Реферати українською » Педагогика » Особистість викладача віщої школи та її професіограма. Самоаналіз та експертна Оцінка Як основа підвіщення кваліфікації викладача віщої школи


Реферат Особистість викладача віщої школи та її професіограма. Самоаналіз та експертна Оцінка Як основа підвіщення кваліфікації викладача віщої школи

особистістьвикладачавищої школи таїїпрофесіограма.Самоаналіз таекспертнаоцінка як основапідвищеннякваліфікаціївикладачавищої школи


>Зміст

1. Педагогвищої школи якособливийсоціальний типособистості

2.Багаторівневістьособистості педагогавищої школи.Поняттяпедагогічногопокликання

3.Самоаналіз тасамооцінка впроцесівдосконаленнядіяльності молодого педагога.Основніпринципискладанняпрофесіограми педагога.

4. Проблемавимірюванняпрофесійних рисособистості педагога. Методикаствореннявимірювальногоінструментарію длясамоаналізу тасамооцінки.

>Література


1. Педагог >вищої школи якособливийсоціальний типособистості

Педагогвищої школи –цеособливийсоціальний типособистості.Людина, Якаприсвятиласвоє життянавчанню тавихованнюдітей тамолоді,завждиєнепересічноюлюдиною, й сус-пільство переносити донеї ізглибокоюпошаною. Алі педагогвищої школимаєнайбільшконструктивні тасинергетичнісоціальніфункції, бовінвідіграєнезвичайну рольпідтримцііснуванняголовнихцінностейсуспільства яксуб’єктзагально-соціальної,всеохоплюючоїнавчальної,виховної таорганізаційноїдіяльності.

>Навчанням ввищійшколіохоплюєтьсязначначастина молодогопокоління.Саме зфахівців ізвищоюосвітоюрекрутуютьсяполітичнідіячі віддепутатівмісцевих радий допрезидентів,формуютьсяуправлінськікадри всіхрівнів в державномубудівництві та векономіці,виростаютьвчені,конструктори,винахідники,діячі культури, педагоги всіхрівнів,соціальніробітники, медики.Відрівнядіяльності корпусупедагогіввищої школизалежить то, яклюдство протягом свогоісторичногорозвиткузберігаєнаукове йтехнічнезнання,моральні йхудожні ціності, атакожвиконує самуголовну своюпланетарну (аможливо, йкосмічну)місію -формуєлюдину якгуманнуістоту,тобтоістотусоціалізовану,окультурену, морально,естетично йфізичновиховану,навчену,професійнопідготовлену.

Зпоглядуінтересівсуспільства йпідтримання йогоісторичногопрогресу дофункцій педагоганалежить:

1) передача знань унавчальномупроцесі,навчаннямолоді;

2)створення новихдуховнихцінностей -виробництво знань уформінаукових йнауково-технічнихдосліджень в сферіконкретно-наукової татехнічноївищоїосвіти,виробництвотворівмистецтва в сферіхудожньоївищоїосвіти;залученнямолоді дотворчоїдіяльності вкожнійфаховійгалузі;

3)збереження,примноження й передачаматеріальної тадуховної культури,вмінь йнавичоккористуватисякультурнимицінностями тастворювати їхні,окультурюваннямолоді;

4)привчаннястудентів до новихактивнихвидівсоціальної (>групової,колективної;комунікативної,управлінської,організаційної)діяльностівідповідно томувіковомуетапуособистісногорозвитку, наякому смердотізнаходяться -соціалізаціямолоді;

5)збереження і передача студентамнайкращих нормморальної,комунікативної,управлінської,політичної,естетичноїдіяльності вповсякденномужитті та вспілкуванні -вихованнямолоді.

Таким чином, педагогвищої школи –цеактивнийсоціальнийдіяч,якійздійснюєсвідомокеровану,цілеспрямовану таорганізованусоціалізаціюстудентів, їхньогоокультурювання,виховання танавчання.Педагогічна діяльністьзавждиєдіяльністюсоціально-педагогічною,тобто педагогформує якокремогоіндивіда, то йсоціум вцілому.Формуючисоціум йберучи доля втрансдукціїнауково-технічних знань,моральних йзагальнокультурнихуявлень, педагог тім самимстворює і сус-пільство яктаке.Тобто педагогєоднією ізнайважливіших,ключовихфігур віснуваннісуспільства .

>Можливо, щоособистістьвикладача вїїпсихологічнихвиявленняхтакожєособливимпсихологічним типом.Перш на, педагогзавждиекстраверт.Такожйомупритаманнілюбов доспілкування ташвидкареакція впроцесіспілкування,імпульсивність,ініціативність,гнучкістьповедінки,соціальнаадаптивність.Викладачуєпритаманнимрозум ">соціальний,спрямований навивченняміжособистіснихвідносин..." [4, 522 ].

2.Багаторівневістьособистості педагогавищої школи. >Поняттяпедагогічногопокликання

При цьомупровідноюсоціальноюрисоювикладачавищої школиє одна:усіформи тавидидіяльності, якоївінвиконує,завждиєпедагогічноорієнтованими.Іншими словами,справжній педагогє педагогомзавжди таусюди, протягомвсього свогопрофесійного життя.Особистості педагога яксоціальному типуорганічноналежитьособливийпрофесійний типсвітовідношення –педагогічнеставлення довсьогооточуючогосередовища, докожнійлюдини та до шкірногоявищаприроди, докожній промови, ізякоювінзітхається. Цеособливепедагогічнеставлення до світуінколищеназиваєтьсяпедагогічнимпокликанням (див. напр. Морозов йЧернілевський [4 ], котрі на цьомупоняттібудують все своєтеоріюсамовиховання педагогавищої школи).

Таким чином, всоціальномувиявленніособистість педагогавищої школи –цебагаторівневаособистістьпедагога-фахівцявищоїкваліфікації, Яка Веде всвоємупрофесійномужиттірізнонаправленусоціальнозначущу діяльність –навчальну йвиховну,науково-дослідницьку йнауково-пропагандистську,моральну таестетичну, й в всіхцихнапрямкахдіяльностієсуспільнопідтримуваним тасхвалюваниметалоном для широкихпрошарківмолоді, а всіх тихий,хтоцікавитьсявищоюшколою,вихованняммолоді,культурою.

Зпоглядівсучасногосинергетичногопідходу довивченняскладнихсистемнихоб’єктів педагогвищої школи –цеособистість, Якапроявляє собі унайбільшзначущих сферахсоціальноїдіяльності –виховній,навчальній,моральній,естетичній,культуростворюючий,науково-дослідницькій - яктворчий,активнийсуб’єкт,носій силсінерегетичноїсамоорганізаціїсуспільства.Іншими словами, педагогвищої школи –цесинергетична людина, котрастворюєнові,конструктивні,соціальноціннісистеми в інших формах йнапрямкахсвоїйдіяльності.


>3.Самоаналіз тасамооцінка впроцесівдосконаленнядіяльності молодого педагога

 

>Основніпринципискладанняпрофесіограми педагога.

>Педагогічнаосвітаєключовим моментом вреформісистемиосвіти.Підготовкапедагогіввищої школи виннавипереджатитемпитрансформаціївищої школи.

>Сучаснійвикладачєзобов’язанимсвідомоставитися домеханізмів йзакономірностейсвоїйдіяльності. На шкода,відомо, щобільшістьпрацюючихпедагогів немаєпедагогічноїосвіти.Методичніоснови роботизасвоюютьсяінтуїтивно,досвідним шляхом, вподоланнісвоїхпомилок.

На шкода, неіснує стандартного шляху чиузаконеногоєдиногосоціальногоінституту,який бізабезпечувавпідготовкувикладачіввузів.Викладацький корпусформується з числавипускниківаспірантури,науковихспівробітників,спеціалістів-практиків, аінколитакожбезпосередньо змолодихспеціалістів –цьогорічнихвипускників вузу. Це Веде довиникненнядужевеликоїрізниці врівнівикладання,володіння фаховоюдисципліною тапсихолого -педагогічноюграмотністю тощо.

Усистеміпрофесійноїосвітиіснуєпоняттяпрофесіограми.Воноозначаєусюсукупністьпосадовихвимог докваліфікаціїфахівця,якійзаймаєокрему посаду.Професіограмавключає до собі ту суму знань,вмінь йнавичок, котріотримуєфахівець позавершенніпроцесувищоїосвіти.Опрацьованіпрофесіограмифахівців всіхспеціальностей, заякиминавчаютьсястуденти усучасних вузах. У томучислі вищийсвіташкільних учителіворієнтована навідповідніфаховіпрофесіограми.

Алі, на шкода, неіснуєсистематизованих таофіційновизнанихвідповіднимивідомствамипрофесіограмвикладачіввищої школи. Це обумовленедостатньосерйозними причинами.Багаточисельністьсоціальнихфункційвикладачавищої школиєоб’єктивною ібезперечною.Вонавідповідаєоб’єктивнимпотребамсуспільства, а тому – тімвимогам, котріпред’являються педагогові із боці структур, котрікеруютьвищоюосвітою, та із боцігромадської думи.

>Зафіксуватицерозмаїттяфункційпедагогів вофіційних документах,якимикерується вищий школа,єдужескладним.Найчастіше вінструкціях, де так чиінакшевизначаютьсяпосадовіобов’язкивикладачів,підкреслюютьсялишеголовні із них, в яківиявляєтьсярівеньзнання свого предмета,рівеньнауково-дослідницькоїактивності тарівеньметодичноїпідготовленості.Рівеньзнання свого предметадаєможливістьзайматиконкретнупедагогічну посаду вієрархіїпрофесорсько-викладацького складу.Рівеньнауково-дослідницькоїактивностіфіксується шляхомприсудженнянауковогоступеня кандидата та доктора наук. (ЗаумовамиБолонськогопроцесу щабельмагістратакожєнауковимступенем).Рівеньметодичноїпідготовленостіфіксується шляхомпризначення тазатвердження увченомузванні доцента тапрофесора.

>Іншіфункціївикладацького корпусу –виховна,соціалізуюча,загальнокультурна - нефіксуються, але й як бімаються наувазі сам собою. Це обумовлене тім, що їхньоговажко формальнозафіксувати,визначитиобсяг тазмістдіяльності, котравиконуєтьсявикладачем поза стінаминавчальноїаудиторії танауково-дослідницькоїлабораторії. Тому їхньоговиконанняє предметомоцінювання із боцігромадської думи.Цяоцінкалишеопосередковановпливає на тихоцінки, котрієформалізованими.

Запоглядамичисельнихдосліджень, в яківивчається діяльністьпедагогів,нормативнаособистість (>тобто такаособистість, котра Ведесоціальну діяльність увідповідності ізвимогамсуспільства) педагогавищої школихарактеризуєтьсябагатьма параметрами:

1)рівнемзнання свого предмета,кваліфікацією вгалузіпрофесійноїспеціалізації,вміннямивикладацькоїдіяльності;

2)рівнемрозвиткузагальнихкомунікативнихздібностей,знаннязакономірностейкомунікативноїдіяльності тавмінняспілкуватися;

3)рівнемрозвиткуспеціальнихпедагогічнихздібностей, знань тавмінь;

4)рівнемморальноївихованості тавміннямвимагати відіншихвиконанняморальних норм танавчатиморальнійповедінці;

5)рівнеместетичноївихованості,здатністю бути дляіншоїлюдинизразкоместетичногоставлення до світу,вміннямнавчатиіншулюдину такомуставленню;

6)рівнемрозвиткуіндивідуально-психологічних рис (характеру,волі, темпераменту,вмінняуправлятисвоїмиемоційними таафективнимипсихічними країнами),якийзабезпечуєуспішнупедагогічну діяльність ввищійшколі);

7)рівнемзагальнокультурногорозвитку;

8)рівнемрозвиткуспеціальнихкогнітивних (>інтелектуальних,творчих)здібностей увідповідності ізвимогами довикладачавищої школи.

>Внаслідоквідсутностіофіційнихпрофесіогрампедагогівдеякіавтори, котрівивчаютьпроблемипедагогікивищої школи,намагаютьсяскласти своїособливіпроекти [1 – 8].

>Можливовиділитиосновніпринципискладанняпрофесіограмивикладачавищої школи:

А.Професіограмаєкомплексним документом, доякоговходять такирозділи:

1. характеристикарівню фаховоїпідготовкивикладача,тобтоперелікконкретних знаньзіспецііальності,якимивін виненволодіти;

2. характеристикарівнюоволодінняфаховимивміннями,тобто тихийвидівдіяльності, котрівін виненпрофесійновиконувати;

3. характеристикарівнюфаховихпрофесійнихнавичоквикладача,тобто тихийелементарнихоперацій,дій,функцій, котрівін виненвиконуватибездоганно;

4. характеристикаспеціально-педагогічних (>дидактичних,методичних,науково-дослідницьких,виховних,організаційних) знань,вмінь танавичок,якими виненвсолодитивикладач.

У.Професіограма винна бутидиференційованоювідповіднопосадівикладача заштатнимрозкладомвищогонавчального заставі.

З.Професіограма неможевключати до собібудь-якивимогищодопсихологічних рисособистостівикладача.

>4.Проблемавимірюванняпрофесійних рисособистості педагога. Методикаствореннявимірювальногоінструментарію длясамоаналізу тасамооцінки

>Відсутністьсоціальноуніфікованих формпідготовки тапідвищеннякваліфікації педагогавищої школивведе дозростанняролісамостійної роботи шкірноговикладача над своїмпрофесійнимрозвитком.Сучаснідослідження ізпедагогікивищої школипропонуютьвикористовувати вспробах молодоговикладачаорганізувати роботу ізвдосконаленнясвоєїпрофесійноїмайстерності методики, котрізапропоновані в сферісоціальних тапсихологічнихдосліджень. Церізноманітні методикивимірюванняпсихологічнихіндивідуальнихвластивостей таособистіснихвиявівсоціальноїактивності,рівня знань,вмінь танавичок, наоснові якірозробляютьсяспеціальнітекстові чиграфічніінструментививченнялюдини.Вони широкозвісні подзагальноюназвою ">тестів" (анг.test –випробування).

>Існує багатосутоаматорськихтестів, котрімогуть бутивикористані лише в їхніпершостворюваномувигляді, уякому їхнього було бопрацьовано автором.Їх методикаєнеповторюваною, бо вонбудується наавторськоїтворчоїуяві,злітіінтуїції, котравідвідуваладаногодослідника. Алііснують і методики, яки прибажаннімогуть бутивикористані інефахівцями для розробки свогоособливого тесту длявикористання його всутоособистихцілях. Цедостатньопрості методикивимірювальних процедур, котрімогуть бутиопрацьованікожнимвикладачем.

Дляоволодіння такоюелементарноюметодикоютребаперш науявити собі, щотакевимірюваннявластивостейреальноїлюдини.

Уповсякденномужитті мипостійнооцінюємовластивостікожноїлюдини, ізякоюспілкуємося, атакож й своївластивості. Миніколи неназиваємоцюоцінюючу діяльністьвимірюванням.Частиш микажемо: "мипізнаємо один одного, мививчаємо один одного". Алібудь-якаорієнтуюча,пізнавальна,оцінююча,дослідницька діяльністьзавжди полягає в процедурахпорівняння, яку йє засвоєюсуттювимірюванням.Тобто людинає вякомусьвідношенніхорошою чиплохою лише упорівнянні ізіншоюлюдиною, чи йзі самою собою, але й віншомусвоємувиявленні.

>Порівняння якзагальна формапізнавальноїдіяльності Веде доти, щокожна людина усвоємужиттєвомудосвіді, атакож і сус-пільство упроцесі свогоісторичногорозвиткунакопичуютьсистемиорієнтирів,еталонів, чинормативнихуявленьщодо того, котрісамеречі чи їхнірисивважаються хорошими чи поганими.Порівняннянової,ще непізнаноїречізі ужеіснуючиметалономсаме йєїївимірюванням.

 >Звичайно ми маємо не на дваполярнихваріантиоцінок, ацілий їхнього "букет": "прекрасна людина", ">надзвичайно хороша людина", ">дуже хороша людина" , просто "хороша людина", "людина – ані ті, ані се", "погана людина", "погана людина", "погана людина"...Даліслідуютьградації, котріважковиразити вдрукованомувигляді.Цій "букет"оцінок,якщо смердотірозміщеніпослідовно,є ужесвоєрідноювимірювальноюшкалою,якоюкожний із насуспішнокористується.

Угалузіточних наукіснуютьзагальновідомі,основані наприродних константи,системиеталонів,мір,одиницьвимірювання тощо.Інша справа –людинознавство тасуспільствознавство. Тут усі ">одиницівимірювання"єприблизними,інтуїтивними й,навіть,сутоіндивідуальними.Тобто "хороша людина" заоцінкоюодної особини -це незовсім ті жсаме, що "хороша людина" заоцінкоюіншої особини.

>Цянеповторністьуявлень людей один про самого ">справжньому"науковомудослідженніподолається задопомогою розробки інаступногоемпіричногоопрацюваннястатистичнихеталонів,тобтооцінок,характерних дляякоїсьзначноїгрупидостатньоорієнтованих вданійгалузі знаньосіб, котраприймається заекспертнугрупу.Інколитакож заеталониприймаютьсяоцінки реальногоексперта –тобтопровідногоунікального,найбільшорієнтованогофахівця вданійгалузі знань.Шкалі,здобутій таким шляхом ( якстатистичній чиіндивідуальній запоходженнямсистеміоцінок) – последослідноїперевіркиїїпридатностінадається статусеталонної,тобто ">загальнопридатної"шкали.

Зметоюіндивідуальногосамоаналізу можнавикористовувати чиготові тесті, котріприводяться влітературі із проблемпедагогікивищої школи, чиспробуватирозробитиособистий тест – лише для собі. Цеєцілкомможливим,якщоусвідомити, яксаменашібуденнівимірювальнішкали можнаперетворити накількісні,виражені вматематичномувигляді. Для такогоперетвореннякожномуоціночномузначенню увербальнійстатистичній чиіндивідуальнійшкалівимірюваннянадаєтьсяконкретнечисловезначення. Таким чиномвербальна шкала наводитися довідповідності іззагальноприйнятими системамиоцінювання знань завиборомдослідника.Може бутивикористанашкільнап’ятибальна, чивузівськачотирибальна, чи болеескладнідвадцятибальна чистобальнасистемиоцінювання .


>Література

1.ЕлкановС.Б. Основи фахової самовиховання майбутнього вчителя. - М.: Просвітництво, 1989.- 189 з.

2.ЕлкановС.Б. Професійне самовиховання вчителя. - М.: Просвітництво, 1986.- 143 з.

3. КолесниковЛ.Ф. Резерви ефективності педагогічного праці.– Новосибірськ: Наука, 1985. – 263 з.

4. Морозов А.В., Чернілевський Д.В. Креативна педагогіка та колективна психологія:Учеб. посібник. - М. Академічний проект, 2004. – 2-ге вид. – 560 з.

5. Основи педагогічного майстерності / Під ред.И.А.Зязюна. – М.:Вища школа, 1987.– 207 з.

6. Полякова Т.С. – Аналіз труднощів у педагогічній діяльності початківців вчителів. – М.: Педагогіка, 1983. – 128 з.

7. Резерв успіху – творчість / Під ред.Г.Нойнера, У.Калвейта, Х. Клейна: Пер. з ньому. – М.: Педагогіка, 1989.– 120 з.

8. Чернілевський Д.В. Дидактичні технології у вищій школі:Учеб. Посібник для вузів. – М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 437 з.


Схожі реферати:

Навігація