Реферати українською » Педагогика » Особливості проведення занять фізичної культури з особами, що мають відхилення в інтелектуальному розвитку


Реферат Особливості проведення занять фізичної культури з особами, що мають відхилення в інтелектуальному розвитку

Страница 1 из 6 | Следующая страница

>СОДЕРЖАНИЕ

 

Запровадження   

>1.Особенности розумово відсталих школярів  

>1.1.Общая характеристика розумової відсталості  

>1.2.Воспитивающая і розвиває спрямованість навчання  

>1.3.Научность і доступність навчання   

>1.4.Принцип доступності   

>1.5.Систематичность і послідовність щодо навчання  

>1.6.Принцип корекції у навчанні  

1.7. Принцип наочності  

>1.8.Сознательность і активність які у навчанні…..…..

2. Корекція основних порушень в дітей із розумової

 відсталістю  

2.1 Корекція ходьби  

2.2 Корекція бігу  

2.3 Корекція стрибків  

2.4. Корекціялазания іnерелазания  

2.5. Корекція метання  

2.6. Корекція та розвитку дрібної моторики рук  

2.7. Корекція розслаблення  

2.8. Корекція постави  

2.9. Профілактика і корекція клишоногості  

2.10. Корекція дихання  

2.11. Профілактика зору  

Укладання   


ЗАПРОВАДЖЕННЯ

 

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку суспільства висуває нові завдання дітей з порушенням інтелекту. Останніми роками вітчизняні дослідники приділялася велика увага цієї проблеми (>З.М.Богуславская,Л.Н.Галигузова, М. ІЛисина,Е.О.Смирнова та інших.). Проте досі, попри значимість, вона недостатньо вивчена.

Фізична культура і спорт є частиною культури суспільства, долучення до якої, безумовно, сприятиме адаптації будь-яку нормальну дитини, а тим паче дітей, із вадами у розвитку в навколишній світ. Проте із що з'явилася можливістю участі успортивно-соревновательной діяльності виникає потреба у формуванні науково-методичною підстави організації та проведенняспортивно-тренировочних занять, а ряд учених підкреслює необхідність на наукове обґрунтування занять спортом для інвалідів і з відхиленнями в розумовий розвиток.

Вважаємо важливим розуміння фізичної культури з різноманіттям форм організації рухової діяльності як однієї з важливих коштів соціалізації особистості людини, зокрема й з, мають порушення інтелектуального розвитку.

Гіпотеза дослідження передбачає, що успішний розвиток фізичних якостей школярів, з відхиленнями в розумовий розвиток, найуспішніше здійснюватиметься під час уроків фізичної культури з допомогою спеціальних корекційних завдань і вправ.

Об'єктом дослідження є школярі, мають відхилення в розумовий розвиток.

Предметом дослідження - особливості проведення уроків фізичної культури що для школярів, мають відхилення в розумовий розвиток.

Мета дослідження – розробка циклу спеціальних вправ що для школярів, мають відхилення в розумовий розвиток.

У цьому було поставлено такі завдання:

1. Вивчення і аналіз теоретичних джерел на проблеми розвитку фізичних якостей розумово відсталих школярів.

2. розробка циклу спеціальних вправ що для школярів, мають відхилення в розумовий розвиток.

3. Розробка методичних рекомендації в розвитку фізичних якостей розумово відсталих школярів.

З усіх порушень здоров'я розумова відсталість є найбільш поширеної. У налічується понад 300 млн. людина із розумовою відсталістю. Фахівці, займаються вивченням дано іншої категорії дітей, визначають розумову відсталість не якболезнь, бо як стан психічного недорозвинення, що характеризується різноманітними ознаками, як і клінічної картині, і у комплексному прояві фізичних, психічних, інтелектуальних, емоційних якостей.

У 1915 р. німецький психіатр Еге. Крепелін назвав вроджене слабоумство олігофренією (від грецьк. «>oligos» - «мало», «>phren» «розум»). До цього часу наука, вивчає проблеми виховання іобучения дітей із розумової відсталістю, називаєтьсяолигофренопедагогикой (розділ спеціальної педагогіки).Олигофрения включає різноманітну і численну групу відхилень, основу яких лежить недорозвинення мозку і лише організму. Це настільки широке, що ні має чітких меж, у різних країнах з'явилися нові терміни, які замінять поняття «>олигофрения». У англомовної літературі цьому терміну відповідає «>mentalretardation» - «відставання інтелектуально розвитку».Употребляются та інші назви: «психічна відсталість», «>психичес київ дефіцит», «психічнасубнормальность», «розумованедоста точність», «розумовий дефіцит» та інших. З етичний міркувань цієї категорії дітей використовуються визначення: «особливі», «>особенние», «проблемні», «із цілком особливими потребами» та інших.

У 1994 р. на пропозицію Всесвітньої організаціїздравоохранения була прийнята Міжнародна класифікація психічних і школярів поведінкових розладів (МКБ - 10), розглядає різні про явища вродженого недоумства під єдиним назвою «Розумова відсталість».

Ступінь розумової відсталості визначається інтелектуальним коефіцієнтом IQ (ставленням психічного віку до паспортному).

Відповідно доМКБ-10 прийнято такі види й вусловние показники IQ:

- психічна норма: IQ 70-100;

- легка розумова відсталість: IQ 50-69;

- помірна розумова відсталість: IQ 35-49;

- важка розумова відсталість: IQ 20-34;

- глибока розумова відсталість: IQ 19 і від.

На думку Л. М.Шипициной (1995), інтелектуальний коефіцієнт перестав бути основою діагнозу, але служить важливим ланкою в комплексноїмедико-психолого-педагогическойдиагностике, соціальної реабілітації, визначенні інвалідності.

Навчання і дітей із легкої і помірної розумової відсталістю ввозяться спеціальних (корекційних)образовательних установах або у спеціальних класахобщеобразовательних шкіл, або у формі надомного навчання.Дети-сироти і без піклування батьків навчаються вспециальних дитячих будинках і школах-інтернатах.

Навчання і дітей із важку й глибокоїумствен іншої відсталістю ввозяться установах соціальноїзащи ти. Ці діти потребують постійної допомогу й спостереженні і розглядаються як інваліди з дитинства.

 

 

>1.Особенности розумово відсталих школярів.

 

>1.1.Общая характеристика розумової відсталості.

Розумово відсталі (недоумкуваті) діти – найчисельніша категорія аномальних дітей. Вони становить приблизно 1 – 3% загальної дитячої популяції. Поняття розумово відсталий дитина включає у собі доситьразнорордную масу дітей, яких об'єднує наявність ушкодження мозку, має найпоширеніший характер.

Переважна більшість всіх розумово відсталих дітей – учнів допоміжної школи – становлятьдети-олигофрени. При олігофренії органічна недостатність мозку носить залишковий, неусугубляющийся характер, що дає підстави для оптимістичного прогнозу. Такі діти становлять основний контингент допоміжної школи.

Розумова відсталість, виникла пізніше становлення промови дитини, зустрічається щодо рідко. Вона не входить у поняття олігофренія.

Вже дошкільний період її життя хворобливі процеси, які були у мозкуребенка-олигофрена, припиняються. Дитина стає практично здоровим, здатним до психічному розвитку. Проте розвиток цей здійснюється аномально, оскільки біологічна її основупатологична.

>Дети-олигофрени характеризуються стійкими порушеннями всієї психічної діяльності, особливо чіткообнаруживающимися у сфері пізнавальних процесів. Причому має місце як відставання від норми, а й глибоке своєрідність особистісних проявів, і пізнання. Отже, розумово відсталі діти в жодному разі неможливо знайти прирівняні до нормально малорозвинутим дітям більш молодого віку. Вони інші за багатьма своїми проявам.

>Дети-олигофрени здатні до розвитку, що у суті відрізняє їхнього капіталу від недоумкуватих дітей всіхпрогредиентних форм розумової відсталості, і було розвиток їх здійснюється уповільнена,атипично, із багатьма, часом різкими відхиленнями, тим щонайменше, воно є поступальний процес, що вносить якісних змін в психічну діяльність дітей, у тому особистісну сферу.  

>1.2.Воспитивающая і розвиває спрямованість навчання

Процес навчання в допоміжної школі передусім спрямовано формування в учнів різноманітних знань, умінь інавиков,но, безумовно, під час навчання є і виховання, та розвитку учнів.

>Воспитивающая спрямованість навчання в допоміжної школі полягає у формуванні у учнів моральних уявлень, і понять, адекватних способів поведінки. Це реалізується у змісті навчального матеріалу й у відповідної організації діяльності які у школі, і за її межами.

У плані можна назвати дві групи навчальних предметів, що особливо яскраво сприяють котра виховує спрямованості навчання. З одного боку, це навчальні предмети, у зміст яких включається матеріал, який відбиває героїзм нашого народу при захисту Батьківщини й у мирному будівництві, розповідає про багатства рідного краю і необхідності берегти рідну природу, людей праці, деяких професіях тощо. Ці предмети (пояснювальне читання, історія, географія, природознавство) дають матеріал на виховання учнів словом. Однак цю роботу необхідно пов'язувати з суспільно корисної діяльністю з охорони природи й історичних пам'яток, культури, краєзнавчої праці та ін.

Другу групу навчальних предметів (трудове навчання у молодших класах,профессионально-трудовое навчання, соціально-побутова орієнтування) сприяють вихованню чесності та сумлінності, бажанню допомагати людиною суспільства.

З іншого боку, є навчальні предмети, додають документові естетичної й фізичного вихованню (фізкультура, малювання, співи і музика, ритміка).

Аби вирішити завдань підготовки розумово відсталих школярів до самостійного життя і праці велике значення має тут продумана і чітка організація та високий методичний рівень проведення занять із праці, виробничої практиці, хороша технічна оснащеність майстерень, наявність базових підприємств із профілю навчання, відповідна підготовка вчителів.

Розвиваючий характер навчання в допоміжної школі полягає у сприянні загальному психічному й фізичного розвитку учнів. У разі постійноповишающихся вимог до рівня підготовки розумово відсталих школярів до життя, спрямованість навчання з їхньої загальне розвитокпреобретает особливе значення. Проте розвиток розумово відсталих школярів без корекції мислення і порушення психофізичних функцій може бути досить успішним. Тому навчання у допоміжної школі носитькоррекционно розвиваючий характер. Проте розвиваючу спрямованість навчання слід відрізняти відкоррекционной спрямованості. У процесі корекції завжди відбувається розвиток розумово відсталого дитини, але розвиток може бути не пов'язані з корекцією.

Для розвитку розумово відсталих школярів потрібні особливі умови, найважливішим із якого є те у допоміжної школі, чи інших адекватних їх можливостям умовах, які враховують психофізичні особливості розвитку цієї групи аномальних дітей. Здійснення навчання передбачає підвищення якості уроків шляхом включення які у активну навчальну діяльність й розвитку в них пізнавальної активності ісамостоятельности.Воспитательная ікоррекционнаянаправленость навчання пронизує весь навчальний процес.

>1.3.Научность і доступність навчання

Принцип науковості у спільній педагогіці передбачає відбиток сучасних досягнень науки. Перспектив її розвитку кожному навчальному предметі.

Зміст навчання в допоміжної школі відрізняється елементарністю і з практичної спрямованістю. Попри елементарний рівень знань, що необхідно засвоїти розумово відсталим школярам, повинно бути науковими, не суперечити об'єктивним науковим знань.

Принцип науковості реалізується, передусім, розробки програм, тож складанні підручників, а також у діяльності учителів і вихователів. Відомо, що з розумово відсталих школярів можуть бути неправильні, а часом й неправдиві уявлення про навколишньої дійсності, оскільки вони за стані розуміти сутність явищ відособлено від зовнішніх, випадкових ознак і зв'язків. Тому від початку надходження учнів у допоміжну школу необхідно допомагатимемо їм пізнавати світ довкола себе з наукових позицій, відповідно до реальної дійсністю.

Принцип науковості тісно пов'язані з принципом доступності, либонь у кінцевому підсумку розумово відсталі учні можуть засвоювати лише те матеріал, який їм доступний.

 

>1.4.Принцип доступності

Передбачає побудова навчання розумовоотсалихшольников лише на рівні їхреалних навчальних можливостей.

Багаторічна практика і наукових досліджень показують, що навчальні можливості учнів допоміжних шкіл дуже різні. У цих відмінностей лежать об'єктивні причини, які у неоднорідності, ступені та характері проявів основного і супутнього дефектів розвитку дітей. У зв'язку з цим здійснення принципу доступності у допоміжної школі відрізняється певним своєрідністю: з одного боку передбачається неоднакова ступінь засвоєння програмного матеріалу учнями, мають різні навчальні можливості, з іншого – визначається необхідність диференціації в навчанні з метою підвищення рівня засвоєння програмного матеріалу.

Принцип доступності, як і і принцип науковості, реалізується, передусім, розробки навчальних програм і підручників. Зміст навчання розумово відсталих школярів визначається виходячи з перевірки у багаторічній практиці роботи допоміжної школи. Зміст навчання окремим навчальним предметів безупинно вдосконалюється, уточнюється обсяг знань, умінь і навиків за літами навчання з урахуванням результатів наукових і передовий практики.

Принцип доступності реалізується також у постійної діяльності педагогів шляхом застосування відповідних методів і методичних прийомів. Відомо, що використання найвдалішою методичної системи може зробити доступним порівняно складний для розумово відсталих школярів навчальний матеріал.

>1.5.Систематичность і послідовність у навчанні

Сутність принципу систематичності і послідовності у тому, знання, які учні набувають у школі, мали бути зацікавленими наведені у певну логічний систему у тому, щоб було ними користуватися, тобто. успішніше застосовувати практично.

Для допоміжної школи Україні цього принципу має значення бо розумово відсталих школярів характерна неточність, неповнота чи фрагментарність засвоєних знань, певні труднощі вони відчувають за її відтворенні та використання в практичної діяльності.

Принцип систематичності і послідовності реалізується як із розробці навчальних програм і підручників, і у щоденної роботі педагога. Це вимагає такий вибір, і розташування навчального матеріалу впрогаммах, підручниках, в тематичні плани, кожному уроці, як між складовими частинами його існує логічна зв'язок.

 

>1.6.Принцип корекції щодо навчання

Для розумово відсталих дітей, як відомо, характерний загальний основний недолік – порушення складних форм пізнавальноїдеятельности(причем має місце нерівномірне порушення).Эмоционально-волевая сфера часом порушена , але і такі діти, які мають вона щодоохранна.

Розумовоотталий дитина, як і кожен дитина, росте, і розвивається, але розвиток його сповільнюється від початку будівництва і йде дефектної основі, що породжує труднощі входження до соціальне середовище,расчитанную на нормально та розвитку дітей.

Навчання у допоміжної школі має вирішальне значення у розвиток розумово відсталих дітей та його реабілітації у суспільстві. Встановлено, що найбільше ефект у розвитку буває у тому випадку, як у навчанні здійснюється принцип корекції, тобто. виправлення властивих цим же дітям недоліків.

Лише те навчання добре, що стимулює розвиток, «веде у себе», а чи не служить просто збагаченню дитини новими даними, легко які входять у його свідомість. (>Л.С. Виготський, 1985)

Отже, принцип корекції залежить від виправленні недоліків психофізичного розвитку розумово відсталих дітей у процесі навчання шляхом застосування спеціальних методичних прийомів. Через війну застосування корекційних прийомів навчання одні недоліки у учнів долаються, інші слабшають, завдяки чому школярі швидше просуваються свого розвитку. Чим більший розумово відсталий дитина просувається у розвитку, тим успішніше він опановувати навчальним матеріалом, тобто. розвиток учнів і те з урахуванням принципу корекції – це два взаємозалежних процесу.

Виправлення недоліків розвитку в учнів допоміжних шкіл відбувається повільно й нерівномірно. –тому вчителю зазвичай буває важко помітити зрушення у розвитку розумових процесів у учнів, у формуванні вольових та інших якостях особистості. Він дуже добре знає, як і кожен учень засвоїв той чи інший навчальний матеріал, але цього замало для характеристикиуовня його вразвитии.Одним з показників успішностікоррекционной роботи може бути рівень самостійності учнів і під час нових закладах освіти і трудовихзаданий.Коррекция порушень емоційно-вольовий сфери полягає у формуванні у учнів вольових якостей особистості, вчених емоцій, зокрема емоційно-вольових компонентів поведінки, що і у навчанні,

Страница 1 из 6 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація