Реферати українською » Педагогика » Система освiти в Канадi


Реферат Система освiти в Канадi

>РЕФЕРАТ

на задану тему:

“ СИСТЕМАОСВІТИ УКАНАДІ ”


>Розділ 1Загальна характеристикасистемиосвіти вКанаді

1.1 ІсторіярозвиткуКанадськоїсистемиосвіти

>Канадська системаосвітипевноюміроювідображаєособливостіполітичного улаштую країни,їїгеографічногоположення йнаціонального складу. Зарозмірамисвоєї територї (9 970тисяч кв. м ) Канадазаймає одномумісце в світі послеРосії.Понад 30відсотківїї населення – ацеприблизно 27 млн. –проживає втрьохміськихагломераціях: Торонто (3,4 млн.), Монреаля (2,9 млн.),Ванкувер (1,4 млн.).Державнимимовамиєанглійська йфранцузька –відповіднорідні для 62,1відсотка населення й 25,1відсотка.Дев”ять із десятифранкомовнихканадцівпроживають упровінції.

Квебек йскладають 82.8відсотківїї населення дляіншихгромадян (12.8 % населення)рідноює одна ізєвропейськихмов (2.1 млн.), чи одна ізазіатських чиблизькосхіднихмов (0.7 млн.).

>Згідно ізКонституційним Актом 1867 року, щопроголосив Канаду як соючотирьохпровінцій (Онтаріо, Квебек,Нью-Брансвик, НоваШотландія), запитанняосвітиєкомпетенцією лишепровінційнихзаконодавчих йвиконавчихорганів. Цеположенняпідкріплене іКонституційним Актом 1982 року. Завийнятком пункту щостосуєтьсядотримання прав йпривілеївконфесійних (>католицьких,протестантських)шкіл йшкіл длянаціональнихменшин, котрііснували вчотирьохпровінціях –засновникахфедерацій.Іншішістьпровінцій, щоприєдналисяпізніше (>Нью-Фауленд й Лабрадор лише в 1949 року),такожрозгорнуливласнісистемиосвіти.

ХочаНью-Кон йПівнічно-Західні територїзнаходяться подбезпосередньоююрисдикцієюфедеральної влади, смердотікористуютьсязначноюавтономією, Якамаєтенденцію дорозширення.Тожзаконодавчі заради тут ще засвоїмифункціяминаблизилися дозаконодавчихзібраньпровінцій.Ниніці територї, на якіпроживаєнайбільшачастинаіндіанців таекскімосів,маютьвласнісистемиосвіти.

Таким чином вКанадііснують 12автономних системосвіти йвідсутнєфедеральнеміністерство усправахосвіти. Укожнійпровінціїфункціонуютьвласніміністерства чидепартаментиосвіти. Увідповідності ізприйнятими вКанаді законами про школи таосвітустворюютьсяшкільні заради йнавчальні округи длярозв"”зання проблем щовиникають намісцевомурівні.Ці зарадиконтролюютьсяпредставникамигромадськості, котріобираємісцеве населення. Хочасистемиосвітиокремипровінційблизькіміж собою усе ж такиміж нимиіснуютьсуттєвівідмінності,обумовленігеографічнимиособливостямипровінцій,національним складом, йкультурно-історичнимитрадиціями.Адже Канада –велитенськамозаїкарізних культур,серед якіголовніанглосаксонська ,французька йкелтська.

1.2Реформиосвітидругоїполовини 20сторіччя

Останнідесятиліття дляКанади, як длябільшостікраїн світу, сталиперіодом реформ угалузінавчання ,основна позначка які –встановленняповнішоївідповідностіміжосвітою йсуспільними проблемами.

УКанаді –державі, Якаоб’еднюе десятьпоовінцій йдві територї, - усі запитанняосвітньої політики(фінансування,визначеннятипівнавчальнихзакладів,затвердженняпрограм,планів тощо)єпрерогативоюкерівництвацихадміністративниходиниць .

>Перетворення более радикального характеру булипов’язані перед всім ззмінами всуспільнійсвідомості тасоціально-політичнимизрушеннями вжиттіканацькогосуспільства.Проголошення на початку 70-х роківурядової політики “>багатокультурності”призвело доорганізаціїногоускладненнясистеми .

Моваїде прокорінне населенняКанади, доякого належатипредставникичисленнихіндійськихпремен,індо-європейськіметиси таескімоси. А тім годиноюуспішнерозв’язаннязавдань,пов’язаних ізосвітою йнавчаннямкорінного населення травнінемаловапжнезначення дляпоступальногоекономічногорозвитку країни.

Проблем вційгалузі застоліттяопіки надіндійцями йекскімосамиканадського урядунакопичилося скільки щодеякимдослідникам смердотіздаютьсянерозв”язними.Скажімо, Незважаючи тих, що упіслявоєнний годинуневпиннозросталакількістьдітейаборигенів у школах,рівеньїхньоїосвідченості бувкатастрофічнонизький: половинадітейзалишали школу до 6-го класу йлише тривідстокизакінчувалисередню школу. Не доводитисядивуватись щосередстудентів йвипускниківуніверситетів їхнього було бодиниці.

>Таке становище ізосвітоюаборигенівспеціалістипов”язували із тім, щонавчаннядітейкорінного населеннявелосянерідною мовою (>англійською чифранцузькою), йце тоді, колиблизько 40%індійськихдітей, щовступають до школи,неволодіють нею.Асиміляторська політика урядупризводила довихованнянігілістичногоставлення дорідноїмови; удітейкорінного населенняформувалосянегативнеставлення дорідної культури вцілому.Крім того,змістшкільноїосвіти (>програми,плани,підручники) бувзорієнтований напотребинаселенн, щопроживає напівдні країни, тому вньомузнайшоввідображеннячужий й малозрозумілий дляаборигенів світло.

>Порушившизвичнийустрій життякоріннихнародів країни, сус-пільствофактичнозруйнувалотрадиційну, щовікамискладалася, системунаціональноговиховання.Невідповідність характерушкільноїосвіти,потребамаборигеніввикликала спад удітейінтересу донавчання,визначиланизькийрівеньуспішності ізрозстаннядругорічництва. Страх переднасильницькимвідторгненням відрідноїмови,національнихтрадицій йкультурнихцінностейспонукавбагатьохдітейзалишати школу.

1969 рокувизнанорівноправність двохдержавнихмов –англійської йфранцузької. Цепризвело доприйняттязагально-національноїпрограми, позначкаякої – забезпечитиможливістьодержатиосвітурідною мовою особам, що належати долінгвістичноїменшостіпровінції чи територї йзаохотитививченнядругої державноїмови тихийосіб, для які вонанерідна.Пізніше у межахконституційного акту 1982 року таХартія прав й свобод було бчітко обумовленегарантіїпредставникамлінгвістичнихменшин наодержанняпочаткової йсередньоїосвітирідною мовою, щобазується натрьохкритеріях: а)рідноїмовиучня; б)мови,якоювчилися його батьки вКанаді; в)мови, наякійвчилися чивчатьсяіншідіти йогосім”ї.Ці правиладіють у всіхпровінціях,крімКвебеку, депершоїумовинедостатньо.

1.3 Системаосвіти вКанаді (21сторіччя)

>Нині вКанадінараховуеться 15507початкових йсередніхшкіл, 69університетів та 200технічнихінститутів йсуспільнихколеджів.Загальнакількістьучнів тастудентів – понад 6 млн. Чоловік.Якщосюдидодатище і тихий,хтовчиться безвідриву відвиробництва таосіб, котріохопленірізнимипрограмами длядорослогонаселення(підвищеннякваліфікації,набуттяновоїспеціальності тощо), тоце числостановить до 9,3 млн.

Напотребиосвіти Канадавитрачаебільшучастину свого валовоговнутрішнього продукту, ніжЯпонія І США.Загальнакількість всіхштатнихвикладачів й учителівскладаеприблизно 350тисяч.

РОЛЬФЕДЕРАТИВНИХОРГАНІВВЛАДИ

>Підбезпосереднім контролем федерального урядузнаходитьсянавчанняосіб щонепідпадають подюрисдикціюпровінційних влади:корінні жителі,військовослужбовці й члениїхніхсімей, атакожв”язніфедеральнихвиправнихзакладів. Так,Міністерство усправахПівночііндіанцівутримує школи віндійськихрезерваціях йпереказуєкошти нанавчаннякоріннихжителів до шкіл,якимивідаютьокреміпровінції.Міністерство національної оборонифінансує школи длядітейвійськовослужбовців як уКанаді, то й заїї межами.Крім цого вонвідаєтрьомавійськовимиколеджами , котрівипускаютьофіцерів ймають правоприсвоюватиступені тазвання.Нарешті,федеральневідомство усправахвиправнихзакладівзабезпечуєповнийдіапазон (відпочаткової довищоїпрофесійнотехнічної )освіти людям, котрівідбуваютьпокарання, атакожмаєспеціальніпрограми длянеписьменних та малописьменних.

>Масштабиосвіти тапідвищенняїїролі всоціально-економічномурозвиткові країни,зробилинеминучою доля вцихпитанняхфедеральнихорганів влади. Так,чималопрограм котріздійснюються назагально-національномурівні,скажімо,імміграційна,вивченнядержавнихмов, забезпеченнякультурноїрізноманітності,навчання йперепідготовкаробітників йслужбовцівмаютьбезпосереднійвплив на системуосвіти у стране.Зараз увіданнібагатьохфедиральнихміністерств йвідомствзнаходяться запитання,пов”язані ізосвітою йнавчанням, щоправда,головним чином,фінансового характеру.Наприклад,виділенняміністерствомеміграції іпрацевлаштуваннякоштів напрограмиперенавчання інаступногопрацевлаштуваннябезробітних.

Удеякомувідношенні якзагально-національнийнеофіційний орган упитанняхосвітивиступає Служба державного секретаря.Її роль урозробці,реалізаціїаналізі всіхфедиральнихзакладів йпрограм угалузіосвітизначна. Це,наприклад Програмунаданняпозик студентам чи Програмуфінансуваннявивченнядругої державноїмови до шкіл йуніверситетах. Увіданніцієїслужбизнаходяться Департамент усправахгромадянства йкультурноїрізноманітності, Програмиякогопередбачаютьфінансуваннянавчанняіммігрантівдержавниммовам країни ізметою їхнінатуралізації,створення умів длязбереження йрозвиткунаціональнимименшинамисвоєї культури йпроведенняспільно ізпровінціями йтериторіямизаходів, поліквідаціїнеписьменностісереддорослого населення.

СИСТЕМАОСВІТИОКРЕМИХПРОВІНЦІЙ

>Провінції і територїмаютьпарламентську формуправління, заякої уряд (чивиконавча рада,якщо мовайде протериторію)формуєпартія Якамаєбільшість узаконодавчомуорганіпровінції чи територї.Урядпровінціївідповідає зарозв”язання всіхправових,адміністративних йфінансовихпитань,пов”язаних іззабезпеченнямфункціонуваннясистемиосвіти – відпочаткової довищої. Укожнійпровінціїєміністерствоосвітиочолюванеміністром,якийєповноправним членомпровінційного уряду.Деякіпровінціїмаютьокреміміністерства, котрівідаютьпитаннямивищоїосвіти йнавчаннявипускниківсередніхшкіл. Ценаприклад,Міністерствоуніверситетів йколеджів впровінціїОнтаріо,Міністерство науки йвищоїосвіти впровінції Квебек йМіністерствотехнічних наук,професійної йвищоїосвіти вБританськійКолумбії. Уіншихпровінціяхцимипитаннямизаймаютьсяспеціальнівідділи приМіністерствахосвіти.Функціїпровінційнихміністерств убільшостівипадківполягають уздійсненнінагляду задіяльністюпочаткових йсередніхшкіл, забезпечення їхнього методиками ізорганізації зайняти,затвердженні новихкурсів йпідручників,фінансуваннінавчальнихзакладів,видачівчителямсертифікатів на правовикладання до шкілпровнції,розробцірегламентів роботишкільних радий й ,нарешті, врозв”язанні такихдопоміжнихпитань, якперевезенняшколярів,шкільнемедичнеобслуговування табібліотеки.Повноваженняпровінцій йтериторій у сферіосвітивключають такимповноваженьорганізаційно-територіальним структурамнижчогорівня,скажімо,шкільним округах начолі ізшкільними радами, котріфункціонують якюридичносамостійніоб”єднання у межахдіючого впровінціяхзаконодавства. Владапровінціївстановлюєкількість йкордонишкільнихокругів, атакожквотишкільних радах дляпредставниківгромадськості.Повноваження, котріпередаютьсяшкільнимрадам в основномустосуютьсялегалізаційно –господарськихпитань:будівництво й ремонтшкільнихприміщень,розподілдотацій,одержаних відпровінційної влади,прийом на роботу йзвільненнявикладачів, й,нарешті, доля врозробцінавчальнихпланів й методиквикладання.Останнім годиноюспостерігаєтьсячіткатенденція дозростанняролішкільних радий й, якнаслідок, дозниженняпрямоїучастіпровінційної влади врозв”язанніпитаньосвіти.

>Канадська системаосвітивідрізняєтьсягнучкістю таіндивідуальнимпідходом до шкірногоучня.

>Початкова школа

>Початковуосвітудошкільнятаодержують увіці 4-5 років вдитячихсадках, але й вон неявляєтьсяобов”язковою.

>Середня школа

>Середняосвіта вКанаді –обов”язкова йпередбачаєбезплатненавчаннядітей із 5-6 років, до 15-16 років (>взалежності відпровінції).Ученьможевибиратибазовий курс ізбудь-якого предмета.Якщовінпроявляє великийуспіх увивченніякої небудьоднієїдисципліни, томоже пройтипоглиблений курс йодержативищуступінь. Узалежності відздібностей,учніможутьзакінчитиобов”язковупрограмусередньої школи врізнийтермін. Уканадііснує дватипибезплатнихшкіл, в якінавчається 96відсотківдітейКанади. Цегромадські школи (PUBLIKSCHOOL), в які хлопці тадівчатавчаться разом, йкатолицькі (>RomanCatholicSeparateSchools) – ізроздільнимнавчанням.

Дляотримання дипломасередньої школинеобхідноскластизаліки,кількість якічітковизначається директивамипровінційнихміністерствосвіти,крім того,міністерствазатверджують списокбазовихдисциплін,заліки із якітежобов”язкові для всіхучніх.Читаютьсятакожфакультативніпредмети, йучень із їхнізагальноїкількостіможевибрати тих, із яківін якщоскладатизаліки.

>Останнім годиноюспостерігаєтьсятенденціябільшоївимогливості довипускниківсередніхшкіл.Розширюється списокобов”язковихпредметів, адеякихпровінціяхнавітьвводятьсярізніформиекзаменів ііншіперевірки знаньвипускників.

>Крімдержавних вКанадіпрацюютьприватні інезалежні школи, атакожконфесійні школи ( длякатоликів йпротестантів).Адміністративноці школинезалежні,однакїхніпрограмимаютьвідповідатиосновнимнапрямкам політикипровінційної влади у сферіосвіти.Приватні танезалежні школимають правовидавати своїмвипускникамдипломирівноціннідержавним.

>Вища школа

>Навчання із 10 по 12клас проходити увищійшколі (HiqhSchool)термін “Вища школа “ невідноситься вданомувипадку довищоїосвіти, а понадвідповідаєсереднійосвіті вРосії. Навідміну відсередноїосвітинавчання увищійшколі неявляєтьсяобов”язковим.Вища школамаєдекількарівнів й, взалежності від цого,дає чи недає декларація провступ доуніверситету. Прирізнихрівняхскладностіпрогрампропонуютьпідготовкуучнів чи дотрудовоїдіяльностівідразу послезакінчення школи, чиможливістьвступу доколеджу чиуніверситету.

>Дистанційненавчання.

>Дистанційненавчання –цетакий методнавчання, колиспілкуванняміжвикладачем й студентом, чивчителем йучнемвідбувається задопомогоюлистування,магнітофонних,аудіо тавідеокасет,комп”ютернихмереж, кабельного та супутниковоготелебачення, телефону чи телефаксу, тощо. Хочатакізасобиодержанняосвітиіснують ужедоситьтривалий годину (>згадаємо,наприклад,звичайнезаочненавчання), але йсамепротягомостаньогодесятиріччядистанційненавчання стало ще одним ізнайважливішихелементівсистемивищоїосвітипромисловорозвиненихкраїн. З одного боціце було бзумовленобурхливимрозвиткомінформаційнихтехнологій(комп”ютернімережіІнтернету,глобальнетелебачення, тощо.), ізіншого –політикоюурядівцихкраїн угалузіосвіти, котріпрагнутьзробитинавчання таосвіту чиякогорівня максимальнодоступними для всіхверств населення.


СПИСОКВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ

1. Грищенко Т.Освітянськіпроблеми вКанаді // Рідна школа. – 1991 - №10

2.Кравець В.П.Зарубіжна школа йпедагогіка ХХстоліття. – Тернополі, 1996 - 290 ст.

3.Тиунов А.Освіта вКанаді //Навчаннясьогодні. – 2002. - №2

4.Основніпринципиканадськоїсистемиосвіти /Міжнароднаосвіта. – 1997. - ;2


Схожі реферати:

Навігація