Реферати українською » Педагогика » Робота з підручніком на уроках читання


Реферат Робота з підручніком на уроках читання

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>ЗМІСТ

>ВСТУП

>РОЗДІЛ 1.Психолого-педагогічніоснови роботи ізпідручником

1.1Робота ізпідручником як методнавчання

1.2Навчальний текст уструктуріпідручника дляпочаткової школи

1.3Ознаки тексту та їхні характеристика

>РОЗДІЛ 2. Методикаорганізації роботи ізтекстовимматеріаломпідручника під час уроківчитання

2.1Дидактичніоснови роботи із текстом

2.1.1Підготовкаучнів досприйманнятвору

2.1.2Етапиопрацюванняхудожніхтворів під час уроківчитання

2.1.3Використаннясистемирозвивальнихзавдань йвправ нааналіз текстовогоматеріалу

2.2Авторськіпропозиції

>ВИСНОВКИ

СПИСОКВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ

>ДОДАТКИ


>ВСТУП

>Перехідлюдства доінформаційногосуспільствазумовлюєзмінупріоритетіврозвиткунаціональногошкільництва,основнимисеред якієвихованнявідповідальноїособистості, котраздатна досамоосвіти йсаморозвитку,вміє критичномислити,опрацьовуватирізноманітнуінформацію,використовуватинабутізнання йвміння длятворчогорозв'язанняпроблеми (Концепціюзагальноїсередньоїосвіти (>12-річна школа)).Такийпідхіднацілює наформування вучнівнавичоксамостійної роботи,оволодіннявміннямпрацювати із книгою таіншимиджерелами знань.

>Важлива роль урозв'язаннівказанихзавданьналежитьпочатковійланціосвіти,оскількисаме тутзакладаютьсябазовіосвітнікомпетентності як фундаментуспішногозасвоєннязмістуосвіти,цілісногоформуванняособистості школяра.Згідно ізДержавним стандартомпочатковоїзагальноїосвіти школа Першогоступеняпокликанарозвиватиздібностіучнів,створюватиумови длясамовираження врізних видахдіяльності,повноцінногооволодіння всіма компонентаминавчальноїдіяльності,інтегрованимуміннямвчитися, одним зпровіднихсеред яківизнановмінняпрацювати ізпідручником.Виходячи із того, що упідручниках дляпочаткової школичільнемісцезаймає текст,актуалізується проблемаорганізації роботи ізцимструктурним компонентомнавчальної книжки.

Проблемавикористанняпідручника неєновою упсихолого-педагогічнійлітературі. Наїїзначущість усвій годинувказувалиЯ.А.Коменський,К.Д.Ушинський,В.О.Сухомлинський таіншівідомі педагогиминулого.

>Зазначена проблематіснопов'язана ізтеорієюшкільногопідручника ->галуззю науки, щовивчаєосновні характеристики цого видунавчальноїлітератури.Вченимидосліджувалися,зокрема, запитаннясутностіпідручника,структури тафункціонального забезпечення (>В.Г.Бейлінсон,В.П.Безпалько, Д.Д.Зуєв таін.); йогомісця йролі внавчальномупроцесі (>Ю.К.Бабанський,І.Я. Лернер таін.); роботи ізпідручником (текстом) під час уроків (>С.М.Бондаренко,

>Г.Г.Гранік,Л.А.Концева, Н.В.Чепелєва таін.);особливостейпідручника дляпочаткової школи (Л. В.Занков,Я.П.Кодлюк, А.В. Полякова).

>Значнопоглиблюютьрозуміннядосліджуваноїпроблеми роботиметодистів угалузіпочатковоїосвіти (Т. М.Байбара, М.С.Вашуленко,О.Я. Савченка,Н.Ф.Скрипченко таін.).

>Аналізпедагогічногодосвідусвідчить про ті, щовчителінедостатньообізнані ізметодикоюорганізації роботи із текстом; наявунедостатністьметодичнихрозробок ізаналізованоїпроблеми. У своючергу,знижуєефективністьзасвоєнняучняминавчальногоматеріалу, несприяєрозвиткуздатностішколярівсамостійноздобуватиінформацію.

>Враховуючиактуальністьпроблеми таїїзначущість дляпедагогічноїтеорії й практики, мивибрали темудослідження: «>Організація роботи із текстом під час уроківчитання упочатковихкласах».

>Об'єктдослідження – організація роботи ізпідручником під час уроківчитання, предмет –дидактичніосновиорганізації роботи ізнавчальними текстами упочатковійшколі. Метадослідження:розробитиметодичнірекомендації ізорганізації роботи із текстами під час уроківчитання.

>Гіпотеза:ефективністьорганізації роботи із текстом під час уроківчитання упочатковійшколізначнопідвищиться,якщонавчальний процес будувати ізурахуванням такихдидактичних основ:

-підготовкаучнів досприйманнятвору;

-поетапність роботи над текстом;

-використаннясистемирозвивальнихзавдань йвправ нааналіз текстовогоматеріалу.

>Завданнядослідження:

1.Проаналізуватипсихолого-педагогічну йметодичнулітературу ізпроблемидослідження.

2.Виділити таохарактеризуватидидактичніоснови роботи із текстом під час уроківчитання.

3.Розробитиметодичнірекомендації ізорганізації роботи ізтекстовимматеріаломчитанок.

>Теоретичнезначення роботиполягає увиділеннісукупностідидактичних основ, щозабезпечуютьефективнуорганізацію роботи ізнавчальними текстамипідручників ізчитання, асаме:підготовкаучнів досприйманнятвору;поетапність роботи над текстом;використаннясистемирозвивальнихзавдань йвправ нааналіз текстовогоматеріалу.

>Практичнезначеннядослідженняполягає урозробціметодичнихрекомендацій ізорганізації роботи ізтекстовимматеріаломпідручника, котріможуть бутивикористанівчителямипочатковихкласів,викладачами й студентамипедагогічнихзакладівосвіти.

Структуракурсової роботи.Роботаскладаєтьсязівступу, двохрозділів, з висновками, спискувикористаноїлітератури,додатків.Загальнийобсяг – 47сторінок.


>РОЗДІЛ 1

>ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІОСНОВИРОБОТИ ЗПІДРУЧНИКОМ

 

1.1Робота ізпідручником як методнавчання

>Середгруписловеснихметодівнавчаннячільнемісцезаймає робота ізпідручником,сутністьякогополягає "воволодінніновимизнаннями, колиученьвивчаєматеріал йосмислюєнаявніфакти,приклади,закономірності й паралельно ізцимнабуваєумінняпрацювати ізкнижкою" [10, 179]. Таким чином, узазначеномуметодічіткопростежуютьсядвісторони:

- організаціязасвоєннянавчальногоматеріалупідручника;

-формуванняумінняпрацювати ізкнижкою.

>Робота ізпідручником як методнавчанняможевідбуватися урізних формах: подбезпосереднімкерівництвом вчителя та уформісамостійної роботиучнів ізкнижкою (>зауважимо, щодругийспосібможливий заумови, коли ушколярівсформованівідповідніуміння); нарізнихетапах уроку; ізкожним зосновнихкомпонентівнавчальної книжки [17].

>Самостійна роботаучнів ізпідручником, на думкудидактів,включаєтакіетапи:підготовчий (>орієнтувальний);виконавчий;перевірний (>контролюючий) (Авт.Казанський, Т.С. Назарова).Особливоважливийпідготовчийетап,основнепризначенняякогополягає до того,щобдитинаусвідомила, чого якщонавчатися,виконуючидане заподіяння; котрізнання тауміннянеобхідні;вибраласеред нихнайраціональніші;склала планвиконання. Таким чином, даний методпередбачаєформуванняважливихзагальнонавчальнихумінь (>аналізувати,планувати,порівнювати,контролювати тощо),певнихрефлексивнихякостей, що укінцевомурахункузабезпечуєрозвитоксамостійності якякостіособистості,формуєсуб'єктанавчальноїдіяльності.

Длякерівництвасамостійноюроботою ізпідручникомпропонуємо алгоритм,розробленийТ.С.Назаровою [1, 109].

>Щоб правильновиконатисамостійну роботу,потрібно:

1.Підготуватися донеї:подумати, чого я будунавчатися,виконуючисамостійну роботу, й щопотрібно знаті тавміти,щобїївиконати.

2.Виконати роботу.

3.Перевіритивиконане.

>Самостійна робота ізпідручникомможезастосовуватися нарізнихетапах уроку: упроцесіпідготовки довивчення новогоматеріалу, наетапізакріпленнявивченого йрідше – под годинуознайомлення ізновимматеріалом.

Наетапіактуалізаціїопорних знань вонвикористовується дляповторення тогонавчальногоматеріалу, безякого неможевідбуватися ефективногозасвоєння нового. Це –читанняоднієї чинавітькількох статей ізметоюпригадатипевнівідомості (>вчительдаєчітку установку, на щопотрібнозвернутиувагу);повторення правила, способувиконання заподіяння тощо;ознайомленняучнів із такзваними передтекстовимизапитаннями таін.

>Самостійна робота наознайомлення ізновимматеріаломрідкопрактикується упочатковійшколі, особливо наперших порахнавчання.Мотивуєтьсяце тім, що умолодшихшколярівще несформованінавичкисамостійногоучіння. Незаперечуючивказаноготвердження,вважаємо, щомайстерністьвчителясаме йполягає до того,щоб правильновизначити, що з новогоматеріалупояснитиучням, а щозапропонувати насамостійнеопрацювання.Знаючирівеньрозвитку свого класу,такірозрахунки можназробитидосить точно.Доречною узазначеномуаспектіє розпорядження просприймання тексту (Прочитайте й подумайте,чому..., Прочитайте й дайтевідповідь..., Прочитайте йпорівняйте... таін.);проведенняпідготовчоїбесіди;аналізілюстративногоматеріалупідручника тощо.

>Закріпленнявивченогопередбачаєвиконанняпевнихзавданьпідручника –тренувальних (зазразком, заінструкцією, зазавданням),творчих;повторнечитанняматеріалу.

>Палкимприхильникомякісногочитання – ">читання ізпотребидумати", ">думання надкнижкою" – бувВ.О.Сухомлинський.Повторнесприйманняінформації, на думку педагога,відкриває передшколяремновісторони

предмета чиявища.Учень,якийзвикобмірковувати ті, щочитає чичує, при повторномучитаннішукаєновіознаки,факти,тобтотакеповторення – невідтвореннявідомого, нетренуванняпам'яті, арозвиток знань,мислення.

>Значноактивізує роботу ізнавчальноюкнижкоюприйомспівставленнярозповідівчителязізмістомпідручника, детально описівщеК.Д.Ушинським. Суть його вісь учому:прослухавшипояснення педагога й прочитавшиматеріалпідручника,дітипорівнюютьвідомості,отримані із двохджерел:виділяють тієїматеріалпідручника, проякий незгадував под годинупояснення вчитель, й,навпаки,вказують, котріновівідомості почерпнули ізрозповідікласовода, яківідсутні упосібнику.Такийприйом, на думкуКостянтинаДмитровича,спонукаєучнів бутиуважними й дослів вчителя, й до книжки;сприяєзакріпленню йзбагаченню знаньшколярів; упроцесіпорівнянняспрацьовує ">здоровийглузд".

Таким чином,розрізняютьтакіосновнівиди роботи ізпідручником:зіструктурними компонентами книжки; уформісамостійної роботиучнів ізпідручником та подкерівництвом вчителя; нарізнихетапах уроку.

Це такзвані «>зовнішнікомпоненти» роботи ізпідручником як методунавчання,тобто тих, котріреалізуєвчитель. Разом із тімкожен методвключає й ">внутрішнікомпоненти",застосовуючи котрі, ">учень нелишесправляється ізпоточнимизавданнямиучіння, але й іорганізовує своюпізнавальну діяльність,вчитьсявчитися;іншоютермінологією їхніназивають «>надпредметнимиуміннями» [12]. Таким «>внутрішнім компонентом» зазначеного методувиступаєумінняпрацювати ізпідручником.


1.2Навчальний текст уструктуріпідручника дляпочаткової школи

Одним зважливихструктурнихелементівнавчальної книжкиє текст,основнепризначенняякогополягає уповідомленні знань.Вінконкретизуєзмістпрограми,виступаєпотужнимносіємнавчальноїінформації.Заслуговує наувагутворчийдоробокученихщодокласифікаціїнавчальнихтекстів.Розглянемодеякі із них.

>Враховуючи тієї факт, щоповідомлення знаньможевідбуватися як урозгорнутомувигляді, то й узгорнутому,розрізняють макро- ймікротексти. Умакротекстахінформаціяпред'являєтьсядоказово, ізвикористаннямприкладів,пояснень,міркувань,їхнійобсягзначноперевищуєобсягмікротекстів, котрівикористовуються дляповідомлення знань проокреміспособидіяльності (увигляді правил,інструкцій,пам'яток тощо).Макротекстисприяютьрозвиткумисленняучнів,формуютьумінняміркувати;мікротекстиздебільшогорозвиваютьпам'ять (якмеханічну, то йлогічну).

>Виходячи із цього упідручниках дляпочаткової школиміститьсячимало правил,визначень зрозуміти,доцільною, на нашпогляд,єпорадаЄ.Й.Перовськогощодомікротекстів.Провівшипорівняльнедослідження двохваріантівпоясненнятермінів ушкільнихпідручниках, навчаньдійшоввисновку, щодітиефективнішезасвоюютьвизначення заумови,якщоозначуванепоняття переносити на вухофрази йвідділяється від родового, доякого воно таналежить,лише предикатом.

З точкизорудомінуючоїфункціїдидактивиділяютьосновний,додатковий тапояснювальнийтексти [6].

>Основний тексттрактуєтьсявченими яквербальна структура, Якаміститьдидактичновідпрацьованийвідповідно допрограминавчальнийматеріал, щопідлягаєзасвоєнню.Основнітекстиподіляються натеоретико-пізнавальні (>навчально-пізнавальні,), щовключають характеристикинайважливіших зрозуміти,фактів, законів тощо;матеріали дляформуваннядосвідуемоційно-ціннісногоставлення до світу;висновки,узагальнення (>домінуючафункція –інформаційна) таінструментально-практичні,спрямовані назастосуваннянабутих знань напрактиці, котріхарактеризуютьосновніспособидіяльності,логічніоперації,певніморальні таетичнінорми й т.ін. (>домінуючафункція –трансформаційна).

Упідручниках дляпочаткової школиосновнітекстипредставлені такимирізновидами: учитанках –художніми танавчально-пізнавальнимитворами; упідручниках ізприродознавства –навчально-пізнавальнимистаттями,рідше -

>інструментально-практичними текстами; ізмови та математики –мікротекстамипроцесуальногоспрямування.

>Доповнює тапоглиблюєзміст основного текстуінформація, якоїміститьдодатковий текст.Даний вид текстуспрямований напосиленнянауковоїдоказовості таемоційногонавантаженняпідручника. Це,наприклад,цікава впізнавальномупланіінформація:розкриттяісторичнихаспектівпроблеми,етимології того чиіншогопоняття тощо;це й «>невідоме провідоме»,тобтоінформація про ті, щоучні ужечастковознають (вондаєможливістьпо-іншомутрактуватиявища, котрі стали їмбуденними);узагальненийцифровийматеріал, щоє базою дляпорівняння,узагальненнявиучуваного,підкреслення йогозначущості і т.ін.Таківідомостідопомагаютьпоглибитизнання із того чиіншого предмета; смердотіможутьінколивиходити замежінавчальноїпрограми,виступатидодатковимджерелом знань.

>Додатковітексти упідручниках для школи Першогоступеняпредставленіприслів'ями,приказками, загадками,народнимиприкметами;матеріалами рубрик «Длядопитливих...», «>Цікаво знаті, що...»;додатковимитеоретичнимивідомостями («>Зверниувагу!», «>Візьми доуваги!», «>Познайомся із авторамипрочитанихтворів») тощо.Включаючизазначеніматеріали упідручники, авторам вартоврахуватипевнімоменти:по-перше,додатковий текст за своїмзмістоммає бутиблизьким до основного;по-друге,доречнопередбачитипевнівиди роботи із такимипізнавальнимивідомостями, щодастьзмогупов'язати їхнього ізосновнимматеріалом.

>Крімдодаткового, дотекстовихкомпонентівпідручникавідносятьтакожпояснювальний текст,якийміститьнеобхідний длярозуміння йґрунтовногозасвоєннянавчальнийматеріал.Його характернаознака –тіснийзв'язок ізосновним текстом.Пояснювальнітекстистановлятьголовнучастину так званогодовідковогоапаратупідручника (>предметнийвступ,примітки тапояснення,словники тощо).

>Достатньочіткакласифікаціянавчальнихтекстів зафункціональним стилемґрунтується наположенні про ті, що стиль текстувизначається такими

>трьома чинниками:

-цільовимифункціями:

- характеромзмісту;

-психологічнимиможливостямишколярів, котріпрацюють ізданимматеріалом

[9].

>Підфункціональним стилем текстурозумієтьсяспосібпред'явлення його

>змісту ізметоюнавчальноговпливу научнів.Виходячи із того, що одна ізосновнихфункцій текступолягає внаданніпевноїінформації дляформування ушколяріворієнтації внавколишньому світі (>когнітивної (>пізнавальної), наосновніякоїрозвиваютьсяуявлення йпоняття;інструментальної, коли іздопомогоютекстівдітиоволодіваютьвідповідними способаминавчальноїдіяльності;емоційно-ціннісної, щопередбачаєвихованняпереконань,поглядів,формуванняоцінноїдіяльності),виділяютьтакіфункціональністилінавчальнихтекстів:

-предметнеорієнтовані;

-інструментальнеорієнтовані;

-ціннісноорієнтовані.

>Предметнаорієнтованітекстипредставляютьпевніоб'єкти (>предмети,явища,події тощо) в їхнібезпосередніхзв'язках йвластивостях, щоіснуютьнезалежно відлюдини.Вониподіляються наописові, котріхарактеризуютьфакти, щопіддаютьсябезпосередньомуспостереженню, татеоретико-пізнавальні, в якірозкриваютьсябазовіпоняття курсу,аналізуютьсяоб'єкти,явища,наводятьсяузагальнення,висновки.

Дляінструментальнаорієнтованихтекстівхарактернимєрозкриттяспособівдій, акінцевоюметою –формування якпредметних (>спеціальних)умінь йнавичок, то йміжпредметних (>загальнонавчальних). «А,щоботриматиінструментальнийефект,тобтоефектосвоєннялюдиноюпевнихспособівдій, уповідомленняхповинні бутиописані і самціспособи, йнаведеніпрактичніприкладизастосування тихий чиіншихспособів прирозв'язуванні завдань» [9, 95]. Узазначених текстахспособидіяльностіможутьвідображатися на двохрівнях: а)інструктивно-методичному, коли

>розкриваютьсяспособидіяльності ізреальнимиоб'єктами ізметоюформуванняпрактичнихумінь йнавичок; б)логіко-математичному, коли втекстівикладаються правилаоперуванняабстрактнимипоняттями дляоволодіннятеоретичнимиуміннями інавичками.

>Цінніснаорієнтованітекстизабезпечуютьреалізацію упідручниках четвертогоелементазмістуосвіти –емоційно-ціннісногоставлення до світу. як й з текстів, вонивиділяютьбезпосереднюцінніснуорієнтацію вреальнихоб'єктах (>оцінюванняфактів,подій,вчинків людей) таопосередковану, коли предметомоцінюваннястаютьхудожніобрази якуособлення типового,загального.Такітексти, на думкувчених,маютьвиражатипевніемоції,міститиматеріал дляоцінноїдіяльностіучнів.

>Значнопоглиблюютьрозумінняпроблемитипологіїнавчальнихтекстівдослідження З. М. Бондаренко, Р. Р.Гранік [3; 4; 5].Виходячи із того, що типнавчального текступередусімвизначається методомнавчання,закладеним уньому, аосновними методаминавчаннявизнанопояснювально-ілюстративний,репродуктивний,проблемнийвиклад знань,частково-пошуковий тадослідницький (І. Я. Лернер),виділяютьтакітипитекстів:

-навчальнітексти, котріобслуговуютьпояснювально-ілюстративний методу

-тексти, щомістятьпроблемнийвикладматеріалу;

-тексти, котріреалізуютьчастково-пошуковий метод.

>Вважається, щонавчальний текст лише тодікеруєпроцесомзасвоєння знань, коливінзадаєтьсяпроблемним чичастково-пошуковим методами.Відзначаючиперевагитекстів, котріреалізують метод проблемноговикладу, психологивиділяютьобов'язковуумову, заякоїдоцільне їхнівикористання ->сформульована авторомпідручника проблемамає бутиприйнятаучнями дорозв'язання.Частково-пошуковому методувідповідає текст,побудований увиглядісистемизапитань, коли авторбезпосередньозвертається до читача,стимулює йогомислительну діяльність.Найбільш адекватназазначеному методу форма тексту впочатковихкласах –цетакийспосібспілкування із

>учнями,якийблизький добесіди,тобто формавільноїбесідиможевиступати як форманавчального тексту.Мається наувазідіалоговийвикладнавчальногоматеріалу,оскількидіалогічнітекстихарактеризуютьсянижчимрівнемскладності порівняно ізмонологічними.Безпосереднійдіалог ізчитачем,вважає М.Крсманович,надає текступевногоемоційного тону, але й неприменшуєоб'єктивної ціностіфактів, котрівикладаються.

>Традиціяпред'являтизнання узапитально-відповідальнійформі неєновою втеорії йпрактицішкільногопідручникотворення.Згадаймопораду До. Д.Ушинського про ті,щобнаповнюватипідручникизапитаннями, котріспонукають маленького читача «>бесідувати» із книгою, а на саму його манеру будуватипідручники.Діалогова формаподачінавчальногоматеріалувикористовується й всучаснихпідручниках. Так,наприклад,дослідникимовинавчального тексту (>І.П.Ґудзик)відзначають яктенденціювикористанняживоїрозмовноїмови длярозкриттясутностіявищ,ознайомленнязі способамидій. Незаперечуючи зазначеного способу «>оживлення»навчального тексту, проблемубачимо віншому: якзробити,щобтакідіалоги булиприродними,пізнавальними, невідволікали відзмісту тексту,педагогічне грамотномоделювалинавчальнуситуацію. Зіншого боці, припереході із класу вклас упідручниках болеевиразномаютьвиявлятисяознакинаукового стилю,однактакий процес виненвідбуватися ізурахуваннямвіковихможливостейучнів.

>Виходячи із того, щооднією зпровіднихфункційсучасногопідручникавизнанорозвивальну,вченівисловлюються за збільшенняпитомої вагинавчально-пошуковихтекстів. Уструктурізазначенихтекстіввиділяютьпевнікомпоненти:мотиваційний,цільовий,гіпотетичний,підсумковий.Саметакий вид тексту, на думкудослідників,створюєумови дляперетворенняучня в «>шукача істини»,формуєнеобхіднірефлексивніякості.

>Положення проорієнтаціютекстів наметодинавчання неєусталеним упедагогічнійнауці. Незаперечуючи того, що дана проблемазаслуговує наувагу,деяківченістверджують, що текстпідручникамає бутивикладений утакійформі, Яка б дозволилазберегтипевну свободу увиборі методу.

>Науковообґрунтованимєпідхід допобудови тексту,запропонований А. М.Сохором.Виходячи із того, щочитання –це діяльність, психолоградитьорганізуватиїї то йпобудовою тексту забезпечитимотиваціюцієїдіяльності,подбати пропідтримкуувагиучнів упроцесічитання, провиникненнявідповіднихемоційнихреакцій.Важливоврахувати й тієї факт, щовивченняматеріалупередбачаєпевнуміру йогозапам'ятовування.

>Залежно відкомунікативного заподіяння, відвнутрішньої мети текстможе бути оформлень увиглядірозповідіопису,міркування,кожен з якімає своїструктурні ймовніособливості.

Дляпоглиблення знань про текст можнавикористатисхемипобудови шкірного зтипів, асаме:

>Текст-розповідь

>Текст-опис

>Текст-міркування

>Міркуваннябуваєповним йнеповним.Неповнеміркуванняскладається із двохчастин:


>Поступововчительзвертаєувагу тих, що задляз'єднанняоднієїчастини ізіншою вміркуваннівживаютьсявказані слова.Головне,щоб у цьомутексті доводилася,пояснюваласьякась думка.

1.3Ознаки тексту та їхнього характеристика

Текст –це групаречень,об'єднанихзагальнимзмістом йструктурою. Проблема текстувиникає там, деє, якмінімум, дваречення.Які жознакихарактерні для тексту?Кількістьознак й їхнього характеристики, щоназиваютьсядослідникамимовлення (>М.С.Вашуленко,І.П.Ґудзик,Н.Ф.Скрипченко таін.) незавждизбігаються.Розглянемо тих, котрі, на нашпогляд,єнеобхідними йдостатніми дляусвідомлення цогопоняття вшколі. До такихвченівідносять:


>Інформативність —цеосновнакатегорія, вонапритаманналише тексту.І.Р.Гальперінпропонуєрозглядати двавидиінформації:змістово-фактуальну

(вонаміститьповідомлення про факт,подію, процес) йзмістово-концептуальну (>повідомляєчитачуіндивідуально-авторськерозуміннявідносинміжявищами, їхніпричиново-наслідковихзв'язків).Ці дварізновидиінформації вшколіназиваютьтемою йосновноюдумкою.

Т м а –це предметмовлення, колопевнихпитань, котріоб'єднуютьзв'язневисловлювання вєдинусмисловуцілісність.Щоб текстмавчіткетематичнеспрямування, усі йогоскладовіповиннідаватиінформацію,підпорядкованузаданійтемі.Порівняння вмовленнічасткового йзагальногодопоможепобачити тимиширокі йвузькі,наприклад, тема „>Літо" – широка, а „>Літній день" –часткова,вузька. Темапереважновиражена вназвівисловлювання, в йогоплані,нерідко впочатковомуреченні.

>Основнадумка-цевідповідь напоставленетемою запитання. Утекстінайчастіше вонсформована в самому його початку (>щобналаштувати слухача); вкінці (>щобпідбитипідсумок) чи у заголовку.Формуванняосновної думиможе бути й віншомумісці тексту чизовсімвідсутнє, але й вбудь-якомувипадку весьматеріалвисловлюванняпідпорядкованийтемі йосновнійдумці.

Дляусвідомленняучнямицієїякостівчителюнеобхіднодобиратитексти, в які тема йосновна думкасформовані врізних їхньогочастинах.

Передскладаннямучнямивласного текстуобов'язковим винне бутизапитаннявчителя: „>Діти, про що ми будемописати в цьомутексті й щоголовнехочемо вньомусказати?"Залежно від тими й метивисловлюваннядобираєтьсяфактичнийматеріал йспосіб йоговикладу.

>Наявність заголовка. Заголовок, йогонаявність чипотенційнаможливість – одна зсуттєвихознак тексту. Заголовокрозкриває чи темувисловлювання, чи йогоосновну думку, тому после того, якучніусвідомлятьціпоняття,слідвідмовитись відтрадиційногоформулювання заподіяння: «>Доберіть заголовок доподаного тексту».

>Зв'язність тексту. Основузв'язності текстустановить «>комунікативнапослідовність» (>О.І.Москальська)речень, котраполягає до того, щокожненаступнереченнябудується набазіпопереднього,вбираючи у собі ту чиіншу йогочастину.Щоб забезпечитизв'язністьпобудовивласного тексту,учневіпотрібнорозташуватиречення втакійпослідовності, Якавідображаєлогікурозвитку думи, а порядокслів уреченні був біпідпорядкованийкомунікативнійметівисловлювання.Зовнішнімизасобами зв'язку (>скріпами)речень втекстіє: слова, щоповторюються,особові (>третя особа) йвказівнізайменники,синоніми,антоніми,споріднені слова,частки таіншімовнізасоби.

Усмисловійцілісності текстувідображаються тихзв'язки йзалежності, якумаютьмісце всамійдійсності (>подія,явищеприроди, світлолюдини тощо).Цілісність, читематичнаєдність текстувиражається до того, що усі йогоелементи прямо чиопосередкованозв'язані із предметоммовлення,завданням йосновноюдумкоювисловлювання. Текстнабуваєцілісності тоді, коливідбірматеріалупідпорядкованийрозкриттюосновної думи.

>Наявністьсхемипобудови тексту.Мінімальним текстомєскладнесинтаксичнеціле чисмисловийуривок, вякомуприйнятовиділяти триструктурно-смисловихчастини: зачин,основнучастину йкінцівку. Умовленнєвійпрактиціспостерігаютьсяпорушеннятакоїструктури.Інколивідсутнякінцівка. Цебуваєвиправдано в тихийвипадках, коли думка,виражена впопередніхчастинах,вичерпана.

>Зразкизавдань,спрямованих наознайомленнямолодшихшколярів ізосновнимиознаками тексту,представлені вдодатку А.


>РОЗДІЛ 2

>МЕТОДИКАОРГАНІЗАЦІЇРОБОТИ ЗТЕКСТОВИММАТЕРІАЛОМПІДРУЧНИКА НАУРОКАХЧИТАННЯ

 

2.1Дидактичніоснови роботи із текстом

 

2.1.1Підготовкаучнів досприйманнятвору

>Підготовкаучнів досприймання новоготворумає наметіактуалізаціюїхніх знань,уявлень,почуттів, котрітією чиіншоюміроювпливають наякість йогоопрацювання. Томуцей процесміститьзмістові,емоційні таопераційніаспекти.Перевагатієї чиіншоїскладовоїзумовленажанровимиособливостямитвору,складністюзмісту, йоговіддаленістю віджиттєвогодосвідудітей,тривалістю роботи над текстом.

>Змістовий аспектпідготовкимає наметіприведення вактивний станопорних знань, необходимих дляпроцесіврозуміння ймислення входіпервинногосприймання йподальшої роботи над текстом;емоційний –сприяєвідкритостіпочуттів дляпевноїінформації,очікуваннюпозитивнихвражень йпереживань,дій,збудженняасоціацій,уяви;процесуальний –готовність правильнопрочитатискладні,маловживані слова,розуміння окремихслів тависловів, котріпотребують детальногопояснення.

>Залежно віджанровихособливостейтвору,складності йогозмісту,образнихзасобів, атакожзавдань конкретного уроку (>аджеє твори, щовивчаються на двохзаняттях),переважає тієї чиінший аспектпідготовки.

>Обов'язковослідпопрацювати надтематичнимсловником до тим, у якідітичитаютьнауково-популярнітексти,дізнаються проважливіісторичніподії.Наприклад, упідготовціучнів 3 класу до правильного й свідомішогочитаннятворів тими "Мова –дивний скарб"радимовчителювизначити слова йвислови, котріпотрібнопояснювати. Зцієюметою можнавикористатиміжпредметнізв'язки (під час уроківмови) чизапропонуватипідготовленимдітямдізнатися прозначення одного ізслів чивисловів, але вуроціпояснити йогозначення через ">Довідкове бюро". В частности,слов'янське лист,стародавні греки,винайдення листи,народ-миротворець;науково-популярнітексти,тлумачнийсловник,тематичнийсловник,етимологічнийсловник.

>Якщо миготуємодітей досприймання тим,насиченихтворамиморально-етичногозмісту,важливоюєпопередня робота надлексичнимзначеннямслів.опорних длярозуміннярізнихстанівлюдини, котрі точнохарактеризують тієї чиіншийвчинок,умінняспілкуватися.Наприклад, у 4класіцестосується тим "Адружититребавміти!", ">Пригоди йзахопленнятвоїхровесників", ">Людинапочинається із добра". Для цогоєможливість під час уроківуточнитилексичнезначеннябагатьохіменників, котрі "несуть" добро людям (доброта,щирість,щедрість,турботливість,піклування,сердечність,взаємодопомога,співпереживання,співчуття), котрі ">допомагають" гарнопрацювати (>старанність,акуратність,ретельність,уважність,працелюбність,плановість,точність,охайність,вправність,кмітливість,ощадливість таін.).Активізувативживаннядієслів, котрі ">допомагають"спілкуватися {>вислухати,привітатися,запитати,звернутися,пояснити,замислитись,поміркувати,перепитати,підтримати,роз'яснити,помиритися,зважитись, довести,подружитися тощо);добиратиприкметники дослів мама,серце, руки, Батьківщина,вдячність таін.

Так саме до таких тим, як "Злюбов'ю дорідноїприроди", ">Цікава книгаПрироди", "Буду яприроді іншому ...",готуємословничокіменників,прикметників,дієслів, котріозначаютьрізний станприроди, Методика й практиканазвирослин,тварин,відтінкикольорів.Принагідне під час уроківзнаходимовлучнухвилинку для йогоуточнення,збагачення.Скажімо, під час уроківмови: ">Назвітьприкметники, котрі ">супроводжують" весну,літо,осінь, зиму,грім,дощ...". На уроках "Я й Україна": ">Якііменники ">допомагають" зростаннюрослин?Якіприкметники ">підказують", яктребаставитися дотварин?" На урокахмалювання: "А колиговорятьіскристийсніг,синійвечір,молочні сади,сивітумани,безодня неба. якпоказати намалюнкусильнийвітер,осіннєсонце ухмарний день?" тощо.

>Спеціальноїувагипотребуютьприйомивведенняучнів унову тему.Насамперед,необхіднозосередитиїхнюувагущназві..Наприклад,організовуючи у 2класізасвоєнняучнями новогорозділу "Немає безкоренярослини, а нас, людей, без Батьківщини",вчительпропонуєдітямспочаткупрочитативголос йогоназву,роздивитись, наякому рушникунаписанецеречення. "Чисподобалась вамназварозділу? Чи усі слова у цьомуреченнізрозумілі? А якої думку воно тапередає?Поміркуємо разом, про щойдетьсяспочатку? (Безкореня не якщо житирослина). Ачимє Батьківщина для таких людей? (Це аби нашкорінь уріднійземлі, наякій минароджуємося,живемо). Отже,якийсмислпередаєречення? (Укожноїлюдиниє Батьківщина, Яка нам,начекорінь життя).Поміркуйте,діти, яккращепрочитатицюназву, котрі словавиділити голосом?"

>Потім вчительпропонуєдітямрозглянутималюнок: щосаме наньомузображено, котрі приміщення,рослини,чому вцентріяскравесонце?Такийвступактивізує нелишемислення, а ічуттєвийдосвіддітей, щостимулюєінтерес донової тими.

Дляемоційно-образноїпідготовкимолодшихшколярів досприйманняпейзажнихтворів (атакождеякихоповідань)кориснимприйомомєпредметнеунаочненняхудожньоїдеталі,адже увіршахдітивпізнаютьопоетизованіпрообрази реальнопобаченого,почутого.Наприклад, миспостерігали, якспрацював напідвищенняінтересуучнів дочитаннятакийприйом.Готуючидругокласників досприйманнявіршаВіриБагірової ">Бабця спіти",учителька принесла на урок будильник,якийчітковідбиває рухстрілки. Колідітивчилисявиразночитативірш, смердотіпрагнулипередатицей ритм урядках "агодинникцокотить,бабця спіти ..." Уцей моменткласзавмирав,щобпочути йгодинник, йчитця.Або науроці у 4класі, наякому читалиукраїнську народнупісню ">Котивсявіночок полем",класоводвідкриваєкриладошки, де натлівишитого рушникаприкріпленовіночок з жита. Уучнів на партах – колосся (>пшениці, жита, ячменю).Дітиуважнорозглядають всеце,перемовляються,порівнюють. Упроцесічитанняпісенькивіночок "кошеня полем" ->передається відчитця дочитця,щобкожен йоготоркнувся. якпоказуютьспостереження,унаочненняхудожнього образу чиокремоїдеталідоцільновикористовувати нелише припідготовці досприйманняпоезій, а ібайок,п'єс.

Дляповноцінногосприйманняпейзажнихпоезійважливоемоційноналаштуватиучнівбезпосередньо передчитанням йслуханнямтвору.Дужедобрим, але й, на шкода, всерідшимявищемєнагромадження вучнівцілеспрямованихспостережень за станомприроди ізметою їхньогоактуалізації під час уроківчитання.

яккращеознайомитидітей ізліричноюпоезією? Добре, коливчительчитаєпоезію сам, йкраще ->напам'ять. (>Скажімо,поетичніперлинкипоезій Т.Шевченка,ЛесіУкраїнки,Ліни Костенко,Олександра Олеся тощо).Цейприйомзаохочуєдітей до активногосприймання,адже смердотічують, яквільно,захопленочитаєвчитель.Якщотвір великий,бажано,щобдеякі рядки чистрофикласоводтеж читавши, незаглядаючи до книжки, авдивляючись увічідітей,передаючиїм своїпочуття.Якщоєвдалийфонозапис, то вартопрослухати його разом звихованцями.Цейспосібз-поміжіншихвиграє тім, щовиконання артистадітисприймаютьзагострено,вслухаючись унезнайомий голос.Запистієї чиіншоїчастинки тексту можнаслухатинеодноразово;вчительмаєзмогу доброспостерігатиреагуваннядітей.

>Спинимось надеякихособливостяхпідготовкиучнів досприймання йчитанняоповідань, їхні тематика у ">Читанках"доситьрізноманітна. Дляцілеспрямованоїпідготовки досприйманнятекстів такого жанрудоцільноумовнозгрупувати їхні зазмістовимиознаками й тім,наскільки смердотіблизькіжиттєвомудосвідуучнів. Уопрацюваннінауково-популярнихоповіданьнеобхіднопередбачитиособливостісприйманнямолодшими школярамиісторичного години,певноїреальностізображенихподій. Для свідомішогосприйманняцихоповіданьважливозаздалегідьвизначитимісцесловникової роботи – допервинногослуханнятвору, под годинучитання чи послецілісногосприймання тексту.Щоб правильнорозв'язатице запитання,вчительзіставляєскладність тексту ізрівнемготовностіучнів,враховує, котрі слова,поняття уже були в активному словникудітей,тобтоопрацьовувались під час уроків.

>Значною упідручникахє групаоповідань наморально-етичні тими, в якірозкриваютьсярізнілюдськіякості,риси характеру успілкуваннідорослих йдітей-ровесників, щодіють узнайомихситуаціях. Алісамостійнорозібратися у мотививчинківдійовихосібучням непросто. Тому,опрацьовуючитакі твори,доцільностворити науроціситуаціюколективногообговорення йоцінюванняключовихепізодів. Допервинногочитанняважливозберегтитаємницю сюжету,якщоєзмога,поставитипроблемнезапитання. Однакзівступноїбесідидіти неповиннізрозуміти сюжет й знатіставленнявчителя дозображуванихподій.Вступнабесіда дотворівморально-етичноїспрямованостімає бутистислою йадекватною ідеїсаме цого тексту.

2.1.2Етапиопрацюванняхудожніхтворів під час уроківчитання

>Типовапослідовністьетапівопрацюваннятворів під час уроківчитанняпередбачає:

-первиннечитання тексту ізметоюознайомленнязізмістом;

-аналітичнечитання (>смисловий,структурний,художнійаналіззмісту), щомаєпрактичнуспрямованість йздійснюється наосновібагаторазовогоперечитування тексту;

-удосконаленняякостейчитацькоїнавички, якувідбувається нарізнихетапах;

-висновок-узагальнення ізпрочитаного;

-творча робота наосновіпрочитаного [14].

>Первиннеознайомленняучнів із текстомоповідань можнаорганізуватирізними способами,залежно відскладностітвору.Якщопервинкотвірсприймається шляхомсамостійногомовчазногочитання, та надцимдоцільнозапропонувати школярамконкретне заподіяння.Наприклад: "Прочитайтеоповідання.Підготуйтесявідповісти, за годинувідбувалисяціподії"; "прочитайте йпозначтекрапочкаминезрозумілі слова"; "прочитайте йскажіть, стільки тутдійовихосіб".Якщоновий текстдітичитаютьуголос,скажімо,ланцюжком, передцимкориснозапропонувати за 1,5—2хв.пробігти йогоочима (>проглядовечитаннядоступне у 3-4класі),щоб матірзагальнеуявлення промежітвору,абзаци,вихопитизоромдеякінові слова тощо.Якщоцеробиться

часто, удітейпоступововиробляєтьсянавичкапереглядати текст,виділяючи йогозовнішніознаки (>абзаци,частини,різнішрифти,незвичні слова,співвідноситирозташуваннямалюнків із текстом,виділятидіалоги тощо) й таким чиноморієнтуватися в йогоструктурі.

Убагатьохвипадках,якщочитається великий заобсягом чиемоційнонапружений текст,доцільнимєкомбінованечитання. Цемаєкількапереваг:навперемінно із учителемможутьчитатидіти, котріпідготувалися дорольовоїгри "Я –вчитель", "Я – диктор",загострюєтьсяувага дочитаннятовариша (>ботребапильнувати за текстом),збільшуютьсяможливостісамостійногочитаннявголос, щомаєнеабиякезначення,кодиопрацьовуютьсявеликі заобсягомтексти.Класоводові вартобрати у собічитаннядіалогів,експресивнонасиченихуривків,речень, котрітребавиділитилогічнимнаголосом чипередатипідтекст.

>Враховуючиспосібпервинногоознайомлення ізтвором, вчительвирішує, якпопередньовправлятидітей учитаннібагатоскладовихслів,маловживаних чисумнівнихщодовимови. Упідручникахтакі слова, як правило,вказанівідразу после тексту. Алі не усівчителідостатньовідпрацьовують їхнього ізучнями.Залежно відскладності, їхнього можначитатипо-різному:спочаткумовчки,потімуголос всімкласом, по лавах,групами,вибірковоокремимиучнями;спочаткуповільно,потімшвидше;голосно й тихо.Інодікориснообмежитипідготовку дочитання лишеповідомленнямназвитвору й його автора чи про ті, якстворювавсятвір. Іншого разудоречнопоказати книжечку, деєтвірповністю, тощо.

>Підсумовуючивикладене,підкреслюємонайважливіше:тривалість йрозгорнутістьзмістової таемоційноїпідготовкидітей досприймання новихтворів тапервиннеознайомлення із текстомпотребує від вчителяврахуванняпопередніх знаньучнів,складності сюжету,насиченості текстухудожнімизасобами ,наявності нових зрозуміти,історичногоматеріалу,близькостізображеного дожиттєвогодосвіду маленькихчитачів.Класоводшукаєшляхи дорозуму іпочуттівдитини: від тексту доучня, чинавпаки – відособистихвражень,досвідудитини,навколишнього життя – дозмісту новоготвору.

Іщобспрямуватицей шлях,зробити йогоцікавим длядитини,требаволодіти широкимдіапазономзасобівзбудженняуваги,мислення,емоцій,уявидітей.Серед них мивважаємо особливоважливим:

>випереджувальну роботу ізтематичнимисловниками під час уроків;

-організаціюцілеспрямованихспостережень уприроді затимиявищами, котріможуть бути прообразамихудожніхперсонажів,тобтозбагаченнячуттєвогодосвіду ймовленнядітей;

-.залучення предметногоунаочнення,виразноїхудожньоїдеталітвору;

-доцільневикористаннямузичнихтворів йрепродукцій картин,кадрівдіафільму;

>загостренняситуаціїоцінногосудження передсприйманнямтворівморально-етичногозмісту;

- ">наближення" до особини

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація