Реферати українською » Педагогика » Формування в молодших школярів пізнавального інтересу Засоба усної народної творчості на уроках курсу "Я і Україна"


Реферат Формування в молодших школярів пізнавального інтересу Засоба усної народної творчості на уроках курсу "Я і Україна"

Страница 1 из 4 | Следующая страница

>ДИПЛОМНАРОБОТА

>Формування вмолодшихшколярівпізнавальногоінтересузасобамиусної народної творчости під час уроків курсу «Я й Україна»


>Зміст

 

>Вступ

>Розділ І.Теоретичніосновиформуванняпізнавальногоінтересу вучнівпочаткової школизасобамиусної народної творчости

1.1 Проблемаформуванняпізнавальногоінтересу вмолодшихшколярів упедагогічнійлітературі

1.2 Станформуванняпізнавальногоінтересу вмолодшихшколярівзасобамиусної народної творчости під час уроків курсу «Я й Україна» впрактиці школи

>Розділ ІІ.Дослідно-експериментальна робота ізформуванняпізнавальногоінтересу вмолодшихшколярів під час уроків курсу «Я й Україна»засобамиусної народної творчости у 2класі

2.1Аналізпрограми йпідручника курсу «Я й Україна» (2клас)

2.2 Методикаформуванняпізнавальногоінтересузасобамиусної народної творчости під час уроків курсу «Я й Україна» у двакласі

2.3Результатиекспериментальногодослідження

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури

>Додатки


>Вступ

УНаціональнійдоктринірозвиткуосвіти України у XXIстоліттізазначається: «>Головна позначка українськоїсистемиосвіти —створитиумови длярозвитку йсамореалізаціїкожноїособистості як громадянина України,формуватипокоління,здатнінавчатисявпродовж життя,створювати ірозвивати ціностігромадянськогосуспільства» [39].

Уумовахособистісноорієнтованогопідходу донавчання івихованняактуальнимизавданнямипочаткової школиєрозвиток удитини всіхпозитивнихприроднихякостей,створення умів длясамовизначення тарозкриттянеповторності шкірногоучня. Школа виннареалізуватинасампередтворчийпотенціалдитини, забезпечитиоволодінняучнямидосвідомпошуковоїдіяльності ватмосферізагальногозахопленняцікавоюсправою.Розв’язанняданого заподіянняпотребує від шкірного вчителяформування вучняпозитивноїстійкоїмотивації, Яка бспонукала його донаполегливоїсамостійної роботи.

>Найважливішим мотивомпізнавальноїдіяльностілюдини,якийзбуджуєїї допошуку істини,єпізнавальнийінтерес,якийвизначають якпозитивнеоціннеставленнясуб'єкта досвоєїдіяльності,вибірковуспрямованістьлюдини наоб'єкт йявищанавколишньоїдійсності.

>Кожен вчительмріє про ті,щоб йогоучнівирослидопитливими людьми, «>щоб у юномусерцізапалаввогникжадобипізнання» Алі якзапалитицейвогник? З цого приводу В.О.Сухомлинськийзазначав, щосаме від вчителя,залежить, чивідчуєдитина романтику, красупізнання.

Великимиможливостями длярозвиткупізнавальнихінтересівмолодшихшколярівволодіє курс «Я й Україна»,вивченняякогоґрунтується набезпосередніхдитячихспостереженнях занавколишнімиявищами таоб’єктами ізнаступним їхніобговоренням,узагальненням науроці. Таемоційність, ізякоювчительподаєнавчальнийматеріал,викликає умолодшихшколярівпочуттяподиву таінтересу. На уроках курсудітивисловлюютьвласні думи пропобачене йпочуте,діляться ізтоваришамисвоїмизнаннями,розповідають про ті, щовразило їхнього улісі,полі, наморі чи серед стосів,проводятьелементарнідослідження,вчатьсязастосовуватиприродничізнання длявирішеннянавчальних тажиттєвих проблем, длярозширення тапоглиблення свогопізнавальногодосвіду.

>Розвиток умолодшихшколярівпізнавальнихінтересівєнайважливішоюумовоювиховання такихціннихякостей, якрозвитокпізнавальнихздібностей;зміцненняумінь йнавичоксамостійнозасвоювати таосмислюватинавчальнийматеріал;формуванняосновнихінтелектуальнихумінь, необходимих дляоволодіння курсом «Я й Україна» впочатковихкласах. Запевних умівінтересєзасобом живого,захопливогонавчання,визначаєінтенсивний йзосередженийрозвитокпізнавальноїдіяльності,переростає встійку рису характеру.

>Виховання удітейстійкихпізнавальнихінтересів, їхнірозвитокзавжди булиактуальноюпроблемою, бо від того, як активноучнівивчаютьнавчальнийматеріал,наскількисамостійно проходитиїхня діяльність науроці,залежитьефективністьусієї роботивчителя.

Проблемаформуванняпізнавальноїінтересудосліджувалась такимивидатними педагогами як А.Дістервег, Я.Коменський,В.Сухомлинський.Розглядається вона й удослідженняхО.Жоржик, О.Савченка, І.Шамової,Л.Шушори таіншихвчених.

Упрацях М.Бібік, І.Дубровіної, З. Журавель,О.Киричук, Л.Нарочної, Л.Шелестової таіншихпедагогіврозглядаютьсяметоди йзасобиформуванняпізнавальногоінтересумолодшихшколярів.

Удослідженнях Про.Біди, І.Вікторенко, М. Лисенка, М.Пазяк, Л.Різник,В.Сидорчук, М.Стельмахович, Л. Шаповал таін.вчених одним ззасобівформуванняпізнавальногоінтересу вмолодшихшколяріврозглядаєтьсяусна народнатворчість. Українськінародні творимаютьчудовувластивістьемоційновисвітлюватизвичне йбуденне,виховуватилюбов дорідного краю,повагу доживоїприроди,бажанняберегтиїї.

>Вивченняшкільної практикинавчанняучнів курсу «Я й Україна»засвідчилонеобхідністьудосконаленняпроцесуформуванняпізнавальногоінтересу вмолодшихшколярівзасобамиусної народної творчости.

>Актуальність >проблеми йзумовилавибір тимидипломної роботи «>Формування вмолодшихшколярівпізнавальногоінтересузасобамиусної народної творчости під час уроків курсу «Я й Україна»

>Об’єктомдослідженняє –навчально-виховний процес упочатковійшколі.

Предметдослідження –формуванняпізнавальноїінтересуучнів під час уроків курсу «Я й Україна»засобамиусної народної творчости у 2класі.

>Метою роботи >єобґрунтування таекспериментальнаперевірка методикиформування вмолодшихшколярівпізнавальногоінтересузасобамиусної народної творчости під час уроків курсу «Я й Україна».

>Гіпотезадослідження:якщоцілеспрямовано, систематично, методичновиваженовикористовувати засну народнутворчість під час уроків курсу «Я й Україна», тоцесприятимеефективномуформуваннюпізнавальногоінтересумолодшихшколярів довивченняприроди йякісному

>оволодінню нимизнаннями,уміннями танавичками.

Длядосягнення мети роботинеобхідновиконатинаступні заподіяння:

1.Вивчити стан розробкидосліджуваноїпроблеми залітературнимиджерелами та впрактиці роботишкіл.

2.Визначитиумовиформуванняпізнавальногоінтересу вучнівпочаткової школизасобамиусної народної творчости.

3.Розробити методикуформуванняпізнавальногоінтересу під час уроків курсу «Я й Україна»засобамиусної народної творчости у 2класі таекспериментальноперевіритиїїефективність.

Зметоюреалізаціїпоставленихзавданьзастосовувалисьтакі >методидослідження:

1)теоретичнийаналізметодичноїлітератури,навчальноїпрограми,підручнику;

2)спостереження занавчально-виховнимпроцесомпочаткової школи,бесіди із вчителями;

3)моделювання впроцесі розробки методикиформуванняпізнавальногоінтересу під час уроків курсу «Я й Україна»учнів;

4)експериментальний (>констатуючий йформуючийексперимент);

5)математичний упроцесіаналізуекспериментальнихданих.

>Дослідженнявиконувалосьпротягом 2007-2008 років.Умовно його можнаподілити втричіетапи. Напершомуетапі,констатуючому,проводивсятеоретичнийаналізпроблеми.Вивчаласьпсихолого-педагогічна,методична йнавчальналітература ізданого запитання,аналізувавсядосвід роботи учителівпочатковихкласів,формувалися позначка і заподіяннядослідження,розроблялисьшляхиреалізації мети ізавданьдослідження,матеріалиекспериментальногодослідження. На іншомуетапіпроводивсяформуючийексперимент.Третійетапдослідження бувспрямований наобробку іузагальненнярезультатівформуючогоексперименту,оформлення роботи.

>Практичнезначеннядипломної роботиполягає врозробці методикиформуванняпізнавальногоінтересузасобамиусної народної творчости уроках курсу «Я й Україна» у 2класі, котраможе бутивикористана впрактичнійдіяльності учителів.

>Експериментальна базадослідження.Педагогічнедослідження проводилося набазізагальноосвітньої школи І-ІІступенів з.ХмелиськПідволочиського районуТернопільськоїобластіпротягом 2007-2008 зв. р.Дослідно-експериментальноюроботою було бохоплено 42учні іншихкласів, 5 учителівпочаткової школи.

>Роботаскладаєтьсязівступу, двохрозділів, спискувикористанихджерел.Загальнийобсягдипломної роботи - 79сторінок.


>Розділ І.Теоретичніосновиформуванняпізнавальногоінтересу вучнівпочаткової школизасобамиусної народної творчости

1.1 Проблемаформуванняпізнавальногоінтересу вмолодшихшколярів упедагогічнійлітературі

Насучасномуетапіреформуванняосвітиодне ізголовнихзавдань -створення необходимих умів дляповноцінногорозвитку йсамореалізації шкірного громадянина України.Запорукоюефективностінавчальноїдіяльності іпроцесуучіннямолодшихшколярівєрезультативністьпізнавальноїдіяльності, відякоїзалежитьцілеспрямованістьрозумовоїактивності,розвитокінтелектуальноїрефлексії таприродженихзадатківучнів тощо.

Л. В.Артемова справедливозазначає: «>Щобнавчання було б легким йбажаним,важливопропонуватитакийзміст знань,якийдитина наданомуетапірозвиткусвоєїпсихікиможесприйнятинайбільш оптимально -зацікавлено, ізнайменшимитруднощами» [1,с.7].Тобтоважливимєвпливпізнавальногоінтересу нарезультативністьнавчання впочатковихкласах.

Проважливістьпізнавальногоінтересу впроцесінавчанняучніввказували Я.Коменський, І.Песталоці, А.Дістервег, До.Ушинський таін.

>Різноманітніаспектиформуванняпізнавальнихінтересівдосліджували Л.Виготський, Про.Дусавицький, Про. Киричук, М. Морозова, Р.Щукіна таін. >Значенняінтересу внавчально-виховномупроцесірозкривається упрацях М.М.Бібік [5],О.Я. Савченка [48], М. В.Савчин [50], О.В.Скрипченко [11] таін.

>Дослідникипідкреслюють, щовиховання активногоставлення до знань, наукивзагалі і донавчальноїдіяльностізокреманеможливе безрозвиткудопитливості,потягу до знань,інтересу допізнання.Суворі,категоричнівимоги,покарання,адміністративні заходьбезсилі,якщо вдитини немаєпотребинавчатися,якщопізнавальна діяльність длянеїпозбавленажиттєвогозмісту.

>Важлива рольінтересу встановленніособистостімолодшого школяра.Дитинареалізуєсвійінтерес упроцесіосновноїдіяльності, бонайсильнішим мотивом унавчаннієсамепізнавальнийінтерес,котрий активновзаємодіє зсистемоюцінніснихорієнтацій,цілями, результатамидіяльності,відображає усіскладовіособистості:інтелект, волю,почуття. [12].

Ос-кількиінтересзумовлюєзагальнутенденціюзвертатиувагу напевніоб'єкти йявищанавколишнього світу ізметою їхньогопізнання чи навиконанняпевного видудіяльності, товінвпливає на усі безвиняткупсихічніпроцеси,спрямовуючи їхнього употрібне русло.Йдеться,насамперед, проувагу дооб'єктаінтересу, Яка ізфізіологічногопоглядупояснюєтьсявиникненням укорі великихпівкуль головногомозкуосередку оптимальногозбудження.Відомо, що встанізацікавленостідитина всезасвоюєшвидко іґрунтовно.Розумова діяльність подвпливомінтересустаєдедалізосередженішою,з'являютьсяроздуми, щоспонукаютьпевні дії,вважає Про. Киричук [ 24, с. 3].

>Пізнавальнийінтересактивізує усіпсихічніпроцесилюдини, нависокомурівнірозвитку,збуджує допостійногопошуку.Ученівідзначають, щопізнавальніінтересиактивізуютьрозумову діяльність,впливають назміни у засобахїїздійснення тощо [17]..

Отже,розвитокпсихологічнихчинниківнавчальноїуспішностімолодшихшколярівзалежать відефективностірозвитку їхньогопізнавальнихінтересів.

Упсихологічнихдослідженнях [11;50]підкреслюється, щоякіснаперебудоваінтересівнайінтенсивнішевідбувається вперіоди переходудитини із одногоетапу онтогенезу наінший.Змінаінтересів, їхньогоякостей ненівелюєпевноїстійкостінайбільшзначущих укожномувіковомуперіодіознак, котріпродовжуютьрозвиватися,інтегруватись вінші навищомурівні. При цьому, задослідженнями М.М.Бібік,відбувається не лишерозширення йпоглибленняінтересів, а і їхнідиференціація, котравиражається впояві комплексудомінуючихознак.Встановлено, щоінтересобумовлюєнавчальну діяльність вцілому,сприяєсамовдосконаленнюучнів [5].

Таким чином,стійкийпізнавальнийінтересрозглядають якознакуготовностідитини донавчання вшколі.Маючисформованіпізнавальніінтереси,дитинауспішнонавчатиметься, внеїз'явитьсязацікавленість донавчальноїдіяльності. Ушколідитинапоглиблює йрозширює своїпізнавальніінтереси. Унеївиникаєбажаннязмістового йдосконалоговивченняпевнихнавчальнихдисциплін, колиматеріалвиходить замежінавчального.Такийінтересмаєстійкий характер.

Коли жрозуміють подпоняттям «>пізнавальнийінтерес»?

>Пізнавальнийінтересрозглядають якосновний мотивнавчальноїдіяльності, якіндивідуальнуцінність шкірногоучня,пов’язану із йогоособистіснимсмислом [ 5].Школяруцікаво «>пізнаватинове», «>бачитисвій рух впізнанні», «>проникати до науки».

М.Савчин утверждает, щопізнавальнийінтерес –цевиразнаінтелектуальнаспрямованістьособистості напошук нового у предметах,явищах,подіях,супроводжуванапрагненнямглибшепізнати їхніособливості;майжезавждиусвідомленеставлення допредметів,явищ,подій [50, 356]..

Про. Савченказазначає, щопізнавальнийінтерес –цепрагнення до знань, щовиявляється в активномуставленніучня допізнаннясутніснихвластивостейпредметів йявищдійсності [48, 407].

Таким чином,пізнавальнийінтерес -цеемоційноусвідомлена,вибірковаспрямованістьособистості, котразвернена до предмета ідіяльності,пов'язаної із ним, щосупроводжуєтьсявнутрішнімзадоволенням відрезультатівцієїдіяльності.

Удослідженнях У.Лозовоїпідкреслюється, щопізнавальніінтереси лежати восновіактивності,самостійності школяра внавчанні [35].Середпізнавальнихмотивіввінєкерованим йнайзначнішим.Інтересвиникає йзміцнюєтьсялише вситуаціїпошуку нових знань,інтелектуальноїнапруги,самостійноїдіяльності. Тому,якщо передучнямиставлятьсялишеготовіцілі, азнаннялишеповідомляються йзакріплюються,активністьзгортається,інтересзгасає.

І.Божовичвважає, щопізнавальнийінтересзаставляєлюдину активнопрагнути допізнання, активношукатиспособи йзасобизадоволенняпотреби до знань [11]. Р.Щукінавказує тих, щоінтересвиступає як «>потужнийзбудникактивностіособистості, подвпливомякогопсихічніпроцесипроходять особливоінтенсивно, а діяльністьстаєінтелектуальною йпродуктивною» [60].

>Головнафункціяпізнавальногоінтересуполягає до того,щобзблизитиучня ізучінням,заохотити так,щобучіння длянього сталобажаним,потребою, беззадоволенняякоїнереальне йогоблагополучнеформування [55].

Таким чином,пізнавальнийінтересмаєпошуковий характер,підвищуєможливостірозумовогорозвиткуучня (В.Ф. Паламарчук),сприяєусвідомленійсамостійності (>О.Я. Савченка),викликаєпродуктивну роботу (>В.І.Лозова),змінюєспособирозумовоїдіяльності (>Г.І.Щукіна),єумовоюрозвиткутворчоїособистості (>М.І.Алєксєєва).

>Характернимиособливостямиінтересує:

- йогоусвідомленість,

-емоційність,

-особливавольоваспрямованість допізнання.

>Своєрідністьпізнавальногоінтересуполягає втенденціїлюдинизаглиблюватися всутність того, щовивчається. Це виявлятися впевних характеристикахпізнавальногоінтересу:предметності,особистійспрямованості,поліфункціональності,ієрархічності,стійкості,динамічності. [17 ].

Упроцесінавчанняучнівважливо нелишеформуватиінтерес, а ізберегти його на всіхетапахнавчальногопізнання, нарівнях, адекватнихконкретнимдидактичнимцілям.

Психологи,розглядаючиінтерес якпозитивнеемоційнеставлення дооб'єкта,зосередженняуваги наньому,розрізняютьінтереси:

-епізодичні (>ситуативні) -виникають йзберігаютьсялише впроцесіконкретноїдіяльності.Післяїїзакінчення смердотізгасають;

-постійні (>стійкі) - незалежать відконкретних умів.Вонихарактеризуються тім, щозакликають додіяльності в сфері, щоцікавитьлюдину,навіть тоді, колиумови для цого несприятливі.Саме постійнаінтересвідіграєважливий впідтримці йрозвиткупізнавальноїактивності.Вінєважливоюумовоютворчогоставленнялюдини до роботи, щовиконується, тасприяєрозширеннюїї кругозору,збагаченню знань [50 ].

>Процесрозвиткупізнавальногоінтересуучня згіднодослідження Т.Шамовоївключає рядетапів.

першийетап –цікавість -природнареакціялюдини попри всінове чинеочікуване.Вонаспрямовуєувагулюдини нарозгляднавчальногоматеріалу, але й не переноситися наіншийнавчальнийматеріал.Цейрівеньпроявупізнавальногоінтересумаєнестійкий,ситуативний характер йвизначаєтьсянаступнимиознаками:учнівпритягаєзовнішня сторонавивчення предмета, смердоті непрагнуть досамостійногонагромадження знань,маютьнизькийрівеньусвідомленостіматеріалу; негативноставляться доробіттворчого характеру, нецікавляться результатамисвоєїдіяльності, вдодатковійлітературібачатьлишеінтересніфакти йяскравіілюстрації.

Іншийетап –зацікавленість,допитливість,характернимиознакамиє:учніпроявляютьбажаннякращерозібратися впредметі, щовивчається,зрозуміти йогосутність,призначення; смердотіактивні науроці,задаютьзапитання, іззадоволеннямвиконуютьдодаткові заподіяння,читаютьдодатковулітературу.Протедопитливість непоширюється всенавчальний предмет. Прививченнііншої тими,інтерес до предметаможе прірви.

>Третійетап -глибокийпізнавальнийінтерес, приякомуученьрозуміє структуру,логіку курсу,методипошуку йдоказу нових знань, йогозахоплює сам процесдобування нових знань,самостійнерозв'язання проблемнадаєзадоволеннядопитливість.Рівеньглибокогопізнавальногоінтересухарактеризується такимиознакамипізнавальноїдіяльностіучня.Учень активно працює науроці,самостійноготуєповідомлення,пов’язуєвивчення предметазісвоєюмайбутньоюпрофесією,виконуєдодаткові заподіяння,прагне досамоосвіти тощо [55].

>Пізнавальнийінтереспочинається ізелементарноїцікавості.Потімвінможе перерости взвичку досистематичної роботи. Аліцязвичкаможе бутисформована принаявностісистемивпливу научня всімаможливимизасобами всередині школи,позашкільнихзакладів,сім’ї.

>Наявність вучнівпостійногоінтересу донавчання йстворюєумови, за які їхнівнутрішнізусилляпогоджуються іззовнішнімидіямивчителя, щозабезпечуєоптимальнийрівеньактивності внавчальнійпізнавальнійдіяльностіучнів.

>Інтересимолодшихшколярів своїмзмістом, яксвідчатьдослідження Про.Дусавицького,можуть бутипов'язанізішкільноюпрограмою (>вузьконавчальні),виходити замежіпрограми (>широкіпізнавальні) й непов'язуватися ізнавчанням (>розважальні) [12].

За результатамидослідженьТ.Бай6ари [2], І.Дубровіної [17], Р.Щукіноі [60] таінших,пізнавальнийінтересмолодшихшколярівдоситьнестійкий. У цьомупланіважливоюумовоюактивізаціїнавчанняєформування нелишевузьконавчальних, а і широкихпізнавальнихмотивів, забезпеченняперехідшколярів відцікавості (ситуативноїінтересу) дозацікавленості,пізнання. Останніобставинипідсилюють >актуальністьпроблемиформуванняпізнавальногоінтересу впочатковій,оскільки длямолодшихшколярівзаохоченняпроцесомпізнанняєпершочерговоюумовоюїхньоїуваги,працездатності.

Уумовах спонтанногорозвиткупізнавальногоінтересу длябільшостішколярів характернанеусвідомленість йнестійкістьінтересів,схильність дорепродуктивноїдіяльності,обмеженість знаньпрограмногозмісту,відсутністьініціативи йпрагнення досамовизначення. Це негативновпливає наособистідосягнення внавчанні,зазначає І.Вікторенко [12].

Ушколярів одного й того ж класупізнавальнийінтересможе матіррізний характервираження, щообумовленірізнимдосвідом,особливимишляхамиіндивідуальногорозвитку.

>Елементарнимрівнемпізнавальногоінтересуєвідкритийінтерес до новихфактів,цікавихявищ, котрієключовими вінформації,одержанійучнями науроці.

>Вищимрівнемєінтерес допізнання болеесуттєвихознакпредметів чиявищ, щоскладають їхнього болееглибокувнутрішню суть.Цейрівеньпотребуєпошуку,здогадки, активногооперуваннязнаннями.

>Ще болеевисокийрівеньпізнавальногоінтересускладаєінтерес допричинно-наслідковихзв’язків, довиявленнязакономірностей до постановкизагальнихпринципів,явищ, щодіють врізнихумовах. На цьомурівні вучбовомупроцесі особливовідчутний рухучня,який нелишерозумієзагальнийсмисл, але й йглибокеопосередкованевизнаннянайважливішихсторінвивченого [20].

>Особливістюпізнавальногоінтересуєможливістьзбагачувати таактивізувати процес нелишепізнавальної, але й й чи –якоїіншоїдіяльностілюдини.Його предметомєнайважливішаякістьлюдини:пізнатинавколишній світло нелише ізметоюбіологічної тасоціальноїорієнтації вдійсності, а й увідношеннілюдини до світу – вбажанніпроникнути в йогорізноманітність,відобразити впізнаннісуттєвісторони,причинно-наслідковізв’язки,закономірності. У тієї ж годинупізнавальнийінтерес, щоєвключеним упізнавальну діяльністьтіснопов’язаний ізформуваннямрізнихособистіснихвідношень. Весьбагатовіковийдосвідминулогодаєпідставивважати, щоінтерес внавчанніпредставляє собоюважливий таблагодійний чинник йогопобудови.Відомо, щоприємнішевчити тихий,хтохочевчитися,хтовідчуваєзадоволення віднавчальної роботи,хтопроявляєінтерес до знань. Інавпаки,важковчити тихий,хто невідчуваєбажанняпізнаватинове,хто дивуватися нанавчання, зазнала школа як наважкийтягар й лагодитиопірстараннямвчителя.

>Пізнавальнийінтересвиражаєпрагненняучнів до знань йсамостійноїтворчої роботи, томувважається педагогами одним знайбільшзначущих йнадійнихфакторів, котріінтенсифікуютьпізнавальну діяльністьшколярів.

Таким чином,значенняпізнавальногоінтересу вжиттідитиниважкопереоцінити.Інтересвиступає яксамийенергійний активатор, стимулятордіяльності,реальнихпредметних,учбових,творчихдій йжиттєдіяльностізагалом.Вибіркованаправленістьпізнавальногоінтересу напредмети йявищанавколишнього світупідноситьпізнання, особливовиділяючи ізнього ті, щолежить в сферідуховних потребіндивіда.Наявність вучнівстійкихпізнавальнихінтересівзабезпечуєсистематичнуефективну діяльністьучнів приоволодіннізнаннями й способамидіяльності.

>Учителі, котріпрацюютьтворчо, ізметоюрозвиткупізнавальнихінтересівучнівзастосовуютьнайрізноманітнішівидиінтелектуальноїдіяльності. При цьому смердотівраховуютьвіковіданіучнів,рівеньрозвитку їхньогомислення,загальнутеоретичну йпрактичнупідготовку таіндивідуальніособливості.Чиммолодшийвік, тімцікавішиммає бутисаме заподіяння.Цікава роботаполегшуєїївиконання,вчитькращепрацювати [26].

>Лише відмайстерностівчителязалежить, якзробити заподіянняцікавим. як правило,найцікавіше –це ті заподіяння, яку максимальнорозвиваєсамодіяльністьлюдини, будитиїї думку.Уміннятворчорозв’язуватипроблемні запитанняпізнавальногозмісту,викликати вшколярівживийінтерес,любов до предмета,примушувати їхнімислити, активнопрацювати,міркувати –найважливіше умайстерностівчителя. [48]

>Пізнавальнийінтересє одним зфакторівнавчальногопроцесу,якиймає великийвплив як наствореннясвітлої йрадісноїатмосферинавчання, то й наінтенсивністьпротіканняпізнавальноїдіяльностіучнів.

>Навчанняспирається наінтересидітей, воно та ж йформує їхні, томуінтересєпередумовоюнавчання й його результатом.Пізнавальнийінтересможевиступати й якзасібнавчання, й як позначкапедагогічної роботи впланірозвиткузагальноїпізнавальноїактивності.Такапотрійністьпроявуінтересу як мети,засобу й результатунавчання тавихованняскладаєголовнуособливістьпедагогічного аспектупроблемиформуванняпізнавальнихінтересівучнів.

>Умовамиформуванняпізнавальногоінтересує:

-створенняможливостей дляучнів появитирозумовусамостійність йініціативність;

-використанняактивнихметодівнавчання,проблемнихзапитань,ситуацій йзавдань;

-веденнянавчання нависокому, але й посильногорівнітруднощів;наявністьрізноманітногонавчальногоматеріалу йприйомівнавчальної роботи;

-використанняемоційнозабарвленого, живого слова педагога. Дляпідтримкипізнавальнихінтересівнадзвичайноважливостимулюватиемоції,інтелектуальніпочуття.Їхпотужнимджереломєемоційністьнавчальногозмісту [5].

>Аналізпсихолого-педагогічноїлітературидаєможливістьвстановити, щоформуваннюпізнавальнихінтересівсприяютьзахопленістьвикладанням,досліди,незвичайна формаподачіматеріалу, щовикликаєздивування вучнів,емоційністьмовивчителя,пізнавальніігри,ситуаціїсуперечки йдискусії.

>Використанняігор унавчанні:

-активізуютьінтерес таувагудітей,

-розвиваютьпізнавальніздібності,кмітливість,увагу,

-закріплюютьзнання,вміння йнавички.

Правильнопобудованагразбагачує процесмисленняіндивідуальнимипочуттями,розвиваєсаморегуляцію,тренуєвольовіякостідитини.Їїцінністьпередусім до того, що вонвиконує рольемоційноїрозрядки,запобігаєвтомідітей.Якщовчитель частовикористовуєігри,молодшішколяріраптомроблятьвідкриття: «>Меніподобаєтьсядумати, дайте Менітаке заподіяння,щоб яполамав голову»,тобтозосереджуєтьсяінтерес дорозумової роботи.

>Головніумовиефективностізастосуванняігор –органічневключення внавчальний процес;захоплюючіназви;наявністьсправдіігровихелементів,зокремазачинів,римування,обов’язковість правил, котрі не можнапорушувати;використаннялічилок;емоційнеставлення самоговчителя доігровихдій, його слова ірухицікаві,несподівані длядітей.

>Різноманітністьігровихзасобівстворюєширокіможливості у тому,щобвчительмігвибратисаметакугру, Яканайбільшевідповідаєметі уроку [47].

>Величезніможливостідаєзастосуванняігор под годинуекскурсій у природу.Ігри,проведені под годинуекскурсій («Чизнаєштилікарськірослини?, » «>Пізнай й скажи», «З чогоплід», «>Який гриб у кошику?»),даютьзмогувчителевізалучитидітей до активногопізнанняприроди,сприяютьвихованню бережливогоставлення донеї.

>Особливосприяютьактивізаціїпізнавальноїактивностісюжетніігри таігривправи ізприродничимматеріалом.Їх позначканавчитидітей:

-знаходити потрібен предмет задопомогоюаналізатора (>дотику,смаку,смаку, запаху),оперуючиістотнимиознаками;

-описуватипредмети йзнаходити їхнього заописом;

-знаходитиціле зачастиною йчастину зацілим;

-групуватипредмети замісцем, способомвикористаннялюдиною;

-встановлюватипослідовністьдій [21].

>Поясненнявчителя под годинупоясненнягримає бутилаконічним йзрозумілим,пробуджуватиінтерес.Деяківчителівважають, щодидактичніігринайдоцільнішепроводитинаприкінці уроку,оскільки за годинудітинайбільшстомлені. Це неправильно,нерідкосамеігроваситуаціяможе бутинайкращимпочатком уроку. Уігровійформі можна активноознайомитидітей ізновим способом дії,пожвавити процестренувальнихвправ.Діти ззадоволеннямвиправляютьпомилки Незнайко,розмовляють ізЧомусиком,учаться в «>лісовійшколі», чидіють разом ізказковимгероєм,виконуючитренувальнівправи. Уіграхвправахмолодшішколярірозв’язуютьребуси,складають загадки.Усеце не лишепожвавлюєнавчальний процес, а ізапобігаєвтомі [52].

Одним зефективнихзасобівцілеспрямованоговпливу на процесформування дійовихприродничих знаньмолодшихшколярівєвикористання під час уроків «Я й Україна» >системипізнавальнихзавдань, воснові якілежитьвиконаннярозумовихдій, асаме:аналіз, синтез,порівняння,узагальнення,аналогія,встановленняпричинно-наслідковихзв’язків,класифікація [19].

>Ребуси,кросворди,чайнворди,шаради,анаграми –важливийзасібзбудженняпізнавальногоінтересудітей.Оживитиопитування іактивізувати упроцесі його роботуучнівдопоможутьцікавіформиперевіркизасвоєнняфактичногоматеріалу. У їхнічислі -кросворди.Особливотребавикористовуватикросворди,складені набазі основногопрограмногоматеріалу ззашифрованимиприродознавчимипоняттями йтермінами. Та науроцікросвордимають бутицілеспрямовані не так наперевіркузагальноїерудиціїучнів, але вкращезасвоєння нимифактичногоматеріалу.

Длязакріплення удітейуміннярозрізнятипредметиживої йнеживоїприроди можнавикористовуватичайнворди.Звичайно туттакожнеобхіднопояснити, вчомуособливість таких головоломок, йнавчити їхньогорозгадувати.Чайнворди дляучнівмолодшихкласівтеждоцільнодобирати увигляді загадок.

>Слідпідкреслити, щогразі словамимає статіпостійнимпомічникомкласоводів,оскільки воназбагачуєсловниковий запасдітей,активізуємислення,тренуєпам’ять,розвиваєзагальнуерудицію,розширюєобсяг знань,допомагає вінтелектуальномуспілкуванні,єнадійнимзасобомпсихологічногорозвантаженнярозумової роботишколярів.Робота ізвикористаннямцікавинок під час уроків «Я й Україна» -важливийзасібвихованняінтересумолодшихшколярів.Вонавикликаєпозитивніемоціїучнів,підвищенийінтерес довиучуваного [16]..

>Змістнавчальногоматеріалу, щозасвоюєтьсяучнями всучаснійшколі,передбачаєширокевідображеннядосягнень науки, національноїдуховної йматеріальної культури,мистецтва ворганічнійєдності зздобуткамилюдства іінтегрованимипроцесами, щовідбуваються внауці тавиробництві,розкриттяцілісноїкартинирозвиткуприроди йсуспільства.

>Цікавіфакти ізісторії, науки,уривки ізнауково –популярноїлітератури,предметніігри,цікавівправи – всецезацікавитьдітей,розширитьїхнізнання йсприятимерозвиткукмітливості таспостережливості.

>Збудитиінтересучня,датипоштовхдумці,вчитилогічно йсамостійномислити – таказагальна позначка чи –якого уроку. Тому урокмає бутинасиченийцікавимматеріалом,включаючи заподіяння ізлогічнимнавантаженням,якимиє:

- заподіяння ізелементамидослідження –цевправизі словами «>порівняйте», «>виділітьголовне», «>обґрунтуйте», «>доведіть», «>узагальніть» тощо;

- заподіяння, под годинувиконання якіучнівідкриваютьнові для собізв’язки,належності,закономірності. Цевправи наздійсненняпростихумовиводів,найпростішихкласифікацій тагрупуванняпредметів;

-самостійнескладаннявправучнями (>спочатку зааналогією,пізніше – законкретнимиумовами) тощо.

>Важливимзасобомактивізаціїпізнавальноїдіяльностімолодшихшколярівєпроведення >різноманітнихконкурсів,вікторин,змагань, >олімпіад,веденнякращогощоденникаспостережень,випусккласної ташкільної газета.Можна провестиконкурси ізрізноманітної тематики: «>Кращийзнавецьрізного краю», «Зеленіпатрулі», «>Друзілісу» тощо [10].

Природа й правильна організація роботи вній –найдоступнішийзасібзацікавитидітей предметом,виховувати у якихпрацьовитість, відповідальність задорученусправу,естетичніпочуття.Кожний школяр,вирощуючирослину,починаєбачитикористьсвоєї роботи, того, щовінможедосягти. Ушколярівзавждивикликає великийінтерес ті,зроблено чивирощеновласними руками.Самостійнодоглядаючипосадженурослину,дітиусвідомлюють, якважкостворювати йзберігати всеживе.

>Завдякироботі в живомукуточку удітейвиникаєсправжнійінтерес доприроди,якийзберігаєтьсяпротягомусього життя [37].

>Великіможливостіщодоактивізаціїнавчально-пізнавальноїдіяльностіучнівмають >методи проблемногонавчання –частково -пошуковийвикладматеріалу,евристичнабесіда,дослідницький метод,різнівидисамостійної роботи,програмованенавчання,зокремазастосування новихінформаційнихтехнологій,персональнихкомп’ютерів. [49, 12].

Про.Бідазазначає, що навихованнідитячихінтересівпозначаються:

-глибокезнаннявчителем свого предмета йлюбов донього,прагнення допостійноговдосконаленняпедагогічноїмайстерності;

-використаннянаочнихпосібників,ТЗН;

-залучення всіхучнів до роботи шляхомстворення проблемно –пошуковихситуацій,дослідницькогопідходу дозасвоюваногоматеріалу;

-формуваннязагально –пізнавальнихумінь;

- практичнаспрямованістьвикладання ізурахуваннямвимог науки йвиробництва, атакожособистогодосвідуучнів;

-індивідуалізаціяпідходу додітей йдиференціаціявимог перед тим;

-створеннямоделіпедагогічноїструктуриособистості;

-тіснийзв’язокуроків зпозакласнимизаняттями [7, 353].

>Важливогозначення увивченніприродничогоматеріалунадається >екскурсіям,предметним уроків,безпосереднімспостереженням >учнів занавколишньоюприродою.

«Урокисередприроди»можутьтривати 10—20хвилин,тобто бути фрагментом уроку,іншачастинаякого проводитися вшкільномуприміщенні. На «урокахсередприроди»дітиспостерігають,досліджуютьсередовище, вякомуживуть,перевіряютьнародніприкмети,пов'язані ізпогодою,змінами утваринному йрослинному світі.Духовнаспадщина народусприймається не так на словах, а в дії, увзаємодії ізприродоюрідноїземлі Удітейвиховується потреба унеобхідностіоберігати йлюбитиБатьківщину, ридний край.Водночасформуютьсяекологічнемислення,екологічнаповедінка, культура.

>Логічнимпродовженнямурочноїнавчально-пізнавальноїдіяльностієпозакласна, Якаспрямована назадоволенняінтересів йзапитівдітей. Приїїорганізації,крімзагальнодидактичних,необхіднокеруватися й такимиспецифічними принципами, якдобровільність,ініціативаучнів,самодіяльність,заняття заінтересами [41, 59].

>Цілеспрямованепоєднаннякласної йпозакласної роботистворюєсприятливіумови длярозвиткупізнавальнихінтересів,включенняучнів унауково –дослідну,пошукову діяльність,поширеннянаукових знань таперетворення їхнього вінструменттворчогоосвоєння світу [41].

якзасвідчиваналізметодичноїлітератури [8; 9; 12; 13; 33 таін], одним ззасобівформуванняпізнавальногоінтересумолодшихшколярів упроцесівивчення курсу «Я й Україна»єусна народнатворчість.

 

1.2 Станформування вмолодшихшколярівпізнавальногоінтересузасобамиусної народної творчости під час уроків курсу « Я й Україна» упрактиціпочаткової школи

>Вивченняшкільної практикизасвідчує, щовчитель незавждивикористовуєможливостінавчальних зайняти для творчости,розвиткуіндивідуальностіучнів,їхньоїсамостійності,ініціативи.

>Щобз’ясувати станформування вмолодшихшколярівпізнавальногоінтересузасобамиусної народної творчости під час уроків курсу "Я й Україна" ушкільнійпрактиціпроводивсяконстатуючийексперимент.Вінпередбачаввивченнядосвіду учителівщодовикористання під час уроків курсу „Я й Україна”усної народної творчости.

>Констатуючимекспериментом було бохоплено 4вчителіпочатковихкласівЗОШ І-ІІступенів з.ХмелиськПідволочиського районутернопільськоїобласті.Основними методамидослідження булиспостереженняуроків,бесіди ізвчителями,аналізконспектівуроків учителів.

Упроцесібесіди, минамагалисьотримативідповіді натакізапитання:

1. Яка рольпізнавальногоінтересу внавчальнійдіяльностімолодшихшколярів?

2. як частовикористовуєте засну народнутворчість під час уроків курсу « Я й Україна»?

3.Яківидиусної народної творчостивикористовуєте науроці курсу « Я й Україна»найчастіше?

4.Якимиджереламикористуєтеся припідборіусної народної творчости до уроку із курсу « Я й Україна»?

5.Якітруднощівідчуваєте привикористанніусної народної творчости науроці?

>Відповідаючи на першезапитання,вчителізазначили, що смердотірозуміютьзначенняпізнавальногоінтересу внавчанніучнів.Пізнавальнийінтерес –цеінтерес доглибокого,усвідомленогопізнання.Вінможе по –різномувпливати на процесзасвоєння. Педагогивважають,якщоінтерес до предмета несформований,засвоєння якщопроходитинижчеприродних силучня.Враховуючице,необхіднопостійноздійснюватистимулюванняпізнавальнихінтересів.Основнимзасобомстимулюванняпізнавальнихінтересівєвикористанняцікавогоматеріалу під час уроків.

>Учителістверджують, що смердотівикористовують під час уроків курсу « Я й Україна« засну народнутворчість, але йбільшістьепізодично,найчастіше - загадки,народніприкмети.

як правило, науроцівикористовують засну народнутворчість, Якає упідручнику,рідшевикористовуютьжурнали «>Початкова школа», «>Розкажионукові»,методичніпосібники таін.літературу.

>Під годинувикористанняфольклорнихджерел під час уроків курсу « Я й Україна»виникаютьтруднощі,пов’язані здотриманнямдисципліни науроці.

>Аналіз 7відвіданихуроків,конспектівучителів із курсу « Я й Україна»засвідчив, що педагогивикористовують засну народнутворчістьпереважно наетапахактуалізації ймотивації знань тазакріплення знань, безорганізації роботи з них.Наприклад,пропонували заподіяння «>Відгадай загадку» ", «>Прочитайприказку», але й не було бзавдань такого типу: «>Поясни, яктирозумієшприказку...», «>Відгадай загадку й поясни,чомути такдумаєш».

>Спостереження заучнями науроці показало, щомолодшим школярамподобаєтьсярозгадувати загадки.Вонипроявляютьактивність, коли вчитель просити їхніперевіритинародніприкмети,уважнослухаютьказку йприймаютьактивну доля вїїобговоренні.

>Аналізпублікацій у журналах «>Початкова школа», «Рідна школа»,присвяченихознайомленню іздосвідомпередовихучителівщодовикористанняусної народної творчости під час уроків курсу « Я й Україна»засвідчив, щовчителі – практикиділятьсяметодикоюформуванняпізнавальногоінтересумолодшихшколярівзасобамиусної народної творчости.

>Серед труднощів, яквідчувають учителів привикористанні фольклору під час уроків курсу « Я й Україна», педагоги назвалинеобхідністьпостійнопідшуковуватиматеріал.


>Розділ ІІ.Дослідно-експериментальна робота ізактивізаціїпізнавальноїдіяльностімолодшихшколярів під час уроків «Я й Україна» у двакласі

 

2.1Аналізпрограми тапідручника курсу «Я й Україна» (2клас)

>Щобз'ясувати, чи передбаченевивчення узмістінавчального курсу «Я й Україна»усної народної творчости, ми приступили доаналізупрограми курсу для 2 класу.

>Аналізпрограми курсу «Я й Україна» показавши, що даний курсохоплюєзмістгалузіДержавного стандартупочатковоїзагальноїосвіти «>Людина й світло» [43] йвключаєдвіскладові:суспільствознавчу йприродознавчу.

Мета курсу « Я й Україна» -сприятиформуванню вучнівпотреби допізнання світу йлюдини вньому якбіологічної тасоціальноїістоти;засвоєннюдуховнихцінностей урізноманітних сферах;створеннютеоретичноїбази дляінтелектуальногорозвиткумолодшихшколярів.

>Цей курспередбачаєстворенняпередумов дляусвідомленогосприймання йзасвоєннясоціальних таморально-правових норм,історичних,національно-культурнихтрадиційукраїнського народу.

>Природознавчий йсуспільствознавчийзміст у 1-2класіінтегровано утакі тими « Про тобі самого», «Батьківщина,рід,рідня», «>Людинасеред людей», «Природанавколо нас», «Твій ридний край», « Твоякраїна - Україна».

>Змістпрограмиміститьзнання, котрієпотужнимджереломмотиваціїнавчання.Аналізпрограмизасвідчив, що уній передбаченевивченняусної народної творчости.

>Аналізпрограмивідображено утаблиці 2.1.

>Щобз'ясувати, котрівидиусної народної творчостивідображені упідручнику «Я й Україна» (ред. М.Бібік, М. Коваль) дляучнів 2 класу, чидостатньо їхні, миздійснили йогоаналіз.Результатианалізу подано утаблиці 2.2.


>Таблиця 2.1.

>Результатианалізупрограми курсу « Я й

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація