Реферати українською » Педагогика » Особливості адаптації ДІТЕЙ старшого дошкільного віку з порушеннях мовлення до навчання у школі


Реферат Особливості адаптації ДІТЕЙ старшого дошкільного віку з порушеннях мовлення до навчання у школі

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

>ПОЛТАВСЬКИЙДЕРЖАВНИЙПЕДАГОГІЧНИЙУНІВЕРСИТЕТ >ІМЕНІ В. Г.КОРОЛЕНКА

 

>Курсова робота

>Особливостіадаптаціїдітейстаршогодошкільноговіку ізпорушеннямимовлення донавчання ушколі


ПЛАН

>Вступ

>РОЗДІЛ І.ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІАСПЕКТИПРОБЛЕМИАДАПТАЦІЇДІТЕЙСТАРШОГОДОШКІЛЬНОГОВІКУ ЗПОРУШЕННЯМИМОВЛЕННЯ ДОНАВЧАННЯ УШКОЛІ

1.1Історичнийрозвитокпроблемиготовності таадаптації донавчання ушколідітейстаршогодошкільноговіку

1.2Закономірностірозвиткудитини ізмовленнєвимипорушеннями

1.3 Якбиадаптації донавчання ушколідитинистаршогодошкільноговіку ізпорушеннямимовлення

>Висновок доРозділу І

>РОЗДІЛ ІІ.ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕДОСЛІДЖЕННЯАДАПТАЦІЇДІТЕЙСТАРШОГОДОШКІЛЬНОГОВІКУ

2.1Експериментальнедослідженняадаптаціїдітейстаршогодошкільноговіку ізмовленнєвимипорушеннями донавчання ушколі

2.2Кількісний йякіснийаналізефективностірозробленоїекспериментальної методики

>Висновок доРозділу ІІ

>Висновок

Списоквикористанихджерел

>Додатки


>ВСТУП

 

Зприйняттям Закону України «Прозагальнусереднюосвіту» передосвітянамипосталосерйозне заподіяння — ізвересня 2001 року смердотіповинні булиготувалися доти, що до школиприйдутьпершокласники-шестилітки, котрінавчатимуться зановим12-річнимтерміномнавчання.Першівипробуваннявитримали школи Іступеня.Враховуючи, що уже бувдеякийдосвід унавчанніпершокласників-шестиліток учотирирічнійпочатковійшколіраніше, на цьому шляху не було б великихнесподіванок. Алі не можна нерахуватися із тім, щоцейдосвід малі,по-перше, не усі школи а,по-друге, —навчанняцихдітей, як правило,організовувалося набазідитячихдошкільнихзакладів, колидіти не малідостатньо години длярозвиткупевнихпроцесів.

Отже,школі всещеналежитьвирішити запитання проствореннявідповідних умів длянавчанняшестилітніхучнів ізурахуваннямпсихофізіологічнихособливостей цоговіку.Відомо, щовступ до школи —переломний момент ужиттідитини,якийпов'язаний ізновим типомстосунків ізоточуючимидорослими,новими формамидіяльності,серед якіпровідноюстаєнавчальна.

>Успішневирішеннязавданьщодорозвиткуособистостідитини,підвищенняефективностінавчання багато вчомувизначається тім,наскільки правильновраховуєтьсярівеньпідготовленостідитини дошкільногонавчання.

>Кожнийвіковийетапхарактеризуєтьсяособливимстановищемдитини усистеміприйнятих вданомусуспільствівідносин.Відповідно до цого життяпідростаючоїособистостізаповненеспецифічнимзмістом:своєріднимивзаєминами з людьми, що їхньогооточують йособливою,провідною дляданогоетапурозвиткудіяльністю —грою,навчанням,працею. Накожномуетапііснуєпевна системавправ,якимикористуєтьсядитина, й обовязків, котрі вона виннавиконувати.

>Навчання ушколі —значнийперіод урозвиткудитини,адже вонприступає до систематичноорганізованогонавчання, щоповністюзмінюєїїспосіб життя, статусповедінку.Протеперехід досистематичногонавчаннявикликає вучнівпевнітруднощі,адже школа ізпершихднів ставити переддитиною рядзавдань, котрі непов'язані збезпосереднімїїдосвідом.

>Дитиністаршогодошкільноговіку привступі довидаєтьсяскладним,навітьелементарневміннязосередженослухативідповідьоднокласника,поясненнявчителя,їйважко адекватнооцінитирезультатисвоєїдіяльності,спланувати дії.

>Справжнійвчитель не якщовимагати відучня того, чоговінпопередньо не пояснивши.Проте багатопедагогів ізпершихднівнавчаннявимагають віддитинистаранності,уважності,відповідальності,тобто тихийнавичок,якими незавждиволодієучень чи неможеоволодітиповноюмірою ізпевних причин. Отже,виникаєнеобхідність упроведенніадаптаційногонавчання, наякому вігровійформідитиніповідомляютьсяшкільні правила.Необхідні дляуспішноговиконаннянавчальноїдіяльності.

Не вартопереконуватипередовупедагогічнугромадськість у ботакенавчанняпотрібне,адже 40%дітеймаютьтруднощі припереході дошкільногонавчання.Шкільнадезадаптація —цестрес,соматичніпорушення,високатривожність, страх передшколою.Завдання учителівзробити гак,щоб зпершихднівперебування вшколідитина жила ізрадіснимсерцем й слово «школа»асоціювалося длянеїзі словами «друзі», «весело», «>вчителька», «>цікаво», «>класно».

>Сьогодні, коли в нашій страневідбуваютьсяширокомасштабніпроцесисоціально-економічних йполітичнихзмін, коли максимальнозагострюютьсясуспільнісуперечності,зростаєнебезпекавиникненнявідхилень уповедінцідітей,доситьактуальноюпроблемою дляпсихологів,педагогів,фізіологів,лікарівєсаме проблемаадаптаціїдитини донавчання вшколі, щомаєвадимовлення.Безперечно,чимкращепідготовленийорганізмдитини до всіхзмін, котріпов'язані ізпочаткомнавчання ушколі,труднощами, котрінеминучі, тімлегшевін із нимивпорається, тімспокійніше й негараздболісно якщопроходити процесадаптації.

>Успішністьнавчаннядітей великоюміроювизначається тім,наскількиготовими доцієїнової йскладноїдіяльностіприйшли смердоті до школи. Томузнайомлячись ізкожноюдитиною под годину прийомуїї до школи,вчителінамагаютьсяпередбачити, как онанавчатиметься, котрітруднощіможутьвиникнути унеї на цьому шляху.Проте,хоча із запитанняадаптованостідітей дошкільногонавчання негаразд замалопсихолого-педагогічнихдосліджень йнавітьдіагностичнихрозробок, черезтривалувідсутністьпедагогічноїслужби всистеміосвіти практично смердоті невикористовувалися.

Насучасномуетапірозвиткупедагогічної тапсихологічної думи у нашій странеоднією ізнайбільшактуальнихявляється проблемаадаптуваннядітейстаршогодошкільноговіку донавчання ушколі. Проблемапсихологічноїготовності таадаптування до школиостаннім годиною сталадужепопулярноюсереддослідниківрізнихспеціальностей. Психологи,логопеди, педагоги,фізіологививчають йобґрунтовуютькритеріїадаптування дошкільногонавчання,сперечаються проособливостірозвитку йвік, ізякогонайдоцільнішепочинатинавчаннядітей вшколі.Середпровіднихвітчизнянихспеціалістів, котрірозглядалидану проблемуєЄ. Соботович та У. Тищенко,Л.І.Божович, О.В.Запорожець,Л.А. Венгер,В.К.Котирло,Д.Б.Ельконіна,Н.Г.Салміна,О.Є. Кравцова.Середзарубіжнихособливийвнесок урозвиток запитаннязробили Р.Гетцер,А.Керн, З.Штребель,Я.Йірасек тощо.

>Актуальність:бурхливийінтерес довказаноїпроблемивиник в нашій стране врезультаті переходу нанавчання ушколі із шести років, щопризвело домасовихфізіологічних,педагогічних,психологічних проблем, щовиникли принавчаннідітейстаршогодошкільноговіку, щомаютьпорушеннямовлення. Це йвплинуло навибір тиминашої роботи: «>Особливостіадаптаціїдітейстаршогодошкільноговіку ізпорушеннямимовлення донавчання ушколі».

Отже, >метоюнашоїнауково-дослідної роботиєтеоретичнеобґрунтуванняособливостейадаптаціїдітейстаршогодошкільноговіку донавчання ушколі таперевіркаособливостейадаптування донавчаннядітейстаршогодошкільноговікуекспериментальним шляхом.

Про>єктом >нашоїнауково-дослідної роботи >єадаптація донавчання ушколідітейстаршогодошкільноговіку.

Предмет: >особливостіадаптації донавчання ушколідітейстаршогодошкільноговіку ізпорушеннямимовлення.

А,щобреалізувати міткудослідження намнеобхіднорозв'язатинаступні заподіяння:

1.Проаналізуватипедагогічнулітературу поданійтемі.

2.Розкритизакономірностірозвиткудітей ізмовленнєвимивадами.

3.Охарактеризувати проявиадаптованостідітей, щомаютьвадимовлення дошкільногонавчання.

4.Дослідити проблему йперевіритиособливостіадаптаціїдітейстаршогодошкільноговіку донавчання ушколіекспериментальним шляхом.

>Курсова роботаскладається звступу та двохрозділів, з висновками, спискувикористаноїлітератури,додатків.


>РОЗДІЛ І.ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІАСПЕКТИПРОБЛЕМИАДАПТАЦІЇДІТЕЙСТАРШОГОДОШКІЛЬНОГОВІКУ ЗПОРУШЕННЯМИМОВЛЕННЯ ДОНАВЧАННЯ УШКОЛІ

1.1Історичнийрозвитокпроблемиготовності таадаптації донавчання ушколідітейстаршогодошкільноговіку

У нашій странепедагогічноюпроблемоює йзалишається запитанняадаптованостідітейстаршогодошкільноговіку донавчання ушколі.Первинний планшвидкого переходу назагальненавчання із шести років невдався не лише бо далеко ще не у всіх школах моглистворитинеобхідні дляучнів цоговікугігієнічніумови, але й й бо не всіхдітей можнанавчати вшколі із шести років.

>Прихильникипочатковогонавчанняпосилаються надосвідзарубіжнихкраїн, де до школипочинаютьходити із 5 — 6 років.Цілкомвірно, за кордономдітипочинаютьходити до школи із 5 — 6 років, але йнавчання зашкільноюпрограмою, як правило,починається лише із 7 років. Іамериканські, йанглійські школимаютьпідготовчийступінь, деучні 5 — 6 років готують досистематичногошкільногонавчання. Укласахпідготовчої школи педагоги непроходять іздітьмиконкретніпредмети, азаймаються із нимирізноманітними видамидіяльності,адекватнимиданомувіку (>грають,малюють,ліплять,співають,читають книжки,вивчаютьосновирахунку йвчатьчитати). При цьомузаняттяпроходять увільнійманеріспілкування, щодопускаєбезпосереднюповедінкудитини, щознову-такивідповідаєпсихологічнимособливостямїївіку [45].

Посуті справпідготовчікласидужесхожі на тих, щоіснували в нашій стране вдитячих садахпідготовчігрупи, в якідіти із 6 до 7 роківнавчалися основамрахунку| йчитання,ліпили,малювали,займалисямузикою,співом,ритмікою,фізкультурою, — і всіце врежимідитячого саду, а чи не школи.

Програму дляпідготовчоїгрупидитячого садурозроблялася ізурахуваннямвимог, щопред'являються доучнів Першого класу. Такчому ж, напершийпогляд, добровідпрацьовану систему плавного переходу іздитячого саду до школивирішилизамінитинавчанням вшколі із 6 років?

>Відповідаючи наце запитання, можнавиділити двамоменти:перший —це ті, щопідготовка до школи вдитячому саду бувдуже добропропрацьована впрограмах,тобтотеоретично й впереважнійбільшостідитячихсадківдуже злездійснювалася практично (невистачало не лишекваліфікованихпедагогів, але й й простовихователів). Надругий моментуказував Б.Ельконін,аналізуючиситуацію, щосклалася впочатковійшколі послеперетворенняїї ізчотирирічної втрирічну, що було бвикликанеускладненнямпрограмсередньої школи, тапотребувалоще одного рокунавчання,який й бувузятий ізпочатковогоступеня. Упочатковійшколівчилися 3 рокта, всередній — 5 років й встаршій — 2 рокта [4]. На тому годинувиникло запитання пронадмірнеперевантаженняучнів у всіхланках школи. Програмисередніхкласів сталиспрощуватися, аоскількипрограмупочаткової школиспрощувати не можна було б,борезультатинавчання вмолодшихкласах й так і незадовольняливимогам, котріпред'являлися доучнів всереднійланці, то було бвирішенозновупродовжититерміннавчанняпочаткової школи до запланованих 4 років, але йтепер зарахунокранішого початкунавчання вшколі. При цьому булипроігнорованіданідитячоїпсихології провіковіособливостідітейшестирічноговіку, що недозволяютьїмвписатися до системишкільноїосвіти. Урезультаті —численніпроблеми,пов'язані ізнавчаннямдітейстаршогошкільноговіку.

Зіншого боці,спостереження заучнями, щонавчаються запрограмою 1 — 3 років,тобто із семи років,показує, щодіти,підготовлені до школи, нормальносправляються ізцієюпрограмою.Значить, справа над тому,щобмеханічнорозтягнутиоб'ємматеріалу, щовикладається, а тому,щобученьмігефективнозасвоїтипропонованійомузнання. якпоказує практика,навітьдодатковийрікнавчання із 6 до 7 років мало щодаєучневі,якщовін неготовий дошкільногонавчання. І тутпостає проблемапсихологічноїготовності до школи. Дляпсихології йпедагогіціця проблема не нова. Узарубіжнихдослідженнях вонавідображена в роботів, щовивчаютьшкільнузрілістьдітей (Р.Гетцер, А. Керн, З.Штребель, Я.Йірасек йін.) [12].

>Американськідослідникицієїпроблемицікавлятьсяінтелектуальнимиможливостямидітей внайширшомусенсі. Цезнаходитьвіддзеркалення увживаних нимибатарейних тестах, щопоказуютьрозвитокдитини вобластімислення,пам'яті,сприйняття йіншихпсихічнихфункцій [23].

Упсихологіїдетальнеопрацьовуванняпроблемиадаптованості дошкільногонавчання, своїмкоріннямйде ізпрацьЛ.С.Виготського,міститься в роботівЛ.І.Божович,Д.Б.Ельконіна;Н.Г.Салміної;О.Є.Кравцової.

У роботівЛ.І.Божовичвиділяютьсядекількапараметрівпсихічногорозвиткудитини, щонайістотнішевпливають науспішністьнавчання вшколі.Серед нихпевнийрівеньмотиваційногорозвиткудитини, щовключаєпізнавальні йсоціальнімотивиучіння,достатнійрозвитокдовільноїповедінки іінтелектуальноїсфери.Основнимкритеріємадаптованості до школи впрацяхЛ.І.Божовичвиступаєновоутворення «>внутрішняпозиція школяра», щоявляє собою сплавпізнавальноїпотреби йпотреби вспілкуванні на новомурівні [6].

>Д.Б.Ельконін,обговорюючи проблемуадаптованості до школи, на першемісцеставивсформованістьпередумов доучбовоїдіяльності. Донайбільшважливихпередумоввінвідносивуміннядитиниорієнтуватися на систему правив уроботі,умінняслухати йвиконуватиінструкціїдорослого,умінняпрацювати зазразком йдеякіінші.Всіціпередумовивитікають ізособливостейпсихічногорозвиткудітей вперехіднийперіод віддошкільного домолодшогошкільноговіку, асаме:втратабезпосередності всоціальнихвідносинах,узагальненняпереживань,пов'язаних ізоцінкою,особливості самоконтролю [33.

М. Р.Салміна, як проявипсихологічноїготовності до школивиділяє:

1)довільність як одну ізпередумовучбовоїдіяльності;

2)рівеньсформованостісеміотичноїфункції;

3)особистісні характеристики, щовключаютьособливостіспілкування (>уміннясуміснодіяти длявирішенняпоставленихзавдань),розвитокемоційноїсфери йін. [17].

>Окремоюособливістю цогопідходуєрозглядсеміотичноїфункції якпоказникаадаптованостідітей до школи,причомуступіньрозвиткуданоїфункціїхарактеризуєінтелектуальнийрозвитокдитини.

>Зарубіжнідослідженняшкільноїзрілості в основномунаправлені наствореннявідповіднихтестів, в роботів жрадянськихпсихологівЛ.І.Божович йД.Б.Ельконінаміститьсяглибокетеоретичнеопрацьовуванняпитаньпсихологічноїготовності до школи ізпоглядузмістовногообґрунтуваннянеобхідного йдостатньогонижчогорівня актуальногорозвиткупершокласника.

У роботівО.Є.Кравцової прихарактеристиціпсихологічноїготовності таадаптаціїдітей до школиосновний акцентробиться в роліспілкування врозвиткудитини.Виділяються трисфери ставлення додорослого, дооднолітків й впритул до собі,рівеньрозвитку яківизначаєступіньготовності до школи йпевним чиномспіввідноситься ізосновнимиструктурними компонентамиучбовоїдіяльності [38].

У всіхдослідженнях, недивлячись навідмінністьпідходів,признається факт, щоефективнимшкільненавчання якщо лише до тоговипадку,якщопершокласникволодієнеобхідними йдостатніми дляпочатковогоетапунавчанняякостями, котріпотім вучбовомупроцесірозвиваються іудосконалюються.

>Можнасказати, що в основіготовності дошкільногонавчанняберетьсяякийсь базисрозвитку, безякогодитина неможеуспішновчитися вшколі.Фактично, роботиприсвяченіпроявамадаптації до школи йспираються наположення, щонавчанняйдеуслід зарозвитком,оскількивідомо, що не можнапочинатинавчання вшколі,якщо недосягнутопевногорівнямовного йпсихічногорозвитку. Алі разом із тім, в роботів Л. І.Божович,Д.Б.Ельконіна йіншихпредставників школиЛ.С.Виготського показано, щонавчаннястимулюєрозвиток,тобтопідтверджуєтьсяідеяЛ.С.Виготського, щонавчанняйдепопередурозвитку й Веде його за собою, при цьомуміжнавчанням йрозвитком немаєоднозначноївідповідності — «якнавчанніможеозначати стокроків врозвитку», «>навчанняможедатирозвитку більше, ніж ті, щоміститься в йогобезпосередніх результатах».

 

1.2Закономірностірозвиткудитини ізмовленнєвимипорушеннями

 

>Усянескінченнарізноманітністьзовнішніхпроявівмозковоїдіяльностізводиться лише до одногоявища –м’язовоїдіяльності.Смієтьсядитина привиглядііграшки, чи Ньютонстворюєсвітовізакони напапері –усюдикінцевим фактомявляєтьсям’язовий рух.

Сєченов І. М.

>Поведінка –притаманнаживимістотамвзаємодія ізоточуючимсередовищем, щовключає їхнірухову діяльність таорієнтацію повідношенні донеї.Людинавиражає свою суть уповедінці.Усісторониїїпсихікипроявляються вповедінці, у томучисліособистості таінтелекті.Звертаючись людям, мипрагнемозмінити їхніповедінку впотрібному напрямку.Логопед та психологздійснюютькорекціюкомунікативноїповедінки. особистістьзадаєповедінцінаправленості, щовизначаєтьсяїїцінностями.Інтелектвизначаєформиповедінки, котрінеобхідні длявирішеннятієї чиіншоїжиттєвоїситуації.Суттюсамоїповедінкиявляєтьсяадаптація [23].

>Стратегіюповедінкилюдини, у томучислі вумовах стресу,викликаногопорушеннямимовлення,визначаютьцінністно-мотиваційні такогнітивніаспектиособистості.Безпосереднітактичнізадачітакоїповедінкивизначаютьсяконкретноюситуацією тає улюдиниоперативнимипрограмамиповедінки.

>ЗгідноН.А.Берштейн,вихованцілогопедичнихдитячихсадківвідстають відоднолітків безпорушеньмовлення попоказникамшвидкості тагнучкості,допускаючи у 2-4 рази понадпомилок привиконаннізавдань.Н.А.Берштейн подгнучкістюрозумієздатністьсправлятися ізруховоюзадачею та подчеркивает, що дляїїдосягненнянеобхідноспільна,сумісна,злагоджена роботамозковихпроцесів. Вочевидь, щоякістьмовлення взначніймірізалежить йвпливає нашвидкість тагнучкістьдитини [12].

>Моторнанавчаємість удітей ізпорушеннямимовленнявиявляєтьсязначнонижчою заякіснимипоказниками, ніж уоднолітків змасовихдитячихсадочків. У усіхосновнихрухах (>біг, ходьба,стрибки,метання,повзання) такимдітей ізпорушеннямимовленнястраждаютьритмічність,здатністьутримувати завдань темп такоординаціярухів. Узасвоєннітехнічнихнавиків смердотівідстають відсвоїходнолітків усередньому на 1,5 – 2 рокта.

>Безпосередньєспостереження задітьми ізмовленнєвимивадами угрупіоднолітківдозволяє педагогам та психологамскластиуявлення про йоговзаємостосунки ізіншимидітьми.Виявляється, щодіти ізпорушеннямимовленнячастішезмінюють партнера длягри.Їхконтактиздійснюються в основному на болеенизькомурівніорганізації упорівнянні здітьми, котрівзагалі немають жаднихмовленнєвих проблем.Переважаютьневербальніформиспілкування, в основномубезсюжетнірухливіігри.Такаповедінкапояснюєтьсяослабленістюумовно-рефлекторноїдіяльності,повільнимствореннямдиференціювання,нестійкістюмнемічнихпроцесів, щоутруднюютьвключення такихдітей уколективніігри.Порушеннязагальної тамовленнєвої моторикисприяютьшвидкомустомленнюдитини у гру, вонивиникаютьтруднощішвидкоїзмінидинамічного стереотипу, тому уіграх смердоті неможутьодразупереключитися із одного видудіяльності наінший [10].

>Мовнукомпетенцію >Є. Соботович та У. Тищенкорозглядають як системупрактичних знань прозвукову,лексичну,граматичнубудовумови, котрідозволяютьконструювати ірозумітирізнітипимовленнєвихвисловлювань.Порушеннязасвоєннямовивиявляютьсяпередусім унесформованості вдитинимовноїкомпетенції та внезасвоєнні у зв'язку ізцим самихмовних норм. Уосновівадмовлення лежатипорушеннязасвоєннямови (>лінгвістичний компонентмовноїдіяльності) йвикористаннямови в актахрозуміння іконструюваннямовленнєвихвисловлювань (>комунікативний компонентмовленнєвоїдіяльності).

>Помічається, щодітистаршогодошкільноговіку,навіть знезначнимимовленнєвимипорушеннями,ведуть собіінакше:проявляютьхвилювання,соромляться, в своїсили, невміютьпоставитисобіціль.Воничастішевиступають уіграх таколективнихзавданняхглядачами чиберуть у собізначноневажливіролі. Звіком смердотістають всезамкнутішими.Деякідіти, уякостікомпенсаціїневпевненості,проявляють віграхнедоречніфантазії, резонерство,відмовляютьсяпризнаватипомилки.

Длядітей-дошкільників, щомаютьмовленнєвівади,ігрова діяльністьмаєсвоєзначення якнеобхіднаумоварівносторонньогорозвиткуособистості таінтелекту.Існує думка, щонедолікизвуковимови,обмеженістьсловникового запасу,порушенняграматичноїбудови, атакож зміну темпумовлення,їїплавності – всецевпливає намайбутню діяльність,породжуєпевніособливостіповедінки,ставлення домайбутньогонавчання ушколі [28].

>Такідітивтрачаютьможливістьспільноїдіяльності зоднолітками черезнеправильнузвуковимову,невміннявиразити свої думи, боятисявиглядатисмішними,хоча правила йзмістгри їмзрозумілі. Уколективі гарнорозмовляючиходнолітків, смердотітримаютьсяосторонь чивиконуютьпідкореніролі.


1.3 Якбиадаптації дошкільногонавчання удітей ізпорушеннямимовлення

>Зівступомдитини до школинаступає абсолютноновийетапїї життя, і до цогоетапу вона винна бутидостатньопідготовленою.Раніше на‚повинні бутиготовівиконуватисерйозну діяльність, щодаєїй не лишенові права, але й іпокладаєнелегкіобов’язки. Маленький школяр вправірозраховувати напошану тихий, щооточують його научбовихзаняттях й самзобов'язаний систематичновиконувати усі заподіяннявчителя,поводитисявідповідно дошкільних правилнезалежно від того,хочевін цого в даний момент чи ані [33].

>Сучасна школа непочинаєнавчання із нуля.Вонарозраховує тих, щодітиприходять одинклас іздостатнім колом знань йнавиків, аголовне — ізрозвиненимсприйняттям ймисленням, щодозволяє систематичноспостерігатиявища, щовивчаються,виділяти у якихістотніособливості,міркувати йробитивисновки. Цепред'являєпевнівимоги дорівнярозумовогорозвиткудитини, Яка виннаволодітипланомірним йрозчленованимсприйняттям,елементамитеоретичного ставлення доматеріалу, щовивчається,узагальненими формамимислення йосновнимилогічнимиопераціями,смисловимзапам'ятовуванням.Крім того,дитина| виннаволодітипочатковимиуміннями вобластіучбовоїдіяльності (>увагою не дуже до результату, а впритул до способувиконанняучбовихзавдань, самоконтролем й т. буд.).

Легкопобачити, щоадаптація до школи, — якої бїї бік ми неузяли,єпідсумкомвсьогопередуванняпсихічного тамовленнєвогорозвиткудитини, результатомвсієїсистемивиховання йнавчання в сім'ї йдитячомусадку.Якості,необхідні дляуспішногонавчання,виникають невідразу.Вониформуютьсяпоступово,починаючи буквально із моментународження.Потрібнопідкреслитизначення, якумають дляформуванняцихякостейтакідитячівидидіяльності, якгра,малювання,конструювання таін.Аджесаме у якихвпершевиникаютьсуспільнімотивиповедінки,складаєтьсяієрархіямотивів,формуються йудосконалюються діїсприйняття ймислення,розвиваютьсявзаєминиміждітьми.Звичайно,цевідбувається саме собою, а припостійномукерівництвідіяльністюдітей із боцідорослих, котріпередаютьпідростаючомупоколіннюдосвідсуспільноїповедінки,повідомляютьнеобхіднізнання йвиробляютьнавики [42].

>Критеріємнормальноїадаптованостідитини дошкільногонавчанняєїїпозитивнеставлення до школи,розумінняпояснюваноговчителемнавчальногоматеріалу,самостійність,здатністьзосереджуватиувагу привиконаннізавдань,охочевиконаннягромадських обовязків йдоброзичливеставлення дооднокласників.Усецезасвідчуєналежнуефективністьпроцесу >адаптації до школи — активногопристосуваннядитини до класу,вчителя, свогомісця ушколі [15].

>Періодсоціально-психологічноїадаптаціїтриває від 10—18днів до 1—3місяців йсупроводжуєтьсязмінами вемоційній сферідитини (>зростаннявнутрішньоїнапруженості,рівнятривожності,імпульсивнавзаємодія іздорослими тощо).Низькийрівеньадаптаціїпроявляється у негативномуставленні дошкільногонавчання,переважанні негативного настрою,відсутностіінтересу донавчальних зайняти,недбаломувиконаннізавдань,небажаннісамостійнопрацювати. Цезасвідчує факт >шкільноїдезадаптаціїдитини >прояву психогенногоформуванняособистості, щозумовленийособливостямиїїоб'єктивного йсуб'єктивного статусу вшколі та сім'ї йможеспричинитипорушеннянавчальноїдіяльності вмайбутньому [15].

>Труднощіадаптаціїдитини дошкільногонавчаннязумовленінерівномірностюрозвиткупізнавальноїсфери тадовільноїрегуляціїповедінки.Діти, котрі не було зашкільним ритмом,потребуютьособливоїуваги,індивідуальної роботивчителя.Складноадаптуютьсятакождіти ізнедорозвиненоюдрібноюмоторикою.Нерідко смердотівідзначаютьсядостатнім,навітьвисокимрівнеммовленнєво-мисленневихоперацій, томудорослі невідразузвертаютьувагу на їхнітруднощі воволодінні листом (З.Ладивір).Особливоважкопершокласникам, котрімаютьпроблемирозвиткумовлення,когнітивнихоперацій (>порівняння,узагальнення,аналіз, синтез,умовисновки,розмірковування).

Зогляду наце вроботізі старшимидошкільникамивихователіповинніуважноаналізуватиособливостірозвитку,прогнозуватиімовірніпроблеми вшколі,спрямовуватизусилля нарозвитокїхніх знань,умінь йнавичок, що максимальнополегшило бадаптацію вшкільномусередовищі [21].

Заякимипоказникамивизначаєтьсяадаптованістьдитини донавчання?Звичайно,це нешкільнінавички:читання, лист,математичні дії, а тихпередумови,завдякиякимцінавичкиуспішноформуватимуться упроцесінавчання. Такимипередумовамиє >загальнийпсихічнийрозвитокдитини, щовідповідаєпевнійвіковійнормі.Вінвиявляється взагальнійобізнаності,тобтопевномузапасі знань йуявлень пронавколишній світло, усформованостіпізнавальнихпроцесів, уемоційно-вольовомурозвитку йсоціально-комунікативнихнавичках.Усіцісторонизагальногопсихічногорозвиткудоситьтіснопов'язані йвпливають одна однією под годину свогостановлення [36].Наприклад, удитячомувіці, колибурхливойде процесінтелектуальногорозвитку,загальнаобізнаність йформуванняпізнавальнихфункцій, таких якувага,пам'ять,сприймання,мислення,мовлення,уява,перебувають упрямійзалежності,бо, із одного боці, усіціфункціїрозвиваютьсязавдякинагромадженнюдосвідудитиною,їїознайомленням ізвластивостямипредметів йявищнавколишнього світу, а ізіншого —чим понадрозвиненіпізнавальніфункції, тімсистематизованіше йпродуктивнішенагромаджуєтьсядосвід [27].

Дляоцінкирівнязагальногопсихічногорозвиткудитини нетакі уже іважливіякіськонкретнізнання.Набагатоважливіше, как онаоперуєтимизнаннями, щомає. Так,діти, котрівиховувалися вселі,можуть знаті багато чого такого, чого незнаютьміськідіти, йнавпаки. Алі проїхнюінтелектуальнуготовність таадаптованість донавчання вшколі будемосудити із того, як смердотівміютьпорівнювативідоміїмпредмети,бачити у якихсхожість йвідмінність, чиможуть смердотізнайти длягрупипредметівспільнуознаку йоб'єднати їхні,якось назвавши.

Продостатній >інтелектуальнийрозвитокдитинисвідчить йїїздатністьорієнтуватися взмісті доступного дляїївікуоповідання, сюжетногомалюнка, щовиявляється вумінніпояснити діїперсонажів,відповідаючи напоставленізапитання, чипобудувавшисамостійнурозповідь іздвох-трьох коротенькихречень.Тут-таки можназробитивисновок й про >розвитокмовлення удитини:правильністьвимови,узгодженняслів уреченні,поширеністьречень,вживаннярізнихчастинмови,словниковий запас.Якщопривертаютьувагуякісьнедолікимовлення, тоєпідставипроконсультуватися із логопедом [21].

>Дужеважливим дляуспішногонавчанняпоказникомзагальногорозвиткудитиниє >рівеньсформованостіїїсприймання.Цейпсихічний процесєпровіднимупродовждошкільногодитинства йвиступаєосновою дляформуваннянаочно-образногомислення, а далі ісловесно-логічного. Уготової дошкільногонавчаннядитинисприймання уже добророзвинене.Вона легкооперуєсенсорнимиеталонами:кольором,формою,величиною, щовиявляється увправномувиконанніпрактичнихзавдань нарозрізнення таоб'єднанняпредметів зацимиознаками,складанніфігурок зчастин —відома тепер дидактичнагра «>пазли».Самезавдяки добророзвиненомусприйманнюстворюютьсяпередумови дляоволодіннячитанням,адже,щобнавчитисячитати,потрібно,насамперед, добророзрізнятизображеннялітер.

Неменшважливою дляуспішногонавчання вшколіє >вправністьдрібнихрухів рукидитини особливо упоєднанні ззоровимсприйманням,тобтозорово-моторнакоординація.Завдякиздатностівідтворювати написьміпобачене вонможенавчитисяписати,малювати.Цяфункціяпосиленорозвиваєтьсявпродовжусьогодошкільногодитинства умалюванні,починаючи ізпримітивнихчеркань такаракулівдво-трирічноїдитини, а далі болееохайногоштрихування тарозфарбовуванняконтурнихзображень,виконаннямалюнків завласнимзадумом. Проважливість >зорово-моторноїкоординації якпоказникаготовностідитини донавчаннясвідчить ті, щоперевіркацієїфункціївключаєтьсямайже вусі методикидіагностикишкільноїзрілості [16].

>Надзвичайноважливоюскладовоюготовностідітей донавчанняєпевний >рівеньїхньоїемоційно-вольової тасоціальноїзрілості,якийвиявляється удовільностіповедінки. Навідміну відімпульсивнихдійдітейранньоговіку, котріопосередковуютьсяпредметноюситуацією,недостатньоусвідомленимспонуканням,довільнадія —цедія, щокеруєтьсясвідомоприйнятоювимогою, правилом, чинавпаки —відмова від діїтежвідповідно допевнихобставин.Якщозважити тих, що всешкільне життя, і,насамперед, процеснавчання,єсуцільнимпідпорядкуванням правилам, то станізрозумілим,чомутаківидатнідитячі психологи, якЛ.А. Венгер,О.В.Запорожець,Л.І.Божовичвважали, щосамесоціальназрілість —наріжнийкаміньготовностідитини донавчання.Довільністьпозначається й наякостіпізнавальнихпроцесів, котрістаютьусвідомленими йпідпорядкованимипоставленимцілям.Наприклад,вивчитивірш,уважнослухати педагога таставитизапитання, коли щосьєнезрозумілим [3].

>Здатність досвідомоїрегуляціїповедінкиформується разом зрозвиткомособистостідитинипротягомусьогоїїдошкільного життя.Досягненням на цьому шляхунапередоднівступу до школиєвиникнення унеїпочуттядорослості тапозитивноїшкільноїмотиваціїтакої якбажаннявиконуватисерйозні йважливі справ —вчитися.

>Під годинузнайомства іздитиною продостатністьїїсоціальноїзрілості тасформованістьдовільностісвідчитьусяїїповедінка:стриманість,почуттядистанціїщододорослих, ізякимидовелосящойнопознайомитися, йводночас,готовністьуважнослухати,відповідати назапитання. Проїїздатністьневдовзіприйматинавчальні заподіяннясвідчить ті, как онавиконує под годинудіагностичногообстеженняігрові заподіяння,адже у якихтежє правила.Якщодитинавислуховуєінструкцію, наякусьхвилинкуробить паузу дляроздумів, апотімпослідовновиконуєвідповідні дії чизвертається ззапитанням,щобуточнитинезрозуміле,це —добрий знак,якийсвідчить, що вонавмієспівпрацювати іздорослим. Асамеце йпотрібно унавчанні [9].

>Навпаки,інфантильні,тобтонедостатньосоціальнорозвиненідіти,потрапивши внезвичнесередовище,виявляютьнадмірнубоязкість чиімпульсивність,відсутністьпочуттядистанції:звертаються ізнедоречнимизапитаннями,намагаються щосьрозповідати, тоді яктребаслухатидорослого йвиконувати йогорозпорядження. Дляінфантильнихдітей часто правилагри чивиконанняякогось заподіяннябуваютьнедостатньозначущими, а тому смердоті неутримують їхнього усвідомості.Цейнедолік урозвиткудитиниможестворитидужесерйозніпроблеми вїїнавчанні.

Отже,адаптованістьдитини дошкільногонавчанняскладаються ізбагатьохкомпонентів,Недостатнясформованістьякогось з нихможе непозначатися наїїадаптації до школи.Щескладніше,якщонеготовністьвиявляється забагатьмапоказниками.

 

>Висновок доРозділу І

Отже,адаптація дошкільногонавчання —ціліснеутворення, якувключає у собідостатньовисокийрівеньрозвиткумотиваційної,інтелектуальної сфер йсферидовільності.Відставання врозвиткуоднієї із них Веде за собоювідставаннярозвиткуінших.

Заданимипсихолого-педагогічної науки,успішненавчання ушколіможливелише заумови, що на даний моментвступу донеїдитина ізпорушеннямимовленнянабулавідповідногоособистісного,мовленнєвого таінтелектуального,фізичногорозвитку,якийзабезпечуєїїадаптацію до школи. Отже,квінтесенцієювсьогорозвиткудошкільногоперіодуєпсихологічнаготовністьдитини до школи.Характерноюрисою цогоперіодуєздатністьпідпорядкуваннямотивівсвоєїповедінки. Цедаєможливістьдитинікеруватисвоєюповедінкою, котранеобхідна у тому,щобвключатися успільну діяльність,приймати системувимог, якої ставити школа йвчитель.Довільністьповедінки — один ізнайважливішихпоказниківготовності донавчання вшколі.Л.І.Божовичвважає одним зкритеріївадаптації йготовностідитини до школи — «>внутрішнюпозицію школяра». Цепсихологічненовоутвореннявиникає вкінцідошкільноговіку йє сплавом двох потреб —пізнавальної йпотреби вспілкуванні іздорослим на новомурівні.Самепоєднанняцих двох потребдозволяєдитинісвідомоформувати своїнаміри йцілі тавиявляється вдовільнійповедінці тощо.


>РОЗДІЛ ІІ.ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕДОСЛІДЖЕННЯАДАПТАЦІЇДІТЕЙСТАРШОГОДОШКІЛЬНОГОВІКУ

 

2.1Експериментальнедослідженняадаптаціїдітейстаршогодошкільноговіку ізмовленнєвимипорушеннями донавчання ушколі

як й ізчимдопомагатишестирічнійдитині ушколі,враховуючискладністьвіковогоперіоду таіндивідуальніособливості? Це запитання особливогостропостало перед педагогами та психологамисучаснихшкіл. Тому мивважаємо занеобхідневизначитись із тім, щосамеслідрозуміти подтерміном «>адаптація до школи», на щоспиратись привідборідітей,щобпопередитимайбутніпроблеми удитина? Насформованістьнавичок листи,читання,лічби чи назагальний ймовленнєвийрозвиток; напсихофізіологічніособливості чи тих, якпочуватиметьсядитина ушколі, чи якщоїй комфортно,цікаво, чидосить легко якщовчитися?

>Звичайно, упочатковихкласах удитини ужеєпрагненнязайнятипевнеположення усистеміколективнихвідносин, але й частодітиважкопереживаютьневідповідністьміжбажаннями вційобласті іфактичним станом, черезпевніпроблеми йвадимовлення. Устаршомудошкільномувіці проходити зміну, щопов’язана іззагостреннямпотреби успілкуванні ізоднолітками. Цезнаходитьсвоєвираження у бо у всіхдітейдужеяскравоз’являєтьсяпрагнення доспілкування ізтоваришами,бажаннябрати доля вусьму, що проходити уколективі –потребіпіти до школи.Дітипрагнутьзнайти уколективі, устосунках ізтоваришамиякесьсвоємісце – непросто бутипоряд, а бутивизнанимтоваришами, недивлячись наіндивідуальнівідмінності,такі якпорушеннямовлення.

>Поділяючи думкупровіднихнауковців, щопрацюють у цьому напрямку, мивважаємо, що подтерміном «>адаптація донавчання»слідрозуміти невміннячитати іписати, арозвиненемислення імовлення,здатністьрозрізняти звуки,слухати ічути,спостерігати іпомічати,орієнтацію упросторі,координаціюрухів тощо.Такі подивисяє особливоважливими припідготовцідитини ізмовленнєвимивадами домайбутньогонавчання ушколі разом зсвоїмиоднолітками.

>Досліджуючи проблемуадаптації донавчання у старшихдошкільників ізпорушеннямимовлення таапробуючирізноманітні методикивизначенняготовності таадаптуваннядитини донавчання, мидійшливисновку, щоцяадаптованістьвизначається необсягом знань,умінь,навичок, а тім,наскільки вдитинирозвинутарозумова діяльність, чиможе вонаналізувати,порівнювати,узагальнювати,систематизувати,виражатице узв’язномумовленні.Самецівмінняєпідґрунтям дляподальшого свідомішогозасвоєння знань йрозумовогорозвитку.

Тому ми татворчийколективоднієї школи м. Полтави (набазіякої проходило нашеекспериментальнедослідження)зупинивсясаме напропонованій тарозробленій наминижчеструктурідослідженняадаптаціїдітейстаршогодошкільноговіку ізпорушеннямимовлення донавчання ушколі.

>Дослідженняпроблемиадаптаціїдітейстаршогодошкільноговіку ізмовленнєвимипорушеннями донавчання ушколіздійснювалосьвпродовжвересня-жовтня 2009 року,відповідновизначеної мети йзавдань.Експериментальна роботаздійснюваласьпоступово ймістила триетапи:констатувальний,формувальний йузагальнюючо-порівняльний.

>Була проведенапідготовча робота:відділенідіти набазішколи-гімназії № 28 м. Полтави.Булообрано 60дітейвіком 6 років.Діти булизараховані до1хкласів.Проведенняопитуваннядітей табесіди ізбатьками із приводуадаптованостідітей донавчання ушколіпроводився через 1місяць послевступу до школи – вухожовтня. Наетапіконстатувальногоекспериментувирішувалисьнаступні заподіяння:

-Визначенокритеріїособливостейпроявуадаптованості донавчання у старшихдошкільників;

-РозробкаБЛОКУ 1.Оцінюванняпсихосоціального стану затестовоюбесідою;

-РозробкаБЛОКУ 2.Дослідженнярозумового ймовленнєвогорозвитку.Обстеження станукомунікативноїадаптаціїдітейстаршогодошкільноговіку ізпорушеннямимовлення донавчання ушколі;

·          >Констатувальний >експериментскладається із двохчастин:

1.Підбірдіагностичногоматеріалу таскладання,комплектуваннядіагностичнихпитань.

2.Визначення стануадаптованостідітейстаршогодошкільноговіку доподальшогонавчання ушколі:відбірконтрольної таекспериментальноїгрупи.Дітипройшлидослідженняадаптування донавчання ушколі, зарозробленоюпрограмою тапровелисяподальшібесіди йобстеженнядітей дляфіксування стануадаптованостідітейстаршогодошкільноговіку ізмовленнєвимивадами донавчання упочатковійшколі, проведенобесіди ізбатьками.

· Наетапі >формувального >експериментувирішувалисьнаступні заподіяння:

>Післярозподілудітей нагрупи, іздітьмипроводилисядодатковізаняття із логопедом, психологом, робота ізбатьками, котрівраховувалирезультатидослідження,передбачалипевнийіндивідуальнийпідхідщодовсебічногоадаптуваннядітей ізпорушенняммовлення донавчання ушколі,протягом2-хмісяців (ізжовтня по листопад), тоді як здітьмиконтрольноїгрупи смердоті

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація