Реферати українською » Педагогика » Система освіти Китаю


Реферат Система освіти Китаю

 

СИСТЕМАОСВІТИКИТАЮ


>Розділ 1.Загальна характеристикасистемиосвіти Китаю

 

1.1 Історіярозвиткусистемиосвіти

Одним ізбезпосередніхрезультатівВеликоюЖовтневоїреволюції вКитаїє збільшеннямарксизму-ленінізму йвиникнення сильногосуспільно-демократичногоантифеодального йімперіалістичного руху “4травня 1919 року “, що на свійчергу малозначнийвплив часткунавчання, якузнаходилось нанизькомурівнірозвитку. У 19-муроціпочатковоюшколою було б захоплено менше 10%дітей, а відсотокнеграмотностісереддорослого населенняперевищував 90.

>Першікитайськімарксисти йдемократичнінастроїінтелігенції ставили собі зацільпросвітлення широких народних мас. Зцієюціллю смердотіспеціальнігрупи попідвищенню культурногорівня народу. Одна ізперших таких груп бувзаснована заініціативоюмайбутнього члена КПК йорганізатораробочого руху ДенЧжун-ся (1894-1933) припекінськомууніверситеті.Розмовна мова “>байхуа” в 1920році бувофіційновизнаноюнаціональною мовою “>гоюй”, наякій проводилисянавчання. Цеполегшувалонавчання йсприялозбільшеннюграмотності й знань внароді.

>Боротьба задемократизаціюнавчанняутрималащебільшийрозмах, коли внеї включилися Першікитайськімарксисти. З початку 1920 року прибезпосереднійдопомозіКомінтера йруськихбільшовиківпрофесораЛіДа-чжао йіншихпередовікитайськіінтелігенти-марксистиорганізуваликомуністичні кола йгрупи вПекіні,Шанхаї,Ханьков,Чанша, атакожсередкитайців, котрі мешкали за кордоном – вТокіо йПарижі.Одночасно іззусиллямпропаганди марксизму смердоті бачиливечірні школи дляробітників йвидавали газета йжурнали.

Усерпні 1920 року вШанхаї заініціативоШанхайськогокомуністичного колу бувзаснованийсоціалістичний союзмолоді Китаю, вся діяльністьякого проходила подкерівництвом КПК.Булипереведені накитайськумову “>Маніфесткомуністичної партії” й “>Розвитоксоціалізму відутопії до науки”.

>Підкерівництвом КПК вШанхаївидаєтьсяпідпільневидавництво “>Женьміньчубаньше”, яку вважкихумовахвидає накитайськіймові рядпрацькласики марксизму –ленінізму.

>Комуністи-інтернаціоналісти Китаю начолі ізЛіДа-Чжао йЦюйЦю-бовивчали й намагалисявикористати напрактицімарксистсько-ленінськенавчанняосвіти культури.

У 1922році в м. Гуанчжоу подкерівництвом КПК буввиданий першийз’їздСоціалістичного союзумолоді Китаю, послеякогорозгорнулась практична робота вобласті просвіти:втіленняполітичноговихованнямолодихробітників й селян вдусісоціалізму,загальногобезплатногонавчаннямолоді,ліквідаціїнеграмотності наоснові єдиноїмови “>гоюй” йтранскрипційногоскладовогоалфавіту “>чжюньцзіму”, котрі представлялижінкамрівні права ізчоловіками.

О 20-й рр. Заініціативи КПК вмістах проводитисякампанія поствореннюелементарнихшкіл дляробітників йчленів їхньогосімей, в якінавчаличитанню, письма,арифметиці,природі йсуспільстві.Ці школипідвищили політичний йкультурнийрівеньробітників, із яківийшло багатоактивнихборців йорганізаторівреволюційного руху.Видатнийдіяч КПК Пен Бай (1895-1929),організаторселянського руху, бувпершимкитайськимкомуністом,який провівшивелику роботу по поширення знаньсеред селянства.

>ПрофесорЛіДачжо (1888-1927) – один ізпершихвидатнихмарксистів Китаю.Вінпершим вКитаї ставширозглядатипроблеминавчанняосвіти ізпозиціїмарксизму-ленінізму. Показавши, щовиховання носитиісторичний йкласовий характер,визначаєтьсяекономічним поручсуспільства.Розкривреакційнусутністьконфуціанськоїідеології,якоїдосить втрадиційнійсистеміосвіти

>ЛіДа-чжаовиступав зазагальнебезплатненавчанняпідростаючогопокоління,закликав молодь йінтелігенціюпросвічувати народ впершучергу самзнедоленікласисуспільства –пролетаріат й селянство.

>ЦюйЦю-бо (1899-1935) –видатнийдіяч КПК,публіцист,літературознавець, критик, педагог,перекладач. Усвоїхстатяхвін писавши проуспіхмолоді країни вобласті культури й просвіти. ”>Ранивійни йрозквіт культури” бувзаписаноюбесідою ізА.В.Луначарським ,якийрозказував про постановку народноїосвіти й заходь поствореннюновоїреволюційної культури вРосії.

>Був деканом факультетусуспільних наук.Створеного КПК вшанхайськомууніверситеті дляпідготовкиреволюційнихкадрів. Апізніше (1923 р.) його було бвибрано членомПрезидіумуІсполкомуКомінтерну.

1923-гороці послепоразкиреволюції 1925-1927роках вКитаї педагог –комуніст ЯнСянь-цзянвипустив “>Елементарнойісторіїпедагогіки”, вякомурозкритикувавпостановуосвіти вумовахкласовогоантагонистичногосуспільства.

У 1930вийшла його друга книга “>Основніположенняновоїпедагогіки”, котріпідкреслювалось, щовихованнявідноситься доекономічного базового компоненту.Особливуувагуприділяв показуосновних рисвиховання всоціалістичномусуспільстві:критикувавстарушкільну систему;закликав доствореннянової школи йбезплатногонавчанняпідлітків йдітейвіків від 8 до 17 років.

>Великезначення урозвиткуосвіти КитаювідігравЦентральнийрайон,а особливоголовне м.Жуйцзе, депрацювала великакількістьзагальноосвітніхшкіл. Тут було бствореніуніверситет попідготовцікерівнихкадрів вобластіпромисловостісільськогосподарської йкультурно-просвітницької роботи,університетробітничо-селянськоїЧервоноїАрмії попідготовціполітробітників,Центральнесільськогосподарське училище,театральне училище ім. О.М.Горького,центральнепедагогічне училище ім. леніна йКомуністичнийуніверситет попідготовцікадрівреволюційнихробітників.

По всіх селахстворювалисьнародні школи, котріназивалисьмарксиськими чиленінськими. До них входилидітивіком від 6 – 7 до 15-16 років, котрівивчалиЛенінську книжку длячитання.

Великий внесок урозвиток просвітивнісЦюйЦю-бо,який був наркомом просвіти центральногорадянського району, ректоромРадянськогоуніверситету, йкерував культурноосвітньоюроботою.Під йогокерівництвомстворювалисьденні йвечірні школи.

>Після 1927 року вКитаїрозгорнулась “культурна революція”. З самого початкуякої усізаняття внавчальних заставах булизупинені.Китайці подкерівництвомМао-Цзе-дуно заявили пропроведеннякорінноїосвіти.Маоістихотіливитіснитиуявлення промарксизм-ленінізм йвиховуватипідростаючепокоління вдусіфанатичноївідданості “>ідеяМао-Цзе-дуна”. Самдіяч не ставити передкультурою йосвітою запитанняформування духовногообличчячленівкомуністичногосуспільства. Аголовну завданнявінбачить вадаптації досучасногонизького культурного йосвітньогорівнякитайського селянства –основноїмаси населення країни.Іншими словами, інтелі-генція не винна “нестизнання”масу, а,навпаки, виннаопускатися до йогорівня.

>Маоістидоводять доабсордуідеюрозвиткуосвітинауково-технічноїреволюції йсоціальногопроцесу.Вонизацікавлення внизькійосвіченості народу йпрагнуть культурномурозвитку людей, так якосвічених людей не можнавикористовувати.

13 июля 1966 року буввидана реформа ЦК КПК йдержавнимз’їздом КНР про системуосвіти.Вона сталаздійснюватисьлише ізосені 1968року.З 1970 рокупочалисьвідкриватисьвищінавчальнізаклади,хочапостійних зайняти не проводилося. Два рокта було бвтрачено навиявленняполітичногообличчяабітурієнтів тавикладачів.

Реформанавчанняпередбачаєзначнезменшеннятермінуосвіти на всіх щабляхнавчання. У стране вводитися новашкільна система.Замість12-річної-9-річназагальноосвітня школа длядітей йпідлітківвіком від 7 до 15 років.Навчання у вузахскорочується від 4-5 до 2-3 років.

Реформапередбачаєзначнескороченняоб’ємунавчальногоматеріалу. Упершучергускорочуєтьсяоб’ємтеоретичнихдисциплін.Воєннапідготовкаєневід’ємноючастиноюнавчальногопроцесу на всіх щабляхнавчання.Значнийтермінвідводиться для зайнятиручної роботи й зайнятисамообслуговування.Канікулиучнів йстудентівпризначається для роботи всільськомугосподарстві йфізичногорозвитку.

>Примусова системанавчаннямаоістівспонукає дляконсерваціїнизькогоосвіченогорівня в стране,понижує й такнизькуякістьнавчання. У стране ізтисятирічнимикультурнимитрадиціями 55%дорослого населеннязалишаєтьсянеграмотним.Рівеньосвіти всучасномуКитаї ставшинабагатонижчим ніж перед “>культурноюреволюцією”.

1.2Реформиосвіти ХХстоліття

>Після 1949 роківрозвиток вКитаїпроходив поважкомушляху.50 рр. були йогошвидкогорозвитку як вкількісному то й вякісномувідношеннях. Однакдуже скороосвіта сталаоб’єктомбагаточисельнихнападівзісторониполітичнихкампаній, аперіодкультурноїреволюції 1966-1976 рр. практичнозанепалоюсистемоюнавчання всучасномуїїрозумінні.

>Цілепоколіннядітей ймолоді практично було бпозбавленеможливостівчитися. Урезультатізбільшиласьдистанціяміжрівнемнавчання вКитаї й віншихкраїнах.

На початку 80 рр. перед КНРпоставленіважливі запитаннязіскороченнямсоціально-економічногорозвитку.Планип’ятирічки (>1986-1990рр.)неможливовиконати безпідвищеногорівнярозвиткуосвіти йпідготовкикадрівробітників в західних областях.

27травня 1985 р. ЦК КПКприйнявпостанову про реформусистеми народноїосвіти, якоїопублікував в газеті “>Женьміньжібао”, -необхідно забезпечитизначнийрозвитокосвіти набазіміцноїекономіки.

Уходіреформипропонується йудосконалитизмістнавчання йметоди, забезпечитирозвитокпедагогічної науки.Одночасновідмічається, щоріствитрат наосвіту виненвідповідатирівнюрозвиткуекономіки.

>Підкреслюєтьсявведенняобов’язковогодев’ятирічногонавчання ізпочатковимнавчанням.Обов’язковенавчаннянеобхідне длярозвиткусучасноговиробництва йсуспільного життя.

Китай - великакраїна, із йогоокремими районами, котрізначновідрізняються за сходамиекономічного й культурногорозвитку. Томувідмічається прообов’язковенавчання ізврахуванняконкретних умів того чиіншого району.

>Виходячи ізрівнярозвитку Китай можнаподілити втричігрупи.

>Перша – група ізвисокимрівнемрозвитку, друга – села,третя –відсталірайони депроживає чверть населення країни.

>Умовоюуспішногорозвиткубезумовноєпідготовка учителів,якимпотрібнонадатисоціальний статус йдобріумови життя,підвищеннякваліфікації,заборонитиперевід на другу роботу.

Іншийважливийнапрямокреформинавчання – структурасередньогонавчання йрозвитокпрофесійно-технічноїосвітимолоді.Ця завдання в основномупокладається намісцевіоргани влади.Вониповиннівідкриватипрофесійно-технічні школипідготовлятикадри для собі й дляіншихорганізацій, атакожприйняти нанавчанняосібвносити заце плату.

Великуувагу вреформіприділяютьдосконалості роботивищихнавчальнихзакладів:перестройціпланів прийому ввузи,змінісистемирозпреділеннявипускників.

>Постановою передбаченедержавне забезпеченнягуртожитками йхарчуваннямстудентівпедагогічнихвузів й тихий, комупотрібнопрацювати вважкихумовах.Цістудентизвільнюються від плати занавчання.

>Післяприйняттяпостанови ЦК КПК про реформу системуосвіти робота порозвиткунавчання вКитаїпомітноактивізувалася.

Уквітні 1986 р. вПекінівідбуласячетвертасесія ВЗНПшостогоз’їзду, наякій бувприйнятий “ Закон про КНР прообов’язковуосвіту”.

У 1990 р. запровадилизагальнеобов’язковедев’ятирічненавчання у всіхекономічнерозвинутих районах країни.Навчання вКитаї теперзалишаєтьсяплатним. Так як держава неможевзяти у собі усівитрати, тому йвідкривається багатоприватнихшкіл.

1.3 Системаосвіти ХХІстоліття

 

Уостаннідесятиліття КНР іде по шляхууспішногосоціально-економічногорозвитку.Вонамаєстабільнідосягнення врозвиткупромисловості .сільськогогосподарства, НТП, вполіпшенніжиттєвогорівня населення. КНР напершомумісці у світі защорічним приростом валовогонаціонального прибутку,обсягомзалученняіноземнихінвестицій.Вона не лишезадовільноговласніпотреби продуктихарчування, але й іекспортуєчималосільськогосподарськоїпродукції. Іцепритому, щомає 1мільярд 200мільйонів населення, що затехнічнимзабезпеченнямсільськогосподарськоговиробництвапоступаєтьсясьогоднінавіть Україна, азагальнийобсяг йродючістьсільськогосподарськихугідь неперевищують наших.Немаєтакожсумніву, щожодна ізпромисловорозвинутихкраїн світу ізнайрозвинутішимсільськимгосподарством, якнаприклад, США - незмогла бпрогодувати 1,2 млрд. населення.

У цьому великий внесокробитьосвіта, школа,китайськийвчитель.Головнізадачіполягають до того,щоб забезпечитистратегіюпріоритетногорозвиткунавчання,мобілізувати сус-пільство насвідомевиконання “Програмиреформи йрозвитку народноїосвіти вКитаї”.

>Китайцівеликенадають народномунавчанні,розглядають його яккорінне запитаннястратегії тотальногорозвиткусоціалізму ізкитайськоюспецифікою, відякоїзалежить всясоціалістичнамодернізація.

>Китайціпереводятьекономічнебудівництво в конструктивне русло опори на НТП йпідвищенняякостіробітників, йнауковокультурнийрівеньвсієїкитайськоїнації.Створеннясоціалістичноїринковоїекономіки йздійсненнямодернізаціїзалежить відпідвищенняпідготовкиспеціалістів.

Зпочаткомреформи все сус-пільствовийшло нановийрівеньрозуміннястратегічногомісцяосвіти.Всікерівнікадризобов’язанівіддаватияснийзвітчіткийзвіт пропідготовкуспеціалістів.Тільки зарахунокпідйомуосвіти можназбільшитисукупність сил держави йотриматистратегічнуініціативуміжнародноїконкуренції.

>Вчені всіхступенів йтипівповиннівиховувати нових людей –цілеспрямованих,високоосвічених,культурних йдисциплінованих,тобто людей ізморальним,розумовим йфізичнимвихованням.

>Тільки таким чином можна підвищитиможливостімолоді йпідлітківпротистоятиспокусливоговпливуфінансового фетишизму,крайньогоіндивідуалізму. Усі сус-пільство виннестаратисяоберігатиздоровийрістучнів,створюватипозитивнесередовище длявихованнясправжніх людей.

 


>Розділ 2. Структура йзміст трудовогонавчання уКитаї

 

2.1Трудовапідготовкаучнів40-70х. рр.

>Починаючи іздвадцятих років вКитайських школахпраця татрудовенавчаннязавждизаймаливажливезначення.Дітивчилисьпрацюючи вмайстернях чи фабриках чи заводах.

Напротязі 40 роківіснування КНРкомпартія й уряд державизавждиприділяли багатоувагитрудовійпідготовціучнів. У 1955роціміністерствоосвіти Китаюпідготувало документ,проведення основноготехнічно-виробничогонавчання,посилититрудовевиховання,включитивиробничупрацюпісляурочну діяльністьучнів. Упрограмипочаткової йсередньої школи був включень урокручної роботи.Учні в старшихкласахпрацювали на заводах й фабриках,виїжджали насільськогосподарські роботи.Працяпочаларозглядатися якзасіб моральноговиховання. Аліпорушивсянавчальний процес, знизиласяякістьнавчання.

>Технічно-трудовенавчанняповинне статіскладовоючастиною всесторонньогорозвиткуучнів.Трудова діяльність –джерелофізичної йрозумовоїдосконалості:поєднаннянавчання ізвиробництвом – Єдинийзасіб длягармонійногоформуванняособистості.

На шляху поширеннятехнічно-трудовогонавчаннязустрічається чималоперешкод.Головна із них –слабкийрозвитокнавчально-виробничоїбази. Друга велика проблема –нестача учителів йнаставниківтехнічно-трудовогонавчання.

Отжекитайська політика вгалузіосвітиспрямована нарозвитоктехнічноговиробництва, навсебічнийрозвиток, наморальневиховання, нагармоніюлюдського життя ізпрацею.


>Література

 

>1.Педагогікатолерантності 1999. - №2.

2.Народнаосвіта 1987. - №2

3.Радянськапедагогіка 1973. - № 9. - 1987. - №2 . - 1991. - №8.


Схожі реферати:

Навігація