Реферати українською » Педагогика » Будівельно-конструктивна гра як засіб формування позитивного ставлення до праці у дітей старшого дошкільного віку


Реферат Будівельно-конструктивна гра як засіб формування позитивного ставлення до праці у дітей старшого дошкільного віку

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Зміст

Запровадження

1. Теоретичні основистроительно-конструктивной гри як засобу формування позитивного ставлення до праці в дітей віком старшого дошкільного віку

1.1Психолого-педагогические основи формування позитивного ставлення до праці в дітей віком старшого дошкільного віку

1.2 Використаннястроительно-конструктивной гри як формування позитивного ставлення до праці в дітей віком старшого дошкільного віку

1.3 Формування позитивного ставлення до праці в дітей віком старшого дошкільного віку з використаннястроительно-конструктивной гри

2. Вивчення впливустроительно-конструктивних ігор на позитивне ставлення до праці в дітей віком старшого дошкільного віку

2.1 Дослідження рівня сформованості позитивного ставлення до праці в дітей віком старшого дошкільного віку

2.2Апробироватьстроительно-конструктивних гру спрямовану формування позитивного ставлення до праці в дітей віком старшого дошкільного віку

2.3 Порівняльний аналіз результатів

Список використаної літератури

Додатка


Запровадження

Праця - це могутній вихователь, у педагогічній системи виховання.

Праця те, що розвиває маленької людини, підтримує, допомагає йому самоствердитися.

Трудове виховання - це співпраця вихователя і вихованців, спрямовану розвиток в тихобщетрудових умінь і здібностей, психологічної, готовності до праці, формування відповідального ставлення до праці та її продуктам.

Працьовитість та здатність до праці загалом немає від природи, воно виховується з раннього дитинства.

>Актуальностью дослідження буде взаємозв'язок трудового виховання і з гри.

У дошкільному дитинстві гра - провідний вид діяльності, що полягає в відтворенні дій дорослих та відносин між ними. Праця і гра творяться з предметної діяльності дітей, вони тісно взаємопов'язані, хоча мають значення і відмінності.

У процесі роботи завжди ставиться завдання, його здійснення вишукуються кошти, придумується послідовність дій, і досягається результат. Процес праці реальний, у ньому мнимої ситуації. Дорослі дядьки й діти спільно трудяться, маючи працювати з реальними предметами, що вони перетворять під час праці, та питаннями спрямовують зусилля для досягнення результату. Гра не приносить видимого результату, а викликає в дітей віком і задоволення. У грі, діти в спеціально умов відтворюють діяльність дорослих, при цьому вони використовують різні іграшки, які замінять справжні предмети, які дорослі використав процесі свого трудового діяльності. Гра може завершитися про всяк стадії розвитку, та був відновиться спочатку. Праця має кінцевий результат, у його основний сенс.

Найбільш чітке визначення різниці між грою і працею дав О.С. Макаренка: "А чим відрізняється гра з посади? Лише з тим, робота є участь людини у громадському виробництві, у створенні культурних і тих матеріальних цінностей. Гра не переслідує таких цілей, але він привчає людини до тих фізичним і психічним зусиллям, що необхідні роботи". [19,с.73-74]

Взаємозв'язок ігри робилися із працею стає особливо помітна в старшому дошкільному віці, саме у цей час гра починає перетворюватися натрудовою діяльність. Однією з видів таких ігор єстроительно-конструктивная гра, у якої дитина конструює, створює, будує.Строительно-конструктивная гра - це такий діяльність основним змістом якої є творення. У цих іграх діти засвоюють елементарні трудові навички та вміння, пізнають фізичні властивості предметів, вони активно розвивається практичне мислення. Дітям - це робота, вимагає справжніх зусиль.

Метою дослідження вивчення впливустроительно-конструктивной гри формування позитивного ставлення до праці в дітей віком старшого дошкільного віку.

Завдання дослідження:

Вивчити психолого-педагогічну літературу, спрямовану на дослідження ігровий діяльності дітей старшого дошкільного віку і її формування в них позитивного ставлення до руду.

>Апробировать практично серіюстроительно-конструктивних ігор вкладених у формування позитивного ставлення до праці в дітей віком старшого дошкільного віку.

Проаналізувати виховне впливстроительно-конструктивних ігор формування позитивного ставлення до праці в дітей віком старшого дошкільного віку.

Об'єктом дослідження виступає формування позитивного ставлення до праці в дітей віком старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження - процес створення позитивного ставлення до праці в дітей віком старшого дошкільного віку черезстроительно-конструктивную гру.

Гіпотеза дослідження: Розмаїттястроительно-конструктивних ігор застосовуваних процесі навчання, виробляє позитивне ставлення до праці в дітей віком старшого дошкільного віку.


1. Теоретичні основистроительно-конструктивной гри як засобу формування позитивного ставлення до праці в дітей віком старшого дошкільного віку

1.1Психолого-педагогические основи формування позитивного ставлення до праці в дітей віком старшого дошкільного віку

Трудове виховання - гармонія трьох почав:

Треба, важко, й чудово.

В.А. Сухомлинський

Праця дітей дошкільного віку є найважливішим засобом виховання. Весь процес дітей дитячого садка може і бути організований те щоб вони навчилися розуміти користь й необхідність праці собі для колективу. Ставитися роботи з любов'ю, вбачати у реформі ній радість - необхідна умова для прояви творчості особистості, її талантів

Праця дошкільника має власну специфіку. Підготувати дитину до праці - це що означає сформувати в нього готовність трудитися. Психологічна готовність до праці означає рівень розвитку особистості, що є достатнім для успішного освоєння будь-яким виглядом продуктивної праці.

"Виховання як має розвинути розум чоловіки й дати їй відомий обсяг відомостей, але має запалити у ньому спрагу серйозного праці, без якої життя його соратникові може бути ні гідної, ні щасливою... ", - говоривК.Д. Ушинський. [28,с.540]

Трудові відносини людей дитина пізнає легше й раніше, ніж їх суспільні відносини. Спілкування у праці - одне з змістовних виховують форм спілкування. Наслідування, властиве дитині, одна із найважливіших мотивів, які спонукають дітей до активної діяльності. Спостереження важко дорослих породжує бажання робити те саме саме. Не погасити такий потяг, а розвинути також поглибити його - основне завдання батьків, якщо хочуть виростити здорову дитину працьовитим.

Професор І.Ф.Свадковский у книзі "Виховання в дітей працьовитості" пише: "... найпростіша трудова операція виробляє серйозні зміни у з психології та фізичних здібностях дитини. Ця операція хіба що поділяє особи на одне дві різні життя: до цієї операції він не була він умів людиною, після неї став він умів людиною". [Д.В. №10]. З численних спостережень він ставить висновок, що центральним моментом, визначальним поява любові до праці - працьовитості як невід'ємного якості особистості людини, є успіх. Саме успіх наповнює серце дитини радістю, це викликає приплив енергії, бажання знову підійти до справи.

Засвоєння дитиною нових знань і умінь, формування його здібності відбувається шляхом пасивного впливу вихователя, а активної формі у процесі різних видів дитячої діяльності - гри, праці, вчення, і т.д. Важлива завдання виховання у тому, щоб правильно організовувати цієї діяльності, збагачувати неї давав, надавати їй потрібні рішення виховних завдань напрями.

Трудова діяльність, по-перше, припускає наявність певних практичних умінь (наприклад, умінь користуватися найпростішими знаряддями), і навіть ознайомлення зі властивостями деяких матеріалів. По-друге, вона потребує розвитку інтелектуальних якостей, наприклад здібності, планувати свої дії і передбачати їх результати. По-третє, вона не передбачає певний рівень розвитку дитячої волі - стійкого прагнення до досягнення поставленої мети, для отримання заздалегідь подається продукту й уміння підпорядкувати свою поведінку поставленим цілям.

У продуктивної (образотворчої, конструктивної) діяльності відбувається розвиток довільних дії, формування різноманітних рухових навичок.Самообслуживание, образотворчий діяльність, виготовлення різних виробів з паперу, непридатної і природного матеріалу пред'являють досить високі вимоги доцелесообразному використанню предметів домашнього ужитку та найпростіших інструментів. Відбувається формування специфічних людських навичок, якіП.Я. Гальперин назвав "гарматними операціями". Формування "гарматних операцій", розвиток вміння підкоряти руху руки логіці руху "гармати" має надзвичайно важливе значення на підготовку дитину до майбутньої праці. Особливого значення становлення праці має гра. У грі починають складатися і вперше виявляються мотиви майбутньої суспільно корисною діяльності.Обогащая дитини враженнями, спонукаючи до гри, дорослі здійснюють важливу виховну і орієнтовну роботу, формують головну передумову до суспільно корисної праці - певний позитивний ставлення до праці людей. У грі дитина відбиває трудове життя дорослих, навчається будувати взаємовідносини, освоює деякі трудові операції.

Відомий вітчизняний психологП.П. Блонський виділяв специфічних рис праці дітей. Він встановив, у цьому віці важко провести межу між і грою, між ними великий різниці, оскільки вища форма праці - творчу працю подібно грі укладає у собі елемент насолоди процесом діяльності. Він розраховував, що, граючи, дитина проходить кращу школу підготовки до творчого праці.

Трудове виховання дошкільнят здійснюється з допомогою низки коштів: власної праці, ознайомлення ніяк не дорослих, з допомогою художніх коштів.

Власна трудова діяльність є головним засобом трудового виховання. Діти навчаються у ній конкретним трудовим умінням і навичкам, домагаються конкретного результату, задовольняють свою потреба у реальному прилученні до світу дорослих.

Ознайомлення ніяк не дорослих дозволяє розширити уявлення дошкільника над реальним змістом діяльності, про громадської значимості праці, ставлення до праці. Першими, хто зайнявся розробкою теорії трудового виховання дитячого садка, були класики вітчизняної педагогіки М.К. Крупська і О.С. Макаренка.

М.К. Крупська вважала, що у дошкільному віці треба розпочинати політехнічне освіту - підтримувати в дітей віком інтерес до техніки, знайомити зі властивістю матеріалів. Вона пропонувала систематично знайомити дітей із працею дорослих, підкреслюючи його соціальної спрямованості. Особливого значення М.К. Крупська надавала об'єднанню дітей у праці, вказуючи, що "спільну роботу дітей треба особливо цінувати, - це зачатки колективної праці. У цьому вся колективній праці розгортаються найкраще сили дитини". Разом про те вона закликала педагогів враховувати можливості дітей, особливості дитячого праці, його своєрідність, зв'язку з грою.

Ідеї М.К. Крупської розвинув у своїх працях і педагогічному досвіді О.С. Макаренка. Визначаючи методи лікування й прийоми трудового виховання, наголошував, що вирішальним мусить бути обов'язковість праці всім. "Потрібно втягувати дітей у працю шляхом доручень, показу способів виконання, контролю над роботою. Але у будь-яких обставин важливо, що діти працювали із захопленням, радісно і домагалися результату праці". [19,с.94]

Подальшу розробку ідей М.К. Крупської і О.С. Макаренка та впровадження в практику дитсадків продовжили радянські педагоги -З.Н. Борисова,Р.С. Буре, В.І. Логінова, В. Г. Нечаєва та інших.

"Знання про працю, відносинах щодо нього дорослих, мотиви, спрямованості праці, відбиті в образах, починають регулювати вчинки дітей, перебудовувати їх мотиви й стосунку до свого праці, праці дорослих, предметів, створеним людьми. Звідси знання про працю дорослих мають займати одне з чільних місць у освітньої роботі дитсадка…" [18, №10]

У сучасному дошкільної педагогіці є кілька підходів до проблеми ознайомлення дошкільнят ніяк не дорослих.

Одні автори вважають, що дитини треба знайомитимуть із процесом праці дорослих, розповідати з приводу створення різних продуктів праці. У результаті дітей формуватися позитивне ставлення до праці. (В.І. Логінова, М. В.Крулехт).

Інші автори вважають, що потрібно знайомити дошкільника з людиною - трудівником, з його ставленням до праці, формувати уявлення у тому, що проявляється у у відповідь потреби людей ній - лікар потрібен, що лікувати, вчитель, що вчити. (С.А. Козлова,А.Ш.Шахманова).

Коли ознайомлення ніяк не дорослих сприймається як засіб позитивного ставлення до праці дорослих, може бути перший і другий підхід. Ця засіб вихователь може використовувати як приклад для наслідування, зразок, який дитина орієнтуватиметься.

Можна погодитися, що об'єктивну оцінку результатів праці дитину вкрай утруднена. Але водночас дошкільник у процесі праці відчуває справжнє трудове зусилля, починає усвідомлювати його значення, спрямованість задоволення власних потреб самостійно, не користуючись допомогою дорослих. Його включення до працю завжди забезпечується суттєвими йому мотивами, і, нарешті, дитина відчуває високий емоційне піднесення і від досягнутих результатів. Праця захоплює дитини, дозволяє відчути свої можливості, випробувати радість від досягнутих результатів, а співпраця об'єднує дітей загальними емоційними переживаннями, сприяючи цим становленню дитячого суспільства.

Трудова діяльність, по-перше, припускає наявність певних практичних умінь (наприклад, умінь користуватися найпростішими знаряддями), і навіть ознайомлення зі властивостями деяких матеріалів. По-друге, вона потребує розвитку інтелектуальних якостей, наприклад здібності, планувати свої дії і передбачати їх результати. По-третє, вона не передбачає певний рівень розвитку дитячої волі - стійкого прагнення до досягнення поставленої мети, для отримання заздалегідь подається продукту й уміння підпорядкувати свою поведінку поставленим цілям.

Висновок: Правильно поставленим трудове виховання можна вважати тоді, коли за доступний їм працю будуть братися як і охоче, як і поза гру. [29, з 176]

1.2 Використаннястроительно-конструктивной гри як формування позитивного ставлення до праці в дітей віком старшого дошкільного віку

>Игра-ето вид діяльності" дитини. Через це їй притаманні риси, характерні для будь-якої діяльності: мети, мотиви, кошти реалізації, планомірні дії і результати. Гра будь-якого виду протікає як діяльність осмислена і цілеспрямована. Поки не починає грати, начебто нічого й робить. І коли починає грати, ще довгий час теж хіба що здатний займатися лише цим виглядом діяльності. Гру найчастіше визначають як діяльність, виконувану задля отримання будь-якого результату, а заради самої діяльності, заради забави.

>К.Д. Ушинський бачив у грі дитини серйозне заняття, коли він освоює і перетворює дійсність: "Для дитини гра - дійсність, і дійсність набагато цікавіша, ніж те, що оточує. Найцікавіше для дитину оскільки зрозуміліше; а зрозуміліше ця комісія їй оскільки почасти є її власне... У дійсною життя дитя трохи більше, як дитя, істота, яке має ще ніякої самостійності...; у грі ж дитя, вже визріваючий людина, пробує свої сили та самостійно розпоряджається власними творіннями". [30,Т.1]

У Київському педагогічному процесі гра перебуває у тісній взаємодії зі інші види дитячої діяльності, і з натугою і навчанням під час занять.

За своїм характером, змісту, причин виникнення працю й гра різні. У процесі роботи завжди, на її здійснення вишукуються кошти, продумується послідовність діянь П.Лазаренка та, нарешті, досягається результат. Процес праці реальний. У грі, діти в спеціально створених ігрових умовах відтворюють діяльність

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація