Реферати українською » Педагогика » Педагогічний аналіз уроку в сістемі внутрішньошкільного контролю


Реферат Педагогічний аналіз уроку в сістемі внутрішньошкільного контролю

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Міністерствоосвіти й науки України

>Полтавськийдержавнийпедагогічнийуніверситет ім. У. Р.Короленка

>Курсова робота:

>ПЕДАГОГІЧНИЙАНАЛІЗУРОКУ У

>СИСТЕМІВНУТРІШНЬОШКІЛЬНОГО

КОНТРОЛЮ


>Виконала

студентка

>Науковийкерівник:

_________________________________

Полтава


План

 

>ВСТУП

>РОЗДІЛ І.Історико-теоретичнийаналізурочноїсистеминавчання

1.1Історичнийаналізкласно-урочноїсистеминавчання

1.2Вимоги досучасного уроку вшколі

1.3Типиуроків та їхнього структура.

>РОЗДІЛIІ.Педагогічнийаналіз таоцінка уроку

2.1 Контроль якзасібуправліннянавчально-виховнимпроцесом науроці

2.2Підготовкавчителя до уроку

2.3 Програмуспостереження тааналізу уроку

>ВИСНОВКИ

СПИСОКВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ

>ДОДАТКИ


>ВСТУП

ХХІстолітті Національна доктринаосвіти в Українімає забезпечитипідготовку людейвисокої культури,кваліфікованихспеціалістів,здатних дотворчої роботи,професійногорозвитку,мобільності восвоєнні йвпровадженніновітніхнаукових таінформаційнихтехнологій.

>Актуальність: насучасномуетапірозвиткупедагогічної в нашій странеоднією ізнайбільшактуальнихявляється проблемапедагогічногоаналізу уроку всистемівнутрішнього контролю школи дляпідвищенняефективностіпедагогічної роботи ізучнями. Упедагогічнійлітературівказується, що будучиефективнимзасобом контролюдіяльностіучнів,аналіз урокумаєвагомий таособливийвплив наусісторонинавчально-виховногопроцесу. Томувивченняпроцесу урокуєважливимнапрямомпедагогічногодослідження.

>Вказанівищеобставини йзумовиливибір тиминашоїнауково-дослідної роботи: „>Педагогічнийаналіз уроку всистемівнутрішньошкільного контролю”.

>Об’єкт: >педагогічнийаналіз уроку всистемівнутрішньошкільного контролю.

Предмет: системавнутрішньошкільного контролю.

Мета:теоретичнопроаналізувати йперевірити входіекспериментальної роботисутність йвимоги допедагогічногоаналізу уроку всистемівнутрішньошкільного контролю.

>Завдання:

1.Висвітлитипоняття уроку тавнутрішньошкільного контролю вісторіїпедагогічної думи.

2.Охарактеризувативимоги досучасного уроку вшколі.

3.Визначититеоретичніаспектиструктуризації тапобудови уроку .

4.Визначитиспецифікупедагогічногоаналізу уроку всистемівнутрішньошкільного контролю.

>Досягненняпоставленої мети йзавданькурсової роботивимагалозастосування рядуметодівнауково-педагогічногодослідження,зокрема:теоретичнийаналізпроблеми, шляхомвивченнялітературнихджерел;педагогічнідослідження, котрівключають:проведеннядослідно-педагогічної роботи ізаналізу уроку всистемівнутрішньошкільного контролю,систематизація йузагальнення передовогопедагогічногодосвіду.

 


>РОЗДІЛ І.Історико-теоретичнийаналізурочноїсистеминавчання

 

1.1Історичнийаналізкласно-урочноїсистеминавчання

Урок —це формаорганізаціїнавчання, коли вчитель проводитизаняття вкласнiйкiмнатi ізпостiйним складомучнiв,якiмаютьприблизнооднаковийрiвеньфiзичного йпсихiчногорозвитку, зарозкладом і регламентом.

Урокзалишаєтьсяосновноюформоюнавчання вусiх типахнавчальнихзакладiв.Слiдзважати тих, щовпродовжвсієїiсторiїучителi тавченi-педагогипостiйнопрацювали надудосконаленнямкласно-урочноїсистеминанчання.

>Я.А.Коменський (1592— 1670),скориставшисьбагаторiчнимдосвiдомбратськихшкiл України таiншихслов’янськихкраїн, давшинауковеобґрунтуваннякласно-урочноїформинавчання:дидактичних засідок,наповнюваностiкласiв,розкладу, регламенту,структури уроку,дiяльностiвчителя таiн. Це стало фундаментомподальшої розбудові уроку.

У 20-хроках врадянськiйшколiпiдвпливомтечіїпролетарської культури бувспробавiдмовитисьвiд уроку.Протецелишезашкодилошкiльнiйсправi. Тому на початку 30-хрокiв урокзнову ставшиосновноюформоюорганiзацiїнавчання [7].

>Наступнiдесятирiччявiдзначалисярiзнимипiдходами дорозвиткуурочноїсистеми.30—50-тi рокта унашiй странепозначилисявпливом авторитаризму ітоталiтаризму, аотже, й школа яксвоєрiдний сколоксуспiльства не бувпозбавлена цоговпливу. Урок, методика йогоорганізацiї тапроведенняперебували влещатах догматичноговиконанняадмiністративнихприписів, булипозбавленiтворчогопiдходу.

>Лише вкiнцi 50-хрокiвучителi іпедагоги-вченiрозпочалиактивну роботу ізтворчогопiдходу доорганізаціїнавчально-виховногопроцесу науроцi.Свiдченням цого буловиокремленнянауково-обгрунтованихнапрямківудосконалення уроку,якi далипотужиийпоштовхтворчимпошукамучителів країни.Вкажемодекiльканапрямкiв.

>Липецькийнапрямок:побудова так званого “>раціонального уроку”,використаннятворчихписьмовихробiт,словниковихдиктантiв,роздатковихдидактичнихматерiалiв таiн.

>Казанськийнапрямок:розробка івпровадження унавчальний процес проблемногонавчання (>М.І.Махмутов).

>Кiровоградськчйнапрямок:розробкалекцiйно-практичноїсистеминавчання в старшихкласах (>О.О.Хмура).

>Ростовськийнапрямок:цілеспрямована роботаучителів іззапобiганнянеуспішностi івiдставанняучнів унавчаннi [4].

У70—80-хрокахз’явиласьцiла плеядаучителiв-новаторів,якiсвоєютворчоюпрацеюсприялирозвиткукласно-урочноїформинавчання: Ш. Про.Амонашвілі, У. Ф. Шаталов, І. П. Волков, М. П.Гузик,Є. М.Ільїн, З. М.Лисенкова та багатоінших.

Нацейперiодприпадаєчималоцiкавихнауковихдосліджень,спрямованих наудосконалення уроку: Ю. До.Бабанського,М.І.Махмутова, В.О. Онищука,I.П.IIiдласого, А. У. Фурмана, М.М. Яковлєва таiн.

 

1.2Вимоги досучасного уроку вшколі

Упоглядах навимоги до уроку вартодотримуватися двохпiдходiв —загальнопедагогiчного й методичного.Останнiйзумовленийособливостямививченняконкретноїнавчальноїдисциплiни. Ми будеморозглядатизагальнопедагогiчнiвимоги,якiє базою длятворчогорозвиткувимог до уроку і доособливостейфахових методик.

>Загалом можнавидiлититакiгрупизагальнопедагогiчнихвимог до уроку:санiтарно-гiгiєнiчнi,психолого-фiзiологiчнi,дидактичнi,виховнi [12].

Дляуспiшностiпроцесунавчанняпередусiмнеобхiдно забезпечитиприроднiумови длябіологічноїжиттєдіяльності шкірногоучня, нормальногофункцiонуванняфiзiологiчнихпроцесiв,якiєважливоюпередумовоюпсихiчноїдiяльностіособистостi. Тому накожномууроцiпiдкерiвництвом вчителямають бутизабезпеченiтакiсанiтарно-гігiєнiчнівимоги:оптимальнийповiтряний режим,правильнеосвiтлення,належнийтепловий режим,чергуваннярiзнихвидiвнавчальноїдiяльностi,вiдповiднiстьмеблiвiндивiдуальнимособливостямучнів.

>Вартопам’ятати, щозначначастина життядiтей 12рокiв (із 9 до 18рокiв) —припадає нанавчальну роботу вмежахкласноїкiмнати. Томувідсутністьналежнихсанiтарно-гiгiєнiчних умівможе негативновпливати не так на процесучiння, але й і наздоров’явихованцiв.

>Психолого-фiзiологiчнiвимоги доорганiзацiiнавчально-виховногопроцесу науроцiвипливаютьiззагальнопедагогiчного принципуприродовiдповiдностi.Необхiдновраховуватиособливостiпсихiчного іанатомофізіологічногорозвиткуучнiвпевноговiку,дбаючи простворенняпередумов дляпсихiчного,фiзичного ісоцiальногорозвиткукожноїособистостi.Одночасно педагогмаєдбати про забезпечення умів длярозвитку вучнiвпозитивнихемоцiй якпередумовиактивноїпiзнавальноїдiяльностi. якпiдкреслював психологС.Л.Рубiнштейн,мiжемоцiямилюдини івласноюдіяльністювiдстежуєтьсядiєвийзв’язок,емоцiйний станособистостiвпливає наїїдiяльнiсть [23].

Приорганiзаціїнавчальногопроцесу мовайде пронеобхiднiстьстворенняпозитивнихемоцiй наоснові демократичного стилюспiлкування,якийсприяєформуваннювiльноїлюдини.Авторитарний стиль —цеподавленняпригніченняособистостi. У такомустанiемоцiйнiпроцесизагальмованi, аотжеумови дляпiзнаннявкрайнесприятливi. Тому О.С. Макаренканаполягав нанеобхiдностiдомагатисямажорностi вдитячомуколективi.

>Моделюючибудь-який урок,необхiднозважати наоб’єктивнiпсихологiчнi іфiзiологiчнiпроцеси,якiпротiкають ворганiзмiучня.

1.Початок уроку:психологiчнаорганiзаціяучнів длянавчальноїдiяльностi шляхомзалучення до легкихрозумовихдiйщодоконкретноїнавчальноїдисципліни --настрій напевну „>предметнухвилю” (>уснiобчислення із математики,словниковий диктант,цiкавепроблемнезапитання таiн.).

2. Часактивноїнавчальної роботизалежновiддидактичної мети,змiстунавчальногоматерiалу,учнiв.Пiслявключенняучнiв урозумовудiяльнiстьактивнiстьзростає, азгодомпевнiцентри кору головногомозкустомлюються. Томунеобхiднозважати нацей чинник:вдаватися дозасобiввiдпочинку,змiнювати одна часткадiяльностi наiнший; удругiйполовинi урокузменшуватинавантаження.

З.Органiзацiя активноговiдпочинку кору головногомозку шляхомпровiтрюваннякласноїкiмнати,залученнняучнів довиконанняспецiальних легкихвправ,якiсприяли бнасиченнюкровiкиснем ідонесенню його доклiтинмозку.

4.Органiзацiядомашнього заподіяння:запис надошцi,учнями — ущоденники.

5. I робота, котраєсвоєрiдннмiнструктажем довиконаннядомашнього заподіяння.

6.Дидактично-психологiчне завершення уроку:загальнiпiдсумки вчителя,оцiнкадiяльностiучнiв,полегшенiдидактичнiiгри наосновiвивченогоматерiалу [15].

>Дидактичнiвимогигрунтуються назакономiрностяхпроцесупiзнання іпередбачаютьорганiзацiюнавчання науроцi ізурахуванням такихчинникiв:

•наявностiрушiйноїсилинавчання інеобхiдностiстворенняситуацій дляїїдiї.

•цiлеспрямованої роботи ізформуваннямотивiвнавчання;

•моделюванняпроцесунавчання науроцiвiдповiдно довимоглогiкинавчальногопроцесуоволодiнязнаннями,умiннями інавичками;

•реалiзацiї науроцiпринципiвнавчаннязалежновiдзмiстунавчальногоматерiалу,вiкуучнiв;

• оптимальногопiдходу довиборуметодiв ізасобiвнавчання.

>Виховнiвимогизумовленiпровіднимизавданнямивсебiчногогармонiйногорозвиткуособистостiвiдповiдно довимогрозумового, морального,фiзичного, трудовогоестетичноговиховання.

Накожномууроцiнеобхiдноактуалiзуватитiчинники,якiмаютьвпливати наформуваннявсебiчнорозвиненоїособистостi. Цетрансформується череззмiстнавчальногоматерiалу йбезпосередньо черезорганiзацiювчителемнавчально-виховногопроцесу науроцi. Тому наетапiпланування уроку вартовидiляти нелишедидактичну, а івиховну мітку [8].

Усистемiрозв’язаннявиховнихзавданьмаютьпереважатипровiднiаспектикожноїчастини, щозабезпечуютъгармонiйневихованняособистостi. В частности:

—розумовевиховання:самостiйнапiзнавальпадiяльнiсть,iнтелектуальнийрозвиток,оволодiння методамиучiння;

—моральневиховання:формуванняморальнихпереконань йморальнихпочуттiв,гуманiзму,поваги доособистостi,нацiональноїгiдностi, добра,чуйностi таiн.;

—фiзичневиховання:створенняоптимальних умів дляфiзичногорозвиткуособистостi,оволодiннявмiннями йнавичкамитурботи просвоєздоров’я, культурупобуту;

--трудовевиховання:формуваннявмiнь йнавичокрозумовоїпрацi,вихованнялюбовi допрацiвзагалi іпочуття дбайливогоставлення допрацiiнших,соцiально-психологiчнапiдготовкавихованцiв доучастi упродуктивнiй,фiзичнiй таiнтелектуальнiйпрацi;

--естетичневиховання:формуванняпочуттiв прекрасного,вмiннявiдрiзнятипрекрасневiдпотворного,озброєнняшколярiвзнаннями іумiннямитворитипрекрасне в реальномужиттi.

>Цiлеспрямована йсистематична роботазiстворення накожномууроцiоптимальнкх умів дляреалiзацiїзавданьрозумового, морального,фiзичного, трудового іестетичноговихованнявпродовж 12рокiвнавчаннядастьплiднiрезультати (див. схему удод. 1) .

 

>1.3Типиуроків та їхні структура

Удидактицiiснуютьрiзнiпіходи докласифікаційуроків. В частности,класифiкують уроки за способами їхньогопроведення (>урок-лекцiя,кiноурок,урок-диспут,урок-бесiда,лабораторний урок таiн.); заетапаминавчальноїдіяльностi (>вступнi, урокиформування зрозуміти, урокизастосування знань напрактицi, урокитренуванкя іповторення таiн.). Танайбiльшвдалою іприйнятноюєкласифiкацiяурокiв задидактичноюметою.Українськийдядактик В.О. Онищуквидiляєтакiтипиурокiв:

1) урокзасвоєння нових знань;

2) урокформуванняумінь інавичок;

3) урокзастосуванняумінь інавичок;

4) урокузагальнення ісистематизацiї

5) урок контролю ікорекцiї знань,умiнь танавичок;

6)комбiнований урок.

>Залежновiд типу урокулогiчновибудовується його структура. Структура уроку —цесукупнiсть,послiдовнiсть талогiчнийзв’язокелементiв,якiстановлять його модель [22].

>Кожен урокмає свою структуру, котразумовлюється йогонавчально-виховноюметою. Умоделi урокувидiляютьмакроструктуру (>етапи конкретного уроку) імiкроструктуру (>методичнiкомпоненти шкірногоетапу).

Упроцесiмоделювання уроку того чиiншого типумаєвиявлятисятворчiсть вчителя. Алі разом із тім неслiдзабувати продотриманняпевноїлогiчноїдоцiльноїархiтектури урокупевного типу.

Коротковизначимо структуруосновнихтипiвурокiв.

Урокзасвоєння знань.

1.Перевiркадомашнього заподіяння;актуалiзацiяопорних знань.

2.Повiдомлення тими, мети,завдань уроку.

З.Сприймання іусвiдомлення новогонавчальногоматерiалу.

4.Запам’ятання новогонавчальногоматерiалу.

5.Систематизацiя знань,отриманих наданомууроцi.

6.Домашне заподіяння.Пiдсумки уроку.

Урокформуванняумiнь інавичок.

1.Перевiркадомашнього заподіяння.Вiдтворенвя йкорекцiяопорних знань.

2.Повiдомлення тими, мети,завдань уроку.

З.Ознайомлення із правилами і способамидiйiззастосування знань напрактицi.

4.Роботаучнiв надвправами назастосування знань.

5.Домашнє заподіяння.Пiдсумки уроку.

Урокзастосування знань,умiнь танавичок.

1.Повiдомлення тими, мети,завдань уроку.

2.Перевiркадомашнього заподіяння,корекцiя знань,умiнь танавичок.

З.Усвiдомленняпрограминавчальнихдiй.

4.Самостiйна робота надвиконаннямпрактичнихзавдань.

5.Узагальнення ісистематизацiярезультатів роботи.

6.Оцiнкадіяльностiучнiв.

7.Пiдсумки уроку,домашне заподіяння.

Урокузагальнення ісистематизацiї.

1.Повiдомлення тими, мети ізавдань уроку.

2.Вiдтворення ікорекцiяопорних знань.

З.Повторення іаналізосновнихфактiв,подій,явищ.

4.Узагальнення тасистематизація знань,засвоєннясистеми знань,провiднихiдей.

5.Домашнє заподіяння.Пiдсумки уроку.

Уроккомбiнований.

1.Повiдомлення тими, мети ізавдань уроку.

2.Перевiркадомашнього заподіяння.

З.Актуалiзацiяопорних знань.

4.Сприймання іусвiдомленняучнями новогонавчальногоматерiалу.

5.Осмислення,узагальненнясистематизацiя знань.

6.Вправи наформуваннявмiнь йнавичок наосновiотриманих знань.

7.Домашнє заподіяння.Пiдсумок уроку.

Урокперевiрки ікорекцiї знань,умiнь інавичок.

1.Повiдомлення тими, мети ізавдань уроку.

2.Перевiркарiвняволодiннязнаннями.

З.Перевiркарiвнясформоааностiумiнь йнавичок.

4.Самостiйна робота ізвиконанняконтрольнихзавдань.

5.Пiдсумки уроку.


>РОЗДІЛIІ.Педагогічнийаналіз таоцінка уроку

 

2.1 Контроль якзасібуправліннянавчально-виховнимпроцесом науроці

Контрольмаєдекільказначень. Удидактиці йогорозуміють якнагляд,спостереження іперевіркууспiшностiучнiв. Контроль —бiльшширокепоняттянiжспостереження заучнемпiд годину зайняти,вивченнязошитiв іiншихпродуктiвнавчальної іпрактичноїдiяльностiучнiв,перевiрка знань,навичок івмiньшколярiвєзасобами контролю.Облiкуспiшностіпередбачаєфiксацiюрезультатiв контролю увиглядiоцiнногосудження чи числового балу ізметоюаналiзу станунавчалъно-виховногопроцесу запевнийперiод, його причин іприйняттярiшень пронеобхiднiстьудосконалення уроку таiнших форморганiзацiїнавчання і їхні методики. Там, денавчаннярозуміють як процесуправлiннянавчально-пiзнавальноюдiяльнiстюучнiв, контрольєнеобхiдноюланкою в цьомупроцесi, ізодержаннязворотноїiнформацiї [25].

>Головнесьогоднi до того,щобпiдвищитиякiстьнавчання, трудового і моральноговиховання вшколi,зжитиформалiзм воцiнцiрезультатiвпрацiвчителiв іучнiв. Цевимагаєрiшучоговикорiннення ізшкiльної практикифактівформалiзму воцiнцi знань йповедiнкиучнiв.

До цого годинищетрапляються проявиформалiзму воцiнцi роботиучнiв:завищення чизаниженняоцiнки, безобґрунтування,використовуютьїї якзасiбпокаранняучнiв за недисциплінованість чи занедостатню їхнісумлiннiсть чи якзаохочення.Спостерігаютьсявипадки, коливчителiвиставляютьвисокий балучням закороткiвiдповiдi,якi нехарактеризуютьякiстьїхнiх знань [23].

Уосновнихнапрямахреформизагальноосвiтньої іпрофесійної школипiдкреслюєтьсянеобхiднiстьрiшучоговикорiненняпроявiвформалiзму воцiнцi знаньучнiв. Однимiззасобiвподоланняформалiзму воцiнцiрезультатiвпрацiвчителя іучнiвєполіпшення контролю занавчально-виховнимпроцесом вшколi. Замісцем унавчальномупроцесiрозрізняютьтакiвиди контролю:

1)попереднiй,якийздiйснюється передвивченням новогоматерiалу імає своїмзавданнямвиявитиякiстьопорних знань,навичок йвмiнь ізметою їхньогоактуалізації ікорекції,встановитинеобхiднiвнутрiшньопредметнi ймiжпредметнiзв’язки

2)побiжний (>поточний) контроль,якийздiйснюється впроцесiвивчення новогоматерiалу ймає своїмзавданнямвиявитиякiстьзасвоєнняучнями знань,навичок йвмiнь ізметою їхнікорекцiї;

З)перiодичний читематичний,якийздiйснюєтьсяпiслявивченняроздiлiвпрограми імає своїмзавданнямперевірку,оцiнку ікорекцiюзасвоєнняпевноїсистеми знань,навичок івмiнь;

4)пiдсумковий,якийздiйснюєтьсянаприкiнцiнавчальноїчвертi ізметоюоблiкууспiшностiучнiв за данийперiод;

5)заключний,якийздiйснюєтьсянаприкiнцiнавчального року ізметоюоблiкууспiшностi шкірногоучня зарiк.Особливоважливим виглядом контролюєекзамени (>перевiднi йвипускнi).

Контрольздійснюєдирекцiя школи ізметоювивчення станууспiшностiучнiв із рядупредметiв,аналiзу йпорiвняннярезультатiвнавчання окремихкласiв йвчителiв,виявленняуспiхiв йнедолiкiв,встановлення їхні причин,схвалення передовогодосвiду івжиттяпевнихзаходiв дляпiдвищенняякостiнавчання,попередження йподоланнянеуспiшностi йдругорiчництва [19].

>Органиосвiтиздiйснюють контролю наднавчанням ізметоювивчення йаналiзу станууспiшностi до шкіл району івиявленнязакономiрнихтенденцiйрозвитку народноїосвiти.

>Основнимифункцiями контролю зауспiшнiстює:

1)освiтня, котраполягає до того, щовчительсастематичностежить занавчальноюдiяльнiстiоучнiв,виявляєрезультатицієїдiяльностi йкоригуєїї.

2)дiагностична, Якаполягає до того, щовчительвиявляєуспiхи йнедолiки взнаннях,навичках йумiннях,встановлює їхні причину.Визначає заходь дляпiдвищенняякостiнавчання,попередження йподоланнянеуспiшностi ідругорiчництва;

3)виховна, Якаполягає до того, щосистематичний контроль йоцiнкауспiшностiсприяєвихованню вучнiвсвiдомоїдисциплiни,наполегливостi вроботi,працьовитостi,почуттявiдповiдальностi,обов’язку;залученняучнiв довзаємоконтролюсприяєформуванню у якихпринциповостi,справедливостi,колективiзму,взаємоповаги;

4)розвивальна, Якаполягає до того, щообґрунтуванняоцiнкивчителем,самооцiнки йвзаємооцiнкисприяєрозвитку вучнiвлогiчногомислення,зокремавмiнняаналiзу й синтезу,порiвняння іузагальнення,абстрагування іконкретизацiї,класифiкацiї йсистематизацi; впроцесiрозвиваєтьсяпам’ять,удосконалюєтьсямислительнадiяльнiсть, мова тощо;

5)стимулююча, котраполягає до того, що добровмотивована й справедливаоцiнкауспiшностiучнiвєважливимiмпульсом унавчальнiйпрацi,якийпереростає встiйкий мотивобов’язку йвiдповiдальностi;

б)управлiнська, Якаполягає до того, що наосновi контролювчительодержуєiнформацiю про стануспiшностi,успiхи йнедолiки шкірногоучня йцедозволяєйому правильноскоригувати роботуучнiв й своювласнудiяльнiсть —змiнити методикувикладання,удосконалитиорганiзацiюнавчанняшколярiв тощо [26].

>Всiфункцiївзаємопов’язанi ймаютькомплексний характер. Так,наприклад,дiагностичнафункцiяпроявляється разом ізосвiтньою,розвивальною,стимулюючою тощо.

Учительперевiряє йоцiнюєнавчальнууспiшнiстьучнiв,керуючисьпевнимивимогами, щовстановленiпедагогiчноютеорiєю тапрактикою івизначенi вдиректорії про роботу школи.

Приоцiнцiуснихвiдповiдей тарiзнихсамостiйнихробiтучнiввчителькористуєтьсявказаними втаблицi нормами,враховуючиособливостi свого предмета, атакож характер того конкретногонавчальногоматерiалу,опануванняякогоперевiряється.

Передвивченням новогоматерiалувчительперевіряєзнанняучнiв, наякiмаєопиратисязасвоєння новогоматерiалу (>називаютьопорнимизнаннями). Цеможуть бутиуявлення,якiсформувалися вучнiв наосновiсамостiйнихспостережень,поняття,засвоєнi впроцесiнавчання ізданого чиспорiдненихпредметiв.Основний методданоїперевiрки —фронтальнабесiда, наосновiякоїучнiоживляють впам’ятiранiшевивчене, авчителькоригує їхнівiдповiдi істворюєнадiйну опору длязасвоєння нових знань,навичок івмiнь [14].

>Основнiпрактичнiнавички івмiнняактуалiзуються наосновiвиконанняпрактичнихзавдань.Наприклад, передвивченнямрацiональнихдробiвучнiвиконують рядприкладiв навсi діїiззвичайнимидробами,пригадують правиласкорочення,додавання,вiднiмання,множення йдiленнязвичайнихдробiв.Зрозумiло, що завiдповiдьоцiнкиучням при цьому неставляться.

>Поточний контрольуспiшностi —невiддiльнийвiдусiєї роботивчителя ізучнями.Основними методами цого контролюєпедагогiчнiспостереження,фронтальнабесiда,усне йписьмовеопитування,програмована (>машинна ібезмашинна) ітестованаперевiрка. Учитель у систематично,повсякденноспостерiгає задiяльнiстю йповедiнкоюучнiв,звертаєувагу наiндивiдуальнiособливостi їхньогосприймання,мислення,пам’ятi,iнтересiв,почуттiв,мови та характер їхньогосамовиявлення, нанедолiки взнаннях і т. буд.Найважливiшiданiспостереженьвiнзанотовує всвоємуробочомущоденнику. Цедає із можуробитивисновки проякiсть роботи класу й окремихучнiв.Пiдпостiйним іуважнимдоглядоммаютьперебувати,зокрема,учнi,якiвчатьсязадовiльно. Такихучнiвтребаякнайчастiшеперевiряти,наполегливозалучати до роботи,подаватиїмдопомогу [3].

Нарiзнихетапах уроку контрольмає своїособливостi. Так,пiд годинуперевiркивиконаннядомашнiхзавдань вчитель незадовольняєтьсяфрагментнимивiдповiдями,вимагаєвiдучнiврозгорнутого іпереконливоговикладу, апроцесiперевiркищойнопоясненого новогоматерiалупiдхоплюєнавiтьнеповну чичастковоправильнувiдповiдь,схвальнооцiнюєбiльш-меншлогiчиийхiд думокучнiв,доповнюює,виправляє їхніформулювання.

>Спостереженняпоказують, що вшкiльнiйпрактицiпiд годинуусногоопитування чифронтальноїбесiди далеко ще некожнийвчительможе правильносформулюватизапитання.Шкiльноюпрактикоювиробленiтакiзагальнiвимоги доформулюваннязапитань:

·запитаннямають бути короткими іконкретними,зрозумiлими дляучнiв.Наприклад:якiфiзичнi.властивостiсоляноiкислоти?якiособливостiклiматуЄвропи?

Недоцiльноформулюватискладнізапитання,якiскладаються іздекiлькохзапитань.Вониважкосприймаютьсяучнями, їхніважкоутримати впам’ятi, щопороджуєнедолiки увiдповiдi;слiдуникатиальтернативнихзапитань, наякi можнавiдповiсти „так” чи «>нi».Наприклад: чивпадаєПiвнiчнаДвiна вБiле море?

·запитаннявчитель ставити довсього класу,пiсля чогонадає годину дляпродумуваннявiдповiдi івикликає одногоучня длявiдповiдi.Замiстьзапитання можнаназвати тему, якоїмаєрозкритиучень.

·Пiд годинуопитування нерекомендуєтьсяперебиватиучня,датийомуможливiстьрозкрити тему івiдповiсти назапитання,пiсля чогозапропонувати класу внести поправки ідоповнення.Зупинитиучня можнатiльки увинятковихвипадках, коливiнвiдповiдає року потемi чипомилково.

>Учнiбiльш систематично іакуратновиконуютьдомашнi заподіяння,якщо смердотізнають, щоїхня робота незалишиться безперевiрки іоцiнки. Алі чиможевчительщодняперевiритивсiхучнiв?Уснаперевірка наближається до цого,якщокоженучень раз в разсподiваєтьсявиклику длярозгорнутоївiдповiдi чи у тому,щобвиправити,доповнитивiдповiдьiншого.Перевiркауспiшностiвсiхучнiвдосягаєтьсятакожписьмовимивiдповiдями накiльказапитань чивправами зазмiстомвивченогоматерiалу,розрахованими на 10хвилин.Такi роботипроводятьсявчителем на початку чинаприкiнцi уроку [1].

>Останнiм годиною до шкіл ізуспiхомпочаливикористовуватисьзошити іздрукованоюосновою.Вониєважливимзасобом длясамостiйної роботиучнiв під час уроків і вдома.Окремi заподіянняможутьвикористовуватись дляконтрольнихписьмовихробiт,досвiдченiвчителi дляписьмовихробiтготують картки іззавданнями,роздають їхніучням.Великоїуваги істаранностiвимагаєвiд вчителяперевiркаписьмовихпрацьучнiв (>домашнiх ікласних).Працiучнiвмолодшихкласiвздебiльшогоневеликi зарозмiром, і , як правило, їхніслiдперевiрятищоденно іповнiстю. Коли ж досереднiх і старшихкласiв, топеревiряютьсявсiпрацiслабкiшихучнiв,рештавибiрково, але й так,щобпротягомнавчальноїчвертi булиперевiренiпрацi шкірногоучня не менше 3—4разiв.

У старшихкласахпоточний контрольздiйснюється впорiвнянообмежених масштабах іголовним чином ізметоюпiдготовки дозасвоєння новогоматерiалу,докладно іґрунтовноюуспiшнiстьучнiвсереднiх і старшихкласiвможеперевiрятися наспецiальних уроках контролю ікорекцii,якiпроводяться позакiнченнiвивчення тим іроздiлiвнавчальноїпрограми.

>Iнодi до шкіл проводитися такзванеущiльнене (>комбiноване)опитування. Суть йогополягає до того, щовчительвикликає дляперевiркиодночаснокiлькохучнiв,iз які один-двабiлякласноїдошки, аiншi насвоїхмiсцях (годиною їхнісадять напереднiх партах)виконують заiндивiдуальнимикарткамиписьмовi чипрактичнi заподіяння контрольного характеру.Покивикликанiучнiготуютьвiдповiдi,вчитель проводитиопитування ізрештою класу. Через 5 — 10хвилинкожний із тихийучнiв,яким булиданiконтрольнi заподіяння,вiдповiдає,рештаслухають.Опитанiучнiодержуютьоцiнки [21].

>Позитивноюстороноюущiльненогоопитуванняє ті, що воно тадаєзмогуперевiритибiльшу,нiжзвичайно,кiлькiстьучнiв.Негативне в цьому—порушенняфронтальної роботи йлогiчностi впобудовi уроку,виключеннячастиниучнiв іззагальногопепедагогiчнимпроцесом. Томуущiльненеопитування неслiдунiверсалiзувати.Йогодоцiльновикористовуватилишезрiдка,здебiльшогопiдкiцецьчвертi, іпереважно у тому,щобспецiальноперевiритиучнів,пiдготовка яківикликаєпевнiсумнiви.

Урядiшкiлзастосовуєтьсяпрограмованаперевiрка іздопомогоюмашин-екзаменаторiв йавтоматизованихкласiв.Оцiнкиучнямставлятьсябезпосередньопiсляперевiрки чи вкiнцi уроку. Убагатьох школахнабув широкогозастосуваннясамеостаннiйприйом: вчитель ставитиусiмучням,якiпротягом урокувiдповiдали натi чиiншiзапитання, так званьпоурочний (>сумарний) бал. Системапоурочноїоцiнкисприяєактивiзацiї роботи класувiд початку і докiнця уроку ідаєможливiстьоцiнитизнаннязначноїкiлькостiучнiв.Звичайно,поурочнiоцiнкицеповиннi бутивипадковими інеобґрунтованими.

>Найретельнiшапоточнаперевiркауспiшностi неможе іздостатньоюповнотою,чiткістю йточнiстювиявитикiлькiсний таякiснийрiвеньзасвоєнняучняминавчальногоматерiалу ворганiчнiйєдностi іпослiдовностi. Томупотрiбнаще іпланомiрноздiйснюванацiлiсна,узагальнюючаперевiрка, Якавiдображаєнаслiдкививчення окремих тим,роздiлiв,закiнченихчастин шкірного предмета.Спецiальнийперiодичний контрольякраз йстворюєумови у тому,якоюміроюучнiопанувалипрограми,системою знань,навичок іумiнь ізкожної тими вцiлому.Перiодичний контрольсприяєсистематизації іузагальненню знань,зосереджуєувагуучнiв на головному,iстотному, навузлових,ключових моментахвивченогоматерiалу [17].

>Перiодичнийоблiкохоплюєвсiхучнiв. Цедосягається якспецiальноорганiзованимуснимопитуванням (>iндивiдуальним тафронтальним), так іпроведеннямрiзнихписьмових,графiчних,практичнихробiт,контрольнихдиктантiв,описiв,стислихпереказiв,виконаннямвправ,розв’язуванням завдань і т. буд. Длявиявлення знань ізісторії,лiтератури,географiї,природознавства та рядуiншихпредметiввикористовуються,зокрема,письмовiвiдповiдi назапитання.

>Письмовiконтрольнi роботи із одного і того ж предметавиконуються в одномузошитi.Помилки уцих роботіввиправляються вкласi,пiдкерiвництвом вчителя.Зошити із контрольними роботамидодому невидаються, смердотізберiгаються вшколiпротягомусьогонавчального року іслужатьматеріалом для ходунавчання шкірногоучня та однимiздокументiв, щохарактеризують роботу класу ізданого предмета.

>Нерiдко вшколiвикористовуютьтестовуперевірку знань. Суть іполягає до того, щоучнямдаютьсяспецiальноскладенi,однаковi длявсiхписьмовi за дляперевiрки.Фактичноцесвоєрiдна формаписьмовогоопитування.Результати тестовогооблiку легкопiддаютьсякiлькiснiйматематичнiйобробцi істворюютьпевнiумови дляподоланнясуб’єктивiзму воцiнках та дляоб’єктивногопорiвнянняуспiшностiучнiвпаралельнихкласiв [6].

Однак, тесті неможуть статіосновним івирiшальним способомоблiкууспiшностi.Результатитестовоїперевiрки нехарактеризуютьдостатньоюмiроюумiнняучнiвмислити,аналiзувати ісинтезуватифакти іявища,розкриватипричинно-наслiдковiзв’язки,логiчно й врозгорнутомупланiвикладати свої думи,лiтературно правильнооформляти їхнього,цiлкомсвiдомо ісамостiйнозастосовувати їхні впрактицi.Тестовiконтрольнi роботиможутьзастосовуватисятiльки у суворообмежених масштабах ілише впоєднаннi ізiншими,всебiчноперевiренимипрактикою методами іприйомамиоблiку.

>Уснатематичнаперевiркауспiшностi проводитися так,щоб за один-два уроки булиопитанiвсiучнi класу.

Дляперiодичногооблiкууспiшностi ізфiзики,хiмії,бiології, трудовогонавчаннявикористовуютьсятакожлабораторно-практичнiзаняття,пiд годину якіучнiвиконуютьрiзнiтрудовi заподіяння,проводятьдослiди,монтуютьприлади,креслять малюнки тощо.

>Перiодичнаперевiркавимагаєґрунтовноїпопередньоїпiдготовки,всебiчногоповторенняпройденого.Вона вноситися вкалендарний планвикладання шкірного предмета йузгоджується ізвiдповiдними планамиiншихдисциплiн. Одного й тієї ж дняможе бути проведеналише одна такаперевiрка,iнакшеучнi будутьперевантаженi й незможутьналежним чиномпiдготуватися доурокiв ізiншихпредметiв [11].

>Доцiльнопроводитиспецiальнi уроки контролю ікорекції зайняти, на які вчительперевiряє іоцiнюєзасвоєнняматерiалувсiмаучнями із великих тим чироздiлiвпрограми (чи ізкiлькохтiснопов’язанихмiж собою тим). Тімучням,якi ізрiзних причин (>наприклад,вимушенi пропускиурокiв,несумлiннеставлення досвоїхнавчальнихобов’язкiв) невиявилиналежноїпiдготовленостi,вчительпризначаєпевний годину дляперевiрки йоцiнки знань ізданої тими чироздiлу. Дотематичногооблiкузалучаютьсятiучнi,якi немаютьоцiнок ізвiдповiдногороздiлупрограми.

Перед контрольними урокамипроводятьсяiндивiдуальні,груповiконсультацiї,пiдготовчiвправи. На такихзаняттяхвчитель ставитиконтрольнiзапитання дляусних чиписьмовихвiдповiдей; удеякихвипадкахуснийєписьмовийспособиопитуваннядоцiльнопоєднувати. З рядупредметiв (>фiзика,хiмiя,бiологiя,трудовенавчання,фiзична культура)можутьвиконуватисьтакожспецiальнiпрактичнi роботи йвправи.Перевiркоюмаютьохоплювати весьосновнийзмiствивченогоматерiалу — тими,кiлькох тим,роздiлу.

Притематичнiйперевiрцiберуться доуваги йпоточнiпоказникиуспiшностi.Учням,якi входiнавчаннявiдмiнно чи доброопанували тієїматерiал,засвоєнняякогоперевiряється,вчительможепоставитипiдсумковiоцiнки. Урокитематичного контролю ізрiзнихдисциплiнплануються так і не було б їхнізбiгу вчасi і неперевантажуватиучнiв.Найбiльшепоширенняконтрольнi урокинабули до шкілдорослих.

>Пiдсумковийоблiкздiйснюється зачверть,заключний — зарiк.Четвертнi тарiчнiоцiнкиуспiшностiпiдсумовують роботувчителя йучнiв завiдноснотривалiперiоди.Такi —оцiнкивiдiграютьважливу роль уборотьбi заподоланнядопущенихпротягомпопередньогоперiодунедолiкiв, зазакрiплення ірозвитокдосягнутихуспiхiв.

Ащобпiдсумковiоцiнки правильновiдбивалинаслiдкинавчання,протягомдвох-трьохостаннiхтижнiвчвертiпроводятьсяузагальнюючiписьмовiконтрольнi роботи,частiшеперевiряютьсяучнi, пропiдготовку які вчитель немаєдостатнiхвідомостей.

>Рiчнiоцiнки із шкірного предметавиводяться наосновiчетвертнихоцiнок ізурахуваннямрiвня знань,навичок,умiньучня накiнецьнавчального року.

>Всiпiдсумковiоцiнкифiксуються вкласномужурналi і табеляхуспiшностi.Дирекцiя школи ,педагогiчнийколективаналiзуютьрезультати роботи завiдповіднийперiод,накреслюютьконкретнi заходь,спрямованi наполiпшення.

 

2.2Підготовкавчителя до уроку

Учитель,якийтворчо працює,готується до уроку все життя.

>Ця банальна фразавiдображаєсутнiстьпрофесiйноїдiяльності педагога, котразумовлюєнеобхiднiстьщоденно й систематичнопрацювати із себе:розвивати своїінтелектуальніможливості,опановуватизначнiпластиінформації ізрізнихгалузей наук,оволодівати основамипедагогічнихтехнологiй,педагогічноїтехніки. Та усе ж таки упiдготовцi до конкретного урокуєнеобхідністьдотримуватисяпевноїпослiдовностi, Якавключаєтакікомпоненти.

1.Ознайомлення ізнавчальноюпрограмою,визначеннямісцяконкретної тими уроку всистемi іструктурiнавчальноїдисципліни.

2.Ознайомлення ізнавчальнимипiдручниками ізпоглядуповнотирозкриттязмiсту тимивiдповiдно довимогпрограми.

З.Опрацюванняметодичноїлiтературищодооптимiзаціїнавчально-виховногопроцесу входіопрацювання конкретногонавчальногоматерiалу.

4.Добiр йопрацюваннядодатковогофактичногоматерiалу тимизаняття.

5.Пiдбiрзасобiвнавчання:таблиць, схем, моделей,предметiв,роздатковогоматерiалу.

6.Вибiроптимальнихметодiв йприйомiвнавчання:

а)Визначення типу іструктури уроку;

б)Уявнарежисураструктури урокувiдповiдно до мети,дидактичнихзавдань,вiкуучнiв;

в)Складання плану уроку, вякомупотрiбнопередбачитивизначения тими, мети (>дидактичної,розвиваючої,виховної),видiленняструктурнихкомпонентіввiдповiдно дообраного типу,фiксацiязмiсту уроку іздостатнiмметодичнимзабезпеченням.

>Досвiдчений вчитель,якиймаєдостатнюпсихолого-педагогічну,фахову йметодичнупiдготовку, проходитицiетапишвидко. Алі молодомувчителевінеобхiдноретельнодотримуватисяпропонованоїтехнології. Цезабезпечить умайбутньому надійна фундамент дляпроявупрофесійноїмайстерності [29].

>Вартозробитизауваженнящодоважливого аспекту усистеміпiдготовки до уроку.Вiнстосуєтьсяраціональноговикористанняробочого години.

2.3 Програмуспостереження тааналізу уроку

В.О.Сухомлинський писавши: “Урок —основнаділянканавчально-виховногопроцесу, наякій вчительщоденноздійснюєосвіту,виховання йвсебічнийрозвитокучнів. Урокєтієюголовноюсфероюінтелектуального життявихованців, уякійповсякденновідбуваєтьсядуховнеспілкуваннянавченогожиттям наставника і йоговихованцiв,якiвступають напершiщаблi життя”Кожен вчитель виненволодiтивмiннямисамоаналiзуватиформисвоєїосновноїдiяльностi, атакожвiдвiдувати іаналiзувати урокисвоїхдосвiдченихколег ізметоювивченнядосвiду роботи ібiльшвдумливогоставлення довласноїпрацi [22].

Упрактицi роботикерiвникiвшкiл,методистiв йвчителiввидiляютькiлькаетапiваналiзуурокiв (>повний, короткий,комплексний,аспектний) та їхньоговидiв (>дидактичний,психологічний,виховний,методичний,органiзацiйний).

>Підчасспостереження іаналiзу урокунеобхiднодотримуватисяпевноїпрограми, котрадаєзмогудосягтисистемностi увивченнiзмiсту йпротiканняпроцесунавчання науроцi.

Програмуспостереження йаналізу уроку:

1.Органiзацiйна структура уроку: вухо уроку,привітанняучнiв,пiдготовкаобладнання до уроку (>дошка,крейда, ручка,зошити,пiдручники,наочнiпосiбники таiн.).

2.Санiтарно-гiгiєнiчнiумовипроведення уроку:дотриманнягiгiєнiчнихвимог (>повiтряного, теплового,свiловогорежимiв),вiдповiднiстьмеблiввiкуучнiв;психологiчнаготовнiстьучнiв до уроку.

З. Тип і структура уроку:доцільністьобраного типу уроку ізпоглядувивчення тими. Структура уроку,їїкомпоненти.IIсихолого-педагогiчне забезпеченняцiлiсностi йзавершеностi уроку.

4.Особливостiреалiзацiї науроцiвимогпринципiвнавчання.

5.Рацiоналънiсть йефективнiстьвикористання науроцiметодiвнавчання.Озброєнняучнiв методамисамостійноїпiзнавальноїдiяльностi;розвитокрозумовихпотенцiальнихздiбностейучнiв;використанняiндивiдуалъних іколективних формнавчання.

6.Методи,прийоми тавидианалiзу іоцiнки знань,умiнь танавичокучнiв;об’єктивнiстьоцiнкинавчальноїдiяльностiшколярiв.

7.Особливостiрозумовоїдiяльностiучнiв науроцi: а)формуванняувагиучнiв;спiввiдношеннямимовiльної йдовiльноїуваги; б)мiсцепам’ятi урозумовiйдiяльностiучнів;озброєнняшколярів методами йприйомамизапамятоування;використанняприйомів дляактивізаціїрізнихвидівпамяті (>образної,словесно-слухової,емоційної,механічної)тавидівзапам'ятовування; в)мислительна діяльністьучнів науроці:методи,прийоми йзасобиактивізаціїмислительноїдіяльності (>створенняпроблемнихситуацій, організаціясамостійноїпізнавальноїдіяльності).

8.Реалізація науроціосновнихвимог доскладовихвиховання:розумового, морального,фізичного, трудовогоестетичного.

>9.Поведінкавчителя науроці:вмінняволодітикласнимколективом, організаціяучнів длянавчальної роботи, забезпеченнятрудовоїдисципліни;конструктивнівміння;комунікативнівміння;володінняпедагогічним тактом;володінняпедагогічноютехнікою (>зовнішність,вмінняволодіти своїмтілом –ходитисидіти,стояти, жерсті,міміка; культурапедагогічногоспілкування, темп роботи).

10.Результати уроку:висновки йпропозиції;досягнення мети;якість знань,умінь танавичокучнів;виховнеосвітнєзначення уроку;рекомендаціїщодоудосконаленняпедагогічногопроцесу науроці.

>Відвідуючи урок,важливодосконаловолодітиметодикою йтехнікоюзаписівнаслідківспостережень,попередньогоаналізунавчально-виховногопроцесу ізпозиційпропонованоїпрограми.

>Аналізувати іоцінювати роботувчителя науроці не вартовідразу после йоговідвідування.Потрібноретельно,достатньоюнауковоюаргументацієюпідготуватися дорозмови із учителем:продуматихід йзміст уроку,датипсихологічну,педагогічну таметодичнуоцінкудіямвчителя,датинауковірекомендаціїщодополіпшеннянавчально-виховногопроцесу науроці,.

Дляпроведенняаналізутребапродумати годину ймісцеврівноваженоїрозмови віч-на-віч,дотримуючисьпедагогічного такту татолерантності.Передусім вартосказати тадатипсихолого-педагогічнеобґрунтуванняпозитивним аспектам уроку. Ілишепотімпроаналізуватитруднощі йнедоліки, котрі були науроці,показатишляхи їхньогоподолання.

Упідсумку вартозапропонуватиучителевінауковообґрунтованірекомендаціїщодоудосконаленнянавчально-виховногопроцесу науроці,порекомендуватилітературу,опрацюванняякоїсприяло бпідвищеннюпрофесіоналізму вчителя [14].


>ВИСНОВКИ

Насьогодні, урокзалишаєтьсяосновноюформоюнавчання вусiх типахнавчальнихзакладiв.Слiдзважати тих, щовпродовжвсієїiсторiїучителi тавченi-педагогипостiйнопрацювали надудосконаленнямкласно-урочноїсистеминавчання. Заостаннідесятиліття буливисунутіпевнівимоги до уроку,з’ясовано його структуру,форми.Багатодіячів танауковцівприсвятилиційсправі усесвоє життязадлязбагаченняпедагогічної наукиефективнимиприйомами тазасобамивпливу научнів всистемі урочногонавчання. Урок –особливаспецифічноорганізована системанавчально-виховноговпливу, котрамаєвраховуватиособистісні,індивідуальніякостіучнів.

Урокєтієюголовноюсфероюінтелектуального життявихованців, уякійповсякденновідбуваєтьсядуховнеспілкуваннянавченогожиттям наставника і йоговихованців,якiвступають напершiщаблi життя.Кожен вчитель виненволодiтивмiннямисамоаналiзувати формсвоєїосновноїдiялъностi, атакожвiдвiдувати іаналiзувати урокисвоїхдосвiдченихколег ізметоювивченнядосвiду роботи ібiльшвдумливогоставлення довласноїпрацi.

Урезультатіпроведеногодослідження було б:

1.Висвітленопоняття уроку вісторіїпедагогічної думи.

2.Охарактеризовановимоги досучасного уроку вшколі.

3.Визначенотеоретичніаспектипобудови таструктури уроку.

4.Визначеноспецифікупедагогічногоаналізу уроку.


СПИСОКВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ

 

1. Архипова З. П., Омеляненко У. Л.Педагогiчнийаналiз уроку. —Черкаси:Вид-воЧДУ, 1999.

2.Амонашвили Ш А. Роздуми про гуманної педагогіці. — М., 1995.

3.Бедерханова У. П. // Класний керівник. — 2000. — № 2.

4.Газман Про. З. Про діяльність класного вихователя />Весник освіти. -- 1991. — № 8.

5.Газман Про. З. Від авторитарного освіти до педагогіки свободи. // Нові цінності освіти : зміст уроку. / Ред. М. Б.Крілова. -- 2. — М., 1995.

6.Газман Про. З., Іванов А. У. Зміст роботи і основних напрямів звільненого класного керівника (класного вихователя) — М., 1992.

7. Гаррі Річардсон. Освіта для свободи. — М., 1997.

8.Глассер У. Школа без невдах — М., 1991.

9.Десятов Т. М.,Касярум М. У., Прокопенко Л. І. Урок якосновна форманавчальногопроцесу. —Черкаси:Вид-воЧДУ, 2000.

10.Дидактика сучасної школи / Під ред. В.Л. Онищука. — До.: Радий. шк., 1987.

11. Інноваційний спрямування Російському шкільному освіті // Під ред. Еге.Днепрова, А.Каспржака,

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація