер.Опоетизовані внародній творчости йлітературі верба, тополі, калина,явір, липа -надбаннянашоїісторії. Наузвишші, часто наузліссівстановлювалися йязичницькіідоли -боввани. У природі був не лишеоселею, а ічастиноюєствавищих сил;приміщення чибудови длямолитов були непотрібні:храми йкапишаз'явились порівняно недавно, закняжої доби.Українськийлісостеп й степ,родючіземлі,неповторнікраєвиди булитимиприроднимичинниками, котріформувалинаціональний характер [30, 17].

>Пантеїзмвіруваньсприяввідчуттюєдності ізприродою.Під годинувідправлянняритуалів людина абирозчинялась упросторі.Ритуалисупроводжувалисяпроникливимспівом, характер йзмістякогозалежав відпризначення обряду. Таквиникли ідотеперзберегливисокийестетизмстародавньоїтрадиціїгаївки,щедрівки, колядки, веснянки, обжинки,голосіння й т.ін. [46, 42]. Уритуалі брали доля усі члени роду: віднайстаріших досі якіспоглядання обряду було бводночас й великоюшколоюестетичного, моральноговиховання, й урокомнабуттяприродничих знань тасуспільногодосвіду.

>Потужнікореніцієї школи зійшли увисокопродуктивній йприродовідповіднійгосподарськійдіяльності.Набожнеставлення доземлі, качаниякогояскравопроглядаютьсяще відтрипільців (4 тис. до зв. е), було бпронесено черезтисячоліття йзакарбувалось увисловлюваннях "Земля - матір", "Земля -годувальниця". Неюклялися: ">Хоч землюїж" [60, 105]. Чималоповір'їв, щозбереглися йдотепер, удавнинувиконували рользаборон,імперативів йнавчалиберегти всеживе: дерева,звірів,птахів, незабруднювативодойми,криниці.Заборониакумулювалиприродженийестетизм, потяг докраси,гармонії ізприродою:чорногуза незаймай - ">згорить хата", у воду не плюй - "вон свята".

Силаязичницькихритуалів народнихвірувань був такапереконлива, що багато із них, особливопов'язаних із водою,перейнялохристиянство.Згадаймохресні ходи досвященнихводоймищ,скроплюванняосвяченою водою наВеликдень,Трійцю, Спаса [30, 18].

Програніспівіснуванняязичництва йхристиянства написаночимало.Безперечнимє фактекологізаціїукраїнськогоправослав'я через йогопоєднання ізпопередньоюрелігійно-світоглядноюсистемою.Засвоюючиновучужувіру,вірування нашихпредків нерозчинилися у новиххристиянськихсвятах та обрядах.Неможливоуявитисобі зиму безРіздва Христового, безряджених, вертепу йкуті, а весну - без ХристовогоВоскресіння,Великдень - без писанок.Літні Зелені святаневід'ємноасоціюються ізклечаннямхатилепехою йсвіжоютравою. Врятувавпоєднується ізобжинковимизвичаями та обрядами.Можна лишепишатися тім, що нашаобрядовістьєоднією ізнайбагатших уЄвропі йдужедавньою, як й сам народ [3, 201].

>Виникненняранньофеодальної державиКиївська Русьісторикивідносять до IX ст. Удохристиянськийперіодіснуваннянашої державизвичаєвапедагогіка, Якасформувалася йзакріпилася втрадиціях, символахпопередньогоетапусуспільногорозвитку,продовжувалавідіграватипанівну роль.Воназбереглася й внаступнихстоліттях,ніколи невтрачаючи свогозначення. якзазначалосяраніше,процесивиховання йнавчання буливзаємопов'язані й носилипрактичний характер.

>Дітипізнавали життя под годинутрудовоїдіяльності: разом ізбатькамиполювали,обробляли землю,оволодівали ремеслами тощо.Першіморальнінастанови йзнання смердотіодержували череззвичаї,обряди,традиції,народний фольклор. Великийобразно-емоційнийпотенціал несла всобіказка, Яка заязичницькоютрадицієювтілювалаідеюспорідненості життятварин йрослин ізжиттямлюдини,поетизувала рольнадприродних сил, аотже,виховувалалюбов доприроди.Ігри таігрові пісня (">Льон", "А ми прососіяли", "Зайчику", ">Ворон", "Коза", "Гусаки", ">Просо"),зоофагічнітанці, загадкитакож маліприродничийзміст й передавалидосвідприродо-відповідноїповедінки [60, 110].

УКиївськійРусі бувзапочаткованаприродозаповідна справа:охоронялися урочища,призначені дляполюваннякнязів (">Звіринець", ">СоколинийРіг"), ЗаВолодимираВолинськогостворена добровідома іниніБіловезька Пуща, ізХІX ст. подохороноюперебуває тур.Охоронаугідь,пташинихгніздовищ,звірів уперіодвиведення молодняку таіншіімперативи,обов'язкові длявиконання всіма жителямиранньосередньовічної держави,також маліпереконливевиховнезначення.

Зприйняттям Першогописемногозаконодавства ">РуськоїПравди" смердотічастковоперейшли ззвичаєвоїсфери уплощинуправовихвідносин. як йраніше,дітейпривчалишанобливоставитися доземлі - головногобагатства держави й гарантуїї статку.Цятрадиціявиявилася такоюсильною, щоїїбеззастережносприйнялохристиянство,передбачившицерковнепокаранняпоклоніннямипротягом 15днів у тому,хто "бивши землю".Зберігся й культМатері,якийдеякісучасніавторивідносять доголовнихархетипівколективногобезсвідомогоукраїнців й, якдоказ,наводять прикладпоклонінняБогородицінарівні із Христом.

>Крімморальних засідок йсвітогляднихнастанов, уКиївськійРусідитиназдобувалапрофесійнізнання, котрітакожпередавалися за правиламизвичаєвоїпедагогіки: від батька - досина.Селянин-землеробволодівмайже 200професійниминавичкамиуспішноговеденнягосподарства.Значноюмірою продуктивноїгосподарюваннюсприявагрокалендар,складений нашими предкамизавдякиспостережливості,господарськійінтуїції таглибокимзнаннямприроди [64, 19].

>Природніприкметивідіграваливелику роль увиховномупроцесі, іздитинства входили усвідомість,розвивалиспостережливість,образнемислення,сприйняттякольоровоїгаминавколишньоїприроди: ">Ясниймісяцьдощу небачить", ">Червоневечірнє небо - чекайдощу", ">Трапляєтьсятакий рік, що на день посім погод", ">Сухийквітень - голоднарік"-, "Веснабагата на квіти, ахліба восеніпозичає", "яктравеньдощісіє - житополовіє", "як утравнідощ невпаде, то йзолотий плуг невиоре", "Нерадій великомупосіву, арадійгарномуврожаю", "Зимабіт, таснігу неїсть, а лишесіно".

>Післяприйняттяхристиянства усе ж такивелику рольпродовжуваливідіграватислужителіязичницького культу йносіїізотеричних знань тамагії -волхви.Пригадаймофакти із "Літописіруського", коли запорадою доволхвівзвертаютьсявеликікнязіКиївськоїРусі,зокрема - князь Олег,якому було бнапророковано смерть відвласного коня. Будучиневід'ємноючасткою культурипраукраїнців,дохристиянськівіруваннявідігравали рольекологічногочинника впристосуванніетносу до природногосередовища.

>Християнство ізчіткорегламентованими канонами йнетерпимістю до поганстватрансформувалося намісцевомуфунті - ізогляду наоб'єктивніпроцесисамоорганізації тасамозбереженняетносу. І внаступнічасислужителі вжехристиянськоговіровчення прославлялирідну землю,її красу,велич й силуїї людей,утверджуючиполітичнуповноправністьбатьківщинисередіншиххристиянськихкраїн,відстоюючиїїінтереси впротистоянніідеологічномувпливовіВізантії тазбройномувтручаннювойовничихсусідів [33, 19].

ЕкологічнімотивиписемнихджерелсягаютьчасівКиївськоїРусі. "Слово про полкуІгоревім",створене через 200 років послеофіційногоприйняттяхристиянства,найповніше із всіхдавньоруськихоригінальнихджерелвідображаєментальність народу.Важковідшукатитвір середьновічноїлітератури,який бі так зримоілюстрував роль культури якзасобупристосування доконкретних умівпроживання. Тут людина й природа, природа йбатьківщина (утворі -це земля Руська) -однеціле; сталаекологічна систематримається нависокомупатріотизмі йморальності. Природаспівпереживає своїмзахисникам,набуваєлюдськихякостей,сприяєдіямгероїв,інодістає наперешкоді,попереджаючи пронебезпеку.Назвиптахів тутзустрічаються 54 рази,назвирік - 23.

Природамаєбагатокольорову гамору:синійколір упоемізустрічаєтьсявісімразів,червлений -шість,чорний -чотири,сірий тазелений - по три,білий - два,багряний - одного разу.Князівськічвари йвійна, всі ті, шоруйнуєекологічнізв'язки,заслуговуютьнайглибшогоосуду. Авторсвідомовикористовуєбагатовіковийдосвідсамозбереженняетносу,акумульований вязичницькихвіруваннях, йпідпорядковує йогопривнесенійззовніхристиянськійтрадиції.Такатрансформаціяавтохтонноїсвітоглядноїсистеми через призмухристиянствапростежується й віншихтворахдавньоруськоїлітератури ("Слово про закон й благодать"Іларіона, "Повчання"дітямВолодимира Мономаха таін).Вонамаєєдину мітку:зберегтисамобутність таідентичність народу, щотисячоліттями проживав наційземлі ймавколосальнийпотенціалколективногонесвідомого [57, 38].

Длянавчально-виховнихтрадиційКиївськоїРусіхарактерні зачаткиформуваннявалеологічних знань.Народнітрадиціїзбереглиспособилікуваннягрижі, ревматизму,геморою,сечокам'яноїхвороби тощо.Цимизнаннямиволоділизнахарі,баби-повитухи,чаклуни.Євпраксія,онукаВолодимира Мономаха, втрактаті ">Алімма" описалаоснови догляду занемовлятами,гігієни ізвикористанням народноїмедицини, тощо.

ШколаКиївськоїРусі,поєднавшивізантійськутрадицію ізмісцевою,формувалаприродничіуявлення тазнання,моральні ціності,навичкипізнаннянавколишнього світу,тобтозакладалаекологічнітрадиції врозумінняявищнавколишньоїдійсності. Іхоча школинабули великогопоширення, особливо ізприйняттямхристиянства,звичаєвапедагогіка,екологічнийзмістякої бувзумовленийтисячолітнімдосвідометносу,продовжувала жити [64, 20].

Усучаснихумовах упрактиціпочатковогонавчанняформуванняекологічної культуримолодшихшколярівздійснюється урізноманітних видахдіяльності:навчальній,трудовій,громадсько-корисній, особливо такихїї видах, деучніпоставлені вситуаціїбезпосередньоговиявутурботи про природу талюдину,наданнядопомоги йпідтримки,захистуслабшого,молодшого,хворого й т.ін. До формекологічноговихованнявідносятьспеціальні уроки,екологічнібесіди,відвертірозмови,диспути,лекції,тематичнівечори,зустрічі святий народного календаря,благодійні заходь,створенняальманахів ізісторії родоводу,вечорниці таінші.

Таким чином, вважливимзасобомекологічноговихованняшколярівєнароднітрадиції,тобтодосвід,звичаї,нормиповедінки,смаки, щосклалисяісторично іпередаються ізпокоління впокоління.Дотримуючисьтрадиційсвоїхпредків у сферізбереження йохоронидовкілля, людизможутьурятуватинавколишнєсередовище відзнищення іекологічноїкризи.

 

1.3Педагогічнізасобиекологічноговихованнямолодшихшколярів

>Екологічнаосвіта івихованнямолодшихшколярівздійснюється наміжпредметнійоснові.Змістчиннихпрограмдаєзмогусформувати удітейелементарніприродничі таприродоохоронніуявлення іпоняття,виробитиокреміприродоохоронніуміння йнавички,розкритивзаємозв'язкиміжнеживою таживоюприродою,природою йлюдиною.

>Людина -часткаприроди.Потяг довсього живогозакладений уній від самогонародження, та чи ненайяскравішевиявляється вдитячомувіці. Однаквідчуттякраси,розумінняприроди не приходитисаме собою.Йоготребавиховувати ізранньогодитинства, колиінтерес донавколишнього особливо великий [56, 23].

>Розпочинаючицю роботу із 1 класу,требапрагнутивикликати вдітейпередусімдопитливість, азгодом -стійкийінтерес доприроди й на цьомуґрунті -відповідальнеставлення довсього живого.

>Процесцейскладний йтривалий. І ">найпершаумова йогорезультативності, особливо вміськійшколі, -вихіднавчання замежіпідручника" [4, 51].Справді, хочякимизахоплюючими іцікавими не були брозповідь вчителя іматеріалнавчальної книжки,навколишній світло вусійсвоїйкрасі йнеповторностівідкриється передучнемлише тоді, коливінсприйматиме йогобезпосередньо.Спостереженнязасвідчують:молодшішколярівиявляютьтурботупередусім про тихоб'єкти, котрі Бачили, про котрімаютьчималовідомостей;незнання жспричинює вкращомуразібайдужість.Нерідко ж, неусвідомлюючинаслідків негативногоставлення донавколишнього,дітизавдаютьшкодирослинам йтваринам.

як жзробити,щоб людиназмалечку не лишеоволоділапевнимизнаннями іуміннями, а івирослачуйною,активною, колийдеться про захистприродиполіпшеннянавколишньогосередовища?Педагогічнихзасобів,

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація