Реферати українською » Педагогика » Про магістратурі як вищого ступеня освіти та актуальності іноземної мови в сучасній її структурі


Реферат Про магістратурі як вищого ступеня освіти та актуальності іноземної мови в сучасній її структурі

Про магістратурі як вищого щабля освіти і актуальності іноземної мови сучасної її структурі

 

Навчальний 2009/2010 рік навчальний рік пройде під знаком Болонського процесу. Наступного року він має остаточно перетворити Європу на єдине освітній простір. А 1 вересня нинішнього роки до нього ввійшла і Росія [1].

Болонський процес замислювався наприкінці уже минулого століття як на виклики глобалізації у сфері освіти. Сформоване на той час у Європі єдиний економічний, фінансове і політичний простір вимагало також освітньої уніфікації. Адже Якщо людина народився також і закінчив школу у країні, отримав диплом на другий, а знайшов роботу у третьої, зрозуміти, варті його кваліфікації, можна, лише навчившись порівнювати його з тими, що отримані претендентами з інших частин Об'єднаної Європи. Тому потрібно лише визнавати дипломи і сертифікати одне одного, а й зіставляти навчальні програми розвитку й курси, студійовані у межах однієї професії у різних країнах.

Характерною рисою сьогодення є активно які відбуваються в усіх галузях життя інтеграційні процеси. Важливий напрямок сучасної інтеграції – скасування соціально-культурних і навчальних бар'єрів, зближення систем освіти й прагнення Росії до світових стандартів і еквівалентності вищої освіти.

У світі відповідно до європейськими стандартами магістратура – це друге рівень вищої освіти. По встановленому порядку для зарахування в магістратуру необхідно мати вищу освіту, тобто володіти дипломом фахівця (у Росії), бакалавра чи магістра з іншої спеціальності. Після переходу російських вузів на дворівневу систему навчання випускникам присвоюються ступеня бакалавра чи магістра.Бакалавриат і магістратура це самостійні рівні вищої освіти. Для отримання ступеня бакалавра знадобиться чотири роки навчання у вузі, ступеня магістра – років. У цьому продовжити навчання у магістратурі студентові необхідно здати вступні іспити на основі.Магистерские програми орієнтовані ринок праці та на тісна співпраця з роботодавцями. З іншого боку, вони враховують умови входження вітчизняної вищій школі у загальну європейську систему вищої освіти.

Разом про те поки зберігається ще один щабель вищої освіти – фахівець, навчання якої п'ять років.

Магістратура – це, передусім, наукова школа, покликана підготувати випускників до наукових досліджень, озброїти їх сучасної методологією і з методикою наукового пізнання.Магистратуру втрачає сенс відкривати там, де немає науки. Слухачам магістратури навчального плану дозволяє свідомо вибирати базові іелективние курси, орієнтуватися у логіці вивчення навчального матеріалу, виробляти вибір потрібних дисциплін, самостійно визначати траєкторії навчання.

Сьогодні у Росії близько 140 вузів відкрили програми для магістрантів. У самій Москві їх сьогодні близько тридцяти, у Санкт-Петербурзі – понад п'ятнадцять. І все-таки таку систему залишається нововведенням для сучасної Росії.

Які переваги даної багаторівневої системи освіти?

· У магістратури є й світло одне з важливих функцій – брати участь у своїх рядах дорослих людей, які прагнуть здобути друге (або як) освіту.

· Магістратура здатна виробити у випускника вузу універсальний підхід до конкретної професійної діяльності. У порівняні з іншими формами вищої освіти магістратурі більше годинників та зусиль відводиться на дисципліни спеціалізації, дослідницькі нові проекти та виробничу практику. Завдяки цьому магістерські програми значною мірою націлені під потребукомпаний-работодателей.Магистри отримують комплекс компетенцій, дозволяють відразу кваліфіковано виконувати певні функції, відповідно до певної спеціалізації.

· Для серйозного російського вузу магістратура – це можливість передати студентові знання, які було включено (у тій чи іншої причини) у досить жорсткі рамки стандартів повного вищої освіти.

· Магістратура дозволяє: зробити плавний перехід із однієї професії у іншу чи доповнити базова освіта. Завдяки осмисленому вибору спеціалізації, в людини підвищується мотивація до навчання, отже, і успішність.

· Один із відомих переваг магістратури – облік індивідуальних потреб студентів.Студенти-магистранти можуть лише вибирати окремі курси, але, що ще важливіше, визначати індивідуальну траєкторію навчання. Вона визначається самиммагистрантом що з з його керівником.

· Навчаючись в магістратурі, студент пише і захищає дисертацію, котра, за які висуваються вимогам близька до кандидатської дисертації її. Надалі (приблизно за рік-півтора по закінченні) випускник за бажання і належному працьовитість справді може свою випускну роботу довести рівня кандидатського дослідження.

·Магистратуру можна як реальну альтернативу другому вищої освіти.

>Магистерские програми побудовано в такий спосіб, щоб показати поглиблені знання на комплекс дисциплін. Студенти одержують навички дослідної й викладацької роботи, вміють систематизувати і узагальнювати інформацію. У результаті студентів формується адекватне уявлення про сучасної науці. Випускник магістратури – це професіонал у вибраній спеціалізації, більш підготовлений до професійної діяльності, ніж бакалавр чи фахівець. Специфіка підготовки магістрів залежить від розвитку інтегрованих компетенцій, тобто здібності приймати рішення, брати себе відповідальність, проводити аналіз, здійснювати комунікативні функції. Випускники як вміють користуватися готовими знаннями, а й виробляють нові, що набагато важливіше – готові транслювати їх іншим особам.

Але хоч би як була цю систему зручна і приваблива (наприклад, взаємне визнання дипломів, єдині стандарти освіти, або єдність підходів до утворення загалом), щодо нашої країни знайомилися з її особливостями нині вона не має і покладають великі мінуси [1], які можна зводити до наступному:

· По-перше, у Росії немає інфраструктури, типовою для англо-американської системи освіти, передусім, мають на увазібакалавриат. Ми звикли, що повноцінну вищу освіта дає диплом фахівця,отучившегося 5–6 років. Тому на згадуваній них же в основному і попит, а бакалаври вважаються фахівцями з неповним вищою освітою та що неспроможні знайти роботу.

· По-друге,болонская система передбачає єдину ступінь доктора наук. Проте до наукової табелі про ранги у Росії ця ступінь відповідає кандидату наук, а російський доктор – учений набагато вищого рівня.

· По-третє, серед абітурієнтів магістратур як і переважаютьвипускники-специалисти, що ні зовсім відбиває суть цієї структури. Тому сьогодні у магістратуру йдуть у першу черга влаштувалися ніде бакалаври, які явно мають меншою фаховою підготовкою, аніж сьогоднішні фахівці, але це своєю чергою у майбутньому викликає ще більші нарікання за якістю підготовки у вищій школі.

«У зв'язку з цим, прискорене запровадження Болонської системи у Росії залишає багато запитань» [2].

· По-четверте, під час переходу на дворівневу систему дуже важливий також академічна мобільність. Студент ні «тушкуватися у одному соку», він має повчитися у різних університетах. У Болонський процес надзвичайно важливий елемент: студент вибирає кілька вузів, щоб рік повчитися щодо одного, потім рік – й інші тощо., набираючи у своїй досвід різних шкіл. У Європі часто практикується. У нашій країні, поки, на жаль, академічна мобільність нульова. На думку фахівців, ідея поділу рівнів навчання у тому, що людина має мати більш вільну траєкторію освіти, щоб, отримавши базова освіта щодо одного місці, продовжувати його й інші.

Студентська мобільність передбачає навчання й практику у вузах одного регіону, а й у всій Росії. Що ж до навчання російськогомагистранта там, поки ця перспектива залишається під сумнівом перше перешкода тому – іноземну мову. Друге – безумовно – гроші, але ці перестав бути обговорення цієї статті.

З урахуванням вище сказаного, мушу згадати переваги знання фахівцями іноземних мов, й у першу чергу, англійської як що є міжнародним (особливо фахівців сфери туризму) оскільки більшість вчених з різних країн, працюючих над єдиною спільною проектом, використовують під час обговорення й розв'язанні своїх завдань, зазвичай, саме англійська мова.

Сучасні тенденції освіти, розвиток нових комунікативних систем, стрімкий розвиток інтернет, міжнародних проектів, освоюють нові економічні та географічні простори – всі ці галузі й напрями віддавна не просять, а вимагають від своїх співробітників та претендентів працювати чітких і стабільних знань як англійського, а й іспанського, німецького, французького.

Студенти магістратури, володіють іноземними мовами, мають великі привілеї на відміну їхніх колег, хто знає мови. Є безліч прикладів того, що у московських вузахстуденти-магистранти мають можливість протягом одного семестру навчання у університетах Франції, Німеччини, Великобританії, Іспанії та інші країн Європи. Неможливо ні про те, що здобувач із західним дипломом магістра у власних очах роботодавця набуває додаткових балів.

Проте за останніми даним ЮНЕСКО, Росія входить до десятки країн світу,посилающих до інших держав найбільше студентів, отже, можливості нас ростуть. Сьогоднішня реальність, за словами першого проректора – проректора по навчальної роботіРУДН Олександра Єфремова, показує, що часи закритих економік і праці пройшли. «Якщо випускники вузів Росії у умов світовий конкуренції хочуть знадобитися, повинно бути як відмінними професіоналами, але пройти рівні навчання, які визначено світовим співтовариством. Вони мають знати іноземні мови, володіти інформаційними технологіями і пред'явити свого майбутнього роботодавцю зрозумілі в усьому світі документи» [1]. І таку можливість вони з'являється.

Основу професіональною підготовкою магістрантів з мови з погляду має становити формування навичок роботи з автентичними текстами (оригінальними джерелами). Бо у час на вивчення іноземної мови магістратурі відводиться надто мало часу (наприклад, вТГУ нагеолого-географическом факультеті їх кількість становить 20 годин на семестр!) – необхідно грамотно організовувати самостійну роботу студентів, у зв'язку з цим, рекомендується особливу увагу приділяти аналізу документів. Потрібно вміти домагатися здобуття права студент міг зрозуміти й пояснити зміст таких документів, мусить уміти їх класифікувати за видами, і навіть міг оцінити матеріал критично з погляду його надійності і переконливості. Ми повинні навчити студентів порівнювати, протиставляти і коментувати докази, здобуті у різних джерелах, розглядатиизучаемий матеріал ширшому контексті, і з цих позицій або скористатися його, або давати йому позитивну чи негативну оцінку ще. Завдання студентамагистранта використовувати одержану інформацію для усного виступи, написання реферату, курсової роботи та ін. Тільки така кропітка праця з джерелом дозволяє озброювати майбутнього магістра навичками творчої праці, вміннями самостійно ставити і вирішувати наукових проблем. Чимало мають значення і той плюс, якщо статті майбутнього магістра публікуватимуться у збірниках, часописах Nature і інший періодиці. У зв'язку з цим показником наукової зрілості випускників магістратури був частиною їхнього що у конференціях різного рівня, зокрема міжнародних, соціальній та Інтернет – конференціях.

Користуючись досвідом московських вузів (>МЭСИ, МДУ, МГІМО) стає зрозуміло те що перспективі й в регіональних вузах студентам магістратури пропонуватимуться різні види міжнародної складової навчання. І це:

· стажування – короткострокові виїзди зарубіжних країн, які включають візити у компанії і навчання;

· програми обміну різні за тривалістю навчання (перевагу навчання по закордонах у тому, що вивчення кількох модулів там дає права отримання додаткового сертифіката чи свідоцтва);

· можливість навчатися по закордонах й одержати диплом магістра закордонного вузу;

· студенти можуть одержати досвід роботи, чи практики у міжнародних та зарубіжних компаніях, що дуже корисно у розвиток кар'єри;

· участь у міжнародних проектах;

Приміром, У РДГУ (Російський Державний Гуманітарний Університет) нині відкрита міжнародна магістратура, що з університетом міста Констанц (ФРН). За словами Євгена Івахненко (начальник відділу магістерських програм РДГУ) «студенти магістратури РДГУ мають можливість протягом семестру пройти навчання у Німеччини, амагистранти звуза-партнера – у Росії. Рівень співробітництва дозволяє видавати після закінчення магістратури диплом із фотографією (>Diploma Supplement), а договір передбачає видачу успішниммагистрантам двох дипломів. Наступного навчального року передбачається відкриття низки міжнародних магістерських програм, де серед партнерів розглядаються університети США, Великобританії, Японії, Німеччини й Франції» [3].

У Росії її нині отримують поширення визнані магістерські ступеняMaster ofArts,Master of Science іMaster ofLaw – у такий спосіб «класифікують» магістрів там. У країнах Європейського союзу це найбільш зрозумілий і прийнятний для роботодавців документ.

З іншого боку, життя показує, що сьогодні які завжди необ-хідно у його п'ятирічному освіті, т. до. нашого часу існують принципово нові технологіії, що значно збільшують швидкість процесу творення. Передусім що це стосується програм дистанційної освіти у відкритих університетах. Наприклад, одну з найбільших європейських корпорацій – Національна АкадеміяДистанционного Освіти «>КНЕД» мови у Франції, має колосальний досвід в дистанційному навчанні. У арсеналіКНЕД, є низку різноманітних курсів і програм у різноманітних напрямах, тривалість яких варіюється від двох-трьох місяців за кілька років.

На закінчення хочеться сказати, що часи, коли магістратура вважалася чимось екзотичним, проходять. Студенти починає розуміти, що вона дає можливість підняти рівень освіти буде, за необхідності змінити напрям підготовки, піти у престижнішу ВНЗ чи продовжити навчання там. Роботодавці теж поступово звикають до того що, що магістри, зазвичай, краще підготовлені, ніж бакалаври й фахівці. Рік у рік охочих вступити до магістратури зростає, й російським вузам потрібно понад активно відкривати нові магістерські програми, т. до. всій країні підвищується попит освіту. Оскільки, Якщо людина хоче поглиблені, повні знання з своєму предмета, він у праві матимуть можливість вибирати цікавить його напрям. Часто трапляється отже людина одержала певний багаж знань, попрацював, зрозумів, що володіє недостатнім арсеналом умінь і навиків, і він у праві далі усвідомлено продовжити навчання, оскільки нова багаторівнева система дає велику свободу вибору.

У сьогоднішній світ немає системи освіти «протягом усього життя». Сучасний ритм змушує людини підвищувати свій освітній рівень у протягом всього життя. І система «бакалавр-спеціаліст-магістр» – це саме крок до вищому рівнем освіти.


Література

1. Московський комсомолець // режим доступу:tomget.info/index/nph-index.cgi/000000A/http/examen/main2/news_and_articles/articles/Plyusy-i-minusy-Bolonskogo-processa

2. Тюменська Область Сьогодні – 08.10.2009

3. «Елітний персонал» №18 (506) 15 травня 2007


Схожі реферати:

Навігація