Реферати українською » Педагогика » Самоаналіз діяльності вчителя як основа керування процесом навчання математики


Реферат Самоаналіз діяльності вчителя як основа керування процесом навчання математики

Страница 1 из 7 | Следующая страница

Зміст

Запровадження.............................................................................................................

Глава 1. Теорія й технологія самоаналізу уроку математики......................

>1.1.Специфика уроку математики сучасної школі................................

>1.2.Теория аналізу уроку.................................................................................

>1.3.Технология самоаналізу уроку математики..............................................

Глава 2. Використання технології самоаналізу уроку математики процесі............................................................................................................................

>2.1.Подготовка вчителя роботи з технологією.............................................

2.2. Система вправ, спрямовану підвищення
рівня компетентності вчителя математики...................................................

2.2.1. Система вправ підвищення компетентності у постановці мети уроку   

2.2.2. Система вправ підвищення компетентності вчителя у відборі змісту навчального матеріалу..........................................................................................

2.2.3. Система вправ підвищення компетентності вчителя у виборі методів навчання............................................................................................................

2.2.4. Система вправ підвищення компетентності вчителя у виборі форм навчання..................................................................................................................

2.2.5. Система вправ підвищення компетентності вчителя у підбитті підсумків уроку..................................................................................................................

2.3. Досвід застосування технології самоаналізу уроку математики...............

Укладання........................................................................................................

>Библиографический список...............................................................................


Запровадження

Однією з головних форм процесу навчання був і залишається урок. Сучасний урок відрізняється насамперед із тим, що вчитель вміло використовує всі можливості розвитку особистості учня, її активного розумового зростання, глибоко й осмисленого засвоєння знань, на формування її моральних підвалин. Очевидно, що з здійснення цих і багатьох інших завдань може бути назавжди і безповоротно встановленого типу уроку, із завмерлими навічно етапами і стандартним послідовністю їх здійснення. Тому дуже важливо приділяти багато уваги самоаналізу як окремого уроку, і всієї діяльності вчителя у цілому зі метою управління процесом навчання.

Підвищення кваліфікації вчителя математики великою мірою залежить від рівня володіння вміннями аналізувати власну діяльність і діяльність своїх колег. Аналіз і самоаналіз уроку мають бути направлені на зіставлення висунутих освітніх, виховних і розвивають цілей з досягнутим результатом.

Мета аналізу залежить від виявленні методів і прийомів організації діяльності вчителя і учнів на уроці. Основною ж завданням у своїй є пошук резервів підвищення ефективності процесу навчання.

За підсумками аналізу діяльності своїх колег П.Лазаренка та самоаналізу, можна назвати напрями вдосконалення якості процесу навчання дітей і завдання за реалізацією. Тим самим було, вчитель може підвищити рівень своєї майстерності під управлінням процесом навчання. Такий аналіз є у роботі кожного вчителя, як початківця, і вчителя, котра має досвід роботи. Необхідність виявлення особливостей самоаналізу діяльності вчителя математики як управління процесом навчання визначає актуальність дослідження випускний кваліфікаційної роботи.

Проблему дослідження становить пошуку шляхів ефективного самоаналізу уроку математики як управління процесом навчання.

Об'єктом дослідження є процес навчання математиці.

Предмет дослідження – технологія самоаналізу уроку математики.

Мета роботи залежить від дослідженні теоретичних основ аналізу уроку і побудові технології самоаналізу уроку математики.

У основу дослідження покладено гіпотеза: якщо розробити технологію самоаналізу уроку математики, її основі підібрати систему вправ підвищення компетентності вчителя і застосувати її вчительською практикою, це сприятиме управлінню процесом навчання математики й зростанню майстерності вчителя.

Досягнення поставленої цілі й перевірки сформульованої гіпотези знадобилося вирішити такі дослідження:

1) проаналізувати психолого-педагогічної іматематико-методической літератури з метою визначення ролі й місця аналізу діяльності вчителя математики процесі навчання;

2) розкрити специфіку уроку математики сучасної школі на її використання їх у процесі самоаналізу діяльності педагога;

3) виявити теоретичні основи самоаналізу уроку;

4) розробити технологію самоаналізу уроку математики;

5) дати рекомендації, дозволяють використовувати самоаналіз для управління процесом навчання;

6) дослідним шляхом переконатися у вірності розроблюваної технології.

Аби вирішити поставлених завдань та гіпотези застосовувалися такі методи дослідження:

– вивчення і аналіз психолого-педагогічної іматематико-методической літератури з темі дослідження;

– проведення досвідченої праці та експериментальна перевірка засад дипломного дослідження;

– кількісна інтерпретація результатів педагогічного експерименту.

Теоретична значимість результатів дослідження визначається виділенням основних принципів аналізу та самоаналізу уроку і побудовою технології аналізу уроку.

Практична значимість результатів дослідження залежить від розробці схеми поетапного самоаналізу уроку, що дає якісну і кількісну інформацію про ефективність проведеного уроку математики, та розробки системи вправ в кожному аспекту уроку, спрямованої усунення прогалин у необхідному блоці структури уроку.

>Випускная кваліфікаційна робота складається з запровадження, двох глав, укладання, бібліографічного списку.


Глава 1. Теорія й технологія самоаналізу уроку математики

 

1.1 Специфіка уроку математики сучасної школі

Математика завжди вважалася найскладнішої наукою, що надавало їй більше і приваблювало увагу науковців-дослідників. Нині роль математики суспільстві не згасла, а лише зросла. 

Історично склалися дві сторони призначення математичної освіти: практична, що з плеканням якого і застосуванням інструментарію, необхідного фахівця в царині його продуктивної діяльності, та своє духовне, що з мислення людини, з заволодінням певним методом пізнання і перетворення світу математичним методом.

Без базової математичної підготовки неможлива постановка освіти сучасної людини. Бо в школі математика служить опорним предметом вивчення суміжних дисциплін. Упослешкольной життя реальної необхідністю в наші дні стає безупинне освіту, що потребує повноцінної базової загальноосвітньої підготовки, зокрема і математичної. І, нарешті, дедалі більше спеціальностей, потребують високого рівня освіти, пов'язані з безпосереднім застосуванням математики (економіка, фінанси, хімія, інформатика, техніка, біологія, психологія і ще).

Отже, зростає роль математичної підготовки загалом освіті сучасної людини, й у з цим, ставляться конкретну мету навчання математиці у шкільництві. У пояснювальній записці до Програмі для освітніх закладів [12] чітко визначено мета навчання математиці, що визначається роллю математики розвитку суспільства взагалі та формування особистості кожного окремої людини. Роль математичної підготовки загалом освіті сучасної людини ставить такі цілі навчання математиці у шкільництві:

· оволодіння конкретними математичними знаннями, необхідні застосування в практичної діяльності, вивчення суміжних дисциплін, продовжити освіти;

· інтелектуальне розвиток учнів, формування якостей мислення, притаманних математичної роботи і необхідні продуктивної життя жінок у суспільстві;

· формування уявлень про ідеї та методів математики, про математиці як формі описи і методі пізнання дійсності;

· формування поглядів на математиці як частини загальнолюдської культури, розуміння значимості математики громадському прогресу.

Р. І.Саранцев виділяє дві групи цілей навчання математиці, які, з погляду, є як повними й цілком задовольняють вимогам програми для загальноосвітніх установ [13].

Перша група цілей математичної освіти у включає у собі оволодіння системою математичних знань, умінь і навиків, дає уявлення про об'єкт математики, її мовою й символіці, математичному моделюванні, спеціальних математичних прийомах, про алгоритмі і періодах розвитку математики, основними загальнонауковими методами пізнання і спеціальнимиевристиками, які у математиці.

Другу групу цілей становлять: формування світогляду учнів, логічного і евристичної складових мислення, алгоритмічного мислення; виховання моральності, культури спілкування, самостійності, активності; естетичного виховання школярів; виховання працьовитості, відповідальності за прийняття рішень, прагнення самореалізації.

Основний організаційної формою масового навчання математиці у сучасній школі вона і залишається урок, має чимало педагогічних достоїнств. Слід зазначити специфічність математики її на відміну від інших предметів. А. Я.Хинчин у статті «Про виховному ефект уроку математики» [22] свідчить, що математика, на відміну більшості інших що їх викладали школі дисциплін, має предметом своє вивчення не безпосередньо речі, складові навколишній світ, а кількісні взаємини спікера та просторові форми, властиві цим речам. Цією особливістю пояснюються методичні труднощі, які бувають перед викладачем математики, і котрих майже знають викладачі інших наук. Перед учителем математики нелегке завдання – зламати у свідомості учнів виникає уявлення про «сухості», формальний характер, відірваності цієї науки від життя і практики.

Цій самій особливістю математичної науки пояснюється специфіка завдань, які бувають перед учителем математики, якщо він хоче використовувати викладання своєї науки в виховних цілях. Завдання, поставлене проти нього завдання важче, ніж у випадку більшості інших наук. Бо математика – наукову дисципліну, зайнята вивченням не самих речей, а лише відносин з-поміж них і тому необхідне потребує підняття певну щабель абстракції.

>Специфичность науки виділяє урок математики із усієї системи уроків, запропонована в сучасному шкільному навчально-виховному процесі. Урок математики має цілу низку специфічних особливостей. Йому притаманна і є суттєвими такі ознаки [9]: 1) зміст уроку математики перестав бути автономним, воно розгортається спираючись не раніше вивчене, готуючи базу і освоєння нових знань, що пов'язаний із суворої логікою побудови курсу математики; 2) у процесі оволодіння системою математичних знань, більшою мірою проти іншими навчальними предметами, приділяється увагу розвитку у учнів логічного мислення, умінь розмірковувати й доводити; 3) під час навчання математиці має бути створена умови у тому, щоб кожен учень міг засвоїти на уроці головна складова вивченому матеріалі, оскільки без базової математичної підготовки неможлива постановка освіти сучасної людини; 4) прагнення ефективному навчання школярів під час уроків математики зумовлене і тим, що у школі математика служить опорним предметом вивчення суміжних дисциплін; 5) у процесі навчання математиці теоретичний матеріал усвідомлюються і засвоюється переважно у процесі вирішення завдань, тому під час уроків математики найчастіше теорія не вивчається окремо від практики.

Досягнення поставленої мети до вивчення математики необхідно враховувати специфічність уроку математики за його побудові. Загальна структура уроку характеризується такими етапами: постановка мети уроку; перевірка домашнє завдання; повторення пройденого; пояснення нового матеріалу; застосування знань і умінь; закріплення вивченого; узагальнення і систематизація нових знань; контроль знань і умінь учнів; постановка домашнє завдання. Залежно від типу уроку математики чи кілька етапів уроку визначальні. Виділимо кілька типів сучасних уроків математики кожному за визначимо провідний його етап: урок ознайомлення з новими матеріалом (етап пояснення нового матеріалу); урок закріплення вивченого (етап закріплення вивченого); урок застосування знань і умінь (етап застосування знань і умінь); урок узагальнення і систематизації знань і умінь (етап узагальнення і систематизації знань і умінь); комбінований урок;урок-зачет (етап застосування, контролю за навчанням і умінь) тощо. буд.

Кожному типу уроку відповідає своє будова, свої цілі, методи лікування й форми. Залежно від типу уроку математики виконується логічну побудову змісту. І тут дуже важливий навчительство, його компетентності, який має постійно зростати. Досягнення високого рівня майстерності вчителя, що дозволить збільшити ефективність процесу навчання математиці, дуже важливий роль самоаналізу уроку, оскільки аналіз є основним методом пізнання чогось. Поняття комплексного аналізу, його принципи і форми розглянуті у пункті.


1.2 Теорія аналізу уроку

Виділимо кілька визначень аналізу.

Аналіз – розгляд, вивчення, наукове дослідження чогось, мисленне розчленовування об'єкта дослідження на що утворюють елементи вивчення властивостей останніх [15].

Аналіз – процедура уявної, а часто ще й реального розчленовування предмета (явища, процесу), властивостей предмета (предметів) чи відносин між предметами на частини (ознаки, властивості, відносини) [21].

Найточніше, з погляду, визначення аналізу дає З. У.Кульневич [8]. Аналіз – логічний прийом пізнання, що становить собою мисленне розкладання предмета (явища, процесу) на частини, елементи чи ознаки, їх зіставлення і послідовне вивчення з виявлення істотних, тобто. необхідних і суворо визначених якостей і властивостей.

У різних джерелах можна зустріти різноманітні види аналізу сучасного уроку. На думку З. Р.Манвелова [9], найпоширенішими типами аналізу уроку є: повний, комплексний, короткий іаспектний. М. Ю. Єрофєєва [2] у статті, присвяченій діагностики та аналізу процесу, виділяє п'ять основних видів аналізу сучасного уроку: короткий, структурний,аспектний, сповнений спокус і комплексний. З. У.Кульневич [8], пропонує три класифікації аналізу уроку: по загальним підставах (педагогічний, психологічний, методичний, порівняльний, цільової, вибірковий, аналіз з погляду педагогічного спілкування,физиолого-гигиенический); за часом школи (застережно, поточний, ретроспективний, комплексний ретроспективний); з урахуванням ускладнення видів аналізу (короткий, структурний,поелементний, системний,аспектний, повний, змістовної спрямованості,структурно-временной, комбінований, дидактичний, комплексний).

Як і аналіз, самоаналіз, з погляду, має низку видів: короткий, структурний,аспектний, сповнений спокус і комплексний. 

Проблему аналізу та оцінки ефективності діяльності вчителя і учнів на уроці доцільно розглядати у єдності з проблемою формалізму й у навчально-виховному процесі, й у діяльності осіб, контролюючих його. У зв'язку з цим виникає низка запитань. По-перше: які основні засади аналізу діяльності вчителя і учнів і кількість фактичних даних необхідне об'єктивного і кваліфікованого аналізу; по-друге: як допомогти вчителю виявити резерви підвищення ефективності навчально-виховного процесу не перетворювати аналіз уроку в переказ її змісту.

Ефективність аналізу сучасного уроку залежить від дотримання низки принципів. Принципи педагогічного аналізу уроку є відбитком об'єктивних закономірностей і зв'язків, властивих процесу навчання. Сукупність цих принципів є систему, у якій кожен із новачків однак взаємодіє з усім більшістю принципів. Тож порушення однієї з них можуть призвести спричиняє порушення інших. Успіх аналізу уроку досягається послідовним застосуванням всієї системи принципів, і кожного їх у окремішності.

Після У. П. Симоновим [16] перше місце поставимо принцип оптимальності. Цей принцип тісно пов'язані з науковістю і доцільністю вимог. Це засвідчує тому, що у систему вимог, яка висуваються до уроку за його аналізі, мають включатися лише важливі питання, а чи не другорядні. Вчитель має чітко усвідомити які напрями у своєї діяльності головні, генеральні, потім йому слід звернути увагу першу чергу. Такі рекомендації, як зважати, «не чути чи шум на вулиці, з деяких інших класів та коридору» чи «де проходить урок: у п'ятому класі, кабінеті, лабораторії», немає ставлення до аналізу уроку та його ефективність.

Другий принцип, що є щонайменше важливим, аніж перший, – це принцип об'єктивності. На думку Ю. А.Конаржевского [6] для аналізу уроку Україні цього принципу грає особливо значної ролі. Об'єктивні властивості, зв'язку, відносини зовнішнього світу відбиваються людиною не механічно. Він намагається якось пояснити знані факти, робить із них певні висновки, прагне сформулювати свій власний ставлення до здобутим у процесі пізнання фактам. Тому

Страница 1 из 7 | Следующая страница

Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Самоаналіз уроків історії
    >Самоанализ №1   Наш урок почався зі дзвінком, клас побудувався початку уроку і привітали мене
  • Реферат на тему: Самовіховання
    План >Вступ                                                                                    1.
  • Реферат на тему: Самовіховання підлітків
    План   1. >Риси морального портрета 2. >Моделювання >своєї >особистості 3. >Удосконалюємо свої
  • Реферат на тему: Самовиховання майбутнього вчителя
    >Самовоспитание майбутнього вчителя >1.“Учитель, чи сонцем, випромінювала людське тепло; чи
  • Реферат на тему: Самовизначення старшокласників
    >Реферат Робота представлена на >93с, складається з запровадження, двох глав, укладання. Містить 9

Навігація