Реферати українською » Педагогика » Патріотічне виховання молодших школярів на уроках трудового навчання


Реферат Патріотічне виховання молодших школярів на уроках трудового навчання

Страница 1 из 4 | Следующая страница

>Зміст

>Вступ

>Розділ 1.Психолого-педагогічніосновипатріотичноговихованнямолодшихшколярів

1.1Методологічніосновипатріотичноговихованнямолодшихшколярів

1.2Аналізлітератури й передовогопедагогічногодосвіду

>Розділ 2.Експериментально-дослідницька робота упатріотичномувихованнімолодшихшколярів

2.1 Методикаорганізаціїексперименту

2.2Основніекспериментальнігіпотези йрезультатиексперименту

2.3Обґрунтуванняефективнихшляхів йзасобівпатріотичноговихованнямолодшихшколярів

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури


>Вступ

>Актуальністьдослідженняпроблеми.Всебічнийрозвитоклюдини якособистості таформуванняїї національноїсамосвідомостістановитьголовну міткуконцепціїгуманізації тагуманітаризаціїсистемиосвіти,проголошеноїдержавноюнаціональноюпрограмоюосвіти “Україна ХХІстоліття” [1]. Провихованняособистості вдусілюбові до Батьківщини іусвідомлення свогогромадянськогообов’язку наосновінаціональнихдуховнихцінностей впоєднанні ззагальнолюдськимийдеться й законів України “Проосвіту” та “Прозагальнусереднюосвіту” [2]. Проект “>Концепції12-річноїсередньоїзагальноосвітньої школи” [5]такожвиділяєформуванняособистіснихякостейгромадянина-патріота Українисередпріоритетівзмістуосвіти.

Заостаннєдесятиліття «подгучнимигасламидемократизації тагуманізаціїсуспільства,відродження національноїісторії та культурифактичносталася їхньогополітизація. Навістріідеологічноїборотьбиопинилася школа.Викладанняведеться запідручниками,написанимипрозахідними тапроросійськими авторами» [[49, 9]]. Пронизький станпатріотичнихпочуттівучнівпочатковихкласівсвідчатьрезультатисоціологічних тапедагогічнихдосліджень.

>Любов до Батьківщиниєоднією ізвизначальних рис шкірногосправжнього громадянина. Будучиякістюсинтетичною, «>патріотизмвключає у собіемоційно-моральне йдієвеставлення до собі таінших людей, дорідноїприроди, досвоєїнації, доматеріальних тадуховнихнадбаньсуспільства» [38, 52].Проте легковиховуватилюбов до країни, котразабезпечуєналежнийфінансовийдобробут йвпевненість умайбутньому.Важчецеробити, колидітищоднястикаються ізматеріальниминестатками тапостійнимирозбіжностямиміжбажаним йреальним. Алі жякщо довихованняпатріотівнавіть небратися,кращогомайбутнього для Українидосягти якщоважко.

У наш годинуосновнаувагапатріотичномувихованнюнадаєтьсясаме «яквихованнюнаціональному,тобтовихованню вдусіментальностіукраїнсь-кого народу, йогокордоцентризму,потягу до прекрасного йпрагнення догармонії» [6, 16-17].

За умівринковоїекономікиведучим мотивомповедінки людей сталозбагачення.Платнінавчальнізаклади,військова служба за контрактомзводятьпатріотичну роботу яктакунанівець.Духовністьвідходить надругий план. Грубопорушуютьсяконституційнівимогищодообов'язковостізагальноїсередньоїосвіти.Культивуютьсякрайні ідеї пропротистоянняукраїнськогопатріотизму напротивагуросійському чиіншимі/або проперевагуросійськогошовінізму надукраїнськимпатріотизмом й т.ін.

Системапатріотичноговихованняшколярів насьогоднішній деньрегулюється такимизаконодавчими документами, як указ президента України із приводу покращанняпатріотичноговихованнягромадян, Національнапрограмапатріотичноговихованнягромадян,формування здорового способу життя,розвиткудуховності тазміцненняморальних засідоксуспільства,затвердженапостановоюКабінету міністрів України.Протеосновніположенняцихдокументів напрактиці невиконуються.

Усучаснійпедагогічнійнауціпатріотичневихованнявизначається якісторичнозумовленасукупністьідеалів,поглядів,переконань,традицій,звичаїв таінших формсоціальноїповедінки,спрямованих наорганізаціюжиттєдіяльностіпідростаючихпоколінь, упроцесіякоїзасвоюється духовна йматеріальна культуранації,формуєтьсянаціональнасвідомість йдосягається духовнаєдністьпоколінь. На думкуІ.Д.Беха,патріотичневихованнятакожпередбачає «>широкізнанняконституційних йправових норм, державної політики,сформованістьпатріотичних думок та дійовихзаходів ізвідстоюваннянаціональних формжиттєдіяльності йповедінки у сферісуспільного життя» [11, 136]. Метапатріотичноговиховання, якстверджу-ютьавториДержавної національноїпрограми «>Освіта» (Україна XXIстоліття) [1],єформування національноїсвідомості,самосвідомості тапатріотизму увихованціврізноговіку.

>Патріотичневихованняґрунтується на засідкахродинноговиховання, наідеях йзасобах народноїпедагогіки,науковоїпедагогічної думи, щоуособлюютьвищізразкивиховноїмудростіукраїнського народу —любов дорідноїземлі, до свого народу, йоготрадицій,звичаїв,готовність домирної таратної роботи вім'я України,почуттягордості заБатьківщину,вірність Україні,власну відповідальність заїї частку [20, 25].

>Важливоюскладовоюзміступатріотичноговихованняєрозвитоктрудовоїактивностішколярів.Зміствихованнязабезпечуєрозумінняекономічних законів й проблемсуспільства ташляхів їхнірозв'язання;розвиваємотивацію до роботи,усвідомленняжиттєвоїпотребитрудовоїактивності,ініціативи,підприємництва,здатність досоціальної творчости якумовисоціальноїадаптації,конкурентоспроможності ісамореалізаціїособистості вринковихвідносинах. «>Справжнєпатріотичневихованняпочинається там, деідея й особістапраця –піт,мозолі,зливаютьсявоєдино,творять ті, про що народ говорити: улюдиниєсвяте задушею» [42, 204].

З цоговипливає, що проблемапатріотичноговихованнямолодшихшколярів в трудовоїнавчаннямаєкомплексний характер йнедостатньоґрунтовновивчена, а чи незнайшлаповноговідображення упсихолого-педагогічнійтеорії йнавчально-методичнійпрактиці. Цесвідчить пронеобхідність розробкивпровадження дійових форм,методів йприйомівпатріотичноговихованняучнівпочатковихкласів, котрі бвідповідаливимогамсьогодення. Дана проблема ізумовилавибір тимидослідження: «>Патріотичневихованнямолодшихшколярів під час уроків трудовогонавчання».

>Об’єктдослідження – процеспатріотичноговихованняучнівпочатковихкласів під час уроків трудовогонавчання.

Предметдослідження –шляхи йзасобипатріотичноговихованнямолодшихшколярівзасобами трудовогонавчання.

Метадослідження –теоретичнообґрунтувати іекспериментальноперевіритипедагогічніумовипатріотичноговихованнямолодшихшколярівзасобами трудовогонавчання.

>Гіпотезадослідження –якість йрезультативність трудовогонавчаннямолодшихшколярівпокращиться,якщо упроцесінавчальноїдіяльностівикористовуватидієвіформи,методи йзасобипатріотичноговихованняучнів,урізноманітнювати нимипроведенняуроків трудовогонавчання.

>Завданнядослідження:

>З’ясувати стандослідженняпроблемипатріотичноговиховання упедагогічнійтеорії тасучаснійосвітнійпрактиці.

>Виявитипсихолого-педагогічніумови,віковіособливості таметодичнізакономірностіпатріотичноговиховання умолодшомушкільномувіці.

>Охарактеризуватиможливості форм,методів йзасобів трудовогонавчання упочатковійшколі упатріотичномувихованніучнів.

>Визначитикритерії тарівнірозвиткупатріотичнихякостейособистостімолодшихшколярівзасобами трудовогонавчання.

>Експериментальноперевіритиефективністьвиявленихпедагогічних умівпатріотичноговихованнямолодшихшколярів під час уроків трудовогонавчання.

>Теоретико-методологічну основустановлятьдосягненняпедагогіки вгалузідослідженняпроцесувиховання,висвітлені впрацяхІ.Беха,Ю.Бонда-ренка,Г.Ващенка,О.Вишневського,О.Гаденки,М.Іванчук,В.Каюкова,Б.Кобзаря, В.Кременя,В.Кузя,І.Огієнка,С.Русової,М.Стельмаховича,В.Сухомлинського,Я.Чепіги,К.Чорної,В.Шахненка, тарозвідки профілософськепідґрунтяпатріотизмуЙогана Ґ. Гердера, ДжузеппеМацціні, ШарляМорраса,ЕрнестаРенана,Йогана Ґ.Фіхте, до тогочислі іукраїнського —М.Братасюка,О.Братка-Кутинського, О.Забужко,І.Мірчука,М.Міхновського,І.Мойсеїва,Д.Чижевського,М.Шлемкевича, атакож “>На-ціональна доктринарозвиткуосвіти”,концепціянаціональноговиховання,Державний стандартпочатковоїзагальноїосвіти (>галузь “>Трудовенавчання”).

>Методидослідження. Длядосягнення мети тазавданьзастосовано комплекспедагогічнихметодівдослідження:теоретичні –аналіз,порівняння іузагальненняпсихолого-педагогічної йметодичноїлітератури,методичних статей уперіодичнихвиданнях,матеріалівнауковихдосліджень ізцієїпроблеми;емпіричні –педагогічнеспостереження,анкетування, методикипедагогічноїдіагностики,констатуючий йформуючийексперименти,кількісна таякіснаінтерпретаціяотриманихекспериментальнихданих.

>Експериментальна базадослідження.Дослідно-експериментальна роботапроводиласяпротягом 2006-2008 років набазіВеликоходачківськоїзагальноосвітньої школи І-ІІІступенівКозівського районуТернопільськоїобласті.

>Дослідженняздійснювалося у двавзаємопов’язаніетапи:

Напершомуетапіпроаналізованопсихолого-педагогічну йметодичнулітературу ізданоїпроблеми,визначенотеоретичніположення,об’єкт, предмет, мітку,гіпотезу, заподіяннядослідження.

На іншомуетапі проведеноконстатуючийексперимент;обґрунтованопедагогічніумовипатріотичноговихованняучнівпочатковихкласів в трудовоїнавчання.Розроблено йвпровадженоосновніположенняформуючогоексперименту,опрацьовано йогорезультати,сформульовановисновкидослідження.

Структура таобсягдослідження.Дипломна роботаскладаєтьсязівступу, двохрозділів, з висновками, спискувикористанихджерел,додатків.


>Розділ 1.Психолого-педагогічніосновипатріотичноговихованнямолодшихшколярів

1.1Методологічніосновипатріотичноговихованнямолодшихшколярів

>Виховання —соціально йпедагогічноорганізований процесформуваннялюдини якособистості.Суспільство яксоціальнеоб'єднання людейможефункціонувати йрозвиватисялише зацілеспрямованої,систематичної таорганізованої роботи ізвихованнякожноїособистості.Зупинення цогопроцесу — катастрофа длясуспільства,внаслідокякої людина незмогла бпіднятися дорівняособистості.ЩеЯ.-А.Коменськийзауважував, що «>зневага довихованняєкроком дозагибелі людей,сімей, держав йвсього світу» [11, 9]. Томувиховання ізпоглядусуспільногорозвиткуєпровідноюсфероюдіяльності якокремоїлюдини, то йлюдської спільноти.Завдякийомулюдствозабезпечує своюбезперервність усоціальномурозвитку.

>Вихованняшколярівздійснюють упроцесінавчання йвиховної роботи ушколі та заїї межами.Воноєціліснимпроцесом, уякомуорганічнопоєднанізмістова (>сукупністьвиховнихцілей) йпроцесуальна (>самокерований процеспедагогічноївзаємодіївчителя іучня, щопередбачаєорганізацію йфункціонуваннясистемивиховноїдіяльності тасамовихованняучнів)сторони [35, 38-39].Цей процесєдвостороннім (>обов'язковавзаємодіявихователя йвихованця),цілеспрямованим (>наявністьконкретної мети),багатогранним зазавданнями йзмістом,складнимщодоформування йрозкриттявнутрішнього світудитини,різноманітним за формами, методами йприйомами,неперервним (увихованніканікул бути неможе),тривалим учасі (людинавиховується все життя).

>Сьогодні передсуспільством йшколоюстоїть проблемарозвиткуособистості свідомішогоукраїнського громадянина,якийпоєднує всобінаціональніриси тасамобутністьукраїнського народу [49, 10]. Ісаменаціональневихованняпередбачаєнадання широкихможливостей дляпізнання українськоїісторії, культури,традицій,звичаїв,мови,формування національноїгідності,розвиткуособистісних рис громадянина української держави.

>Провідні заподіяннявихованнямолодшихшколярів упочатковійшколізумовленопріоритетниминапрямамиреформуваннявиховання,визначенимиДержавноюнаціональноюпрограмою «>Освіта» («Україна XXIстоліття»), до які належати:

>формування національноїсвідомості,любові дорідноїземлі, свого народу,бажанняпрацюватизадлярозквіту держави,готовностіїїзахищати;

забезпеченнядуховноїєдностіпоколінь,вихованняповаги добатьків,жінки-матері, культури таісторії свого народу;

>формуваннявисокоїмовної культури,оволодіння російською мовою;

>прищепленняшанобливогоставлення до культури,звичаїв,традицій;українців тапредставниківіншихнацій, котрімешкають на Україні;

>вихованнядуховної культуриособистості;створення умів длявільноговибору неюсвоєїсвітоглядноїпозиції;

>утвердженняпринципіввселюдськоїморалі:правди,справедливості,патріотизму,доброти,працелюбності,іншихдоброчинностей;

>формуваннятворчої,працелюбноїособистості,вихованняцивілізованого господаря;

забезпеченняповноцінногофізичногорозвиткудітей ймолоді,охорони тазміцнення їхньогоздоров'я;

>вихованняповаги в Україну, державноїсимволіки;

>формуванняглибокогоусвідомленнявзаємозв'язкуміжідеямисвободи, правамилюдини таїїгромадськоювідповідальністю;

забезпеченнявисокоїхудожньо-естетичноїосвіченості йвихованостіособистості;

>формуванняекологічної культурилюдини,гармоніїїївідносин ізприродою;

>розвитокіндивідуальнихздібностей йталантівмолоді, забезпечення умів їхнісамореалізації;

>формування удітей ймолодіумінняміжособистісногоспілкування тапідготовка їхні до життя вумовахринковихвідносин [1, 63-64].

якбачимо,патріотичневихованнядітей тамолодізаймаєзначнемісце, втій чиіншійміріохоплюючибільшістьнапрямківвиховання.Проте напрактиці справінші. Так,організаторидев’ятоїміжнародноївиставкинавчальнихзакладів ">Сучаснаосвіта в Україні – 2007" невизнали запотрібневисвітлити векспозиціїпроблеми та станпатріотичноговиховання.Новітнігуманітаріївигадуютьпривабливідевізи та гаснула: "Мирізні,адже маєморізнекоріння йнасіння. Миоднакові,аджепроростаємо наоднійземлі. Миєдині,адже наша ненька – Україна".Протеці гаснула невраховуютьрізноманітностіінтересів тапрагненьмільйонівпенсіонерів,безробітних людейсередньоговіку тамолоді ізінтересами ">сучаснихукраїнців", котріволодіютьнезліченнимбагатством.Насуваєтьсязагрозапереродженнясуспільства,втрата великихісторичних йкультурнихнадбаньукраїнського народу. бацьки,вчительськагромадськістьвкрайстурбованімайбутнімсвоїхдітей,посилюється голос протестубездумним реформамосвіти,руйнаціїсистемипатріотичноговиховання.

>Патріотичневиховання –це сфера духовного життя, котрапроникає в усе, щопізнає,робить, до чогопрагне, що любити йненавидить людина, котраформується (У. Про.Сухомлинський [42, 207]).

>Патріотизм (>грец.patrites –співвітчизник,грец.patrs –батьківщина) —любов до Батьківщини,відданістьсвоємународові,готовність зазаради них як нажертви й подвиги [17, 6].

>Патріотичневиховання яквведенняпідростаючогопокоління до системицінностей демократичного (>громадянського)суспільствапередбачаєформування унього основгромадянської культури [6, 17].Громадянська культура –цеглибокеусвідомленнясвоєїналежності допевної держави,почуттягромадянськоїгідності,відповідальності іобов'язку,здатністьрішучевідстоюватисуспільно-державніцілі вскладнихситуаціях.

>Визначальними характеристикамигромадянської культуриє:патріотизм,правосвідомість,політичнаосвіченість,моральність,трудоваактивність [17, 6].

>Дослідникирозрізняють двапоняттяпатріотизму –конституційний таетнонаціональний [44, 12-13].Конституційнийпатріотизм –дотримання рамокконституції держави, депоняття Батьківщинибазується навсьомукомплексіідей, щолягли основою основного документа держави.Етнонаціональнийпатріотизм —целюбов до Батьківщини,бажаннястворитисуверенну державу іпроголосити своюнезалежність; захистсвоєї Вітчизни відбудь-якоїагресії,іноземногопанування;підтримказнедоленихнародів.

Ззмістової точкизорупатріотичневихованняшколярів всучаснихумовах –це,насамперед, «>становлення національноїсвідомості,належності дорідноїземлі, народу» [72, 109].Цей процесмає дваетапи, щовідповідновказують нарізнірівнізасвоєннянаціональнихцінностей. Напершомуетапіздійснюєтьсяетнічнесамоусвідомлення наосновізасвоєннярідноїмови,родиннихзвичаїв,традицій, національноїміфології, фольклору,мистецтва; народнихпоглядів,переконань,ідеалів,загальноприйнятих нормповедінки тощо. На іншомуетапі –громадсько-патріотичнесамоусвідомлення – впроцесівключенняучнів уактивнутворчу діяльність,спрямовану нарозбудовувласної держави,їївпорядкування йзміцнення;вивченняісторії Вітчизни,героїкиминулихепох,трудовихподвигів,подвижництва вім'явільного життя,їїкультурної спадщини;відновленнярізнихелементів української культури увласнійжиттєдіяльності;встановленнядружніхпартнерськихвідносин ізпредставникамиіншихкраїн танародів,культивуваннякращих рис українськоїментальності,розвиткусамобутностікожноїособистості тощо.

>Важливемісце упатріотичномувихованніпосідаєвихованняповаги доКонституції держави,законодавства,державнихсимволів (Герба,Прапора, Гімна), державноїмови. Українськанаціональнасимволікавперше забагатовіковуісторію здобула статус державної йсьогоднісимволізуєєдність держави йнації,політичну,економічну йнаціональнунезалежність України [45, 23].Використаннядержавнихсимволів унавчально-виховномупроцесіактивізуєпочуттязахищеності,юридичної,моральної йполітичноїдієздатності,гордості заєдинусуверенну державу.

Унавчальних заставахпереважноїбільшостідемократичнихкраїн світуприщепленняучнямповаги додержавнихсимволівзведено до рангупріоритетнихелементівпатріотичноговиховання. То вЯпонії вухо зайняти,спортивнихзмагань,зустрічважливих гостей, проведивипускниківобов'язковосупроводжуютьсяурочистимвиконаннямгімну йвнесенням прапору. Перед прапоромклянуться добровчитися.

>Упродовж практичновсього ХХстоліття,унаслідокперебування України ускладі Ро-сійськоїімперії чи СРСР,поняття Батьківщини не було боднозначним;подібно ж й «>патріотичневиховання»здійснювалося у двох руслах [47, 154].Роботапроукраїнськинастроєноїчастиниінтелігенції поприщепленнюмолодіукраїнськогопатріотизмузустрічала не лишесильнупротидію із боціорганів державної влади, але й івиразнийпсихологічнийопірбільшості населення.Ефективнішимявилася діяльністьрадянського уряду: нелишепропагуванняросійської, якмовиміжнародногоспілкування натерені СРСР, як йпоширенняпоняттяспільноїрадянської Вітчизни, то йпрагненняформуватит.зв. «>радянця»,людини ззатертиминаціональнимиознаками.

За роктанезалежності України всхідних йпівденнихрегіонах країниофіційнаурядовапозиціязмінилася,протеопіртакійпозиції не лише не ослабнув — але й інавітьподекуди набравшиагресивних форм.Важливим чинником, щосприяєзростаннюрозшаровування всуспільствіє ті, що завданняпатріотичноговиховання напрактицінерідкоздійснюєтьсяшвидкимиказенно-бюрократичними заходами, неприймаючи доувагипобажання місцевого населення.

За роктанезалежності Українияскравопроявилисянегативнінаслідкивідсутностіналежногопатріотичноговиховання (як наСході, то й наЗаході України),зокрема:

>масоватрудоваеміграція («>четвертахвиля»), котра привела довтрати, заекспертнимиоцінками, понад 7 млн.чол.;

>невідповідністьдійелітивідносноочікувань тасподіваньукраїнського народу;

>неготовністьчастинитворчоїінтелігенції додовготривалоготворчогопроцесупідвищенняконкурентоздатності української культури,мови [17, 7].

Уквітні 2006 приАпараті Заради національної безпеки й оборониствореноробочугрупу ізпитаньпатріотичноговихованнямолоді, котраініціюєрозробкузагальнодержавноїконцепціїпатріотичноговихованнямолодих людей. Доїї складувходятьпровідніспеціалістидержавнихорганів України,зокрема,Мінмолоді таМіносвіти,представникигромадських, у томучислімолодіжнихорганізацій татворчоїінтелігенції,відомінауковці.Крім того, до роботигрупизалучено широкийзагалвітчизнянихтеоретиків тапрактиків, котріпрацюють у сферівихованнямолоді.

>Починаючи із 2000-2001навчального року у всіхзагальноосвітніх,позашкільних тапрофесійно-технічнихнавчальних заставах УкраїниДержавний прапорщодняпіднімається за 10хвилин до початку зайняти йопускається после їхнізакінчення.МелодіяДержавного Гімназвучить под годинупроведенняурочистихзаходів, святийПершого йОстанньогодзвоників,врученнядокументів проосвіту,посвідчень,нагород тавідзнак.

>Важливемісце узмістіпатріотичноговихованняпосідаєформування культуриміжетнічного таміжнаціональногоспілкування [62, 28].Високийрівень культуриміжетнічних йміжнаціональнихвідносинпередбачаєрівність йспівробітництво всіхнародів, їхньогогармонію,орієнтуєлюдину й сус-пільство назлагоду,взаємодію,взаємодопомогу, партнерство,діалог,толерантність.

>Формуванняпатріотизмупов'язане ізвихованнямполітичної культури. Політичнаосвіченістьвключаєзнання протипи держав,політичніорганізації іінституції,принципи,процедури ірегламентисуспільноївзаємодії,виборчу систему.Вонавиявляється вусвідомленнінеобхідностідержавотворчихпроцесів упоєднанні ізрозбудовоюгромадянськогосуспільства, вуміннівідстоювати своїполітичніінтереси,повазі ітолерантномуставленні людям.Водночасформуванняполітичноїосвіченостівключаєвироблення негативногоставлення добудь-яких формнасильства: деструктивногонаціоналізму,шовінізму,месіанськихнастроїв.

>Важливимиморальнимицінностями, котрівизначаютьпатріотичнуповедінкуособистості,єсовість,чесність,правдивість, свобода,рівність,справедливість,повага,толерантність,гідність,працелюбність, відповідальність таінші.Сформованістьцихморальних нормполегшуєсприймання школярами нормправових, котрі на свійчергусприяютьглибшомуусвідомленнюморальнихістин.Водночас моральна нормадаєзмогупобачити іусвідомити ту міжморальноїповедінки, заякоюпочинаютьсяаморальні іпротиправнівчинки [34, 4].Моральністьособистостістимулюєпатріотичнуповедінку,застерігає відправопорушень.

>Патріотичневихованняєпріоритетнимнапрямкомвихованнядітей тамолоді внаціональнійсистеміосвіти.Середхарактернихознакпатріотизмувизначається:

-розуміння йсприйняття української ідеї;

-сприяння розбудові державноїнезалежності;

-засвоєннянаціональнихцінностей: української культури,мови,прищепленняшанобливогоставлення доісторичноїпам’яті;

-військово-патріотичневиховання тощо [23, 2].

Аліодне ізчільних місцьналежитьвихованнюлюбові йдбайливогоставлення дорідноїземлі, –своєї “>малої Батьківщини”,їїісторії,поваги до народнихтрадицій йзвичаїв,обрядів, фольклору,любові дорідноїприроди. «Немає влюдинимісцядорожчого, ніж ті, де вона народилася,землі, наякійзросла».Щобпо-справжньомулюбити ридний край, йогослід добро знаті,необхідновивчати йогоісторію,мову, культуру.

>Патріотизм — основа духовногостановлення громадянина.Також «>патріотизм —це сутьлюдини, основаїїактивноїпозиції» (В.О.Сухомлинський [42, 216]).

>Останнім годиною молодь сталаспрощеноставитися до таких зрозуміти, яклюбов до Батьківщини,патріотизм,громадянськийобов'язок. Усічастішецентральнемісце вїхньомусвітоглядізаймаютьатрибутиуспіху:гроші,престижнийрівеньспоживання тадозвілля, амайбутньомуможе статі причиноюдеградації тарозпаду держави.Патріотизму невчать, йоговиховують. У зв'язку ізцим в Україніособливаувагаприділяєтьсяпатріотичномувихованню, й при цьомувраховуютьсяінтересидітей тамолоді вкомплексізізмінами, котрівідбуваються усуспільстві.

>Патріотичневиховання — «>планомірнавиховна діяльність,спрямована наформування увихованцівпочуттяпатріотизму,тобто доброго ставлення добатьківщини та допредставниківспільних культури чи країни» [45, 22].Такевихованнявключатимерозвитоклюбові до Батьківщини, національноїсамосвідомості ігідності;дбайливеставлення дорідноїмови, культури,традицій; відповідальність за природурідної країни; потребузробитисвійвнесок у часткубатьківщини;інтерес доміжнаціональногоспілкування;прагнення роботи длярідної країни,її народу.Маєзастосовування як у сім'ї ташколі, то й вдержавних йгромадськихорганізаціях,засновуючись навпевненості в позитивномуефекті такого ж ставлення.

>Предметамиувагипатріотичноговиховання нарізнихрівняхє «>національнаідея,національна культура,рідна мова,історія народу й держави,самовизначення,самоідентифікація,категорії Батьківщини (мала й велика Батьківщина),лідери тагерої народу,нації, держави, ридний край, місто, село,рідні матір, батько» [53, 18-19].

>Патріотичневихованнявикористовуєтакізасоби:ріднумову,родовід,ріднуісторію,краєзнавство, природурідного краю, народнуміфологію, фольклор,національнемистецтво,народнийкалендар,національнусимволіку,народніприкмети йвірування,виховнітрадиції,національнітрадиції,звичаї таобряди [54, 144].Наприклад, твори До. Д.Ушинського щедрозасіянізолотимирозсипами народноїпедагогіки. То впершійчастині його книжки «>Рідне слово»вміщено понад 75відсотків фольклорногоматеріалу, адругій — половину відзагальної йогокількості. У «>Рідномуслові»вінвикористав 366прислів'їв йприказок, 62 загадки, 51 байку йжарт, 32народніказки, 22народні пісня, 7скоромовок, атакожбезлічтворів,близьких зазмістом йформою до народних.

якнаслідок людина, громадянин чипредставникпевноїнації чинаціональностірозуміє йподіляєсутність національної ідеї,єносієм національної культури,своєюпрофесійноюдіяльністюсприяєекономічному,науковому, культурномузростанню Батьківщини, любити йвідстоюєріднумову,користується нею, любити,захищає йвідстоюєріднукраїну / державу /територію, любити,захищає йвідстоює своїзвичаї,традиції, любити,захищає йвідстоюєспівгромадян,постійновідчуваєгордість завищенаведене йприналежність доцихкатегорій.

>Стрижнемусієїсистемивиховання в Українімає статінаціональнаідея,складовоючастиноюякоїєпатріотичневиховання.Сучаснепатріотичневиховання вдусієдності тасоборностімаєзабезпечувати «>формуванняпатріотичнихпочуттів,гордості заприналежність до українськоїнаціональності,національнусамосвідомість» [41, 15].Вонопокликанеформувати громадянина –патріота,вироблятиглибокерозуміннягромадянськогообов’язку,готовністьвідповідально ставитися довласного життя таздоров’я.

Насучасномуетапірозвиткусистемипатріотичноговихованняосновними проблемамиєдотриманняєдиних вдержавіпоглядів на цю проблемувиховання громадянина йпатріотанезалежної України, забезпеченняєдностінавчання,виховання ірозвиткупідростаючогопокоління.

Програмупатріотичноговихованняздійснюєтьсявідповідно довимогКонституції та законів України,Кабінету міністрів України йдосягаєтьсяузгодженнямдійвідповіднихміністерств,інших центральних тамісцевихорганівщодорезультативності роботи у цьому напрямі.

>Суспільствопотребує демократичногогуманістичногопатріотизму.Демократичний –означаєпростий длярозуміння йвластивий широкимверствам населення.Гуманістичний –дотриманнянаціональних тазагальнолюдськихцінностей таінтересів,повагаконституційних прав й свободлюдини та громадянина. Єдність демократичного йгуманістичногопатріотизмумає статінадійним фундаментомгромадянськогосуспільства.

>ЗавданнямДержавноїпрограмипатріотичноговихованняєформуваннягромадянина-патріота:любов досвоєї держави,її народу, йогоісторії, культури;вихованнягромадянськихпочуттів йсвідомості,поваги доКонституції й законів України,соціальноїактивності,формуванняглибокихправових знань,високоїправової культури йморалі,відповідальності задорученідержавні тагромадськіобов'язки.ВідносноМалоїбатьківщини (>тобтоміста, селища, денародився)ведучим мотивомзалишаютьсязвичаї нашихпредків: знаті,любити,гордитися своїмріднимкраєм [35, 39].

>Завданняпатріотичноговиховання –вихованнягромадянина-патріотанезалежної України, готового до життя, і роботи.Звідсивипливаютьголовніскладовіпрограми –громадянське тавласнепатріотичневиховання.

>Громадянськевихованняпередбачає:

1.Усвідомленнягромадянамисвоїх прав та обовязківщодо держави,суспільства.

2.Формуванняготовності до життя, і роботи, атакождотриманнязагальнолюдськихцінностей.

>Готовність до життя, і роботимає наметі:

-високупрофесійнупідготовка,творчупраця;

-правовізнання,правову культура;

- відповідальність задорученідержавні йгромадськіобов'язки [4, 4-5].

>Дотриманнянаціональних тазагальнолюдськихцінностеймає наметі:

-повагу доособистості й правлюдини;

-високу мораль й культуру;

-колективізм,товаришування йвзаємодопомога;

-повагу до старшихпоколінь таїхнього внеску врозбудову України,відстоюванняїїнезалежності [58, 77].

>Власнепатріотичневихованняпередбачає, щоякостідійсногопатріотаформуютьсягармонійно за такими напрямами:

1.Історико-патріотичневиховання –має наметізнанняісторичногоминулого України:

-збереження таслідуваннятрудовим,культурним,духовнимтрадиціямукраїнського народу,виховання наційосновігордості упродовж свогокраїну таїїісторичнінадбання;

-усвідомленняпам'ятнихподій,знанняпам'ятних місць,видатнихгромадських йполітичнихдіячів таїхніхсправ;

-відзначенняпам'ятних дат ужиттіріднихсіл й міст (>заснування, оборона відворогів,культурний та політичнийрозвиток); походи таекскурсії попам'ятнихісторичнихмісцях.

2.Героїко-патріотичневихованнямає наметіформуванняготовності до подвигу вім'я Батьківщини, у томучислі - досамопожертви зазаради життянаступнихпоколінь:

-усвідомленнявитоківгероїчного -любов до Батьківщини,її народу; особіста відповідальність заїхню частку;

-знанняпам'ятних місцьвизвольнихбоїв, походи таекскурсії по них;

-розуміннясутності подвигу:зробитисаме ті, щопотрібне для Вітчизни уважкий годину;знанняісторичнихособистостей,національнихгероїв);

- Книжка пам'яті, КнижкаСкорботи -справжніХрестоматії Подвигуукраїнського народу уборотьбі упродовж свогонезалежність.

3.Фізичневихованнямає наметіформуванняздоров'янації:

-залученнягромадян дорегулярних зайнятифізичноюкультурою й спортом;

-спрямуванняфізичноговиховання напідготовкумолоді до роботи тазахисту Вітчизни;

-розвитокгромадського спортивного руху.

3.Військово-патріотичневихованнямає наметі:

-формуванняпатріотичнихпочуттіввідповідно в Україну та законів України про захист Батьківщини таготовності дослужби уЗбройних Силах України;

-прагнення дооволодіннявійськовимизнаннями,відповідногорівняфізичноїпідготовки тазагартованості вінтересахзахисту Вітчизни;

-підвищення престижувійськовоїслужби,військовапрофесійнаорієнтаціямолоді;

-формування йрозвитокмотивації,спрямованої напідготовку дозахистуУкраїнської держави уЗбройних Силах України таінших військовихформуваннях;

-формуванняздібностей доаналізузовнішньої тавнутрішньополітичної обстановки,вміння наційосновісамостійно адекватнооцінюватиподії, щовідбуваються вдержаві й світі, своєї ролі тамісце вцихподіях [49, 9-10].

>Ефективністьпатріотичноговихованнямолодшихшколярівзабезпечуєтьсянеухильнимдотриманням такихпровіднихпринципів:науковості, національноїсвідомості іукраїнськогопатріотизму,етнізації,історизму,європеїзму,народності,гуманності і демократизму,природо-відповідності,культуровідповідності,працьовитості,самодіяльності,активності іініціативиучнів,гармоніїродинно-громадсько-шкільноїпедагогічноївзаємодії [17, 6-7].

Принципнауковості кличі будувативиховну діяльність упочатковихкласах наоснові Сучасної наукивихованнямолодшихшколярів, ;щооб'єктивновідображає його суть,репрезентує системунаукових знань прозакономірностівиховногопроцесу тараціональніспособивпливу наформуванняособистості. Томувчительпочатковихкласів усвоїйпедагогічнійдіяльностімаєнеухильнодотримуватисьнауковоїтеоріїнаціональноговихованнядовіренихйомуучнів. Принципнауковостінадаєвиховномупроцесовіясності,чіткості ізрозумілості.

Принцип національноїсвідомості іукраїнськогопатріотизмувимагаєутвердження вучнівгромадянськихпочуттів, української національноїгордості ілюдськоїгідності громадянина України,державницької ідеї,вболівання за часткусамостійноїУкраїнської держави,готовності статі на захистнезалежності України,виявлятипошаннеставлення до українськихдержавнихсимволів — тризуба,синьо-жовтого прапора,гімну «>Ще невмерла Україна».АджемолодійУкраїнськійдержавіпотрібнігромадяни національносвідомі,гордіїїісторією,культурою І мовоюукраїнського народу,нації, —істинніпатріотинезалежної України.Саме таких людей йпокликанавиховуватипочаткова школа.

Зметоювтілення ідеїдержавностітребаінформуватиучнів пронайважливішісуспільно-політичні іекономічніподії вУкраїнськійдержаві та за рубежем. Весьвиховнийвпливспрямовувати навідродження українськоїнації,виховання вкожноїдитинивисокогогромадянськогопочуттяприналежності в Україну,її народу [62, 30].

Принцип національноїсвідомості іпатріотизмупередбачаєрозв'язаннявиховнихзавдань уконтекстістановленнявільного, активного громадянина,патріотанезалежної,демократичноїУкраїнської держави. У зв'язку ізцимнаціональне запитаннятрактується як основабуття ірозвитку українськоїнації,етнічних груп таменшостей України,їхньоїінтеграції в Єдинийсоціумреспубліки, ядромякогоє народ, що давшиназвусвоїйнаціональнійдержаві.

>Згідно із принципом національноїсвідомості іпатріотизмувиховання упочатковійшколі на Українімає бутипройнятеукраїнськимпатріотичним духом [56, 8].

Упоняття принципуетнізаціївкладаєтьсяетнічнасоціалізаціядитини наосновіродинного,культурно-освітнього,економічного, духовного життя іісторичногодосвіду свогоетносу, народу,нації,належнопоставленоївиховної роботивчителя упочатковійшколі. Доосновнихзасобіветнізації належатирідна (>материнська) мова,традиційнародинно-побутова ігромадська культура,національна школа іосвіта, посильна доля втрудовій тагосподарськійдіяльності,зокрема в сферіпідприємництва, народних ремесел йпромислів,національнізвичаї,традиції, свята,обряди,символи.

Фундаментетнізаціїзакладається в сім'ї, й вона винназнайтисвоєорганічнепродовження вдитсадку,початковійшколі. Тому заподіяннявиховної роботи впочатковихкласах іздотриманням принципуетнізаціїполягає до того,щоб максимальносприятивходженнюмолодшихшколярів у життя,побут,виробничу ікультурну сферу свогоетносу. Цеозначає, щовчительпочатковихкласівмаєподбати,аби йогоучнісформувалися яксправжніукраїнці,боетнізаціяєнаціональнацивілізація інаціональнаосвіта,вхідучнів у світло життя іісторичногодосвідуукраїнського народу,нації, а ще через них — й до сферинайпередовішихздобутківусьоголюдства.

>Завдякиреалізації принципуетнізації увихованнімолодшихшколярів:коженетнос йетнографічна групамаютьзмогупродовжити ірозвивати собі усвоїх нащадках. У зв'язку ізцим одним знайважливіших нашихзавдань, як національної спільноти, було б,є й якщо:пізнавати собі. І тут бездотримання принципуісторизму необійтись [12, 13].

Принципісторизму —цеплеканняісторичноїпам'ятіпідростаючихпоколінь черезприщепленнямолодшим школярамшанобливогоставлення дорідноїмови,своїхпредків, національноївіри, досвітлих йводночастрагічнихсторінокісторії України, донаціональнихборців, котрізмагалися і гинули в битвах защастя і волюукраїнського народу.Усвідомленняминулого України будити удітейбажаннягорнутися до свогорідного,національного, народного,допомагаєїмзбагнути сутьсучасного ібачитифутурологічнупрогностичну перспективумайбутнього,вселяєжиттєвийоптимізм [36, 102].

>Успішневпровадження принципуісторизмувідбувається тоді, коли сам вчительпочатковихкласів доброобізнаний ізукраїнством, ізукраїнськимтрадиційнимвихованняммолодшихшколярів.Внаслідоктрансформаціїцих знань усвідомостіучнівпочатковихкласівутверджуютьсяглибокіпочуттягордості заславнуісторіюукраїнського народу,яснерозуміннявеличіборотьби за волю інезалежність України.Цимвикорінюєтьсянав'язанийукраїнцям комплекс меншовартості.Пліднінаслідкищодо цогодаєвиховна робота ізукраїнознавства,складаннякожнимучнем свогородовідного дерева,історико-краєзнавча діяльність, доляшколярів унаписанніісторіїрідної школи, свого села чиміста,бесіди провидатнихісторичнихосіб,державних,наукових,громадськихдіячів,національнихгероїв України,прикладиподвигіввизвольнихзмаганьукраїнськоговійська уборотьбі честю йнезалежність Батьківщини.

Уобов'язок вчителяпочатковихкласів входититакожвисвітлення вдоступних длямолодшихшколярів формах тим ізісторії України, українськоїдержавності, культури, науки,освіти,літератури імистецтва,релігійногопросвітництва,залученнядітей довідзначеннязнаменних дат ізісторії української держави,ознайомлення ізукраїнськимнародниммистецтвом,традиційними ремеслами йпромислами, фольклором,творамипризабутих тарепресованихписьменників наісторичну тематику,спадщиноювидатних українськихісториків М.С.Грушевського,Д.Дорошенка,І.Крип'якевича,Д.Яворницького [13, 22].

Принципісторизмувиходить із того, що,розгортаючись втеперішності івиходячи ізпрогресивногодосвідуминулого,вихованняспрямовується дляпідготовки домайбутнього. А тому воно тамуситьвраховуватиактуальність длявихованнядітейфутурологічних перспектив.Вінвиключаєнеправильнівідповіді і багато численніспособиухилення відвідповідей нагострі запитання,якимицікавлятьсяучні,зобов'язує говоритизавжди правду і лише правдувідповідно довікумолодшихшколярів йможливостірозуміння.

>Педагогічна культураукраїнського народу носитиєвропейський характер,босформувалась на Україні яктакій, щорозташована в самомуцентріЄвропи. Те іцілкомлогічно, що восновівихованняучнівмаєлежати принципєвропеїзму.Вінвисуває наперший планЛюдину якструктурнийскладниксуспільства, а чи несередньоарифметичнийскладникавтократичного колективу, «>маси», щорозчавлює,поглинає,нівелюєіндивідуальність.

Принципєвропеїзмузобов'язуєвчителя все своєувагусконцентрувати надитині, наформуваннілюдськоїособистості,становленнілюдини-європейця вдусівимогєвропейської культури,спонукаєдотримуватися увихованнієвропейськогопідходу.Технічнийпрогрес іринковаекономікавимагаєініціативноготрудівника. Аоскількизалишатисязбоку відтехнічногопрогресу неможе Дозволитисобіжоднанація, то і країни ізнайбільшколективістичнимитрадиціямимусятьсприятивихованнюсамостійності свого громадянина,абизробити ізньоговідповідального,підприємливого,ініціативноготрудівника. Томуреалізація принципуєвропеїзму вдіяльностівчителяпочатковихкласівнинінабираєособливої ваги [29, 2].

Принципнародності,гуманності і демократизмуспонукаєвчителяпочатковихкласіввиховуватимолодшихшколярів удусіідей,ідеалів,почуттів,прагнень,моралі, знань йпомислів,виробничогодосвіду,історичнихдосягнень,етнопедагогічних засідок тасвітоглядуукраїнського народу,нації,завждиприслухатися до голосу народу.

>Відстоюючи принципнародності увихованні,О.Духнович писавши: «>Учителевітакож насовісті нехай якщо,щоб удітяхнародолюбствозбудив й всерцях їхньогозакріпивлюбов досвоєїнародності,бо людина безнародностіподібнаблукаючомувовкові, дляякого всякийліс, девінїжузнаходить,єБатьківщиною» [34, 4].

>Обов'язок вчителяпочатковихкласів —подбати про ті,абивихованнядітейзавждивідповідалоінтересамнашого народу,народнимзасадамгуманності і демократизму увзаєминахучнів,організаціїшкільного життя,постійноживилосяцілющиминароднимиджерелами.Виховання наґрунтінародності —сильне івисокорезультативне, а безнеї —кволе ібезнадійне. «>Якщо людиназмалку непривчиться народсвійлюбити, —застерігавО.Духнович, —залишитьсянесхильною,байдужою, ані ті, ані се, тоце означати, що вонавіддаєтьсяіндиферентизмові. Аіндиферентизмєнайбільше зло влюдстві,бо така людина «анісюди, анітуди»буваєсамолюбцем, вон,крім собі,нічим незаймається, йбуваєнебезпечною йзлигодною,соромлячись свого народу,соромитьсясамої собі» [34, 4].

Принципприродовідповідностїпостійнонагадує, щовиховання увсьомумаєузгоджуватися ізприродою,їїзакономірностями,щобзберегти іпримножитиприродне вприроді талюдське влюдині. Принципцей постав з народноїпедагогіки йзнайшовнауковеобґрунтування упрацяхГ.Сковороди,Я.Коменського,О.Духновича,Г.Ващенка,В.Сухомлинського таіншихпедагогів.Вінвимагаєвважатикожнулюдинуневід'ємноючастиноюприроди, атакожнеодмінно природу (натуру)самоїдитини,їївікові,індивідуальні тастатевіособливості.

Знання свого народу,любов добатьків,рідної культури, школи,повага до учителів, старших йлітніх у сім'ї (>дідуся ібабусі),знанняісторіїукраїнського народу,рідного краю (села,міста),шануванняпредків,піклування пробатьків устарості,бережливеставлення довсього, щозалишалось успадок напам'ять відбатьків,діда іпрадіда — вісьосновнівіхиреалізації принципукультуровідповідності.Віннакладає набатьків й учителівчимало обовязків [47, 153].

Принциппрацьовитості —виводиться з «золотого правила» народноїпедагогіки іпедагогічної науки,

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація