Реферати українською » Педагогика » Освітні технології підготовкі спеціаліста на інженерно-педагогічних (індустріально-педагогічних) факультетах


Реферат Освітні технології підготовкі спеціаліста на інженерно-педагогічних (індустріально-педагогічних) факультетах

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Дипломна робота

>Освітнітехнологіїпідготовкиспеціаліста наінженерно-педагогічних (>індустріально-педагогічних) факультетах


>Зміст

>Вступ

1. Проблемаінтенсифікаціїнавчально-виховногопроцесу увищійшколі ташляхиїїрозвитку всучаснихумовах

1.1 Проблемапідготовкиспеціаліста увищійшколі тапошукшляхівїїоптимізації

1.2Розглядтехнологійнавчання вконтекстірозвиткусистемиосвіти тастановленняособистості студента

1.3Аналіззміступідготовкивчителя трудовогонавчання наІПФ

2.Організація таздійсненнядидактичногопроцесу наІПФ вконтекстісучаснихпедагогічнихтехнологій

2.1Розвитокнавчання якважливаумоваінтенсифікаціїдидактичногопроцесу увищійшколі (>проблемненавчання)

2.2 Упошукуоптимальної (>уніфікованої)дидактичноїмоделі

2.3Розробкановоїмоделіпідготовкивчителя трудовогонавчання йкреслення наІПФ

>Висновки

>Бібліографія


>Вступ

>Актуальністьпроблеми.Висуваючи передшколоюзадачі,обумовленіприскореннямсоціально-економічногорозвитку країни набазінауково-технічногопрогресу маємопостаютьосновнішляхи йзасоби їхньогоуспішноговирішення. Одним із нихєудосконалюванняпрофесійно-практичноїпідготовкивчителя –головноїфігури в зграбномупроцесіформуванняновоїлюдини.Діяльністьвчителя всучаснихумовахнаповняєтьсяновимзмістом, щовідрізняєтьсяускладненнямсоціальнихфункцій,практичноюреалізацією комплексногопідходу донавчання йвиховання.Ускладненняфункцій вчителявимагаєподальшогоудосконалюваннясформованоїсистеминавчанняпедагогічнихкадрів, розробки новихтехнологійїхньоїпрофесійноїпідготовки.

>Немає в світі болеегуманної йвідповідальноїпрофесії, ніж педагог. У його рукахнайкоштовнішацінність – людина! Учительзакінчується тоді, колизупиняється внавчанні.Життязмінюється,треба невідставати віднього. Уконтекстісучасностісередосвітянповинніпоширюватисьновіпедагогічнітехнології, котрі бвідповідаливимогамсучасногонавчально-виховногопроцесу.Потрібновідмовитись від авторитаризму,уніфікованості, шаблоном восвіті.Освіта неможе бутивдосконалена безпринциповогопереосмисленняролівчителя унавчально-виховномупроцесі.Сьогодні педагог виненнавчитисьуправлятидіяльністю якусього колективу, то й шкірногоучнязокрема.Проте,це неможливо вмежахтрадиційногоуявлення пропедагогічний процес.Вища школа винна бутиспрямована напошук новихефективнихметодівпідготовкиспеціаліста;вивченнясучаснихпедагогічнихтехнологій йїхню рольнавчально-виховномупроцесі.Саме томутемоюмагістерської роботиє ">Освітнітехнологіїпідготовкиспеціаліста наінженерно-педагогічних (>індустріально-педагогічних) факультетах ".

Мета роботи:Дослідитиособливості йзначенняпедагогічнихтехнологій упідготовцімайбутніхспеціалістів наІПФ,обґрунтуватинеобхідністьстворення івикористання новихнавчальнихтехнологій удидактичномупроцесівищої школи.

>Об'єктомдослідженнявиступаєнавчально-виховний процес вищих навчальних закладів 3-4рівнівакредитації.

Предметомдослідженняєсучасніпедагогічнітехнології таметодипідготовки учителів трудовогонавчання,креслення й безпекижиттєдіяльності.

>Гіпотезоюдослідженняєприпущення, щопедагогічнітехнологіїсуттєвопідвищуютьякість йефективністьнавчально-виховногопроцесу увищійшколі,зокремапідготовкиспеціалістів наІПФ.

>Відповідно до тими, предмета ігіпотези намивизначенотакі заподіяннядослідження:

>1.Проаналізуватиграфічнупідготовкустудентів Першого курсу (>випускниківЗОШ) наосновіконтрольнихзрізів ізкреслення,виявитислабкісторони уграфічнійпідготовціпершокурсників,намітитишляхиїїполіпшення.

>2.Проаналізуватиграфічнупідготовкустудентів вкінцівивчення курсукреслення наосновіконтрольнихзрізів,переконатися управильностішліхіввивченняграфічнихдисциплін.

>3.Визначититеоретичні засадививченняграфічнихдисциплін, якосновиформуваннявчителя трудовогонавчання йкреслення.

>Роботаскладаєтьсязівступу, двохрозділів, з висновками, спискувикористаноїлітератури.


1. Проблемаінтенсифікаціїнавчально-виховногопроцесу увищійшколі ташляхиїїрозвитку всучаснихумовах

1.1 Проблемапідготовкиспеціаліста увищійшколі тапошукшляхівїїоптимізації

>Проблемирозвиткулюдського чиннику йсуспільногопрогресудіалектичновзаємозалежні. Сам годинузробивціпроблемиважливимипотребамисуспільства,оскількиякісноновийрівеньрозвиткунашої країни якщозалежати від зростаннюїїінтелектуального, культурного й моральногопотенціалу.

>Передкризовий станекономіки назламі70–80-х рр. ХХ ст. негативнопозначився нарозвитку народноготворення.Якщо в народномугосподарстві вперіод застоюзнижувалисятемпи зростаннюпродуктивної роботи,промисловоїпродукції,капітальнихвкладень,національного прибутку, тосистемірозвиткускорочувалосявведення до системизагальноосвітніхшкіл й профтехучилищ,погіршуваласяучбово-матеріальна базавузів йтехнікумівзнижуваласяякістьпідготовкивипускниківнавчальнихзакладів.Фінансові йматеріальніресурсинеобхідні длярозвитку,виділялися ізвидатковоїчастини державного бюджету, щозалишилася, востаннючергу,помітноскорочуваласячасткавитрат ускладінаціонального прибутку.

>Найбільшегострокризовий станрозвиткупроявився впадінні престижу знань,мільярднихвтратахдержавнихзасобів напідготовкуфахівців, що не було заотриманоюспеціальністю.Невідповідністьміжрозвитком народногорозвитку іекономікивиразилося втім, щогалузіматеріальноговиробництвавідчувають потребу уфахівцях ізновітніхнапрямківрозвиткувиробництва, анавчальнізакладиготуютьголовним чиномфахівців ззастарілихпрофесій.

>Підвпливомнауково-технічноїреволюціїйдепосиленаінформатизаціясуспільства йсферирозвитку, назмінутрадиційним видамресурсів приходитиновий вид —інформація, що ізкожним фатальністюбагаторазовозбільшується.

Разом із тімнауково-технічна революціязагострила рядзагальнолюдських проблем:ядерноївійни,екологічної,генетичноїзагрози, проблемувиживаннялюдства,співвідношеннятехнічноїмогутностілюдини із йогосоціальнимрозумом,моральністю,турботою прорідлюдський. Томунастількиважливорозвиватипланетарнемислення учителів,їхня відповідальність заформування новогомисленняпідростаючихпоколінь, нових нормїхньогоповодження ізобліком не лишенаціональних,регіональних, але й йглобальних завдань, що стояти передлюдством.

>Взаємозумовленістьекономіки ірозвитку очевидна.Динамічнаекономікавикликаєнеобхідністьпостійногоудосконалюваннярозвитку, у своючергувипереджальнийрозвитоквпливає наприскореннясоціально-економічногопрогресу.

>Взаємозв'язокекономіки ірозвиткувиражається взовнішніх йвнутрішніх процесіввзаємногорозвитку.Зовнішніпроцесирозвиткувизначаютьсявеличиноюнаціонального прибутку, щовиділяєтьсясуспільством напотребирозвитку заучастюпромисловихпідприємств уствореннітехнічнихзасобівнавчання, урозвиткуматеріальноїбази.Внутрішніпроцеси,пов'язані ізінтелектуалізацієювиробництва,високимпопитомекономіки нафахівців не лише новихпрофесій, але й й навсебічнорозвинутихпрацівників, щоволодіютьпочуттям нового,творчомислячих,відповідальних йдисциплінованих.

Уумовахнауково-технічноїреволюціїрозвитокєосновою дляподальшогопрофесійного зростанню, дляадаптації домінливих, уміввиробництва.Рістрозвиткудозволяєпіднятиекономіку країни наякісноновийрівеньрозвитку,освоїти в короткийтермінновутехнологію йвипускатипродукцію, щовідповідаєостаннімдосягненням науки йтехніки.

Системарозвиткусприяєвирівнюваннюзагальногорівня культурирізнихсоціальних груп, Веде до зростаннюрядівінтелігенції зарахунокробітників й селян,створюєумови для болеетісногоспілкуванняміжкласами йсоціальнимигрупами.Розвиток не лишеготуєособистість довиконанняекономічнихфункцій, але й йформуєїїсоціальні йдуховніякості.Вонодопомагаєкожнійособистостіосвоїтинавколишнюдійсність,знайти внійсвоємісце, активновключитися вгромадське життя, непоступаючись при цьомусвоєюіндивідуальністю.

>Розвитоктіньовоїекономікипризвів доперекосів надрозвиткусуспільноговиробництва, але й і усоціальній сфері, духовномунастроїсуспільства. Бопорушенняорганічного зв'язкуміжмірою роботи йміроюспоживаннядеформує ставлення до роботи,стримуєріст йогопродуктивності,розмиваєтакіморальні ціності, яктрудовийентузіазм,ідейнапереконаність,громадянськийобов'язок,руйнуєіндивідуальність.

Одним зпроявівзрівнялівки взагальноосвітнійшколістаєвимогаєдиного для всіхрівня знань,умінь йнавичок,установленняєдиного наборунавчальнихпредметів,однаковогорівня оплати учителів — безоблікуякостіїхньої роботи,обов'язковесереднєрозвиткунезалежне відздібностей йінтересівмолодоїлюдини, вухо йзакінченнянавчальних позичити в всіх школах країни безоблікуприроднокліматичнихособливостей йнавітьустановлення єдиноїшкільноїформи дляучнівнезалежно відвіку,індивідуальності,традицій йзвичаїв.

>Зрівнялівка,безвідповідальність,відсутністьзмагальності вматеріальномувиробництвіпроявилися до шкіл й вузахпоганоюякістюнавчання,соціальноюапатієюмолодих людей.

>Особливутривогувикликає станздоров'яшколярів йстудентів.Здоров'я —це не лишевідсутністьхвороб йфізичнихдефектів, але й йгармоніяфізичних йдуховних сил,витривалість,урівноваженість,здатністьпротистоятишкідливим чинникамнавколишньогосередовища,успішнеосвоєннянавчальноїпрограми, активна доля всуспільномужитті,готовність до роботи длясуспільства.

>Стара системаплануванняпочаласуперечитизавданням іумовамрозвитку народногогосподарства насучасномуетапі,послабилисянауковіоснови розробки плану,посиливсясуб'єктивістськийпідхід довирішення великихнародногосподарських проблем, ставшипідриватисяосновний принциппланування —збалансованість йпропорційністьрозвитку,процесивиробничого йсоціальногорозвитку були неузгоджені із планом.Цінедолікиплануваннявластиві йсистемі народногорозвитку, босьогодні немаєналежноїзбалансованості йпропорційності врозвиткудошкільного йшкільного,професійно-технічного йвищогорозвитку,відстає врозвитку іучбово-матеріальна база. Концепціюзагальногосередньогорозвитку,перебудовавищогорозвитку невизначають йогопріоритетів,слабкопов’язані ізпотребамиекономічного йсоціальногопрогресу, непідкріпленіінвестиційнимивкладеннями. Усистемірозвиткунедостатньовирішені запитаннясоціальногорозвитку йзадоволення потреб йогопрацівників.

як вжевідзначалося,планирозвитку злепогоджені й іздовгостроковиминародногосподарськимипрограмами,соціально-економічними йнауково-технічнимирозробкамиміністерств,відомств, атакожнауковимидослідженнями йдемографічними прогнозами.Удосконалюваннясистемиплануванняможе бутиосновою дляперебудови народногорозвитку, боосновніпринципиплануванняносятьміжгалузевий характер.Насамперед вартозупинитися на концептуальногопідході дорозвитку ізурахуваннямперебудовисуспільства йрадикальноїекономічноїреформи.Загальнаконцепція народногорозвитку виннавиходити ізновоїконцепціїсучасногосоціалізму,якіснихзмін урозвиткуекономіки, політики,ідеології, культури йнауково-технічноїреволюції.

>Коженучень винен знатіекономічнустратегію держави насучасномуетапі,розумітинеобхідністьперетворенняресурсозбереження увирішальнеджерелозадоволення приросту потреб народногогосподарства впаливі,енергії,сировині.Різнобічніекономічнізнання, особливо проперехідпідприємств насамофінансування й самоврядування,допоможутьмолодійлюдинізрозумітисвоємісце в трудовомуколективі,відчути відповідальність завиконанняотриманого заподіяння,оцінити роль йзначеннясуспільноївласності,необхідністьдбайливого ставлення донеї,раціональноговикористанняресурсів йробочого години. Бездостатніхекономічних знаньнеможливийрістініціативи іактивності мас укеруваннівиробництвом,упровадженнітехнічнихнововведень йраціоналізаторськихпропозицій.Одержанняекономічних знаньприскорює процесформуваннясоціальноїзрілостімолоді,перетворенняотриманих знань упереконання, вактивнужиттєвупозицію.Кожнийновийвипуск школи виненуспішно йбезболісно але йвключатися вновіекономічнівідносини,бачитистратегічніцілі держави й боротися заїхнєвтілення в життя.

>Крім того,необхіднознайтиновіекономічніважелі, щостимулюютьтворчийпошукпрофесорсько-викладацького складу.Наприклад,поряд із окладом, щовідбиваєступінькваліфікації стаж роботи,доцільно запровадитидоплати зарозробку новихлекційнихкурсів,практичних зайняти ізурахуванням заявокстудентів йдосягнень науки йтехніки, завинахід новихпедагогічнихтехнологій. Зогляду наскладністьвизначенняпрофесійнокваліфікаційнихрозходжень, інші ж, щозаробітна платаєсильним стимуломподальшогопідвищенняякостіпідготовкифахівців,доцільно провестиексперимент у вузахрізногопрофілю ізвиробленнянайбільшоптимальних моделей оплати роботи.Стосовнопедагогічнихвузів припроведенніподібногоекспериментубажаноустановититакий порядок, приякомузаробітна платастаршоговикладача був б ненижчезарплатистаршоговчителя йвчителя-методиста, а зарплата народноговчителя при йогопереході в педвуз ненижчою замінімальний оклад доцента, що немаєвченогоступеня. При такомуспіввідношенні будутьстворенінеобхідніумови длязалучення на роботу в педвуз народнихучителів,вчителів-методистів й старшихучителів.

Приподальшомуудосконалюванні оплати роботивузівськихпрацівниківнеобхіднопереборотизрівнялівку, забезпечитиобґрунтованудиференціацію воплаті роботи,поставитиїї в залежність від конкретноговнеску шкірногопрацівника вкінцевірезультати роботи. Для окремихвузівськихпрацівників, щодомоглисявидатнихрезультатів,потрібновстановлюватиперсональну оплату роботи. Тут можнавикористовуватидосвідзакордоннихкраїн, коли в окремихвипадках непрацівникапідбирають под оклад, якцепрактикується в нас припроведенні конкурсудоцентів йпрофесорів, австановлюють окладпрацівникові ізобліком йогоіндивідуальнихздібностей йдосягнутихрезультатів.

>Науково-технічна революціяздійснюється наосновірізнобічного йповноговикористанняпотенційнихможливостейлюдини,впровадження увиробництвоновітніхтехнологій. Уосновнихнапрямкахекономічного йсоціальногорозвитку,наміченопринциповоновітехнології —електронно-променеві,імпульсні,біологічні,радіаційні,мембранні,хімічні іін.Цітехнології, атакожіндустріальні,інтенсивнітехнології врослинництві йтваринництві,використанняметодівбіотехнології йгенноїінженеріїдадутьможливість укількаразів підвищитипродуктивність роботи.Підвпливомнауково-технічноїреволюціїпідвищуютьсявимоги доінтелектуальних йпсихічнихякостей, дофізичнихможливостейлюдини в трудовомупроцесі, зростаннікількістьінформації, що людина виннасприйняти йпереробити.Значнозростаєінтенсивністьспілкування людей, болеерізноманітнимистають йогоформи.Найважливішоюланкоюприскореннясуспільногопрогресу в нашій страневизнанаактивізаціялюдського чинника. Усуспільствісклалося йзміцнилосярозуміння того, що воно та неможеефективнофункціонувати.

>Поняття ">людський чинник"включаєрізноманітніфункції,властивілюдини надсистемівиробничого ставлення, але й йсоціальних,економічних,науково-технічних,організаційно-управлінських йін.Людський чинниквиступаєдвигуном всіхзмін уматеріальномувиробництві.Використовуванівиробничіфондивідбиваютьминулийрівеньрозвитку науки йтехніки.Майбутніякіснізміниутримуються впоточнихрозробках, у проектах чивизрівають люди. На думкуекономістів, усучаснихумовах,працівниквиступає якносій потреб,матеріалізованих упопиті, й перспективи, щоз'являються лише увиглядіневідповідностей,вузьких місць увиробництві йспоживанні.

>Ведуча рольлюдського чинникавиявляється увихованні,утворенні,підвищеннікваліфікації,науці,технічнихрозробках йін., на всіхстадіяхвідтворення (>обмін,розподіл,споживання).Людський чинникєголовноюпродуктивною силоюсуспільства,перетворювачемсуспільних йвиробничихвідносин,суспільноїсвідомості й духовного життя.

>Прискореннясуспільногопрогресу не можнарозглядати безоблікудосягненьнауково-технічноїреволюції,тенденцій йпротирічїїрозвитку.Вона активновпливає на життялюдини як усоціокультурному, то йприродно-біологічномуаспекті. Однактемпинауково-технічногопрогресуістотнозалежать відлюдського йсоціальногофакторів.

Нашакраїна вумовахекономічногорозвиткувступає в світлороботів,електроніки,комп'ютерів йінформатики, але й і у світло максимальногорозвиткулюдського влюдині — йогоінтелекту йгуманності,унікальності йрізноманіття йогоособистихпроявів як уматеріальній, то йдуховній сфері.Підвпливомнауково-технічноїреволюціїтемпизміни новихпоколіньтехніки сталистрімковипереджатитемпизмінипоколіньпрацівників.Теперпротягомактивноїтрудовоїдіяльностіпрацівника (30—40 років)відбувається 5-7 – кратна змінупоколіньтехніки. І в цьомупроцесівирішальна рольналежитьлюдині, бо вновійтехніціматеріалізуютьсяновілюдськізнання. Однак усучаснихумовахбагаторазовозросла не лишеупредметнена роль, але й йживих знань. як справедливозауважуютьфахівці,навітьнайновіший йшвидкодіючийкомп'ютер безвідповідногопрограмного забезпечення йвисококваліфікованихпрограмістів,аналітиків якщо лише дорогимтехнологічнимбрухтом.Відповідно допідписанихдоговорів у рамкахдержавнихпланіввузизобов'язанізабезпечувати нависокомурівніпідготовку йпідвищеннякваліфікаціїкадрів унеобхіднійкількості і увстановленийтермін, агалузі народногогосподарства й підприємства —частковевідшкодуваннявитрат нанавчання шкірногофахівця йстворюватиумови дляраціональноговикористаннявипускників.

Дляполіпшенняякостіпідготовкимайбутніхучителівпедвузамнадане правовикористовувати насвійрозсуд до 15%навчального години для оперативноговідображення внавчальних планах йпрограмахновітніхдосягнень науки йтехніки, атакожспецифікимайбутньої роботифахівця. Циклспеціальнихдисциплін, щозабезпечуютьпредметнупідготовкувчителя,змінений таким чином, що впроцесінавчання проводитися болеепоглиблена фундаментальнапідготовкастудентів. Цедосягаєтьсяінтегруваннямдосліджуванихкурсів,виключеннямдопоміжнихдисциплін народногогосподарства.Педвузи, щомаютьфакультетипідвищеннякваліфікації,можутьпокривати своївидатки ізприбутку,одержаного занавчанняфахівців,виконаннянауково-дослідних,консультаційних йпошуковихробіт, забезпеченняпідприємстврозробленоюметодичноюлітературою,зібраннямінформації проновітнінауково-технічнідосягнення йпередовийдосвід, занаданняіногороднімслухачамгуртожитку, заіншівидиробіт тапослуги, котрі можнавиконуватинавчальному заставівідповідно допрофілюдіяльності.

Велика робота проводитисяпедвузами іздовузівськоїпідготовки тапошукомабітурієнтів, щомаютьсхильність йздібності допедагогічноїпрофесії.Нововведенням урозвиткувищої школи сталиучбово-методичніоб'єднання йрегіональніцентри,створюванігрупамиродиннихспеціальностей.Їхнє заподіянняполягає увизначенніперспективнихнапрямківпідготовки йперепідготовкикадрів,модернізаціїзмістурозвиткувідповідно до потребгалузей народногогосподарства,тенденціямирозвитку науки,техніки й культури.Учбово-методичніоб'єднаннязаймаютьсяудосконалюваннямнауковоїорганізації й методичного забезпеченнянавчально-виховногопроцесу,вивченням йпоширенням передовогодосвідунавчально-виховної роботи,вирішують запитання народногорозвитку, науки йвиробництва.Вони систематичноаналізуютьвимогигалузей народногогосподарства допідготовкифахівців, разом ззацікавленимиорганізаціямирозробляютькваліфікаційні характеристикифахівців,типовінавчальніпланизіспеціальностей.Поряд ізцим смердотікоординуютьпланивипускунаукової йнавчальноїлітератури вузамиоб'єднання,беруть доля врозробці іоцінцізасобів йметодівнавчання,учбово-лабораторногоустаткування,спрямовують роботуучбово-науково-виробничихкомплексів,філій кафедр унауково-досліднихустановах й напромисловихпідприємствах,узагальнюютьдосвіднауково-дослідної роботистудентів йін.

1.2Розглядтехнологійнавчання вконтекстірозвиткусистемиосвіти тастановленняособистості студента

>Використанняпоняття ">педагогічнатехнологія"пов'язується ізбагатьмачинниками.По-перше,стрімкийрозвитокнауково-технічногопроцесузумовивтехнологізацію не лишевиробничоїгалузі, а івтрутився вгуманітарнігалузі знань. якзазначивфілософ Г.Маркузе, ">історичнедосягнення науки татехнікизробиломожливимпереведенняцінностей утехнологічні заподіяння –матеріалізаціюцінностей. Отже, карті поставленоперевизначенняцінностей утехнічнихтермінах, якелементівтехнологічногопроцесу". Доти ж,технічнийрозвитокзбагатив арсеналзасобівнавчання,значнорозширив йогоможливості.

>По-друге,звернення дотехнологійзумовлювалосянезадовільним станомтрадиційних форм йметодівнавчання. Самтермін ">технологія"стосовнонавчальногопроцесу було бвжито у 1886 р. американцемДж.Саллі, але йпоширеннявіннабувзначнопізніше.Сьогоднієдуже багато (>науковцівважають понад триста)визначень зрозуміти ">технологіянавчання" й ">педагогічнатехнологія".

>Педагогічнатехнологія –цепедагогічно йекономічнообґрунтований процесдосягненнягарантованих,потенційновідтворюванихпедагогічнихрезультатів,якийвключаєзасвоєння знань йформуванняуміньстудентіврозкриттямспеціальнопереробленогозмісту,якийреалізуєтьсясуто на засідкахНОП йпоетапноготестування їхнідосягнень.

>Залежно від того, якавториуявляють структуру йскладовінавчальногопроцесу,ціпоняттятрактуються як:

1)системний метод (>С.Гончаренко,І.Прокопенко)

2)педагогічна (дидактична) система (О.Савченка)

3) діяльність (>Н.Абашніна,Е.Бережна)

4)спосіборганізаціїнавчальногопроцесу (>М.Кларін)

5)конструювання,моделюваннянавчальногопроцесу (>І.Богданова,В.Воронов,О.Гохберг)

>Усіцівизначенняпоєднуєспільнеспрямування напідвищенняефективностінавчальногопроцесу, щогарантуєдосягненнязапланованихрезультатівнавчання.Загальноприйнятимєуявлення протехнологію, якконструюваннянавчальногопроцесу заподаноюнижчесхемою (схема 1).

Схемавідбиваєрисипритаманнітрадиційнійорганізаціїнавчальногопроцесу:впорядкованістьпроцесунавчання, мети йоцінюваннярезультатів. Аліпростежуютьсяособливості ">педагогічноїтехнології".

Нема за ті, що ">технологіянавчання" й ">технологіявиховання"загаломєпедагогічнимитехнологіями, але й ізогляду надосвідвітчизняноїпедагогічної практики,уявляєтьсяважливимвживання двох окремих зрозуміти ">технологіянавчання" й ">технологіявиховання", тім понад, щоостанніймаєнаціональнеісторичнекоріння й був уведень впедагогічну наукуА.Макаренком. Запоняттям ">педагогічнатехнологія"можезберігатисьзагальнаназватехнологій, щозастосовується впроцесівиховання, в широкомурозумінні цого слова. Вісьчомувважаємонедоцільнимвживання в окремихпрацяхостанніх років такихсловосполучень, як ">педагогічнатехнологіянавчання", ">педагогічнатехнологіягуманістичноговиховання" тощо.

>Ускладнюєрозумінняпоняття ">технологіянавчання"вживання його нарізнихрівнях. ЗавизначеннямГ.Селевка,це: 1)загальнодидактичнийрівень, наякому ">технологіїнавчаннявживаються, яксинонімдидактичноїсистеми, щовключаєсукупністьцілей,змісту,засобів,методівнавчання йнавіть алгоритмудіяльностісуб'єктівпроцесу; 2)сутометодичний (>предметний) – назразокприватних методик,тобто яксукупністьметодів йзасобів дляреалізаціїпевногозмісту вмежах одного класу; 3)елементарний (>модульний),технологія окремихелементівнавчальногопроцесу, окремихвидівдіяльності тощо (>Селевко Р.).

>Протягомтривалого годинивітчизняна школаперебувала віншихумовах, ніжзарубіжна.Виконаннязавдань, щопокладались зазнала школа зарадянськихчасівздійснювалося поджорстким контролем із боці держави.Відповіднорегламентувалась й діяльністьвчителя,який на свійчергустворював систему контролю заперебігомнавчальноїдіяльностістудентів.Відсутністьінформації продосвідзарубіжної школизумовлюваласпрямуванням надосвідвітчизнянихпедагогів-новаторів,поширенняякогопотребувалоретельногопоетапногоопису уформічіткихрекомендацій. Томувітчизняна школавиявилася болеесхильною досприйняттятехнологіїмоделінавчання, а чи непошукової. Доти ж, педагоги, котрі оббиралисамостійний шляхпошукуоптимальноїсистеминавчання йпідходили до цогопо-справжньомутворчо, рано чипізностворювали своїтехнології.

>Останнім годиною врідшетрапляєтьсяпоняття "методика",натомістьчастішевживаєтьсяпоняття ">технологія" –педагогічна,освітня,навчальна…Складаєтьсявраження, щоце тісаме.Тожназріла потребарозібратися.Насамперед вартовизначитися ізпоняттями.

>Поняття ">технологія" (ізгрецькоїtechne –мистецтво,майстерність,уміння йlogos –вчення,поняття) впедагогікуприйшло ізвиробництва,означаєсукупністьметодівобробки,виготовлення,зміни стану,властивостей,формиречовини (>сировини),матеріалу чинапівфабрикату,здійснюваних уходівиробленняпродукції. Отже,включає у собісукупністьметодів, щопредставляютьїїструктурніелементи.Послідовністьвикористанняметодів укожномутехнологічномупроцесівідіграє роль алгоритму, задопомогоюякогоотримуєтьсязапланований результат.

>Поняття ">педагогічнітехнології"відоме із 20-х рр.. у ХХстолітті,зустрічаються упрацяхА.Ухтомського,С.Шацького,В.Бехтєрєва,І.Павлова.Вже тоді воно татрактувалосяпо-різному. У одномуразі – яксукупністьприйомів йзасобів,спрямованих начітку йефективнуорганізаціюнавчальних зайняти, щонагадуєвиробничутехнологію; віншому – якумінняоперувати учбовим йлабораторнимобладнанням,використовуватинаочніпосібники.

>Прикладамиосвітніхтехнологійможуть бутиконцепціїосвіти,освітнізакони,освітнісистеми. Насучасномуетапі –цегуманістичнаконцепціяосвіти в України (>дошкільна від 3-х до шести років,шкільна від шести до 18-ти років,вузівська,поствузівська) таінші.

2.Педагогічнітехнології.Якщоосвітнітехнологіївідбиваютьстратегіюосвіти, топедагогічнівтілюють тактику вїїреалізації (заТ.Назаровою) унавчально-виховномупроцесі шляхомвпровадження моделейостаннього йтотожнихйому моделейуправлінняцимпроцесом.

>Кожнийосвітній заклад можнарозглядати як модель упідсистемізагальноїсистемиосвіти, щовідповідаєпевнійосвітнійконцепції,посідає внійвідповіднемісце,виконуєчинний закон проосвіту.Така модельвключаєсукупністьзмісту, формзасобів (>управлінських,дидактичних,розвиваючих,матеріально-технічних,інформаційних), адекватнихвпроваджуванійпедагогічнійпарадигмі.

>Оптимальними длярозв’язаннясучаснихосвітніхзавданьвченівважаютьпарадигмипедагогіки таінформаційно-комп'ютернутехнологію.Вонипотребуютьспеціальноїструктуризаціїзмісту, а дозмісту –добору форм,засобів йогореалізації.Завданняособистісно-орієнтованоїосвіти будутьвирішуватися заумови, колиуправління учбовим закладом, атакож весьнавчально-виховний процесздійснюватимуться наоднакових засідкахособитісно-орієнтованогопідходу.Якщо парадигмамоделінавчально-виховногопроцесу незбігається ізпарадигмоюуправлінськоїмоделі, топорушуєтьсяєдністьзмісту, форм,засобівсистемної роботи заставіосвіти. Цеозначає, щоосвітнє заподіяння невиконуватиметьсяповноюмірою.

Отже, можназробитивисновок, щопедагогічнатехнологіявідображає модельнавчально-виховного йуправлінськогопроцесівосвітнього закладу, таоб’єднує всобізміст,форми йзасоби шкірного із них.

>Педагогічнітехнологіїмаютьзмістову (позначка,змістнавчання,виховання,управління) йпроцесуальну (>засоби,способи, діїдосягненняпедагогічної мети)частини.Процесуальнаможевключати у собідопоміжнітехнології:

1)організаційнітехнології,тобтоформинавчання (>індивідуальні,групові,колективні,масові);

2)методинавчання йвиховання;

3)інформаційнітехнології;

4)виробничітехнології (>індустріальні);

5)поліграфічні таінші.

>Навчальнатехнологія –поняттяблизьке, але й нетотожнепоняттюпедагогічнатехнологія.Відбиває шляхосвоєння конкретногонавчальногоматеріалу (>поняття) вмежахвідповідногонавчального предмета, тими, запитання.Потребуєспеціальноїорганізаціїнавчальногозмісту, адекватнихйому форм йметодівнавчання. Аліможливі ітаківаріанти: до формнавчаннядобираютьсязміст йметодинавчання чи дометодів –форми йструктуруєтьсязмістнавчання.Наприклад,цеможуть бутипредметненавчання,ігроватехнологія,технологія проблемногонавчання (нарівні методу),інформаційнітехнології,технологіявикористанняопорних схем,конспектів,класичнелекційненавчання,навчання задопомогоюаудіовізуальнихметодівнавчання,технічнихзасобів чи книжки, система "консультант", система "репетитор" (>індивідуальне),дистанційненавчання,комп’ютерненавчання таін.

Отже,зрозуміло, що,по-перше,поняттянавчальнатехнологіявключаєзміст,форми,методинавчання.По-друге, воно таадекватнепоняттю методиканавчання. У своючергутехнологіївиховання чиуправліннятакожмають своїзміст,форми йметоди.Слідзазначити, щотехнологіїнавчання,виховання чиуправлінняпов’язані ізпедагогічнимитехнологіями,освітнімитехнологіями,загальноюідеєювідповідноїосвітньоїконцепції,педагогічними парадигмами,змістовимнаповненнямфункцій. Алі було б б неправильностверджувати, щоце завершено структура зрозуміти.Педагогічнатехнікавідбиваєрівеньмайстерності педагога.Від того, як йякимиприйомаминавчання йвихованнявінволодіє,залежитьступіньрозвиткусуб’єктівнавчання (>виховання).

Отже, можназробитивисновок, що усірівніпедагогічнітехнологіїтотожніпевнійосвітнійконцепції.Крім того,їмвластивізмістовий (>цілінавчання,управління,змістнавчальногоматеріалу,зміступравління) йпроцесуальнийкомпоненти (>форми,засоби,методинавчання, організація йуправліннянавчально-виховнимпроцесом).

>Педагогіка,їїтеорія й практикаєневід'ємноюскладовоюсуспільногорозвитку.Оновленняосвіти всескладнішездійснюватитрадиційнимипедагогічнимитехнологіями.Виникаєоб'єктивна потреба у адекватних години,тобтоінноваційнихтехнологіях.

>Якщоконкретизувати, то можнасказати так: усучаснихумовахрозвиткуосвітипостійнооновлюєтьсязмістнавчання:з'являютьсяновіпредмети,інтегрованікурси йтакеінше.Цяобставиназумовлюєпошуки нових формпередачі знань,впровадження новихнавчальнихзасобів,отже,розробку новихпедагогічнихтехнологій, щовідповідали б учбовимпотребамосвіти.

а)Освітнітеорії всучасності.

>Говорячи проумови, що породиликризовуситуацію в нашійосвіті,хотілося бзупинитисяще на двохпередумовах.Першастосуєтьсянедостатньоїтеоретичноїпропрацьованності проблемосвіти; другазв'язана іздеякимиспецифічнимиумовами, уполізору які вартоосмислюватизміни, щонинівідбуваються увищихнавчальних заставах.

Аліспочаткукількаслів протеорію.Специфіканинішньогоетапурозвиткувищоїосвітиполягає до того, що йогофункціонуваннянерозривнопов'язане ізпостійнимпошукомшляхівудосконалювання йогосистеми. Цеозначає, що діяльністьсучасногонавчального заставіобов'язково виннавключати яккомпоненти,безпосередньозв'язані ізнавчально-виховним йнауково-досліднимпроцесом, то йкомпоненти, щовивчаютьцей процес, щовпроваджуютьотримані входідослідженнярезультати в практику.Саменедостатнімусвідомленнямнеобхідностіз'єднання практики йдослідження й можнапояснити ті, щосьогодні, коли вжиттівиняткововажливу рольграютьнауковізнання, коли наука в західних областяхсоціальної практикивиступає вякостібезпосередньоїпродуктивноїсили, - лише системаосвіти,безпосередньоздійснюючий процеспідготовки людей до життя, іранішепродовжуєкеруватисявинятковоемпіричнимузагальненням поточногодосвіду,йтитрадиційним шляхомвипробовувань тапомилок наоснові здоровогоглузду йповсякденноїсвідомості. разом із тім очевидно, щомайбутнєвищої школинерозривнопов'язано ізпошукомрішень, щовідповідаютьсуті завданьвідродженнявищоїосвіти в йогопрофесійних йкультурнихскладових.

>Сьогоднівиявивсягострийдефіцитідей, щостосуютьсямайбутньогоосвіти, й культурнаскладова нами бувзгадана невипадково:нові ідеїгенеруютьсязвичайно несистемоюпрофесійних знань, асамекультурою. Культуравтілює всобіпотенційне полібезлічішляхівдосягненняоднієї йтієї ж мети ізурахуваннямзмістовноїспецифіки завдань.Стосовно роботивищої школи тут подкультуроюрозуміється не лишеорганізаційна модельреалізованого внійнавчально-виховногопроцесу, але й йступіньусвідомленостіістотисвоєї роботи із боці всіхучасників цогопроцесу,рівеньрефлексіїстосовнонавчання йвиховання,їхнього зв'язку ізжиттям йпрактикою.

>Сьогодніусвідомленнядосягнутогорівня культуримаєвиняткововеликезначення длявиробленняправильної тактикирішеннязагальнихстратегічних завдань, що стояти передшколою. Цеважливо у тому,щоб незабігти вперед,прагнучиякнайшвидшевирішити ту чиіншу завдання.Проблеми, щовиходять далеко за межі культури,якими бпривабливими смердоті невиглядали,повиннізважуватисяпоетапно: до моментуїхньогобезпосередньогодозволу школа винна матір усвоємурозпорядженнірівень культури,системоюзасобів йпредставлень,цілкомвідповідноїсутностівирішуваноїситуації.

Непотрібноособливихдоказів,щобпереконатися внерозривному зв'язку цого запитання зсистемоюїї забезпеченнявідповідними текстами, що дозволятиздійснюватикерування йкорекціюсамостійної роботи, контроль, самоконтроль йсамооцінкуїїрезультатів.Нарешті,повинні бути внаявностівідповідним чиномобладнаніприміщення,придатні длясамостійної роботи. Таким чином,умовамиперекладузначноїчастиниматеріалу насамостійнепророблення його студентамиєпідготовка йвиданнянавчальнихтекстів,насампередпідручників,матеріальна база... І лише после того, якціумови будуть унаявності,самостійна роботаможезайнятисвоємісце вжитті студента, статіведучоюформою йогонавчальноїдіяльності.

>Емпірика у нассобі несприяєрозвитку перспективногостратегічноорієнтованогомислення, уконтекстіякого лише йможливадоситьповна йчіткаоцінкаположеннясправ. В Українінайчастішестратегія ">сполучається" ізтактикою,останняпочинаєпідмінюватипершу йвидаватися занеї.Пагубнірезультати такого бути незмушують собічекати. Це злезавжди. Алібуваютьперіоди, коли наперший планвиходитьрішеннясаметеоретичних завдань,орієнтованих настратегічніціліосвіти; тутпідмінастратегіїтактикою приносити особливоглибоку шкоду.

>Ниніположеннясправпочинаєтрохизмінюватися. Заостанні два-три роктаз'явився рядцікавихдосліджень,посилиласяувага до проблембезупинногоутворення, йогогуманізації йгуманітаризації. Уцієїпроблемиє іінший аспект: ми маємо наувазіоб'єктивніумови длястворення йфункціонуваннясамоїтеоріїосвіти.

Уостаннідесятиліття вищий школаготувалафахівцівголовним чином для ужеіснуючихтехнологій йвиробництв. Томуосновниммеханізмомдіяльностісистемиосвітицілком могло бути – й було б,простеспадкування знаньпопередніхпоколіньфахівцівнаступними.Вища школапристосовувалася дозапитів життя,потребамвиробництва, науки й культури.Вона як бівідслідковувала характерзмін, щовідбуваються вжитті, не скількиформуючиновий стильмислення, стількивідтворюючинаявний.

Колітемпирозвиткуосвітиневисокі, системаосвітиоб'єктивновідтворюєстійкізв'язки йвідносини,властиві самомупроцесувідтворення життяосвіти.Процесиодержання нового йвключення його в практикурозведеніміж собою вчасі.Дидактична модельеволюціонуєдужеповільно,поступововключаючи внавчальну практикуокремікоригувальніелементи,завдякияким як бівраховуютьсязміни, щовідбуваються вжитті.Цяеволюціявиявляє собі упослідовному йпоступовомувідновленнізмістунавчання, узбільшенніперелікудосліджуванихдисциплін, вускладненнісамоїорганізаційноїмоделінавчання. Уцихумовахприйнятіконцепціїосвітньоїдіяльностіякоюсьміроювиходять далеко за межі предметадослідження.Вониприймаються вякостіочевиднихграничних умівфункціонуванняінститутуутворення.

Алі годинуминає –темпирозвиткусуспільстварізкозростають.Починається радикальнапереоцінкасформованоїсуспільної практики:корінноюзміноюпіддається системарозподілу роботи,коректививносяться вмеханізмивідтворення життясуспільства,стрімкістьрозвиткусупроводжуєтьсяускладненнями,викликаниминерівномірністюпроцесів, щопротікають урізних областяхсуспільної практики,міняється системавимог,пропонованих дофахівця й досистемиосвіти вцілому.

>Накреслюючиконтуривищоїосвіти вмайбутньому, миповиннівідмовитися від думи, щоцемайбутнє миможемо ізнеобхідноюповнотоюсконструювати раз йназавжди.Сьогодні образмайбутньоговиглядаєприблизно так саме, як образмайбутнього машинноговиробництва у тому момент, колистворювалися Першімашини. Мизнаходимося лише впочатковійфазівизначеногоперехідногоперіоду,протягомякогоможевідбутисяпереоцінказначення тихий чиіншихфакторів усуспільномурозвитку, у рамкахякого будутьпротікатиконкуруючіпроцеси, щоускладнюють діяльність йаналізсистемивищогоутворення. Вже теперціпроцеси, очевидно, увизначенійміріутрудняютьповнуоцінку станусправ увищійшколі. Наїхнійрахунок,зокрема, можнавіднести йдеякінегативнітенденції, що заостанні роктавиявилися вдіяльностінавчальнихзакладів й котрі,зважаючи попри всі,єцілкомприродні,неминучівитрати. Але вонивідбиваютьсяглибинні,сутніснізміни, щовідбуваються вмеханізмахвідтворення культурисуспільства: самісторичний годину, у рамкахякоговідбуваютьсяфундаментальнізміни вжиттісуспільства, стало внашідніпорівняннимактивнийдіяльностілюдини. Іочікується, що вжиттівищої школизустрінеться багатоінших, котріпоки щоще невиявили собі упрактицітенденцій, ізякими намдоведетьсязіткнутися в недалекомумайбутньому.

Вісьчому,зокрема, назмінутрадиційно-виконавчій винна прийти така модельдіяльності школи,якій на всіхрівняхїїфункціонування якщопритаманнийпроблемно-дослідницький характер,обумовлений не лише параметрами, щоекспериментальноспостерігаються, але й йсистемоютеоретичнихпобудов.Специфіка завдань, що стояти передвищоюшколою,вимагає не лишеопису йпоясненняявищ, щовідбуваються вній, але й й -найважливіше –прогнозуванняшляхівїїрозвитку,формування образу школимайбутнього.Лишенауковообґрунтованастратегія дозволитивизначитиоб'єктивновиправдану тактикурішення окремихприватних завдань.

>Говорячи пронеобхідністьрозгортаннядосліджень вобластіосвіти,хочетьсязвернутиувагу тих, щостосовно доорганізаційно-методичнихпитаньможливостіпроведеннядосліджень були йраніше; завдання жствореннязагальноїтеоріїутвореннячіткосформуваласялише востанні рокта.Колись щоб поставитипроблеми просто більше не було боб'єктивнихпередумов.Тільки тепер сталоповноюмірою ясно, що діяльність школивищоїосвітирозвертається у межах не єдиної, абагатьох моделей.Такамножинністьвипливає ізнеоднорідності завдань,розв'язуваних школами,регіональнихособливостей й т.д.Вона –наслідокмножинностіфункцій,реалізованих школами,складності самогонавчальногопроцесу,різноманіттяприйнятих форм,методів йзасобівнавчання.

Уумовахвисокихтемпіврозвиткусуспільстватрадиційніформи йметодипрогнозуванняутворення уже "непрацюють".Потрібноперехід до болееобґрунтованогоописузакономірностейфункціонуванняшкільноїосвіти. При цьому можнавиділитипринаймні тригрупи проблем, щопредставляютьособливийінтерес.

>Перша група проблемторкається проблематикивласнетеоретичних основосвіти школи, якчастковогомеханізмувідтворення йрозвитку культурисуспільства. У рамках цого напряміувагаможе бутисконцентроване навивченнізмін у засобахфункціонуваннясуспільства іособистості,найбільшважливихелементахжиттєдіяльності йлюдини, йфахівця, щоповиннізмістовнозабезпечуватисясистемоюзагальної й фаховоїосвіти.Логікавключенняцихелементів у системуосвітиозначає не щоінше, якрозширення числаїїфункцій.

Друга групастосується розробки проблемвласне Сучасної науки пронавчання йвиховання,історичнообумовленої усвоїхкатегоріях йзакономірностях. Зцимнапрямкомзв'язанийпошукоптимальноїмоделінавчальногопроцесу, щовідповідає тім способамдіяльності, щовиявляються в сфері діїінститутуутворення,їхньогоспіввідношення із реальнофункціонуючими вжитті.Сюдивідносяться й роботи вобластіприкладноїтеоріїнавчання,якими, на нашпогляд,можевиступититехнологіянавчання.

Інарешті,третя група проблемзв'язаназіствореннямсистемигарантованих умів дляпошуковихробіт увищійшколі,зокремапріоритетнихпільг дляїхніхвиконавців,заходів, щозабезпечуютьпоширення йвпровадження вповсякденну практикуотриманихрезультатів.

1.3Аналіззміступідготовкивчителя трудовогонавчання наІПФ

>Розширенняфункційвчителя всучасномусуспільстві,ускладнення завдань йзмістуукраїнськоговихованнямолодіобумовлюютьпідвищеннявимог доособистостівчителя. Учительсьогодніповиннийволодітинайсучаснішоюосвітою,високимрівнемінтелектуального, морального йфізичногорозвитку,глибокимзнаннямдітей.Відньогопотрібновисокийпрофесіоналізм уроботі,соціальнаактивність,свідоме йтворче ставлення досвоєї роботи,умінняспівробітничати ізучнями.Найважливішимирисамипрофесійноговиглядувчителя,відзначено вОсновнихнапрямкахперебудовивищої йсередньої фаховоїосвіти в стране, винна бутиідейна й моральна чистота,вимоглива доброта,щиросердечнащедрість,любов додітей.

>Підготовка такоговчителяєзавданнямвищихпедагогічнихнавчальнихзакладів.

>Професійнапідготовкапедагогічнихкадрів усистемівищоїосвітискладаєорганічнучастинурозвиткусуспільства,найважливіша ланказагальноїсистемиосвіти йвиховання.Вонаєважливимчинникомпідвищеннярівнявиробництва, науки й культури,прискоренняїхньогорозвитку,забезпечуєрозширеневідтворенняматеріально-технічної йдуховноїбазисуспільства.

>Вимогисуспільства додіяльностіпрацівників народногогосподарства, науки й культури,особливості таперспективирозвиткувиробництва вумовахсоціально-економічногопрогресу йнауково-технічної,технологічноїреволюціїобумовлюютьускладненнявимог допрофесійноїпідготовкикадрів.Сучасне сус-пільствопотребує не ">вузьких"фахівців —носіїв окремихвиробничихфункцій, а й увсебічнорозвитихсоціальноактивних людях, щомаютьфундаментальненауковеутворення,багатувнутрішню культуру,високоморальних.

Це воднаковіймірівідноситься й допідготовкипедагогічнихкадрів. Уумовахперебудовизагальноосвітньої йпрофесійної школи йперебудовивищогопедагогічногоутворення досистемипідготовкивчительськихкадрівпостає ряд нових, болеескладнихвимог.

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація