Реферати українською » Педагогика » Возможности Поєднання курсів "Фізічне виховання" та "Валеологія" з метою підвіщення ефектівності навчально-виховного процесу


Реферат Возможности Поєднання курсів "Фізічне виховання" та "Валеологія" з метою підвіщення ефектівності навчально-виховного процесу

Страница 1 из 3 | Следующая страница

ПЛАН

>ВСТУПРОЗДІЛ 1ЗАГАЛЬНІПИТАННЯЗДІЙСНЕННЯМІЖПРЕДМЕТНИХЗВ'ЯЗКІВ

1.1 Суть йфункціїміжпредметнихзв'язків

1.2Організаційно-педагогічніпередумовиздійсненняміжпредметнихзв'язків

1.3Підготовкавчителя доздійсненняміжпредметнихзв'язків науроці

>РОЗДІЛ 2ВЗАЄМОЗВ`ЯЗОККУРСІВ “>ВАЛЕОЛОГІЯ” ТА “>ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА” УШКІЛЬНОМУКУРСІ

2.1Інтегративнийзміствалеологічноїосвіти

2.2Основніскладовішкільного курсу “>Валеологія”

2.3Сучаснізасоби зайнятифізичноюкультуроюоздоровчоїспрямованості

2.4Зв`язокфізичної культури тавалеології

>РОЗДІЛ 3ІНТЕГРОВАНІЗАВДАННЯВАЛЕОЛОГІЧНОГОЗМІСТУ УШКІЛЬНОМУКУРСІФІЗИЧНОЇКУЛЬТУРИ

>ВИСНОВКИ

СПИСОКВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ


>ВСТУП

>Актуальність. >Аналізпередовоїнаукової йнауково-методичноїлітературивказує нанеобхідністьзвернутиувагу навзаємозв`язокдисциплінфізичної культури тавалеології.Головним чинникомпоєднанняцихпредметівєдосягненняспільної мети –виховатифізично тапсихічноздоровудитину.Фізичневихованняєголовнимнапрямкомвпровадженняфізичної культури йстановитьорганічнучастинузагальноговиховання,покликанузабезпечуватирозвитокфізичних,морально-вольоввих,розумовихздібностей тапрофесійно-прикладнихнавичоклюдини.

Предметдослідження:взаємозв`язокфізичноговиховання тавалеології.

Проблема:особливостіорганізації зайняти ізфізичної культури ізврахуваннямможливостейвикористання назаняттяхзавданьвалеологічногоспрямування.

>Робочагіпотеза: можнавважати, щоважливим моментомпоєднанняфізичної культури тавалеологіїєгармонійнийрозвитокдитини.

>Ідея тими – наосновіфахових знаньвалеології тафізичної культуридисциплін вузунавчитиучнівпоєднуватизнаннявалеології ффізичної культури якшкільнихпредметів.

Метадослідження:обгрунтуванняможливостіпоєднаннякурсів “>Фізичневиховання” та “>Валеологія” ізметоюпідвищенняефективностінавчально-виховногопроцесу .

>Задачідослідження:

1.Охарактеризувати суть тафункціїміжпредметнихзв`язків.

2.Проаналізуватизначенняпідготовкивчителя доздійсненняміжпредметнихзв`язків науроці.

3.З`ясувати вчомуполягаєзв`язоккурсів “>Валеологія” та “>фізична культура” дляшкільного курсу.

4.Охарактеризуватиможливістьвикористанняінтегрованихзавданьвалеологічногозмісту вшкільномукурсіфізичної культури

>Методи й організаціядослідження:

1.Аналізнаукової йнауково-методичноїлітератури.

2.Педагогічнеспостереження.

3.Аналіз й синтез.

>Організаціядослідження включалааналізнауковоїінформаціїщодовикористання знаньвалеологічногозмісту під час уроків ізфізичної культури.

Наосновіодержанихданихдослідження булипроаналізовані:

-відомостінаукової йнауково-методичноїлітератури;

-досвідпровіднихспеціалістів вданійобласті;

-порівняннязмістукурсів “>фізична культура” та “>валеологія” вшкільній тавузівськійпрграмах.

На захиствиносяться:результатипроведеногодослідження таважливістьвикористанняінтегрованихзавданьвалеологічногозмісту під час уроківфізичної культури.

>Наукова новизна:узагальненісучаснідані провзаємозв`язокфізичноговиховання та здорового способу життясприяють болееповномувикористаннюрізноманітнихвправвалеологічногоспрямування для забезпеченнявихованнягармонійнорозвиненоїособистості.

>Практичназначимість: Дляраціональногопоєднанняфізичного тавалеологічноговиховання під час уроківфізичної культуривикористовуютьсязасобиоздоровчоїспрямованості.Оздоровчаспрямованість зайнятифізичної культурисприяєзміцненню тазбереженнюздоров`ядитини.


>РОЗДІЛ 1ЗАГАЛЬНІПИТАННЯЗДІЙСНЕННЯМІЖПРЕДМЕТНИХЗВ'ЯЗКІВ

1.1 Суть йфункціїміжпредметнихзв'язків

>Найістотнішінедоліки узнанняхучнівшкіл —фрагментарність,безсистемність,формалізм,невмінняаналізувати,узагальнювати,застосовуватививчене унестандартнихситуаціях. Одна із причин цогополягає до того, що длямолодихвикладачіввідомості,здобуті под годинувивченняпевного предмета, то йзалишилисясумоюфактів, зрозуміти, законів,теорій, малопов'язанихміж собою. Уїхнійсвідомостіутворюється негнучка,рухлива система знань, амеханічнасукупністьпереважноізольованихблоківінформації із окремихшкільнихкурсів.

>Ще До. Д.Ушинськийзастерігав від того, що «не наукиповиннісхоластичневкладатися вголовіучня, азнання та ідеї,прищеплюванібудь-якими науками,маютьорганічнобудуватися усвітлий й, позмозі,обширнийпогляд на світло та його життя».

Отже, позначканавчанняполягає наднабутті знань окремихпредметів, а й увсебічномупізнаннінавколишнього світу задопомогоюцихпредметів.Саме така організаціянавчальногопроцесудаєзмогу підвищити йогоефективність.Досягти цогодопоможуть систематичноздійснюваніміжпредметнізв'язки.

>Процеснавчання вшколіздійснюється нарівнідидактичнихпринципів; у яківідображенінормативніоснови цогопроцесу й котрівідповідаютьметінавчання йвихованнямайбутніхбудівниківсучасногонаціональногосуспільства.

>Середнайважливішихдидактичнихпринципівсоціалістичної школи —принципинауковості,свідомості йактивностіучнів унавчанні, зв'язкунавчання ізжиттям.Реалізація шкірного із нихнавчальномупроцесідосягаєтьсязабезпеченнямпевних умів йогопротікання.Однією ізпершихсередцих умів стоятиміжпредметнізв'язки. .

>Справді,науковепізнаннянавколишнього світунеможливе без,виявлення йусвідомленняпритаманнихйомувзаємозв'язків йвзаємозалежностей.Звідсивипливає потребавідображатицізв'язки «упоняттяхлюдини, котріповинні бути...гнучкі,рухливі,релятивні,взаємозв'язані,єдині упротилежностях,щобобійняти світло».Оволодіваючинавчальнимидисциплінами,учніознайомлюються ізхарактерними длякожної із них сторонами,властивостями, характеристиками того чиіншогрпроцесу, предмета чиявища. Однак просправжнєпізнання факту чи предмета можна говорити лише тоді, колицівластивостірозглядаютьсяв.певнійсистемі, укомплексі, увзаємозв'язках йвзаємообумовленостях. Ацепотребуєспеціальноорганізованоїцілеспрямованоїдіяльності всіх учителів.

>Науковістьнавчанняпередбачаєтакожвідповідністьзмістушкільноїосвітирівнюнауковогорозвиткулюдства,врахуваннятенденційрозвиткуосновнихгалузей знань.Однією ізхарактернихособливостей Сучасної наукиєміжнауковавзаємодія,взаємнепроникнення наук, їхніінтеграція йвзаємозв'язок.Ціоб'єктивноіснуючіміжнауковізв'язкидиктуютьнеобхідністьвстановленнятіснихзв'язківміжнавчальними предметами.

>Міжпредметнізв'язкиєміцним фундаментом забезпеченнясвідомості знань.Розрізнені, непов'язаніміж собоюзнання неможутьвважатисясвідомими уповномурозумінні слова.Відповідно дофізіолого-психологїчнихданих просистемність роботимозкулюдиниїїрозумовнийрозвитоквідбувається наосновіутворення йнагромадження вкорі великихпівкульрізноманітних системнервовихзв'язків (>асоціацій).Вищийступінь такихзв'язків —міжсистемніасоціації, наоснові якіузагальнюються іусвідомлюютьсязнання [4,6].

>Формуваннюміжсистемнихасоціаційсприяєрозкриттявзаємозв'язківміжзнаннями,здобутими прививченнірізнихнавчальнихпредметів.Інакшекажучи,усвідомлення знаньнеможливе безустановленняміжпредметнихзв'язків.

>Міжпредметнізв'язкибагатопланові засвоєюсуттю йфункціями. Це, очевидно, йє причиною того, щодосіще немаєєдиноговизначення цогопоняття.Одніавтори (У. П. Шуман)вважаютьміжпредметнізв'язкизасобомформування вучнівматеріалістичногорозуміннявзаємозалежностейявищприроди,інші (М. З. Антонов)називають їхньогоспецифічноюконструкцієюзмістуосвіти, атакож одним ззасобівінтеграції знань,треті (До. П.Корбльова)відносять їхні доособливостейзмістуосвіти, щопроявляється впогодженостінавчальнихпрограм йвиявляє собі упроцесінавчання впринципісистематичності;четверті (У М. Федорова, Д. М.Кдрюшкін)вважають їхньогодидактичноюумовою щозабезпечуєпослідовневідображення узмістішкільнихприродничо-науковихдисципліноб'єктивнихвзаємозв`язків, котрііснують уприроді. Вочевидь,обмежитись одним із,названихаспектів дляповногорозкриттясутіміжпредметнихзв'язківнеможливоМіжпредметнізв'язкислідрозумітиширше, якзагальнопедагогічнукатегорію, щохарактеризуєосновнікомпонентинавчально-виховногопроцесу.Правомірностверджувати, щоцізв'язкиєвідображенням унавчально-виховномупроцесі принципузагального зв'язку,якийналежить доосновнихпринципівматеріалістичноїдіалектики. Цевиявляється увідображеннідіалектичноговзаємозв'язкуміж предметами йявищамиприроди, фактами йподіямисуспільного життя узмістіосвіти тарозкритті всіхсторін цоговзаємозв'язку задопомогоюспеціальноїорганізаціївикладання йнавчально-пізнавальноїдіяльностіучнів.

Длявсебічної характеристикипоняття «>міжпредметнізв'язки»істотнезначеннямає, їхньогокласифікація.Єрізніпідходищодотакоїкласифікації.Відомі,зокрема,класифікації заструктурнимиелементаминавчальнихпредметів (До. П.Корольова), зазмістомнавчальногоматеріалу (У. М. Федорова, Д. М.Кірюшкін), заметоювикористаннясуміжних знань (М. М.Черкес-Заде).Деякіавтори (М. Ф. Борисенко, М. М. Розенберг, У. І. Паламарчук)використовують длякласифікаціїміжпредметнихзв'язків іздеякимикорективамикласифікаціюміжнауковихзв'язків тощо. Неаналізуючипереваги йнедолікикожної ззазначенихкласифікацій,зауважимо, щонайефективнішою длявизначеннязмістуміжпредметнихзв'язків та їхніпрактичноїреалізації унавчальномупроцесівечірньої школи на нашпоглядєкласифікація заструктурнимиелементаминавчальнихпредметів чипропоновананижчекласифікація за видами знань.

>Відомо, щознання, котріучніздобувають упроцесінавчання, можнаподілити втричіосновнігрупи:знаннязмістунавчальногоматеріалу, щоєосновоюформування всвідомостіучнівнауковоїкартини світу,знанняспособівдіяльності, що лежати восновіформування вучнівуміньпізнаватидійсність, йзнання, наоснові якіформуютьсямотивинавчання.Багато ізцих знаньмаютьміжпредметний характер.Такі,наприклад,поняття «>матерія», «>речовина», «>енергія», «рух», «>розвиток», «>суспільний лад» таін. Тісаме можнасказати й профундаментальнізакони (>збереженняречовини,періодичний закон Д. І.Менделєєва,закониматеріалістичноїдіалектики),теорії (>будовиречовини,електролітичноїдісоціації). Засвоєюсуттю смердотієміжпредметними.Повністюрозкрити їхнінеможливозасобами одноголише предмета. Цестосуєтьсятакожспособівдіяльності тамотиваційних знань. Прирозглянутомупідходікласифікаціяміжпредметнихзв'язківнабуває такоговигляду:

І.Зв'язкиміжзнаннями із окремихпредметів, щостосуютьсязмістунавчальногоматеріалу:

1)зумовленівивченням одних й тихий самихфактів (>явищ,процесів,подій);

2)зумовленівивченням одних й тихий самих зрозуміти;

3)зумовленівивченням (>застосуванням) одних й тихий самих законів,теорій,формуваннямсвітогляднихідей.

II.Зв'язкиміжзнаннями окремихпредметів, щостосуютьсяспособі вдіяльностіучнів:

1)зумовленіформуванням (>використанням)основнихприйоміврозумовоїдіяльності (>аналіз, синтез,порівняння,узагальнення,конкретизація,абстрагування,аналогія);

2)зумовленіформуванням (>використанням)основнихприйомівнавчальної роботи, щостосуються якзагальноїїїорганізації (>планування, самоконтроль упроцесівиконання,раціональнечергування роботи івідпочинку), то йвласнеучіння (>прийоми роботи ізкнижкою, ізнаочнимматеріалом,приладами,прийомизастосування знань таін.), атакожвикористанням одного і саме його методупізнання (>дослідження) реального світу (>спостереження,експеримент,моделювання,математичніметоди таін.) [4,10].

III.Зв'язкиміжзнаннями із окремихпредметів, щостосуютьсяформуваннямотивівнавчання:

1)зумовленірозкриттям практичногозначеннянаукових знань таметодівпізнаннянавколишнього світу;

2)зумовленірозкриттямзначеннязасвоєнняучнямиприйоміврозумовоїдіяльності тапрактичнихумінь йнавичок.

Дляпрактичноїреалізаціїміжпредметнихзв'язківвиникає потребавраховувативзаємнерозташування вчасівивченнянавчальногоматеріалу. Цезумовилокласифікаціюміжпредметнихзв'язків зачасовоюознакою.Вонамаєтакийвигляд:

1)попереднізв'язки, коли упроцесінавчаннявикористовуютьматеріал, вжевідомийучням ізпопередніхуроків.Наприклад, под годинувивчення законівматеріалістичноїдіалектики вчительсуспільствознавстваілюструє їхнього,спираючись назнанняучнів ізфізики,хімії,біології таіншихдисциплін;

2)супутні, колирозглядаючипевне запитання,використовуютьматеріалсуміжного предмета, щовивчається у тій годину;

3)перспективні, коли дляпоясненняпевногоположення чи фактунеобхіднізнання, якіучнінабудутьпізніше, под годинувивченняпевнихпредметів.Розглядаючи,наприклад, науроціботанікиживленнярослин, вчитель немаєзмогирозкритимеханізм цогопроцесу,оскільки тут.потрібнопослатися наявищекапілярності, ізякимучніще незнайомі. Томувінзалишаєвідкритимце запитання,зазначаючи, щовідповідь наньогоучнідістанутьпізніше під час уроківфізики. Учительфізики упроцесівивченняявищакапілярностіможевикористатице запитання длястворенняпроблемноїситуації.

>Міжпредметнізв'язкиможуть матірвнутрішньоцикловий (колизв'язокздійснюєтьсяміж предметами одного циклу) йміжцикловий (>між предметамирізних .>циклів) характер.Важливу роль унавчальномупроцесівідіграютьвнутрішньопредметні (>внутрішньокурсові)зв'язки (>між фактами,поняттями, законами,теоріями, щовивчаються в одномупредметі (>курсі), атакожміжприйомамидіяльності йуміннями, що при цьомувикористовуються чиформуються).Вони хоч й не належати доміжпредметних, але йвиконуютьсхожі із нимифункції.

 

1.2Організаційно-педагогічніпередумовиздійсненняміжпредметнихзв'язків

>Педагогічнийколектив,реалізуючиміжпредметнізв'язки, винендіятипоетапно. першийетаппередбачаєпідготовку учителів до роботи надпроблемою,теоретичнеосмислення. На цьомуетапіслідвизначити тихаспектипроблеми, надякимиколективпрацюватименайближчим годиною й вперспективі. Неслідпрагнутивідразуохопити усісторонипроблеми;требауводити проблему внавчальний процеспоступово.Визначальним вуспішномуздійсненніміжпредметнихзв'язківєцілеспрямованість йпогодженістьдій всіхучителів. Для цогоосновні запитаннятеорії й практикиміжпредметнихзв'язківдоцільнообговорювати назасіданняхпедагогічної заради,виробничихнарадах, девиробляється Єдинийпідхід,накреслюютьсянапрями роботипедагогічного колективу ізданоїпроблеми,аналізуєтьсязроблене,вносятьсявідповіднікорективи вплани намайбутнє.Серед тим, котрі варторозглядати назагально-шкільнихучительських форумах,назвемо для прикладатакі: «Системаміжпредметнихзв'язків упроцесівивченнянавчальної тими». «>Міжпредметнізв'язки під час уроківсистематизації йузагальнення знань», «>Методи йприйомивикористанняміжпредметногоматеріалу», «>Основнішляхиформуванняузагальненихумінь йнавичокнавчальноїдіяльностіучнів», «>Міжпредметнізв'язки впозакласнійроботі ізучнями» таін. [4,11].

Унавчальнихпрограмах із основ наукфізичноговихованнявміщеновказівкищодовикористанняміжпредметногоматеріалу упроцесівивченнякожної тими чирозділунавчального предмета. Однакцівказівкиє лишеорієнтовними.Значну роль, увизначеннізмістуміжпредметних.зв'язків йспособів їхніреалізаціїмаютьвідігратиміжшкільніметодичніоб'єднання. Напершомуетапі їхнього роботидоцільнопрактикувати огляньзмістушкільнихкурсів, що проводитифахівецьвідповідного предмета врозрізі шкірного класу. Мета такихоглядів —ознайомитиучителівсуміжнихпредметів ізосновнимитеоретичнимиположеннями йсвітогляднимиідеямикурсів,уміннями танавичками, що їхньогонабуваютьучні упроцесівивченняпевноїнавчальноїдисципліни,спільновідібратиспоріднені втеоретичному,світоглядному чи практичномуплані тиминавчальнихпредметів длявстановленнязв'язківміж ними.

Зцієюметоюспочаткувизначають годинувивченнявідібраних тим,щобустановити характерзв'язків (>попередні,супутні,перспективні). Нанаступномуетапівизначають йдеталізуютьзміст зв'язку,аналізуючивідібрані тими заструктурнимиелементами їхньогозмісту. При цьомудоцільновикористовуватинаведенувищекласифікаціюміжпредметнихзв'язків таописовеозначеннянавчального предмета,запропоноване М. М.Скаткіним.Воновключає:

а)найважливішіфакти,поняття,закони,теорії науки, щоповідомлятимутьсяучням;

б)світоглядні ідеї,етичні таестетичнінорми, котріформуються наматеріаліданого предмета;

в)методидослідження йнауковогомислення,якимиповинніоволодітиучні і без якінеможливезасвоєння знань;

р)деякі запитанняісторії науки;

буд)способипізнавальноїдіяльності,логічніоперації,мислительніприйоми,якимиповинніоволодітиучні;

е)уміння танавички, до тогочислі іуміннязастосовуватизнання.

Уплануванніміжпредметнихзв'язків та в їхньогоздійсненніможутьпевноюміроюдопомогти такзванісітковіграфіки, у яківідбито годинувивченняпевногоматеріалу із окремихпредметів закласами,визначенонайбільшважливі,вузлові запитання дляміжпредметнихзв'язків, характерцихзв'язків таін.

Наосновіздобутоїінформації засітковимграфіком,керівники школи йвчителіможуть уразіпотребикоригувати годину йпослідовністьвивченнядеяких тим ізметоюповнішоговрахуванняміжпредметнихзв'язків. Цестворюєсприятливіумови длядійового контролю йвивчення,системи роботи учителіврізнихпредметівщодореалізаціїміжпредметнихзв'язків.

>Доситьоригінальнийспосібвиявлення,зберігання йвидаванняінформації проміжпредметнізв'язкипропонує А. Ф.Єлісєєв.Навчальнийматеріал із одного предметавінрозподіляє надвадцятьумовних тим, укожній із яківиділяє до десятивузловихпитань, щоохоплюютьосновнийматеріал тими.Далішукаєзв'язки тими врозрізівиділенихпитань ізматеріаломінших тим йпредметів. Дляфіксаціїзнайденихзв'язківпроти номериданої тимизаписуютьномери тим, ізякими вонапов'язана.Спеціальносконструйованеелектротаблодаєзмогу оперативноздобуватиповнуінформацію проміжпредметнізв'язки ізпотрібного запитаннябудь-якої тиминавчального предмета [4,13].

Дляуспішногоздійсненняміжпредметнихзв'язків вчитель укожному конкретномувипадку виненчіткоусвідомлювати, ізякоюметою й вякійформівстановлюєтьсязв'язок.Виходячи зсуті ікласифікаціїміжпредметнихзв'язків, можнавиділититакінапрями їхньогореалізації унавчальномупроцесівечірньої школи:

1)розширення,поглибленнявідомостей пропевний факт,поняття, закон,теорію;

2)систематизація,узагальнення знань;

3)формуваннясвітоглядних з висновками;

4)виробленняумінь танавичок.

Умежах шкірного ізцихнапряміввикористанняміжпредметнихзв'язків можнадиференціювати законкретнішимицілями, їхньоговизначеннязалежить відзмістуматеріалу, щовивчається науроці,навчально-виховнихзавдань, котрі при цьомурозв'язуються.Наприклад,важливим аспектомчетвертого-напрямуєформування вучнівуміннязастосовуватизнання ізпевного предмета упроцесівивченняіншихдисциплін, а й упрактичнійдіяльності. Так;усізнають, як широковикористовується математика прививченніфізики,хімії таіншихпредметів. Однакнерідкоучністаютьбезпорадними, колистикаються ізграфічнимзображеннямзалежностейміжданимифізичними чихімічними величинами,характеристикоюпевногопроцесу за йогографіком,визначенням окремихкомпонентіврівняння чиформули, ізвиконаннямобчислень под годинулабораторних йпрактичнихробіт тощо. Томуважливе заподіяннявчителя математики —підготуватиучнів довикористанняматематичних знань упроцесівивченняіншихпредметів.Доцільним у цьомувипадкуєрозв'язуваннярізних завдань,складених наматеріалііншихдисциплін, атакож завданьвиробничого чи практичногозмісту,розв'язання проблемміжпредметного характеру таін.Аналогічну роботумаютьпроводититакожучителііншихнавчальнихпредметів.

Неменшважливе івиробленняузагальненихумінь танавичок,, котрівикористовуються упроцесівивчення не лишеоднієї, акількохнавчальнихдисциплін.Спеціальнідослідженняпоказують, щонайбільшоїефективності можнадосягти тоді, коливчителірізнихпредметів,додержуютьєдинихметодів йприйомів,формуючи вучнівназваніуміння. Для цогорекомендуєтьсяпопередньоаналізувати структуру дії,розчленовуватиїї наскладовіелементарніоперації,визначатираціональнупослідовність їхньоговиконання йдодержуватиїї. Удеякихвипадкахкорисноювиявляєтьсяалгоритмізаціяпевнихвидівнавчальноїдіяльності (>наприклад,характерне тикиявища, закону,теорії,розв'язування завдань тощо).

Нарізнихетапах урокувикористанняміжпредметногоматеріалуможе матір іінші,вужчіцілі.

>Ефективність роботи повстановленнюміжпредметнихзв'язківдосягаєтьсяплануванням.Найдоцільнішеплануватиїї занавчальними темами предмета.

>Конкретнийзміст зв'язку,місце його узагальнійканві урокувчительвизначає,готуючись до уроку.Слідпам'ятати, щоміжпредметнізв'язки не можнаперетворювати насамоціль.Вонимаютьорганічновипливати ззмістунавчальногоматеріалу, непорушувати йогоструктури,логікивикладу йслужитидосягненнюпевнихнавчально-виховнихцілей.

>Середефективних формреалізаціїміжпредметнихзв'язків —міжнредметнісемінари,диспути йконференції,комплексніекскурсії,практичні ісамостійні роботиміжпредметного характеру,виконанняспеціальнихміжпредметнихзавдань тощо.Доцільнимєузагальнюючеповторення, що проводитися наміжпредметних уроках, котріспільноготуютьучителірізнихдисциплін.Основні ізцих формреалізаціїміжпредметнихзв'язківхарактеризуються внаступнихрозділах.

1.3Підготовкавчителя доздійсненняміжпредметнихзв'язків науроці

>Підготовкавчителя дореалізаціїміжпредметнихзв'язківвключає рядпослідовнихвзаємозв'язанихетапів,однакпедагогічнійпрактицібракуєцілеспрямованості.Багато учителів неаналізуютьнавчальнийматеріалщодоміжпредметногозмісту, без чогоміж-предметнізв'язкиреалізуються формально.Аджеподані впрограмахорієнтовнівказівкищодоміжпредметнихзв'язківпередбачаютьознайомленнявчителя звідповіднимматеріаломсуміжнихдисциплін та йогодокладнийаналіз.

>Більшістьучителів невиявляютьрівнявміньучнівздійснюватиміжпредметнеперенесення знань, щоперешкоджаєефективнокеруватирозвиткомцихумінь.Міжпредметнізв'язкиреалізують, як правило, лише под годинупояснення новогоматеріалу.Такийпідхідзбіднюєфункціїцихзв'язків,зокрема,узагальнюючу.

>Багато учителівспеціально непродумуютьметоди таприйомиреалізаціїміжпредметнихзв'язків, чи ж при їхнівідборівідчуваютьзначнітруднощі.

>Усецепризводить допереважно репродуктивноговикористанняміжпредметнихзв'язків,недостатньочіткого їхньогоформулювання,перевитратнавчального години,перевантаженняучнів [4,16].

>Здійснюючиміжпредметнізв`язки,учителіповиннікеруватисявстановленим удидактиціположенням про ті, що смердотієважливимзасобомактивізаціїнавчальної;діяльностіучнів вумовахзастосуваннярізних, й особливопошукових,методівнавчання (подактивізацієюучніврозумієтьсяінтенсифікаціяїхньоїдіяльності, під час уроків та под годинудомашньоїпідготовки.).

Практикапоказує, щовиявленняміжпредметнихзв'язківстановитьзначнітруднощі дляучнів.Уникнутицихтруднощівпевноюміроюдопомагаєурізноманітненняметодівнавчання. При цьомувчителькеруєтьсязагальноюметоюнавчання, аумовах конкретного уроку —метою цого уроку.

>Наводимо структурупідготовкивчителя довикористанняміжпредметнихзв'язків науроці,розробленуСабадом Р. Р.Вонавключає:

1.Відбирання знаньміжпредметного характеру наоснові мети уроку йпорівняльногоаналізузмістунавчальногоматеріалусуміжнихдисциплін.

2.Розподілміжпредметногоматеріалувідповідно допитань плану уроку (>якщопитань утемікілька).

3.Визначенняконкретної метиреалізації шкірногоміжпредметного зв'язку,підпорядкованоїзагальнійметі уроку.

4. .>Усвідомленнязмістуміжпредметного зв'язку й йоголаконічневираження условеснійформі.

5.Оцінюванняскладностіміжпредметногоматеріалу,можливостей йогонаочноговідображення, атакожвключення внавчальніситуації.

6.Аналіз стануготовностіучнів доусвідомленняміжпредметного зв'язку.

7.Встановленняетапу уроку, колиздійснюєтьсязв'язок.

8.Відбиранняспособів,методів таприйомівреалізаціїміжпредметного зв'язку.

Наприкладівивченняважливогоміжпредметногопоняттябілкирозглянемо, як вчительготується доздійсненняміжпредметнихзв'язків,приділивши при цьомуосновнуувагувідбираннюметодівнавчання.

>Виходячи ізцілей урокувчительздійснюєпорівняльнийаналіззмістунавчальногоматеріалусуміжнихдисциплін.

Отже, позначкареалізаціїміжпредметного зв'язку —об'єднативідоміучням ізвалеологіїрозрізненіфакти,розглянути їхнього якскладові уширшому заобсягомфакті ізіншого предмета (>фізичної культури). Таким чином,требаздійснитиперенесеннявідомих знань уновіумови,певноюміроюузагальнитизнання.

>Проаналізувавшинавчальнийматеріал тавстановивши міткуреалізаціїміжпредметного зв'язку,вчитель ">фіксує для собізмістміжпредметного зв'язку:вплив здорового способу життя,занняттяфізичнимивправами назагальнийрозвитокособистості.

Отже, мирозглянули трипослідовнихетапи упідготовцівчителя довикористанняміжпредметнихзв'язків науроці:аналізнавчальногоматеріалу наоснові мети уроку,формулювання метиреалізаціїміжпредметного зв'язку йлаконічневираженнязмісту зв'язку всловеснійформі.Наступнийетапнаведеноївищеструктури —розподілміжпредметногоматеріалувідповідно допитань плану уроку — вданомувипадкувідсутній,бо науроцірозглядалосьлишеодне запитання [4,18].

>Після того, як вчитель доброусвідомивміжпредметнізнання йзмістміжпредметного зв'язку,вінспрямовуєувагу навідбиранняметодівнавчання.

>Визначенийміжпредметнийзміст можнареалізувати задопомогоюрепродуктивних чипошуковихметодівнавчання ізбільшою чименшоюміроюсамостійностіучнів. Привідбиранніметодівнавчаннявчителяпевним чиноморієнтує позначкареалізаціїміжпредметного зв'язку.Єще трипроміжнихетапи, котрідопомагаютьефективнішевідібратиметоди дляздійсненняміжпредметного зв'язку. Цеаналіззмістуміжпредметногоматеріалущодо йогоскладності,специфічноїможливостівідтворення унаочнійформі,включення впевнінавчальніситуації;аналізготовностіучнів доусвідомленняміжпредметнихзв'язків;встановленняетапу уроку, наякомурозкриваєтьсязв'язок.Якщовміннярозкриватиміжпредметнізв'язки вучнівнедостатньосформовані, можназорієнтувати їхні лише напригадуваннявідомих ізбіологіїпроцесів. Ценайкращезробити задопомогоюзапитань наетапіактуалізації знань.

>Якщоучні добропідготовлені й неодноразоворозкривалиміжпредметнізв'язки,доцільнозалучити їхні досамостійноговстановленняміжпредметнихзв'язків.

Отже, позначкареалізаціїміжпредметного зв'язку йможливість .>відтворенняміжпредметногоматеріалу уформіпевнихпитань,завдань,наочності,побудови на йогоосновіпевнихнавчальнихситуацій-єважливимикритеріямидоборуметодівнавчання дляреалізаціїміжпредметнихзв'язків. Прививченніперебування азоту вприродівнаслідок такоговідбору один й тієї жміжпредметнийзміствідтворено задопомогою репродуктивного йпошуковогометодівнавчання.

>Спрямовуюча діяльність вчителя приздійсненніміжпредметнихзв'язків науроціохоплюєтакі дії.

1.Застосуванняпередбаченого припідготовці до уроку методу чи прийомуреалізаціїміжпредметного зв'язку йкоригування цого методузалежно від того, якучнісправляються ізпоставленимзавданням.

2.Заключнийаналіздійучнів тависновки.

>Важливимикритеріямидоборуметодів дляреалізаціїміжпредметнихзв'язківєскладністьміжпредметногонавчальногоматеріалу йпідготовленістьучнів дореалізаціїміжпредметного зв'язку.

>Якщоміжпредметнийматеріалдоситьскладний йможестатись так, щоучні незможутьвідповісти нажодне ізпоставленихпитань.Тодінеобхідноспростити їхні,виділитидопоміжні запитання чи податідеякідодатковіфактичнівідомості.Якщоучні несправляються ізрозв'язаннямпошуковихситуаційнавіть приумові їхньогоспрощення,вчительпоказуєучням, як можнатворчовикористовуватипевнізнання ізіншого предмета [4,21].

Отже, приреалізаціїміжпредметнихзв'язків унавчаннісліддодержуватипоступовості ісистематичності.Поставивши йобговоривширепродуктивні запитання,треба перейти дорозв'язання окремихпізнавальних завданьміжпредметного характеру, апотім — й дорозглядупроблемнихситуацій наміжпредметнійоснові. При цьому ізможливихметодівреалізаціїданогоміжпредметного зв'язкузавждинеобхідновідібратипридатні дляпевного уроку вданомукласі.


>РОЗДІЛ 2ВЗАЄМОЗВ`ЯЗОККУРСІВ “>ВАЛЕОЛОГІЯ” ТА “>ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА” УШКІЛЬНОМУКУРСІ

2.1Інтегративнийзміствалеологічноїосвіти

>Досвідупровадження курсувалеології у школахзасвідчуєнеобхідністькоригування йогозмісту,розкриттявзаємозв'язківвалеології ізіншиминавчальними курсами.Інтегративна природавалеологіївиявляється й вісторіїрозвиткугалузі, й вїїнинішньомустатусі.

>Археологічнізнахідкипідтверджують, що заходьщодозбереженняздоров'я населення малімісце над античномуРимі, а ізадовго донього — вАссирії.Ваішлоні,Єгипті.Індії,Китаї таіншихкраїнах.

>Елементиохорониздоров'я в Українііснувалище задохристиянськихчасів.Народна медицинавикористовувалалікарськірослини,водолікування,масаж тапримітивнупсихотерапію уформізамовлянь. Наформуваннягігієнічних знаньзначнийвплив маладавньогрецька таарабська медицина.

>Активнийрозвиток засідокохорони йзбереженняздоров'яприпадав на IX ст. — годинуутворенняКиївської держави та X ст. — поширенняхристиянства.

>НаселенняКиївськоїРусівідзначалосявисокимрівнем санітарної культури,її «Історію» Геродота {485—425 рр. до зв. е.)згадуютьсяпаровілазні,милоподібніречовини,використання ізметоюдезінфекціїсірки,технікабальзамування. НаРусіналежнаувагаприділяласяпитаннямзміцненняздоров'я.

>ОнуціВолодимира МономахаЄвпраксії (XII ст.)належитьмедичний трактат з 29розділів («Проспосіб життя врізні пори року», «Проїжу,питво, сон йспокій», «Пролазню» тощо).Вже вXI—XII ст. приКиєво-Печерськомумонастирііснувала одна ізпершихлікарень (>лікарняФеодосія).Ченцімонастиря разом знаданняммедичноїдопомогиприділяливеликуувагупитаннямгігієни йсанітарії уповсякденномупобуті:харчуванні,використанніпитної води,видаленнісміття тощо. Великогопоширеннянабулимиття влазнях,гартуванняорганізму.

>Середньовіччяхарактеризуєтьсярозвиткомгігієни,пов'язаним ззаснуваннямакадемій таіменамивидатних українськихучених: ЮріяДрогобича (>Котермака), ПетраМогили, ДанилоСа-мойловича,ХомиБорсука-Мойсеева таін.

У 1593 р. наЛьвівщині бувзаснованаАкадемія ізмедичним факультетом (>Замойськаакадемія), деспільно ізмедичним факультетомПаду-анськогоуніверситету вІталіївивчаливпливжитлово-побутових умів назахворюваністьгуцулівгірськихрайонівГаличини.

>Працілікаря ЮріяДрогобича (>бл. 1450—1494)висвітлювалипроблемигігієни йпрофілактичноїмедицини.Підім'ямГеоргія Михайласина Доната ізДрогобичавінзакінчивКраківськийуніверситет,потім —Болонський вІталії, де в 1478 р. ставши докторомфілософії, а 1482 р. —доктороммедицини. З 1488 р.ЮрійДрогобичвикладав медицину вКраківськомууніверситеті.Самейомуналежить одна ізпершихдрукованихкнижок ізмедицини, девисвітлені і запитаннягігієни.

>Відомийдіячправославної церкви й просвіти, учредительКиєво-Могилянськоїколегії (1632 р.) митрополит Петро Могила (1597—1647)приділявувагупроведенню зайняти ізмедицини. Устатуті цого заставі буливідповіднівказівкищододотримання правилгігієни [13,33].

Доктормедицини, члендванадцятиіноземнихакадемій Данило Самойлович (1742—1804) все життяпрацював в Україні йприсвятивнаукову діяльністьборотьбі ізчумою таіншимиінфекційнимизахворюваннями.Вінвідомий вісторії країни як один ізфундаторівсистемипрофілактикицихзахворювань.

>Конкретнірекомендаціїщодогігієнихарчування,одягу,приміщеньмістяться вмедичнихнастановах длявійськовослужбовців, автором які буввипускник чернігівськоїколегіїЮхимБілопольський (>штаб-лікарполководця Про. У. Суворова).

>Початокгігієні якокремійнауковійдисципліні, щотіснопов'язана ізвалеологією, дали твори Р. М.Леві,Естерлена (>Франція), Є.Паркса (>Англія) тадосягнення вгалузібіології,хімії,математичної статистики,мікробіології.

>Пліднийрозвиток науки прочинникизбереженняздоров'явідзначався в Українінаприкінці XIX — на початку XX ст.

>Сучаснавалеологія як наука проздоров'яздорових (за І.Брехманом)може бути представлена утрьохіпостасях.Етимологічне —це «наука проздоров'я», Якарозкриває йоговияви йсутність,базується навідповіднихвалеологічнихтеоріях,розглядаєздоров'я якбагатовимірний феномен у йогоцілісності.

>Онтовалеологіяпокликана наосновітеоретичних знаньреалізувати напрактиці заподіяннязбереження йзміцненняздоров'я.Саме черезцеїїназиваютьпрактичноювалеологією.

>Валеологія якгалузьосвітиоб'єднує всобінауково-теоретичнізнання,практичнівміння йнавички (>онтовалеологічні),освітні, щопередбачаютьтіснийвзаємозв'язокпроцесузасвоєннявалеологічних знань ізвалеологічнимвихованням, результатомякогоєформуваннявалеологічногосвітогляду.

Навідміну відгігієни тасанології, предметомвивчення якієколективне таіндивідуальнездоров'я,валеологія —цеінтегративний курс, щооб'єднує багато «>людинознавчих»дисциплін.

>Зародившись разом злікувальноюмедициною,гігієнадоситьдовгоіснувала якєдинапрофілактичнагалузь.Відповідно до принципуєдностіорганізму ізнавколишнімсередовищем,якийсформулював І. М.Сєченов (1863 р.),гігієнавивчаєколективне таіндивідуальнездоров'я впостійномувзаємозв'язку ізчинникамидовкілля.

>Засновникекспериментальноїгігієни вАнглії Є. Паркусформулював міткугігієни як науки, щопереслідуєвелику йблагородну мітку —зробитирозвитоклюдськогоорганізмунайдосконалішим, життя —найсильнішим,згасання —найуповільненішим, а смерть —найвіддаленішою.

>Формуваннявчення просанологію — науку просуспільнездоров'япов'язуєтьсязізмінами встратегіїохорониздоров'я у наше годину.Основоюсанологіїєконцепція здорового способу життя яксучасногострижняпрофілактикизахворювань [13,33].

>Санологія неабстрагується відвивчення таоцінкипатології,закономірностейзмінидинаміки йструктуриіснуючихпоказниківздоров'я, вонмає наметізнайтисправжнікритерії таміриласамездоров'я.Враховуючиосновнізакономірностівиникнення йрозвиткухвороб ворганізмі (патогенез),санологіядосліджує,виявляємеханізми йшляхиформуванняздоров'я (>саногенез),узагальнює їхні не дуже дорівняіндивідуального, а і, що особливоважливо,суспільногоздоров'я.Най-гостріша проблема науки —формуваннясуспільної думи на установкущодо здорового способу життя.

>Всіпроблемисанологіїпідпорядковані одне- музавданню —розробціефективнихрекомендаційщодоохорони,примноження,відновлення,підвищеннярівня таякостіздоров'я воптимальні рядки.Таке заподіяннястосуєтьсялишеперебудовиохорониздоров'я якосновної йогостратегії.

>Об'єктомвивченнявалеологіїє здорова людина, апоказником стануздоровоїлюдиниєкатегорія «>здоров'я».

Завизначенням ВООЗ, подздоров'ямрозуміють станповногофізичного, духовного йсоціальногоблагополуччя, а чи нелишевідсутністьхвороби чифізичнихвад.Здоров'я —цекатегоріясоціальна,оскількиналежить довсьоголюдськогосуспільства, й його характеристикапотребує не лишебіологічних,медичних,психологічних знань, а іфілософських.

>Закони йкатегоріїдіалектики, котраєтеорією й методомпізнання йперетворенняособоюнавколишньоїдійсності, нелишезастосовуються впроцесівивченнявалеології, а ісприяютьосмисленню причин, котріпороджуютьнегативніявища.

>Валеологіямаєтакож своюпредметнуметодологію, Якавиявляється всистемінауковообгрунтованихметодів й методикдіяльностізакладівосвіти.

2.2Основніскладовішкільного курсу “>Валеологія”

Насучасномуетапірозвиткусуспільстванауково-технічнийпрогресхарактеризуєтьсястрімкимзростаннямобсягунауковоїінформації. Це, на свійчергу,зумовлюєнеобхідністьупровадження новихдисциплін у системуосвіти,серед яківажливемісцезаймаєвалеологія. Програму цого курсуспрямована наформуванняміцнихтеоретичних знань, але ввиробленнявмінь танавичокшколярів ізпитань культуриздоров'я.

>Успішневирішеннязавданьнавчального курсупов'язане ізусвідомленням йзасвоєннямучнямиосновних зрозумітивалеології. В частности, вшкільномукурсівалеології для 1 — 11класіврозглядаютьпоняттяздоров'я,третій стан, кісточка,здоровішспосіб життя,валеологія, культураздоров'я таінші.З'ясуємозмістцих зрозуміти.

>Здоров'я.Здоров'я -цедарунокприроди.Людина відприродимаєвисоковдоскона-ленийфункціональнийорганізм,оптимальноїформитіло дляжиттєдіяльності, ізуніверсальнимзахистом відрізнихзовнішніх тавнутрішніхнегативнихвпливів — холоду таспеки, ран таотрут,стресів та травм, голоду тахвороб тощо.

>Здоров'я —це станзовнішньої тавнутрішньоїрівновагилюдини із самою собою танавколишнімсвітом на духовному,психічному йфізичномурівнях.Здоров'яслідрозглядати не статично, як щосьпридбане, щоможезберігатисьтривалий годину, адинаміцізмінзовнішньої тавнутрішньоїрівноваги, уздатностіадаптуватись усередовищі.Цей станпостійнозмінюєтьсязалежно відвікулюдини,довкілля тощо.Необхідно йогослідкувати й підгримувати його врівновазі (якнеобхідно систематичноїсти,щобпочувати собі добро й непомирати від голоду).Потрібно вестиздоровийспосіб життя.

>Зовнішнюгармонію ізнавколишнімсвітомслідрозуміти так, що людинапочуває собі урівновазі ізсередовищемпроживання (температураповітря,тиск та йтліфізичніпараметриземлі, атакожвпливрізноманітнихвипромінювань із космосу). Аще людинапочуває собі комфортно усоціумі, приспілкуванні із людьми, котріприносятьїйрадість.

>Підвнутрішньоюрівновагоюорганізмулюдинирозумієтьсязбалансована робота всіх йогофункціональних систем:серцево-судинної,дихальної,нервової,гуморальної таінших.Внутрішнярівновагапередбачає станпсихологічноадекватноїповедінкилюдини тадуховноїцілісності особини, котрасвідомокерується вповедінцігуманістичнимицінніснимиорієнтаціями.

>Розуміючисутністьздоров'ялюдини як систему, щомає триаспекти,визначимо їхнього.

>Піддуховним аспектом здоровий 'ялюдинислідрозумітицілісність особини,сформованість унеїгуманістичнихцінніснихорієнтацій, щозабезпечуютьгармонійність успілкуванні ізнавколишнімсвітом й самою собою.Духовний аспектпередбачаєрозуміннясенсу життя,усвідомлення ціності життя, атакожсформованістьоптимістичногосвітосприйняття.

>Психологічний аспектздоров'яозначаєзбалансованістьпсихічнихпроцесів,явищ таадекватніреакціїлюдини на станзовнішнього йвнутрішнього світу [5,47].

>Підфізичним аспектомздоров'ярозумієтьсяоптимальнефункціонування всіхорганів й системорганізмулюдини —серця,шлунку,зубів,легенів,м'язів тощо.

>Людину таїїздоров'яслідрозглядати як систему ізпірамідальним принципомпобудови, уякійвиділяються трирівні:верхній — духовний,середній —психічний,нижній —фізичний. Уційсистеміпровіднемісцезаймає вершина — духовний аспектздоров'я.

>Розумінняздоров'я якба-гатоаспектноїсистемидозволяє правильноусвідомлюватизначенняздоров'я вжиттілюдини. Кожна особапрагнепрожитидовге,плідне життя. Цеможливо лише заумовивисокогорівняздоров'яіншихчленівсуспільства.Суспільствозацікавлене до того,щобусі йогогромадяни булиздорові, й тоді смердотізможуть принести максимальновеликукористь у йогорозвитку.

>Третій стан, чипередхвороба. Мирідкочуємоцепоняття й йогозначення недужерозуміємо. Кожна людинаявляє собоюєдність двохпротилежностей —здоров'я тахвороби.Здоров'я та зернятко —цеявищаживоїприроди, щомаютьспільне йрозбіжне. Абсолютноздорових людейдуже мало,більшістьперебувають утретьомустані,проміжномуміжздоров'ям йхворобою.

>Уся сумафакторів негативноговпливуфізичної,хімічНої,біологічної,психічної,соціальної таіншоїприроди,властивихсучаснимумовам життя,призводить не дуже дорозвиткузахворювань, а і допояви рядузагальнихсимптомів (>неврастенія,втратаапетиту,дратівливість,головнийбіль,сухістьшкіри таінші),властивихтретьому стану.

Люди, яківживають наркотики, алкоголь тапалять, в основномуперебувають утретьомустані, бо алкоголь, наркотики танікотинзабирають воничастинуздоров'я.Особливийфізіологічний стантакожпов'язаний зобмеженнямжиттєдіяльностілюдини (ушколярів —періодстатевогодозрівання, ужінок —вагітність тапісляпологовийперіод, людипохилоговіку —старість).

>Найбільше людейопиняється утретьомустані черезнеправильнехарчування таневміння вестиздоровийспосіб життя.Діїрізнихнесприятливихфакторівпроявляютьсяшвидше узмінізагального стану,самопочуття тапрацездатності, ніж узахворюваності,гцо зпроявомтретього стану.

Утретьомустані —витоки всіххвороб.Якщо зерняткотриваєдобу,тижні,місяці і понад, тотретій станзберігаєтьсяроками,десятиліттями йнавіть усє життя. Утретьомустані людинарозпоряджаєтьсяприблизно лише половиноюдуховних тапсихофізичнихможливостей,закладених унійприродою, ацеозначає, що вон незможезробити багатокорисного вжитті.

>Одне ззавдань, щостоїть перед школярами под годинувивченнявалеології, —навчитисярозпізнаватицей стан,запобігатийому тавчасноусувати його.Цьомусприятимутьконкретнізнання та широкий, спектрумінь йнавичокрізнихоздоровчихтехнологій,якими школяроволодіє,розробляючиіндивідуальнуоздоровчу систему.

Ми часточуємо слово «зернятко». У «>Великіймедичнійенциклопедії» кісточкавизначається як «>порушенняжиттєдіяльностіорганізму подвпливомнадзвичайнихподразниківзовнішнього тавнутрішньогосередовища, щохарактеризуєтьсязниженнямпристосованості приодночасніймобілізаціїзахисних силорганізму».

>Хворобивиникли ізпоявою життя на землі.Хворіє всеживе.Хворобазумовлюєтьсявпливом наорганізмшкідливихприродних тасоціальнихфакторів. Одним ізфакторів, щовикликаєхворобилюдини,єнедостатняпристосованістьїїорганізму до умівдовкілля. Комплекс умів життялюдинидужескладний.Вінміститьумовинавчання, роботи тапобуту,кліматогеогра-фічніособливостіпроживаннялюдини,звичаї тазвички,фізіологічніособливостіорганізму,статі,віку таіндивідуальніособливостілюдини.

Іншим чинникомхворобилюдиниєспадковість.Хворобаможепередаватись відпокоління допокоління,

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація